Рішення

від 20.03.2025 по справі 921/668/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20 березня 2025 року м. ТернопільСправа № 921/668/24

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Шумського І.П.

за участі секретаря судового засідання Романюка Д.О.

розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Антонівський м`ясокомбінат" (09138, Київська область, Білоцерківський район, с. Мала Антонівка, вул. О. Цмокна, 1-Б)

до відповідача Підприємства об`єднання громадян (релігійної організації, профспілки) "Надія" Громадської організації "Вся Україна" (46008, Тернопільська область, м. Тернопіль, вул. Медова, буд. 18, прим. 2)

про стягнення 315066,34 грн боргу.

За участі від:

позивача не з`явився

відповідача не з`явився

Зміст позовних вимог, позиція позивача.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Антонівський м`ясокомбінат" звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Підприємства об`єднання громадян (релігійної організації, профспілки) "Надія" Громадської організації "Вся Україна" про стягнення 315066,34 грн боргу.

В обґрунтування позовних вимог у позовній заяві б/н від 11.09.2024 (вх. №788 від 04.12.2024) позивач зазначив про неналежне виконання відповідачем умов договору поставки №81021 від 08.10.2021, в частині оплати за отриманий ним товар.

Позиція відповідача.

Відповідач участі уповноваженого представника у судові засідання не забезпечив, відзиву на позовну заяву, в порядку ст. 165 ГПК України, у встановлений в ухвалі від 09.12.2024 (про відкриття провадження у справі) строк не надав.

Частиною 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Норма такого ж змісту відображена і у ч.2 ст. 178 ГПК України.

Процесуальні дії суду у справі.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 09.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №921/668/24 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 09.01.2025, котре відкладалось на 10.02.2025.

30.12.2024 від представника позивача адвоката Дудника А.В. надійшло клопотання б/н від 17.12.2024 (вх. №9942), у якому він просив суд розгляд даної справи здійснювати без його участі. При цьому, він повністю підтримав позовні вимоги.

У зв`язку з перебуванням судді Шумського І.П. з 03.02.2025 у відпустці та, відповідно, неможливістю проведення підготовчого засідання 10.02.2025, ухвалою суду від 27.01.2025 підготовче засідання у справі № 921/668/24 призначено на 27.02.2025.

Надалі, ухвалою суду від 27.02.2025 закрито підготовче провадження по справі №921/668/24 та призначено її до розгляду по суті на 20.03.2025.

Сторони явку повноважних представників у судове засідання 20.03.2025 не забезпечили, про дату, час та місце його проведення повідомлені належним чином.

Стаття 42 ГПК України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому норми вказаної статті зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідно до ч. 9 ст.165, ч. 2 ст.178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Ч. 1 ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що учасникам справи було створено належні умови для підготовки до розгляду справи, надання заяв по суті справи та доказів в обґрунтування своїх вимог або заперечень, тому є підстави для розгляду справи за наявними в справі матеріалами.

Судом враховано, що у силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.

Відповідно до листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25.01.2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду).

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

08.10.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Антонівський м`ясокомбінат" (надалі постачальником) та Підприємством об`єднання громадян "Надія" Громадської організації "Вся Україна" (надалі - покупцем) укладено договір поставки №81021 (надалі - договір), згідно з п. 1.1 якого постачальник зобов`язався поставити у власність покупця товар, а покупець зобов`язався прийняти цей товар та оплатити його вартість на умовах даного договору.

Згідно з п. 1.2 договору найменування та кількість товару зазначається у накладних, підписаних представниками сторін.

Моментом передачі права власності на товар є момент отримання товару покупцем та підписання уповноваженими представниками сторін накладних, що підтверджують передачу товару від постачальника до покупця (п. 1.3 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору ціна договору фіксується в накладних, що виписуються на весь асортимент товару, що постачається.

Загальна вартість договору становить загальну вартість товару, поставленого згідно накладних, протягом дії даного договору (п. 2.2 договору).

У п. 3.1 договору зазначено, що покупець оплачує постачальнику вартість кожної поставленої партії товару на протязі 14 банківських днів з дня його отримання. Підтвердженням факту отримання товару є накладна, підписана та скріплена печатками сторін.

Згідно з п. 6.1 договору покупець зобов`язався отримати товар від постачальника та оплатити постачальнику вартість отриманого товару, згідно умов даного договору.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2022, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань (п. 10.1 договору).

