Рішення

від 14.03.2025 по справі 197/605/24

ІНГУЛЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 197/605/24

Номер провадження 2/213/107/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2025 року Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді Мазуренка В.В.

за участю секретаря судового засідання Гусарової О.С.

за участі представника позивача, позивача, відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей Широківської селищної ради, Орган опіки та піклування Широківської селищної ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, відповідно до якого відповідач ухиляється від батьківських обов`язків по утриманню та вихованню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Просив позбавити відповідача батьківських прав та стягнути аліменти.

Відповідач надала відзив на позов (а.с.53), відповідно до якого від виконання батьківських обов`язків не ухиляється. Після розірвання шлюбу з позивачем ОСОБА_4 з дворічного віку проживав з нею. До 2017р. вона проживала з сином в с. Широке, пізніше змінила місце роботи та переїхала до м. Дніпро. Син продовжив проживати з нею в м. Дніпро, та 4 роки навчався там. До повномасштабного вторгнення батько відповідача запевнив відповідача, що дитині буде краще проживати у нього (дідуся та бабусі), та з її згоди дитину влаштували до ліцею №1 у с. Широке. Вона спілкувалась з сином та надавала допомогу. Через роботу в м. Дніпро вона менше стала спілкуватись з дитиною, а дитина більше спілкувалась з позивачем та дідусем і бабусею. З квітня 2022р. позивач взяв дитину проживати до себе. Не заперечує проти стягнення з неї аліментів в розмірі 1/6 частина від її доходів. Вказала, що має важкі стосунки зі своїми батьками, та її обмежують її у спілкуванні з дитиною, налаштували дитину проти відповідача.

Позивачем подано заперечення на відзив (а.с.71), відповідно до якого вказує, що відповідач давно відсторонилась від належного виконання своїх батьківських обов`язків, а на протязі останніх чотирьох років повністю припинила виконувати свої батьківські обов`язки, переклавши їх спочатку на своїх батьків, а потім на позивача. Вказав, що відповідач уникала можливих зустрічей з дитиною. Вказав, що дитина в м. Дніпро навчалась лише рік, після чого навчалась у с. Широке. Вказав, що відповідач останні два роки отримані від позивача аліменти витрачала лише на себе. Навесні 2023року відповідач надала згоду позивачу змінити місце реєстрації дитини на місце реєстрації позивача, та в обмін вимагала продовжити сплачувати аліменти. Просив задовольнити позов.

В судовому засіданні позивач та представник позивача позов підтримали, посилались на обставини викладені в позові та запереченнях на відзив. Позивач ОСОБА_1 , допитаний в якості свідка, надав пояснення аналогічні тим, що викладені в позові та запереченні на відзив, підтверджував ухиляння відповідача від виконання нею батьківських обов`язків.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні просила відмовити у позові.

Представники третіх осіб до суду не з`явились, надали заяви про розгляд справи за їх відсутності, задовольнити позов.

06.08.2024р. відкрито провадження по справі.

04.09.2024р. закрито підготовче судове засідання.

В судовому засіданні було опитано дитину ОСОБА_5 , який суду пояснив, що мати його покинула, сама проживає в м. Дніпро, ним не цікавиться, не дзвонить, не навідує, не поздоровляє зі святами. Вказав, що при зустрічах на вулиці, побачивши його, відповідач зробила вигляд що не помітила його та пішла в інший бік. ОСОБА_6 не бажає спілкуватись з відповідачем, бажає, щоб її позбавили батьківських прав. Зазначив, що дід, бабуся та позивач не налаштовували його проти відповідача.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи суд дійшов наступного.

Позивач та відповідач перебували у шлюбі, та Рішенням Широківського районного суду від 24.11.2011р. шлюб було розірвано (а.с.14,15).

ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_3 , батьками якого є сторони по справі (а.с.17).

Сторони визнавали та не заперечували, що відповідач доводиться ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , матір`ю, змінила прізвище на дошлюбне ОСОБА_8 .

З позивача на користь відповідача було стягнуто аліменти на утримання ОСОБА_6 (а.с.16,57-58). Відповідач повідомила, що відкликала виконавчий лист.

З 27.04.2023р. ОСОБА_4 зареєстрований разом з позивачем за адресою АДРЕСА_1 (а.с.18).

Відповідно до Акту обстеження місця проживання ОСОБА_1 , за адресою АДРЕСА_1 , проживають ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , та ОСОБА_6 з 27.04.2023р. постійно проживає з позивачем, та знаходиться на повному утриманні та самостійному вихованні позивача. ОСОБА_2 не проживає з позивачем з 2011р. (а.с.19). Суд зазначає, що даний документ не містить тієї інформації яку має, оскільки не містить в собі жодних обставин обстеження умов проживання, не містить опису умов проживання, чим обладнано місце проживання, меблі,спальні місця, місця для навчання, окрема кімната для дитини, санітарні умови, тощо…

ОСОБА_1 працює у ТОВ Метінвест-промсервіс слюсарем з ремонту рухомого складу, отримує заробітну плату, позитивно характеризується (а.с.25,73).

