Постанова

від 10.03.2025 по справі 636/875/25

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 636/875/25 Провадження№ 3/636/719/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2025 року суддя Чугуївського міського суду Харківської області Гніздилов Ю. М. розглянувши в залі суду в м. Чугуїв справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з військової частини НОМЕР_1 Міністерства Оборони України про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Жуків Славутського району Хмельницької області, громадянина України, обіймаючого посаду заступника командира аеромобільного батальйону з логістики військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні майор, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ,

за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП,

встановив:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії НОМЕР_1 №04 від 17 січня 2025 року, заступник командира аеромобільного батальйону з логістики військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 недбало поставився до своїх службових обов`язків в умовах воєнного стану, не здійснював контроль за ввіреним напрямком, що призвело до втрати військового майна, а саме: автомобільного бензину А-80 ДЗ - 244 кг (загальна вартість - 12153,64 грн.), дизельного пального ДП-Арк-Євро 5 ВО - 4010 кг (загальна вартість - 168019,00 грн.), протек тосолу А-40 - 193 кг (загальна вартість - 8430,24 грн.), охолоджуючої рідини - 228 кг (загальна вартість - 58169,64 грн.), охолоджуючої рідини А-A-5262А - 152,10 кг (загальна вартість - 38805,27 грн.), охолоджуючої рідини JASOL EXTENDED LIFE - 37 G12+200L - 109,40 кг (загальна вартість - 8179,43 грн.), охолоджуючої рідини 60\40 EG PREMIX COOLANT - 50,32 кг (загальна вартість - 12221,44 грн.), антифрізу AL 39 (S-757) - 106,70 кг (загальна вартість - 13012,99 грн), всього на загальну суму - 318 тисяч 991 гривні 65 копійок, чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.172-15 КУпАП не визнав та просив закрити провадження у справі на підставі ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, посилаючись на відсутність об`єктивної сторони недбалого ставлення до служби, оскільки в протоколі про військове адміністративне правопорушення, не міститься даних, які вказують на наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, зокрема не зазначено обставин, які б свідчили про вчинення ним службової недбалості, а саме - не вказано які дії він був зобов`язаний вчинити та у який спосіб, невиконання яких ставиться йому у провину. Просив врахувати той факт, що він раніше не притягався до адміністративної відповідальності, виключно позитивно характеризується за місцем несення служби.

Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом суд приходить до наступного.

Згідно з ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Частина 1 ст.172-15 КУпАП передбачає відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби.

Недбале ставлення до військовою служби полягає у невиконанні або неналежному виконанні військовою службовою особою своїх обов`язків, передбачених законами, військовими статутами, положеннями, наказами командування.

Частиною 2 ст. 172-15 КУпАП встановлена відповідальність за вчинення зазначених діянь в умовах особливого періоду.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оборону України» особливий період це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно з Указом Президента України «Про ведення воєнного станув України» №64/2022 від 24.02.2022, який затверджено Законом України №2102-IX від 24.02.2022, введено в Україні воєнний стан, який продовжувався відповідними Указами Президента України та діє на теперішній час.

Відтак в Україні продовжує діяти особливий період.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За приписами ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Диспозиція ч. 2 ст. 172-15 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.

До суду, в якості доказів на підтвердження вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП посадовою надано протокол про адміністративне правопорушення серії НОМЕР_1 № 04 від 17 січня 2025 року та наказ командира військової частини НОМЕР_1 №274 від 16 січня 2025 року « Про результати службового розслідування за фактом несвоєчасного і неналежного оформлення первинних документів та книги обліку по службі пально-мастильних матеріалів в аеромобільному батальйоні».

Так, ОСОБА_1 інкримінується недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду, що призвело до втрати військового майна на загальну суму - 318 тисяч 991 гривні 65 копійок.

Суд не погоджується із вищевказаним висновком з огляду на наступні обставини.

Так, диспозиція ч. 2 ст.172-15КУпАП є бланкетною, містить опис адміністративного правопорушення в загальних рисах.

Бланкетна диспозиція це один з різновидів диспозиції норми, яка називає склад правопорушення, проте для визначення його ознак відсилає до норм іншої галузі права або нормативних (підзаконних) актів правил, положень, інструкцій.

Використання бланкетних диспозицій має важливе значення у праві, адже дозволяє не «перевантажувати» закон великими за обсягом описаннями діяння у диспозиції статті.

