Постанова

від 24.03.2025 по справі 532/2878/24

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 532/2878/24 Номер провадження 22-ц/814/1290/25Головуючий у 1-й інстанції Омельченко І.І. Доповідач ап. інст. Дорош А. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2025 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого - судді - доповідача Дорош А.І.

Суддів: Лобова О.А., Триголова В.М.

при секретарі Коротун І.В.

переглянув у судовому засіданні в м. Полтава цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Кобеляцького районного суду Полтавської області від 13 грудня 2024 року, постановлену суддею Омельченко І.І., повний текст ухвали складено - дата не вказана

у справі за заявою ОСОБА_1 до заінтересованої особи: Опікунської ради при виконавчому комітету Білицької селищної ради про встановлення опіки над недієздатною особою, -

В С Т А Н О В И В:

12.12.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення опіки над недієздатною особою, в якій просив суд встановити опіку над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцем с. Білики Кобеляцького району Полтавської області, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та призначити опікуном ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Білики Кобеляцького району Полтавської області, що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Заява мотивована тим, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є двоюрідним дідом заявника, якому 69 років. Дід є інвалідом дитинства 2 групи, безстроково, він потребує постійного догляду внаслідок психічного розладу. Рішенням Кобеляцького районного суду Полтавської області від 08.08.2024 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано недієздатним. Призначено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , опікуном над недієздатним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_1 помер. Так як опікун ОСОБА_2 помер, а тому виникла необхідність у призначенні нового опікуна заявника ОСОБА_1 . Батько заявника - ОСОБА_1 , а племінник ОСОБА_2 не має можливості здійснювати догляд над недієздатною особою так, як відповідно до заключення ЛКК №6534/4 від 03.12.2024 за станом здоров`я сам потребує постійного стороннього догляду. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , рідна сестра ОСОБА_2 за віком та станом здоров`я не має можливості здійснювати догляд за недієздатною особою. З вересня 2024 ОСОБА_2 проживає разом з ОСОБА_1 в одному житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 . Між ними склалися довірливі та доброзичливі відносини. Нарікань з боку ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 жодного разу не надходило. Він забезпечує діда ліками та харчуванням. Заявник за станом здоров`я може бути опікуном, до кримінальної відповідальності не притягувався, шкідливих звичок не має, позитивно характеризується. З метою захисту немайнових і майнових прав та інтересів ОСОБА_2 , який за станом здоров`я не може самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки, а також для піклування та створення йому необхідних побутових умов, здійснення за ним належного догляду та забезпечення йому лікування, ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаною заявою.

Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від13 грудня 2024 року у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про встановлення опіки над недієздатною особою - відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що із заявою про призначення опікуна, вже визнаної судом недієздатній особі, може звернутися вичерпне коло осіб, а саме, орган опіки та піклування або особа, яка вже призначена опікуном. Особи, які виявили бажання стати опікунами, до складу можливих заявників не належать. Таким чином, заявник ОСОБА_1 не може бути належним суб`єктом звернення до суду із заявою про призначення опікуна над недієздатною особою. Враховуючи, що призначений опікун ОСОБА_1 помер, а заявник ОСОБА_1 виявив бажання стати опікуном, він не позбавлений права звернутися до органу опіки та піклування виконавчого комітету Білицької селищної ради Полтавського району Полтавської області з метою призначення його як опікуна недієздатного ОСОБА_2 , та в разі доцільності призначення його опікуном, орган опіки та піклування уповноважений звернутися до суду з відповідною заявою разом з поданням. На підставі викладеного вище, заява про встановлення опіки над недієздатною особою не може бути розглянута судом, а тому у відкритті провадження слід відмовити.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на невідповідність висновків, викладених в ухвалі суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу передати до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не вирішив питання про відкриття провадження у справі, що дало б змогу суду вирішити у подальшому питання про отримання від органу опіки та піклування відповідного подання, у зв`язку з чим заява ОСОБА_1 залишилася не прийнятою. При цьому, суд першої інстанції при вирішенні питання про повернення заяви без розгляду зазначив підставу: відсутність у заявника права звернення до суду із відповідною заявою. Висновок суду першої інстанції про те, що заявник не може звернутися до суду із заявою про призначення опікуна, з посиланням на ч.2 ст. 300 ЦПК України, є помилковим та свідчить про неправильне тлумачення і застосування судом норми права, оскільки вказаною нормою права врегульоване питання звільнення судом піклувальника або опікуна від повноважень та призначення недієздатній особі нового піклувальника або опікуна, а не призначення недієздатній особі опікуна у разі припинення опіки у зв`язку зі смертю попереднього опікуна.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

У судове засідання апеляційного суду 24.03.2025 не з`явилися учасники справи, вони належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи шляхом направлення 26.02.2025 судових повісток про виклик до суду у цивільній справі на електронний кабінет та засобами поштового зв`язку у порядку ч. 6 ст. 128 ЦПК України (а.с. 66-67). 13.02.2025 від заявника ОСОБА_1 до апеляційного суду надійшла заява про розгляд справи без його участі (а.с. 63). Судову повістку про виклик до суду доставлено до електронного кабінету зацікавленої особи: опікунської ради при виконавчому комітеті Білицької селищної ради Полтавського району Полтавської області 26.02.2025 (а.с. 67), клопотання про відкладення справи розглядом не надходило. При цьому, колегія суддів враховує, що електронний варіант ухвали Полтавського апеляційного суду від 03.02.2025 (про призначення справи до апеляційного розгляду на 24.03.2025 о 10-40 год) розміщено в мережі Інтернет за адресою: https://reyestr.court.gov.ua/ та відповідно оприлюднено. Згідно ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. 1. ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції зазначив, що відповідно до ч.1 ст. 41 ЦК України, над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.

Опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки (ст. 55 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦК України, суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

За змістом ч. ч. 1, 4 ст. 63 ЦК України, опікуна або піклувальника призначає орган опіки та піклування, крім випадків, встановлених статтею 60 цього Кодексу.

Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника.

Частина 1 ст. 300 ЦПК України визначає правові підстави призначення особі опікуна одночасно з визнанням його недієздатним, а в ч. 3 ст. 296 ЦПК України встановлено коло осіб, які можуть подати заяву про визнання фізичної особи недієздатною (тобто коли особа ще не є такою), а саме: члени її сім`ї, близькі родичі, незалежно від їх спільного проживання, орган опіки та піклування, заклад з надання психіатричної допомоги.

У той же час, вже при наявності рішення суду про визнання особи недієздатною та в подальшому вирішення питання про заміну та призначення нового опікуна, з такою заявою до суду має право звернутися лише орган опіки та піклування або особи, вже призначені опікуном (ч. 2 ст. 300 ЦПК України).

Згідно правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 07.04.2022 у справі №712/10043/20, призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно вимог ЦПК України.

При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка. Зацікавлена особа має право звернутися до органу опіки та піклування з метою призначення її як опікуна недієздатної особи, який, у разі доцільності призначення її опікуном, уповноважений внести відповідне подання до суду.

При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного.

Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

З врахуванням викладено, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 186 ЦПК України, оскільки заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки заявник ОСОБА_1 не може бути належним суб`єктом звернення до суду із заявою про призначення опікуна над недієздатною особою.

Апеляційний суд у складі колегії суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно ст. 55 ЦК України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Згідно з ч.1 ст. 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Відповідно до частин четвертої та п`ятої статті 63 ЦК України опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника.

Згідно з ч.1 ст. 67 ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.

При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряється органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

Аналогічні положення зазначені у Правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26.05.1999 №34/166/131/88.

Тлумачення зазначених норм права дає підстави для висновку, що недієздатні особи є особливою категорією людей (фізичних осіб), які внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу тимчасово або постійно не можуть самостійно на власний розсуд реалізовувати майнові та особисті немайнові права, виконувати обов`язки й нести юридичну відповідальність за свої діяння. Недієздатним особам мають надаватися правові можливості для задоволення індивідуальних потреб, реалізації та захисту їх прав і свобод.

Хоча за станом здоров`я недієздатні особи не спроможні особисто реалізовувати окремі конституційні права і свободи, вони не можуть бути повністю позбавлені цих прав і свобод, тому держава зобов`язана створити ефективні законодавчі механізми та гарантії для їх максимальної реалізації.

У справі, що є предметом перегляду, ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просив суд встановити опіку над недієздатним повнолітнім ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та призначити його опікуном, посилаючись на те, що ОСОБА_2 потребує постійного стороннього догляду, який на даний час фактично здійснює заявник, у зв`язку зі смертю попереднього опікуна.

Згідно матеріалів справи вбачається, що рішенням Кобеляцького районного суду Полтавської області від 08.08.2024 заяву ОСОБА_4 про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення над нею опіки - задоволено. Визнано ОСОБА_2 - недієздатним. Встановлено опіку над недієздатним ОСОБА_2 . Призначено ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , опікуном над недієздатним ОСОБА_2 (а.с. 25-26)

Опікун ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 28).

У зв`язку із зазначеними обставинами, потребою недієздатної особи ОСОБА_2 у догляді та піклуванні, а також зі смертю попереднього опікуна ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 звернувся до суду.

Порядок розгляду судом справ про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи визначено Главою2 Розділу IV ЦПК України.

Згідно ст. 296 ЦПК України заяву про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи може бути подано членами її сім`ї, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги. Заяву про обмеження права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією чи іншими доходами або позбавлення її цього права може бути подано батьками (усиновлювачами), піклувальниками, органом опіки та піклування. Заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім`ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.

Згідно ст. 297 ЦПК України у заяві про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи мають бути викладені обставини, що свідчать про психічний розлад, істотно впливають на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, чи обставини, що підтверджують дії, внаслідок яких фізична особа, яка зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами, азартними іграми тощо, поставила себе чи свою сім`ю, а також інших осіб, яких вона за законом зобов`язана утримувати, у скрутне матеріальне становище. У заяві про обмеження права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією чи іншими доходами або позбавлення її цього права мають бути викладені обставини, що свідчать про негативні матеріальні, психічні чи інші наслідки для неповнолітнього здійснення ним цього права. У заяві про визнання фізичної особи недієздатною мають бути викладені обставини, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Відповідно до частини першої статті 300 ЦПК України суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.