ОСОБА_4 є учнем 9 класу Широківського ліцею №1, в якому навчається з 5 класу, навчається добре, здібний, уважний, активний, скромний, веселий. Мати не цікавиться шкільними справами та навчанням дитини, працює та живе в м. Дніпро. Останні два роки дитина проживає з батьком, а до цього проживав з дідусем та бабусею. Батько постійно приділяє увагу навчанню сина, займається вихованням, створив умови для його життя та навчання (а.с.25).

ОСОБА_2 працює з 06.05.2021р. у КЗ «Дніпровський дитячий будинок інтернат» ДОР вихователем (а.с.39), де позитивно характеризується (а.с.40).

Відповідач писала заяву за місцем роботи з приводу добровільного стягнення з неї аліментів на утримання ОСОБА_9 (а.с.56). В судовому засіданні пояснила, що аліменти не стягуються за її заявою.

Викладеним обставинам відповідають правовідносини, що врегульовані Сімейним кодексом України.

Відповідно дост.150 СК Українибатьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, поважати дитину.

Батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Згідно із Конвенцією про права дитини, ратифікованою Постановою ВР від 27 лютого 1991 року, держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Декларація прав дитини, прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Статтею 18 Конвенції про права дитини визначено, що батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до п. 2 ч. 1ст. 164 СК Українимати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Тлумачення п. 2 ч. 1ст. 164 СК Українидозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини.

Суд на перше місце ставить «якнайкращі інтереси дитини», оцінка яких включає знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення. Позбавлення батьківських прав є виключним заходом, правові наслідки позбавлення батьківських прав визначено статтею 166 СК України. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращий бік неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.

Відповідач тривалий час проживає окремо від дитини, що підтвердила суду, пояснивши це тим, що працює в м. Дніпро, та майже цілий день на роботі. Факт проживання дитини окремо від неї, пояснила тим, що в м. Дніпро вона власного житла не мала, та було важко коли вона туди переїхала з дитиною, оскільки вона весь день на роботі, умови проживання у винайманому житлі були не завжди добрі, тому погодилась на пропозицію дідуся та бабусі, щоб дитина пожила з ними. На питання чому в подальшому не забрала дитину в дідуся та бабусі,- відповідач вказувала про те, що був введений карантин через Covid, також дитина пішла в школу у с. Широке, дитині подобалось жити у дідуся та бабусі, а відповідач навідувала дитину. Далі відносини погіршились з дитиною, оскільки дідусь та бабуся налаштовували його проти відповідача, що призвело до того, що дитина перестала спілкуватись з відповідачем.

В судовому засіданні в якості свідків були допитані ОСОБА_10 , ОСОБА_11 які доводяться батьками відповідачу (дідусь та бабуся дитини), які підтвердили, що ОСОБА_4 проживав до 2022 року з ними, а в 2022 році виявив бажання проживати з позивачем, підтвердили ухиляння відповідача від виконання батьківських обов`язків. Свідки заперечували, що налаштовували дитину проти відповідача, вказали, що вона усунулась від дитини та перестала цікавитись сином, навідувати його. Вказали, що неодноразово бачили, що відповідач приїхала в с. Широке, але до дитини не приходила.

Судом неодноразово пропонувалось відповідачу звернутись за правовою допомогою, що не було нею зроблено; пропонувалось звернутись до служби у справах дітей, для вирішення питання про участь у спілкуванні з дитиною, для наданні консультацій, рекомендацій по налагодженню стосунків з дитиною, що також не було зроблено. Розгляд справи проходив тривалий час, оголошувались перерви, були відкладення, та протягом цього часу відповідач не здійснювала жодних дій щодо налагодження стосунків з дитиною, не намагалась зустрітись з дитиною, не телефонувала сину, не навідувала його. Також відповідач визнала, що не надає власні кошти на утримання дитини, визнала що не поздоровляє зі святами, не цікавиться його здоров`ям, обґрунтовуючи це тим, що дитину налаштували проти неї та дитина не бажає з нею спілкуватись. Відповідач не бажає бути позбавленою батьківських прав, бажає і далі бути матір`ю ОСОБА_7 , але жодних дій не вчинила для виправлення ситуації, та дана ситуація триває більше 5 років, і відповідач визнає, що протягом цього часу не спілкується з дитиною взагалі, також не спілкується зі своїми батьками у яких дитина проживала до квітня 2022 року.

