Постанова

від 24.03.2025 по справі 910/12689/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" березня 2025 р. Справа№ 910/12689/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Барсук М.А.

суддів: Кропивної Л.В.

Пономаренка Є.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2024 (повний текст складено 18.12.2024)

у справі №910/12689/23 (суддя Васильченко Т.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор», (яке є правонаступником Акціонерного товариства «Банк Січ»)

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Рент Плюс»

2. ОСОБА_1

3. ОСОБА_2

про стягнення 5 469,17 доларів США, -

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

Акціонерне товариство «Банк Січ» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Рент Плюс» (далі - відповідач-1) до ОСОБА_1 (далі - відповідач-2) та ОСОБА_2 (далі - відповідач-3) про стягнення 5 469,17 доларів США.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач на підставі договору №218/15 від 31.08.2015 про заміну боржника у зобов`язані та переведення боргу, неналежним чином виконує взяті на себе зобов`язання за кредитним договором №36/13 від 25.04.2013, зобов`язання за яким забезпечені договорами поруки №220-1/15 від 31.08.2015 з відповідачем-2 та №327/15 від 02.12.2015 з відповідачем-3, у зв`язку з чим позивачем заявлено до солідарного стягнення заборгованість за кредитом у розмірі 5469,17 доларів США.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського міста Києва від 12.09.2024 у справі №910/12689/23 у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Банк Січ» до ОСОБА_2 відмовлено.

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Банк Січ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Рент Плюс» та ОСОБА_1 задоволено.

Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Рент Плюс» та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Банк Січ» заборгованість за кредитом в сумі 5 469,17 доларів США.

Рішення суду обґрунтовано тим, що ні відповідач-1, як боржник за кредитним договором, ні відповідач-2, як поручитель, не надали доказів належного виконання взятих на себе зобов`язань.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2024 у справі №910/12689/23 в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача 5 469,17 доларів США та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Банк Січ» до ОСОБА_1 .

В іншій частині рішення залишити без змін.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що відповідно до п.6.5 договору порука припинилася через 36 місяців від дня настання строку виконання зобов`язань за кредитним договором.

За твердженням апелянта, звернення позивача з претензією відбулось лише 15.09.2022, тобто понад строк, встановлений умовами договору поруки.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/12689/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Барсук М.А. - головуюча суддя; судді - Пономаренко Є.Ю., Кропивна Л.В.

Ухвалою суду від 13.01.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2024, витребувано матеріали справи № 910/12689/23 та повідомлено сторін, що справа буде розглянута без повідомлення (виклику) учасників справи.

20.01.2025 через відділ документального забезпечення суду від Акціонерного товариства «Банк Січ» надійшло клопотання, в якому останній просить замінити позивача у справі № 910/12689/23 - Акціонерне товариство «Банк Січ» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор».

03.02.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/12689/23.

Ухвалою суду від 17.02.2025 клопотання Акціонерного товариства «Банк Січ» про заміну позивача у справі №910/12689/23 його правонаступником задоволено, замінено Акціонерне товариство «Банк Січ» за вимогами, які виникли з кредитного договору № 36/13 від 25.04.2013, договорів поруки № 220-1/15 від 31.08.2015, № 327/15 від 02.12.2015 його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор».

Частина 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи не заявлено.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

25.04.2013 року між Публічним акціонерним товариством «Банк Січ» (далі - банк) та Приватним підприємством «Триада-Препрес» (далі - позичальник) було укладено кредитний договір №36/13 (далі - кредитний договір).

В подальшому, між банком та позичальником неодноразово укладались зміни до кредитного договору.

За умовами пункту 1.1 кредитного договору у редакції договору №185/13 про внесення змін банк зобов`язується надати позичальнику кредит шляхом відкриття відновлюваної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 252 500,00 доларів США, (ліміт кредитної лінії), на умовах, встановлених цим договором, далі кредит або кредитна лінія, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, встановлені цим договором.

Відповідно до пункту 1.2 в редакції договору № 217/15 про внесення змін до кредитного договору зниження ліміту кредитної лінії здійснюється у відповідності до графіка, викладеного в додатку № 1 до цього кредитного договору. Дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту - 30 грудня 2016 року.

Згідно п. 1.3. кредитного договору кредит надається з наступним цільовим призначенням: на поповнення обігових коштів (поточні потреби).