Суд вважає, що бланкетна диспозиція містить правила поведінки в найзагальнішій формі, відсилаючи суб`єкта реалізації до інших правових норм. За відсутності посилання на конкретний нормативний акт, яким передбачено правило поведінки, порушене особою, відповідальність не настає.

Так, відповідно до змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії НОМЕР_1 № 04 від 17 січня 2025 року, ОСОБА_1 інкримінується те, що він порушив вимоги ст. ст. 6, 11, 12, 14, 16, 49, 31, 32 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, що призвело до втрати військового майна на загальну суму 318 тисяч 991 гривні 65 копійок.

На підтвердження факту недбалого ставлення ОСОБА_1 до військової служби до протоколу додано лише зазначений вище наказ командира військової частини НОМЕР_1 №274 від 16 січня 2025 року.

Об`єктивна сторона недбалості припускає несумлінне ставлення військової службової особи до службових обов`язків, які на неї покладені, що виражається у невиконанні таких обов`язків або неналежному їх виконанні.

При встановленні недбалого ставлення до військової служби у формі невиконання службових (посадових) обов`язків, на переконання суду необхідно встановити, чи винний зобов`язаний був вчинити ті дії, невиконання яких ставиться йому у провину.

Суд також зазначає, що складання протоколу про адміністративне правопорушення - це процесуальні дії суб`єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.

Особисті візуальні спостереження уповноваженої посадової особи військової частини НОМЕР_1 та її внутрішні переконання, певні судження і висновки щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за змістом та у відповідності до ст. 251 КУпАП не мають характеру доказів, а зазначені у протоколі обставини мають характер припущень, як наслідок.

Отже, протокол про адміністративне правопорушення та наказ командира військової частини НОМЕР_1 №274 від 16 січня 2025 року та наказ командира військової частини НОМЕР_1 №274 від 16 січня 2025 року, який долучений до матеріалів справи, суд не може визнати беззаперечними доказами, які поза розумним сумнівом доводять факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.172-15 КУпАП.

За таких обставин суд приходить до висновку, що належних, допустимих та достатніх доказів, які б беззаперечно, поза розумним сумнівом, доводили факт недбалого ставлення до військової служби в умовах воєнного стану військовослужбовцем ОСОБА_1 , суду не надано.

Виниклі сумніви щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, суд, керуючись принципом презумпції невинуватості, тлумачить на користь останнього та приходить до висновку щодо недоведеності існування складу та події адміністративних правопорушень.

Відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Презумпцію невинуватості необхідно розглядати в загально правовому і процесуальному значеннях. Як загально-правова вимога вона визначає положення особи в суспільстві. Хоча цей принцип сформульований як кримінальний процесуальний, однак його дія виходить за рамки лише кримінального процесу. Презумпція невинуватості - об`єктивне правоположення. Це вимога закону, звернена до всіх громадян, посадових осіб, державних і громадських організацій, до суспільної думки в цілому. Такої позиції дотримується і ЄСПЛ, що у своєму рішенні від 10 лютого 1995 р. у справі "Аллене де Рібермон проти Франції" підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

Відповідно ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. Відповідно ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно ст. 17 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

За загальним правилом судочинства в справах про адміністративні правопорушення, суд може брати до уваги лише ті докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у провадженні, та інших обставин, які мають значення для провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Європейський суд неодноразово наголошував, що судочинство у національних судах повинно здійснюватися «згідно із законом».

У п. 44 рішення по справі «Корнєв та Карпенко проти України» від 30 вересня 2010 року Суд наголосив, що суди повинні забезпечувати дотримання матеріальних та процесуальних норм.

Для притягнення особи до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.

Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

На переконання суду, застосування адміністративного стягнення до особи за відсутності будь-яких доказів її протиправної дії чи бездіяльності не відповідатиме принципу верховенства права і міститиме ознаки свавільного застосування адміністративних повноважень.

Оскільки матеріали справи не містять будь-яких даних про протиправну, винну (умисну або необережну) дію чи бездіяльність ОСОБА_1 суддя приходить до висновку про недоведеність факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, а тому на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, справа відносно нього підлягає закриттю.

Враховуючи, що провадження у вказаній справі слід закрити у зв`язку з відсутністю складу, вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, судовий збір, передбачений нормою ст. 40-1 КУпАП стягненню не підлягає.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 62, 68, 129 Конституції України, ст. 7, 8, 221, 245, 251, 266, 283, 284, 287, 288, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

постановив:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду в 10-денний строк з дня її винесення через Чугуївський міський суд Харківської області.

Суддя Ю. М. Гніздилов