Рішення від 24.03.2025 по справі 926/523/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2025 року м. ЧернівціСправа № 926/523/25

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Володимира Байталюка, за участю помічниці судді Олесі Віщук, розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг»

до релігійної громади парафії на честь святого великомученика димитрія чернівецько-буковинської єпархії «Української» православної церкви села Мамаївці Кіцманського району Чернівецької області

про стягнення основного боргу, штрафних санкцій, інфляційних втрат та трьох відсотків річних за неналежне виконання грошового зобов`язання в сумі 12872,14 грн

без повідомлення (виклику) сторін.

1. Короткий зміст позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код ЄДРПОУ 42399676) звернулося з позовом до релігійної громади парафії на честь святого великомученика димитрія чернівецько-буковинської єпархії «Української» православної церкви села Мамаївці Кіцманського району Чернівецької області (59343, Чернівецька область, Кіцманський район, село Мамаївці, вул. Привокзальна, будинок 2, код ЄДРПОУ 38813403) у змісті якого просить суд стягнути з відповідача кошти в розмірі 12872,14 грн, в тому числі: основний борг в сумі 9724,19 грн, пеню в сумі 1905,57 грн, три проценти річних в сумі 243,24 грн та інфляційні втрати в сумі 999,14 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 17.02.2023 між товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» та релігійною громадою парафії на честь святого великомученика димитрія чернівецько-буковинської єпархії «Української» православної церкви села Мамаївці Кіцманського району Чернівецької області було укладено договір постачання природного газу № 2301660-РО, на виконання умов якого позивач у період з лютого 2023 року по квітень 2024 року передав у власність відповідача природний газ на загальну суму в розмірі 22057,07 грн.

Оплату за переданий газ відповідач здійснив частково в розмірі 12332,88 грн, у зв`язку із чим у останнього перед відповідачем існує заборгованість в розмірі 9724,19 грн. У зв`язку із неналежним виконанням умов договору, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню в розмірі 1905,57 грн, 3 % річних в розмірі 243,24 грн та інфляційні втрати в розмірі 999,14 грн, яку просить стягнути у судовому порядку.

2. Хід розгляду справи та короткий зміст ухвал суду.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.02.2025 позовну заяву передано на розгляд судді Байталюку В. Д.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 19.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвала суду від 19.02.2025 була направлена відповідачу на його юридичну адресу за допомогою поштового зв`язку, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення 27.02.2025.

Суд зазначає, що станом на дату винесення цього рішення у встановлений строк відповідачем не надано відзиву на позовну заяву, про причини та/або намір вчинити відповідні дії суд не повідомляв.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (частина дев`ята статті 165 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною четвертою статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

З огляду на те, що під час розгляду справи судом було створено учасникам справи необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених статтями 42, 46 Господарського процесуального кодексу України, зважаючи на належне повідомлення учасників справи про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

3. Фактичні обставини справи встановлені судом.

17.02.2023 між товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» та релігійною громадою парафії на честь святого великомученика димитрія чернівецько-буковинської єпархії «Української» православної церкви села Мамаївці Кіцманського району Чернівецької області було укладено договір № 2301660-РО постачання природного газу (надалі договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору постачальник зобов`язується поставити споживачеві природній газ за ДК 021:2015 код 09120000-6 «Газове паливо» (природний газ), а Споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору.

Природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем для своїх власних потреб (пункт 1.2 договору).

Постачальник передає Споживачу на умовах цього договору замовлений Споживачем обсяг (об`єм) природного газу у період з лютого 2023 року по квітень 2024 року, в кількості 3,200 тис. куб. метрів.

В будь-якому випадку, обсяг визначений в акті приймання-передачі природного газу, оформленого відповідно до пункту 3.5 цього договору, вважається фактично використаним за цим договором обсягом природного газу (пункти 2.1, 2.4 договору).

Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі природного газу (пункт 3.1 договору).

