Рішення

від 13.03.2025 по справі 914/3143/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.03.2025 Справа № 914/3143/24

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ферозіт"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Макроекобуд"

про стягнення 274224,49 грн

за участю представників:

від позивача Ватраль М.Д.

від відповідача не з`явився

Суть спору: Позовні вимоги заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю "Ферозіт" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Макроекобуд" про стягнення 274224,49 грн., з яких 228520,41 грн. основного боргу, 45704,08 грн. штрафу.

Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду та відображено у протоколах судового засідання.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, позов просив задовольнити з підстав, що наведені у позовній заяві.

Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши доводи представника позивача, суд встановив таке.

10 жовтня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ферозіт" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Макроекобуд" (Покупець) було укладено договір № РЕ/ЛВ/182/23 поставки товарів.

Згідно з пункту 1.1 договору постачальник зобов`язується постачати і передати у власність покупцю будівельні матеріали (Товар) для використання у господарській діяльності, а покупець зобов`язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору.

Відповідно до пункту 1.2. договору передача товару оформляється видатковою накладною, яка є достатнім доказом передачі товару за даним договором. Асортимент товару, його кількість, дата поставки і ціна визначаються згідно видаткових накладних (накладні). Ціни на кожну наступну поставку встановлюються в накладних.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що форма оплати: передоплата в розмірі ___ відсотків від загальної вартості партії товару, що поставляється. Решту суми вартості товару покупець сплачує шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника не пізніше 30 календарних днів з дати поставки товару.

У пункті 4.2. договору зазначено, що розрахунки за товар здійснюються шляхом перерахування суми вартості товару у безготівковому порядку в гривнях на поточний банківський рахунок постачальника. Загальна сума договору складає суму всіх накладних, на підставі яких здійснюється постачання продукції у відповідності з цим договором.

Відповідно до пункту 4.3. договору, в платіжній інструкції на оплату товару в призначенні платежу покупець повинен зазначати як підставу оплати цей договір, посилання на його дату та номер. Сторони погодили, що у випадку зазначення покупцем в призначенні платежу іншої підстави, як-то рахунок-фактуру, видаткову накладну постачальник зараховує кошти за цим договором.

Згідно з пунктом 4.4. договору, у випадку наявності заборгованості по оплаті поставленого на виконання цього договору товару зі сторони покупця, постачальник має право в першу чергу зарахувати отримані грошові кошти як погашення заборгованості за грошовими зобов`язаннями, які виникли раніше, незалежно від призначення платежу.

Відповідно до пункту 5.3. договору у випадку прострочення оплати поставленого товару більше ніж на 30 календарних днів покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 20 % від вартості неоплаченого товару.

Пунктом 5.7. договору передбачено, що у випадку виникнення спорів з питань, які передбачені даним договором або пов`язаних з ним, сторони вживають всіх заходів до їх розв`язання шляхом переговорів. При неможливості розв`язання цих спорів шляхом переговорів, вони вирішуються у відповідності до законодавства України.

На виконання умов договору позивачем поставлено та передано у власність відповідача товар на загальну суму 2010041,35 грн відповідно до наступних видаткових накладних: №ЛВ000012395 від 11.10.2023 на суму 138375,76 грн, №ЛВ000000526 від 25.01.2024 на суму 23760,00 грн, №ЛВ000000527 від 25.01.2024 на суму 42550,00 грн, №ЛВ000000537 від 26.01.2024 на суму 144410,24 грн, №ЛВ000000538 від 26.01.2024 на суму 144410,24 грн, №ЛВ000000723 від 05.02.2024 на суму 28968,52 грн, №ЛВ000000729 від 08.02.2024 на суму 93718,08 грн, №ЛВ000000730 від 08.02.2024 на суму 6010,50 грн, №ЛВ000000745 від 08.02.2024 на суму 34560,00 грн, №ЛВ000001528 від 26.02.2024 на суму 93718,08 грн, №ЛВ000001529 від 26.02.2024 на суму 10540,00 грн, №ЛВ000001535 від 26.02.2024 на суму 24644,86 грн, №ЛВ000001622 від 28.02.2024 на суму 93718,08 грн, №ЛВ000001965 від 07.03.2024 на суму 142680,78 грн, №ЛВ000002877 від 28.03.2024 на суму 111982,79 грн, №ЛВ000002878 від 28.03.2024 на суму 93718,08 грн, №ЛВ000002875 від 28.03.2024 на суму 156943,86 грн, №ЛВ000002990 від 02.04.2024 на суму 93718,08 грн, №ЛВ000003113 від 03.04.2024 на суму 11340,00 грн, №ЛВ000003205 від 05.04.2024 на суму 93718,08 грн, №ЛВ000003451 від 10.04.2024 на суму 112508,57 грн, №ЛВ000003710 від 17.04.2024 на суму 25130,80 грн, №ЛВ000003711 від 17.04.2024 на суму 7551,60 грн, №ЛВ000003712 від 17.04.2024 на суму 98803,54 грн, №ЛВ000003713 від 17.04.2024 на суму 22232,23 грн, №ЛВ000003831 від 19.04.2024 на суму 31454,79 грн, №ЛВ000003894 від 22.04.2024 на суму 93718,08 грн, №ЛВ000003916 від 22.04.2024 на суму 9854,00 грн, №ЛВ000003917 від 22.04.2024 на суму 2723,50 грн та №ЛВ000003918 від 22.04.2024 на суму 22573,21 грн.

