Постанова від 21.03.2025 по справі 382/2312/24

Яготинський районний суд Київської області

Справа № 382/2312/24

Провадження № 3/382/52/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" березня 2025 р. м. Яготин Бориспільського району Київської області

Суддя Яготинського районного суду Київської області Савчак С.П., секретар судового засідання Голованова В.І., за участі ОСОБА_1 , захисник ів Костенка О.М., Вак В.І, прокурорів Яготинського відділу Бориспільської окружної прокуратури Кучми Н.С., Карповича Д.В., розглянувши адміністративні матеріали Управління стратегічних розслідувань в Київській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України щодо притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ковалівка Васильківського району Київської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , являючогося Згурівським селищним головою Броварського району Київської області, РНОКПП НОМЕР_1 ,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

За протоколом № 3233 про вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП від 12.11.2024 року ОСОБА_1 , будучи Згурівським селищним головою Броварського району Київської області, являючись суб`єктом відповідальності за корупційні правопорушення згідно пп. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі за текстом Закон № 1700-VII), порушив вимоги пунктів 1 та 2 ч. 1 ст. 28 Закону № 1700-VII, не вживши заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів та не повідомивши НАЗК про наявність у нього реального конфлікту інтересів, а саме щодо суперечності між його приватним інтересом і своїми службовими повноваженнями, які виникли перед виданням розпорядження від 31.01.2023 №12-к/тр «Про встановлення надбавки за високі досягнення у праці працівникам Згурівської селищної ради та її виконавчих органів», яким серед інших працівників встановив ОСОБА_2 , з якою мав інші позаслужбові стосунки, надбавку в розмірі 45%, чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.

Крім того, за протоколом № 3235 про вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП від 12.11.2024 року ОСОБА_1 , будучи Згурівським селищним головою Броварського району Київської області, являючись суб`єктом відповідальності за корупційні правопорушення згідно пп. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII, порушив вимоги пунктів 1 та 2 ч. 1 ст. 28 Закону № 1700-VII, не вживши заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів та не повідомивши НАЗК про наявність у нього реального конфлікту інтересів, а саме щодо суперечності між його приватним інтересом і своїми службовими повноваженнями, які виникли перед виданням розпорядження від 31.01.2023 №13-к/тр «Про преміювання працівників Згурівської селищної ради та її виконавчих органів», яким серед інших працівників преміював ОСОБА_2 , чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.

Крім того, за протоколом № 3243 про вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП від 12.11.2024 року ОСОБА_1 , будучи Згурівським селищним головою Броварського району Київської області, являючись суб`єктом відповідальності за корупційні правопорушення згідно пп. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII, порушив вимоги пунктів 1 та 2 ч. 1 ст. 28 Закону № 1700-VII, не вживши заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів та не повідомивши НАЗК про наявність у нього реального конфлікту інтересів, а саме щодо суперечності між його приватним інтересом і своїми службовими повноваженнями, які виникли перед виданням розпорядження від 31.03.2023 №37-к/тр «Про преміювання працівників Згурівської селищної ради та її виконавчих органів», яким серед інших працівників преміював ОСОБА_2 , чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.

Крім того, за протоколом № 3247 про вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП від 12.11.2024 року ОСОБА_1 , будучи Згурівським селищним головою Броварського району Київської області, являючись суб`єктом відповідальності за корупційні правопорушення згідно пп. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII, порушив вимоги пунктів 1 та 2 ч. 1 ст. 28 Закону № 1700-VII, не вживши заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів та не повідомивши НАЗК про наявність у нього реального конфлікту інтересів, а саме щодо суперечності між його приватним інтересом і своїми службовими повноваженнями, які виникли перед виданням розпорядження від 28.04.2023 №52-к/тр «Про преміювання працівників Згурівської селищної ради та її виконавчих органів», яким серед інших працівників преміював ОСОБА_2 , чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.

Крім того, за протоколом № 3255 про вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП від 12.11.2024 року ОСОБА_1 , будучи Згурівським селищним головою Броварського району Київської області, являючись суб`єктом відповідальності за корупційні правопорушення згідно пп. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону №1700-VII, порушив вимоги пунктів 1 та 2 ч. 1 ст. 28 Закону № 1700-VII, не вживши заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів та не повідомивши НАЗК про наявність у нього реального конфлікту інтересів, а саме щодо суперечності між його приватним інтересом і своїми службовими повноваженнями, які виникли перед виданням розпорядження від 31.07.2023 №112-к/тр «Про преміювання працівників Згурівської селищної ради та її виконавчих органів», яким серед інших працівників преміював ОСОБА_2 , чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.

