Ухвала від 11.02.2025 по справі 3/132-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"11" лютого 2025 р. Справа № 3/132-12

Господарський суд Київської області в особі головуючого судді Лопатіна А.В. та суддів Наріжного С.Ю., Щоткіна О.В. розглянувши

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Забір`я"

про роз`яснення судового рішення від 05.12.2013 р. у справі № 3/132-12

за позовомзаступника прокурора Київської області в інтересах держави, в особі Фонду державного майна України, м. Київ

до1) Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області, м. Київ

2) Публічного акціонерного товариства "Забір`я", Києво-Святошинського району, с. Забір`я

провизнання незаконним та часткове скасування наказу, витребування водного об`єкту з незаконного володіння та визнання права власності

за участю секретаря судового засідання Єрьоміч О.А.

за участю представників згідно з протоколом судового засідання.

Обставини справи:

У провадженні господарського суду Київської області перебувала справа № 3/132-12 за позовом заступника прокурора Київської області в інтересах держави, в особі Фонду державного майна України (надалі позивач) до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області (надалі відповідач-1) та Публічного акціонерного товариства "Забір`я" (надалі відповідач-2) про визнання незаконним та часткове скасування наказу, витребування водного об`єкту з незаконного володіння та визнання права власності.

Рішенням господарського суду Київської області від 05.12.2013 р. позов задоволено, визнано недійсним та скасовано наказ РВ Фонду державного майна України по Київській області від 02.06.1998 р. № 5-25-7/27 про перетворення Державного виробничого сільськогосподарського рибоводного підприємства "Забір`я" у Відкрите акціонерне товариство в частині передачі згідно Переліку нерухомого майна ПАТ "Забір`я" наступних водних об`єктів: став вирощувальний, 23 га Фастівський район, с. Мотовилівка; став вирощувальний (в. Мот), 69 га ч. Мотовилівка Васильківський район; став "Млинок", 9,3 га, Фастівський район, Хутір Млинок; став вирощувальний, 52,3 га Фастівський район, с. Пришивальне, визнано за державою в особі Фонду державного майна України право власності на водні об`єкти передані ПАТ "Забір`я" наказом регіонального відділення Фонду Державного майна України по Київській області від 02.06.98 № 5-25-7/27 про перетворення Державного виробничого сільськогосподарського рибоводного підприємства "Забір`я" у Відкрите акціонерне товариство та переліком нерухомого майна, що передається у власність ВАТ "Забір`я", зокрема, став "Млинок", 9,3 га., за адресою: Київська обл., Фастівський район, с. Млинок, витребувано на користь держави в особі Фонду державного майна України з незаконного володіння ПбАТ "Забір`я" водні об`єкти передані останньому наказом регіонального відділення Фонду Державного майна України по Київській області від 02.06.98 № 5-25-7/27 про перетворення Державного виробничого сільськогосподарського рибоводного підприємства "Забір`я" у ВАТ "Забір`я" та переліком нерухомого майна, що передається у власність ВАТ "Забір`я", зокрема, став "Млинок", 9,3 га., за адресою: Київська обл., Фастівський район, с. Млинок, стягнуто з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області в доход Державного бюджету України 4292 (чотири тисячі двісті дев`яносто дві) гривні 00 коп. судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.02.2014 р. рішення господарського суду Київської області від 05.12.2013 р. залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 07.04.2015 р. рішення господарського суду Київської області від 05.12.2013 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.02.2014 р. залишено без змін.

На примусове виконання вказаного рішення господарським судом Київської області видано відповідні накази.

04.08.2015 р. на адресу господарського суду Київської області від ПАТ "Забір`я" надійшла скарга на дії та постанову від 20.07.2015 р. про відкриття виконавчого провадження № 481559991 начальника ВДВС Фастівського міськрайонного управління юстиції у Київській області Василенко М.Б.

Ухвалою господарського суду від 18.10.2017 р. задоволено скаргу Фонду державного майна України від 22.08.2017 р. на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, скасовано постанову Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області від 27.07.2017 р. про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні № 48155991, зобов`язано відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області вжити вичерпних заходів, що передбачені Законом України "Про виконавче провадження" з організації примусового виконання рішення суду у виконавчому провадженні № 48155991 за наказом господарського суду Київської області від 12.09.2014 р. у справі № 3/132-12.

23.01.2025 р. на поштову адресу суду від ТОВ "Забір`я" надійшла заява про роз`яснення судового рішення.

Ухвалою господарського суду від 30.01.2025 р. заяву ТОВ "Забір`я" про роз`яснення судового рішення було повернуто заявнику без розгляду.

