Рішення від 24.03.2025 по справі 904/211/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.03.2025м. ДніпроСправа № 904/211/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промспецсплав", м. Вінниця

до Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний завод", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення заборгованості

Суддя Крижний О.М.

Без виклику (повідомлення) учасників

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Промспецсплав" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом у якому просить стягнути з Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний завод" заборгованість за договором підряду №534 від 01.07.2024 в загальному розмірі 237531,66 грн, яка складається з суми основного боргу за виконані роботи в розмірі 202306,31 грн, інфляційних втрат в розмірі 13675,90 грн, 3% річних у розмірі 2344,52 грн та пені в розмірі 19204,93 грн.

Відповідач не заперечує, що 01.07.2024 сторонами укладений договір підряду № 534. на виконання умов даного договору позивачем були виконані роботи з відновлення бабітового шару вал-ексцентрику дробарки ККД-500/75 Ш "Тернівська" інв.№82793. Відповідач вказує, що протягом тривалого часу між позивачем та відповідачем проводяться перемовини щодо укладення угоди про реструктуризацію боргу за поставку товару, зокрема, запропоновано позивачу укласти угоду про реструктуризацію боргу на взаємовигідних умовах. Відповідач зауважує, що на даний час у нього утворились тимчасові фінансові складності із своєчасним проведенням розрахунків, оскільки у зв`язку з військовою агресією у відповідача були порушені традиційні логістичні ланцюги зі збуту залізної руди відповідача на внутрішньому та зовнішньому ринках. Звертає увагу, що внаслідок агресії фактично знищене ПРАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча", який був основним та найбільшим споживачем залізорудної сировини виробництва відповідача та яке не виконало свої зобов`язання перед відповідачем з оплати поставленого товару у розмірі в розмірі 97549944,06 грн основного боргу, а також в розмірі 25102261,32 грн неустойки, які на даний час дані вимоги не є погашеними.

Також відповідач зазначає, що підприємство тривалий час працює в режимі скороченого робочого часу та у травні 2024 року був призупинений видобуток руди на 4 шахтах через відсутність попиту на залізорудну сировину та наявність великої кількості запасів руди на складах підприємства, що підтверджується звітом про виробництво промислової продукції за травень 2024 року. Зауважує, що велика кількість працівників відповідача були мобілізовані до лав ЗСУ.

Крім того, відповідач просить врахувати, що з грудня 2023 року відмовлено у відшкодуванні від`ємного значення ПДВ на загальну суму 180699204,75 грн, що підтверджуються відповідними актами перевірки. Фактично склалася ситуація, що АТ "Кривбасзалізрудком" виконало свої податкові зобов`язання перед державою, але не має можливості скористатися законним правом на податковий кредит через рішення податкових органів, які наразі оскаржуються в судовому порядку податкові повідомлення-рішення, які складені згідно з вищезазначеними актами перевірки. Зазначає, що на сьогоднішній день є тенденції щодо задоволення позовних вимог в справах про оскарження цих податкових повідомлень рішень, але для отримання реальних грошових коштів з державного бюджету потрібний певний час. Стверджує, що після надходження грошових коштів заборгованість перед постачальником буде погашена.

Також відповідач просить зменшити розмір пені та трьох відсотків річних на 90 % від заявлених сум.

У відповіді на відзив позивач не погоджується із запереченнями відповідача, зазначає, що відповідач у відзиві на позов зазначає про ведення перемовин з позивачем щодо реструктуризації боргу. Позивач зауважує, що відповідач не надав будь-яких доказів, які б підтверджували факт намагань реструктурувати борг, а також вказує, що позивач не отримував від відповідача будь-яких конкретних пропозицій щодо реструктуризації боргу або проектів відповідної угоди. Крім того, позивач зазначає, що відповідач просить зменшити розмір пені та 3% річних на 90% посилаючись на складне матеріальне становище. При цьому позивач зауважує, що вказані фінансові складності та неплатежі зі сторони контрагентів виникли для відповідача ще у 2023 році та раніше, в той же час договір підряду № 534, за яким виникла прострочена заборгованість, було укладено сторонами 01.07.2024. А отже на момент укладання договору відповідач усвідомлював свій фінансовий стан і можливості та приймав свідоме підприємницьке рішення з метою отримання певного результату від виконання позивачем робіт, та оскільки договір породжує взаємні права і обов`язки брав на себе зобов`язання щодо сплати вартості робіт в визначені умовами договору строки. Таким чином, позивач вважає, що вказані у відзиві на позовну заяву фінансові складності та неплатежі з боку контрагентів не є підставою для задоволення вимоги відповідача стосовно зменшення розміру пені та трьох відсотків річних на 90 % від заявлених сум.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.2025 відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин укладення договору підряду, строк дії договору, умови, порядок та строк виконання обумовлених договором робіт, строк та порядок розрахунків, наявність прострочки щодо сплати за виконані роботи, наявність/відсутність підстав для стягнення коштів за виконані роботи а також штрафних санкцій та компенсаційних нарахувань.

