Рішення

від 24.03.2025 по справі 361/2647/22

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 361/2647/22

Провадження № 2/361/432/24

24.03.2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2025 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Радзівіл А.Г.

за участю секретаря Коваль О.О.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

представника відповідача Бойко Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Лисогор Олег Анатолійович, Волочиський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального Управління Міністерства юстиції України (м. Київ) про визнання шлюбу недійсним (неукладеним),

В С Т А Н О В И В:

29 червня 2022 року позивач звернулась до суду до відповідача із позовом, в якому просила суд визнати недійсним (неукладеним) шлюб, зареєстрований 28.01.2010 р. Рябіївською сільською радою Волочиського району Хмельницької області, актовий запис № 1 між ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; анулювати актовий запис № 1 від 28.01.2010 р., складений Рябіївською сільською радою Волочиського району Хмельницької області про шлюб між ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Свій позов обґрунтовувала тим, що вона є єдиною донькою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1

ІНФОРМАЦІЯ_3 її батько помер.

Враховуючи те, що за життя її батько не складав заповіту, вона є спадкоємицею першої черги за законом, щодо майна, яке залишилось після нього, а саме квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі факту смерті її батька, вона звернулася із заявою про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Лисогора О.А.

13.12.2021 р. згідно витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі, було внесено відповідний реєстраційний запис.

11.01.2022 р. вона дізналася від нотаріуса, що ОСОБА_3 також подала заяву про прийняття спадщини як начебто дружина її померлого батька.

Однак позивачу відомо, що її батько ніколи не був одружений із цією особою, ніколи з нею не проживав, оскільки проживав тільки з позивачем та мав суттєві вади здоров`я і потребував її постійного догляду.

Згідно витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 01.06.2022 р. вбачається, що 28.01.2010 р. Рябіївською сільською радою Волочиського району Хмельницької області було складено актовий запис № 1 про укладення шлюбу її батька із ОСОБА_3 .

Актові записи зберігаються у Волочиському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції України (м. Хмельницький).

Проте на цю дату її батько навіть не перебував у Рябіївській сільській раді Волочиського району Хмельницької області, оскільки страждав на важку форму цукрового діабету, не міг самостійно пересуватись через надлишкову вагу та загальний незадовільний стан здоров`я і знаходився безпосередньо під її постійним наглядом в м. Бровари Київської області, тому він фізично не міг укладати якихось шлюбів та безпосередньо перебувати в органах реєстрації актів цивільного стану на той час. З відповідачкою її батько не жив, спільного господарства вони не вели.

Позивач вважає, що її права як спадкоємиці після смерті батька щодо його майна, набутого за життя є порушеними, оскільки відповідач без достатньої правової підстави наразі приймає участь у спадкування за законом.

Вона вбачає, що відповідач шляхом підроблення підпису її батька у змові із органами реєстрації шлюбу уклала шлюб із її батьком без його волі та навіть відома з метою саме отримання частки у його майні після смерті, тому вважає, що у неї є підстави звернутися до суду із заявою про визнання його недійсним.

06 липня 2022 року ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області Радзівіл А.Г. прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання на 17 жовтня 2022 року.

22 серпня 2022 року відповідач подала до суду відзив, в якому просила відмовити у задоволенні позовних вимог. Посилалась на те, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 з 08 червня 1985 року, який був укладений Барлівською сільською радою народних депутатів Драбівського району Черкаської області. Вказаний шлюб був за їх спільною згодою розірваний 18 травня 1993 року.

Після розірвання шлюбу вони продовжували проживали однією сім`єю до 27 січня 2010 року.

28 січня 2010 року Рябівською сільською радою Волочівського району Хмельницької області між ними повторно був укладений шлюб з ОСОБА_5 . Їх шлюб, як перший, так і повторний були зареєстровані за вільної згоди жінки та чоловіка з наміром створення сім`ї.

Спільних дітей з ОСОБА_5 , вони не мали.

