Постанова

від 11.03.2025 по справі 538/137/25

ЛОХВИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

538/137/25

1-кс/538/4/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2025 року Лохвицький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2

представника скаржника - адвоката ОСОБА_3

представника потерпілого - ОСОБА_4

дізнавача - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лохвиця, Полтавської області скаргу представника скаржника Фермерського господарства "Еко-Край" - адоката ОСОБА_3 на постанову дізнавача про закриття кримінального провадження, -

в с т а н о в и в:

Представник скаржника ФГ «Еко-Край» адвокат ОСОБА_3 27.01.2025 року звернувся до суду зі скаргою на постанову дізнавача сектору дізнання відділення поліції № 2 Миргородського РВП ГУНП Полтавської області ОСОБА_5 від 27.12.2024 року про закриття кримінального провадження № 12024175600000124, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.08.2024 року.

На обґрунтування скарги адвокат послався, на те, що постанова дізнавача є незаконною, передчасною й протиправною, оскільки ФГ «Еко-Край» має статус потерпілої особи в даному кримінальному провадженні. Мотивами закриття кримінального провадження дізнавачем в вказаній постанові зазначено, що в ході досудового розслідування СВ ВП №1 Миргородського РВП розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №120241705600000359 за фактом невиконання судового рішення представником «Еко-Край». Окрім того, до ФГ «Еко-Край» 14.11.2024 року надано запит з метою отримання документів проведеного аудиту з метою отримання інформації з приводу заподіяння збитків ФГ «Еко-Край», внаслідок блокування техніки Агрофірмою «ЧБГ» 09.05.2024 року поблизу с.Піски, Миргородського району , по теперішній час відповіді на запит «Еко-Край» не надало, що свідчить про відсутність значної шкоди інтересам господарства. Таким чином, в ході досудового розслідування в межах кримінального провадження №12024175600000124, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.08.2024 року за ст.356 КК України, будь-яких об`єктивних даних, які б вказували на наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 КК України, не встановлено. Вважає, що вказана постанова належним чином не вмотивована та необґрунтована, не підтверджена матеріалами кримінального провадження та свідчить про передчасність прийняття процесуального рішення про закриття кримінального провадження. Просить суд постанову дізнавача СД ВП №2 Миргородського РВП ГУНП Полтавської області ОСОБА_5 від 27.12.2024 року про закриття кримінального провадження №12024175600000124, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.08.2024 року, як необґрунтовану, належним чином не вмотивовану та відповідно таку, що суперечить вимогам КПК України скасувати.

В судовому засіданні представник скаржника адвокат ОСОБА_3 та представник потерпілого ОСОБА_4 скаргу підтримали в повному обсязі, надали пояснення відповідно до скарги, просили її задовольнити, постанову про закриття кримінального провадження скасувати.

Дізнавач в судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги, зазначив, що досудове розслідування проведено в повному обсязі, ним було вчинено всі необхідні та достатні заходи стосовно всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, виконано усі можливі слідчі та розшукові дії, проаналізовано відповідні зібрані матеріали, надано належну правову оцінку всім доказам, які були зібрані для встановлення всіх обставин кримінального правопорушення, та забезпечено прийняття законного і неупередженого процесуального рішення, а закриття кримінального провадження відбулося в силу наявності обставин, які виключають кримінальне провадження.

Вислухавши сторони кримінального провадження, ознайомившись зі скаргою та доданими до неї матеріалами, з матеріалами кримінального провадження, слідчий суддя приходить до такого висновку.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК Українина досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо: встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.

Згідно ч. 4 ст. 284 КПК України - слідчий, дізнавач приймає постанову про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктам 2частини першої цієї статті, у разі встановлення відсутності кримінального правопорушення.

Відповідно до постанови дізнавача від 27 грудня 2024 року, підставою для закриття кримінального провадження стало те, що дізнавач встановив відсутність в діянні складу кримінального правопорушення передбаченого ст. 356 КК України.

З урахуванням викладеного, матеріали кримінального провадження та скарги не містять даних, які б ставили під сумнів висновки слідчого і неповнота досудового слідства не встановлена.

