Рішення

від 20.03.2025 по справі 227/2089/24

АМУР-НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 227/2089/24

(2/199/1216/25)

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

20 березня 2025 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Богун О.О.

при секретареві Дубовик А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального провадження в залі суду в місті Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Орган опіки та піклування Добропілської міської ради Донецької області про позбавлення батьківських прав, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Орган опіки та піклування Добропілської міської ради Донецької області про позбавлення батьківських прав.

В обґрунтування позову посилається на те, що вона є бабусею неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З п`яти років ОСОБА_5 мешкає разом бабусею та дідусем за адресою АДРЕСА_1 . Батько дитини з народження не приділяв уваги своїй дитині, з ОСОБА_2 на момент народження їх спільної дитини не проживав, а у 2011 році шлюб між ними було розірвано за рішенням суду. Життям своєї дитини він ніколи не цікавився. ОСОБА_5 до 10 років взагалі не знала, як виглядає її батько, бо ніколи його не бачила. До 2019 року матір ОСОБА_5 приділяли їй деяку увагу, втім з 2019 року вона повністю усунулись від виконання своїх батьківських обов`язків. З цього часу життям своєї дитини вона взагалі не цікавиться. Враховуючи відсутність будь-якого інтересу з боку батьків до дитини, а також те, що позивачка самостійно виховує свою онучку, позивач просить позбавити відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 батьківських прав щодо їх неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою від 13 грудня 2024 року відкрито провадження по справі та визначено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 03 лютого 2025 року закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до розгляду по суті.

20 березня 2025 року справу розглянуто по суті з ухваленням рішення.

Позивачка ОСОБА_6 в судове засідання не з`явилась, в наданій заяві підтримала позов в повному обсязі та просила задовольнити з підстав, визначених в позовній заяві.

У судове засідання відповідачка ОСОБА_2 не з`явилась, про день та час судового засідання повідомлялась у встановленому законом порядку.

У судове засідання відповідач ОСОБА_3 не з`явився, про день та час судового засідання повідомлявся у встановленому законом порядку.

Представник третьої особи Орган опіки та піклування Добропілської міської ради Донецької області в судове засідання не з`явився, про день та час судового засідання повідомлявся у встановленому законом порядку.

Суд, вивчивши і дослідивши письмові матеріали справи, аналізуючи і оцінюючи надані докази, приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 165 Сімейного кодексу України, з позовом про позбавлення батьківських прав можуть звернутися: один із батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина; заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, у якому вона перебуває; орган опіки та піклування; прокурор; сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження Серії НОМЕР_1 , видане відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Добропіллю Добропільського міськрайонного управління юстиції Донецької області від 08.07.2008р батьками ОСОБА_4 є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 17).

Відповідач ОСОБА_2 є дочкою позивачки, що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 від 17.02.1983р та витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу №00045294236 від 31.05.2024 року, відповідно до якого ОСОБА_7 після укладання шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_8 » (а.с. 19, 20).

Відповідач ОСОБА_3 є колишнім зятем позивачки.

Рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 26 серпня 2011 року по справі № 2-1243/11 було розірвано шлюб між ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Рішення набрало законної сили 08.10.2011 року (а.с. 21).

Відповідно до Судового наказу Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 09.04.2019 року по справі № 227/1295/19, було стягнуто з боржника ОСОБА_3 , на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_4 , у розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 28 березня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття. Судовий наказ до відділу ДВС для примусового виконання стягувач не направляла (а.с. 22).

Відповідно до Свідоцтва про укладення шлюбу серія НОМЕР_3 від 7 січня 1978 року ОСОБА_10 є чоловіком позивачки (а.с. 26).

Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади ОСОБА_4 має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 23).

Відповідно до витягу про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб № 02/16-01/08/2969, позивачка, ОСОБА_6 , маю зареєстроване місце проживання за адресою АДРЕСА_1 , за вказаною адресою зареєстрована одна (а.с. 24).

Відповідно до витягу про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб № 02/16-01/08/2968, ОСОБА_10 має зареєстроване місце проживання за адресою АДРЕСА_2 , за вказаною адресою зареєстровано З осіб, а саме ОСОБА_10 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (а.с. 25).

Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом від 21.07.2010 року ОСОБА_10 отримав у спадщину однокімнатну квартиру АДРЕСА_3 (а.с. 30).

Згідно договору купівлі-продажу квартири від 04.09.2002 року ОСОБА_6 належить квартира АДРЕСА_4 (а.с. 31).

