Постанова

від 11.03.2025 по справі 303/606/23

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 303/606/23

П О С Т А Н О В А

Іменем України

11 березня 2025 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача: Мацунича М.В.

суддів: Джуги С.Д., Собослоя Г.Г.

з участю секретаря судового засідання: Савинець В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Волошин Любов Ярославівна, на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 11 травня 2023 року, ухвалене головуючою суддею Курах Л.В. у справі за позовом Мукачівської окружної прокуратури, в інтересах держави, до Мукачіської міської ради, ОСОБА_1 про визнання недійсним та скасування рішення органу місцевого самоврядування та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку

встановив:

У січні 2023 року Мукачівська окружна прокуратура, в інтересах держави, звернулася до суду з позовом до Мукачіської міської ради, ОСОБА_1 про визнання недійсним та скасування рішення органу місцевого самоврядування та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку.

В обґрунтування позову вказувала, що в ході вивчення стану дотримання вимог земельного законодавства на території Мукачівського району встановлено, що рішенням Ключарківської сільської ради №546 від 19.10.2018 «Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки» затверджено проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки за кадастровим номером 2122783800:10:101:0023 площею 0,5898 га для ведення особистого селянського господарства за адресою АДРЕСА_1 . Вартість земельної ділянки, кадастровий номер - 2122783800:10:101:0023, площею 0,5898 га для ведення особистого селянського господарства за адресою АДРЕСА_1 , становить 713 933,00 грн.

На підставі вищезазначеного рішення органу місцевого самоврядування 14.11.2018 державним реєстратором Центру надання адміністративних послуг Виконавчого комітету Мукачівської міської ради Смужаницею А.О. прийнято рішення про державну реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на зазначену земельну ділянку, що підтверджується інформаційною довідкою № 317892706 від 16.12.2022 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Місцевою прокуратурою встановлено, що 17.05.2011 рішенням 5 сесії 6 скликання Ключарківської сільської ради №66 «Про передачу земельної ділянки у власність» надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку за кадастровим номером 2122783801:00:101:0015 для особистого селянського господарства загальною площею 0,2987 га на території с.Ключарки в урочищі «Фізиші». На підставі вказаного рішення, 14.03.2012 видано державний акт про право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 736063.

Згідно відомостей з ДЗК вбачається, що 16.09.2014 відбулася зміна цільового призначення даної земельної ділянки за кадастровим номером 2122783801:00:101:0015 з цільового призначення для особистого селянського господарства на цільове призначення для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

08.12.2014 між ОСОБА_1 та ОСОБА_1 укладено договір дарування земельної ділянки за кадастровим номером 2122783801:00:101:0015 загальною площею 0,2987.

Таким чином, зазначене підтверджує, що ОСОБА_1 , на час отримання земельної ділянки на підставі рішення Ключарківської сільської ради № 546 від 19.10.2018, уже використав своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для особистого селянського господарства.

Враховуючи вищенаведене, рішення Ключарківської сільської ради № 546 від 19.10.2018 підлягає визнанню недійсним та скасуванню, а державна реєстрація в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно прав власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 2122783800:10:101:0023 скасуванню.

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 11 травня 2023 року позов задоволено.

Визнано недійсним та скасувано рішення Ключарківської сільської ради № 546 від 19.10.2018 «Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки», яким ОСОБА_1 передано безоплатно у власність земельну ділянку ринковою вартістю 713 933,00 гривень, кадастровий номер - 2122783800:10:101:0023 площею 0,5898 га для ведення особистого селянського господарства за адресою АДРЕСА_1 .

Скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1695765221227) державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку, кадастровий номер - 2122783800:10:101:0023 площею 0,5898 га для ведення особистого селянського господарства за адресою АДРЕСА_1 .

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Закарпатської обласної прокуратури суму 2 684,00 гривень у відшкодування витрат зі сплати судового збору.

Стягнуто з Мукачівської міської ради на користь Закарпатської обласної прокуратури суму 2 684,00 гривень у відшкодування витрат зі сплати судового збору.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Волошин Л.Я., подав апеляційну скаргу в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог.

Зазначає,що захищатиінтереси державиповинні насампередвідповідні субєктивладних повноважень,а непрокурор. Прокурором ненадано доказів,які свідчатьщо органмісцевого самоврядуванняне вправізвертатися досуду звідповідних підстав.Також судпершої інстанціїне звернувувагу нате,що прокурор,здійснюючи захистінтересів держави,навіть ненадав жодногодокумента,який бисвідчив проте,що заявуабо повідомленняпро усуненняпорушень прокуратуразверталась доміської ради,однак останніне змогливирішити цепитання вмежах компетенції. Так, Мукачівська міська рада як інший орган місцевого самоврядування до якого перейшли права та обоє 'язки Ключарківської сільської ради в разі виявлення порушень могла в порядку ст. 42 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» ставити питання на засіданні сесії ради про скасування Рішення Ключарківської сільської ради №546 від 19.10.2018 року «Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки», однак якби була повідомлена прокуратурою про наявність будь яких порушень.