Відповідно до п. 1.5. кредитного договору у редакції договору №202-3/14 про внесення змін кредит забезпечується: фінансовою порукою фізичної особи - ОСОБА_1 ; наступною іпотекою нерухомого майна - нежитлових приміщень загальною площею 3637,7 кв.м, що знаходяться за адресою м. Київ, вул. Крижановського, 4, належать майновому поручителю ПрАТ «Форум-Автосервіс», та забезпечують також зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ «ТРІАДА» за кредитним договором №15/13 від 18.03.2013р.

Пунктом 2.2 та 2.3 кредитного договору сторони встановили, що проценти за користування кредитом сплачуються позичальником у розмірі встановленої банком фіксованої процентної ставки 13,0% (тринадцять) процентів річних в валюті, в якій наданий кредит. Нарахування банком процентів починається з дати першого перерахування кредитних коштів з позичкового рахунку по день повного погашення кредиту на суму щоденного залишку заборгованості за кредитом. При розрахунку процентів використовується метод «факт/факт», виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році.

Умовами пункту 2.4 кредитного договору в редакції договору № 217/15 про внесення змін до кредитного договору визначено, що проценти за користування кредитом нараховуються банком щомісячно в останній робочий день місяця за період з дати першої видачі кредиту по день, що передує останньому робочому дню місяця, в якому наданий кредит, та надалі за період з дати попереднього нарахування по день, що передує останньому робочому дню поточного місяця, а також в день кінцевого терміну повернення кредиту, визначеного п. 1.2. цього кредитного договору. Проценти сплачуються позичальником щомісячно не пізніше 15 числа місяця, наступного за тим, за який вони були нараховані, та остаточно при повному погашенні кредиту на протязі 15 днів після погашення кредиту, з поточного рахунку позичальника № НОМЕР_1 (840) в ПАТ «БАНК СІЧ» код Банку 380816 (або з будь-яких інших поточних рахунків позичальника) на рахунок по обліку нарахованих відсотків номер якого НОМЕР_2 , відкритому в ПАТ «БАНК СІЧ», код Банку 380816.

Проценти за грудень місяць нараховуються банком в останній робочий день цього місяця за період з дати попереднього нарахування по останній календарний день грудня місяця та сплачуються позичальником не пізніше 15 січня наступного року.

Проценти в сумі 650,0 доларів США сплачуються позичальником в термін до 01.10.2015р.

Проценти в сумі 1920,0 доларів США сплачуються позичальником в термін до 01.11.2015р.

Проценти в сумі 1934,35 доларів США сплачуються позичальником в термін до 01.12.2015р.».

Позичальник зобов`язується забезпечити щомісячне спрямування грошових коштів на свої рахунки, відкриті в банку, в 100% обсязі. Виконання позичальником обов`язку, передбаченого у п. 3.1 цього договору, повинно бути здійснено протягом одного місяця з дня підписання цього договору (пункт 3.1 та 3.2 кредитного договору).

Відповідно до пункту 3.3 кредитного договору у випадку невиконання позичальником вимог, зазначених у п. 3.1. цього договору, банк має право вимагати дострокового повного виконання позичальником своїх зобов`язань по цьому договору, включаючи повернення всієї суми кредиту, сплати процентів за користування кредитними коштами, комісій та штрафних санкцій.

31.08.2015 року між Публічним акціонерним товариством «Банк Січ», як кредитором, та Приватним підприємством «Триада-Препрес», як первинним боржником, Товариством з обмеженою відповідальністю «Репро-Студія Центр», як новим боржником, було укладено договір №218/15 про заміну боржника у зобов`язанні та переведення боргу (далі - договір №218/15, договір заміни боржника) за умовами пункту 1.1 якого у порядку і на умовах, визначених цим договором, первинний боржник переводить (передає) свої зобов`язання за кредитним договором №36/13 від 25.04.2013 року (з урахуванням договорів про внесення змін до кредитного договору №36/13 від 25.04.2013 року), укладеним між первинним боржником і кредитором на нового боржника, внаслідок чого, новий боржник замінює первинного боржника у зобов`язанні, і приймає на себе обов`язки первинного боржника по кредитному договору №36/13 від 25.04.2013 року (далі по тексту - кредитний договір).