Крім того, за протоколом № 3256 про вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП від 12.11.2024 року ОСОБА_1 , будучи Згурівським селищним головою Броварського району Київської області, являючись суб`єктом відповідальності за корупційні правопорушення згідно пп. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № порушив вимоги п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону № 1700-VII, вчинивши дію в умовах реального конфлікту інтересів, а саме підписав розпорядження від 31.07.2023 №112-к/тр «Про преміювання працівників Згурівської селищної ради та її виконавчих органів», яким серед інших працівників преміював ОСОБА_2 , чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

Крім того, за протоколом № 3257 про вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП від 12.11.2024 року ОСОБА_1 , будучи Згурівським селищним головою Броварського району Київської області, являючись суб`єктом відповідальності за корупційні правопорушення згідно пп. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII, порушив вимоги пунктів 1 та 2 ч. 1 ст. 28 Закону № 1700-VII, не вживши заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів та не повідомивши НАЗК про наявність у нього реального конфлікту інтересів, а саме щодо суперечності між його приватним інтересом і своїми службовими повноваженнями, які виникли перед виданням розпорядження від 31.08.2023 №130-к/тр «Про встановлення надбавки за високі досягнення у праці працівникам Згурівської селищної ради та її виконавчих органів», яким серед інших працівників встановив ОСОБА_2 надбавку в розмірі 49%, чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.

За вказаними вище протоколами ОСОБА_1 , будучи Згурівським селищним головою Броварського району Київської області є посадовою особою місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» на посадових осіб місцевого самоврядування поширюються обмеження, передбачені Законом №1700-VII.

Згідно з пп. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є особи уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в тому числі сільські, селищні, міські голови.

Згідно з ч. 2 ст. 12 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» на посадових осіб місцевого самоврядування поширюються вимоги та обмеження, встановлені Законом №1700-VII, а тому ОСОБА_1 є суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону №1700-VII особи, зазначені у пунктах 1 і 2 ч. 1 ст. 3 цього Закону зобов`язані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Реальний конфлікт інтересів, відповідно до абз. 13 ч. 1 ст. 1 Закону № 1700-VII, це - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Відповідно до абз. 14 ч. 1 ст. 1 Закону № 1700-VII, приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Згідно з витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження від 06.11.2024 № 00047842123 встановлено, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Підставою запису відомостей про батька є спільна заява батьків про визнання батьківства від 18.09.2023.

З викладеного можна зробити висновок, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як мінімум за 9 місяців (з ІНФОРМАЦІЯ_6) до народження їхнього сина (до ІНФОРМАЦІЯ_2 ) існували інші позаслужбові стосунки, зумовлені спільним наміром зачати та народити дитину.

ОСОБА_1 , підписуючи зазначені розпорядження, розумів і усвідомлював, що саме ОСОБА_2 (матір майбутньої його дитини) отримає грошові кошти у вигляді надбавки/премії у певному розмірі до посадового окладу.

З викладеного вбачається та є очевидним, що у ОСОБА_1 був наявний приватний майновий інтерес у зв`язку з підписанням розпоряджень про встановлення надбавки/премії ОСОБА_2 , а саме поліпшення матеріального становища матері своєї майбутньої дитини.

Відповідно до ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Підписання керівником розпорядчих документів щодо здійснення загальнообов`язкових виплат, з яких складається заробітна плата, таких як оклад, виплати за ранг, категорію, звання та інші передбачені нормативно-правовими актами доплати, не утворюють у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-7 КУпАП, оскільки у даному випадку відсутні дискреційні повноваження (діяти за певних умов на власний розсуд у межах закону). Лише прийняття рішення щодо призначення собі або близькій особі премії чи інших доплат і надбавок, розмір яких встановлюється на розсуд керівника, ставить його в ситуацію реального конфлікту інтересів, при якій він зобов`язаний повідомити про це безпосереднього керівника чи орган та не вчиняти дій (не приймати рішень).

Необхідно розмежовувати поняття доплата та надбавка. Доплата - це плата понад норму. Надбавка містить плату за кращу якість роботи. Тобто в такому випадку йде оцінка результатів роботи працівника. Премії - це грошова сума, що виплачується понад основну заробітну плату, як стимулювання та заохочення за успішну трудову діяльність. Тобто грошове заохочення працівника за високу якість виконаного завдання, однак виключно за показниками та умовами оцінки цих результатів, визначених установою.

За загальним правилом оплата за високі досягнення у праці є правом, а не обов`язком роботодавця та виплачується за рахунок фонду економії заробітної плати, якщо обов`язковість таких виплат не встановлена нормативно-правовими актами чи міжгалузевими угодами.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 (структура заробітної плати) Закону України «Про оплату праці» додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» (Оплата праці, відпустки та пенсійне забезпечення) умови оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування визначаються Кабінетом Міністрів України. Джерелом формування фонду оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування є місцевий бюджет.

