Рішення

від 13.03.2025 по справі 910/13217/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.03.2025Справа № 910/13217/24Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., за участю секретаря судового засідання Білошицької А.В., розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕА Електронікс Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональна Газова Компанія" про стягнення 3 536 185,55 грн,

за участю представників:

позивача: Василенко М.О., Завойської Т.В.;

відповідача: Грекалова О.С., Цуцол О.Г.;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У жовтні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "СЕА Електронікс Україна" (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з вказаним позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональна Газова Компанія" (далі - Компанія) 3 536 185,55 грн заборгованості за договором поставки від 18 лютого 2022 року № 13А160-469-22.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 4 листопада 2024 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 28 листопада 2024 року.

20 листопада 2024 року через систему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 19 листопада 2024 року з клопотанням про долучення до матеріалів справи доказів та їх дослідження. У відзиві відповідач проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що між сторонами не було узгоджено предмет договору поставки, який підлягає виготовленню, включаючи вимоги щодо його якості, комплектності, конструкторської документації, а також не погоджено специфікацію на поставку. Фактично сторони за договором, дія якого закінчилася 31 грудня 2022 року, визначили тільки найменування товару, його кількість та ціну. Відтак, внаслідок закінчення строку дії вказаного правочину, за відсутності заявок Компанії на здійснення позивачем поставки продукції, підписаних уповноваженим представником відповідача, без погодження сторонами графіку поставки, у відповідача не виникло жодних зобов`язань перед позивачем щодо прийняття й оплати незамовленого та непоставленого товару. При цьому, на думку Компанії, позивач не надав належних та допустимих доказів ініціювання відповідачем поставки товару за спірним правочином. Разом із цим, відповідач повідомив Товариство в установленому договором та законом порядку про відмову від подальшої поставки товару за договором. Відтак, на думку Компанії, позовні вимоги Товариства є необґрунтованими й задоволенню не підлягають.

26 листопада 2024 року через систему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив від 25 листопада 2024 року, у якій останній навів свої аргументи на спростування позиції відповідача щодо припинення зобов`язань сторін за договором внаслідок закінчення строку його дії. Позивач вважає, що наданий ним скриншот електронної пошти (лист з графіком поставок) є належним та допустимим доказом у розумінні статті 96 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), який у сукупності з іншими доказами підтверджує обґрунтованість позовних вимог. Крім того, факт узгодження між сторонами дати поставки та технічних характеристик обумовленого договором товару підтверджується електронним листуванням між сторонами, у якому позивач повідомляв повноважного представника відповідача (Хавреля Ярослава Юрійовича ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про готовність розпочати відвантаження товару за договором, а відповідач - надав реквізити відділення "Нової пошти" та дані свого уповноваженого представника на отримання товару. При цьому, подальшим прийняттям частини обумовленої договором продукції відповідач підтвердив належність виконання сторонами взаємних зобов`язань за договором. У свою чергу, наведені в листах відповідача підстави для відмови у подальшому прийняття виготовленого позивачем за договором товару - наявність кризової ситуації на ринку України внаслідок якої обсяги реалізації продукції відповідача впали на 80%, не є обставиною, яка звільняє Компанію від виконання зобов`язань з отримання та оплати спірної продукції.

28 листопада 2024 року (до початку призначеного засідання) через систему "Електронний суд" від відповідача надійшли клопотання від 27 листопада 2024 року: про залучення до участі у справі третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору; про відкладення підготовчого засідання.

У підготовчому засіданні цього ж дня суд без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольні ухвали: про відмову в задоволенні клопотання відповідача про залучення до участі у справі третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору; про продовження з власної ініціативи суду строку підготовчого провадження на 30 днів; про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 23 січня 2025 року.

3 грудня 2024 року через систему "Електронний суд" від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив позивача від 2 грудня 2024 року з клопотаннями: про долучення до матеріалів справи доказів та їх дослідження; про витребування у позивача оригіналів електронних доказів. У своїх запереченнях відповідач зазначив, що вказані позивачем у його відповіді на відзив електронні листи, зокрема, графік поставки у формі таблички формату ".xlsx", надіслані від неуповноваженої відповідачем особи, без кваліфікованого електронного підпису та/або без скан-копії письмової заявки з достатніми реквізитами письмового документу, а відтак не можуть вважатись письмовою заявкою Компанії на поставку товару за договором. При цьому, спірні електронні листи не дають змогу встановити учасників такого листування, що, у свою чергу, додатково вказує на неузгодженість між сторонами конструкторських характеристик й умов поставки товару. Відповідач додатково зазначив, що жодних дій щодо ініціювання поставки неоплаченого ним товару в період строку дії договору не здійснював.