У її чоловіка ОСОБА_5 є донька від першого шлюбу ОСОБА_1 (позивач по справі). Тісних родинних відносин з батьком позивач ОСОБА_1 , за його життя не підтримувала та фактично не була обізнана про обставини як його особистого життя, так і життя його сім`ї та родичів по батьківській лінії.

Протягом їх сімейного життя вони проживали у взаєморозумінні, коханні та повазі одне до одного, були пов`язані спільним побутом, мали з чоловіком спільний бюджет, спільні витрати, спільне харчування, купували майно для спільного користування, спільно приймали участь у витратах на утримання житла, його ремонт, мали однакові погляди на життя, інтереси, взаємні права та обов`язки подружжя, вони спільно відпочивали та допомагали її дітям у догляді та вихованні внуків, які також були членами їхньої сім`ї.

Протягом їх спільного життя вони проживали в її квартирі АДРЕСА_2 , а з серпня 2010 року переїхали на проживання в квартиру, яку отримав її чоловік ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 .

Періодично та посезонно вони проживали в АДРЕСА_3 , у їх свахи ОСОБА_6 , де утримували підсобне господарство.

У позовній заяві позивачки вказує на обставини, які не підтверджуються жодними належними та допустимими доказами щодо стану здоров?я ОСОБА_5 , а саме, що він страждав на важку форму цукрового діабету, не міг самостійно пересуватися через надлишкову вагу та знаходився під наглядом позивача.

Вказана обставина спростовується медичною документацією, оскільки її чоловік не страждав на важку форму цукрового діабету, на обліку у лікаря ендикринолога не перебував, протягом останніх років життя мав проблеми з надлишковою вагою, однак до останнього дня пересувався самостійно, до останнього дня свого життя її чоловік був працюючою особою, працював в ТОВ ?Альянс-Буд?, черговим по гуртожитку.

ІНФОРМАЦІЯ_4 її чоловік ОСОБА_5 помер.

Згідно довідки Броварського районного відділення Київського обласного бюро СМЕ про причину смерті № 847 від 07.12.2021 р., причиною смерті ОСОБА_5 є серцева недостатність хронічна ішемічна хвороба серця.

Після смерті чоловіка вона здійснила його поховання в м. Бровари, відбула поминальні обряди. Позивач ОСОБА_1 , прийняла часткову грошову участь у похованні батька в розмірі 3000 гривень.

Після його смерті відкрилася спадщина на однокімнатну квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Будь-яких заповітних розпоряджень за життя, на випадок своєї смерті ОСОБА_5 , не залишав.

В установлений законом строк, визначений ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини, вона звернулася до приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Лісогора О.А., з заявою про прийняття спадщини.

Крім неї до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, також звернулася дочка спадкодавця ОСОБА_5 , - ОСОБА_1 .

Їх заяви державним нотаріусом прийняті.

Обставини вказані позивачем ОСОБА_1 , не підтверджені належними доказами у зв`язку з чим відсутні правові підстав для задоволення позову.

13 грудня 2022 року ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

09 березня 2023 року позивач подала до суду відповідь на відзив, в якій посилалась на те, що відповідач зазначає, що після розлучення з 18.03.1993 р. вона продовжувала проживати із її батьком ОСОБА_5 , доки вони не уклали повторно шлюб 28.01.2010 р.

Однак це суперечить дійсності, оскільки після розлучення ОСОБА_5 не продовжував жити із відповідачем, вони постійно сварилися, не вели спільного господарства. Її батько жив сам. Через надмірну вагу, що була викликана цукровим діабетом, він важно рухався та потребував постійної допомоги. Через це позивач особисто в 1995 році переїхала жити до батька та допомагати йому. Весь час її знаходження за місцем його проживання відповідачка створювала сварки та скандали, несумісні із нормальними сімейними відносинами й тим більше достатніми для поновлення шлюбних відносин.

Зі слів відповідача складається враження того, що після розлучення вони із батьком мирно продовжували жити як чоловік та дружина.