Пунктом 1.2 договору №218/15 визначено, що кредитор, підписавши цей договір, дає свою згоду на заміну первинного боржника у зобов`язанні в порядку і на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до пункту 2.1 договору №218/15 новий боржник має право висувати проти вимог кредитора всі заперечення, засновані на відносинах первинного боржника і кредитора по кредитному договору.

Згідно пункту 2.2 договору №218/15 новий боржник, згідно умов цього договору, зобов`язується виконати зобов`язання первинного боржника перед кредитором по кредитному договору, а саме: в строк до « 30» грудня 2016 року повернути кредитору кредитні кошти у сумі 166 829,00 доларів США. Зниження ліміту кредитної лінії здійснювати у відповідності до графіка, викладеного в додатку №1 до кредитного договору.

У строк до « 01» грудня 2015 року повернути кредитору нараховані проценти за користування кредитом у сумі 4504,35, в т.ч.: проценти в сумі 650,0 доларів США в термін до 01.10.2015р.; проценти в сумі 1920,0 доларів США в термін до 01.11.2015р.; проценти в сумі 1934,35 доларів США в термін до 01.12.2015р.

За користування кредитними коштами сплачувати плату у розмірі 13 (тринадцять) процентів річних. Виконувати всі інші умови кредитного договору.

Відповідно до пункту 3.1 договору №218/15 новий боржник засвідчує кредитора у тому, що укладаючи цей договір, новий боржник не помиляється відносно обставин, які мають істотне значення (природа договору, права і обов`язки сторін, економічна та юридична природа відносин, які виникають на підставі цього договору, інші умови цього договору).

31.08.2015 року між Публічним акціонерним товариством «Банк Січ», як банк, та Приватним підприємством «Триада-Препрес», як сторона-1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Репро-Студія Центр», як сторона-2 було укладеного договір №219/15 про внесення змін та доповнень до кредитного договору №36/13 від 25.04.2013 р. (далі - договір №219/15), за умовами пункту 1 якого у зв`язку з укладенням договору про заміну боржника у зобов`язанні та переведення боргу №218/15 від 31.08.2015 року, по кредитному договору №36/13 від 25.04.2015р., сторони дійшли згоди внести зміни до преамбули кредитного договору №36/13 від 25.04.2015р. щодо позичальника вказавши нового боржника.

В подальшому, між банком та новим позичальником були укладені договори про внесення змін до кредитного договору.

Зокрема, згідно договору №540/16 про внесення змін та доповнень від 30.12.2016 до кредитного договору №36/13 від 25.04.2013 сторони погодили пункт 1.2 кредитного договору №36/13 від 25.04.2013р. викласти в наступній редакції: « 1.2. Зниження ліміту кредитної лінії здійснюється у відповідності до графіка, викладеного в додатку №1 до цього кредитного договору. Дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту - 05 січня 2018 року.».

Відповідно до пункту 2 договору №540/16 сторони погодили пункт 2.4 кредитного договору викласти в наступній редакції:

« 2.4. Проценти за користування кредитом нараховуються банком щоденно проценти за користування кредитом позичальник сплачує щомісячно не пізніше 15 числа поточного місяця за повний попередній календарний місяць, та остаточно при повному погашенні кредиту з поточного рахунку позичальника на рахунок № НОМЕР_3 (840), відкритий в ПАТ «БАНК СІЧ» код Банку 380816.

Позичальник сплачує нараховані проценти за користування кредитом у сумі 12142,32 долари США за наступним графіком: проценти в сумі 593,33 доларів США та проценти за грудень 2016 року в сумі 1808,11 доларів США доларів США сплачуються позичальником в термін до 31.01.2017р.; проценти в сумі 593,33 доларів США сплачуються позичальником в термін до 28.02.2017p.; проценти в сумі 4593,33 доларів США сплачуються позичальником в термін до 31.03.2017р.; проценти в сумі 4554,22 доларів США сплачуються позичальником в термін до 30.04.2017р.».