Також суд звертає увагу, що в день судового засідання, коли в судовому засіданні опитувалась дитина, відповідач в будівлі суду (до засідання) також не вчиняла дій та спроб щоб побалакати з дитиною, а навпаки, до початку засідання за власним бажанням знаходилась в іншому від дитини приміщенні суду. Тобто, суд зазначає, що відповідач навіть не намагається відновити стосунки з дитиною.

Факт заперечення відповідачем проти позову про позбавлення батьківських прав, - не свідчить про її інтерес до дитини та реальне бажання змінити поведінку. На зміну поведінки було достатньо часу, але відповідач не зробила нічого.

Відповідач, будучи матір`ю неповнолітнього ОСОБА_9 , не здійснює свої батьківські обов`язки, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя. Відповідач не опікується дитиною, не цікавиться її здоров`ям, харчуванням, навчанням; відповідач взагалі не спілкується з дитиною, не цікавиться нею, залишила дитину спочатку на діда й бабу, а на даний час дитина вирішила проживати з позивачем; відповідач не займається вихованням дитини; не виявляє інтересу до її внутрішнього світу; не створює умов для отримання дитиною освіти.

Згідно зіст.19 СК Українипри розгляді судом спорів щодо позбавлення батьківських прав обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Органом опіки та піклування подається суду письмовий висновок щодо розв`язання спору, складений на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Відповідно до Рішення Органу опіки та піклування Виконавчого комітету Широківської селищної ради від 05.12.2024р. вирішено доцільним позбавлення батьківських прав громадянки ОСОБА_12 (а.с.81), мотивування: через відсутність належних умов для проживання та навчання разом з ОСОБА_2 у м. Дніпро, де вона орендувала житло, з 14.10.2019р. ОСОБА_4 проживав з дідусем ОСОБА_11 та бабусею ОСОБА_10 . У лютому 2020р. ОСОБА_2 посварилась з сином, колишнім чоловіком та батьками у зв`язку з повною відмовою надавати посильну матеріальну допомогу на утримання дитини, та у зв`язку з використанням нею на власні потреби аліментів сплачуваних позивачем. ОСОБА_2 припинила будь-яке спілкування з дитиною та родиною вцілому. Мали місце випадки коли ОСОБА_2 випадково зустрічала на вулиці ОСОБА_9 , та втікала або ігнорувала, підтверджуючи повну байдужість до сина. ОСОБА_2 самоусунулась від виконання батьківських обов`язків, більше п`яти років вихованням та утриманням дитини не займається, з сином не проживає, матеріальної допомоги не надає. Мати тривалий час відсутня у житті дитини, абсолютно не бере участі у житті сина, не проявляє батьківського піклування і турботи, життям та здоров`ям не цікавиться. Дитина не заперечує проти позбавлення батьківських прав матері.

Таким чином, з урахуванням викладеного, враховуючи в тому числі пояснення дитини, суд дійшов висновку, що обставини про свідоме ухилення відповідача від виконання своїх обов`язків щодо виховання сина є доведеними, в даному випадку за досліджених обставин найкращим інтересам дитини буде відповідати позбавлення відповідача батьківських прав, тому наявні підстави для позбавлення відповідача батьківських прав, та саме таке рішення відповідає вимогам Закону України «Про охорону дитинства», Конвенції про права дитини, нормам СК України.

Окремо суд наголошує, що відповідно до ч.3 ст.170 СК України, застосовуваний захід щодо позбавлення батьківських прав не є виключно безстроковим і відповідач має право у випадку зміни своєї поведінки на поновлення батьківських прав в порядку, передбаченомустаттею 169 Сімейного Кодексу України.

Відповідно до ч.2 ст.166 СК України - особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Згідно зі ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Частиною другою статті 182 цього кодексу передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про позбавлення відповідача батьківських прав, підлягають задоволенні позовні вимоги про стягнення з відповідача аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходів), але не менш ніж 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

Також з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір.

На підставі ст. ст. 19,150,164-166, 180,182,196СК України, керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 142, 223, 259, 263-265, 268, 280-282ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей Широківської селищної ради, Орган опіки та піклування Широківської селищної ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів-задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав стосовно неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини усіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до виповнення повноліття дитиною, починаючи з 10.06.2024 року.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , судовий збір в дохід держави у розмірі 1211,20 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати у розмірі 1211,20 грн.

Допустити негайне виконання рішення у частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_2 .

Третя особа: Служба у справах дітей Широківської селищної ради, код ЄДРПОУ 43478224, с. Широке, вул. Соборна, 107.

Третя особа: Орган опіки та піклування Широківської селищної ради, код ЄДРПОУ 41753769, с. Широке, вул. Соборна, 107.

Дата виготовлення повного тексту рішення 21.03.2025р.

Суддя В.В. Мазуренко