17 січня 2025 року через систему "Електронний суд" від позивача надійшли додаткові пояснення по справі від 16 січня 2025 року з клопотаннями: про долучення додаткових доказів до матеріалів справи; про огляд та дослідження оригіналів електронних доказів у судовому засіданні.

23 січня 2025 року (до початку призначеного засідання) через загальний відділ канцелярії суду та 24 січня 2025 року - через систему "Електронний суд", від відповідача надійшли: аналогічні за змістом заяви про сумніви у доказах, про приєднання та витребування додаткових доказів; додаткові пояснення по справі з клопотаннями про приєднання до матеріалів справи доказів та витребування доказів у позивача.

У підготовчому засіданні 23 січня 2025 року суд протокольною ухвалою зобов`язав позивача надати для огляду оригінали електронних доказів, витребовуваних відповідачем у його клопотанні від 2 грудня 2024 року, а також оголосив перерву в засіданні до 6 лютого 2025 року.

5 лютого 2025 року через систему "Електронний суд" від позивача надійшли заперечення від 4 лютого 2025 року на заяву відповідача про сумніви у доказах, приєднання та витребування додаткових доказів.

6 лютого 2025 року (до початку призначеного засідання) через загальний відділ діловодства суду від відповідача надійшли: клопотання про приєднання до матеріалів справи заяви свідка та залучення свідка для огляду електронних доказів; додаткові пояснення по справі; заперечення на позицію позивача, викладену в запереченнях останнього на заяву відповідача про сумніви у доказах, приєднання та витребування додаткових доказів.

У підготовчому засіданні цього ж дня суд без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольні ухвали: про повернення без розгляду клопотань відповідача: про витребування електронних доказів: від 23 січня 2025 року, від 24 січня 2025 року та 6 лютого 2025 року; про витребування додаткових доказів від 23 січня 2025 року та 24 січня 2025 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 6 лютого 2025 року закрито підготовче провадження у справі на призначено її до розгляду по суті на 13 лютого 2025 року.

13 лютого 2025 року (до початку призначеного засідання) через систему "Електронний суд" від відповідача надійшли підсумкові письмові пояснення по справі від цієї ж дати.

У судовому засіданні цього ж дня судом було оголошено перерву до 13 березня 2025 року.

17 лютого 2024 року через загальний відділ діловодства суду від відповідача надійшла заява від 14 лютого 2025 року про повернення долучених до матеріалів справи № 910/13217/24 оригіналів документів, поданих Компанією на підтвердження повноважень її представника - Грекалова Олександра Сергійовича, здійснювати представництво інтересів відповідача в суді, яку ухвалою суду від 19 лютого 2025 року задоволено.

12 березня 2025 року через систему "Електронний суд" від Компанії надійшло клопотання від 11 березня 2025 року про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів та їх огляд у судовому засіданні.

13 березня 2025 року (до початку призначеного засідання) систему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів (копій рішення Господарського суду міста Києва від 15 липня 2024 року в справі № 910/2779/24 та скороченої (вступної та резолютивної частини) постанови Північного апеляційного господарського суду від 6 березня 2025 року у вказаній справі).

Цього ж дня через систему "Електронний суд" від Компанії надійшла заява від 12 березня 2025 року з викладеними у ній додатковими аргументами відповідача проти задоволення позову Товариства.

У судовому засіданні 13 березня 2025 року представники позивача підтримали вимоги, викладені у позовній заяві, просили їх задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні просили суд у позові відмовити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

18 лютого 2022 року між Компанією та Товариством укладено договір поставки № 13А160-469-22, за умовами якого останнє зобов`язалося передати та/або виготовити друковані плати із встановленими електронними компонентами й комплектуючими, згідно із конструкторською документацією, що належить покупцю, та передати в установлений строк (строки) товар у власність Компанії для його використання у господарській діяльності, а відповідач - прийняти цей товар і сплатити за нього визначену умовами договору суму коштів.

Цей правочин підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений їх печатками.

Постачальник виготовляє товар відповідно до конструкторської документації (креслень) покупця. Конструкторська документація передається покупцем в електронному вигляді (пункт 1.2 договору).

Згідно з пунктом 1.4. вказаного правочину найменування (асортимент) товару та вимоги щодо його комплектності визначаються: або у погоджених сторонами специфікаціях, що є невід`ємною частиною договору та містять посилання на нього; або в рахунку-фактурі та видатковій накладній.

