Вирок

від 25.03.2025 по справі 638/3872/25

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/3872/25

Провадження № 1-кп/638/1433/25

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2025 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкова кримінальне провадження № 72025171000000009 від 20.02.2025 щодо

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Харків Харківської області, громадянин України, на обліку лікаря нарколога не перебуває, на обліку лікаря психіатра не перебуває, тимчасово не працевлаштований, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,раніше не судимий, м.т. НОМЕР_1 ,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 205-1 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 в період з 12.05.2021 по 20.09.2024, умисно, з корисливою метою, за попередньою змовою групою осіб та діючи повторно, без наміру бути власником та керівникомТОВ «Адвіні СА» (код 45628210), ТОВ «Карвін ДС» (код 45604268), ТОВ «ЛІДЕ ТРЕЙДИНГ ЛІМІТЕД» (код 44294442), ТОВ «ГЛОБАЛ КОНГЛОМЕРАТ» (код 44225468), ТОВ «ПК «ОРІОН» (код 31939708), всупереч Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 №755-IV, вніс неправдиві відомості та подав для проведення державної реєстрації зазначених товариств документи, які містили завідомо неправдиві відомості.

Органом досудового розслідування діям ОСОБА_5 надано правову кваліфікацію за ч.2ст.205-1 КК України, яквнесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей, а також умисне подання для проведення такої реєстрації документів, які містять завідомо неправдиві відомості, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Під час досудового розслідування між прокурором Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_6 та підозрюваною ОСОБА_5 за участі його захисника ОСОБА_7 , було укладену угоду про визнання винуватості від 20.02.2025, згідно з якою ОСОБА_5 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст.205-1 КК України.

Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_5 буде призначене покарання за ч.2ст.205-1 КК Україниу виді позбавлення волі на строк 3 роки без позбавлення права обіймати посади чи займатись певною діяльністю із звільненням від відбування покарання з іспитовим строком на підставіст.75 КК України.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченої згідно зіст.66 КК України, є щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої згідно зіст.67 КК України, не встановлено.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений підтримавши угоду про визнання винуватості, повністю визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст.205-1 КК України, погодився на призначення узгодженого покарання та пояснив, що він повністю розуміє свої права, надані йому законом, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винним, вид покарання, а також наслідки укладення та затвердження угоди. Укладення угоди про визнання винуватості є добровільним та усвідомленим з його сторони, без застосування погроз, насильства.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні підтримав затвердження угоди про визнання винуватості.

Захисник в суді наголосив, що затвердження угоди відповідає вимогамКПК України, а укладення угоди є добровільним зі сторони обвинуваченого, без застосування будь-якого примусу.

На підставі повного визнання своєї вини обвинуваченим, його пояснень в ході судового засідання, суд вважає повністю доведеним факт скоєння та вину обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення. При цьому суд наголошує, що об`єктивність та повнота матеріалів досудового слідства учасниками судового провадження в судовому засіданні не оспорювалась.

Дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч.2ст.205-1 КК України, як такі, що виразились у внесенні в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей, а також умисному поданні для проведення такої реєстрації документів, які містять завідомо неправдиві відомості, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

Розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з наступного.

Відповідно дост.468 КПК Україниу кримінальному провадженні між прокурором та обвинуваченим може бути укладена угода про визнання винуватості.

Згідно ч.4 ст.469КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні,зокрема щодо кримінальних проступків,нетяжких злочинів,тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_5 беззастережно визнав себе винним, віднесене до нетяжких злочинів, шкода за яким завдана державним та суспільним інтересам, а отже угода відповідає вимогам закону.

Судом встановлено, що укладення угоди з боку обвинуваченого є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Умови угоди не суперечать нормам матеріального та процесуального права, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.

У відповідності до ч.2ст.75 КК України, суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про примирення або про визнання вини, якщо сторонами угоди узгоджено покарання, зокрема, у виді позбавлення волі на строк не більше п`яти років, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням.

У таких випадках, суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки. Тривалість іспитового строку та обов`язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом. Іспитовий строк встановлюється судом тривалістю від одного року до трьох років (частини 3-4статті 75 КК України).

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що умови угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим, її форма та зміст відповідають вимогам КПК та КК України, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди, за якою належить призначити ОСОБА_5 узгоджену сторонами угоди про визнання винуватості міру покарання.

Отже, вирішуючи питання щодо тривалості строку випробування, з огляду на тяжкість кримінального правопорушення та особу обвинуваченого, який негативних характеристик не має, має зареєстроване місце проживання, під спостереженням лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий, суд вважає необхідним визначити ОСОБА_5 іспитовий строк терміном на один рік з покладенням на обвинуваченого обов`язків, передбаченихст.76 КК України.

Речові докази, процесуальні витрати у справі відсутні, цивільний позов не пред`являвся, запобіжний захід не застосовувався.

Виходячи з викладеного, суд наголошує про наявність правових підстав для затвердження угоди про визнання винуватості, з огляду на що, керуючись положеннями ст.ст.373,374,474-475 КПК України, суд,

у х в а л и в:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 20.02.2025 року між прокурором Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_5 , за участі захисника ОСОБА_7 .

Визнати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст.205-1 КК Українита призначити узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі на строк 03 (три) роки без позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

На підставі ст.ст.75,76 КК Українизвільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від відбування покарання у виді позбавлення волі, якщо він протягом однорічного строку випробування не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки:

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи;

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений:

1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди;

2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

У разі невиконання угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку протягом встановленого законом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.

Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності, встановленої законом.

Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1