Щодо самого рішення органу місцевого самоврядування, то зазначає, що нормативно-правовий акт індивідуальної дії, який вичерпав свою дію не може бути скасований. Також звертає увагу суду на те, що на земельній ділянці перебуває майно відповідача, в силу вимог ст. 120 Земельного Кодексу України, така переходить до користувача.

Мукачівська окружна прокуратура подала відзив на апеляційну скаргу в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Зазначає, що доводи апеляційної скарги відповідача зводяться до того, що ніби-то прокурором не було повідомлено про підстави представництва орган в інтересах якого подано позов. Проте з таким твердженням не можна погодитися з огляду на ту обставину, що відповідно до п.«б» ч.1 ст.80 ЗК України суб`єктами права власності на землю є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, на землі комунальної власності. Органом місцевого самоврядування, який був уповноважений розпоряджається земельною ділянкою на території с.Ключарки Мукачівського району, що перебувала в комунальній власності територіальної громади на час вчинення правочину (прийняття рішення органом місцевого самоврядування) була Ключарківська сільська рада Мукачівського району, яка є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Спірна земельна ділянка вибула з володіння територіальної громади внаслідок порушення закону не лише набувачем земельної ділянки, а й органу, уповноваженого діяти від імені територіальної громади на розпорядження цією земельною ділянкою - Ключарківською сільською радою Мукачівського району. Ні Ключарківська сільська рада, ні Мукачівська міська рада, як правонаступник осьтанньої, невправі самостійно скасовувати спірне рішення, оскільки, вказане суперечить вимогам ст. 154 ЗК України. Крім того, Мукачівська міська рада не вправі самостійно звертатися з позовом до суду у даному випадку, так як будучи правонаступником Ключарківської сільської ради, в процесі розгляду справи в одній особі буде збігатися позивач та відповідач.

Отже,належним суб`єктомвладних повноваженьдля захистуінтересів державиє небудь-якийорган,що уповноваженийдержавою здійснюватипевні функціїконтролю упевній сфері,а лишетой,який маєвідповідні повноваженнядля захистутаких інтересів. А тому прокурор у даному випадку набуває статусу позивача.

Іншим аргументом, на який посилається апелянт є той факт, що у відповідача на спірній земельній ділянці розташовано нерухоме майно, а тому право власності на дану земельну ділянку перейшло до нього відповідно до вимог ст.120 ЗК України.

Проте, з таким твердженням не можливо погодитися, з огляду на той факт, що ОСОБА_1 отримав земельну ділянку за кадастровим номером №2122783800:10:101:0023 на підставі рішення Ключарківської сільської ради №546 від 19.10.2018 «Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки» в порядку безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами, який регламентується ст.ст. 118, 121 ЗК України. Тому, посилання в апеляційній скарзі на норми ст. 120 ЗК України є хибним.

Колегія суддів,заслухавши доповідьсудді-доповідача,перевіривши матеріалисправи,обговоривши підставиапеляційної скарги,вважає щотака непідлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено, що рішенням Ключарківської сільської ради № 546 від 19.10.2018 року «Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки» затверджено проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки за кадастровим номером 2122783800:10:101:0023 та передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства в с. Ключарки Мукачівського району ( а.с. 15).

Право власності на земельну ділянку 2122783800:10:101:0023, площею 0,5898 га в с. Ключарки Мукачівського району зареєстровано за ОСОБА_1 , що підтверджується витягом про реєстрацію права власності № 317892706 від 16.12.2022 ( а.с. 16-18).

Також як встановлено матеріалами справи, 17.05.2011 рішенням 5 сесії 6 скликання Ключарківської сільської ради «Про передачу земельної ділянки у власність» надано у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку загальною площею 0,2987 га за адресою с.Ключарки, ур. «Фізиші» . На підставі вказаного рішення, 12.03.2012 року видано державний акт про право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 736063 (а.с. 20-21,32).

Згідно витягу з Державного кадастру про земельну ділянку від 16.09.2014 року відбулася зміна цільового призначення даної земельної ділянки за кадастровим номером 2122783801:00:101:0015 з цільового призначення для особистого селянського господарства на цільове призначення для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (а.с.22).

Відповідно до договору дарування земельної ділянки №2186 від 08.12.2014 року ОСОБА_1 подарував ОСОБА_1 земельну ділянку за кадастровим номером 2122783801:00:101:0015 загальною площею 0,2987, розташовану в АДРЕСА_2 (33-34).

Відповідно до рішення Мукачівської міської ради від 26.11.2020 року № 6 Мукачівська міська рада є правоновступником всього майна, прав та обов`язків Ключарківської сільської ради (а.с.35-45).

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст.14 Конституції України, ч.1, ч.2 ст.373 ЦК України та ст.1 ЗК України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Правовідносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються, зокрема, ЗК України, а також прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами.

