Постанова від 18.02.2025 по справі 910/7879/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2025 р. Справа№ 910/7879/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Яценко О.В.

Гончарова С.А.

за участю секретаря судового засідання Сабалдаш О.В.

представники сторін у судове засідання 18.02.2025 не з`явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР ГАЗ РЕСУРС» на рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2024 (повний текст рішення складено 30.10.2024)

у справі № 910/7879/24 (суддя Ярмак О.М.)

за позовом Комунального некомерційного підприємства «Жовтоводська міська лікарня» Жовтоводської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР ГАЗ РЕСУРС»

про визнання додаткових угод недійсними та стягнення 350 624,43 грн.

В С Т А Н О В И В :

Комунальне некомерційне підприємство "Жовтоводська міська лікарня" Жовтоводської міської ради звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" з вимогами про визнання недійсними додаткових угод №2 від 10.09.2021 року, №3 від 14.09.2021 року, №4 від 06.10.2021 року, №5 від 28.10.2021 року, №6 від 08.11.2021 року до договору № 2273-102/21 від 11.03.2021 про постачання електричної енергії споживачу, укладеного між сторонами та стягнення з відповідача грошових коштів у сумі 350 624,43 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вищевказані додаткові угоди укладено з порушенням вимог пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", що є підставою для визнання їх недійсними на підставі ст. 203, 215 Цивільного кодексу України. Крім того, з відповідача підлягають стягненню 350 624,43 грн. на підставі ст. 1212 Цивільного Кодексу України, що становить різницю між сумою, що фактично перераховано відповідачу та сумою, що підлягала сплаті за електроенергію за ціною договору.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.10.2024 позов задоволено повністю.

Визнано недійсними додаткові угоди: № 2 від 10.09.2021, № 3 від 14.09.2021, № 4 від 06.10.2021, № 5 від 28.10.2021, № 6 від 08.11.2021 до договору № 2273-102/21 від 11.03.2021 про постачання електричної енергії споживачу укладені між Комунальним некомерційним підприємством «Жовтоводська міська лікарня» Жовтоводської міської ради та Товариством з обмеженого відповідальністю «УКР ГАЗ РЕСУРС».

Стягнуто з Товариства з обмеженого відповідальністю «УКР ГАЗ РЕСУРС» на користь Комунального некомерційного підприємства «Жовтоводська міська лікарня» Жовтоводської міської ради 350 624,43 грн. безпідставно одержаних коштів, 20 399,38 грн. судового збору.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням та додатковим рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР ГАЗ РЕСУРС» звернулося 21.11.2024 до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, сформованою в системі «Електронний суд» 20.11.2024, у якій просив суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2024 у справі № 910/7879/24 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Просив поновити пропущений строк на апеляційне оскарження та вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

В обґрунтування апеляційної скарги, скаржник вказав, що місцевий господарський суд, не повно та не об`єктивно з`ясував усі фактичні обставини справи, не дослідив і не надав правової оцінки наявним у матеріалах справи доказам, а тому, на думку скаржника, рішення суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню.

Скаржник вказував, що Держаудитслужбою допущено помилку в розрахунку, який визначений в акті від 05.07.2023 №040406-25/03, а саме, помилку в сумі переплати за договором, яка в подальшому була покладена в основу позовних вимог. Проте, за розрахунком відповідача сума переплати складає 350 535,31 грн. Отже, скаржник вважає, що судом не було перевірено та досліджено зазначене при розгляді справи в суді першої інстанції.

Також, в обґрунтування своїх доводів відповідач посилається на позицію Уповноважений орган у сфері закупівель (Мінекономіки), який вважає, що норма п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачає можливість внесення необмеженої кількості разів змін до договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії в частині збільшення ціни за одиницю товару за умови дотримання обмеження щодо збільшення такої ціни до 10% за один раз пропорційно збільшенню ціни відповідного товару на ринку і за умови, що наведена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Крім того, скаржник посилається на розділ IX Закону України «Про публічні закупівлі», а саме, ст. 44, якою передбачена відповідальність за порушення вимог зазначеного Закону. Також, посилався на Кодекс про адміністративні правопорушення, яким встановлена відповідальність за внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, не передбачених законом тощо. А тому він вважає, що покладення відповідальності на постачальника за порушення вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме за внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, не передбачених законом, суперечить як Закону України "Про публічні закупівлі", так і Кодексу України про адміністративні правопорушення. Більше того, Законом України "Про публічні закупівлі" визначена адміністративна відповідальність за порушення вимог, установлених Законом, яка застосовується до чітко визначених Законом суб`єктів.

У свою чергу, уповноважена особа позивача у даній справі - начальник КНП "Жовтоводська міська лікарня" Жовтоводської міської ради Наталія Візер, подаючи позов у даній справі уникає відповідальності, що покладена саме на неї, як уповноваженою особи замовника, у відповідності до норми частини першої ст. 44 Закону України "Про публічні закупівлі" за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, що суперечить принципу добросовісної поведінки сторін договору, адже позивач підписав додаткові угоди до Договору та погодив його умови. ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" просив апеляційний господарський суд врахувати принцип "заборони суперечливої поведінки".