03.02.2025 р. через систему "Електронний суд" від представника ТОВ "Забір`я" надійшла заява про роз`яснення судового рішення.

Ухвалою господарського суду від 06.02.2025 р. розгляд заяви ТОВ "Забір`я" про роз`яснення судового рішення призначено на 11.02.2025 р.; зобов`язано заявника подати до суду у строк до 10.02.2025 р. належні докази невиконання судового рішення від 05.12.2013 р. у справі № 3/132-12 та письмові пояснення закінчення/незакінчення строку, протягом якого рішення може бути пред`явлене до виконання; встановлено строк до 10.02.2025 р. для подання учасниками у справі пояснень, аргументів, міркувань та, у разі наявності, заперечень відносно предмету розгляду в судовому засіданні, що відбудеться 11.02.2025 р.

10.02.2025 р. через систему "Електронний суд" від ТОВ "Забір`я" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

11.02.2025 р. через систему "Електронний суд" від Київської обласної прокуратури надійшли заперечення на заяву про роз`яснення судового рішення.

У судовому засіданні 11.02.2025 р. представник заявника вимоги заяви підтримав, прокурор проти задоволення заяви заперечував.

Розглянувши заяву ТОВ "Забір`я" про роз`яснення рішення господарського суду Київської області від 05.12.2013 р., судом встановлено наступне.

Так, як вже вказано судом вище, рішенням господарського суду Київської області від 05.12.2013 р. у справі № 3/132-12, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.02.2014 р. та постановою Вищого господарського суду України від 07.04.2015 р., задоволено позов заступника прокурора Київської області в інтересах держави, в особі Фонду державного майна України, до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області та Публічного акціонерного товариства "Забір`я" про визнання незаконним та часткове скасування наказу, витребування водного об`єкту з незаконного володіння та визнання права власності:

- визнано недійсним та скасовано наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області від 02.06.1998 р. № 5-25-7/27 про перетворення Державного виробничого сільськогосподарського рибоводного підприємства "Забір`я" у Відкрите акціонерне товариство в частині передачі згідно Переліку нерухомого майна ПАТ "Забір`я" наступних водних об`єктів: став вирощувальний, 23 га, Фастівський район, с. Мотовилівка; став вирощувальний (в. Мот), 69 га, ч. Мотовилівка, Васильківський район; став "Млинок", 9,3 га, Фастівський район, Хутір Млинок; став вирощувальний, 52,3 га, Фастівський район, с. Пришивальне;

- визнано за державою в особі Фонду державного майна України право власності на водні об`єкти передані ПАТ "Забір`я" наказом регіонального відділення Фонду Державного майна України по Київській області від 02.06.98 р. № 5-25-7/27 про перетворення Державного виробничого сільськогосподарського рибоводного підприємства "Забір`я" у Відкрите акціонерне товариство та переліком нерухомого майна, що передається у власність відкритому акціонерному товариству "Забір`я", зокрема, став "Млинок", 9,3 га., за адресою: Київська обл., Фастівський район, с. Млинок;

- витребувано на користь держави в особі Фонду державного майна України з незаконного володіння ПбАТ "Забір`я" водні об`єкти передані останньому наказом регіонального відділення Фонду Державного майна України по Київській області від 02.06.98 р. № 5-25-7/27 про перетворення Державного виробничого сільськогосподарського рибоводного підприємства "Забір`я" у Відкрите акціонерне товариство "Забір`я" та переліком нерухомого майна, що передається у власність Відкритому акціонерному товариству "Забір`я", зокрема, став "Млинок", 9,3 га., за адресою: Київська обл., Фастівський район, с. Млинок;

- стягнуто з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області в доход Державного бюджету України 4292 (чотири тисячі двісті дев`яносто дві) гривні 00 коп. судового збору.

Як вказує заявник, позовні вимоги були мотивовані тим, що під час перевірки законності використання земель водного фонду на території Київської області встановлено, що наказом регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області від 02.06.2012 р. № 5-25-7/27 передано у власність Публічного акціонерного товариства "Забір`я" водні об`єкти на території Фастівського району Київської області, що є порушенням ст. 5 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств", згідно якої приватизації не підлягають об`єкти, що мають загальнодержавне значення, зокрема, водні ресурси та інші природні ресурси, які є власністю українського народу.