Додатком №1 до кредитного договору №36/13 від 25.04.2013 сторони погодили графік зменшення ліміту кредитування, яким сторони підтвердили, що на дату підписання даного договору заборгованість за кредитом складає 161904,28 доларів США, а позичальник зобов`язується виплатити банку суму кредиту відповідно до наступного графіку платежів: 1) 31 травня 2017 - 5000,00 доларів США, ліміт кредитної лінії 156904,28 доларів США; 2) 30 червня 2017 - 5000,00 доларів США, ліміт кредитної лінії 151904,28 доларів США; 3) 31 липня 2017 - 5000,00 доларів США, ліміт кредитної лінії 146904,28 доларів США; 4) 31 серпня 2017 - 5000,00 доларів США, ліміт кредитної лінії 141904,28 доларів США; 5) 30 вересня 2017 - 7360,00 доларів США, ліміт кредитної лінії 134544,28 доларів США; 6) 31 жовтня 2017 - 7360,00 доларів США, ліміт кредитної лінії 127184,28 доларів США; 7) 30 листопада 2017 - 7360,00 доларів США, ліміт кредитної лінії 119824,28 доларів США; 8) 05 січня 2018 - 119824,28 доларів США, ліміт кредитної лінії 0 доларів США. Всього 161904,28 доларів США.

31.08.2015 року між Публічним акціонерним товариством "Банк Січ", як кредитором, та ОСОБА_1 , як поручителем, був укладений договір поруки №220-1/15 (далі - договір поруки), за умовами пункту 1.1 якого поручитель зобов`язується перед кредитором відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання позичальником зобов`язання за кредитним договором №36/13 від 25.04.2013 року, а також договорами про внесення змін та доповнень до нього, що укладені та можуть бути укладені в майбутньому (в тому числі, але не виключно, стосовно збільшення розміру процентів за користування кредитом, збільшення строку повернення кредиту, збільшення розміру (суми) кредиту).

Відповідно до пункту 1.2 договору поруки у випадку порушення позичальником взятих на себе зобов`язань за кредитним договором, поручитель і позичальник несуть солідарну відповідальність (є солідарними боржниками) перед кредитором у повному обсязі зобов`язань позичальника за кредитним договором, включаючи, але не виключно, повернення кредиту, сплату нарахованих процентів за користування кредитом сплату процентів за неправомірне користування кредитом, комісійної винагороди, неустойки (пені, штрафів), інших платежів та відшкодування збитків, пов`язаних з порушенням виконання зобов`язань позичальником.

За умовами пункту 2.2 договору поруки вимога кредитора пред`являється поручителю та вважається пред`явленою та отриманою поручителем належним чином, якщо кредитор надіслав її поштою, кур`єром, телеграфом або вручив особисто під розпис поручителя на(за) адресу(ою) поручителя, вказаною в розділі 7 цього договору або повідомленою кредитору поручителем згідно з п. 3.4.4. цього договору. Датою пред`явлення та отримання вимоги кредитора буде вважатися дата її вручення або дата поштового штемпеля відділення зв`язку відправника. Вимога кредитора містить наступні дані: реквізити (номер, дату, сторони) цього договору; дані про невиконання та/або неналежне виконання позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором (із зазначенням: змісту, обсягу невиконання та/або неналежного виконання зобов`язань за кредитним договором); номери рахунків, на які слід перерахувати суми заборгованості за кредитним договором.

Умовами пункту 6.3 договору поруки сторони погодили, що підписанням цього договору поручитель засвідчує те, що йому добре відомі та зрозумілі всі положення кредитного договору, він розуміє всі правові наслідки невиконання або неналежного виконання умов кредитного договору, він розуміє всі правові наслідки невиконання або неналежного виконання умов цього договору.

Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до повного виконання зобов`язань за кредитним договором та цим договором. Порука припиняється, якщо кредитор протягом тридцяти шести місяців від дня настання строку виконання зобов`язання за кредитним договором не пред`явить вимоги до поручителя (пункт 6.5 договору поруки).

Крім того, як зазначає позивач, 02.12.2015 між Публічним акціонерним товариством "Банк Січ", як кредитором, та ОСОБА_2 , як поручителем, було укладено договір поруки №327/15 (далі - договір поруки), за умовами пункту 1.1 якого поручитель зобов`язується перед кредитором відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання позичальником зобов`язання за кредитним договором №36/13 від 25 квітня 2013 року, договором №218/15 про заміну боржника у зобов`язанні та переведення боргу від 31.08.2015 року, а також договорами про внесення змін та доповнень до нього, що укладені та можуть бути укладені в майбутньому (в тому числі, але не виключно, стосовно збільшення розміру процентів за користування кредитом, збільшення строку повернення кредиту, збільшення розміру (смуги) кредиту).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав свої зобов`язання з надання кредиту, надавши позичальнику кредит в розмірі обумовленому умовами кредитного договору та змін до нього.