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 910/7879/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В. судді: Тарасенко К.В., Яковлєв М.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/7879/24. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР ГАЗ РЕСУРС» на рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2024 у справі № 910/7879/24.

30.12.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/7879/24.

Разом з тим, головуючий суддя Тищенко О.В. перебувала у відпустках. Питання пов`язані з рухом апеляційної скарги вирішується після виходу судді з відпустки.

Однак, у зв`язку з перебуванням судді Яковлєва М.Л. з 22.01.2025 на лікарняному та перебуванням судді Тарасенко К.В. у відпустці, протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 22.01.2025 у справі №910/7879/24 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Гончаров С.А., Яценко О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2025 прийнято справу №910/7879/24 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР ГАЗ РЕСУРС» на рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2024 колегією суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Гончаров С.А., Яценко О.В. Поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «УКР ГАЗ РЕСУРС» пропущений строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2024 у справі №910/7879/24 та відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою у справі № 910/7879/24. Розгляд апеляційної скарги у справі №910/7879/24 призначено на 18.02.2025.

03.02.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив позивача на апеляційну скаргу, в якому позивач заперечив проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі та просив рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2024 у справі №910/7879/24 залишити без змін.

Так, заперечуючи проти апеляційної скарги, позивач зазначив, що метою регулювання, передбаченого ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10% є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.

Крім того, відповідно до позиції Великої Палати Верховного Суду , висловленої в постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22. «у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у ст. 652 Цивільного кодексу України та п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону №922-VIII проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі».

Щодо посилання відповідача в апеляційній скарзі на листи Мінекономіки позивач послався на п. 112. постанови Об`єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду від 18.06 2021 у справі № 927/491/19, де зазначається наступне: «Верховний Суд звертає увагу, що право тлумачити норму права є виключним правом суду. Роз`яснення державних органів (листи, рекомендації) не є нормою права і не мають юридичного значення, про що вказано і в самому листі Мінекономіки».

Також позивач зазначив, що аналіз апелянта, наданий діям начальника КНП «Жовтоводська міська лікарня» Візер Н.О. з посиланням на норми КУпАП та ЦК України, не містить доводи щодо незаконності рішення суду.

В судове засідання 18.02.2025 представники сторін не з`явились, про причини неявки до суду не повідомили. Про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.03.2022 №133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 №2119-ІХ, зі змінами, внесеними Указом Президента України від 18.04.2022 №259/2022, затвердженим Законом України від 21.04.2022 №2212-ІХ, Указом Президента України від 17.05.2022 №341/2022, затвердженим Законом України від 22.05.2022 №2263-ІХ, Указом Президента України від 12.08.2022 №573/2022, затвердженим Законом України від 15.08.2022 №2500-ІХ, Указом Президента України від 07.11.2022 №757/2022, затвердженим Законом України від 16.11.2022 №2738-ІХ, Указом Президента України від 06.02.2023 №58/2023, затвердженим Законом України від 07.02.2023 №2915-IX, Указом Президента України від 01.05.2023 №254/2023, затвердженим Законом України від 02.05.2023 №3057-IX, Указом Президента України від 26.07.2023 №451/2023, затвердженим Законом України від 27.07.2023 №3275-IX, Указом Президента України від 06.11.2023 №734/2023, затвердженим Законом України від 08.11.2023 №3429-IX, Указом Президента України від 05.02.2024 №49/2024, затвердженим Законом України від 06.02.2024 №3564-ІХ, Указом Президента України від 06.05.2024 №271/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 08.05.2024 №3684-IX, Указом Президента України від 23.07.2024 №469/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України №3891-IX, Указом Президента України від 28.10.2024 №740/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України №4024-IX, Указом Президента України від 14.01.2025 №26/2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України №4220-IX від 15.01.2025, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 08.02.2025 строком на 90 діб, тобто до 09 травня 2025 року.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд справи у розумний строк, застосувавши ст. ст. 2, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 3 Конституції України та ст.ст. 2, 11 ГПК України.

У відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Згідно до ч.1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду зміні з наступних підстав.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, Комунальним некомерційним підприємством "Жовтоводська міська лікарня" Жовтоводської міської ради проведено відкриті торги щодо закупівлі електричної енергії.

Оголошення № UA-2021-02-02-018342-а про проведення відкритих торгів було опубліковано на офіційному веб-порталі "Prozorro".

За результатами проведених відкритих торгів переможцем процедури закупівлі визначено учасника Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс".

