Рішення

від 12.03.2025 по справі 161/16956/24

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/16956/24

Провадження № 2/161/641/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2025 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Черняка В.В.,

за участю секретаря судового засідання Лук`янчук О.А.,

представника позивача Нестерука Р.В.,

відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Поліщука В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна», Акціонерне товариство «Страхва компанія «ІНГО», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач через свого представника звернувся до суду із вказаним позовом.

В обґрунтуваннявимог вказує,що 02.06.2024року об11:42год.на перехрестівул.Шопена таСтепана Бандеривідбулось ДТП(відповідач,керуючи ТЗ VolkswagenGolf,д.н.з. НОМЕР_1 ,не надавпереваги врусі ТЗBMW328ХІ,д.н.з. НОМЕР_2 ,під керуваннямдружини позивача ОСОБА_3 ,який рухавсяпо головнійдорозі,автомобілі отрималимеханічні пошкодження).Постановою Луцькогоміськрайонного судуВолинської областівід 15.08.2024року,що набралазаконної сили, ОСОБА_1 визнано винниму вчиненніадміністративного правопорушення,передбаченого ст.124КУпАП танакладено нанього стягненняу вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Позивач є власником ТЗ BMW 328 ХІ, д.н.з. НОМЕР_2 . Про настання страхового випадку було заявлено до ПрАТ СК «ПЗУ Україна» (від імені ОСОБА_2 діяло АТ «СК «ІНГО»). У відповідь на заяву позивача йому було повідомлено, що станом на 15.07.2024 року вартість ремонту ТЗ з урахуванням зносу становить 253250,70 грн. Не погодившись із нарахованою сумою страхового відшкодування позивач звернувся до ФОП ОСОБА_4 для проведення експертного дослідження (на проведення огляду ТЗ відповідач не прибув, хоча належним чином повідомлявся про місце та дату його здійснення).

Згідно висновку експерта №4 від 26.06.2024 року вартість відновлюваного ремонту ТЗ BMW 328 ХІ, д.н.з. НОМЕР_2 , пошкодженого внаслідок ДТП становить 405638,73 грн.

23.07.2024 року позивачу було виплачено страхове відшкодування у розмірі 134459,14 грн. Відтак, різниця між сумою страхового відшкодування та вартістю відновлювального ремонту ТЗ підлягає до стягнення з відповідача як винуватця ДТП.

Крім того, протягом тривалого часу сім`ї позивача довелось витрачати власні кошти на ремонт автомобіля, мати незручності з пересуванням. Оскільки члени його сім`ї також перебували в ТЗ під час ДПТ це негативно позначилось на стані їх фізичного та психічного здоров`я.

З огляду на вказане, позивач просить стягнути з відповідача 271179,59 грн. матеріальної шкоди, 100000 грн. моральної шкоди, 6840 грн. додаткових витрат, понесених у зв`язку з настанням ДТП та судові витрати у справі.

Ухвалою суду від 16.09.2024 року справу було прийнято до розгляду та відкрито провадження.

Ухвалою судувід 05.11.2024року доучасті усправі вякості третіхосіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача залучено Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна» та Акціонерне товариство «Страхва компанія «ІНГО».

25.11.2024 року на адресу суду надійшов відзив на позов від представника відповідача, в якому він заперечує позовні вимоги. Зазначає, що стороною відповідача не оспорюється вина у ДТП. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована в ПрАТ «СК «ПЗУ Україна», цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 , як власника автомобіля марки BMW 328 ХІ, д.н.з. НОМЕР_2 , була застрахована в АТ «СК «ІНГО».

23.07.2024року позивачпо справіотримав страховевідшкодування відАТ «СК«ІНГО» врозмірі 134459,14грн.,шляхом зарахуваннявказаних коштівна належну ОСОБА_2 карту5168….….5880емітентом якоїє АТ«КБ «ПриватБанк».