Постачальник забезпечує виготовлення товару з використанням комплектуючих, опис яких зазначено в конструкторській документації (кресленнях) покупця, що мають бути новими, придатними для використання за призначенням, відповідати характеристикам, згідно документів про якість комплектуючих від виробника. Якість виготовленого товару має відповідати вимогам виробничої (технічної, конструкторської) документації (кресленням) покупця. Товар має бути придатним для використання (пункти 1.5. та 1.6. договору).

Загальна вартість (ціна) договору становить 15 000 000,00 грн з ПДВ, яка складається з сукупної вартості всіх партій товару, що будуть поставлені протягом строку дії договору й прийняті покупцем у порядку, встановленому договором. Вартість (ціна) кожної окремої одиниці товару визначається у рахунках-фактурах (пункт 2.1. договору в редакції додаткової угоди від 15 серпня 2022 року № Д4-1/13А160-469-22).

Згідно з пунктом 2.3. договору покупець здійснює передоплату 50% протягом 5 днів з дати виставлення рахунку, решту 50% вартості - протягом 10 (десяти) календарних днів з дня одержання відповідної партії товару покупцем.

За приписами пунктів 2.7.- 2.11. вказаного правочину сторони, керуючись статтями 524, 533 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), домовилися при оформленні специфікацій у гривні визначати грошовий еквівалент зобов?язання (ціни й загальної вартості товару) за договором в іноземній валюті на день укладання договору (специфікації). Сторони застосовують для розрахунків офіційний курс Національного банку України (далі - НБУ) гривні до долара США та/або євро, в залежності від того, у якій валюті визначено еквівалент ціни товару. Ціна на товар підлягає зміні у випадках, встановлених законом та цим договором. Ціни на товар можуть змінюватись відповідно до коливань закупівельних цін у виробника в зв?язку зі зміною митних тарифів, інфляцією, зміни курсів валют. Сторони дійшли згоди про те, що у разі зміни, як в бік зменшення, так і в бік збільшення, на день оплати офіційного курсу гривні до долара США та/або євро, більш ніж на 2% в порівнянні з курсом на дату підписання специфікації, оплата товару (партії товару) у гривнях підлягає перерахунку та здійснюється покупцем за цінами, зміненими пропорційно зміні курсу гривні до долара США та/або євро, що діє на дату платежу (або частини платежу - при оплаті частинами). Розрахунки за отриманий товар проводяться покупцем з дотриманням положень частини 2 статті 533 ЦК України та вимог цього договору, а саме: сторони домовилися, що зазначений перерахунок виконується у разі зміни курсу гривні до долара США та/або євро, у залежності від того, у якій валюті визначено еквівалент ціни товару, більше ніж на 2 % за наступною формулою: (A2/A1)*S1грн - S2грн, де: А1 - курс долара США чи курс євро, у залежності від того, в якій валюті визначено еквівалент ціни товару в специфікації, встановленого НБУ на дату складання узгодженої з покупцем специфікації; А2 - курс долара США чи курс євро, в залежності від того, у якій валюті вказано еквівалент ціни товару в специфікації, встановленого НБУ на дату здійснення платежу; S1 - сума неоплаченого/частково оплаченого товару (партії товару) на дату його здійснення покупцем (грн); S2 - сума платежу, що підлягає сплаті покупцем.

За умовами пункту 2.15. договору, якщо після поставки товару здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд ціни (загальної вартості) товару на умовах пунктів 2.7.- 2.12. договору й умов відповідних специфікацій до нього, податкові накладні постачальника й покупця підлягають коригуванню згідно з чинним законодавством України.

Відповідно до пункту 3.1. договору поставка товару, визначеного в специфікації або рахунку-фактурі, здійснюється окремими партіями відповідно до письмових заявок покупця, які направляються постачальнику засобами факсимільного зв`язку або електронною поштою.

Підпунктами 3.1.1.-3.1.3. пункту 3.1. договору передбачено, що: поставка партії товару здійснюється постачальником на підставі письмового замовлення покупця або графіку поставок від покупця, у яких вказано асортимент і певна кількість товару, що підлягає поставці із зазначеного у специфікації, на підставі яких складаються рахунок-фактура та видаткові накладні, що є невід`ємною частиною договору; замовлення надсилаються покупцем і приймаються постачальником з використанням засобів електронного зв`язку за реквізитами, зазначеними у пункті 10.13. договору. Замовлення повинне містити інформацію про: найменування, одиниці вимірювання, ціну, кількість товару. Якщо в специфікації зазначений термін поставки товару, покупець зобов`язаний здійснити замовлення, а постачальник - поставку всього обсягу товару протягом терміну, зазначеного в специфікації. У випадку, якщо покупець не здійснив замовлення всього обсягу товару згідно зі специфікацією за кількістю протягом значного терміну, постачальник має право вимагати сплати вартості товару, а покупець - зобов`язаний здійснити оплату протягом 3-х банківських днів з дати вимоги. Постачальник зобов`язаний передати товар покупцю протягом 2-х днів з дати отримання оплати, зазначеної у даному пункті.