Так, судом встановлено, що 01.07.2024 між Акціонерним товариством "Криворізький залізорудний завод" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промспецсплав" (підрядник) в електронному вигляді (з урахуванням п. 10.11 цього договору) укладено договір підряду №534, відповідно до п. 1.1 якого підрядник зобов`язується в порядку і на умовах, зазначених даним договором, власними силами і на власний ризик виконати за завданням замовника роботи з відновлення бабітового шару вал-ексцентрику дробарки ККД-500/75 ш. "Тернівська" інв. №82793 (наплавлення поверхні ексцентрика бабітовим сплавом 6-16, площа наплавлення 2,46 м1, товщина наплавлення - 8 мм, вага бабітового шару 158 кг) (іменовані надалі "роботи") відповідно до Акту дефектів (Додаток №1), що є невід`ємною частиною договору, а замовник зобов`язується створити підрядникові необхідні для виконання даних робіт умови, прийняти виконані роботи й оплатити відповідно до умов договору.

Згідно з п. 1.2 договору сторони обумовили, що вартість вал-ексцентрику дробарки ККД-500/75 ш. "Тернівська" інв. №82793 який передано підряднику для виконання робіт становить 756 000,00 грн.

Пунктом 2.1 договору визначено. що договірна ціна робіт, доручених до виконання підрядникові, відповідно до калькуляції (Додаток №2) становить 202 306,31 грн., у тому числі 33 717,72 грн. ПДВ. Договірна ціна є твердою і перегляду в бік підвищення не підлягає протягом всього терміну дії договору (п.2.2 договору).

Оплата Замовником вартості виконаних підрядником робіт здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок підрядника за фактом виконаних робіт протягом 10 календарних днів після підписання обома сторонами акту прийому-передачі виконаних робіт (п. 2.3 договору).

Відповідно до п. 2.4 договору підрядник зобов`язаний надати замовнику податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої підрядником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з п. 3.1 договору підрядник виконує роботи протягом 20 робочих днів з моменту передачі вал-ексцентрика дробарки ККД-500/75 підряднику, відповідно акту дефектів (Додаток №1) та калькуляції (Додаток №2), із правом дострокового виконання. Початок робіт фіксується сторонами актом. Замовник здійснює контроль і технічний нагляд за відповідністю якості, обсягів і ціни виконаних робіт відповідно акту дефектів (Додаток №1) та калькуляції (Додаток №2). При виявленні відхилень або порушень, замовник видає підрядникові рішення про їх усунення або ухвалює рішення щодо припинення робіт на власний розсуд (п. 3.2 договору).

Прийом замовником виконаних підрядником робіт оформлюється актом прийому-передачі виконаних робіт. Підрядник до 2-го числа місяця, наступного за місяцем, у якому були виконані роботи, надає замовникові акт прийому-передачі виконаних робіт. До акту виконаних робіт додатково додається аналіз відповідності даних, заявлених в акті, відповідно додатку: "Аналіз відповідності фактичної наявності трудових ресурсів у підрядника робіт згідно акту приймання виконаних робіт" (Додаток №3) (п.п.4.1, 4.2 договору).

Відповідно до п.п. 9.1, 9.2 договору даний договір вважається укладеним і набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2024 року. Закінчення строку дії даного договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії даного договору.

Сторонами підписано акт дефектів (Додаток №1 до договору), калькуляцію на суму 202306,31 грн з ПДВ (Додаток №2 до договору).

26.07.2024 сторонами підписано акт №17-01 приймання-передачі обладнання в ремонт, а також товарно-транспортну накладну №2607/1 (а.с. 60, 61, т.1).

16.08.2024 сторонами підписано акт №17-02 приймання-передачі обладнання з ремонту, а також товарно-транспортну накладну №1608/1 (а.с. 62, 63, т.1).

На підтвердження виконання своїх зобов`язань за договором позивач надав акт надання послуг №17 від 16.08.2024 про виконання робіт Відновлення бабітового шару вал-ексцентрику дробарки ККД-500/75 ш. "Тернівська" інв.№82793 на загальну суму 202306,31 грн з ПДВ, підписаний обома сторонами (а.с.64, т.1).

