Постанова

від 24.11.2010 по справі 2а-15458/10/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 24 листопада 2010 року           11:36           № 2а-15458/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді  Шейко Т.І. при секретарі судового засідання  Деруга Н.О.  розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

 Ленінська міжрайонна державна податкова інспекція у м.Луганську

до

 Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-комерційна компанія"

про

 стягнення податкового боргу

за участю представників сторін:

від позивача –не прибув;

від відповідача – не прибув.

встановив:

В червні 2010 року Позивач, Ленінська міжрайонна державна податкова інспекція у м. Луганську, звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Відповідача, Луганської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-комерційна компанія»про стягнення податкового боргу з податку на прибуток у розмірі 340,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що податковий борг виник у зв’язку з несплатою узгоджених податкових зобов’язань з податку на прибуток у встановлений законом строк у розмірі 340,00 грн. Зазначений податковий борг виявлений на підставі проведених перевірок Відповідача, за результатами яких винесені податкові повідомлення-рішення.

Після заміни Відповідача - Луганської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-комерційна компанія», належним Відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-комерційна компанія», ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 25.08.2010 року адміністративна справа за позовом Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-комерційна компанія»про стягнення податкового боргу з податку на прибуток у розмірі 340,00 грн. передана до Окружного адміністративного суду міста Києва за правилами територіальної підсудності для розгляду по суті.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 листопада 2010 року справа прийнята до провадження та призначена до судового розгляду.

Позивач в судове засідання не прибув, надіславши до суду клопотання про розгляд даної справи без його участі.

Відповідач у судове засідання не прибув, судом направлялись повістки про виклик Відповідача в судове засідання за адресою, яка зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Повідомлення повернулось до суду з відміткою відділення поштового зв’язку «за закінченням терміну зберігання».  

Частиною 11 ст. 35 КАС України передбачено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

З огляду на зазначене, суд вважає, що Відповідач повідомлений належним чином, отже не прибуття в судове засідання Відповідача не є перешкодою для розгляду справи.   

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст.95 Цивільного кодексу України та ст. 64 Господарського кодексу України, юридичні особи (підприємства) мають право створювати поза її місцезнаходженням відокремлені підрозділи, філії з передаванням їм всіх або частини функцій головного підприємства і діють на основі Положення, затвердженого головним підприємством.

Таким чином, філіям законодавством дозволено ряд функцій, що притаманні юридичним особам (підприємствам), які їх створили.

Підпунктом 2.1.3 пункту 2.1 статті 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»передбачено, що відповідальність за своєчасне та повне внесення сум податку до бюджету несе платник податку, у складі якого знаходиться така філія, тобто юридична особа.

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців Луганська філія Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-комерційна компанія»є відокремленим підрозділом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-комерційна компанія»і не має статусу юридичної особи.

Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Луганську, Луганську філію Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-комерційна компанія»взято на облік, як платника податків, а тому на нього поширюється дія законів та інших нормативно-правових актів, які регулюють здійснення підприємницької діяльності та сплату податків в Україні.

З матеріалів справи вбачається, що Луганська філія Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-комерційна компанія»станом на 17 травня 2010 року має заборгованість перед бюджетом у розмірі 340,00 грн. з податку на прибуток.

Дана заборгованість у Відповідача утворилась перед бюджетом внаслідок несплати узгодженого податкового зобов’язання з податку на прибуток та підтверджується податковим повідомленням –рішенням від 23.01.2008 року № 0001091510/0, яке отримане Відповідачем 23.01.2008 року.

У встановлений Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»термін, Відповідачем  податкове повідомлення –рішення оскаржене не було.

Отже, визначене податковим органом зобов’язання є узгодженим.

Відповідно до пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платника податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визначається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платника податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Керуючись вимогами п.6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платника податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та з метою стягнення податкового боргу  Позивачем виставлено першу та другу податкову вимогу.

Проте, такі заходи по погашенню податкового боргу по відношенню до боржника, вчиненні Позивачем,  не призвели до погашення податкового боргу.

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість платника податків перед бюджетом станом на час розгляду справи самостійно не погашена і складає 340,00 грн.

Відповідно до п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»Державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об’єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках –коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ч.4 ст. 94 КАС України у справах, в яких Позивачем є суб’єкт владних повноважень, а Відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені Позивачем, з Відповідача не стягуються.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -                                                                                                     

постановив:

Позов Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську задоволити.

Стягнути в дохід Державного бюджету України з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-комерційна компанія»(код ЄДРПОУ 30728908) суму податкового боргу по податку на прибуток у розмірі 340 (триста сорок грн.) 00 коп.

Постанова набирає законної сили  у відповідності з нормами ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

          Суддя                                                                                                             Шейко Т.І.

                              Повний текст постанови складено та підписано  26.11.2010 року.