Водночас, позичальник свого обов`язку з повернення кредитних коштів та сплати процентів належним чином не виконав, у зв`язку з чим виникла заборгованість за кредитом у розмірі 193 025,27 доларів США.

09.09.2022 року АТ «Банк Січ», як банк/кредитор звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Рент Плюс», як позичальника, та ОСОБА_1 , як поручителя, з претензією №1476/11-ТА про сплату заборгованості за кредитним договором №36/13 від 25.04.2013, у якій вимагав від відповідачів 1 та 2 протягом 10 днів з моменту отримання претензії, сплатити наявну заборгованість по кредиту та процентам у загальному розмірі 193025,27 доларів США.

28.11.2022 року АТ «Банк Січ», як банк/кредитор, звернувся до ОСОБА_2 , як поручителя з претензією №2461/11-1-Л про сплату заборгованості за кредитним договором №36/13 від 25.04.2013, у якій вимагав відповідача-3 протягом 10 днів з моменту отримання претензії, сплатити наявну заборгованість по кредиту та процентам у загальному розмірі 193025,27 доларів США.

23.02.2023 року АТ «Банк Січ» звернулося до ТОВ «Репро-Студія Центр» (нова назва ТОВ «Сервіс Рент Плюс») із вимогою про усунення порушення №359/04-2-Л, в якій вимагав виконати умови кредитного договору №36/13 від 25.04.2013 та сплатити наявну заборгованість за кредитом та процентами у загальному розмірі 193025,27 доларів США та наголосив, що у разі не виконання зобов`язань по кредиту, він залишає за собою право звернути стягнення на предмет застави.

Втім, зазначені претензії та вимога були залишені відповідачами без відповіді та задоволення, що і стало підставою для звернення до суду першої інстанції з позовом, в якому керуючись принципом диспозитивності просив стягнути заборгованість за кредитним договором лише в сумі 5469,17 доларів США.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог частини 1 статті 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами частини 1 статті 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 1 статті 1046 ЦК України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (частина 1 статті 1048 ЦК України).

Відповідно до статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

З огляду на наведене, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що підписання між позивачем та відповідачем-1 договору та додаткових угод про внесення змін до нього свідчить про виникнення між позивачем та відповідачем-1 правовідносин за договором позики, що, у сукупності з обставинами отримання позичальником коштів, породжує для Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Рент Плюс» обов`язок як по поверненню коштів, так і по сплаті процентів за користування ними, враховуючи, що відповідний обов`язок станом на момент розгляду спору є таким, що настав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав свої зобов`язання з надання кредиту, надавши позичальнику кредит в розмірі обумовленому умовами кредитного договору та змін до нього, про що підтверджується матеріалами справи, було визнано позичальником в укладених договорах про внесення змін до кредитного договору та підтверджено у додатку № 1 до кредитного договору.

Факт належного виконання позивачем умов кредитного договору в частині надання кредиту не заперечується і відповідачами у справі, в матеріалах справи відсутні будь-які докази виставлення позивачу претензій та повідомлень про порушення умов кредитного договору.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, з урахуванням всіх змін, внесених до договору, кінцева дата повернення кредиту та відсотків по ньому становила 05.01.2018.

Отже, з урахуванням положень статті 530 Цивільного кодексу України та змісту пунктів 1.2 кредитного договору та додатку №1 (в редакції договору №540/16), строк виконання відповідачем-1 грошового зобов`язання з повернення кредитних коштів, отриманих за кредитним договором №36/13 від 25.04.2013 на момент розгляду справи настав.

Втім, як встановлено судом, відповідач-1, у встановлені кредитним договором строки, повернення кредитних коштів не здійснив.

Доказів на підтвердження обставин погашення основного боргу та відсотках у інших/більших сумах, аніж підтверджено позивачем матеріали справи не містять.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт надання позивачем кредитних коштів та факт порушення відповідачем-1 своїх зобов`язань в частині їх повернення у встановленому кредитним договором порядку і строки, підтверджений матеріалами справи та не спростований учасниками справи, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 5469,17 доларів США.