Окрім того, дивним є те, що після повторного укладення шлюбу , тобто значної події для будь-якої людини, а тим більше для людини, яка повертає сім`ю, не відбулося ніякого святкування, ніякого весілля, немає жодних фотографій з РАГСу (Рябівської сільської ради).

Позивач зазначає, що вона підтримувала міцний зв`язок із батьком, добре знала про його особисте життя, про його жінок. Позивач зазначає, що після розлучення її батько не жив із відповідачем, самостійно сплачував за комунальні послуги, про що свідчать квитанції із його особистим підписом. Шлюб її батька із відповідачкою був другим. Позивач зазначає, що насправді він завжди кохав її матір ОСОБА_7 та вони розлучилися саме тому, що зрадив їй саме із відповідачкою.

Він завжди жалкував про такий вчинок і намагався відновити родину із її мамою. Позивач особисто була свідком таких намагань. Взимку 2000 року вона, на прохання батька, організувала їм зустріч у кафе ?Смачний світ?, на місці якого зараз побудовано супермаркет ?Фора?.

Позивач зазначає, що фотографії світлин сімейного життя, що надала відповідач, не підтверджують тих обставин, на які вона посилається у відзиві на позов.

01 травня 2023 року ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області, призначено у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Лисогор Олег Анатолійович, Волочиський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції України (м.Хмельницький) про визнання шлюбу недійсним (неукладеним), судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручити державному науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України, що знаходиться за адресою: 03170, м. Київ, вул. Велика Окружна, 4.

На вирішення експертів поставлено питання чи виконаний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підпис, що міститься в п. 10 розділу "Наречений", рядку "підписи осіб, що зареєстрували шлюб" актового запису про шлюб № 1 від 28.01.2010 р., який наданий Волочиським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції України (м. Хмельницький) згідно листа від 04.08.2022 р. № 790/23.3-33 самим ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 чи іншою особою?

23 червня 2023 року справа повернулась до суду з клопотанням експерта про надання додаткових матеріалів та відомостей.

26 червня 2023 року ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області поновлено провадження та призначено судове засідання на 14 липня 2023 року.

21 вересня 2023 року до Броварського міськрайонного суду Київської області надійшло повідомлення про неможливість проведення судової експертизи № СЕ-19-23/31875-ПЧ від 21.08.2023 року, у зв`язку тим, що відповідь на клопотання експерта та матеріали цивільної справи № 361/2647/22 повторно не надходили.

20 березня 2024 року ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області призначено у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Лисогор Олег Анатолійович, Волочиський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції України (м.Хмельницький) про визнання шлюбу недійсним (неукладеним), судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручити державному науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України, що знаходиться за адресою: 03170, м. Київ, вул. Велика Окружна, 4.

На вирішення експертів поставлені наступні питання: чи виконаний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підпис, що міститься в п. 10 розділу "Наречений", рядку "підписи осіб, що зареєстрували шлюб" актового запису про шлюб № 1 від 28.01.2010 р., який наданий Волочиським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції України (м.Хмельницький) згідно листа від 04.08.2022 р. № 790/23.3-33 самим ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 чи іншою особою?

13 червня 2024 року справа повернулась до суду з клопотанням експерта про надання додаткових матеріалів та відомостей.

13 червня 2024 року ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області поновлено провадження та призначено судове засідання на 01 жовтня 2024 року.

29 серпня 2024 року до Броварського міськрайонного суду Київської області надійшло повідомлення про неможливість проведення судової експертизи №СЕ-19-24/38391-ПЧ від 15.08.2024 року, у зв`язку тим, що запитувані в клопотанні експерта матеріали не надходили.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні позов підтримали та просили задовольнити. Позивач пояснення надала аналогічно викладеним у позовній заяві та відповіді на відзив.

