Постанова

від 24.03.2025 по справі 160/29080/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

24 березня 2025 року м. Дніпросправа № 160/29080/24

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Керівника Новомосковської окружної прокуратури Данилова Дмитра Сергійовича

на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року (Рябчук О.С.)

у справі №160/29080/24

за позовом Керівника Новомосковської окружної прокуратури Данилова Дмитра Сергійовича

до Самарівської (Новомосковської) міської ради, Виконавчого комітету Самарівської (Новомосковської) міської ради, Управління по роботі з активами Самарівської (Новомосковської) міської ради

про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Керівник Новомосковської окружної прокуратури Данилов Дмитро Сергійович звернувся з позовом до суду до Самарівської (Новомосковської) міської ради, Виконавчого комітету Самарівської (Новомосковської) міської ради, Управління по роботі з активами Самарівської (Новомосковської) міської ради, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Самарівської (Новомосковської) міської ради, виконавчого комітету Самарівської (Новомосковської) міської ради та управління по роботі з активами Самарівської (Новомосковської) міської ради в частині невжиття заходів щодо приведення в належний стан розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності, що знаходиться за адресою: в районі будинку АДРЕСА_1 , на підставі паспортів прив`язки тимчасових споруд №№ 158, 159, 160 від 21 вересня 2022 року, виданих на замовлення фізичної особи підприємця ОСОБА_1 ;

- скасувати паспорт прив`язки тимчасової споруди № 158 від 21 вересня 2022 року, виданий на замовлення фізичної особи підприємця ОСОБА_1 «Для здійснення підприємницької діяльності у сфері роздрібної торгівлі за адресою: АДРЕСА_1 , в районі вул. Гетьманська, 35»;

- скасувати паспорт прив`язки тимчасової споруди № 159 від 21 вересня 2022 року, виданий на замовлення фізичної особи підприємця ОСОБА_1 «Для здійснення підприємницької діяльності у сфері роздрібної торгівлі за адресою: АДРЕСА_1 »;

- скасувати паспорт прив`язки тимчасової споруди № 160 від 21 вересня 2022 року, виданий на замовлення фізичної особи підприємця ОСОБА_1 «Для здійснення підприємницької діяльності у сфері роздрібної торгівлі за адресою: АДРЕСА_1 ».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 розташовані тимчасові споруди торговельно-побутового призначення загальною площею пор зовнішньому контуру понад 30 кв.м в межах «червоних ліній» міста Самар (Новомосковськ) у безпосередній близькості від проїзної частини та пішохідних переходів без отримання відповідного погодження та за відсутності будь-яких речових прав на земельні ділянки комунальної власності під розташуванням цих тимчасових споруд. Відповідачі, будучи обізнаними про наявність порушення вимог чинного законодавства під час розміщення тимчасових споруд, всупереч інтересам територіальної громади, в порушення вимог Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», Про благоустрій населених пунктів», «Про регулювання містобудівної діяльності», Земельного кодексу України не вживаються заходи щодо скасування паспортів прив`язки тимчасових споруд та демонтажу неправомірно розміщених тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності в межах «червоних ліній», в безпосередній близькості від проїзної частини та перехрестя доріг на земельній ділянці комунальної власності.

Звернення прокурора до суду з цим позовом в інтересах держави, що виражається в інтересах частини українського народу територіальної громади Самарівської (Новомосковської) міської ради, яка є власником земельних ділянок комунальної власності та об`єктів (елементів) благоустрою, мотивоване тим, що порушення інтересів територіальної громади спричинено внаслідок бездіяльності безпосередньо Самарівської (Новомосковської) міської ради, управління по роботі з активами міської ради, в частині невжиття заходів щодо приведення в належний стан розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності по вказаній прокурором адресі, та скасування відповідних паспортів прив`язки тимчасових споруд.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.11.2024 позовну заяву керівника Новомосковської окружної прокуратури повернуто на підставі п. 7 ч.4 ст.169 КАС України у зв`язку з відсутністю підстав для звернення прокурора до суду з вказаним позовом в інтересах держави.

Суд виходив з того, що прокурор у цій справі не виконав вимоги законодавства щодо обґрунтування наявності підстав для представництва та не дотримався встановленого процесуальним законодавством порядку звернення до суду, враховуючи, що виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави, що охоплює, у тому числі, й захист інтересів громади.

Посилаючись на ст.19, 46 КАС України, суд зазначив, що один орган державної влади (його посадова чи службова особа) не може звертатися з позовом до іншого органу, бо це означатиме позов держави до неї самої, що суперечитиме меті адміністративного судочинства в цілому. За винятком компетенційного спору, в усіх інших випадках органи державної влади можуть вирішувати спори між собою в рамках існуючих адміністративних процедур.

До того ж, суд зауважив, що для звернення до адміністративного суду суб`єкт владних повноважень як позивач повинен бути наділений повноваженнями для звернення до суду. При цьому можливість звернення суб`єкта владних повноважень до суду адміністративної юрисдикції має бути пов`язана з виконанням ним владних управлінських функцій у межах повноважень та за умови, що право на таке звернення прямо передбачене законом: 1) прямо передбачено КАС України (ч.5 ст. 46 КАС України); 2) прямо передбачено спеціальним законом.

В даному випадку суд встановив, що спеціальним законодавством, яким регулюються правові основи діяльності уповноважених органів місцевого самоврядування, не передбачено права таких органів на оскарження в судовому порядку рішень, дій (бездіяльності) іншого суб`єкта владних повноважень, який також є уповноваженим органом в сфері місцевого самоврядування.

