Ухвала від 27.02.2025 по справі 720/393/25

27.02.2025

Справа № 720/393/25

Провадження № 2-а/720/15/25

УХВАЛА

про передачу справи за підсудністю

27 лютого 2025 року Суддя Новоселицького районного суду Чернівецької області Ляху Г.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 , який проживає в с. Маршинці Чернівецького району Чернівецької області, до заступника начальника відділення поліції № 6 (м. Новоселиця) Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області капітана поліції Едуарда Москалюка про скасування рішення суб`єкта владних повноважень та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

19 лютого 2025 року отримав для розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до заступника начальника ВП № 6 (м. Новоселиця) Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області Е. Москалюка про скасування рішення суб`єкта владних повноважень та зобов`язання вчинити певні дії.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів, 08 січня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до ВП № 6 (м. Новоселиця) ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області із зверненням з приводу того, що Новоселицьким відділом ДВС Західного міжрайонного управління міністерства юстиції неправомірно стягнув кошти із його банківського рахунку. У вказаній заяві він вважав, що в діях начальника ДВС є ознаки порушення законодавства, а тому просив ВП № 6 (м. Новоселиця) ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області у разі порушення останнім законодавства, вжити заходи реагування. На вказане звернення ВП № 6 (м. Новоселиця) ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області було проведено перевірку та встановлено, що не вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого КК України чи ознак адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП, так як Новоселицький відділ ДВС Західного міжрайонного управління міністерства юстиції в особі начальника відділу Єфтеньєва Є. діяв відповідно до вимог ЗУ «Про виконавче провадження», що було відображено у відповіді йому за № 19539-2025 від 08 лютого 2025 року.

ОСОБА_1 в позовній заяві зазначив, що капітан поліції ОСОБА_2 не зрозумів суть його заяви, у зв`язку з чим її розгляд з самого початку був неправильним. Тому враховуючи вищенаведене, ОСОБА_1 просив скасувати рішення заступника начальника ВП № 6 (м. Новоселиця) ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області Е.Москалюка за наслідками вказаної перевірки його заяви за № 19539-2025 від 08 лютого 2025 року та зобов`язати ВП № 6 (м. Новоселиця) ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області повторно розглянути його звернення від 08 січня 2025 року.

Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, суддя доходить до висновку, що цей позов подано з порушенням правил предметної підсудності, виходячи з наступного.

За змістом ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.

За приписами пункту 1 частини першої статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

За загальним визначенням підсудність адміністративних спорів (справ) є правовим інститутом, що містить адміністративно-процесуальні норми, які розмежовують компетенцію щодо розгляду і вирішення адміністративних справ між окремими інституціями судової системи і між адміністративними судами одного інституційного рівня. Визначення компетентного суду для розгляду адміністративної справи провадиться, серед іншого, залежно від предмета публічно-правового спору або його суб`єктного складу, територіальних меж юрисдикції певного суду, функцій при розгляді справи, які виконує певний суд судової системи.

Правила підсудності у своїй сукупності певним чином встановлюють алгоритм обрання компетентного адміністративного суду для розгляду і вирішення конкретної справи. Правильне визначення компетентного суду для розгляду і вирішення адміністративної справи має значення для ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення в адміністративній справі.

Процесуальний закон встановлює три різновиди підсудності адміністративних справ: предметну або родову; територіальну або просторову, інстанційну або функціональну.

Як предмет підсудностi розумiють сукупність правил, що визначають, чи розмежовують компетенції судів із розгляду адміністративних справ по першій інстанції залежно від предмета публічно-правового спору або його суб`єктного складу. Територіальна підсудність - це також сукупність правил, що визначають розмежування компетенції адміністративних судів одного рівня щодо розгляду адміністративних справ по першій інстанції залежно від території, на яку поширюється їх діяльність. Інстанційною юрисдикцією адміністративних судів вважають правила, що визначають розмежування компетенції цих судів різного рівня при розгляді адміністративних справ.

Аналогічних висновків Велика Палата Верховного Суду дійшла у постановах від 26 серпня 2019 року у справі № 855/364/19, від 07 березня 2024 року у справі № 990/340/23.