Згідно з пп. в п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 №1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» надано право керівникам місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, при яких створені централізовані бухгалтерії, керівникам бюджетних установ, закладів та організацій в межах фонду заробітної плати, затвердженого в кошторисах доходів і видатків затверджувати порядок і розміри преміювання працівників відповідно до їх особистого внеску в загальні результати роботи у межах коштів на оплату праці.

Підпунктом 2 п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 №268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» (далі -Постанова КМУ №268) передбачено, що керівникам органів, зазначених у п. 1 цієї постанови (абз. 2 п. 1 Постанови КМУ №268 - посадових осіб органів місцевого самоврядування), у межах затвердженого фонду оплати праці надано право здійснювати преміювання працівників відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати роботи, а також до державних і професійних свят та ювілейних дат у 2006 році, в межах коштів, передбачених на преміювання у кошторисі відповідного органу, та економії коштів на оплату праці, а починаючи з 01.01.2007 - у межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менш як 10% посадових окладів та економії фонду оплати праці.

Відповідно до абз. 2 п. 6 Постанови КМУ № 268 преміювання керівників органів виконавчої влади та інших органів, їх заступників, встановлення їм надбавок, надання матеріальної допомоги здійснюється у порядку та розмірах, визначених цією постановою, у межах затверджених видатків на оплату праці. Рішення про зазначені виплати приймається відповідною радою.

Згідно з пп. «в» п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» надбавка за високі досягнення у праці встановлюється у розмірі до 50 відсотків посадового окладу.

Тобто, при виданні Згурівським селищним головою ОСОБА_1 розпоряджень про встановлення ОСОБА_2 надбавки/премії у селищного голови наявні дискреційні повноваження, що обумовлює наявність реального конфлікту інтересів та зобов`язує його дотримуватись положень п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону № 1700-VII.

Отже, реальний конфлікт інтересів у даному випадку полягає в тому, що приватний інтерес ОСОБА_1 зумовлений бажанням поліпшення матеріального становища ОСОБА_2 (матері своєї майбутньої дитини), реально зіткнувся з його службовими/представницькими повноваженнями, як селищного голови, що вплинуло на об`єктивність або неупередженість у прийнятті рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання своїх службових повноважень, тобто, під час прийняття рішення (підписання розпоряджень).

Тобто, відповідно до п. 2, 3 ч. 1 ст. 28 Закону № 1700-VII особи, зазначені у пунктах 1, 2 ч. 1 ст. 3 цього Закону, зобов`язані повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів, безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає у неї безпосереднього керівника, або у колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно. Крім того, вказані особи зобов`язані не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

З огляду на те, що Згурівський селищний голова не має безпосереднього керівника та визначеного законом органу управління, то при виникненні конфлікту інтересів не в колегіальному органі (раді) він повинен повідомляти НАЗК.

Згідно з листом НАЗК від 24.10.2024 № 203-03/80181-24 повідомлення від ОСОБА_1 щодо наявності в нього реального чи потенційного конфлікту інтересів під час виконання обов`язків селищного голови надходило на адресу агентства листом від 18.07.2023 №07-06/1853. Проте зазначене повідомлення стосувалось підписання довіреності на представництво Згурівської селищної ради в суді у цивільній справі за позовом ФГ «Тетяна 2011» (код ЄДРПОУ 37582989). Інших повідомлень від ОСОБА_1 до НАЗК не надходило.

Наявність у ОСОБА_1 службових повноважень обумовлена тим, що будучи селищним головою, він наділений повноваженнями на прийняття рішень, у тому числі й стосовно фінансових питань.

Наявність у ОСОБА_1 приватного інтересу обумовлена тим, що ОСОБА_2 (матір майбутньої його дитини), з якою він мав інші позаслужбові стосунки, отримує надбавки/премії від виданих ним розпорядженями.

Наявність суперечності між приватним інтересом особи та її службовими повноваженнями обумовлено тим, що ОСОБА_1 , як селищний голова, наділений правом видавати розпорядження щодо преміювання працівників селищної ради і встановлення їм надбавок та будучи зацікавленою особою у сприянні матеріальним інтересам ОСОБА_2 (коханці та матері своєї майбутньої дитини), маючи дискреційні повноваження з прийняття чи неприйняття рішень, реалізував таке повноваження шляхом видання розпоряджень.