11.03.2021 між позивачем (споживачем) та відповідачем (постачальником) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 2273-102/21, відповідно до п. 2.1. якого постачальник продає електричну енергію згідно ДК 021:2015: 09310000-5 Електрична енергія споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Згідно з п. 5.1. договору ціна договору складає 2 514 480,00 грн. в т.ч. ПДВ 419 080,00 грн. Загальний фонд 1 925 420,09 грн. в т.ч. ПДВ 320 903,35 грн. За рахунок власних коштів підприємства 589 059,91 грн. в т.ч. ПДВ 98 176,65 грн.

Відповідно до додатку №1 до вказаного договору вартість електричної енергії за договором за одиницю (1 кВт) без ПДВ складала 1,83807017543 грн., а вартість за одиницю з ПДВ склала 2,20568421052 грн.

В подальшому між сторонами у справі укладено 6 додаткових угод до договору, в тому числі, додаткові угоди № 2 від 10.09.2021, № 3 від 14.09.2021, № 4 від 06.10.2021, № 5 від 28.02.2021, 6 від 08.11.2021.

Додатковою угодою № 2 від 10.09.2021 сторони домовилися про збільшення вартості за одиницю товару до 1,99232 грн без ПДВ та 2,390784 грн. з ПДВ з 15.08.2021. При цьому загальна сума договору не змінилась, а саме 2 514 480,00 грн. з ПДВ. Підстава для збільшення ціни лист відповідача від 16.08.2021 вих. №1001/Ю2 з додаванням цінової довідки Харківської торгово-промислової палати від 13.08.2021 № 1876/21.

Додатковою угодою № 3 від 14.09.2021 сторони домовилися про збільшення вартості за одиницю товару до 2,16198 грн без ПДВ та 2,594376 грн з ПДВ з 01.09.2021. При цьому загальна сума договору не змінилась, а саме 2 514 480,00 грн з ПДВ. Підстава для збільшення ціни лист відповідача від 17.08.2021 вих. № 1007/Ю2 з додаванням цінової довідки Харківської торгово-промислової палати від 17.08.2021 № 1914-1/21.

Додатковою угодою № 4 від 06.10.2021 сторони домовилися про збільшення вартості за одиницю товару до 2,32991 грн без ПДВ та 2,795892 грн. з ПДВ з 20.09.2021. При цьому загальна сума договору не змінилась, а саме 2 514 480,00 грн з ПДВ. Підстава для збільшення ціни лист відповідача від 15.09.2021 вих. № 1068/Ю2 з додаванням цінової довідки Харківської торгово-промислової палати від 15.09.2021 № 2198-2/21.

Додатковою угодою № 5 від 28.10.2021 сторони домовилися про збільшення вартості за одиницю товару до 2,53331 грн без ПДВ та 3,039972 грн. з ПДВ з 10.10.2021. При цьому загальна сума договору не змінилась, а саме 2 514 480,00 грн з ПДВ. Підстава для збільшення ціни лист відповідача від 08.10.2021 вих. №1165/Ю2 з додаванням цінової довідки Харківської торгово-промислової палати від 08.10.2021 № 2511/21.

Додатковою угодою № 6 від 08.11.2021 сторони домовилися про збільшення вартості за одиницю товару до 2,75702 грн без ПДВ та 3,308424 грн. з ПДВ з 01.11.2021. При цьому загальна сума договору не змінилась, а саме 2 514 480,00 грн з ПДВ. Підстава для збільшення ціни лист відповідача від 22.10.2021 вих. №1206/Ю2 з додаванням цінової довідки Харківської торгово-промислової палати від 22.10.2021 № 2644-2/21.

Як вбачається з матеріалів справи передавання товару здійснювалося за актами приймання-передачі електричної енергії, а саме:

акт приймання-передачі електричної енергії від 09.04.2021 № УГР00000833 на загальну суму 99 174,17 грн з ПДВ. Згідно акту КНП «ЖМЛ» на підставі приладів обліку спожито за березень 2021- 44,963 МВт/год (44963 кВт/год), по ціні за 1 МВт/год - 1 838,07 грн без ПДВ (1 кВт/год - 1,83807 грн без ПДВ);

акт приймання-передачі електричної енергії від 17.05.2021 № УГР00001448 на загальну суму 221 543,32 грн з ПДВ. Згідно акту КНП «ЖМЛ» на підставі приладів обліку спожито за квітень 2021-100,442 МВт/год (100 422 кВт/год), по ціні за 1 МВт/год - 1 838,07 грн без ПДВ (1 кВт/год - 1,83807 грн без ПДВ);

акт приймання-передачі електричної енергії від 11.06.2021 № УГР00001673 на загальну суму 146 966,93 грн з ПДВ. Згідно акту КНП «ЖМЛ» на підставі приладів обліку спожито за травень 2021- 66,631 МВт/год (66 631 кВт/год), по ціні за 1 МВт/год - 1 838,07 грн без ПДВ ( 1 кВт/год - 1,83807 грн без ПДВ);

