Постанова

від 24.03.2025 по справі 910/11503/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" березня 2025 р. Справа№ 910/11503/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Барсук М.А.

Пономаренка Є.Ю.

без участі представників сторін, у спрощеному провадження у відповідності до вимог ст. 247 Господарського процесуального кодексу України розглянувши апеляційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю "Київміськсантехмонтаж"

на рішення господарського суду міста Києва від 13.12.2024

у справі №910/11503/24 (суддя Н Плотницька)

за позовом приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

до товариства з додатковою відповідальністю "Київміськсантехмонтаж"

про стягнення 35 475 грн 13 коп.,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2024 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача про стягнення грошових коштів за скид стічних вод без умов на скид стічних вод у розмірі 35 475,13 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва № 1879, затверджених розпорядженням Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.10.2011, у період з 09.11.2018 по 31.03.2021 здійснив скид стічних вод без отримання Умов на скид стічних вод, з огляду на що позивачем здійснено нарахування відповідачу плати за скид стічних вод без Умов на скид в розмірі 35 475 грн 13 коп., які відповідач не сплатив.

Рішенням господарського суду міста Києва від 13.12.2024 позов задоволено повністю.

Стягнуто з товариства з додатковою відповідальністю "Київміськсантехмонтаж" на користь приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" 35 475 (тридцять п`ять тисяч чотириста сімдесят п`ять) грн 13 коп. плати за скид стічних вод без Умов на скид та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем не було подано до суду доказів у підтвердження наявності у спірний період з 09.11.2018 по 31.03.2021 умов на скид стічних вод, чи інших доказів в підтвердження іншого обсягу скиду стічних вод, чи здійснення оплати заявленої позивачем до стягнення в рамках даної справи за скид стічних вод без умов скид стічних вод. А тому матеріалами справи підтверджено факт невиконання відповідачем оплати виставленого позивачем рахунку за скид стічних вод без умов на скид на суму 35 475,13 грн.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, товариство з додатковою відповідальністю "Київміськсантехмонтаж" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 13.12.2024 у справі №910/11503/24 та ухвалити нове рішення.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав на те, що відповідач не був ознайомлений з матеріалами справи, від так не міг подати відзив на позовну заяву та належним чином захищати свої права та інтереси. А також зазначив, що скид стічних вод здійснювався згідно умов на скид відповідно до договору укладеного між сторонами.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 09.01.2025 апеляційну скаргу у справі №910/11503/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Руденко М.А. (головуючий суддя (суддя-доповідач), судді Барсук М.А., Пономаренко Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2025 апеляційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю "Київміськсантехмонтаж" на рішення господарського суду міста Києва від 13.12.2024 у справі №910/11503/24 залишено без руху, надавши скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків шляхом подання доказів про сплату судового збору у розмірі 4542, 00 грн, подання до суду відповідної заяви про усунення недоліків. Роз`яснено скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту. Витребувано у господарського суду міста Києва матеріали справи №910/11503/24.

Станом на 20.01.2025 до Північного апеляційного господарського суду від господарського суду міста Києва не надходили матеріали справи №910/11503/24.

20.01.2025 через канцелярію суду скаржником на виконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху було подано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги у справі №910/11503/24.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2013 року було прийнято до розгляду апеляційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю "Київміськсантехмонтаж" та ухвалено здійснювати її розгляді у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.

Вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 09.11.2018 між приватним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" (постачальник/водоканал за договором, позивач у справі) та товариством з додатковою відповідальністю "Київміськсантехмонтаж" (споживач/абонент за договором, відповідач у справі) було укладено договір на надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднанні мережі № 19885/5-06 (далі-договір). (а.с.35-36)

За умовами договору, постачальник зобов`язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод у систему каналізації м. Києва та на підставі пред`явлених абонентом умов (дозволу) на скид стічних вод у систему каналізації м. Києва (надалі-Умови), а споживач зобов`язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору та дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190 (далі - Правила № 190) Правилами приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення та Порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормові скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення, затвердженні наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.12.2017 № 316, Правилами приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, затвердженими розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.10.2011 № 1879 (далі - Правила № 1879), а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за даним договором.