Частиною другою статті 300 ЦПК України визначено, що суд за заявою органу опіки та піклування чи особи, призначеної піклувальником або опікуном, у місячний строк звільняє її від повноважень піклувальника або опікуна і призначає за поданням органу опіки та піклування іншу особу, про що постановляє ухвалу. Суд за заявою особи, над якою встановлено піклування, може звільнити піклувальника від його повноважень і призначити за поданням органу опіки та піклування іншого піклувальника, про що постановляє ухвалу.

Указаною нормою права врегульовано питання звільнення судом піклувальника або опікуна від повноважень та призначення недієздатній особі нового піклувальника або опікуна. У свою чергу, у частині п`ятій Правил опіки та піклування надано чітке розмежування правового механізму звільнення опікунів (піклувальників) від їх обов`язків та підстави і умови припинення опіки (піклування). Так, зокрема, визначено, що опіка припиняється унаслідок смерті опікуна.

Таким чином, у випадку смерті призначеного судовим рішенням опікуна не може відбуватися звільнення його від повноважень та заміна на нового опікуна у порядку частини другої статті 300 ЦПК України.

У постанові Верховного Суду від 14.02.2018 у справі №545/1691/16-ц сформульовано висновок про те, що законодавством не передбачено обов`язку того, що визнання особи недієздатною і призначення опікуна в обов`язковому порядку має відбуватися в єдиному судовому процесі. Оскільки попередній опікун помер, особа рішенням суду вже визнана недієздатною, то повторне визнання цієї особи недієздатною під час розгляду заяви фізичної особи, яка бажає стати новим опікуном, про встановлення опіки над недієздатною особою та призначення опікуна не вимагається.

У постанові Верховного Суду від 08.01.2024 у справі №753/1905/22 зроблено висновок про те, що призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має врахувати якнайкращі інтереси особи, над якою встановлюється опіка.

При цьому колегія суддів звертає увагу, що законодавцем вказано саме про подання органу опіки і піклування, а не про звернення останнім до суду із відповідною заявою та не наведено обмежень щодо правового механізму отримання відповідного подання під час розгляду заяви у судовому порядку.

Згідно ст. 294 ЦПК України під час розгляду справ окремого провадження суд зобов`язаний роз`яснити учасникам справи їхні права та обов`язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи. З метою з`ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази. Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

З врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що відкриття провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення опіки над недієздатною особою дало б змогу суду вирішити у подальшому питання про отримання від органу опіки і піклування відповідного подання, у зв`язку з чим заява ОСОБА_1 фактично залишилася неприйнятною.

Крім того, колегія суддів враховує, що згідно п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов`язків. У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати вирішення спору судом та бути почутим.

Про необхідність надання доступу до суду навіть особам, які вже визнані недієздатними, наголошується у рішенні ЄСПЛ від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України» (Nataliya Mikhaylenko v. Ukraine, заява № 49069/11), у якій Суд наголосив на тому, що існування засобів юридичного захисту має бути достатньо визначеним як на практиці, так і в теорії, оскільки без цього їм бракуватиме належної доступності та ефективності. Відсутність можливості у недієздатної заявниці особисто звернутися із заявою до суду, з огляду на тривалість і серйозність обмеження, яке вплинуло на багато аспектів життя заявниці, у тому числі її приватне та сімейне життя, становило порушення її права на доступ до суду відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції.

З врахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції не врахував відсутності імперативної заборони у процесуальному законі щодо звернення особи з заявою про встановлення опіки.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки заявник не може звертатися до суду із заявою про призначення опікуна відповідно ч.2 ст. 300 ЦПК України, є помилковим та свідчить про неправильне тлумачення і застосування судами норми права, оскільки указаною нормою права врегульовано питання звільнення судом піклувальника або опікуна від повноважень та призначення недієздатній особі нового піклувальника або опікуна, а не призначення недієздатній особі опікуна у разі припинення опіки у зв`язку зі смертю попереднього опікуна.

Вказані висновки узгоджуються з правовими висновками, викладеними Верховним Судом у постанові від 20.03.2024 у справі №638/5358/23.

З урахуванням зазначеного ухвала суду про відмову у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про встановлення опіки над недієздатним ОСОБА_2 є такою, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду та вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Керуючись ст. ст. 367 ч.1, 2, 368 ч. 1, 374 ч.1 п.6, 379 ч.1 п.4, 381 - 384 ЦПК України, Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Кобеляцького районного суду Полтавської області від 13 грудня 2024 року- скасувати.

Цивільну справу №532/2878/24 за заявою ОСОБА_1 до заінтересованої особи: Опікунської ради при виконавчому комітету Білицької селищної ради про встановлення опіки над недієздатною особою- направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Якщо розгляд справи здійснювався у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, то касаційна скарга на неї подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 24 березня 2025 року.

СУДДІ: А. І. Дорош О. А. Лобов В. М. Триголов