Наявність у ОСОБА_1 дискреційних повноважень обумовлена тим, що будучи головою селищної ради, він мав право вибору одного з правомірних рішень - видавати розпорядження про встановлення конкретно визначеного розміру надбавки чи ні, які він мав можливість вчинити на власний розсуд.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що дія/бездіяльність здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Наявність дискреції (розсуду) посадової особи є визначальною та необхідною умовою для вирішення питання про наявність у її діях реального конфлікту інтересів, адже у випадку, коли особа у відповідності до імперативних вимог чинного законодавства має діяти у чітко визначений спосіб, чітко визначених межах та формі або повинна утримуватися від певних дій і в неї немає жодного власного розсуду стосовно виду та характеру можливого рішення, дій чи бездіяльності, то в такому випадку реальний конфлікт інтересів не впливає на об`єктивність та неупередженість рішень, дій чи бездіяльності посадової особи, оскільки остання позбавлена будь-якої можливості діяти в будь-який інший спосіб, ніж написано у законі. Отже, наявність дискреційних повноважень є необхідною передумовою вирішення питання про наявність у діях особи реального конфлікту інтересів.

Тобто, реальний конфлікт інтересів у даному випадку полягає в тому, що приватний інтерес ОСОБА_1 у вигляді бажання поліпшити матеріальне становище ОСОБА_2 реально зіткнувся з його службовими повноваженнями, як селищного голови, що впливає на об`єктивність або неупередженість у прийнятті рішень, а саме під час видання розпоряджень.

ОСОБА_1 повинен був утриматися від підписання данних розпоряджень, а також повідомити НАЗК про наявність у нього реального конфлікту інтересів. Тобто ОСОБА_1 був зобов`язаний вжити всіх необхідних заходів, спрямованих на запобігання реального конфлікту інтересів, чого не здійснив.

Отже, Згурівський селищний голова ОСОБА_1 , не повідомивши у встановленому Законом №1700-VII порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів НАЗК, порушив вимоги п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону №1700-VII.

Крім того, реальний конфлікт інтересів у випадку полягає в тому, що приватний інтерес ОСОБА_1 у вигляді бажання поліпшити матеріальне становище ОСОБА_2 реально зіткнувся з його службовими повноваженнями, як селищного голови, що впливає на об`єктивність або неупередженість у прийнятті рішення, а саме - під час видання розпорядження від 31.07.2023 №112-к/тр.

У даному випадку ОСОБА_1 повинен був утриматися від підписання даного розпорядження, а також повідомити НАЗК про наявність у нього реального конфлікту інтересів. Тобто ОСОБА_1 був зобов`язаний вжити всіх необхідних заходів, спрямованих на запобігання реального конфлікту інтересів, чого не здійснив.

Отже, Згурівський селищний голова ОСОБА_1 , діючи умисно, з корисливих мотивів, вчинив дію (підписав розпорядження) в умовах реального конфлікту інтересів, пов`язаного з виникненням суперечностей між його особистими інтересами та службовими повноваженнями, як селищного голови, які впливають на об`єктивність у прийнятті рішення, чим порушив вимоги п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону № 1700-VII.

В судове засідання 09.01.2024 року ОСОБА_1 та його захисник Костенко О.М. не з`явилися, про дату, час та місце його проведення повідомлені належним чином. Від ОСОБА_1 та захисника Костенко О.М. до суду надійшли заяви про відкладення розгляду справи для забезпечення права на ознайомлення з матеріалами справи для можливості підготовки до судового розгляду, зайнятістю захисника і інших судових процесах, надання можливості реалізації права на захист. В судове засідання 09.01.2024 року прокурор не з`явився, про дату, час та місце його проведення повідомлені належним чином.

Відповідно до ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 44, статтями 51, 146, 160, 172-4 - 172-9, 173, частиною третьою статті 178, статтями 185, 185-1, статтями 185-7, 187 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою. Відповідно до ст. 250 КУпАП при провадженні у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 172-4 - 172-9, 172-9-2 цього Кодексу, участь прокурора у розгляді справи судом є обов`язковою. У зв`язку з зазначеним розгляд справи було відкладено на 27.01.2025 року.

В судове засідання 27.01.2025 року ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце його проведення повідомлений належним чином. Від ОСОБА_1 до суду надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв`язку з поважними причинами, а саме хворобою та знаходження на лікуванні з наданням документу про відкриття лікарняного з 20.01.2025 року. У зв`язку з зазначеним розгляд справи було відкладено на 31.01.2025 року о 08 год. 30 хв.

Судове засідання 31.01.2025 року не відбулося внаслідок оголошення повітряної тривоги на території Яготинської громади з 05 год. 09 хв. до 08 год. 53 хв. У зв`язку з зазначеним розгляд справи було відкладено на 10.02.2025 року о 09 год. 00 хв.

10.02.2025 року внаслідок задоволення клопотання прокурора про необхідність ознайомлення з клопотанням захисника Костенка О.М. про повернення протоколів про адміністративні правопорушення для належного оформлення розгляд справи було відкладено на 12.02.2025 року о 08 год. 15 хв.

