Ухвала

від 24.03.2025 по справі 927/252/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

24 березня 2025 року

м. Київ

cправа № 927/252/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Студенець В.І.,

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 07.11.2023

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2025

у справі за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд)

до відповідачів:

1) ОСОБА_2 ,

2) ОСОБА_1 ,

3) ОСОБА_3 ,

4) ОСОБА_4 ,

5) ОСОБА_5 ,

6) ОСОБА_6 ,

7) ОСОБА_7 ,

8) ОСОБА_8 ,

9) ОСОБА_9

про стягнення 890 479 316,90 грн шкоди,

ВСТАНОВИВ:

1. Фонд звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом до відповідачів (членів правління та кредитного комітету банку) про солідарне стягнення 890 479 316,90 грн шкоди, яка виникла внаслідок здійснення відповідачами, що є пов`язаними особами банку (в розумінні ст.52 Закону "Про банки і банківську діяльність"), операцій, які прямо суперечили інтересам банку, а саме прийняття рішень про надання кредитів за кредитними договорами.

2. Господарський суд Чернігівської області рішенням від 07.11.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2025, позов Фонду про солідарне стягнення 890 479 316,90 грн шкоди задовольнив повністю.

3. 05.02.2025 ОСОБА_1 через систему Електронний суд звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Чернігівської області від 07.11.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2025, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

4. Верховний Суд ухвалою від 24.02.2025 відмовив скаржнику у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, а касаційну скаргу залишив без руху на підставі ч.2 ст.292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), як таку, що оформлена з порушенням вимог п.2 ч.4 ст.290 ГПК; надав строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

5. 03.03.2025 до Верховного Суду надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги (подана 03.03.2025 через систему Електронний суд) з клопотанням про зменшення розміру судового збору до 2 920,00 грн та доказом сплати судового збору у зазначеному розмірі.

6. Скаржник зазначає, що розмір судового збору (1 271 200,00 грн) перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу, а також в 435 разів перевищує розмір прожиткового мінімуму на одну особу, встановлений у 2025 році, відносно заявника з метою примусового виконання судового рішення у справі №927/561/21 ще у 2023 році було відкрито виконавче провадження, арештовані всі грошові кошти на рахунках та майно; вказане є перешкодою заявнику в доступі до правосуддя.

7. На підтвердження зазначеного, окрім раніше наданої до касаційної скарги роздруківки відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за період з 1 кварталу 2024 по 1 квартал 2025 року, надав також довідки Пенсійного фонду України форми ОК-5 та ОК-7, сформовані засобами автоматичних систем Пенсійного фонду України 25.02.2025, виписку АТ КБ "Приватбанк" про залишок коштів на банківських рахунках, постанови про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1, про арешт майна та про арешт грошових коштів.

8. Також скаржник надав постанову про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні НОМЕР_1, зі змісту якої вбачається, що "З метою виявлення зареєстрованого майна за боржником, до відповідних органів скеровано запити. Згідно наданої інформації з відповідних установ майно зареєстроване за боржником не значиться. Відповідно до інформації Міністерства внутрішніх справ транспортні засоби за боржником не зареєстровані. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта - боржника, за боржником нерухоме майно зареєстрованим не значиться. Згідно інформації наданої Державною фіскальною службою України за боржником зареєстровані відкриті рахунки в банківських установах на які державним виконавцем накладено арешт. Згідно інформації наданої установами банку грошові кошти на арештованих рахунках відсутні".

9. Частиною 1 ст.8 Закону "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

10. Згідно з ч.2 ст.8 зазначеного вище Закону суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у ч.1 цієї статті.

11. Водночас положення п.1 ч.1 ст.8 Закону "Про судовий збір" можуть бути застосовані до відповідача - фізичної особи за наявності відповідної підстави, визначеної зазначеною нормою (пункти 61, 70 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.11.2023 у справі №906/308/20).

12. Ураховуючи викладене, оцінюючи фінансовий стан заявника, колегія суддів вважає за можливе задовольнити клопотання ОСОБА_1 про зменшення розміру судового збору до фактично сплаченого - в розмірі 2 920,00 грн.

13. На виконання вимог п.5 ч.2 ст.290 ГПК скаржник в касаційній скарзі посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 2, 3 ч.2 ст.287, ч.3 ст.310 ГПК, та, зокрема, зазначає:

1) суди попередніх інстанцій не врахували висновки щодо застосування норм права (посилається на статті 625, 1048, 1050, 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК)) у подібних правовідносинах (відносно відсутності права нарахування відсотків за розрахунковими кредитними операціями після настання строку повернення кредиту або заявлення вимог (позовів) до позичальників, отримання судових рішень із конкретно визначеними сумами заборгованостей), викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі №910/4518/16 та від 28.03.2018 у справі №444/9519/12; дії позивача в частині зміни підстав позову зроблені не у процесуальний спосіб; як наслідок, суд апеляційної інстанції встановив обставин, що мають суттєве значення (щодо розміру шкоди), на підставі недопустимих доказів, що є додатковою підставою касаційного оскарження, передбаченою ч.3 ст.310 ГПК;

2) суди попередніх інстанцій не врахували висновки щодо застосування норм права (посилається на статті 256, 257, 261 ЦК, ч.7 ст.38, статті 48, 50 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб") у подібних правовідносинах (відносно визначення моменту, з якого починається перебіг позовної давності у спорах щодо стягнення з пов`язаних з банком осіб шкоди за фактом укладення правочинів, що призвели до завдання банку збитків), викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.05.2021 у справі №910/11027/18, Верховного Суду від 04.06.2024 у справі №916/3724/21;