Позивач також пояснила, що її батьки ОСОБА_5 та ОСОБА_7 розлучились коли їй виповнилось півтора роки, їх шлюб був розірваний у 1981 році. Вона пам`ятає, як у 1995 році прийшла до батька у гостинку провідати, але ОСОБА_3 це не сподобалось. У 1995 році вона деякий період проживала із батьком, але у жовтні 1995 році виїхала знов проживати за адресою АДРЕСА_4 . Позивач пояснила, що з 2000 року вона переїхала проживати в м.Українку Обухівського району Київської області. У 2004 році зареєструвала шлюб із ОСОБА_8 . Також у 2004 році в них народилась донька ОСОБА_29, а у 2007 році син ОСОБА_10 . Вона з чоловіком і дітьми періодично приїжджала в м.Бровари. В один із таких приїздів її діти познайомились із дідусем ОСОБА_5 на вулиці. У 2008 році вона дізналась, що у батька цукровий діабет, який був виявлений за місцем його роботи, він працював водієм. ЇЇ батько з 2007 року оформив пенсію, і почав вживати алкоголь. Їй також було відомо, що він перебував у шлюбі із ОСОБА_3 в період з 1983 року по 1993 рік, а потім вони розлучились. З 2016 року вона частіше почала відвідувати батька за місцем його проживання по АДРЕСА_1 , з цього ж року вони почали спілкуватись по мобільному зв`язку, раніше вона його телефона не знала, його їй повідомила тітка - ОСОБА_11 , яка працювала у водоканалі, у батька в квартирі перевіряла показники лічильника. Позивач зазначила, що у період з 2010 року по 2013 рік вона в м.Бровари не приїжджала, в неї були сімейні проблеми, хворіли діти. У 2013 році вона розлучилась із чоловіком. В квартирі було неохайно. Також позивач пояснила, що з 2018 року він познайомився із жінкою ОСОБА_12 , в неї була дитини, яку батько відводив до школи. Їй також було відомо, що батько у 2020, 2021 році чергував у гуртожитку "Атлант".

Представник позивача просив також відмовити у задоволенні заяви про стягнення витрат на правову допомогу оскільки вважає, що у Акті прийому передачі № 01 від 04.02.2025 року перелік наданих послуг та їх обсяг не відповідає дійсності, розрахунки витраченого час та їх вартість пораховані не вірно, надана довідка про сплату адвокату послуг не є бухгалтерським документом.

Відповідач та представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечували та просили відмовити, пояснення надали аналогічно викладеним у відзиві на позовну заяву.

Приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Лисогор О.А., будучи належним чином повідомленим, в судове засідання не з`явився.

Представник Волочиського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального Управління Міністерства юстиції України (м. Київ), будучи належним чином повідомленою, в судове засідання не з`явилась.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що вона є першою дружиною померлого з яким вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з 16.09.1978 року по 24.03.1982 року. Проживали вони в АДРЕСА_4 . Після розлучення вона залишилась проживати АДРЕСА_4 , а ОСОБА_5 переїхав на інше місце проживання, за якою адресою вона не знала. Від шлюбу в них народилась донька ОСОБА_13 . Причиною розлучення була зрада. Свідок пояснила, що через деякий час ОСОБА_5 пропонував знову спільно проживати, на той час ОСОБА_14 виповнилось 7 років, але вона відмовила. Після розлучення вона звернулась до суду про стягнення з нього аліментів. Свідок пояснила, що ОСОБА_5 . Він отримав гостинку і ОСОБА_14 періодично приходила до батька, він дав їй ключі від квартири, потім вони посварились і більше не спілкувались. Зазначити в яких роках відбувались події про які зазначає свідок, вона не може, не пам`ятає. У 2011 році вони зустрілись із ОСОБА_5 , і він знову пропонував їй спільно проживати, але сказав, що його друга жінка вкрала в нього паспорт і поставила штам в паспорті про реєстрацію шлюбу. ОСОБА_5 їй пояснив, що він за станом здоров`я не їздив щоб зареєструвати шлюб повторно, а ОСОБА_3 все зробила сама. Він їй пояснив, що із ОСОБА_15 не проживає. Зі слів свідка, ОСОБА_16 часто її зустрічав та просив почати проживати разом, але вона йому відповіла, що йому спочатку потрібно розлучиться.