Згідно з пунктом 1.5 договору споживач забезпечує наявність та своєчасне продовження Умов на скидання стічних вод згідно із вимогами чинного законодавства (за виключенням передбачених законодавством випадків, коли споживачу не потрібно отримувати Умови на скид стічних вод), а також забезпечує скид стічних вод з дотриманням допустимих концентрацій забруднюючих речовин.

Відповідно до пункту 2.1.1. договору кількість поставленої води та кількість прийнятих стоків здійснюється за показами засобу обліку, зареєстрованого у постачальника, окрім випадків, передбачених Правилами користування. У випадку наявності у споживача декількох об`єктів водоспоживання, облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показів всіх засобів обліку, зареєстрованих за абонентом. Обсяг наданої води для поливу визначається за показами засобів обліку. В разі технічної неможливості встановлення засобу обліку, кількість води, поставленої для поливу та інших власних потреб споживача може визначатися за узгодженим з постачальником розрахунком на підставі наданих споживачем інформації та документів, якими визначена площа поливу та обсяги води на відповідні власні потреби.

Положеннями пунктів 2.1.2. та 2.1.3 договору передбачено, що зняття показів засобів обліку здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника у присутності представника споживача у строки згідно з графіком обслуговування постачальника. Для абонента із стабільним об`ємом водоспоживання (до 30 м. куб. із незначним коливанням) зняття показів з засобів обліку може здійснюватися постачальником поквартально, при цьому останній направляє споживачу щомісячно розрахункові документи на оплату наданих послуг, виходячи з його середньодобового споживання води. Покази засобів обліку за відповідний період можуть бути прийняті до розрахунків постачальником від споживача в письмовому вигляді. В разі, якщо споживач не забезпечить присутності свого представника для зняття показів, дані, що зняті постачальником, є підставою для виставлення розрахункових документів на оплату наданих послуг.

Згідно з пунктом 2.1.5. договору кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мережу, визначається за показами засобів обліку стічних вод, або за кількістю води, що надходить споживачу із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно з показами засобів обліку води та/або іншими способами визначення об`ємів стоків у відповідності до Правил користування.

Пунктами 2.1.7, 2.1.8 договору сторони погодили, що споживач веде первинний облік водоспоживання та водовідведення у журналі обліку споживання води (пронумерований, прошитий та скріплений печаткою), який заповнюється споживачем та представником постачальника. Облікові дані споживача щодо кількості та вартості спожитих ним послуг підлягають обов`язковому звірянню у постачальника. Споживач щоквартально, не пізніше 10-го числа наступного за звітним кварталом місяця, та в інші строки (за письмовою вимогою постачальника) направляє до останнього письмовий звіт по обсягам наданих послуг (за встановленою постачальником формою) та проводить з останнім звіряння обсягів наданих послуг у відповідному обліковому періоді, а також звіряння по проведених розрахунках за надані послуги. Для проведення звіряння споживач направляє свого представника до постачальника із необхідними для цього обліковими та бухгалтерськими документами. Звіряння вважається проведеним з моменту отримання постачальником підписаного повноважними особами акту звіряння розрахунків. У разі невиконання абонентом цього пункту договору, облікові дані постачальника щодо кількості та вартості наданих послуг та проведених споживачем розрахунків у відповідних періодах вважаються безумовно погодженими абонентом.

Пунктом 2.2.1. договору сторони погодили, що постачальник щомісячно направляє до банківської установи споживача розрахункові документи (в електронному вигляді - дебетові повідомлення або у паперовому вигляді вимоги-доручення тощо) для оплати за надані послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод у систему каналізації м. Києва відповідно до встановлених тарифів. Тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення встановлюються уповноваженими органами відповідно із чинним законодавством та не підлягають узгодженню сторонами. У разі зміни тарифів у період дії цього договору постачальник доводить абоненту нові тарифи у розрахункових документах без внесення додаткових змін до цього договору стосовно строків їх введення та розмірів.