На переконання ТОВ "Забір`я", рішенням у справі № 3/132-12 визнано за державою в особі Фонду державного майна України право власності виключно на водні об`єкти, а саме: став вирощувальний, 23 га, Фастівський район, с. Мотовилівка; став вирощувальний (в. Мот), 69 га, с. Мотовилівка, Васильківський район; став "Млинок", 9,3 га, Фастівський район, Хутір Млинок; став вирощувальний, 52,3 га, Фастівський район, с. Пришивальне. Тобто, таким рішенням не визнавалося право власності за державою в особі Фонду державного майна України на будь-які інші об`єкти, у тому числі гідроспоруди.

Однак, як зазначає відповідач-2, з абсолютно протилежною позицією виступає Київська обласна прокуратура, розміщуючи на своєму сайті повідомлення, згідно яких слідує, що комплекс державних гідротехнічних споруд, що були включені до складу майнового комплексу ТОВ "Забір`я", включено до складу водних об`єктів.

ТОВ "Забір`я" вважало, що у справі № 3/132-12 суд фактично вирішив питання права власності держави на водні ресурси в розумінні води як фізичної речовини, яка використовується товариством всі ці роки на підставі дозволу на спеціальне водокористування та вирішив, що гідротехнічні споруди та став нагульний не є єдиним цілісним об`єктом.

Однак, на теперішній час у провадженні господарського суду Київської області перебувають дві справи № 911/46/23 та № 911/2634/23 за позовом прокуратури в інтересах Держави в особі Фонду державного майна України до ТОВ "Забір`я" про скасування державної реєстрації права власності ТОВ "Забір`я" на об`єкти нерухомого майна гідротехнічні споруди та витребування на користь держави в особі Фонду державного майна України із незаконного володіння ТОВ "Забір`я" гідротехнічних споруд, що розташовані за адресою: с. Бобриця, вул. Леніна, 98 та с. Забіря, вул. Озерна, 1. Позовні вимоги прокурора у справах № 911/46/23 та № 911/2634/23, у тому числі, ґрунтуються на рішенні господарського суду Київської області у справі № 3/132-12. Прокурор вважає, що вказаним рішенням було витребувано на користь держави не тільки "стави" як водні об`єкти, а і гідротехнічні споруди як об`єкти нерухомого майна.

Зважаючи на вищевикладене, на думку заявника, суперечливе розуміння рішення господарського суду Київської області від 05.12.2013 р. у справі № 3/132-12 різними особами ставить необхідність у його роз`ясненні.

Разом з тим, у своєму подальшому клопотанні (на виконання вимог ухвали суду) заявник вказує, що на веб-порталі МЮУ Автоматизована система виконавчого провадження міститься інформація про виконавче провадження № 48155991, стан завершено. Станом на сьогодні ТОВ "Забір`я" не володіє інформацією про підставу та час завершення виконавчого провадження. Будь-яких документально підтверджених відомостей про фактичне виконання судового рішення від 05.12.2013 р. заявник не має.

Київською обласною прокуратурою подано заперечення на заяву про роз`яснення судового рішення. Так, прокуратурою до Фонду державного майна України скеровано запит № 15/4-97вих23 від 23.03.2023 р., в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", з вимогою проінформувати про вжиті заходи для здійснення державної реєстрації права власності держави на вказані стави з усіма їх конструктивними елементами (дамби, греблі, водовипуски, водовпуски тощо), в тому числі дані про результати огляду вказаних рибницьких ставків, встановлення переліку їх складових елементів (гідротехнічних споруд), долучивши належним чином засвідчені правоустановлюючі документи, акти перевірок, управлінські рішення щодо їх подальшого використання/утримання, дані щодо обліку цього майна в Єдиному реєстрі об`єктів державної власності тощо. У разі підтвердження наявності порушень вимог законодавства щодо порядку/процедури реєстрації права власності на дані об`єкти нерухомого майна, прокурор клопотав про викладення обґрунтованої позиції відносно намірів самостійно вжити заходи на їх усунення або навести вагомі причини неможливості такого реагування для реального і своєчасного поновлення інтересів держави та запобігання ризиків незаконного використання, відчуження, втрати, вибуття іншим способом з державної власності указаних гідротехнічних споруд, з урахуванням у контексті можливості приватизації спірного майна того факту, що такий об`єкт як гідротехнічна споруда ставка є нерухомим майном, оскільки вона нерозривно пов`язана з землею і призначена для управління водними ресурсами, тобто її функціонування неможливе без існування водного об`єкту. Так само гідротехнічні споруди, які складаються, зокрема, із земляної греблі, дамб та водоскидної споруди шлюзного типу, призначені для існування ставків руслового типу на земельній ділянці водного фонду. Використання гідротехнічної споруди без втрати її правового статусу з іншою метою, аніж обслуговування водного об`єкта, є неможливим.