Свідок ОСОБА_17 пояснила, що із 1979 року знає ОСОБА_5 , жили в одній сім`ї, він був зятем, а свідок невісткою. ОСОБА_5 та ОСОБА_18 були подружжям, але розлучилися. Протягом 40 років вона періодично спілкувалась із ОСОБА_5 і він завжди згадував доньку, та жалів що так склалось. Свідок зазначила, що вона працювала в КП ?Броваритепловодоенергія?, приходила до ОСОБА_16 додому заключати договір, знімати показники лічильників обліку водопостачання. Дату свідок не пам`ятає, зазначила, що в черговий раз коли прийшла знімати показники лічильника не застала ОСОБА_15 вдома, а серванті побачила фотографію ОСОБА_19 та ОСОБА_14 . Вона запитала про ОСОБА_15 у ОСОБА_16 , він пояснив, що вони розійшлися. Він передавав привіти ОСОБА_14 , та дав свій номер телефону, що вона передала донці і та йому передзвонила. ОСОБА_14 спілкувалась з батьком та приходила до нього, це було десь раз на місяць коли вона приїжджала в Бровари. ОСОБА_14 з батьком деякий час не спілкувалась, а коли виросла то постійно спілкувалась з ним. Їй було відомо, що ОСОБА_5 хворів на цукровий діабет, працював охоронцем в АТ "Атлант". До онуків в м.Українку не їздив, соромився, боявся, що його не приймуть.

Свідок ОСОБА_20 пояснив, що знав ОСОБА_5 з дитинства, він був першим сином його тітки, яка залишила ОСОБА_16 на виховання діда та баби, а також його виховувала мама свідка. Знає, що у ОСОБА_16 був перший шлюб від якого є дочка, казав, що перша дружина не захотіла з ним жити. Він з ОСОБА_16 тісно дружили і тому він знає, що ОСОБА_5 не спілкувався з першою дружиною та дочкою. Свідок приїздив до ОСОБА_16 додому, залишався в нього переночувати. ОСОБА_16 мав дружину ОСОБА_15 , вони разом не проживали один рік. ОСОБА_16 з ОСОБА_15 постійно приїжджали до свідка та його батьків в гості з 1981 року. З ОСОБА_21 був завжди чистий, хвалився своєю роботою. ОСОБА_16 хворів, але не був лежачий, до останнього дня працював. ОСОБА_16 дуже любив прийомну дочку та онуків, онуки також до нього тягнулись. Влітку ОСОБА_16 і ОСОБА_15 проживали у свахи в селі, де допомагали по господарству. Причиною розлучення ОСОБА_15 із ОСОБА_16 , була необхідність отримати додаткову квартири, що в них у подальшому і вийшло. В останній візит до ОСОБА_16 , він сказав свідку, що приїздила його дочка ОСОБА_1 та показала йому онуків.

Свідок ОСОБА_22 пояснила, що вона є кумою ОСОБА_5 , він хрестив у неї сина у 1983 році. Вони проживали в кімнатах на одному поверсі в гуртожитку, а потім кожен із них отримав квартиру та й роз`їхались, але продовжували спілкуватись, ходили один до одного в гості. Свідок пояснила, що розірвання шлюбу в ОСОБА_15 та ОСОБА_16 було фіктивне, щоб отримати квартиру, але вони весь час жили разом, виховували доньку ОСОБА_3 та онуків. Свідок також пояснила, що із рідною донькою ОСОБА_1 він не спілкувався, та й вона ніколи не чула щоб він її згадував.