акт приймання-передачі електричної енергії від 14.07.2021 № УГР00002073 на загальну суму 117 240,92 грн з ПДВ. Згідно акту КНП «ЖМЛ» на підставі приладів обліку спожито за червень 2021- 53,154 МВт/год (53 154 кВт/год), по ціні за 1 МВт/год - 1 838,07 грн без ПДВ (1 кВт/год - 1,83807 грн без ПДВ);

акт приймання -передачі електричної енергії від 10.08.2021 № УГР00002342 на загальну суму 115 529,32 грн з ПДВ. Згідно акту КНП «ЖМЛ» на підставі приладів обліку спожито за липень 2021- 52,378 МВт/год (52 378 кВт/год), по ціні за 1 МВт/год - 1 838,07 грн без ПДВ ( 1 кВт/год - 1,83807 грн без ПДВ);

акт приймання-передачі електричної енергії від 13.09.2021 № УГР00002612 на загальну суму 114 734,27 грн з ПДВ. Згідно акту КНП «ЖМЛ» на підставі приладів обліку спожито за серпень 2021- 49,729 МВт/год (49 729 кВт/год), в тому числі за наступними цінами:

за період з 01.08.2021 по 14.08.2021 спожитий обсяг електричної енергії становить 22,458 МВт/год (22 458,258 кВт/год) по ціні за 1 МВт/год - 1 838,07 грн без ПДВ ( 1 кВт/год - 1,83807 грн без ПДВ);

за період з 15.08.2021 по 31.08.2021 спожитий обсяг електричної енергії становить 27,271 МВт/год (27 270,742 кВт/год) по ціні за 1 МВт/год - 1 992,32 грн без ПДВ ( 1 кВт/год - 1,99232 грн без ПДВ);

акт приймання-передачі електричної енергії від 18.10.2021 № УГР00003137 на загальну суму 160 296,02 грн з ПДВ. Згідно акту КНП «ЖМЛ» на підставі приладів обліку спожито за вересень 2021- 60,075 МВт/год (60 075 кВт/год), в тому числі за наступними цінами:

за період з 01.09.2021 по 19.09.2021 спожитий обсяг електричної енергії становить 38,048 МВт/год (38 047,500 кВт/год) по ціні за 1 МВт/год - 2 161,96 грн без ПДВ ( 1 кВт/год - 2,16196 грн без ПДВ);

за період з 20.09.2021 по 30.09.2021 спожитий обсяг електричної енергії становить 22,028 МВт/год (22 027,500 кВт/год) по ціні за 1 МВт/год - 2 329,91 грн без ПДВ ( 1 кВт/год -2,32991 грн без ПДВ);

акт приймання-передачі електричної енергії від 08.11.2021 № УГР 00003303 на загальну суму 323 826,00 грн з ПДВ. Згідно акту КНП «ЖМЛ» на підставі приладів обліку спожито за жовтень 2021- 109,065 МВт/год (109 065 кВт/год), в тому числі за наступними цінами:

за період з 01.10.2021 по 09.10.2021 спожитий обсяг електричної енергії становить 31,664 МВт/год (31 664,000 кВт/год) по ціні за 1 МВт/год - 2 329,91 грн без ПДВ ( 1 кВт/год - 2,32991 грн без ПДВ);

за період з 10.10.2021 по 31.10.2021 спожитий обсяг електричної енергії становить 77,401 МВт/год (77 401,000 кВт/год) по ціні за 1 МВт/год - 2 533,31 грн без ПДВ ( 1 кВт/год - 2,53331 грн без ПДВ);

акт приймання-передачі електричної енергії від 16.12.2021 № УГР00003837 на загальну суму 351 741,72 грн з ПДВ. Згідно акту КНП «ЖМЛ» на підставі приладів обліку спожито за листопад 2021- 106,317 МВт/год (106317,000 кВт/год), по ціні за 1 МВт/год - 2 757,02 грн без ПДВ (1 кВт/год - 2,75702 грн без ПДВ);

акт приймання-передачі електричної енергії від 23.12.2021 № УГР00004168 на загальну суму 351 741,72 грн з ПДВ. Згідно акту КНП «ЖМЛ» на підставі приладів обліку спожито за грудень 2021 - 106,317 МВт/год (106 317,000 кВт/год), по ціні за 1 МВт/год -2 757,02 грн без ПДВ (1 кВт/год - 2,75702 грн без ПДВ).

Згідно наявних у матеріалах справи платіжних доручень від 12.04.2021 № 181 на суму 99 174,17 грн., від 29.06.2021 № 515 на суму 221 543,32 грн., від 19.07.2021 №561 на суму 146 966,93 грн., від 04.08.2021 №708 на суму 117 240,92 грн., від 19.08.2021 № 852 на суму 115 529,32 грн., від 22.09.2021 №997 на суму 114 734,27 грн., від 20.10.2021 №1181 на суму 160 296,02 грн., від 17.11.2021 №1332 на суму 323 826,00 грн., від 24.12.2021 №1517 на суму 351 741,72 грн., від 28.01.2022 №41 на суму 351 741,72 грн., підтверджується здійснена позивачем оплата одержаної електричної енергії у повному обсязі на загальну суму 2 002 794,39 грн.