За умовами пункту 3.2. вказаного правочину постачальник здійснює поставку за адресою, вказаною в заявці покупця, протягом 15-ти робочих днів з моменту отримання письмової заявки згідно з пунктом 3.1. договору.

Доставка товару на адресу, зазначену в пункті 3.2 договору, повинна здійснюватись у робочий день протягом робочого часу (з 9 год 00 хв до 16 год 00 хв). Постачальник зобов`язаний не пізніше ніж за 5 днів до дати запланованої доставки товару на склад покупця направити на e-mail: office@lvgas.com.uа або факсом, повідомлення про заплановану дату та час доставки товару, які підлягають погодженню з покупцем. У разі неповідомлення постачальником про доставку та/або непогодження з покупцем дати й часу доставки товару, покупець має право відмовитись від прийняття та оплати такої продукції (пункт 3.5 договору).

Відповідно до пунктів 3.6. та 3.7. вказаного правочину приймання товару здійснюється покупцем за місцем поставки, визначеним у пункті 3.2. договору. Приймання товару за кількістю та комплектністю здійснюється покупцем на підставі товаросупровідних документів, видаткової накладної.

За пунктами 3.9. та 3.11. договору, у випадку, якщо в процесі приймання товару будуть виявлені: недостача товару; недоліки/дефекти товару; некомплектність товару; невідповідність фактично поставленого товару умовам договору та/або документації на товар; відсутність та/або неналежне, неповне оформлення документів, передбачених пунктом 3.4 договору, покупець складає відповідний акт про недостачу (недоліки/невідповідність тощо) товару. У разі настання зазначених випадків, покупець має право відмовитись від прийняття й оплати або усієї партії поставленого товару, або тієї частини товару, що не відповідає умовам договору.

Згідно з пунктами 3.13. та 3.14. вказаного правочину одержання (прийняття) товару покупцем підтверджується оформленою відповідно до вимог законодавства України та підписаною уповноваженим представником покупця видатковою накладною. Право власності на товар переходить до покупця з моменту підписання уповноваженим представником покупця видаткової накладної. Ризик випадкового знищення або пошкодження товару до моменту передачі товару покупцю в порядку, встановленому пунктом 3.13 договору, несе постачальник.

Відповідно до пункту 6.1. договору покупець зобов`язаний прийняти товар, крім випадків, встановлених пунктами 3.5., 3.11. правочину, та оплатити його вартість у порядку, визначеному пунктом 2.3. договору.

За умовами пункту 6.2. вказаного правочину постачальник зобов`язується передати товар у власність покупця в установлений у пункті 3.2. договору строк.

У випадку порушення покупцем умов оплати товару, постачальник у якості оперативно-господарської санкції вправі в односторонньому порядку призупинити виконання свого зобов`язання по виготовленню та поставці іншого товару до повної оплати раніше поставленого товару, а у випадку порушення умов оплати товару більш ніж на 3 місці - постачальник вправі відмовитись від виготовлення й поставки подальших партій товару та в односторонньому порядку розірвати цей договір. У випадку розірвання договору покупець зобов`язаний протягом 3-х днів з моменту вимоги постачальника сплатити вартість виготовленого, але неоплаченого товару (пункт 7.9. договору).

Згідно з пунктами 10.6. та 10.6. вказаного правочину покупець має право відмовитись від договору, у разі порушення постачальником строку (строків) поставки товару, визначеного в пункті 3.2. договору, а також у разі поставки товару, якість та/або характеристики якого не відповідають вимогам пунктів 1.2, 1.5. та 1.6. цього правочину, - шляхом направлення письмового повідомлення на вказану в договорі адресу постачальника.

За умовами пункту 10.15. договору уповноваженими представниками сторін за цим правочином є: від постачальника - Кушнікова Ю.С. (електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_2 ); від покупця - Хаврель Ярослав Юрійович (електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2022 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (пункт 9.1. договору).