Позивачем виставлений на оплату рахунок №17 від 16.08.2024 на суму 2202306,31 грн (а.с.65, т.1). Також складено та зареєстровано податкову накладну №17 від 16.08.2024 (а.с.66-68, т.1).

21.10.2024 позивач звернувся до відповідача із листом №066/10, у якому просив оплатити акт №17 від 16.08.2024 на суму 202306,31 грн (а.с.69,т.1).

Відповідач, у відповідь на вказаний лист, направив позивачу лист №2290 від 22.11.2024, у якому вказував про відсутність достатніх обігових коштів для погашення заборгованості через порушення логістичних ланцюгів зі збуту готової продукції у зв`язку з військовою агресією, а тому просив розглянути питання угоди про реструктуризацію боргу (а.с.70, т.1).

05.12.2024 позивач звернувся до відповідача із претензією №0512/2024, у якій вимагав протягом 7 календарних днів з дати отримання даної претензії сплатити заборгованість у розмірі 202306,31 грн. Вказана претензія отримана відповідачем 12.12.2024, що підтверджується наявним у справі рекомендованим повідомленням (а.с.71-76, т.1).

Позивач зазначає, що відповідач у повному обсязі не оплатив виконані обумовлені договором підроду роботи, у зв`язку з чим у ньог7о виникла заборгованість у розмірі 202306,31 грн, що і стало причиною виникнення спору.

На підтвердження своєї позиції, позивач, зокрема, надав наступні докази (копії):

- виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивача;

- Статуту позивача;

- витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідача;

- договору підряду № 534 від 01.07.2024;

- акту № 17-01 приймання-передачі обладнання в ремонт від 26.07.2024;

- товарно-транспортної накладної № 2607/1 від 26.07 2024;

- акту № 17-02 приймання-передачі обладнання з ремонту від 16.08.2024;

- товарно-транспортної накладної № 1608/1 від 16.08.2024;

- акту надання послуг № 17 від 16 серпня 2024 року;

- рахунку на оплату № 17 від 16.08.2024;

- податкової накладної № 17 від 16.08.2024;

- листа ТОВ "Промспецсплав" вих.№ 066/10 від 21.10.2024;

- листа АТ "Криворізький залізорудний комбінат" № 2290 від 22.11.2024;

- претензії № 05/12 (вих. № 0512/2024 від 05.12.2024) з доказами надсилання відповідачу претензії: фіскального чеку і опису та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення щодо вручення претензії.

Відносини, що склалися між сторонами регулюються загальними положеннями про договір підряду.

Відповідно до ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч.1 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст.530 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст.ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).

Як зазначено судом вище, оплата замовником вартості виконаних підрядником робіт здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок підрядника за фактом виконаних робіт протягом 10 календарних днів після підписання обома сторонами акту прийому-передачі виконаних робіт (п. 2.3 договору).

Акт надання послуг №17 сторонами підписаний 16.08.2024 а.с.64). Відповідно строк оплати виконаних робіт є таким, що настав 26.08.2024.

Доказів оплати заборгованості відповідач не надав, доводи, наведені позивачем в обґрунтування позову, не спростував, проти наявності основного боргу не заперечував.

Згідно зі ст.ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).

Дослідивши надані сторонами докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням суд доходить висновку, що надані позивачем докази в підтвердження наявності заборгованості відповідача перед позивачем є більш вірогідними.

Враховуючи, що строк оплати за виконані роботи настав, розрахунок суми боргу позивачем здійснено правильно, тому вимога про стягнення основного боргу у розмірі 202306,31 грн підлягає задоволенню.

Крім основного боргу, позивач заявив до стягнення пеню в розмірі 19204,93 грн, 3% річних у розмірі 2344,52 грн та інфляційні втрати в розмірі 13675,90 грн.

Згідно ч.1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов`язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст.548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.4 договору передбачено, що у випадку порушення замовником строків розрахунків за договором замовник сплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення, яка розраховується з 10 банківського дня з моменту настання прострочення у відсотках, шляхом її ділення на 365 днів та множення на кількість днів прострочення.

Позивач нарахував та заявив до стягнення пеню в розмірі 19204,93 грн за період з 05.09.2024 по 14.01.2025.

Враховуючи, що термін "банківський день" скасовано з 01.04.2023 суд вважає, що позивачем правильно визначений період прострочення. Проте за розрахунком суду розмір пені становить 19158,49 грн, оскільки у 2024 році було 366 днів, а не 365. Судом враховано, що сторонами у договорі передбачено що при нарахуванні пені відбувається ділення на 365 днів, однак така умова суперечить законодавчому обмеженню розміру пені, а тому не застосовується.