05.07.2023 Східним офісом Державної аудиторської служби на підставі наказу про призначення перевірки закупівлі від 13.06.2023 року № 143 та направлення від 13.06.2023 № 390, виданого начальником Східного офісу Держаудитслужби Довгим В.В., провідним державним аудитором відділу контролю ;у галузі промисловості, інфраструктури та ЖКГ Східного офісу Держаудитслужби Огіренко А.Д. проведено перевірку закупівель комунальним некомерційним підприємством «Жовтоводська міська лікарня» Жовтоводської міської ради, інформація про які оприлюднена в електронній системі закупівель, в тому числі, за номером: UA-2021-02-02-018342-а. Перевірку проведено у період з 15.06.2023 по 28.06.2023.

За наслідками перевірки 05.07.2023 складено акт № 040406-25/03 перевірки закупівель комунальним некомерційним підприємством «Жовтоводська міська лікарня» Жовтоводської міської ради, які оприлюднені в електронній системі закупівель за номерами UA-2021-02-02-018342-а та UA-2022-02-09-017302-b.

Відповідно до висновків, зазначених у вказаному акті перевірки, «укладання додаткових угод № 2-6 до Договору від 11.03.2021 .№ 2273-102/21 призвело до нераціонального та неефективного використання бюджетних коштів (безпідставної зміни істотних умов договору: зростання ціни товару), чим порушено пункт 2 частини п`ятої статті 41 та статті 5 Закону №922 - VIII, та призвело до збитків бюджету міста на загальну суму 350 624,43 грн, як безпідставно отриманих грошових коштів Постачальником.»

Обгрунтовуючи зазначену суму аудитор виходив з наступного: 2 002 794,39-(2,20568421052*749 051) = 350 624,43 грн.,

де 2 002 794,39 грн - загальна сума до платіжних доручень та банківських виписок КНП «ЖМЛ», що сплачено ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» за поставлену по договору електроенергію.

749 051 кВт/год - кількість електричної енергії, яку спожито КНП «Жовтоводська міська лікарня» Жовтоводської міської ради,

2,20568421052 грн вартість електричної енергії за одиницю з ПДВ згідно додатку 1 «Договірна ціна» до Договору.

Також у висновку Держаудитслужби зазначено, що проаналізувавши цінові довідки Харківської торгово- промислової палати, встановлено, що вказаними документами не підтверджується наявність факту коливання ціни на електричну період між 11.03.2021, 10.09.2021, 14.09.2021, 06.10.2021, 28.10.2021, 08.11.2021, так як вказані довідки не містять відомостей щодо динаміки ціни на електричну енергію. У вказаних документах відсутній аналіз вартості цін на на дату укладення Договору та оспорюваних додаткових угод та будь-які інші дані, які б підтверджували коливання ціни електричної енергії на ринку.

Перевіркою встановлено, що цінові довідки Харківської торгово-промислової палати та роздруківки з сайту ДП Оператор ринку за своїм змістом є лише документами довідково-інформаційного характеру і фактично дублюють дані із сайту ДП Оператор ринку та не містять точної інформації про коливання цін на електричну енергію станом, як на момент звернення Постачальника з пропозиціями про внесення змін до договору, так і на момент підписання додаткових угод. Крім того, жоден з наведених документів не містить будь якої інформації саме про факт коливання цін на електричну енергію у порівняні з датою укладення Договору та моментом звернення постачальника з пропозиціями внести зміни до договору в частині зміни (збільшення) ціни на одиницю товару.

Крім того, перевіркою встановлено, що при укладанні додаткових угод №2 - 6 не додержані вимоги про збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10%. Зокрема лікарня мала беззаперечне право на отримання електричної енергії по ціні, визначеній в укладеному сторонами договорі, однак, підписала додаткові угоди, внаслідок чого ціна електричної енергії збільшилася на 50% (з 2,20568421052 грн за 1 кВт /за год до 3,308424 грн за 1 кВт/год).

При укладанні додаткової угоди від 14.09.2021 №3 ціна збільшена на 17,62%, при укладанні додаткової угоди від 06.10.2021 №4 ціна збільшена на 26,76%, при укладанні додаткової угоди від 28.10.2021 №5 ціна збільшена на 37,82 %, при укладанні додаткової угоди від 08.11.2021 №6 ціна збільшена на 50%.

Звертаючись з цим позовом, позивач вказував, що ним за електричну енергію переплачено бюджетних коштів на суму 350 624,43 грн. по відношенню до спірного договору, а тому ним заявлені вимоги про визнання недійсними спірних додаткових угод, оскільки останні укладені всупереч Закону України "Про публічні закупівлі", та просить стягнути з відповідача грошових коштів в розмірі 350 624,43 грн. на підставі ст. 1212 Цивільного Кодексу України, що становить різницю між сумою бюджетних коштів, які фактично перераховано відповідачу та сумою, що підлягала сплаті за електроенергію за ціною договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно із ч. 1 ст. 628, ст. 629 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1-3 ст.татті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

За ч. 2 ст. 189 Господарського кодексу України ціна є істотною умовою господарського договору.