3) суди попередніх інстанцій застосували ст.204 ЦК без врахування висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справі №643/17966/14-ц, від 06.02.2019 у справі №554/5223/14-ц та від 14.11.2018 у справі №2-1383/2010, стосовно презумпції правомірності кредитних договорів та договорів на їх забезпечення;

4) наявні підстави для відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 05.02.2024 у справі №910/4149/21; існує позиція, що "Фонд завжди правий", його дії є безапеляційно законними та ніколи не втручаються у причинно-наслідкові зв`язки спричинення шкоди; відповідачі не мають процесуальних можливостей, захищати себе, пояснюючи те, що саме дії, рішення та бездіяльність Фонду в частині проведення процедури виведення банку з ринку стали справжньою причиною виникнення шкоди та здійснили вирішальний вплив на її розмір;

5) відсутній висновок Верховного Суду щодо можливості й обсягу застосування "спеціального банківського законодавства", зокрема, під час обліку кредитних операцій та пов`язаних із ними показників (резервів під конкретні кредитні операції) впродовж існування процедури виведення банку з ринку (період тимчасової адміністрації, ліквідаційної процедури); сума стягнення, яку Фонд ототожнює з сумою шкоди, створена виключно діями Фонду з порушенням фідуціарних обов`язків, шляхом штучного (незаконного) збільшення кредитних заборгованостей з 2015 по 2019 роки, із порушенням статей 1048-1050 ЦК та виключенням (неврахуванням) складової частини балансової вартості кредитів - резервів;

6) усі документи, якими Фонд обґрунтовує позов, не є допустимими доказами через той факт, що повноваження Фонду у якості ліквідатора банку припинились за законом 23.01.2020, відповідно усі документи банку в порядку ст.52-1 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" у відповідній редакції були передані до архіву, а також в частині кредитних справ, звітності позичальників та протоколів кредитного комітету, правління передані покупцю лоту; тобто Фонд не мав документів банку після 23.01.2020, Законом "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не передбачено зберігання документів ліквідованих банків у Фонду, отже усі копії документів, які Фонд подав до суду, не мають законного походження.

14. Відповідно до ч.3 ст.174 ГПК, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст.176 цього кодексу.

15. Оскільки суд касаційної інстанції має застосовувати вказані вимоги до касаційних скарг, то з огляду на те, що скаржник усунув недоліки касаційної скарги в строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання та є такою, що відповідає вимогам ст.290 ГПК, у зв`язку з чим відповідно до правил ст.294 ГПК необхідно відкрити касаційне провадження у справі.

16. Скаржник також заявив клопотання про зупинення виконання оскаржуваного рішення Господарського суду Чернігівської області від 07.11.2023 до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

17. Клопотання мотивує тим, що позивач у цій справі має право стягнути з будь-кого з відповідачів грошові кошти у розмірі 890 479 316,90 грн; зазначена сума коштів є надзвичайно великою для скаржника, який об`єктивно не зможе її сплатити у добровільному порядку; передчасне стягнення цієї суми коштів у примусовому порядку призведе до незворотних майнових наслідків у вигляді примусової реалізації всього майна скаржника; ч.2 ст.20 Закон "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не передбачає використання коштів Фонду для повернення коштів внаслідок повороту виконання судового рішення, що суттєво утруднить або зробить неможливим такий поворот.

18. Частиною 1 ст.332 ГПК визначено, що суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

19. Відповідно до абз.2 ч.4 ст.294 ГПК за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії, якщо зупинити його виконання неможливо.

20. Вирішуючи питання про зупинення виконання (дії) судового рішення, суд враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, необхідності забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки тощо.

21. Враховуючи наведені заявником доводи, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність зупинення виконання оскаржуваного судового рішення до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

Керуючись статтями 234, 235, 287, 288, 290, 294, 301, 332 Господарського процесуального кодексу України, ст.8 Закону "Про судовий збір", Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Задовольнити клопотання ОСОБА_1 про зменшення розміру судового збору.

2. Зменшити ОСОБА_1 розмір судового збору за подання касаційної скарги на рішення Господарського суду Чернігівської області від 07.11.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2025 у справі №927/252/21 до 2 920,00 грн.

3. Відкрити касаційне провадження у справі №927/252/21 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Чернігівської області від 07.11.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2025.

4. Призначити до розгляду справу №927/252/21 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Чернігівської області від 07.11.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2025 на 16 квітня 2025 року о 14:00 у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань №209.

5. Надати учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 07.04.2025.

6. Задовольнити клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 07.11.2023 у справі №927/252/21.

7. Зупинити виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 07.11.2023 у справі №927/252/21 до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

8. Явка представників учасників справи не є обов`язковою.

9. Роз`яснити учасникам справи, що відповідно до ч.3 ст.196 Господарського процесуального кодексу України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

10. Роз`яснити учасникам справи про можливість участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, зокрема, поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів відповідно до ст.197 Господарського процесуального кодексу України та Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21.

11. Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://supreme.court.gov.ua/supreme/.

12. Витребувати з Господарського суду Чернігівської області та/або Північного апеляційного господарського суду матеріали справи №927/252/21.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя О. Кібенко

Судді С. Бакуліна

В. Студенець