Свідок ОСОБА_23 пояснила, що вона є дочкою відповідача. Перший раз її мама одружилась з ОСОБА_5 , коли свідок була зовсім маленькою, року вона не пам`ятає. Повторне одруження було в 2010 році. З рідно дочкою ОСОБА_1 батько не спілкувався, так і ОСОБА_14 цього не хотіла, а з її мамою вони жили добре. Був такий випадок, що у 2003 році ОСОБА_14 прийшла до батька і попросила ключі від квартири, пояснивши, що виходить заміж і хоче проживати у квартирі. Ніхто батька не запрошував ні на весілля ОСОБА_14 , ні на родини, ні на хрестини, йому повідомили про народження онучки родичі ОСОБА_14 . Свідок зазначила, що ОСОБА_3 та ОСОБА_5 до 1995 року проживали разом на АДРЕСА_5 , а в 1995 році батько змінив роботу. З 1995 р. по 1997 р. році вони проживали на АДРЕСА_6 , а з 1997 р. по 2012 р. знову проживали на АДРЕСА_5 , з 2012 року знову переїхали на АДРЕСА_6 . Батько забирав дітей свідка зі школи та садочка, піклувався про них. Коли захворіла її бабуся, мама ОСОБА_3 залишилась в селі її доглядати. З 2017 р. мама проживала на АДРЕСА_5 , а батько 2016-2017 р.р. проживав на АДРЕСА_6 . У 2021 році мама проживала з нею на АДРЕСА_5 , а батько на АДРЕСА_6 , він приходив до них, спілкувався з ними. Батьки зареєстрували шлюб, коли поїхали на автомобілі до родичів, і батько був за кермом.

Свідок ОСОБА_24 пояснила, що вона є кумою відповідача. Знає ОСОБА_16 з 1979 року, він приходив до хлопців в гуртожиток, бо перша дружина постійно його виганяла з квартири. Згодом ОСОБА_5 почав проживати з ОСОБА_15 , разом ростили дочку ОСОБА_15 , рідну дочку ОСОБА_16 вона ніколи не бачила та ніколи не чула, щоб його дочка запрошувала до себе. Вони разом виростили дочку ОСОБА_15 , потім в них народились онуки. ОСОБА_16 був гарний дідусь, він постійно був з онуками. Свою прийомну дочку називав, що це його доця. Потім вони переселились в село, ОСОБА_16 повернувся до міста Бровари в гуртожиток, а ОСОБА_15 залишилась піклуватись про сваху. Свідок зазначила, що їй було відомо, що ОСОБА_15 та ОСОБА_16 два рази реєстрували шлюб, щоб отримати гостинку. Останній раз свідок бачила ОСОБА_16 за декілька місяців до смерті, в нього був нормальний фізичний стан.

Свідок ОСОБА_25 пояснила, що вона є кумою ОСОБА_15 . Разом з ОСОБА_15 вони проживали в гуртожитку з 1973 року, в 1985 році вони отримали квартиру. Коли вона приходила до них в гості на АДРЕСА_5 бачила як з ОСОБА_16 грались онуки. Потім ОСОБА_15 та ОСОБА_16 переїхали в гостинку на АДРЕСА_6 . Після виходу на пенсію ОСОБА_15 , вони із ОСОБА_16 поїхали в село.

Свідок ОСОБА_26 пояснила, що у 2012 році ОСОБА_16 з ОСОБА_15 заселились в будинок на АДРЕСА_6 . ОСОБА_16 і ОСОБА_15 жили як чоловік та жінка, відносини в них були дуже добрі. Останнім часом до смерті у ОСОБА_16 був нормальний фізичний стан, він працював до останнього і ніколи не говорив, що він хворий на цукровий діабет. ОСОБА_5 про ній ніколи не згадував про свою рідну доньку.

Суд, вислухавши позивача, представника позивача, відповідача, представника відповідача, свідків, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, дослідивши письмові докази, дійшов до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_27 , ІНФОРМАЦІЯ_5 є донькою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , зареєстроване Броварським міським відділом РАЦС Київської області, актовий запис № 657, свідоцтвом про одруження, зареєстрованим виконкомом Української міської ради Обухівського району Київської області, актовий запис №37.