12.02.2025 та 21.02.2025 року судові засідання не відбулися внаслідок перебування ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні в стаціонарному відділенні клінічної фармакології ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин».

В судовому засіданні 06.03.2025 року ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративних правопорушень не визнав, але пояснень щодо них надав. За письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 18.10.2024 року він за період з січня 2023 року по серпень 2023 року підписував розпорядження щодо преміювання (встановлення надбавок) працівникам Згурівської селищної ради Броварського району Київської області та її виконавчих органів, у тому числі ОСОБА_2 , оскільки в його діях не було конфлікту інтересів. Перед підписанням розпоряджень про конфлікт інтересів не повідомляв, вважає, що в його діях немає конфлікту інтересів.

Заслухавши учасників та дослідивши письмові докази у справі суддя встановив.

ОСОБА_1 є Згурівським селищним головою Броварського району Київської області та відповідно до пп. б) п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII є суб`єктом на якого поширюється дія цього Закону, що підтверджується: - рішенням Згурівської селищної ради Броварського району Київської області восьмого скликання № 01-01-VII від 19.11.2020 року «Про підсумки виборів Згурівського селищного голови»; - присягою ОСОБА_1 від 19.11.2020 року, як посадової особи місцевого самоврядування; - попередженням про обмеження, встановлені Законами України «Про службу в органах місцевого самоврядування» та «Про запобігання корупції», пов`язані з прийняттям на службу в органи місцевого самоврядування та проходження служби підписаним 20.11.2020 року ОСОБА_1 ; - особою карткою ОСОБА_1 ; - рішенням Згурівської селищної ради восьмого скликання № 2318-VIIІ від 22.12.2022 року «Про присвоєння селищному голові чергового рангу посадової особи місцевого самоврядування».

За розпорядженням від 31.01.2023 №12-к/тр «Про встановлення надбавки за високі досягнення у праці працівникам Згурівської селищної ради та її виконавчих органів» підписаним селищним головою ОСОБА_1 , за додатком 1 працівникам Згурівської селищної ради встановлено надбавки за високі досягнення у праці в січні 2023 року, в тому числі ОСОБА_2 - заступнику селищного голови з питань діяльності виконавчих органів ради, у розмірі 45% до посадового окладу.

За розпорядженням від 31.01.2023 №13-к/тр «Про преміювання працівників Згурівської селищної ради та її виконавчих органів» підписаним селищним головою ОСОБА_1 , за додатком 1 працівникам Згурівської селищної ради встановлено за сумлінне та професійне виконання посадових обов`язків, у відсотках до посадового окладу, за фактично відпрацюваний час в січні 2023 року, в тому числі ОСОБА_2 - заступнику селищного голови з питань діяльності виконавчих органів ради, встановлено премію у розмірі 60%.

За розпорядженням від 31.03.2023 №37-к/тр «Про преміювання працівників Згурівської селищної ради та її виконавчих органів» підписаним селищним головою ОСОБА_1 , за додатком 1 працівникам Згурівської селищної ради встановлено за сумлінне та професійне виконання посадових обов`язків, у відсотках до посадового окладу, за фактично відпрацюваний час в березні 2023 року, в тому числі ОСОБА_2 - заступнику селищного голови з питань діяльності виконавчих органів ради, встановлено премію у розмірі 60%.

За розпорядженням від 28.04.2023 №52-к/тр «Про преміювання працівників Згурівської селищної ради та її виконавчих органів» підписаним селищним головою ОСОБА_1 , за додатком 1 працівникам Згурівської селищної ради встановлено за сумлінне та професійне виконання посадових обов`язків, у відсотках до посадового окладу, за фактично відпрацюваний час в квітні 2023 року, в тому числі ОСОБА_2 - заступнику селищного голови з питань діяльності виконавчих органів ради, встановлено премію у розмірі 60%.

За розпорядженням від 31.07.2023 №112-к/тр «Про преміювання працівників Згурівської селищної ради та її виконавчих органів» підписаним селищним головою ОСОБА_1 , за додатком 1 працівникам Згурівської селищної ради встановлено за сумлінне та професійне виконання посадових обов`язків, у відсотках до посадового окладу, за фактично відпрацюваний час в липні 2023 року, в тому числі ОСОБА_2 - заступнику селищного голови з питань діяльності виконавчих органів ради, встановлено премію у розмірі 70%.

За розпорядженням від 31.07.2023 №112-к/тр «Про преміювання працівників Згурівської селищної ради та її виконавчих органів» підписаним селищним головою ОСОБА_1 , за додатком 1 працівникам Згурівської селищної ради встановлено за сумлінне та професійне виконання посадових обов`язків, у відсотках до посадового окладу, за фактично відпрацюваний час в липні 2023 року, в тому числі ОСОБА_2 - заступнику селищного голови з питань діяльності виконавчих органів ради, встановлено премію у розмірі 70%.