Частина 1 статті 20 КАС України містить виключний перелік справ, які підсудні місцевим загальним судам, а саме:

1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності;

2) адміністративні справи, пов`язані з виборчим процесом чи процесом референдуму;

3) адміністративні справи, пов`язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України;

4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті;

5) адміністративні справи щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставіЗакону України"Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";

6) адміністративні справи за позовними заявами територіального центру комплектування та соціальної підтримки з приводу тимчасового обмеження громадян України у праві керування транспортним засобом під час мобілізації.

Частиною 2 вказаної статті встановлено, що окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.

Отже, законодавцем встановлено вичерпний перелік суб`єктів владних повноважень, які можуть бути відповідачами у справах, що підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам та предмету публічно-правового спору відповідних категорій справ.

Положеннямистатті 27 КАС Українивизначено виключну підсудність. Ураховуючи суб`єктний склад учасників справи, вказаний у позовній заяві ОСОБА_1 , а також зважаючи на предмет спору, положеннястатті 27 КАС Україниу цьому випадку не застосовуються.

Згідно до п. 4 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Позовна заява подана ОСОБА_1 до Новоселицького районного суду не випливає з підстав, передбачених ст.ст. 20 ч. 1, 27 КАС України, а стосується спору фізичної особи із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності за наслідком розгляду заяви поданої відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян» (п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України).

Відтак, з урахуванням суті і змісту заявлених позовних вимог та складу осіб, які беруть участь у справі, дана справа не підсудна Новоселицькому районному суду як суду адміністративної юрисдикції, а підсудна Чернівецькому окружному адміністративному суду.

Варто зазначити, що розгляд і вирішення адміністративної справи із недотримання судом правил територіальної підсудності є порушенням як норм вітчизняного законодавства, так і приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 ETS N 005, ратифікованої Верховною Радою України 17 липня 1997 року, в частині гарантування позивачу права на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 318 КАС України, рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25-28 КАС України.

Аналогічне вбачається із постанови Касаційного адміністративного Суду в складі ВС від 21 грудня 2023 року у справі № 440/366/22, відповідно до якої порушення правил предметної підсудності є підставою для скасування рішень судів нижчих інстанцій з направленням справи на новий розгляд до належного суду.

Таким чином порушення адміністративним судом правил предметної підсудності є підставою для скасування судового рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.

Наведене дає підстави стверджувати, що процесуальний закон забороняє адміністративному суду розглядати справи, які йому предметно не підсудні, і зобов`язує суд направити таку справу на розгляд за встановленою законом підсудністю.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Із роз`яснень, викладених у п. 6. постанови Пленуму Вищого адміністративного Суду України від 06 березня 2008 року за № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» слідує, що судам необхідно розрізняти правові наслідки недотримання правил предметної і територіальної підсудності. Так, у разі відкриття провадження в адміністративній справі без дотримання правил предметної підсудності суд повинен передати справу на розгляд адміністративного суду, якому вона підсудна, незалежно від того, на якій стадії розгляду справи виявлено порушення правил цієї підсудності, оскільки суд, який відкрив провадження у справі з таким порушенням, не є компетентним у її розгляді. Порушення правил предметної підсудності є підставою для скасування рішень судів нижчих інстанцій з направленням справи на новий розгляд до належного суду.

Відповідно до ч. 6 та 8 ст. 29 КАС України питання про передачу адміністративної справи, крім випадку, визначеного пунктами 4-6 частини першої цієї статті, суд вирішує ухвалою.

Враховуючи вищевикладене та з метою недопущення порушень правил предметної підсудності, суд вважає за необхідне передати позовну заяву у справі на розгляд за предметною та територіальною підсудністю до Чернівецького окружного адміністративного суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 29, 243, 248, 256 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до заступника начальника відділення поліції № 6 (м. Новоселиця) ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області Едуарда Москалюка про скасування рішення суб`єкта владних повноважень та зобов`язання вчинити певні дії, передати за підсудністю до Чернівецького окружного адміністративного суду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, а у разі постановлення ухвали без участі особи, яка її оскаржує, протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Ляху Г.О.