Відповідно до пункту 3.5 договору приймання передача газу переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформляється актом приймання-передачі.

На підставі отриманих від споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на інформаційній платформі Оператора ГТС постачальник готує та надає споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі акт), підписаний уповноваженим представником постачальника (пункт 3.5.2 договору).

Споживач протягом 2 (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання (пункт 3.5.3 договору).

У випадку не повернення споживачем підписаного оригіналу акту до 15 (п`ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об`єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених у розділі 4 цього договору (пункт 3.5.4 договору).

Ціна та порядок зміни ціни за природній газ, який постачається за цим договором, встановлюється наступним чином:

Ціна природного газу за 1000 куб. м газу без ПДВ 13658,33 грн, крім того податок на додану вартість за ставкою 20 %, ціна природного газу за 1000 куб. м з ПДВ 16390,00 грн, крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи 124,16 грн без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом 136,576 грн, крім того ПДВ 20 %, 27,315 грн, всього з ПДВ 163,89 грн за 1000 куб. м.

Всього ціна газу за 1000 куб. м. з ПДВ з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужностей на добу, за цим договором складає 16553,89 грн (пункт 4.1 договору).

Відповідно до пункту 5.1 договору оплата за природний газ за розрахунковий період здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: 70 % вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу; остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому відповідач повинен був сплатити 70 % грошових коштів за відповідний розрахунковий період.

Оплата за природний газ здійснюється споживачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника зазначений у розділі 14 цього договору.

Споживач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 5.1 цього договору (пункт 5.3 договору).

Відповідно до пункту 7.1 договору за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим договором.

Згідно пункту 7.2 договору у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов`язується сплатити постачальнику 3 % річних, інфляційні збитки та пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Даний договір набирає чинності з дати його укладання і діє в частині поставки газу до 31 грудня 2023 включно, а в частині розрахунків до повного їх виконання. Продовження або припинення договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору (пункт 13.1 договору).

У відповідності до пункту 3.5.4 договору обсяг газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність Споживачу, а вартість поставленого газу розраховується відповідно до цін визначених у розділі 4 Договору.

17.02.2023 між сторонами укладено додаткову угоду № 1-24 до договору, яким постачальник надає послуги з поставки газу споживачу з січня по квітень 2024 року в кількості 1,200 тис. куб. метрів.

Договір постачання природного газу № 2301660-РО від 17.02.2023 та додаткова угода № 1-24 від 17.02.2023 підписані сторонами та скріплені їх печатками.

Таким чином, у відповідності до пункту 3.5.4 договору обсяг газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність Споживачу, а вартість поставленого газу розраховується відповідно до цін визначених у розділі 4 Договору.

На виконання умов договору, позивач передав у власність відповідача природний газ за період з лютого 2023 року по квітень 2024 року на згідно актів приймання-передачі на загальну суму 22057,07 грн, яку споживач погасив частково на суму 12332,88 грн, у зв`язку із чим утворилась заборгованість в розмірі 9724,19 грн.

ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» листом № ТОВВИХ-25-650 від 14.01.2025 повідомило позивача щодо підтвердження поставки природного газу відповідачу та його споживання щодо остаточної алокації відборів споживача з EIC-кодом 56ХS00012MLB700M в період з 20.02.2023 по 15.04.2024.

Оплату за переданий газ відповідач здійснив частково в розмірі 12332,88 грн, що підтверджується платіжними інструкціями, що містяться в матеріалах справи, чим порушив вимоги пункту 5.1 договору.

Таким чином, заборгованість відповідача за поставлений природній газ становить 9724,19 грн. Крім того, за прострочення оплати, позивачем правомірно нараховано пеню в сумі 1905,57 грн, 3 % річних в сумі 243,24 грн та інфляційні втрати в сумі 999,14 грн.

4. Мотиви, якими керується суд, та застосоване ним законодавство.

Частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Зобов`язання сторін виникли в порядку статті 11 Цивільного кодексу України з дій юридичних осіб, які в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують зазначені права та обов`язки, а укладений між ними правочин за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статей 712, 655-697 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України.