За розпорядженням від 31.08.2023 №130-к/тр «Про встановлення надбавки за високі досягнення у праці працівникам Згурівської селищної ради та її виконавчих органів» підписаним селищним головою ОСОБА_1 , за додатком 1 працівникам Згурівської селищної ради встановлено надбавки за високі досягнення у праці в серпні 2023 року, в тому числі ОСОБА_2 - заступнику селищного голови з питань діяльності виконавчих органів ради, у розмірі 49% до посадового окладу.

За повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження від 06.11.2024 року № 00047842123 - ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_3 , батьком якого є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а матір`ю якого є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Підставою запису відомостей про батька - спільна заява батьків про визнання батьківства від 18 вересня 2023 року.

ОСОБА_1 звертався до Національного агентства з питань запобігання корупції 18.07.2023 року з повідомленням про можливий потенційний конфлікт інтересів та надання йому роз`яснень щодо вирішення ситуації з приводу позову ФГ «Тетяна 2011» (засновниками якого є його рідний батько, мати та рідна сестра) до Згурівської селищної ради, що підтверджується листами НАЗК від 24.10.2024 року № 203-03/80181-24, Згурівської селищної ради від 18.07.2023 року № 07-06/1853.

Відповідно до актового запису про шлюб від 25.05.2024 року № 729 який складений Дарницьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) ОСОБА_1 та ОСОБА_5 перебувають у шлюбі.

Відповідно до актового запису про народження від 26.07.2024 року № 29 який складений Сектором державної реєстрації актів цивільного стану Згурівської селищної ради Броварського району Київської області - ІНФОРМАЦІЯ_5 народився ОСОБА_6 , батьком якого є ОСОБА_1 , а матір`ю ОСОБА_5 .

Відповідно до п. 7, 13, 20 ч. 4 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» селищний голова здійснює керівництво апаратом ради та її виконавчого комітету, є розпорядником бюджетних коштів, використовує їх лише за призначенням, визначеним радою, видає розпорядження у межах своїх повноважень.

Відповідно до ст. 1, 2 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Основна заробітна плата. Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» умови оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування визначаються Кабінетом Міністрів України. Джерелом формування фонду оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування є місцевий бюджет.

Відповідно до пп. в п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» надано право керівникам місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, при яких створені централізовані бухгалтерії, керівникам бюджетних установ, закладів та організацій в межах фонду заробітної плати, затвердженого в кошторисах доходів і видатків затверджувати порядок і розміри преміювання працівників відповідно до їх особистого внеску в загальні результати роботи у межах коштів на оплату праці.

Підпунктом 2 п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» передбачено, що керівникам органів, зазначених у п. 1 цієї постанови у межах затвердженого фонду оплати праці надано право здійснювати преміювання працівників відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати роботи, а також до державних і професійних свят та ювілейних дат у 2006 році, в межах коштів, передбачених на преміювання у кошторисі відповідного органу, та економії коштів на оплату праці, а починаючи з 01.01.2007 - у межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менш як 10% посадових окладів та економії фонду оплати праці.

Відповідно до абз. 3 п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» преміювання секретарів сільських, селищних, міських рад, заступників сільських, селищних, міських голів, керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів, старост, установлення їм надбавок, надання матеріальної допомоги здійснюється у порядку та розмірах, визначених цією постановою, у межах затверджених видатків на оплату праці за рішенням сільського, селищного, міського голови.

Відповідно до пп. «в» п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи встановлюється керівникам структурних підрозділів, їх заступникам, спеціалістам - у розмірі до 50 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг державного службовця, посадової особи місцевого самоврядування (дипломатичний ранг, кваліфікаційний клас, спеціальне звання) та надбавки (винагороди) за вислугу років.

Отже, відповідно до вказаних норма законодавства ОСОБА_1 в межах своїх повноважень селищного голови мав право встановлювати на власний розсуд конкретний розмір надбавки та премії працівникам Згурівської селищної ради, в тому числі заступнику селищного голови з питань діяльності виконавчих органів - ОСОБА_2 .

Відповідно до п. 1, 2, 3 ст. 28 Закону № 1700-VII особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані:

- вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;

- повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;

- не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону № 1700-VII близькі особи - члени сім`ї суб`єкта, зазначеного у частині першій статті 3 цього Закону, а також чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеного суб`єкта;

члени сім`ї:

- особа, яка перебуває у шлюбі із суб`єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону, та діти зазначеного суб`єкта до досягнення ними повноліття - незалежно від спільного проживання із суб`єктом;

- будь-які особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки із суб`єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону (крім осіб, взаємні права та обов`язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі;

- приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях;

- потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень;

- реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Відповідальність за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП настає за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.