Що стосується твердження прокурора щодо обмеження прав мешканців міста, суд послався на існування парламентського контролю за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина та захистом прав кожного на території України і в межах її юрисдикції на постійній основі, який здійснюється Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини та розширення Законом № 1697-VII відповідної компетенції Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, оскільки за європейськими стандартами омбудсмен розглядається як набагато кращий інститут для представництва інтересів громадян, ніж прокуратура.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, керівник Новомосковської окружної прокуратури подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Скаржник вважає помилковими висновки суду першої інстанції про відсутність у прокурора повноважень на звернення до суду з таким позовом; зазначає, що чинним законодавством не встановлено, який саме орган влади має право оскаржувати до суду рішення, дії чи бездіяльність органів місцевого самоврядування під час розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності та видачі/скасування паспортів прив`язки, тому, відповідно до вимог ч. 3 ст. 53 КАС України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор має право звертатися до суду з даним позовом у якості самостійного позивача. Звернення прокурора до суду у даній справі спрямоване на дотримання встановлених Конституцією України принципів верховенства права та законності, а також задоволення суспільної потреби у дотриманні вимог чинного законодавства під час розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності в межах «червоних ліній», в безпосередній близькості від проїзної частини та перехрестя доріг на земельній ділянці комунальної власності. Зазначені обставини є безумовною підставою для захисту інтересів держави органами прокуратури шляхом звернення до суду із позовною заявою відповідно до вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», позаяк саме до повноважень відповідачів належать питання, які пропонуються вирішити цим позовом, але відповідачами не вчинено дій, направлених на усунення відповідних порушень.

Від Новомосковської міської ради, Управління по роботі з активами Новомосковської міської ради та Виконавчого комітету Новомосковської міської ради надійшли відзиви на апеляційну скаргу, в яких відповідачі просять відмовити в задоволенні апеляційної скарги, зазначаючи, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції.

Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст. 311 КАС України в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції, що у спірних правовідносинах відсутнє право прокурора на звернення з цим позовом до суду, вважає за необхідне зазначити таке.

Предметом спору у цій справі є питання дотримання відповідачами визначеного законом порядку розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на земельних ділянках комунальної власності та скасування паспортів прив`язки тимчасових споруд, виданих на замовлення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

Відповідно до статті 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює: 1) підтримання публічного обвинувачення в суді; 2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; 3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Відповідно до частини 1 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно до абзаців 1, 2 частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором в порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом 4 цієї частини.

Відповідно до абзаців 1, 2 частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором в суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Відповідно до частини 1 статті 24 Закону України «Про прокуратуру» право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

За правилами ч.3 ст.53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу (ч.4 ст.53 КАС України).

В разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача (ч.5 ст.53 КАС України).

Отже, представництво інтересів держави в суді є конституційним завданням прокуратури і суди не можуть обмежувати прокурора у реалізації цього повноваження якщо ним дотриманий встановлений законом порядок при здійсненні процесуальних дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави.

Якщо прокурор обґрунтує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, підстави для представництва, відсутність державного органу, який зобов`язаний захищати порушені інтереси держави, а суд підтвердить підстави для представництва, в такому випадку позовна заява прокурора не може бути повернута. В іншому випадку буде порушена конституційна норма про представництво прокурора інтересів держави та інтереси держави залишаться незахищеними, особливо в тому випадку, коли крім прокуратури захистити інтереси держави нікому.

В даному випадку судом апеляційної інстанції з`ясовано, що прокурор при подачі позову належним чином обґрунтував необхідність захисту інтересів держави, що виражається в інтересах частини українського народу територіальної громади Самарівської (Новомосковської) міської ради, мотивував, що недотримання відповідачами встановлених законодавством вимог при погодженні місце розташування та видачі паспортні прив`язки для розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності погіршує умови для життєдіяльності територіальної громади в цілому та кожного її члена окремо, може загрожувати протипожежній, санітарній та екологічній безпеці членів територіальної громади, а у спірних правовідносинах безпеці учасників дорожнього руху та відвідувачів таких споруд, негативно впливає на безпечні для життя та здоров`я умови перебування на території відповідного населеного пункту, створює ризики настання аварій, інших надзвичайних ситуацій.

За встановлених обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що прокурор мав право звертатись до суду з цим позовом, оскільки він діяв в інтересах держави, а саме - з метою захисту інтересів територіальної громади міста Самар, порушення яких зумовлено бездіяльністю відповідачів в частині невжиття заходів щодо приведення в належний стан розміщення певних тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності.

Суд апеляційної інстанції враховує сталу позицію Верховного Суду у питаннях звернення прокурорів із позовами про скасування паспортів прив`язки, в тому числі у справах, в яких Верховним Судом переглядались рішення судів попередніх інстанції по суті (справи №440/6751/21, №440/6758/21, №440/6762/21, №440/6768/21, №440/6769/21, №440/7203/21, №440/7204/21, №440/7209/21, №440/7211/21, №440/7212/21, №440/7213/21).

Підсумовуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ухвала суду першої інстанції про повернення позовної заяви винесена з неправильним застосуванням норм права, тому відповідно до ст.320 КАС України підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 320, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Керівника Новомосковської окружної прокуратури Данилова Дмитра Сергійовича задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року у справі №160/29080/24 скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий - суддяІ.Ю. Добродняк

суддяН.А. Бишевська

суддяЯ.В. Семененко