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов вказаного правочину 28 липня 2022 року Товариство виставило Компанії рахунок-фактуру на оплату № 12645 на загальну суму 15 423 012,00 грн, що містив найменування, характеристику, кількість, термін поставки, ціну за одиницю та загальну вартість товару, який позивач мав виготовити за умовами договору, а саме: плата друкована з монтажем Smart_Mеtter_(CounterBoard)у кількості 17 000 штук, загальною вартістю 7 602 400,00 грн; плата друкована з монтажем Smart_Mеtter_(GPRS_board) у кількості 17 000 штук, загальною вартістю 4 959 920,00 грн, плата друкована з монтажем Smart_Mеtter_(HallBoard) у кількості 17 000 штук, загальною вартістю 290 190,00 грн. Належним чином засвідчена копія вказаного рахунку наявна в матеріалах справи.

У свою чергу, відповідач 13 вересня 2022 року, 19 вересня 2022 року та 26 вересня 2022 року перерахував позивачу загалом 7 711 506,00 грн, як передоплату 50% вартості зазначеного у вказаному рахунку товару, що підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями виписок по банківському рахунку позивача в АТ "Укрсиббанк" за період з 13 вересня 2022 року по 26 вересня 2022 року.

Зазначені вище обставини не заперечувалися сторонами під час розгляду даної справи судом.

Як зазначав позивач у своєму позові, після отримання від Компанії передоплати у передбаченому договором розмірі, перед початком запуску виробництва, сторони в форматі електронного листування 26 вересня 2022 року погодили відповідні специфікації на кожен з трьох виробів, у відповідності до конструкторської документації, наданої відповідачем. У специфікаціях сторони визначили та погодили найменування товару (комплектуючих), їх кількість, ціну в доларах США, а також вартість робіт. На підтвердження обставини щодо замовлення відповідачем 17 000 комплектів кожного виду товару, узгодження сторонами технічних і виробничих деталей виготовлення цього товару в зазначеній кількості, позивачем були долучені до матеріалів справи копії електронних листів від 26 вересня 2022 року з темою: "Smart_Mеtter комплект 17000 шт" із специфікаціями. Також Товариство зазначило, що 10 травня 2023 року від відповідача засобами електронного зв`язку надійшов графік поставки, у якому було зазначено асортимент та кількість виробів, для яких позивач мав здійснити виготовлення і поставку друкованих плат, вказаних у рахунку-фактурі від 28 липня 2022 року № 12645, помісячно до кінця 2023 року. На підтвердження цього позивачем надано скриншот електронної пошти з надісланим від представника відповідача - Лашка Андрія Васильовича, відповідним повідомленням. Вказані електронні листи були оглянуті судом у судовому засіданні на переносному комп`ютері позивача.

Однак, зазначені позивачем обставини щодо погодження між сторонами специфікацій за договором, надсилання Компанією графіку поставки, узгодження технічних та виробничих деталей виготовлення товару (погодження конструкторської документації), а також вчинення будь-яких дій з боку покупця, спрямованих на замовлення поставки товару за договором, під час розгляду даної справи відповідачем заперечувались.

Відповідно до частини 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішення Господарського суду міста Києва від 15 липня 2024 року в справі № 910/2779/24 за позовом Товариства до Компанії про стягнення 5 774 089,93 грн, яке набрало законної сили в установленому законом порядку, вказаний позов Товариства задоволено частково, стягнуто з відповідач на користь позивача 4 899 074,40 грн основного боргу, 688 559,19 грн пені, 100 326,46 грн інфляційних втрат, 63 862,76 грн трьох процентів річних та 86 277,34 грн судового збору.

У вказаному рішенні суду встановлено, що: "обставини щодо замовлення відповідачем 17 000 комплектів товару, узгодження сторонами технічних та виробничих деталей виготовлення товару в означеній кількості, узгодження адреси для поставки товару підтверджуються наявними в матеріалах справи паперовими копіями електронних листів представників сторін, зокрема, листом від 26.09.2022, в якому відповідачем погоджується специфікація на виріб із вкладеним файлом із специфікацією (електронна копія листа з темою: Smart Metter комплект 17000 шт.); листом від 01.02.2023, в якому представники сторін узгоджують запуск виробництва серії після проходження тестування; листом від 13.04.2023 від Хаврель Ярослав Юрійович щодо тестування плат; листом від 17.07.2023, яким сторони погодили адресу поставки товару (а.с. 211-217 т. 1). Суд дослідив оригінали зазначених електронних листів та встановив, що досліджені електронні докази відповідають паперовим копіям, що містяться в матеріалах справи".