08 червня 1985 року ОСОБА_5 та ОСОБА_28 , зареєстрований шлюб Бирлівською сільською радою народних депутатів Драбівського району Черкаської області, актовий запис № 12, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 .

18 травня 1993 року шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 шлюб розірвано, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 , зареєстрованим відділом загсу Броварського міськвиконкому Київської області, актовий запис №174.

28 січня 2010 року ОСОБА_5 уклав шлюб з ОСОБА_3 , зареєстрований Рябіївською сільською радою, актовий запис № 1, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, серії НОМЕР_4 .

Згідно довідки № 107 від 23.08.2022 року, виданої ПрАТ ?Виробнича проектно-будівельна фірма ?Атлант?, ОСОБА_5 працював сторожем з 09.07.2020 року по 06.12.2021 року.

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_5 , зареєстрованим Броварським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис №2100.

Згідно довідки про причину смерті форми № 106/о №847, причиною смерті ОСОБА_5 - серцева недостатність. Хронічна ішемічна хвороба серця.

Похованням ОСОБА_5 займалась ОСОБА_3 , що підтверджується договором № 392/21 про надання ритуальних послуг від 07.12.2021 року, товарним чеком № 392/21 від 07.12.2021 року, актом №392/21 приймання-передачі наданих послуг по Договору про надання ритуальних послуг № 392/21 від 07.12.2021 року, свідоцтвом про поховання від 08.12.2021 року.

За життя ОСОБА_5 не складав заповіту.

13 грудня 2021 року ОСОБА_1 звернулася із заявою про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Лисогора О.А.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно ч.1, 2 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно ч.1, 2, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно ч.1, 2 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідно ст. 38 СК України підставою недійсності шлюбу є порушення вимог, встановлених статтями 22, 24-26 цього Кодексу.

Так, у ст. 22 СК України зазначено, що шлюбний вік для чоловіків та жінок встановлюється у вісімнадцять років. Особи, які бажають зареєструвати шлюб, мають досягтишлюбного віку на день реєстрації шлюбу.

Відповідно ч. 1 ст. 24, 25, 26 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Жінка та чоловік можуть одночасно перебувати лише в одному шлюбі. Жінка та чоловік мають право на повторний шлюб лише після припинення попереднього шлюбу. У шлюбі між собою не можуть перебувати особи, які є родичами прямої лінії споріднення. У шлюбі між собою не можуть перебувати рідні (повнорідні, неповнорідні) брат і сестра. Повнорідними є брати і сестри, які мають спільних батьків. Неповнорідними є брати і сестри, які мають спільну матір або спільного батька. У шлюбі між собою не можуть перебувати двоюрідні брат та сестра, рідні тітка, дядько та племінник, племінниця. За рішенням суду може бути надане право на шлюб між рідною дитиною усиновлювача та усиновленою ним дитиною, а також між дітьми, які були усиновлені ним. У шлюбі між собою не можуть бути усиновлювач та усиновлена ним дитина. Шлюб між усиновлювачем та усиновленою ним дитиною може бути зареєстровано лише в разі скасування усиновлення.

Згідно статті 40 СК України шлюб визнається недійсним за рішенням суду, якщо він був зареєстрований без вільної згоди жінки або чоловіка. Згода особи не вважається вільною, зокрема, тоді, коли в момент реєстрації шлюбу вона страждала тяжким психічним розладом, перебувала у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, в результаті чого не усвідомлювала сповна значення своїх дій і (або)не могла керувати ними, або якщо шлюб було зареєстровано в результаті фізичного чи психічного насильства. Шлюб визнається недійсним за рішенням суду у разі його фіктивності. Шлюб є фіктивним, якщо його укладено жінкою та чоловіком або одним із них без наміру створення сім`ї та набуття прав та обов`язків подружжя. Шлюб не може бути визнаний недійсним, якщо на момент розгляду справи судом відпали обставини, які засвідчували відсутність згоди особи на шлюб або її небажання створити сім`ю.