У той же час, звертаючись до суду з даним позовом, Акціонерне товариство «Банк Січ» просить стягнути заборгованість з відповідачів солідарно, з огляду на те, що, зокрема, відповідач-2 поручився перед позивачем за виконання відповідачем-1 його боргових зобов`язань.

Як вже було зазначено вище, 31.08.2015 року між Публічним акціонерним товариством "Банк Січ", як кредитором, та ОСОБА_1 , як поручителем, був укладений договір поруки №220-1/15 (далі - договір поруки), за умовами пункту 1.1 якого поручитель зобов`язується перед кредитором відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання позичальником зобов`язання за кредитним договором №36/13 від 25.04.2013 року, а також договорами про внесення змін та доповнень до нього, що укладені та можуть бути укладені в майбутньому (в тому числі, але не виключно, стосовно збільшення розміру процентів за користування кредитом, збільшення строку повернення кредиту, збільшення розміру (суми) кредиту).

За приписами частини 1 статті 546 України виконання зобов`язання може забезпечуватися порукою.

Відповідно до статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Пунктом 1.2 договору поруки встановлено, що у випадку порушення позичальником взятих на себе зобов`язань за кредитним договором, поручитель і позичальник несуть солідарну відповідальність (є солідарними боржниками) перед кредитором у повному обсязі зобов`язань позичальника за кредитним договором, включаючи, але не виключно, повернення кредиту, сплату нарахованих процентів за користування кредитом сплату процентів за неправомірне користування кредитом, комісійної винагороди, неустойки (пені, штрафів), інших платежів та відшкодування збитків, пов`язаних з порушенням виконання зобов`язань позичальником.

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (стаття 554 ЦК України).

Крім того, за змістом статті 543 ЦК України, у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі.

Доводи апелянта про припинення поруки за договором №220-1/15 від 31.08.2015 правомірно відхилені судом першої інстанції з наступних підстав.

Так, частиною 4 статті 559 Цивільного кодексу України порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред`явить позову до поручителя.

Відповідно до частини першої статті 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч. 1 ст.252 Цивільного кодексу України).

З настанням певної події, що має юридичне значення, законодавець пов`язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати (ч. 2 ст. 251 і ч. 2 ст. 252 Цивільного кодексу України).

Порука - це термінове зобов`язання, і незалежно від того, чи встановлений термін його дії договором або законом, витікання цього терміну припиняє суб`єктивне право кредитора. Це означає, що термін поручительства відноситься до преклюзивних термінів.

Пунктом 6.5 договору поруки сторони визначили, що порука припиняється, якщо кредитор протягом тридцяти шести місяців від дня настання строку виконання зобов`язання за кредитним договором не пред`явить вимоги до поручителя.

Термін поруки не є строком для захисту порушеного права. Це термін існування самого зобов`язання поруки.

Таким чином, вимога до поручителя про виконання взятого ним зобов`язання повинно бути пред`явлено в межах терміну дії поручительства (36 місяців). Тому навіть якщо в межах терміну дії поручительства була пред`явлена претензія і поручитель не виконав зазначені в ній вимоги, кредитор не має права на задоволення позову, заявленого за межами зазначеного терміну, оскільки із закінченням терміну припинилося матеріальне право.

У кредитному договорі (з урахуванням договорів про зміну та доповнення) термін виконання основного зобов`язання чітко визначений: дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту - 05 січня 2018 року. При таких обставинах у банку виникло право пред`явити вимогу до поручителя про виконання порушеного зобов`язання боржника щодо повернення кредиту, починаючи з 06 січня 2018 року протягом наступних 36 місяців.

Як вбачається з матеріалів справи, банк звернувся до відповідача-2 з претензією №1476/11-ТА від 09.09.2022 про сплату заборгованості за кредитним договором №36/13 від 25.04.2013 про що свідчить список згрупованих відправлень АТ "Укрпошта" №15/09/2022 від 15.09.2022.

З вказаного списку згрупованих відправлень вбачається, що претензія була направлена на адресу ОСОБА_1 вказану в розділі 7 договору поруки, а саме: АДРЕСА_1 .

