Рішення

від 26.02.2025 по справі 179/21/25

МАГДАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

179/21/25

2/179/181/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2025 року Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області у складі

головуючого судді Ковальчук Т.А.

при секретарі Хорольській І.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Магдалинівка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Магдалинівської селищної ради про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, суд

В С Т А Н О В И В:

До Магдалинівськогорайонного судуДніпропетровської областінадійшла позовназаява ОСОБА_1 доМагдалинівської селищноїради про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю.

Позивач посилається на те, що в квітні 2007 року з дозволу власника ОСОБА_2 вселилася в домоволодіння в АДРЕСА_1 .

Позивач зазначає, що ОСОБА_2 проживала з сином в АДРЕСА_2 , пізніше виїхала з сином в с. Могилів Царичанського району, зв`язок з нею був втрачений. Зі слів односельців позивачу стало відомо, що ОСОБА_2 і її син в даний час померли. Про наявність інших спадкоємців їй нічого невідомо. З моменту вселення і до цього часу позивач постійно проживає в будинку. Правовстановлюючих документів про право приватної власності на вказане домоволодіння у неї немає.

Враховуючи вищезазначені обставини, вважає, що у зв`язку із добросовісним, безперервним володінням нерухомим майном житловим будинком з господарськими спорудами в АДРЕСА_1 , виникло право власності на вказаний об`єкт нерухомого майна за набувальною давністю.

Позивач стверджує, що з квітня 2007 року постійно володіє вказаним нерухомим майном, користується присадибною ділянкою.

Тому прохає визнати за нею право власності на житловий будинок в АДРЕСА_1 .

Представником позивача надано до суду заяву, в якій прохає розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача Магдалинівська селищна рада - в судове засідання не з`явився, до суду надано заяву про розгляд справи без участі представника.

Дослідивши докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню за наступних підстав.

Згідно довідки Магдалинівської селищної ради від 06.11.2024 року ОСОБА_1 проживає без реєстрації згідно погосподарської книги №8 за адресою АДРЕСА_1 з 2007 року (а. с. 10).

Згідно свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок (домоволодіння) від 22.08.1990 року власником домоволодіння в АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 (а. с. 9).

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується актовим записом про смерть № 164 від 06.04.2016 року складеного відділом ДРАЦС Царичанського РУЮ у Дніпропетровській області (а. с. 32-33).

Відповідно до ст.328ЦКУкраїни право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ч. 1 ст.344ЦКУкраїни особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Виходячи зі змісту вказаної статті, обставинами, які мають значення для справи і які повинен довести позивач, є такі: добросовісність володіння, відкритість володіння, давність володіння та його безперервність, відсутність інших осіб, які претендують на це майно, відсутність титулу (підстави) у позивача для володіння майном та набуття права власності.

Згідно ч. 4 ст. 344 ЦК України право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Як зазначено в п. п. 9, 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 «Про судову практику у справах про захист права власності на інших речових прав», відповідно до частини першої статті 344ЦК особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановленоЦК. При вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке: володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна; володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. Можливість пред`явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 ЦК, а також частини четвертої статті 344 ЦК України, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв`язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю,маєправозвернутисядо суду з позовом про визнання за нею права власності.

Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади.

За набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено.

Суд встановив, що позивач, зокрема з 2007 року постійно проживає у вказаному будинку, що також не заперечується відповідачем.

Таким чином, суд встановив, що позивач більше ніж 10 років, а точніше, з 2007 року по теперішній час відкрито, добросовісно та безперервно володіє вказаним будинком, позивач є добросовісним набувачем, тому позовні вимоги щодо визнання права власності на будинок за позивачем за набувальною давністю підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_1 , право власності нажитловий будинок загальною площею 47,7 м 2 , житловою 24,1 м 2 з господарськими спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , яке складається з: А - будинок, а - сіни, Б, В,Г,Д,Е,З - сарай, ПГ - погріб, Ж - літній душ, И - вбиральня, К - колодязь, 1-3 - споруди.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя Т.А.Ковальчук