Таким чином, розмір пені становить 19158,49 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та заявив до стягнення 3% річних у розмірі 2344,52 грн за період з 27.08.2024 по 14.01.2025 та інфляційні втрати в розмірі 13675,90 грн за вересень грудень 2024 року.

Перевіркою правильності нарахування 3% річних судом виявлено допущення позивачем арифметичної помилки, у зв`язку з чим розмір 3% річних становить 2338,77 грн.

За розрахунком суду розмір інфляційних втрат є більшим, ні заявлений позивачем, що є його правом, а тому вимога про стягнення інфляційних втрат підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідач, з підстав наведених у відзиві на позов, просить зменшити розмір пені та 3% річних на 90%.

Позивач проти зменшення штрафних санкцій заперечує, вказує що сторони знаходяться в однакових економічних умовах.

Суд враховує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №902/417/18 зазначила, що господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

Відповідно до частини першої статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Суд, беручи до уваги, що відповідач не заперечує проти основного боргу, вказує про тимчасові фінансові складності із своєчасним проведенням розрахунків, оскільки у зв`язку з військовою агресією у відповідача були порушені традиційні логістичні ланцюги зі збуту залізної руди відповідача на внутрішньому та зовнішньому ринках. Враховуючи, що внаслідок агресії фактично знищене ПРАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча", який був основним та найбільшим споживачем залізорудної сировини виробництва відповідача та яке не виконало свої зобов`язання перед відповідачем з оплати поставленого товару. З урахуванням того, що підприємство відповідача тривалий час працює в режимі скороченого робочого часу через відсутність попиту на залізорудну сировину та наявність великої кількості запасів руди на складах підприємства, що підтверджується наданим звітом, суд вважає за можливе зменшити розмір пені на 30%, що становитиме 13410,94 грн.

При цьому суд акцентує увагу на неможливості подальшого зменшення розміру пені, оскільки у випадку більшого зменшення пені вже буде нівелюватися принцип свободи договору, що є недопустимим. Відповідач добровільно погодився на такі умови договору.

Щодо зменшення 3% річних суд зазначає наступне.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.06.2024 у справі №910/14524/22 звернула увагу на те, що зменшення судом заявлених до стягнення штрафних санкцій чи відсотків, нарахованих на підставі статті 625 ЦК України, є правом, а не обов`язком суду і може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку, за наслідками оцінки обставин справи та наданих учасниками справи доказів. Тому в питаннях підстав для зменшення розміру штрафних санкцій чи відсотків, нарахованих на підставі статті 625 ЦК України, не може бути подібних правовідносин, оскільки кожного разу суд вирішує це питання на власний розсуд з огляду на конкретні обставини, якими обумовлене таке зменшення.

У постанові від 18 березня 2020 року Велика Палата Верховного Суду, вирішуючи питання щодо зменшення розміру відсотків річних, нарахованих на підставі статті 625 ЦК України, врахувала фактичні обставини справи № 902/417/18.

У даній справі судом не встановлено порушення принципів розумності, справедливості та пропорційності як винятковий випадок для зменшення відсотків річних, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України. До того ж загальний розмір пені, 3 % річних та інфляційних втрат є співмірним відносно суми основного боргу та періоду прострочення.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у розмірі 3562,19 грн. При цьому суд враховує, що судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача без урахування зменшення цих сум.

Оскільки позивачем при зверненні із позовом до суду надмірно сплачений судовий збір у розмірі 0,01 грн. (1,5 відсотків від заявленої суми 237531,66 становить 3562,97), то судовий збір у розмірі 0,01 грн може бути повернутий з державного бюджету за клопотання позивача. На час прийняття рішення клопотання про повернення судового збору від позивача не надходило, що не позбавляє останнього права подати зазначене клопотання після прийняття рішення.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Промспецсплав" до Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний завод", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний завод" (50029, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Симбірцева, буд. 1-А, ідентифікаційний код 00191307) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промспецсплав" (21018, м. Вінниця, вул. Гоголя, 15, оф. 3-2, ідентифікаційний код 43308752) заборгованість у розмірі 202306,31 грн, пеню в розмірі 13410,94 грн, 3% річних у розмірі 2338,77 грн, інфляційні втрати в розмірі 13675,90 грн та судовий збір у розмірі 3562,19 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 24.03.2025

Суддя О.М. Крижний