Згідно з ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Згідно із ч. 3-4 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі зміни договору зобов`язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 4 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції / пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі / спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції / пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Згідно з п. 2 ч. 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Таким чином, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим.

Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, Закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10 %.

Верховним Судом у постанові від 07.09.2021 у справі №927/1058/21 висловлено правову позицію, що обмеження у 10 % застосовується як максимальний ліміт: щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).

У п. 52 - п. 63 та п. 88 - п. 90 постанови Великої Палати Верховного суду від 24.01.2024 року у справі N 922/2321/22 викладено наступну правову позицію:

"Відповідно до частини четвертої ст. 41 Закону N 922-VIII умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Згідно з пунктом 2 частини п`ятої ст. 41 Закону N 922-VIII істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10% пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Із системного тлумачення наведених норм Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону №922-VIII вбачається, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.

Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку ст. 652 Цивільного кодексу України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у ст. 652 Цивільного кодексу України та пункті 2 частини п`ятої ст. 41 Закону N 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

В іншому випадку не досягається мета Закону N 922-VIII, яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.

Наведене підтверджується також історичним тлумаченням норм пункту 2 частини п`ятої ст. 41 Закону № 922-VIII. У цьому Законі в редакції до 19.04.2020 норма пункту 2 частини п`ятої ст. 41 була викладена в ст. 36 та мала такий зміст: "Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 % у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі".

Отже, вказана норма Закону №922-VIII в редакції до 19.04.2020 не дозволяла зміни ціни за одиницю товару більше ніж на 10 % від ціни, визначеної сторонами при укладенні договору про закупівлю, проте не обмежувала сторони в можливості багато разів змінювати (не було обмежень щодо строків зміни ціни) таку ціну протягом дії договору в межах встановлених 10 % у разі коливання ціни такого товару на ринку.

Зазначена норма була змінена Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель" N 114-IX від 18.09.2019 (далі - Закон 3114-IX), яким Закон №922-VIII було викладено в новій редакції. У новій редакції зазначена норма була викладена в пункті 2 частини п`ятої ст. 41 Закону №922-VIII та доповнена умовою, що така зміна ціни в бік збільшення не може відбуватись частіше ніж один раз на 90 днів, крім закупівлі бензину, дизельного пального, газу та електричної енергії.

Отже, в новій редакції норма пункту 2 частини п`ятої ст. 41 Закону N 922-VIII не змінила свого змісту щодо розміру зміни ціни за одиницю товару (не більше ніж на 10% від ціни, визначеної сторонами при укладенні договору про закупівлю), проте була доповнена умовою, яка обмежила строки зміни такої ціни, а саме не частіше ніж один раз на 90 днів.

Як вбачається з пояснювальної записки до проекту Закону №114-IX, метою його прийняття було удосконалення системи публічних закупівель, спрямованої на розвиток конкурентного середовища та добросовісної конкуренції у сфері закупівель, а також забезпечення виконання міжнародних зобов`язань України у сфері публічних закупівель, у тому числі протидії "ціновому демпінгу" коли учасник процедури закупівлі пропонує значно занижену ціну товару, щоб перемогти, а потім через додаткові угоди суттєво збільшує ціну товару та відповідно зменшує обсяг закупівлі, чим нівелює результати публічної закупівлі.

За такої мети очевидно, що зміни, внесені законодавцем Законом N 114-IX у вказану норму пункту 2 частини п`ятої ст. 41 Закону N 922-VIII, не були спрямовані на те, щоб дозволити учасникам публічних закупівель використовувати "ціновий демпінг" з подальшим збільшенням ціни за одиницю товару більше ніж на 10 % від ціни, визначеної сторонами за результатами процедури закупівлі та при укладенні договору про закупівлю.

Ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.

Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку ст. 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у ст. 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої ст. 41 Закону №922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.".

Проаналізувавши на предмет відповідності названим вище критеріям обставини, які передували укладанню оспорюваних додаткових угод, колегія суддів дійшла висновку про те, що у додаткових угодах відсутнє належне обґрунтування правомірності зміни ціни як істотної умови Договору відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та додатку №1 до Договору.

При цьому, слід зазначити, що Закон України "Про публічні закупівлі" дозволяє змінювати ціну за одиницю товару у межах 10 % та лише за умови суттєвого, документально підтвердженого, коливання ціни товару на ринку.

На підтвердження факту коливання ціни на товар у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо.

Постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним.

Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

Проте, фактичною підставою для укладання Додаткових угод №2-6 названо довідки Харківської торгово-промислової палати, які за своїм змістом є лише документами довідково-інформаційного характеру та не містять точної інформації про коливання цін на електричну енергію станом, як на момент звернення постачальника з пропозиціями про внесення змін до договору, так і на момент підписання додаткових угод. Крім того, жодна з довідок не містить будь якої інформації саме про факт коливання цін на електричну енергію у порівняні з датою укладення Договору та моментом звернення постачальника з пропозиціями внести зміни до договору в частині зміни (збільшення) ціни на одиницю товару.

Отже, відповідачем не надано належних доказів, які б слугували достатньою підставою для зміни істотної умови за договором про постачання електричної енергії в частині підвищення ціни за одиницю товару.

Скаржник в своїй апеляційній скарзі зазначив, що протилежно правовій позиції, що викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, Уповноважений орган у сфері закупівель (Мінекономіки) вважає, що норма п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачає можливість внесення необмеженої кількості разів змін до договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії в частині збільшення ціни за одиницю товару за умови дотримання обмеження щодо збільшення такої ціни до 10 % за один раз пропорційно збільшенню ціни відповідного товару на ринку і за умови, що наведена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю. Наведена позиція Мінекономіки викладена у листах від 17.10.2016 № 3302-06/34307-06, від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06, від 21.10.2024 № 3323-02/75277-07.

Тобто, за доводами скаржника, наразі існує діалектична суперечність між правовою визначеністю зазначеної норми Верховним Судом та Мінекономіки, що є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, у тому числі, у сфері закупівель.

Проте, листи Мінекономіки не є нормою права і не мають юридичного значення, вони є узагальненими відповідями рекомендаційного характеру, про що вказано і в самих листах Мінекономіки. Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.06.2021 у справі №927/491/19, від 09.06.2022 в справі № 927/636/21. Щодо даних правовідносин склалася стала судова практика, правові висновки в яких в силу ч. 4 ст. 236 ГПК України застосовані судом апеляційної інстанції, який відхиляє через це доводи апеляційної скарги.

Тому, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду в частині того, що збільшення ціни електричної енергії у додаткових угодах №2-6 по відношенню до погодженої у договорі ціни здійснено з порушенням ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема п. 2 ч. 5 ст. 41 цього Закону, яким встановлена не лише вимога пропорційного збільшення ціни за одиницю товару по відношенню до збільшення ціни товару на ринку, а й 10-відсоткове обмеження такого збільшення.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину, зокрема, не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Таким чином, позивачем застосовано належний та ефективний спосіб захисту, оскільки з посиланням на норми ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України заявлено вимогу про визнання недійсними додаткових угод, оскільки останні укладені з порушенням вимог ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Судова колегія вважає, що сторонами договору не підтверджено правомірності дій щодо зміни істотних умов договору про закупівлю після його підписання та до виконання в повному обсязі. За таких обставин зміна ціни згідно з оспорюваних додаткових угод є безпідставною, суперечить принципам максимальної економії та ефективності, встановлених ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі", здійснена з порушенням вимог ст. 41 Закону, з огляду на що суд доходить висновку, що додаткові угоди №2 від 10.09.2021 року, №3 від 14.09.2021 року, №4 від 06.10.2021 року, №5 від 28.10.2021 року, №6 від 08.11.2021 року до договору №2273-102/21 від 11.03.2021 про постачання електричної енергії споживачу, укладеному між позивачем та відповідачем, слід визнати недійсними відповідно до ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України.

Також позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача коштів у розмірі 350 624,43 грн.

При кваліфікації спірних правовідносин суд застосовує норми ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Велика Палата Верховного Суду у п. 82 постанови від 24.01.2024 року у справі №922/2321/22 зазначила, що грошові кошти (різниця між ціною за одиницю товару передбачена договором і додатковою угодою) є такими, що були безпідставно одержані відповідачем, підстава їх набуття відпала, а тому відповідач зобов`язаний їх повернути, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що внаслідок неправомірного збільшення ціни на електричну енергію шляхом укладання оспорюваних додаткових угод з порушенням законодавства, доведеною у цій справі наявна переплата коштів.

Разом з тим, перевіривши доводи скаржника, колегія суддів погоджується з його твердженнями, що аудитором допущено помилку в арифметичному розрахунку. Здійснивши свій розрахунок, колегія суддів дійшла висновку, що з відповідача підлягають стягненню кошти в сумі 350 580,38 грн., виходячи з наступного.

Обсяг спожитих кВтЦіна без ПДВ за 1кВт*год, грн.Ціна з ПДВ за 1кВт*год, грн.Сума без ПДВ, грн.Сума з ПДВ, грн.Фактично сплачено позивачем, грн.Бер.21449631,838072,2056882645,1599174,1799174,17Кві.211004421,838072,20568184619,44221543,32221543,32Тра.21666311,838072,20568122472,45146966,93146966,93Чер.21531541,838072,2056897700,78117240,92117240,92Лип.21523781,838072,2056896274,44115529,32115529,32Сер.21497291,838072,2056891405,39109686,47114734,27Вер.21600751,838072,20568110422,07132506,48160296,02Жов.211090651,838072,20568200469,12240562,95323826,00Лис.211063171,838072,20568195418,11234501,73351741,72Гру.211063171,838072,20568195418,11234501,73351741,72Всього 749071 1376845,061652214,012002794,39

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивачем в рахунок оплати спожитої електроенергії перераховано кошти в загальній сумі 2 002 794,39 грн., в той час як, виходячи з вартості електроенергії, визначеної сторонами у додатку №1 до спірного договору, позивач мав сплатити 1 652 214,01 грн.