Як зазначено у позовній заяві, жодних претензій щодо кількості та якості поставленого товару відповідачем не заявлялось. До того ж покупцем частково сплачено отриманий товар на суму 1781520,94 грн, що підтверджується платіжними інструкціями, долученими до матеріалів справи: №7428 від 28.12.2023, №7510 від 30.01.2024, №7609 від 19.02.2024, №45 від 28.03.2024, №143 від 18.04.2024, №172 від 13.05.2024, №250 від 29.05.2024, №7845 від 31.05.2024, №287 від 12.06.2024, №7934 від 27.06.2024, №8034 від 26.07.2024, №8103 від 09.08.2024, №8176 від 10.09.2024, №8399 від 31.10.2024, №8590 від 10.12.2024.

Таким чином, як стверджує позивач, станом на дату подання позову сума заборгованості відповідача перед позивачем за поставлений та неоплачений товар становить 228520,41 грн, що є сумою основного боргу за договором.

Керуючись пунктом 5.3. договору позивач нарахував відповідачу штраф на суму 45704,08 грн.

З огляду на вищезазначене, позивач звернувся до Господарського суду Львівської області та просить стягнути з відповідача 228520,41 грн основного боргу та 45704,08 грн штрафу.

Відповідач проти позову не заперечив, відзив на позовну заяву не подав.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши доводи представника позивача, суд дійшов висновку позов задовольнити з таких підстав.

Згідно із частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно із частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як встановлено судом, 10.10.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ферозіт» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Макроекобуд» (покупець), відповідно до пункту 1.1. якого постачальник зобов`язується постачати і передати у власність покупцю будівельні матеріали (Товар) для використання у господарській діяльності, а покупець зобов`язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору.

Факт поставки відповідачу товару підтверджується такими видатковими накладними: №ЛВ000012395 від 11.10.2023, №ЛВ000000526 від 25.01.2024, №ЛВ000000527 від 25.01.2024, №ЛВ000000537 від 26.01.2024, №ЛВ000000538 від 26.01.2024, №ЛВ000000723 від 05.02.2024, №ЛВ000000729 від 08.02.2024, №ЛВ000000730 від 08.02.2024, №ЛВ000000745 від 08.02.2024, №ЛВ000001528 від 26.02.2024, №ЛВ000001529 від 26.02.2024, №ЛВ000001535 від 26.02.2024, №ЛВ000001622 від 28.02.2024, №ЛВ000001965 від 07.03.2024, №ЛВ000002877 від 28.03.2024, №ЛВ000002878 від 28.03.2024, №ЛВ000002875 від 28.03.2024, №ЛВ000002990 від 02.04.2024, №ЛВ000003113 від 03.04.2024, №ЛВ000003205 від 05.04.2024, №ЛВ000003451 від 10.04.2024, №ЛВ000003710 від 17.04.2024, №ЛВ000003711 від 17.04.2024, №ЛВ000003712 від 17.04.2024, №ЛВ000003713 від 17.04.2024, №ЛВ000003831 від 19.04.2024, №ЛВ000003894 від 22.04.2024, №ЛВ000003916 від 22.04.2024, №ЛВ000003917 від 22.04.2024, №ЛВ000003918 від 22.04.2024 на загальну суму 2010041,35 грн.

Як підтверджується матеріалами справи, заборгованість відповідача становить 228520,41 грн. Доказів, які б свідчили про інші обставини в матеріалах справи відсутні, відзив на позовну заяву відповідач не подав.

Згідно із абзацу 1 частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За умовами статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Як встановлено судом, відповідно до пункту 5.3. договору у випадку прострочення оплати поставленого товару більше ніж на 30 календарних днів покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 20 % від вартості неоплаченого товару.

Перевіривши розрахунок штрафу, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення 45704,08 грн штрафу є обґрунтована.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Отже, враховуючи наведені норми законодавства та встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтований, підтверджений матеріалами справи, не спростований відповідачем, з огляду на що підлягає задоволенню.

Сплата позивачем судового збору підтверджується платіжною інструкцією №57895 від 20.12.2024 на суму 4113,37 грн.

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Враховуючи те, що позовну заяву подано в електронній формі, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір», суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 3290,70 грн, оскільки позов підлягає задоволенню повністю.

Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Макроекобуд" (79071, Львівська область, місто Львів, вул. Кульпарківська, будинок 230А, корпус 5, ідентифікаційний код 39941103) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ферозіт" (48100, Тернопільська область, Теребовлянський район, місто Теребовля, вулиця Шевченка, будинок 171, ідентифікаційний код 37961273) 228520,41 грн основного боргу, 45704,08 грн штрафу та 3290,70 грн витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили, відповідно до статті 327 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку у відповідності до Глави 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення виготовлено 24.03.2025

Суддя Петрашко М.М.