У відповідь на вказаний запит отримано лист від 04.04.2023 р. № 10-24-8157, в якому проінформовано про те, що Фондом здійснено всі заходи щодо виконання рішення господарського суду Київської області від 05.12.2013 р. у справі № 3/132-12 й указано, що відповідно до вимог ст. 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди (їх окремі частини), квартири, житлові та нежитлові приміщення. Водні об`єкти не є нерухомим майном та не підлягають державній реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Також повідомлено, що ним як органом управління спірним державним майном здійснюються заходи щодо визначення балансоутримувача вказаних водних об`єктів.

Вищевказані положення законодавства свідчать, що саме Фондом державного майна України здійснювався та здійснюється на даний час, захист та управління об`єктами нерухомого майна державної форми власності щодо якого відсутні інші управлінські рішення про передачу функцій управління до інших суб`єктів управління державною власністю.

Таким чином, оскільки, на переконання прокурора, ухвалене судове рішення не підлягає примусовому виконанню у порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження", він вважає, що на цей час відсутні процесуальні можливості для роз`яснення вищезазначеного рішення господарського суду Київської області від 05.12.2013 р. у справі № 3/132-12.

З`ясувавши викладені у заяві відповідача-2 про роз`яснення рішення обставини, дослідивши в судовому засіданні подані докази, оцінивши аргументи сторін, суд дійшов висновку, що зазначена заява відповідача-2 не підлягає задоволенню у зв`язку з наступними обставинами.

Так, згідно зі ст. 3 Господарського процесуального кодексу України (далі ? ГПК України) судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

У п. 32 Висновку № 11 (2008 р.) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що всі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою, це необхідна передумова розуміння рішення сторонами та громадськістю.

Верховний Суд України у постанові Пленуму "Про судове рішення у цивільній справі" від 18.12.2009 р. також наголошує на тому, що ухвалене у справі рішення має бути гранично повним, ясним, чітким, викладеним у послідовності, встановленій законодавством, і обов`язково містити вступну, описову, мотивувальну та резолютивну частини. Разом з тим рішення не повинно містити зайвої деталізації, яка не має правового значення в даній справі, а також незрозумілих словосполучень, занадто довгих речень, через які викладення фактичних обставин важко сприймається.

Відповідно до частин першої, другої та третьої ст. 245 ГПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви про роз`яснення рішення. Про роз`яснення або відмову у роз`ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.

Отже, за змістом ст. 245 ГПК України вбачається право учасників справи на подання до господарського суду заяви про роз`яснення судового рішення, яке набрало законної сили, за умови, що таке роз`яснення не матиме наслідком зміни змісту судового рішення.

Виходячи з цієї норми закону, роз`яснення рішення суду це уточнення, більш чітке і зрозуміле викладення справжнього його змісту.

Роз`яснення рішення є засобом виправлення недоліків судового акту, який полягає в усуненні неясності судового рішення. Таким чином, суд роз`яснює суть судового рішення, якщо воно є незрозумілим для суб`єкта, якому надано право звернення за відповідним роз`ясненням. Між тим, необхідність такого роз`яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання.

Рішення суду може бути роз`яснено у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Окрім цього, необхідно вказати, що зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення. Підставою для роз`яснення судового рішення, як засобу усунення недоліків ухваленого судового акту є його неясність, невизначеність.

Фактично роз`ясненням рішення - є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акту, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше.

При цьому суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз`яснення судового акту виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.

Згідно з п. 18 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" № 6 від 23.03.2012 р. здійснюючи роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз`ясненні рішення. Роз`яснено може бути лише таке судове рішення, яке набрало законної сили та не скасоване на момент звернення по його роз`яснення. В іншому разі господарський суд відмовляє в його роз`ясненні, а якщо рішення скасовано в певній частині, - роз`яснює його в тій частині, в якій рішення залишено без змін (залишено в силі), а в решті відмовляє у роз`ясненні. Суд нижчої інстанції також не вправі роз`яснювати судові рішення суду вищої інстанції, в тому числі про зміну чи скасування рішення суду нижчої інстанції. Про відмову в роз`ясненні рішення виноситься ухвала, яка може бути оскаржена. Отже, роз`яснення судового рішення спрямоване на його викладення у більш зрозумілій формі та здійснюється господарським судом без зміни його змісту та в межах тих питань, які були предметом судового розгляду.

Аналогічні висновки містить ухвала Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.02.2018 р. у справі № 910/23307/16.

Отже, для задоволення заяви про роз`яснення рішення необхідним є виникнення у особи труднощів з розумінням прийнятого рішення суду, а також залишення судом без змін суті рішення.