Крім того, у наведеному рішенні суду також була надана правова оцінка твердженням представника Компанії про те, що наданий Товариством скриншот електронного листа від "ІНФОРМАЦІЯ_3" з прикріпленою у додатках табличкою формату ".xlsx" (лист з Графіком поставки) не може бути взятий судом до уваги. Зокрема, у цьому рішенні вказано, що: "судом досліджено, що електронний лист від 10.05.2023, який містив Графік поставки, надійшов з електронної пошти (ІНФОРМАЦІЯ_3) співробітника відповідача Лашко Андрія Васильовича, із зазначенням в якості отримувачів копії вказаного листа, в тому числі представника покупця (відповідача), вказаного в Договорі як контактна особа - Хаврель Я.Ю. Даний лист надійшов на електронну адресу позивача. Лашко Андрія Васильовича був Начальником Управління повірки та обслуговування ЗВТ ТОВ "Регіональна газова компанія" та мав належні повноваження на здійснення господарських операцій в рамках виконання Договору від імені відповідача, підтвердженням чого є, зокрема, той факт, що всі видаткові накладні на товар, який постачався позивачем згідно умов Договору на підставі Графіку поставок, підписано від імені покупця (відповідача) Начальником Управління повірки та обслуговування ЗВТ ТОВ "Регіональна газова компанія" Лашко А.В. (на підставі довіреності № 19 Др-26-0323 від 09.03.2023). Враховуючи викладене, наданий позивачем скриншот електронного листа від 10.05.2023 з Графіком поставок, який є електронним доказом у розумінні ст. 96 ГПК України, приймається судом у якості належного, допустимого та достовірного доказу у справі у розумінні ст. 76, 77, 78 ГПК України, тоді як доводи відповідача проти такого доказу судом відхиляються як безпідставні".

Така ж правова оцінка наданим позивачем доказам на підтвердження узгодження сторонами поставки обумовленого договором товару була надана й у постанові Північного апеляційного господарського суду від 6 березня 2025 року, якою рішення Господарського суду міста Києва від 15 липня 2024 року в справі № 910/2779/24 було залишено без змін. Зокрема, у вказаній постанові суд апеляційної інстанції зазначив, що: "10.05.2023 Товариство засобами електронної пошти отримало від Компанії оновлений Графік, в якому була зазначена кількість товару, яка підлягала поставці помісячно до кінця 2023 року (т. 1, а. с. 44-45). Цей електронний документ апеляційний суд досліджував в судовому засіданні в оригіналі на переносному комп`ютері позивача типу ноутбук із заходом на портал електронної пошти ТОВ «СЕА Електронікс Україна». Колегія суддів відзначає, що цей документ містить посилання на те, що він визначає графік виробництва смарт-лічильників під ТМ RGC METERING (тобто, «розумних» газових лічильників під торговою маркою «RGC METERING»). Водночас суд встановив, що для виготовлення одного лічильника потрібні всі три друковані плати з монтажем - Smart_Mеtter_(CounterBoard), Smart_Mеtter_(GPRS_board), Smart_Mеtter_(HallBoard), кожна з яких виконує в лічильнику окрему технічну функцію, а в сукупності вони забезпечують його роботу саме як «розумного» лічильника. Колегія суддів бере до уваги, що вказаний документ за змістом не є саме графіком поставки комплектуючих, адже він визначає лише те, скільки повністю укомплектованих лічильників має бути виготовлено у відповідному місяці. Разом з тим з точки зору елементарної логіки такий документ є абсолютно зрозумілим орієнтиром для постачальника (позивача) щодо того, скільки комплектів з трьох друкованих плат він має поставити у відповідному місячному періоді виробнику лічильників (відповідачу), а отже цілком розумно може розглядатися і застосовуватись як графік поставки комплектуючих відповідно до пп. 3.1.1 договору, тобто як альтернатива окремому замовленню на партію товару".

У зв`язку з цим посилання відповідача щодо непогодження між сторонами технічних та виробничих деталей виготовлення товару, а також невчинення будь-яких дій з боку покупця, спрямованих на замовлення поставки товару за договором, спростовуються встановленими судами в межах справи № 910/2779/24 обставинами.

При цьому, оскільки в рішенні Господарського суду міста Києва від 15 липня 2024 року в справі № 910/2779/24, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 6 березня 2025 року, вже була надана правова оцінка доказам, наявним у матеріалах справи № 910/13217/24, а також були встановлені факти: замовлення відповідачем 17 000 комплектів товару, узгодження сторонами технічних та виробничих деталей виготовлення продукції у зазначеній кількості, узгодження адреси для поставки товару, суд позбавлений можливості здійснювати переоцінку вказаних доказів та встановлених обставин.