При цьому, арифметична помилка була допущена аудитором в кількості спожитих кВт, а саме, ним зазначено в акті, що позивачем спожито 749 051 кВт.

Таким чином, 2 002 794,39 грн. - 1 652 214,01 грн. = 350 580,38 грн.

З урахуванням того, що внаслідок виконання позивачем своїх зобов`язань фінансового характеру за оспорюваними додатковими угодами, відповідачем безпідставно одержані грошові кошти на загальну суму 350 580,38 грн. (підстава їх набуття відпала), то відповідач зобов`язаний повернути їх позивачу, що відповідає приписам ст. ст. 216, 1212 Цивільного кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.03.2024 у справі №918/323/23.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення відповідача грошових коштів є обґрунтованими в сумі 350 580,38 грн, оскільки саме в цьому розмірі вони є такими, що були безпідставно одержані відповідачем.

Колегія суддів не приймає доводи відповідача, що покладення відповідальності на постачальника за порушення вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" суперечить як Закону України "Про публічні закупівлі", так і Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки в даному випадку не йде мова про відповідальність, передбачену Кодексом України про адміністративні правопорушення. В свою чергу, застосування адміністративної відповідальності за порушення вимог, установлених Законом, яка застосовується до чітко визначених Законом суб`єктів, не виключає можливість звернення до суду з позовом про визнання таких додаткових угод недійсними.

Щодо інших аргументів скаржника колегія суддів зазначає, що доводи апеляційної скарги відповідача висновків суду не спростовують, зводяться до незгоди зі встановленими судом обставинами та до переоцінки доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За наведених обставин, висновки місцевого господарського суду не можна вважати такими, що відповідають приписам статей 236-238 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного, об`єктивного і безпосереднього розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, що свідчить про наявність підстав для зміни оскаржуваного рішення.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР ГАЗ РЕСУРС» на рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2024 у справі № 910/7879/24 підлягає задоволенню частково, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду - зміні, з викладенням рішення в новій редакції.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 232-241, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР ГАЗ РЕСУРС» на рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2024 у справі № 910/7879/24 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2024 у справі № 910/7879/24 змінити, шляхом викладення його в новій редакції:

« 1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсними додаткові угоди: №2 від 10.09.2021, №3 від 14.09.2021, №4 від 06.10.2021, № 5 від 28.10.2021, № 6 від 08.11.2021 до договору № 2273-102/21 від 11.03.2021 про постачання електричної енергії споживачу укладені між Комунальним некомерційним підприємством «Жовтоводська міська лікарня» Жовтоводської міської ради (52204, Дніпропетровська обл., Кам`янський район м. Жовті Води, вул. Героїв Чорнобиля, 16 код 14280960) та Товариством з обмеженого відповідальністю «УКР ГАЗ РЕСУРС» (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 13/10, офіс 201, код 41427817).

3. Стягнути з Товариства з обмеженого відповідальністю «УКР ГАЗ РЕСУРС» (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 13/10, офіс 201, код 41427817) на користь Комунального некомерційного підприємства «Жовтоводська міська лікарня» Жовтоводської міської ради (52204, Дніпропетровська обл., Кам`янський район м. Жовті Води, вул. Героїв Чорнобиля, 16 код 14280960) 350 580 (триста п`ятдесят тисяч п`ятсот вісімдесят) грн. 38 коп. безпідставно одержаних коштів, 20 398 грн. (двадцять тисяч триста дев`яносто вісім) грн. 71 коп. судового збору.

4. В іншій частині в позові відмовити.

5. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.»

4. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Жовтоводська міська лікарня» Жовтоводської міської ради (52204, Дніпропетровська обл., Кам`янський район м. Жовті Води, вул. Героїв Чорнобиля, 16 код 14280960) на користь Товариства з обмеженого відповідальністю «УКР ГАЗ РЕСУРС» (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 13/10, офіс 201, код 41427817) судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції в сумі 307 (триста сім) гривень 55 копійок.

5. Видачу наказу по справі №910/7879/24 доручити Господарському суду міста Києва.

6. Матеріали справи №910/7879/24 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення на яку може бути подано касаційну скаргу в порядку, строки та у випадках передбачених ст.ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Дата складання повного тексту постанови 21.03.2025

Головуючий суддя О.В. Тищенко

Судді О.В. Яценко

С.А. Гончаров