До виконання господарських договорів застосовується відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, встановлених цим Кодексом, що передбачено приписами другого абзацу пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Судом береться до уваги те, що відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи газотранспортної системи (далі Оператори ГРМ/ГТС), регулюються Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП) від 30.09.2015 № 2496.

Таким чином, договір постачання природного газу № 2301660-РО від 17.02.2023 є належною підставою для виникнення прав і обов`язків у сторін.

Факт поставки позивачем відповідачу природного газу за період з лютого 2023 року по квітень 2024 року та його споживання підтверджується листом ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» № ТОВВИХ-25-650 від 14.01.2025 та даними з інформаційної платформи щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56ХS00012MLB700M в період з 20.02.2023 по 15.04.2024.

З огляду на вказані обставини, позивач звернувся з цим позовом до суду про стягнення з відповідача основного боргу за період з лютого 2023 року по квітень 2024 року в сумі 9724,19 грн, пені в сумі 1905,57 грн, 3 % річних в сумі 243,24 грн та інфляційних втрат в сумі 999,14 грн за систематичні порушення умов договору щодо оплати послуг.

Відповідно до пункту 2 глави 7 розділу ХІІ Кодексу ГТС у точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця (М).

Відповідно до пункту 6 глави 7 розділу ХІІ Кодексу ГТС у випадку якщо фактичний місячний обсяг відбору/споживання дорівнює сумі попередніх щодобових алокацій за місяць, для відбору/споживання, що не вимірюється щодобово та облік якого здійснюється комерційним вузлом обліку, не обладнаним обчислювачем (коректором), обсяги щодобових остаточних алокацій дорівнюють обсягам, визначеним попередніми щодобовими алокаціями.

Коригування обсягів добового відбору/споживання забезпечується оператором газорозподільної системи на інформаційній платформі.

Отже, об`єм (обсяг) спожитого споживачем природного газу передається оператором ГРМ (в даному випадку АТ «Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз») до інформаційної платформи оператора ГТС та використовується постачальником для розрахунку вартості спожитого природного газу.

Судом враховується, що сторони в пункті 3.4 договору визначили, що постачальник із застосуванням ресурсів інформаційної платформи оператора ГТС та споживач здійснюють щоденний моніторинг фактично відібраного споживачем обсягу природного газу.

Пунктом 6.2 договору також передбачено, що споживач зобов`язаний самостійно контролювати власне використання природного газу за цим договором і своєчасно коригувати замовлені обсяги шляхом підписання додаткової угоди, прийняти газ на умовах цього договору, своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим договором.

Звірка фактично використаного обсягу газу за цим договором на певну дату чи протягом відповідного розрахункового періоду, ведеться сторонами на підставі даних комерційних вузлів обліку газу та інформації про фактично поставлений споживачу обсяг газу згідно з даними інформаційної платформи оператора ГТС (пункт 3.6 договору).

В матеріалах справи відсутні докази належного виконання відповідачем зобов`язань згідно умов підпункту 3.5.1 договору в частині надання постачальнику не пізніше 5-го (п`ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між оператором(ами) ГРМ та/або оператором ГТС та споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ.

Разом з цим, підпунктом 3.5.4 договору передбачено, що у випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на інформаційній платформі оператора ГTC, обсяг (об`єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних інформаційної платформи оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього договору.

Отже, позивач визначив обсяг спожитого споживачем природного газу у спірний період, оперуючи даними оператора ГРМ про об`єм (обсяг) розподіленого/спожитого споживачем природного газу, які отримав в процесі доступу до інформаційної платформи оператора ГТС.

Як вже зазначалося вище, умовами пункту 6.2 договору та Правилами постачання природного газу обов`язок контролювати власне споживання природного газу покладено саме на споживача.

Отже, враховуючи вищевикладені умови договору, не підписання відповідачем акту приймання-передачі не звільняє останнього від зобов`язань проведення своєчасного та повного розрахунку із позивачем за спожитий природний газ.