Позивач значив, що на виконання умов спірного договору в період з 23 травня 2023 року по 21 листопада 2023 року ним було виготовлено та поставлено відповідачу обумовлений договором товар на загальну суму 9 798 148,80 грн, а саме: 10 800 штук плат друкованих з монтажем Smart_Mеtter_(CounterBoard); 10 800 штук плат друкованих з монтажем Smart_Mеtter_(GPRS_board), 10 800 штук плат друкованих з монтажем Smart_Mеtter_(HallBoard). Однак, відповідач остаточний розрахунок за вказаний товар не здійснив, у зв`язку з чим у Компанії (з урахування внесеної попередньої оплати) виникла заборгованість на загальну суму 4 899 074,40 грн, яка була предметом розгляду в межах справи № 910/2779/24.

Судом також встановлено, що листами від 21 листопада 2023 року № 160-СЛ-304-1123 та від 13 грудня 2023 року № 160-СЛ-318-1223 відповідач повідомив Товариство про відмову від виготовленого на його замовлення товару та пропонував перенести розгляд можливості подальшої співпраці й відвантаження обумовленої договором продукції на кінець І кварталу 2024 року.

Оскільки, на думку позивача, відповідач безпідставно ухилявся від замовлення залишку виготовленого товару за договором на загальну суму 5 624 863,20 грн, а саме: 6 200 штук плат друкованих з монтажем Smart_Mеtter_(CounterBoard); 6 200 штук плат друкованих з монтажем Smart_Mеtter_(GPRS_board), 6 200 штук плат друкованих з монтажем Smart_Mеtter_(HallBoard), поставка якого була передбачена укладеним між сторонами правочином, Товариство 30 липня 2024 року направило відповідачу вимогу від вказаної дати № 330, у якій вимагало виконати умови договору від 18 лютого 2022 року № 13А160-469-22, зокрема: "1. Повідомити ТОВ "СЕА Електронікс Україна" реквізити для поставки виготовленого товару в кількості 18 600 шт., а саме а саме: плати друкованої з монтажем Smart_Metter_(CounterBoard) в кількості 6200; плати друкованої з монтажем Smart_Metter_(GPRS_board) в кількості 6200; плати друкованої з монтажем Smart_Metter_(HallBoard) 6200, згідно рахунку-фактури Nє 12645 від 28.07.2022 р., вказавши в адресу доставки протягом 7 (семи) днів з дати отримання даної вимоги. Повідомлення просимо направити засобами електронного зв?язку на електронну пошту: Пустовит Андрей /ІНФОРМАЦІЯ_4/ aбо /ІНФОРМАЦІЯ_5/. 2. Здійснити оплату вартості Товару в загальній сумі 2 812 431,20 гривень протягом 10 календарних днів з дня одержання товару. Вартість Товару просимо перерахувати на поточний рахунок Товариства обмеженою відповідальністю "CEA Електронікс Україна»: IBAN: НОМЕР_1 в ПАТ «УкрСиббанк», МФО 351005, код ЄДРПОУ 38013262. У разі не виконання з Вашої сторони вищезазначених вимог або залишення вами Вимоги без відповіді ТОВ «СЕА Електронікс Україна» з метою припинення порушення зобов?язань за Договором залишає за собою право за своїм вибором або звернутись до господарського суду з відповідною позовною заявою про зобов?язання виконати умови Договору № 13A160-469-22 від 18.02.2022 року, примусове стягнення вартості Товару, або застосувати в якості оперативно-господарської санкції одностороннє розірвання договору та вимагати відшкодування збитків".

Належні докази направлення вказаної вимоги на поштову адресу відповідача наявні в матеріалах справи. Однак, ця вимога була залишена Компанією без відповіді та задоволення.

У зв`язку з цим позивач звернувся до суду з цим позовом про стягнення з відповідача 3 536 185,55 грн вартості виготовленого та непоставленого ним товару за договором, з урахуванням корегування вартості цієї продукції пропорційно зміни курсу гривні до долара США в порядку пункту 2.10. договору.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є, зокрема, договори, інші правочини та юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною 2 статті 628 ЦК України сторони мають право укласти договір, у якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Укладений між сторонами договір поставки містить елементи договорів поставки та підряду, тобто є змішаним договором.

Відповідно до статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту (стаття 846 ЦК України).

Згідно зі статтею 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Статтею 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 ЦК України).

Згідно зі статтею 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 ЦК України.

