Ухвала

від 24.03.2025 по справі 806/1290/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

24 березня 2025 року

м. Київ

справа № 806/1290/16

адміністративне провадження № К/990/9574/25

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Хохуляка В.В., перевіривши касаційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємство "Ліси України" на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15.08.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.01.2025 у справі №806/1290/16 за позовом Державного спеціалізованого господарського підприємство "Ліси України" до Державної митної служби в особі відокремленого підрозділу Закарпатської митниці, третя особа: Житомирська митниця про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" звернулося до адміністративного суду з позовом до Державної митної служби в особі відокремленого підрозділу Закарпатської митниці, Третя особа: Житомирська митниця, в якому просило суд:

-визнати протиправною бездіяльність Митниці щодо невиконання прийнятого рішення по спільній нараді від 15.06.2016, зобов`язати Митницю ініціювати розгляд питання щодо можливості зазначення Підприємством у товаросупровідних документах та митних деклараціях орієнтовної розрахункової ваги лісопродукції;

-визнати протиправним та скасувати розпорядження Закарпатської обласної державної адміністрації від 13.05.2016 №236 «Про митне оформлення експорту деревини паливної (код УКТ ЗЕД 4401) у Закарпатській області»;

-визнати протиправними дії Митниці по затримці з деревиною паливною (код УКТ ЗЕД 4401) Підприємства вагонів №66727538, №67852608, №67869982, №65296261, №67395525 на залізничній станції «Батьово» митного посту «Залізничний» Митниці; визнати протиправною бездіяльність Митниці по не здійсненню пропуску рухомого складу вагонів залізниці з товаром (код УКТ ЗЕД 4401) «Деревина паливна у вигляді колод, неокорена, порода сосна, довжиною 2 м, діаметром 8-40 см», Підприємства на експорт за митними деклараціями №101110009/2016/001334, №101110009/2016/001320, №101110009/2016/001421, №101110009/2016/001409;

-зобов`язати Митницю здійснити митне оформлення пропуску рухомого складу залізниці з товаром (код УКТ ЗЕД 4401) «Деревина паливна у вигляді колод, неокорена, порода сосна, довжиною 2 м, діаметром 8-40 см» Підприємства через митний пост на залізничній станції «Батьово» митного посту «Залізничний» Митниці за межі митної території України на експорт у вагонах: №66727538, №67852608 по митній декларації №101110009/2016/001334, №67869982 по митній декларації №101110009/2016/001320, №65296261 по митній декларації №101110009/2016/001421, №67395525 по митній декларації №101110009/2016/001409.

За результатами нового розгляду, рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 15.08.2024, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.01.2025, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" 05.03.2025 звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду.

При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.

Статтею 328 КАС України передбачено право на касаційне оскарження.

Частиною першою статті 328 КАС України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Так, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. При цьому недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

При поданні касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на його думку, відповідна норма повинна застосовуватися.

У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

З аналізу вищевказаних положень суд дійшов висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 цього Кодексу, як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що скаржник не наводить підстав касаційного оскарження судових рішень, визначених частиною четвертою статті 328 КАС України, а касаційна скарга побудована з обставин у справі і цитуванні норм матеріального та процесуального права без зазначення про їх неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій.

З урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15.01.2020 №460-IX, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.

Таким чином касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Враховуючи те, що скаржником при поданні касаційної скарги не зазначено передбачених Кодексом адміністративного судочинства України підстав для оскарження судових рішень в касаційному порядку, суд дійшов висновку, що така скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню особі, яка її подала.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи особисто або через представника.

Керуючись пунктом 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємство "Ліси України" на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15.08.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.01.2025 у справі №806/1290/16 за позовом Державного спеціалізованого господарського підприємство "Ліси України" до Державної митної служби в особі відокремленого підрозділу Закарпатської митниці, третя особа: Житомирська митниця про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити дії повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

СуддяВ.В. Хохуляк