Згідно із ч.ч.1-3ст.78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Згідно з ч.1ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно із ч.3 та ч.4 ст. 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду цільового призначення.

Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначенихстаттею 122 цього Кодексу(ч.6 ст. 118 ЗК України ).

Відповідно п.«б» ч. 1ст.121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Передбачена ст.ст. 116, 121 ЗК України одноразовість отримання земельної ділянки у власність означає, що особа, яка скористалась своїм правом і отримала у власність земельну ділянку меншу від граничної площі, передбаченої ст. 121 Земельного кодексу України, не має правових підстав для отримання у власність земельної ділянки цього ж цільового призначення вдруге, навіть площею, що складає різницю між гранично можливою та раніше отриманою у власність.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного, суду від 20 травня 2020 у справі № 706/1685/16-ц, Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 червня 2020 року у справі № 545/1450/17 та від 27 жовтня 2020 року у справі № 381/375/19, а також Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №496/2866/16-ц.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 на час отримання спірної земельної ділянки, на підставі рішення Ключарківської сільської ради №546 від 19.10.2018, уже використав своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, оскільки 17.05.2011 рішенням 5 сесії 6 скликання Ключарківської сільської ради «Про передачу земельної ділянки у власність» надано у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку загальною площею 0,2987 га за адресою с.Ключарки, ур. «Фізиші» в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання.

З вархування вищенаведеного, суд першої інстанції правильно дійшов висновку про те, що рішення Ключарківської сільської ради №546 від 19.10.2018 прийняте з порушеннями вимог ст. ст. 116, 118, 121 ЗК України, а тому, у відповідності до ст.152 ЗК України, підлягає визнанню недійсним та скасуванню.

Крім того, записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав (ч. 1 ст. 26 Закону № 1952).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 листопада 2019 року справі N 802/1340/18-а, у постанові від 4 вересня 2018 року у справі N 915/127/18 дійшла висновку, що рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав із внесенням відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вичерпує свою дію. Тому належним способом захисту права або інтересу позивача у такому разі є не скасування рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав, а скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності (частина друга статті 26 Закону України від 1 липня 2004 року N 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Таким чином наявні підстави для скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1695765221227) державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку.

Щодо доводів апеляційної скарги про відсутність правових підстав для звернення прокурора до суду із вказаним позовом.

Відповідно до п.3 ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про прокуратуру» прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави.

У випадках, визначених цим Законом, на прокуратуру покладається функція з представництва інтересів громадянина або держави в суді (п. 2 ч.1ст. 2 Закону).

Згідно з положеннями ч.3ст.23 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття «інтерес держави».

У рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08 квітня 1999 року № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави», висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й у діяльності приватних підприємств, товариств.

Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функціїу спірних відносинах (пункт 4 мотивувальної частини).

Таким чином, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Прокурор у даній справі звернувся із позовом з підстав, що спірна земельна ділянка вибула з володіння територіальної громади внаслідок порушення закону не лише набувачем земельної ділянки, а й органу, уповноваженого діяти від імені територіальної громади на розпорядження цією земельною ділянкою - Ключарківською сільською радою Мукачівського району. Мукачівська міська рада, як правонаступник - Ключарківської сільської ради невправі самостійно скасовувати спірне рішення та не може самостійно звертатися з позовом до суду, оскільки, в процесі розгляду справи в одній особі буде збігатися позивач та відповідач.

Прокурор у позовній заяві навів підставу для представництва інтересів держави, обґрунтував у чому полягає порушення цих інтересів.

Таким чином у даній справі прокурор довів законні підстави для представництва інтересів держави у спірних правовідносинах із оскарження рішень, пов`язаних із розпорядженням землею сільськогосподарського призначення.

Окрім наведеного, колегія суддів наголошує, що Європейський суд з прав людини вказав на те, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

А тому, апеляційний суд враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи, висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32). Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Відтак, апеляційний суд з огляду на викладене зазначає, що відповідачу надано вичерпну відповідь на всі вагомі, ключові та доречні питання, порушені в апеляційній скарзі, які мають значення для вирішення даного спору.

Таким чином, доводи апеляційної скарги у спірних правовідносинах не являються тими обставинами, які б слугували підставою для колегії суддів та не впливають на правові висновки у спірних правовідносинах і не спростовують викладеного вище.

А звідси, дослідивши усі надані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну правову оцінку, правильно встановив фактичні обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам норм матеріального та процесуального права.

Отже, наведені в апеляційній скарзі доводи не відносяться до тих підстав, з якими закон пов`язує можливість скасування чи зміни оскаржуваного рішення, і висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити на підставі приписів статті 375 ЦПК України, а рішення місцевого суду залишити без змін.

Враховуючи вищенаведене та керуючись нормами статей 367, 374, 375, 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд

ухвалив:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Волошин Любов Ярославівна, залишити без задоволення.

Рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 11 травня 2023 року, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 18 березня 2025 року.

Суддя-доповідач

Судді