Відповідальність за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП настає за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Поняття коханки має декілька визначень: - жінка або дівчина, що перебуває в позашлюбному зв`язку з чоловіком; - жінка, що перебуває у тривалому сексуальному чи романтичному зв`язку з чоловіком, одруженим з іншою жінкою.

В основі зазначених визначень лежить перебування жінки в сексуальному, романтичному, тобто позашлюбному зв`язку з чоловіком протягом тривалого часу та ці стосунки є діючими на певний час, дату, період.

Приватним інтересом може вважатися будь-який як майновий (збереження, збільшення обсягу або якості майна), так і немайновий інтерес (задоволення особистих потреб: фізичних, духовних, моральних, культурних соціальних тощо).

Приблизний перелік позаслужбових стосунків із фізичними чи юридичними особами, що можуть зумовлювати виникнення приватного інтересу: - сімейні стосунки; - особисті стосунки; - дружні стосунки; - стосунки, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Але також, ці стосунки мають тривати та бути дійсними/існуючими на певний час, дату, період під час якого особа має прийняти рішення, яке стосується особи з якою вона перебуває в позаслужбових стосунках.

Також, на необхідність існування позаслужбових стосунків, вказує і НАЗК в методичних рекомендаціях «Щодо застосування окремих положень ЗУ «Про запобігання корупції» стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, дотримання обмежень щодо запобігання корупції від 03.02.2025 року п. 14.1.5. - існування в минулому позаслужбових (сімейних) стосунків між відповідними особами може бути передумовою виникнення приватного інтересу (як обов`язкової складової конфлікту інтересів) у керівника.

Однак самого лише факту існування таких стосунків між особами в минулому недостатньо для того, щоб однозначно стверджувати про наявність приватного інтересу у керівника на цей час.

Для встановлення приватного інтересу, а відповідно й конфлікту інтересів у подібних випадках насамперед слід ураховувати обставини ситуації. Так, наприклад, конфлікт інтересів може існувати у разі наявності між такими особами неприязних стосунків та наявності у керівника бажання помститися своєму експодружжю, або за наявності спільних неповнолітніх дітей.

Дійсно, загальновідомим є факт того, що між зачаттям і народженням дитини має пройти час в 9 (дев`ять) місяців. Загальновідомими є також факт, що діти народжуються і до спливу 9 (дев`яти) місяців - восьми, семи, шести і навіть п`ятимісячні.

Крім того, загальновідомим є факт того, що для зачаття дитини вистачає одного полового акту та зачаття дитини не потребує двох, трьох, чотирьох і більше полових актів між чоловіком і жінкою.

Також, загальновідомим є факт того, що саме жінка знає чи вагітна вона. Загальновідомо, що жінка може не повідомляти біологічному батьку майбутньої дитини про те, що вона вагітна від нього.

За зовнішніми, біологічними, ознаками вагітної жінки не можливо визначити час коли відбулося зачаття дитини. Взагалі за зовнішніми ознаками жінки протягом тривалого часу не можливо визначити чи є вона вагітною.

Особа, яка є біологічним батьком майбутньої дитини може дізнатися про вагітність жінки та зачаття дитини від нього, якщо вони не перебувають в шлюбі, не живуть однією сім`єю або їх стосунки не є триваючими/постійними, лише від жінки.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), яка є джерелом права в Україні кожному гарантовано право на справедливий суд. За своєю структурою стаття 6 Конвенції в частині першій встановлює загальні гарантії щодо справедливого судового розгляду при вирішені спору, пов`язаного з правами та обов`язками цивільного характеру, а також при визначенні обґрунтованості будь-якого висунутого особі кримінального обвинувачення, частина друга та третя статті 6 закріплюють гарантії особам при обвинувачені при вчиненні кримінального правопорушення.

Розглядаючи дану конкретну ситуацію і досліджуючи питання про розповсюдження гарантій статті 6 Конвенції на даний випадок, ЄСПЛ звертає увагу, що виходячи з прецедентної практики Європейського Суду з прав людини, хоча і за національним законом особа притягується до адміністративної відповідальності, йому пред`явлено «кримінальне обвинувачення» в його автономному розумінні Європейським Судом, яке повинно тлумачитися в світлі трьох критеріїв, а саме з урахуванням кваліфікації розгляду з точки зору внутрішньодержавного законодавства, його сутності і характеру, суворості потенційного покарання (пункт 51 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Михайлова проти Російської Федерації»).