Відповідно до пункту 2.2.2. договору у розрахункових документах зазначаються вартість та кількість наданих послуг за відповідний період, а також розмір діючих тарифів. Оплата вартості послуг здійснюється споживачем щомісячно у безготівковій формі у п`ятиденний строк з дня направлення постачальником розрахункового документа до банківської установи споживача. За згодою постачальника оплата може здійснюватися іншими способами, що не суперечать чинному законодавству України. У разі утворення боргу оплата за надані послуги, що надходить від абонента, незалежно від зазначеного в платіжному документі призначення платежу, позачергово зараховується постачальником в погашення боргу.

У разі неотримання від постачальника поточного щомісячного розрахункового документа, абонент здійснює оплату вартості наданих йому послуг не пізніше 5-го числа наступного місяця платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості наданих йому послуг (пункт 2.2.3. договору).

За умовами пункту 2.2.4 договору у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, зазначених у розрахунковому документі, споживач зобов`язаний у десятиденний строк з дня направлення постачальником розрахункового документа до банківської установи абонента, письмово повідомити про це постачальника та у цей же строк направити представника з обґрунтовуючими документами для проведення звіряння та підписання акту. В іншому випадку відмова абонента оплатити розрахунковий документ постачальника вважатиметься безпідставною.

Згідно з підпунктами 3.3.5., 3.3.11. пункту 3.3. договору абонент зобов`язується сплачувати вартість наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору та своєчасно подовжувати у встановленому порядку дозвіл на скидання стічних вод у каналізаційну мережу постачальника.

Пунктом 5.3. договору встановлено, що всі питання, не передбачені цим договором, регулюються чинним законодавством України. Умови цього договору застосовуються до відносин між постачальником та абонентом, які виникли до його укладення.

Цей договір укладається строком на один рік і набуває чинності з моменту його підписання сторонами. Договір вважається пролонгованим на новий строк, якщо за 20 днів до припинення його дії жодна із сторін письмово не повідомить іншу сторону про його припинення (пункт 7.1. договору).

Як зазначає позивач, в проміжок часу з 09.11.2018 по 31.03.2021 відповідач здійснював скид стічних вод без умов на скид за адресою: вул. Павла Іоанна 2,3 у м. Києві, що є порушенням пункту 8.1 Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва № 1879, затверджених Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.10.2011 № 1879 (Правила № 1879), внаслідок чого позивачем було нараховано відповідачу 5-ти кратний розмір тарифу за послуги з водовідведення за весь період відсутності умов на скид на суму 35 475 грн 13 коп.

У зв`язку з невиконанням відповідачем вимог Правил № 1879, позивачем направлено на адресу Товариства з додатковою відповідальністю "Київміськсантехмонтаж" лист-попередження від 07.05.2021 (а.с.5) з розрахунком від 07.05.2021 № 15/ВУ-Ф- 02/123-03-2021 на суму 35 475 грн 13 коп. (а.с.5 зворот), який отримано останнім 26.05.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. (а.с.6).

Підстави звернення з позовом, з вимогою про стягнення з відповідача грошових коштів за скид стічних вод без Умов на скид стічних вод у розмірі 35 475 грн 13 коп. стало нездійснення відповідачем добровільної сплати господарської санкції за порушення правил скидання стічних вод у систему каналізації міста Києва, невизнання останнім вчиненого порушення.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що позивачем правомірно нараховано оперативно господарські санкції у вигляді п`ятикратного тарифу на послугу з водовідведення за період відсутності у останнього умов на скид стічних вод в період з 09.11.2018 року по 31.03.2021 року на суму 35 475,13 грн.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції зважаючи на наступне.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Даний правочин за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

У відповідності до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.

Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190 (далі - Правила) визначається порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України, які є обов`язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб - підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об`єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.

Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) від 12.10.2011 № 1879 затверджені "Правила приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва" (надалі - Правила № 1879), які встановлюють, зокрема, вимоги до абонентів, які скидають стічні води до міської каналізації, регламентують взаємні права та обов`язки абонентів і водоканалу, порядок визначення величини плати за скидання стічних вод у міську каналізацію, порядок контролю за виконанням цих Правил, відповідальність та засоби впливу за їх порушення.

Так, згідно з пунктом 2.4 Правил № 1879 абоненти зобов`язані, зокрема, отримати Умови на скид та укласти договір з водоканалом відповідно до статей 19, 20 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання".

Відповідно до пункту 3.3.1 Правил № 1879 абоненти зобов`язані отримати у Водоканалі Умови на скид згідно з додатком 2.

У пункті 3.3.2 Правил № 1879 зазначено, що для отримання Умов на скид абонент повинен звернутись до водоканалу для їх оформлення та надати документи, передбачені вказаним пунктом

Згідно з пунктом 3.3.3 Правил № 1879 водоканал у місячний строк з моменту отримання необхідних документів розглядає їх і видає Умови на скид.

Відповідно до пункту 3.3.4 Правил № 1879 Умови на скид видаються на один рік.

У пункті 3.3.5 Правил № 1879 зазначено, що якщо абонентом заявлено про відсутність змін у його водовідведенні, Умови на скид на наступний рік подовжуються. Абонент повинен звернутися до водоканалу з письмовим запитом про подовження Умов на скид за один місяць до закінчення строку їх дії.

Відповідно до пункту 8.1 Правил № 1879 абонент не має права скидати стічні води без одержання Умов на скид. За скидання стічних вод без Умов на скид або після закінчення строку їх дії абонент сплачує в п`ятикратному розмірі тарифу на послугу з водовідведення за весь період їх відсутності.

Згідно з пунктом 4.1 Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів та Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, плата за скид стічних вод підприємств у системи каналізації населених пунктів вноситься підприємствами згідно з розрахунками водоканалів та виставленими ними рахунками на розрахункові рахунки водоканалів у порядку та в терміни, передбачені договором.

Згідно з пунктом 7.10 Правил № 1879 при виявленні факту порушення вимог Правил абоненти сплачують у п`ятикратному розмірі тарифу за послуги водовідведення у випадках, визначених у абзацах 3-8 пункту 8.6 розділу 8 цих Правил.

Відповідно до пункту 8.6 Правил № 1879 при порушенні цих Правил та Правил користування № 190 водоканал має право розглядати весь обсяг стічних вод (за розрахунковий період) як такий, що перевищує договірний, і плата за його скидання встановлюється в п`ятикратному розмірі тарифу за водовідведення у разі: а) відсутності у абонента Умов на скид чи закінчення строку їх дії; б) відмови або затримання з боку абонента укладання з водоканалом договору на послуги водопостачання та водовідведення (при відсутності технічної можливості відключення від міської мережі та після письмового попередження абонента); в) затримки з оформленням перепустки представнику контролюючих служб на територію абонента або неможливості відібрати пробу стічних вод у визначеному КК абонента протягом 30 і більше хвилин з моменту прибуття для виконання службових обов`язків); г) відмови абонента виділити представника для відбору проби; д) відмови абонента від виконання пункту 8.9 цих Правил.

Згідно з частиною першою статті 217 ГК України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Відповідно до статті 235 ГК України за порушення господарських зобов`язань до суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або запобігання повторенню порушень зобов`язання, що використовуються самими сторонами зобов`язання в односторонньому порядку. До суб`єкта, який порушив господарське зобов`язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором. Оперативно-господарські санкції застосовуються незалежно від вини суб`єкта, який порушив господарське зобов`язання.