Відповідно до ст. 7 КПК України в якості загальної засади кримінального провадження проголошено змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доводи скарги про те, що постанова є незаконна з багатьох підстав фактично в цілому зводяться до загальних формулювань, що вона побудована нібито на припущеннях, незгоди з мотивами прийнятого рішення, деталей викладу змісту обставин тощо, однак не містять обґрунтування, яким чином проведення у подальшому наведеного у скарзі переліку слідчих та процесуальних дій може вплинути на правильність висновку про закриття кримінального провадження за відсутністю складу кримінального правопорушення. А відтак, вказані посилання на незаконність рішення за результатами досудового розслідування юридично неспроможні.

При розгляді скарги слідчий суддя також враховує рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2012 року по справі «Савіцький проти України», відповідно до п.99 якого вбачається, що положення ст.1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод за своїм змістом вимагає проведення ефективного офіційного розслідування. Для того, щоб розслідування могло вважатися «ефективним», воно має в принципі вести до встановлення фактів у справі та встановлення і покарання винних осіб. Органи державної влади повинні вживати всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події. Крім того, ст.34 вищевказаної Конвенції визначає позитивні обов`язки, що вимагають від державних органів забезпечувати всі необхідні заходи уможливлення належного та ефективного розгляду заяв.

Аналізом змісту постанови слідчого від 18 серпня 2020 року встановлено, що дізнавачем у повній мірі проаналізовано та досліджено докази у кримінальному провадженні, вчиненні слідчі дії, які визнані ним в порядкуст.40 КПК України необхідними, проведені численні допити свідків (очевидців) можливих кримінальних правопорушень, а допит потерпілого ОСОБА_4 , проведений з усіх обставин кримінального правопорушення, здійснено аналіз наданих заявниками документів та дії, спрямовані на встановлення об`єктивної істини, і надано належну правову оцінку зібраним доказам, які слід визнати вичерпними.

Суд погоджується з висновками органу досудового розслідування про відсутність складу вказаного кримінального правопорушення та недостатність таких тверджень лише з мотивів заяв представника ФГ «Еко-Край», адвоката ОСОБА_3 та представника потерпілого ОСОБА_4 , що нібито мають місце перелічений ними злочин, оскільки іншими обставинами кримінального провадження вказані факти у достатній мірі не підтверджуються.

Окрім того, до ФГ «Еко-Край» 14.11.2024 року дізнавачем був наданий запит з метою отримання документів проведеного аудиту, з метою отримання інформації з приводу заподіяння збитків ФГ «Еко-Край», внаслідок блокування техніки Агрофірмою «ЧБГ» 09.05.2024 року поблизу с.Піски, Миргородського району, це не оспорювало ся представником потерпілого ОСОБА_4 , який зазначив, що аудіт не проводився з його вини, за що він був притягнутий до дисциплінарної відповідальності, тому відповідь на запит «Еко-Край» дізнавача не надана.

Крім того, як визначив Верховний суд у своїй Постанові від 16.11.2021 року КПК прямо не передбачає повноваження слідчого або прокурора "призначати ревізії та перевірки у порядку, визначеному законом". Дійсно, в редакції, що діяла до 15 липня 2015 року, КПК передбачав такі повноваження в пункті 6 частини другої статті 36 і пункті 4 частини другої статті 40 КПК. Однак підпунктом 12 пункту 5 розділу ХІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про прокуратуру" з переліку повноважень прокурора (у статті 36 КПК) і слідчого (у статті 40 КПК) це повноваження було виключено. Закон набрав чинності 15 липня 2015 року. Таким чином, законодавець визначив, що з 15 липня 2015 року прокурор і слідчий не мають повноважень "призначати ревізії і перевірки". Зазначені законодавчі зміни у сукупності з положеннями пункту 2 постанови КМУ від 13 серпня 2014 року № 408 "Питання запровадження обмежень на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами".

Слідчий суддя вважає, що слідчий (дізнавач) під час розслідування кримінального провадження вичерпав всі існуючі можливості щодо збирання, дослідження, аналізу та перевірки вже отриманих доказів у кримінальному провадженні, а також належного допиту свідків та провів всі необхідні та можливі у даному випадку слідчі дії. Аналіз зібраних доказів дозволяє зробити висновок, що виконувати будь-які інші слідчі дії не є доцільним, а також здобути нові будь-які докази в даному кримінальному провадженні не є можливим та можливість їх здобуття фактично вичерпано.