Відповідно до частини 1 статті 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Згідно з частинами 1, 2 статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

За приписами статті 690 ЦК України якщо покупець (одержувач) відмовився від прийняття товару, переданого продавцем, він зобов`язаний забезпечити схоронність цього товару, негайно повідомивши про це продавця. Продавець зобов`язаний забрати (вивезти) товар, не прийнятий покупцем (одержувачем), або розпорядитися ним в розумний строк. Якщо продавець у цей строк не розпорядиться товаром, покупець має право реалізувати товар або повернути його продавцеві. Витрати покупця у зв`язку із зберіганням товару, його реалізацією або поверненням продавцеві підлягають відшкодуванню продавцем. При цьому суми, одержані від реалізації товару, передаються продавцеві за вирахуванням сум, що належать покупцеві. Якщо покупець без достатніх підстав зволікає з прийняттям товару або відмовився його прийняти, продавець має право вимагати від нього прийняти та оплатити товар або має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За приписами статті 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

В обґрунтування позову представники Товариства в судовому засіданні посилалися на невиконання відповідачем умов договору щодо здійснення замовлення обумовленого договором товару та невиконання вимоги Товариства від 30 липня 2024 року № 330.

Пунктом 2.3. договору сторони погодили наступний порядок оплати спірної продукції за договором, а саме: покупець здійснює передоплату 50% протягом 5 днів з дати виставлення рахунку та решту 50% вартості - протягом 10 (десяти) календарних днів з дня одержання відповідної партії товару покупцем.

Факт належного виконання відповідачем вимог пункту 2.3. договору в частині сплати попередньої оплати вартості спірного товару підтверджується наявними в матеріалах справи доказами і не заперечувався сторонами під розгляду даної справи.

У свою чергу, можливість стягнення з відповідача повної вартості виготовленого Товариством товару передбачена виключно пунктами 3.1.3. та 7.9. договору.

Зокрема, пунктом 3.1.3. договору передбачено, що якщо в специфікації зазначений термін поставки товару, покупець зобов`язаний здійснити замовлення, а постачальник - поставку всього обсягу товару протягом терміну, зазначеного в специфікації. У випадку, якщо покупець не здійснив замовлення всього обсягу товару згідно зі специфікацією за кількістю протягом значного терміну, постачальник має право вимагати сплати вартості товару, а покупець - зобов`язаний здійснити оплату протягом 3-х банківських днів з дати вимоги. Постачальник зобов`язаний передати товар покупцю протягом 2-х днів з дати отримання оплати, зазначеної у даному пункті.

Разом із цим, з наявних у матеріалах справи копій специфікацій вбачається, що в останніх сторонами не було погоджено терміну поставки позивачем та замовлення відповідачем спірного товару.

Крім того, у матеріалах справи також відсутня направлена у порядку пункту 3.1.3. договору вимога Товариства до Компанії про оплату останньою вартості товару.

У свою чергу, з наявної у матеріалах справи копії вимоги від 30 липня 2024 року № 330 вбачається, що позивач лише вимагав від відповідача виконати обов`язок щодо оплати спірного товару саме протягом 10-ти календарних днів після отримання Компанією спірного товару, як це предбачено пунктом 2.3. договору.

Однак, докази поставки такого товару відповідачу та відмови останнього від його прийняття за місцем поставки в матеріалах справи відсутні.

Натомість, пунктом 7.9. договору визначено, що Компанія зобов`язана оплатити вартість виготовленого Товариством товару саме у випадку розірвання спірного правочину покупцем у зв`язку з порушенням умов оплати товару більше ніж на 3 місці. Однак, доказів розірвання укладеного між сторонами правочину в порядку пункту 7.9. договору матеріали справи не містять і сторонами під час розгляду даної справи надані не були.

Судом також враховано те, що приписи пункту 2.11. договору, на які позивач посилається як на підставу для перерахунку вартості обумовленого договором спірного товару в зв`язку зі зміною курсу гривні до долара США, застосовуються виключно для обрахунку остаточної вартості вже поставленого Товариством і прийнятого Компанією товару, а відтак, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин у даній справі.

Враховуючи встановлені судом обставини справи та умови укладеного між сторонами правочину, суд дійшов висновку про те, що правові підстави для стягнення з відповідача грошових коштів в загальному розмірі 3 536 185,55 грн на час розгляду судом даного спору відсутні. Відтак, позовні вимоги Товариства є необґрунтованими й передчасними, а відтак задоволенню не підлягають.

Інші доводи, на які посилалися сторони під час розгляду даної справи, не прийняті судом до уваги, як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду щодо відмови в задоволенні позову Товариства.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин у задоволенні позову Товариства слід відмовити в зв`язку з його необґрунтованістю.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати залишаються за позивачем та відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 24 березня 2025 року.

Суддя Є.В. Павленко