Тобто, як вказано вище, заява про роз`яснення судового рішення відповідно до ст. 245 ГПК України не підлягає задоволенню, якщо заявник фактично порушує питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення (відповідні висновки щодо застосування норм права викладені у постановах Верховного Суду від 28.01.2019 р. у справі № 914/208/17, від 28.02.2018 р. у справі № 910/12754/14, від 24.04.2018 р. у справі № 910/19810/17).

Положення ст. 245 ГПК України не визначають критеріїв, якими можна об`єктивно установити доцільність роз`яснення судового рішення. Тому така доцільність приймається за судовим розсудом, який має відштовхуватись від раціональних критеріїв (здоровий глузд, зрозумілість для звичайної розумної людини без юридичної освіти).

Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, господарський суд відмовляє в роз`ясненні рішення.

Відповідно до частин першої та другої ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як вже вказано вище, судом було розглянуто справу № 3/132-12 та ухвалено рішення в межах заявлених позовних вимог.

Крім того, частиною другою ст. 245 ГПК України встановлено, що подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.

Відповідно до п. 21 Постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 р. № 14 роз`яснення рішення суду, а не ухвали, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Роз`яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до виконання.

З аналізу вказаної норми та судової практики вбачається, що роз`ясненню підлягають не всі судові рішення, а лише ті, які підлягають примусовому виконанню, порядок здійснення якого визначено Законом України "Про виконавче провадження", що відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, наведеній в ухвалах від 10.07.2018 р. у справі № 461/1930/16-ц, від 03.09.2018 р. у справі № 638/11634/17 (К/9901/4439/17), від 18.06.2019 р. у справі № 903/922/17, від 09.07.2018 р. у справі № 911/2050/16, від 06.10.2020 р. у справі № 233/3676/19, від 23.12.2020 р. у справі № 914/2259/17, від 14.12.2022 р. у справі № 755/1600/16.

Судом встановлено, що матеріали справи містять докази виконання рішення господарського суду Київської області від 05.12.2013 р. у справі № 3/132-12 в частині витребування на користь держави в особі Фонду державного майна України з незаконного володіння ПАТ "Забір`я" водних об`єктів, зокрема, ставу "Млинок" (наказ суду від 12.09.2014 р.). Так, відповідно до постанови державного виконавця від 25.04.2018 р. про закінчення виконавчого провадження виконавче провадження № 48155991 закрито у зв`язку з його виконанням.

В частині визнання недійсним та скасування наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області від 02.06.1998 р. № 5-25-7/27 про перетворення Державного виробничого сільськогосподарського рибоводного підприємства "Забір`я" у Відкрите акціонерне товариство в частині передачі згідно Переліку нерухомого майна ПАТ "Забір`я" наступних водних об`єктів: став вирощувальний, 23 га, Фастівський район, с. Мотовилівка; став вирощувальний (в. Мот), 69 га, ч. Мотовилівка, Васильківський район; став "Млинок", 9,3 га, Фастівський район, Хутір Млинок; став вирощувальний, 52,3 га, Фастівський район, с. Пришивальне та в частині визнання за державою в особі Фонду державного майна України права власності на водні об`єкти, передані ПАТ "Забір`я", зокрема, став "Млинок" наведене рішення примусовому виконанню не підлягає, тому накази на його виконання судом не видавалися.

Таким чином, рішення суду є ясним та чітким, справа розглянута в межах заявлених позовних вимог, крім того, рішення господарського суду Київської області від 05.12.2013 р. у справі № 3/132-12 в частині витребування майна на користь держави є виконаним, а в інших частинах, в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", не підлягає примусовому виконанню, а відтак і роз`ясненню, тому поставлені у заяві про роз`яснення судового рішення питання не можуть бути розглянуті в порядку роз`яснення судового рішення, так як це суперечить положенням ст. 245 ГПК України та може призвести до зміни змісту судового рішення, що також є порушенням ст. 245 ГПК України.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні заяви ТОВ "Забір`я" про роз`яснення рішення господарського суду Київської області від 05.12.2013 р. у справі № 3/132-12.

Керуючись ст. 234, 245 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

Ухвалив:

Відмовити у задоволенні заяви ТОВ "Забір`я" про роз`яснення рішення господарського суду Київської області від 05.12.2013 р. у справі № 3/132-12.

Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 235 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржена у строки та в порядку, визначеному § 1 глави 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання повного тексту ухвали 25.03.2025 р.

Головуючий суддя А.В. Лопатін

судді С.Ю. Наріжний

О.В. Щоткін