Відповідно до положень статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доводи позивача та наведені оператором ГТС дані відповідачем згідно вимог статті 74 Господарського процесуального кодексу України під час розгляду справи не спростовані.

Відповідачем не надані суду докази того, що використані позивачем дані, розміщені оператором ГТС на інформаційній платформі щодо остаточної алокації відборів газу відповідача за період з лютого 2023 року по квітень 2024 року є неповними чи не вірними, або такими, що відрізняються від даних самого споживача або оператора ГРМ.

Згідно статтей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Приписами частини першої статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Однак, в матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем зобов`язань в частині своєчасного та повного проведення розрахунку з позивачем за спожитий ним газ за період з лютого 2023 року по квітень 2024 року.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем за вказаним договором за період з лютого 2023 року по квітень 2024 року складає 9724,19 грн та є такою, що підтверджується встановленими судом обставинами та матеріалами справи.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений природний газ за період з лютого 2023 року по квітень 2024 року в сумі 9724,19 грн.

У відповідності до частини першої статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями, а статтями 525, 526 Цивільного кодексу України та статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань с підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором.

У відповідності до частини першої статті 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Пунктами 1, 2 статті 230 Господарського кодексу України визначено, що санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пунктом 6 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до вимог статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) с грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з приписами статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно пункту 7.2 договору у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов`язується сплатити постачальнику 3 % річних, інфляційні збитки та пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Вказаний пункт договору узгоджується із положеннями статтей 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань»: платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статті 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При дослідженні здійсненого позивачем розрахунку заявленої до стягнення суми пені, судом було встановлено, що такий розрахунок у повній мірі відповідає положенням законодавства та умовам договору, у зв`язку з чим, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 1905,57 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, законом установлено обов`язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов`язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення виконання зобов`язання.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат в сумі 999,14 грн та 3 % річних в сумі 243,24 грн, суд вважає його таким, що відповідає приписам чинного законодавства, є арифметично вірним у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача нарахованих 3 % річних та інфляційних підлягають задоволенню.

Відповідно до пункту 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідним, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно з частин першої та другої статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

5. Розподіл судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи обґрунтованість позову, судовий збір в розмірі 2422,40 грн підлягає стягненню з відповідача на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг».

Керуючись статтями 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

1.Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» до релігійної громади парафії на честь святого великомученика димитрія чернівецько-буковинської єпархії «Української» православної церкви села Мамаївці Кіцманського району Чернівецької області про стягнення основного боргу, штрафних санкцій, інфляційних втрат та трьох відсотків річних за неналежне виконання грошового зобов`язання в сумі 12872,14 грн задовольнити.

2.Стягнути з релігійної громади парафії на честь святого великомученика димитрія чернівецько-буковинської єпархії «Української» православної церкви села Мамаївці Кіцманського району Чернівецької області (59343, Чернівецька область, Кіцманський район, село Мамаївці, вул. Привокзальна, будинок 2, код ЄДРПОУ 38813403) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код ЄДРПОУ 42399676) заборгованість в сумі 15294,54 грн (з яких: 9724,19 грн основний борг, 1905,57 грн пеня, 243,24 грн 3% річних, 999,14 грн інфляційні втрати, 2422,40 грн судовий збір).

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код ЄДРПОУ 42399676).

Відповідач релігійна громада парафії на честь святого великомученика димитрія чернівецько-буковинської єпархії «Української» православної церкви села Мамаївці Кіцманського району Чернівецької області (59343, Чернівецька область, Кіцманський район, село Мамаївці, вул. Привокзальна, будинок 2, код ЄДРПОУ 38813403).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення (якщо оголошено вступну та резолютивну частини рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи з дня складання повного судового рішення).

Повне рішення складено та підписано 24.03.2025.

Суддя Володимир БАЙТАЛЮК

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/