Відповідно до довідки приватного підприємства «Добропільська ремонтно- експлуатаційна служба «Південний», виданої ОСОБА_6 , 1953 р.н. вбачається, що ОСОБА_10 , 1956 р.н., ОСОБА_4 , 2008 р.н. мешкають разом за адресою АДРЕСА_1 . Даний факт підтверджують сусіди (а.с. 32).

24 січня 2019 році ОСОБА_3 надав нотаріальну згоду ОСОБА_6 приймати участь у вихованні його малолітньої дочки - ОСОБА_4 , супроводжувати її під час поїздок, відводити та забирати зі школи, у разі необхідності, вирішувати питання стосовно лікування та навчання, діючи в інтересах його дочки (а.с. 33).

26 лютого 2020 року ОСОБА_2 надала нотаріальну згоду на пересування, поїздки по території України, своєї малолітньої дочки ОСОБА_4 , у супроводі ОСОБА_6 , також заявою вона дала згоду супроводжуючій особі на захищення прав та законних інтересів своєї дочки, представлення її інтересів в усіх місцях (а.с. 34).

Відповідно до довідки від 28.03.2024 р., ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_2 не мешкає (а.с. 35).

Відповідно до Акту обстеження матеріально-побутових умов проживання родини від 23.04.2024 року було проведено обстеження умов проживання родини за адресою: АДРЕСА_1 , за якою проживають: ОСОБА_6 , ОСОБА_10 та ОСОБА_4 . Встановлено, що родина мешкає у трикімнатній квартирі. В квартирі чисто, у ОСОБА_5 є окрема кімната, окреме спальне місце, місце для навчання, письмовий стіл, крісло, планшет, ноутбук, телефон. Аріна забезпечена посезонним одягом та взуттям, квартира обладнана меблями та побутовою технікою (а.с. 36).

Адвокатом Оніпко Н.О. було зроблено адвокатський запит до Державної прикордонної служби України з проханням надати інформацію про перетинання державного кордону України ОСОБА_3 та ОСОБА_2 за період з 01.01.2019 року по 01.05.2024 рік (а.с. 37).

ГОЛОВНИЙ ЦЕНТР ОБРОБКИ СПЕЦІАЛЬНОЇ ІНФОРМАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ на адвокатський запит № б/н від 29.05.2024 р. надав відповідь від 03.06.2024 року, якою відмовив у наданні запитуваної інформації у зв`язку з тим, що вона є з обмеженим доступом (а.с. 38).

Відповідно до довідки № 114 від 26.03.2024 р. ОСОБА_4 дійсно навчається у 10 класі Навчально-виховного комплексу загальноосвітньої школа І-ІІІ ступенів - ліцей м. Добропілля Донецької області (а.с.39).

Згідно з характеристики дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вона навчається у НВК ЗОНІ І-ІІІ ст. - ліцей з першого класу. За роки навчання зарекомендувала себе як дисциплінована учениця. Володіє навчальним матеріалом на високому та достатньому рівні навчальних досягнень. Була учасником шкільних та міських предметних олімпіад з української мови, з біології, з математики. Правила поведінки завжди свідомо виконує. ОСОБА_5 проживає разом з бабусею ОСОБА_6 та дідусем ОСОБА_10 . Вони цікавляться навчанням онуки та відвідують класні батьківські збори. Батько - ОСОБА_3 знаходиться на заробітках за кордоном. Мати - ОСОБА_2 , проживає окремо, її місцезнаходження невідоме, вихованням доньки не займається (а.с. 40).

У 2023 році ОСОБА_11 закінчила 'навчально-виховний комплекс загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів - ліцей м. Добропілля Донецької області та отримала базову середню освіту, про що свідчить свідоцтво про здобуття освіти від 06 червня 2023 року та додаток до свідоцтва (а.с. 41).

Відповідно до побутової характеристики № 163 від 31.05.2024р. на ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зі слів сусідів проявила себе з позитивної сторони, дотримується і поважає усі права своїх сусідів. Веде здоровий спосіб життя. Конфліктних ситуацій та скарг від сусідів за час проживання не надходило, спиртними напоями не зловживає (а.с. 42).

Відповідно до Довідки про доходи № 3776 3976 9153 4716, виданої пенсіонеру ОСОБА_6 , вбачається, що я перебуваю на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Донецькій обл. (м. Добропілля) і отримую пенсію за віком. Номер пенсійної справи: 914220148369, сума пенсії за період з 01.11.2023р. по 30.04.2024р. складає 23769.74 грн. (а.с. 43)

Висновком виконавчого комітету Добропільської міської ради від 01.05.2024 року було прийнято одноголосне рішення про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , відносно їх доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 44).