Відповідно до п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року №11 ?Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя? за рішенням суду шлюб обов`язково визнається недійсним, якщо він був зареєстрований без вільної згоди жінки або чоловіка, а також у разі фіктивності (ст. 40 СК України).

Для визнання шлюбу недійсним на тій підставі, що шлюб є фіктивним (якщо його укладено жінкою та чоловіком або одним із них без наміру створення сім`ї та набуття прав та обов`язків подружжя) необхідно встановити докази, які б свідчили про наявність чи відсутність бажання створити сім`ю, спільне проживання подружжя, у разі тимчасового або роздільного проживання, його причини, ведення спільного господарства подружжям та інше. Відсутність мети щодо створення сім`ї може стосуватися, як бажань однієї особи, що реєструє шлюб за ситуації існування мети створення сім`ї у іншої особи, так і двох осіб одночасно за їх взаємною згодою та обізнаністю.

У справі № 285/720/16-ц Верховний Суд дійшов висновку, що окреме проживання подружжя та непроведення святкової церемонії укладання шлюбу, а також наявність будь-яких фінансових зобов`язань сторін самі по собі не можуть бути підставою для визнання шлюбу недійсним (фіктивним). А припинення сімейних стосунків та наявні конфлікти, які виникають між подружжям, є підставою для розірвання шлюбу, а не для визнання його недійсним.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судому передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Зважаючи на наведені позивачем обставини у справі, та наявні в матеріалах справи письмові докази, суд дійшов висновку, що вказані обставини не знайшли свого підтвердження належними, достатніми та допустимими доказами під час розгляду справи.

Судом не встановлені обставини та відсутні підстави передбачені ст. ст. 22, 24-26, 38 СК Українидля визнання шлюбу недійсним зареєстрованого 28 січня 2010 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , Рябіївською сільською радою Волочиського району Хмельницької області, актовий запис № 1.

Таким чином суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, як необґрунтованого, не доведеного, не підтвердженого доказами.

Відповідно ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведену норму, відмову у задоволенні позову, на позивача слід покласти витрати відповідача на професійну правничу допомогу.

Відповідно ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу.

Відповідно ч. 2, 3, 4 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат :1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) ;

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, сформульованому в постанові від 27 червня 2018 року у справі № 8261216/16, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

У рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України? (п. 80), від 10 грудня 2009 року у справі ?Гімайдуліна і інших проти України? (п.п. 34-36), від 23 січня 2014 року у справі ?East/West Alliance Limited проти України?, від 26 лютого 2015 року у справі ?Баришевський проти України? (п. 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі ?Лавентс проти Латвії? зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Згідно з вимогами частин 1, 2, 5, 6 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 14.04.2021 у справі № 757/60277/18-ц (провадження № 61-15924св20).

При визначенні суми відшкодування витрат суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року. Так у справі ?Схід/Захід Альянс Лімітед? проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс-19).

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_3 звернулась за правничою допомогою до адвоката Бойко Л.В.

Між позивачем та адвокатом 01.10.2022 року було укладено договір-доручення про надання правничої допомоги, також сторонами був Акт прийому передачі № 01 від 04.02.2025 року, згідно якого послуги з надання правової допомоги були надані якісно та у відповідності до договору від 01.10.2022 року, з детальним описом наданих послуг виконаних адвокатом, який у ньому наведений.

Суд перевіривши перелік наданих послуг адокатом, тривалість витраченого часу, погодинної ставки і розрахунком суми витрат наведених у Акті прийому передачі № 01 від 04.02.2025 року, дійшов висновку про обґрунтованість таких розрахунків та понесених витрат.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення заяви про відшкодування судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Керуючись ст. ст. 21, 24, 40 СК України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 ?Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя?, ст. ст. 76-83, 259, 263-265 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

В задоволення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Лисогор Олег Анатолійович, Волочиський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального Управління Міністерства юстиції України (м. Київ) про визнання шлюбу недійсним (неукладеним) - відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 25000 грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Суддя Радзівіл А.Г.