У п. 3 заключної частини висновку, експерт ОСОБА_4 чітко зазначає, що вартість матеріального збитку заподіяного власнику ОСОБА_2 за пошкоджений в результаті ДТП 02.06.2024 року колісний транспортний засіб BMW 328 становить 173506, 80 грн. З полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобі №ЕР 218900602 від 14.01.2024 року укладеного між ОСОБА_1 та ПрАТ «СК « ПЗУ Україна» вбачається, що сума страхового відшкодування на одного потерпілого, за шкоду заподіяну майну, становить 160 000 грн.

З копії матеріалів страхової справи вбачається, що виплата страхового відшкодування ОСОБА_2 проводилася АТ «СК «ІНГО», хоча цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована в ПрАТ «СК «ПЗУ Україна».

На момент подання заяви в АТ «СК «ІНГО» 16.07.2024 року позивач був ознайомлений з висновком судового експерта Гуля В.І. від 26.06.2024 року. Однак у вказаній заяві ОСОБА_2 узгодив розмір страхового відшкодування в сумі 137109, 18 грн., при тому, що страховий ліміт за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів встановлений в розмірі 160 000 грн. за мінусом франшизи 2 600 грн.

ОСОБА_1 не може бути належним відповідачем в часині позовних вимог, щодо відшкодування майнової шкоди позивачу в наслідок ДТП, так-як ОСОБА_2 не було відмовлено страховиками ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» та АТ «СК «ІНГО» у виплаті страхового відшкодування, а виплачене позивачу страхове відшкодування не перевищує страховий ліміт за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Щодо вимог про стягнення моральної шкоди сторона відповідача зазначає, що жодного належного та допустимого доказу на підтвердження зазначених обставин не надано.

Представник позивача у відповіді на відзив від 22.01.2025 року вказує, що вартість відновлювального ремонту колісного транспортного засобу BMW 328 ХІ, д.н.з. НОМЕР_2 , пошкодженого в результаті ДТП 02.06.2024 року станом на дату оцінки 02.06.2024 року становить 405638, 73 грн. За змістом статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повноговідшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Із врахуванням вимоги за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 така різниця складає 271179,59 грн. (405638,73 грн. - 134 459,14 грн.).

Крім того, внаслідок ДТП зазнав пошкодження належний ОСОБА_2 автомобіль, а його рідні отримавши ушкодження, були госпіталізовані до відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги КП МО ЛМТГ про, що свідчить довідка №4238. За таких обставин очевидно, що ОСОБА_2 зазнав моральних страждань оскільки перебував у стресовій ситуації не володів повнотою інформації щодо стану його рідних, був змушений усувати наслідки неправомірної поведінки відповідача. Окрім того, з часу ДТП по сьогодні дружина позивача проходить медичні обстеження через погіршення стану здоров`я, а нещодавно зазнала оперативного втручання (проведена хірургічна операція у лівому плечовому суглобі). При цьому, доньці позивача ОСОБА_6 встановлений діагноз фобічний тривожний розлад.

В судовому засіданні представник позивача вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Відповідач та його представник проти задоволення позову заперечили, надали пояснення аналогічні викладеному в письмовому відзиві на позов та додаткових письмових запереченнях. При вирішенні питання стягнення моральної шкоди поклались на думку суду.

Представники третіх осіб в судове засідання не з`явились, про дату та час розгляду справи були повідомленні належним чином.

Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Судом встановлено, що позивач є власником автомобіля BMW 328 ХІ, д.н.з. НОМЕР_2 (а.с.9).

Частиною 6 ст.82 ЦПК України передбачено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно постанови Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15.08.2024 року, що набрала законної сили, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 рік (а.с.10).

Зі змісту постанови вбачається, що ОСОБА_1 02.06.2024 року о 14:42 на перехресті вул. Шопена та Степана Бандери, керуючи ТЗ Volkswagen Golf, д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по другорядній дорозі не надав переваги в русі ТЗ BMW 328 ХІ, д.н.з. НОМЕР_2 , (під керуванням ОСОБА_3 , дружини позивача), який рухався по головній дорозі. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована у ПрАТ «СК «ПЗУ Україна», згідно полісу №ЕР.218900602 від 14.01.2024 року.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 , як власника автомобіля марки BMW 328 ХІ, д.н.з. НОМЕР_2 , була застрахована в АТ «СК «ІНГО» на підставі полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №2203811053 (встановлено з матеріалів страхової справи наданої у відповідь на ухвалу суду від 05.11.2024 року про витребування доказів).