Як вірно було встановлено судом першої інстанції, правова природа санкцій щодо сплати в п`ятикратному розмірі тарифу на послугу з водовідведення за весь період відсутності Умов, є оперативно-господарською санкцією, в силу притаманних їй особливостей.

Статтею 237 Господарського кодексу України, визначено, що підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов`язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред`явлення претензії порушнику зобов`язання. Порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням. Оперативно-господарські санкції можуть застосовуватися одночасно з відшкодуванням збитків та стягненням штрафних санкцій.

Виходячи з аналізу положень статті 237 Господарського кодексу України особливістю оперативно-господарських санкцій є те, що, на відміну від штрафних, до яких вдаються виключно за рішенням суду, вони застосовуються самими сторонами зобов`язання в односторонньому порядку, тобто без попередження заздалегідь. Оперативно-господарські санкції застосовують безпосередньо самі суб`єкти господарських відносин в оперативному порядку, тобто без звернення до судових або інших уповноважених органів, і без згоди іншої сторони зобов`язання - це, зокрема, є головною умовою застосування сторонами таких санкцій, про що має бути пряма вказівка в договорі. При цьому до суб`єкта, який порушив господарське зобов`язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, які передбачено договором (подібна за змістом правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 20.08.2018 у справі № 905/2464/17, від 20.10.2020 у справі № 905/267/19, від 15.10.2019 у справі № 905/2319/17.

За умовами пункту 4.11. договору у разі порушення абонентом пунктів 1.1., 1.5. цього договору плата за скид стічних вод без чинного дозволу нараховується у п`ятикратному розмірі тарифу відповідно до вимог місцевих правил приймання.

В матеріалах справи відсутні докази, які б підтвердили наявності у спірний період з 09.11.2018 по 31.03.2021 умов на скид стічних вод, чи будь-яких доказів в підтвердження іншого обсягу скиду стічних вод, чи то здійснення оплати заявленої позивачем до стягнення в рамках даної справи плати за скид стічних вод без умов скид стічних вод.

Стосовно доводів апеляційної скарги, що відповідач не був ознайомлений з матеріалами справи, від так не міг подати відзив на позовну заяву та належним чином захищати свої права та інтереси, колегія суддів зазначає наступне.

Частинами 1, 2, 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини 1 статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно з частинами 1, 6 статті 165 ГПК України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. До відзиву додаються докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем.

Відповідно до частин 8, 9 статті 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду міста Києва від 23.09.2024 відкрито провадження у справі № 910/11503/24 та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами. Окрім того вказаною ухвалою запропоновано відповідачу подати до суду відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня одержання даної ухвали.

Відповідно до повідомлення про доставку процесуального документа до електронного кабінету (а.с.40), ухвала про відкриття провадження від 23.09.2024, була доставлена до електронного кабінету 24.09.2024, про що і зазначає сам відповідач.

Відповідно до частин 4,5,7 статті 6 ГПК України єдина судова інформаційно- комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Частиною 1 статті 172 ГПК України встановлено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Позовна заява у даній справі подана в електронній формі з використанням ЄСІТС, а до позовної заяви додано квитанцію № 1712772 про доставку документів до зареєстрованого електронного кабінету користувача ЄСІТС від 19.09.2024, яка містить перелік надісланих документів. Зміст зазначеної квитанції свідчить про направлення та отримання відповідачем позовної заяви та всіх доданих до неї доказів (а.с.34), відтак відповідач був обізнаний про зміст пред`явленого до нього позову.

Враховуючи те, що ухвала про відкриття провадження у справі була отримана відповідачем 24.09.2024, а рішення у даній справі винесено 13.12.2024, у відповідача було достатньо часу, більше двох місяців, для ознайомлення з усіма процесуальними документами у справі № 910/11503/24 як через підсистему електронного суду ЄСІТС, так і шляхом особистого звернення до суду першої інстанції.

Враховуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що скаржник був повідомлений, обізнаний про існування судового провадження у справі № 910/11503/24 та не був позбавлений можливості ознайомитися з матеріалами справи, надати у визначений ухвалою строк відзив, письмові заперечення тощо, проте зазначених дій не вчинив, відтак доводи скаржника є безпідставними та необґрунтованими.

Стосовно доводів апелянта, що скид стічних вод здійснювався згідно умов на скид відповідно до договору укладеного між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3 ст. 269 ГПК України).

У вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з`ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об`єктивно оцінити поважність цих причин. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття.

Отже, при поданні учасником справи доказів, які не були подані до суду першої інстанції, такий учасник справи повинен обґрунтувати, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції у встановлений строк, а також надати відповідні докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від особи, яка їх подає.

Таким чином, суд апеляційної інстанції має право досліджувати нові докази лише у випадку, якщо неподання таких доказів до суду першої інстанції зумовлене поважними причинами, при цьому поважність причин повинен довести скаржник. Вказане положення закріплене законодавцем з метою забезпечення змагальності процесу в суді першої інстанції, де сторони повинні надати всі наявні у них докази, та недопущення зловживання сторонами своїми правами. Подібні висновки викладено Верховним Судом у постановах від 03.04.2019 у справі №913/317/18, від 22.05.2019 у справі №5011-15/10488-2012, від 18.06.2020 у справі №909/965/16.

Також у застосуванні статті 269 Господарського процесуального кодексу України склалася стала практика Верховного Суду, згідно якої відсутність обґрунтування винятковості випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції виключає можливість прийняття апеляційним господарським судом додаткових доказів у порядку вказаної статті (постанови Верховного Суду від 31.08.2021 у справі №914/1725/19; від 12.01.2021 у справі №01/1494(14-01/1494); від 15.12.2020 у справі №925/1052/19; від 21.04.2021 у справі №906/1179/20).

У даному випадку, скаржником безпосередньо до апеляційної скарги було додано копію додаткової угоди від 31.10.2019 до договору № 19885/5-06 від 09.11.2018 та копію додаткової угоди від 25.10.2024 про електронний документообіг до договору № 19885/5-06 від 09.11.2018.

При цьому ні у апеляційній скарзі, ні у окремому клопотанні скаржник не навів обґрунтування існування винятковості випадку, з яким пов`язано прийняття під час апеляційного провадження нових доказів, які не були предметом дослідження під час розгляду справи в суді першої інстанції, також не надав належних доказів неможливості подання до суду першої інстанції клопотання про долучення до матеріалів справи нових доказів з причин, які об`єктивно не залежали від нього, що є підставою для відмови у долучені до матеріалів справи нових доказів.

Разом з тим, посилання відповідача на додаткову угоду від 31.10.2019 року до договору є безпідставним, оскільки не впливає на передбачений вимогами чинного законодавства та умовами договору обов`язок відповідача з отримання та забезпечення продовження умов на скид стічних вод, а стосується лише надання додаткової послуги з водовідведення додаткового об`єму стічних вод, які потрапляють до комунальної мережі міста через зливо приймачі та люки каналізаційних колодязів в період дощів та сніготанення.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо встановленням факту невиконання відповідачем оплати виставленого позивачем рахунку за скид стічних вод без Умов на скид на суму 35 475 грн 13 коп., вимоги позивача про стягнення боргу правомірно були задоволені в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.

Відповідно до ст. ст. 73,74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням господарського суду міста Києва від 13.12.2024 року у справі №910/11503/24, отже підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача (апелянта).

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю "Київміськсантехмонтаж" на рішення господарського суду міста Києва від 13.12.2024 у справі №910/11503/24 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 13.12.2024 у справі №910/11503/24 залишити без змін.

Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на відповідача (апелянта).

Матеріали справи № 910/11503/24 повернути до місцевого господарського суду .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287,288 ГПК України

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді М.А. Барсук

Є.Ю. Пономаренко