ГОЛОВНИЙ ЦЕНТР ОБРОБКИ СПЕЦІАЛЬНОЇ ІНФОРМАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ на на виконання ухвали Добропілського міськрайонного суду Донецької області від 23.08.2024року надав відповідь від 04.09.2024 року, якою повідомив, що ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 13.10.2021 року виїхав за межі України, відомостей щодо перетинання кордону ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 не виявлено (а.с. 89).

Отже, відповідачі не надають жодної матеріальної допомоги на утримання своєї дитини, її вихованням не займаються, життям та здоров`ям дочки не переймаються. Відповідачі ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дитини, що є підставою для позбавлення їх батьківських прав.

Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ч. 4 ст. 155 СК України, ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом, в тому числі за ст. 164 Сімейного Кодексу України - підставою позбавлення батьківських прав.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо він, вона ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Чинне законодавство зазначає, що позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.

Способи та методи ухилення від обов`язку з виховання та утримання дитини зазначено в постанові Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 року в п.16: «Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори як кожен окремо, так і в сукупності, треба розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками».

За змістом роз`яснень, п. п. 15, 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 20 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» (далі - Постанова) позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов`язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від неї причин. Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і може мати місце при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Згідно вимог ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні.

Суд вважає за необхідне врахувати, що позбавлення судом особи батьківських прав в значенні пункту 2 статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод ( далі по тексту - ЄКПЛ) становить втручання у її право на повагу до його сімейного життя, яке гарантується п. 1 ст. 8. Таке втручання не становитиме порушення ст. 8 лише у тому разі, якщо воно здійснене «згідно з законом», відповідає одній чи кільком законним цілям, про які йдеться в п. 2, і до того ж є «необхідним у демократичному суспільстві» для забезпечення цих цілей.

Як зауважив Європейський Суд з прав людини (далі по тексту - ЄСПЛ), у ряді рішень з цього приводу, визначаючи, чи був такий захід, як позбавлення батьківських прав, «необхідним у демократичному суспільстві» слід проаналізувати, чи може він найкраще задовольняти інтереси дитини. Водночас ЄСПЛ нагадує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага.

Оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельно оцінювати низку факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте, необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими (п.79 рішення ЄСПЛ від 10 січня 2008 у справі «Кірнс проти Франції» (Kearns v. France) (заява № 35991/04).

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці.

11 липня 2017 року Європейським Судом з прав людини було винесено рішення у справі «М.С. проти України», у якому суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати, зокрема, два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є не благодійним.

Статтею 150 СК України передбачено, що батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток.

Позбавлення батьківський прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

ВС в постанові від 24.10.2018 року по справі №761/2855/17 також вказав, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, та можливе в разі доведення умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків.

Під час розгляду даної справи, встановлено, що відповідачі ОСОБА_14 та ОСОБА_3 не цікавиться життям та розвитком своєї доньки, не виявляє турботи та піклування, матеріально не забезпечує.

Тому суд приходить до висновку, що відповідачі свідомо ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків та в їх діях вбачає винну поведінку відносно дитини, тому підстав для попередження відповідачів про необхідність зміни ставлення до виховання дитини немає.

Одночасно з цим, суд вважає за доцільне, роз`яснити відповідачам положення ст.169 СК України, що мати, батько, які були позбавлені батьківських прав мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав. Поновлення батьківських прав неможливе, якщо дитина була усиновлена і усиновлення не скасоване або не визнане недійсним судом. Поновлення батьківських прав неможливе, якщо на час розгляду справи судом дитина досягла повноліття.

На підставі викладеного, детально проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позивачем надано достатньо доказів, що підтверджують свідоме ухилення ОСОБА_14 та ОСОБА_3 , від виконання своїх батьківських обов`язків та їх небажання виховувати дитину, а тому позовні вимоги про позбавлення батьківських прав є обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги доведені належними, допустимими та достатніми доказами, через що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, у разі задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 10, 11-13, 141, 258, 259, 263-265, 273, 280-283 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Орган опіки та піклування Добропілської міської ради Донецької області про позбавлення батьківських прав, - задовольнити.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно їх неповнолітньої доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Добропілля Донецької області.?

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 аліменти на утримання неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на її особистий рахунок, відкритий в AT «Державний ощадний банк України», в розмірі 1/4 частини всіх видів її доходу, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 02.07.2024 року до досягнення дитиною повноліття;

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 аліменти на утримання неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на її особистий рахунок, відкритий в AT «Державний ощадний банк України», в розмірі 1/4 частини всіх видів його доходу, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 02.07.2024 року до досягнення дитиною повноліття

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 1211 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень) 20 коп.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.О.Богун