Зокрема, в даному випадку ЄСПЛ враховується, що адміністративне стягнення у виді штрафу, має каральний і стримуючий характер.

Так, у рішенні ЄСПЛ «Енгель та інші проти Нідерландів» були визначені критерії, за наявності одного із них будь-яке правопорушення повинне розцінюватись, як кримінальне і розглядатись за процедурою, визначеною національним законодавством для кримінальних правопорушень.

Такими критеріями є: «критерій національного права», який визначає те, що будь-яке протиправне діяння є злочином, якщо воно передбачене як злочин відповідним національним законодавством; «критерій кола адресатів», відповідно до якого правопорушення повинне розглядатись як кримінальне, якщо відповідальність за нього поширюється на невизначене коло осіб; «критерій мети та тяжкості наслідків» за змістом якого, вчинене правопорушення розглядається за природою кримінального злочину, якщо санкція за його вчинення є достатньо суворою і передбачає елемент покарання. Зазначені положення знайшли в подальшому своє відображення у чисельних рішеннях ЄСПЛ, зокрема: «Лутц проти Німеччини», «Карелін проти Російської Федерації», «Гурепка проти України», «Лучанінова проти України» та інших.

Також, ЄСПЛ зауважує, що в деяких інших справах проти України Європейський Суд розглядав питання про віднесення правопорушень передбачених КУпАП до «кримінального аспекту» в розумінні Конвенції, що з огляду на суворість передбаченого покарання правопорушення, не є незначним (див. пункт 33 рішення у справі «Гурепка проти України» (F 2)) та такі адміністративні провадженні слід вважати по суті кримінальними і такими, що вимагають застосування всіх гарантій статті 6 Конвенції.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Наведені обставини свідчать, що адміністративні правопорушення, передбачені статтею 172-7 КУпАП можуть бути віднесені до «кримінального обвинувачення» в розумінні статті 6 Конвенції із розповсюдженням відповідних гарантій щодо справедливого судового розгляду.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ч. 2, 4 ст. 17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону. Зокрема, у справах, в яких наявність та/або характер умислу має значення для правової кваліфікації діяння, суд у своєму рішення має пояснити, яким чином встановлені ним обставини справи доводять наявність умислу саме такого характеру, який є необхідним елементом складу злочину, і виключають можливу відсутність умислу або інший характер умислу.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

При цьому, протокол про адміністративне правопорушення не може бути єдиним доказом.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідальність за ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП передбачає наявність вини особи у формі умислу або необережності, тобто має бути доведено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в триваючих позаслужбових стосунках (коханці) під час видання/підписання ОСОБА_1 розпоряджень про її преміювання, встановлення надбавки. Зазначеної обставини (факту) не доведено під час судового розгляду.

Крім того, під час судового розгляду не доведено, що ОСОБА_1 мав намір зачати на народити дитину з ОСОБА_2 .

Також, не доведено, що ОСОБА_1 до народження - ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 знав про те, що ОСОБА_2 вагітна саме від нього та він є батьком майбутньої дитини.

Не виключено, що ОСОБА_1 дізнався про те, що ОСОБА_2 була вагітна від нього та він є батьком дитини, лише після народження дитини. Подання спільної заяви батьків про визнання батьківства ОСОБА_1 щодо ОСОБА_3 не виключає вказаного факту.

Вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП не доведена, тобто не доведено, що під час видання/підписання розпоряджень щодо преміювання, встановлення надбавки ОСОБА_2 - ОСОБА_1 перебував в реальному конфлікті інтересів - суперечності між його приватним інтересом та його службовими чи представницькими повноваженнями, що впливало на об`єктивність або неупередженість прийняття ним рішень, або на вчинення чи невчинення ним дій під час виконання зазначених повноважень.

Обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень ґрунтується на припущеннях.

Отже, ОСОБА_1 не мав обов`язку повідомляти НАЗК про наявність у нього реального конфлікту інтересів перед підписанням/виданням зазначених вище розпоряджень, оскільки не доведено існування реального конфлікту інтересів та ОСОБА_1 не повинен був утриматися від підписання/видання (прийняття рішення) розпорядження 31.07.2023 №112-к/тр «Про преміювання працівників Згурівської селищної ради та її виконавчих органів» в частині, як стосувалося ОСОБА_2 .

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. В діянні ОСОБА_1 відсутній склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП, а тому провадження слід закрити за відсутності події і складу адміністративних правопорушень.

Керуючись ст. 9, 23, 36, 38, 172-7, 247, 251, 283-285, 287-289 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в справі щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП закрити відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності події і складу адміністративних правопорушень.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Яготинський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку оскарження постанови вона набирає законної сили з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження у випадку залишення її без змін.

Повна постанова складена та підписана 25 березня 2025 року.

Суддя С.П. Савчак