На виконання умов договору поставки, позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 17896181,72 грн, на підтвердження чого долучено до позову видаткові накладні: №АМ-0000841 від 11.01.2022 на суму 1431648 грн; №АМ-0000745 від 11.01.2022 на суму 126729,04 грн; №АМ-0001271 від 14.01.2022 на суму 1435464 грн; №АМ-0001623 від 18.01.2022 на суму 1432656 грн; №АМ-0001819 від 20.01.2022 на суму 1431360 грн; №АМ-0002047 від 24.01.2022 на суму 1355659,74 грн; №АМ-0002304 від 25.01.2022 на суму 1356747,80 грн; №АМ-0002436 від 26.01.2022 на суму 119106 грн; №АМ-002589 від 28.01.2022 на суму 1337116,02; №АМ-002920 від 31.01.2022 на суму 1336110,72 грн; №АМ-003173 від 02.02.2022 на суму 150525 грн; №АМ-003237 від 02.02.2022 на суму 1336110,72 грн; №АМ-003891 від 08.02.2022 на суму 1330414,02 грн; №АМ-004014 від 10.02.2022 на суму 226395 грн; №АМ-007717 від 10.02.2022 на суму 1331687,40 грн; №АМ-008175 від 15.02.2022 на суму 1336780,92 грн; №АМ-008279 від 16.02.2022 на суму 144266,50 грн; №АМ-01263 від 21.02.2022 на суму 341380,08 грн та накладну №АМ-00954 від 18.02.2022 на суму 336024,76 грн.

Приймання - передача товару згідно з зазначеними накладними посвідчується зробленими на них відмітками представників обох сторін та печатками сторін.

Однак, в порушення умов договору поставки, відповідачем частково здійснено оплату за отриманий ним товар.

Згідно з випискою CREDIT AGRICOLE по рахунку позивача за період 01.01.2022 - 10.09.2024 убачається, що відповідачем за період з 25.01.2022 до 20.11.2023 здійснено перерахування коштів на рахунок позивача на загальну суму 17581115,38 грн.

Невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою про відновлення його порушених прав.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд при ухвалені рішення, висновки суду.

Статтями 15,16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами виникли зобов`язання за договором поставки.

Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічне положення містить стаття 265 ГК України.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Приписами ст. 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони у п. 3.1 договору обумовили, що покупець оплачує постачальнику вартість кожної поставленої партії товару на протязі 14 банківських днів з дня його отримання.

Судом з`ясовано, що в порушення умов договору поставки №81021 від 08.10.2021, приписів перелічених норм, а також ст. ст. 11, 14 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193 ГК України, повний розрахунок по оплаті вартості отриманого товару в строк визначений п. 3.1 договору, боржник не провів, заборгувавши станом на час розгляду справи в суді 315066,34 грн.

Доказів на підтвердження проведення повного розрахунку за отриманий товар як в строк обумовлений у договорі, так і станом на час розгляду справи в суді, відповідачем не представлено.

Згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором (ст. 611 ЦК України).

Нормами ст. 599 ЦК України, ст. 202 ГК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до змісту п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 13, ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, вимоги про примусове стягнення боргу в сумі 315066,34 грн за невиконання грошових зобов`язань по договору поставки №81021 від 08.10.2021 підлягають задоволенню як обґрунтовані.

Розподіл судових витрат.

В порядку ст. ст. 123, 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 3, 4, 12,13, 20, 73-80, 86, 91, 123, 129, 233, 236-240 ГПК України,

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

1.Стягнути з Підприємства об`єднання громадян (релігійної організації, профспілки) "Надія" Громадської організації "Вся Україна" (46008, Тернопільська область, м. Тернопіль, вул. Медова, буд. 18, прим. 2, ідентифікаційний код 44149377) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Антонівський м`ясокомбінат" (09138, Київська область, Білоцерківський район, с. Мала Антонівка, вул. О. Цмокна, 1-Б, ідентифікаційний код 32638227) 315066 (триста п`ятнадцять тисяч шістдесят шість) грн 34 коп. боргу, 4726 (чотири тисячі сімсот двадцять шість) грн судового збору в повернення сплачених судових витрат.

Видати наказ.

Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку та строки встановлені ст. ст. 256,257 ГПК України.

Повне рішення складено 25 березня 2025 року.

Суддя І.П. Шумський