При цьому, умовами договору поруки сторони визначили обов`язок поручителя у разі зміни адреси та інших реквізитів зазначених у розділі 7 договору поруки, негайно повідомляти банк про такі зміни та встановили, що до отримання такого повідомлення поручителя вимога кредитора належить до подання згідно п. 2.2. цього договору і відповідальність та ризик негативних наслідків за ненадання (несвоєчасне надання) такої інформації кредитору несе поручитель.

Отже, звернення позивача з претензією до відповідача-2 відбулося лише 15.09.2022, тобто понад строк встановлений умовами договору - 36 місяців.

У той же час, постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" №211 від 11.03.2020 установлено з 12.03.2020 на всій території України карантин.

Законом України від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", який набрав чинності 02.04.2020, розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.".

У подальшому дія карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211, продовжувалася, та була продовжена до 30.06.2023.

При цьому, 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та наразі не є припиненим.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" від 15 березня 2022 року № 2120-IX, який набрав чинності 17.03.2022, розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19 такого змісту:

"У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії".

Законом України "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини" від 08.11.2023 №3450-IX, який набрав чинності 30.01.2024, у розділі "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України пункт 19 викладено в такій редакції: "

19. У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.".

Отже, починаючи з 02.04.2020 в силу приписів пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, а в подальшому з 17.03.2022 строки визначені, зокрема, статтею 559 Цивільного кодексу України спершу продовжилися на строк дії карантину, а в подальшому і на строк дії воєнного стану.

За таких обставин, на момент звернення позивача із претензією до відповідача-2 та у подальшому з даним позовом строк встановлений пунктом 6.5 договору поруки не було припинено в силу пункту 12 та у подальшому пункту 19 "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України.

Твердження апелянта, що ні cт. 559 ЦК України, ні пункт 19 «Прикінцевих та перехідних положення» ЦК України не містять підстави зміни та/або продовження строку поруки, який був встановлений договором, колегія суддів відхиляє, так як конструкція пункту 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України, у редакції Закону №2120-IX, не надає можливості трактувати вказану норму таким чином, що законодавець передбачив продовження виключно строків позовної давності та не продовжив строк поруки, визначений договором (частина четверта статті 559 Цивільного кодексу України).

Тобто, законодавцем визначено автоматичне продовження строків, зазначених, зокрема, у статті 559 ЦК України без будь-яких умов та застережень, у зв`язку з цим, беручи до уваги пряму вказівку, викладену у пункті 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України, у редакції Закону №2120-IX, є окремим застереженням стосовно календарного періоду застосування цієї норми та стосовно поширення цієї норми (всієї) на правовідносини у часі.

Відповідні висновки були викладені у постанові Верховного Суду від 17.09.2024 у справі №910/11759/22.

А порука за договором №220-1/15 від 31.08.2018 не є припиненою в силу положень статті 559 Цивільного кодексу України, у зв`язку з чим у відповідача 2, як поручителя, наявний солідарний обов`язок з позичальником перед кредитором за неналежне виконання умов кредитного договору, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитним договором солідарно з відповідача-1 та 2 підлягають задоволенню.

З цих підстав суд першої інстанції правомірно відхилив заяву відповідача-2 про застосування строків позовної давності на підставі статті 267 та 559 Цивільного кодексу України до договору поруки №220-1/15 від 31.08.2018, зважаючи, що заявник не надав доказів чи обґрунтувань, які б свідчили про сплив строку, передбаченого статтею 559 Цивільного кодексу України, а відповідно і пропуск строку позовної давності.

Враховуючи вищевикладене, у зв`язку з невиконанням відповідачем-1 умов кредитного договору, є обґрунтованим задоволені позовні вимоги про стягнення 5469,17 доларів солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Рент Плюс" та ОСОБА_1 заявленої до стягнення заборгованості за кредитом.

Рішення, в частині відмови у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 апелянтом не оскаржується, а тому судом апеляційної інстанції в силу 269 ГПК України не переглядається.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За наведених вище обставин, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, наведених в оскаржуваному рішенні, а тому відсутні підстави для скасування або зміни рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2024 у справі №910/12689/23 у межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

У Х В А Л И В :

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2024 у справі №910/12689/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2024 у справі №910/12689/23 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Матеріали справи №910/12689/23 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в порядку, визначеному ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя М.А. Барсук

Судді Л.В. Кропивна

Є.Ю. Пономаренко