Будь-яких фактів, що свідчать про упереджені і необґрунтовані висновки під час прийняття вказаного рішення щодо відсутності складу кримінального правопорушення та закриття кримінального провадження з цих підстав, судом під час розгляду не встановлено.

Тому слідчий суддя критично ставиться до доводів заявника скарги з приводу необхідності проведення зазначеного ним переліку слідчих та процесуальних дій, оскільки у цьому кримінальному провадженні підстав для проведення інших слідчих (розшукових) дій чи підстав вважати, що орган досудового розслідування не мав можливості зібрати достатньо доказів з об`єктивних чи інших причин не вбачається.

В оскаржуваній постанові про закриття кримінального провадження від 27 грудня 2024 року є посилання на різні докази, здобуті під час досудового розслідування, факти, встановлені досудовим розслідуванням, та їх юридичну оцінку у нерозривному зв`язку з наявними у матеріалах кримінального провадження доказами, які в достатній мірі вказують на відсутність у діях осіб всіх обов`язкових елементів конкретних злочинів. При цьому, рівень доказування має встановлюватися за стандартом «поза розумним сумнівом», тобто коли сукупність обставин, що була встановлена, виключає будь-яке інше пояснення таких обставин, окрім того, що неодмінно встановлює те, що інкримінований злочин дійсно було вчинено і особа є винною (може бути визнана винною) у вчиненні цього злочину.

Варто також зазначити, що згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, п. 57, Series A, № 93 право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням.

Відповідно до п.29 рішення Європейського суду з прав людини в справіПавлюлінець проти України(Заява N 70767/01) від 6 вересня 2005 року право на порушення кримінальної справи проти третьої особи як таке не гарантується Конвенцією (Kubiszyn v. Poland, ухвала від 21 вересня 1999 року, заява №37437/97).

При цьому, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Іванов проти України» (Ivanov v. Ukraine), № 15007/02, пп. 74-75, рішення від 7 грудня 2006 року) сумлінність за ініціювання слідчих дій або відмову у кримінально-правовому переслідуванні особи повністю покладається на державу.

Підсумовуючи викладене, слідчий суддя вважає, що за сукупності встановлених та перевірених фактичних обставин кримінального провадження органом досудового розслідування однозначно доведено правові підстави для ухвалення оскаржуваного рішення, воно є обґрунтованим, при цьому засоби для встановлення спірних обставин було досудовим розслідуванням повністю використано, а висновки дізнавача про необхідність закриття даного кримінального провадження належним чином умотивовані.

Оцінивши обставини справи, слідчий суддя вважає, що постанова дізнавача від 27 грудня 2024 року про закриття кримінального провадження №12024175600000124, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.08.2024 року, є законною, обґрунтованою та вмотивованою, разом із тим, досудове розслідування проведено в повному обсязі, було вчинено всі необхідні та достатні заходи стосовно всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, виконано усі можливі слідчі та розшукові дії, в тому числі виконано вказівки судів відповідно до зазначених судових рішень, проаналізовано відповідні зібрані матеріали, надано належну правову оцінку всім доказам, які були зібрані для встановлення всіх обставин кримінального правопорушення, та забезпечено прийняття законного і неупередженого процесуального рішення, а закриття кримінального провадження відбулося в силу наявності обставин, які виключають кримінальне провадження, а саме за відсутності у діянні складу кримінальних правопорушень, а тому правові підстави для скасування постанови з наведених у скарзі мотивів відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 22, 24, 91, 94, 110, 117, 303-307, 372, 376 КПК України, слідчий суддя -

у х в а л и в:

В задоволенні скарги представника скаржникаФермерського господарства"Еко-Край"-адоката ОСОБА_3 на постановудізнавача СДВП №2Миргородського РВПГУНП Полтавськоїобласті ОСОБА_5 від 27.12.2024року прозакриття кримінальногопровадження №12024175600000124,внесеного доЄдиного реєструдосудових розслідуваньвід 28.08.2024року - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п"яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1