Про настання страхового випадку було повідомлено ПрАТ «СК «ПЗУ Україна».

Згідно ремонтної калькуляції № 6957950 від 15.07.2024 року, вартість ремонту без урахування зносу становить 306439,51 грн. (з урахуванням зносу 169330,37 грн.) (а.с.98-100).

Не погодившись із сумою нарахування, позивач звернувся до експерта ФОП ОСОБА_4 для здійснення експертного дослідження ТЗ.

Згідно висновку експерта №4 від 26.06.2024 року вартість відновлювального ремонту ТЗ BMW 328 ХІ, д.н.з. НОМЕР_2 , на дату оцінки 02.06.2024 року складає 405638,73 грн. (а.с.13-20, 21-38).

23.07.2024 року АТ «СК «ІНГО» позивачу було відшкодовано понесений матеріальний збиток у розмірі 134459,14 грн. (а.с.46), що не заперечується сторонами.

Виплата страхового відшкодування позивачу АТ «СК «ІНГО», а не ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» здійснено на підставі договору про пряме відшкодування шкоди укладеного між АТ «СК «ІНГО» та ПрАТ «СК «ПЗУ Україна».

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ч. 5 ст. 1187 ЦК України, особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ст. 22 Закону України«Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон)у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту суди, у разі виникнення спору щодо визначення його розміру, виходять з фактичної суми, встановленої висновком судової автотоварознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

При цьому слід враховувати, що Закон розмежовує суму страхового відшкодування (яка визначається відповідно до умов договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, яка обмежується страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування пункти 9.1, 9.4 статті 9 та пункт 36.1 статті 36 Закону) та суму відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу), що визначається відповідно до оціненої шкоди або по факту проведеного ремонту (пункт 36.2 статті 36 Закону.

Якщо страхова сума є меншою за розмір заподіяної (оціненої) шкоди, то страхове відшкодування (страхова виплата/регламентна виплата) за таку шкоду особі в умовах відсутності документального підтвердження факту оплати проведеного відновлювального ремонту, здійснюється безпосередньо потерпілій з попереднім вирахуванням з суми оціненої шкоди, зокрема суми ПДВ, з подальшим обмеженням/зменшенням отриманої суми до зазначеної страхової суми.

Принцип повного відшкодування шкоди, закріплений у статті 1166 ЦК України, реалізується у відносинах страхування через застосування положень статті 1194 цього Кодексу. Вказана норма передбачає, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди за загальним правилом зобов`язана сплатити потерпілому різницю міжфактичним розміромшкоди істраховою виплатою (страховим відшкодуванням).

З матеріалів справи вбачається, що завдана позивачу матеріальна шкода перевищує розмір страхового відшкодування, відтак різниця вказаних сум повинна бути відшкодована відповідачем як винуватцем ДТП.

При цьому суд зауважує, що відповідно до постанови Верховного Суду України від 20.01.2016 року у справі №6-2808цс15 право потерпілогона відшкодуванняшкоди їїзаподіювачем єабсолютним і суд не вправі відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована. Внаслідок ДТП виникає два види зобов`язань, які не виключають одне одного: деліктне та договірне. Потерпілому належить право вимоги в обох видах зобов`язань.

Вказане право на відшкодування шкоди не може бути припинене чи обмежене.

У Постанові Верховного Суду від 06.12.2018р. у справі №477/2154/16-ц, вказано, що позивач, отримавши від страховика страхове відшкодування, якого недостатньо для повного відшкодування завданої шкоди, має право на відшкодування відповідачем різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, одержаною ним від страховика.

Така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Сулу від 22.04.2020р. у справі №756/2632/17. Суд зазначив, що позивач має право на відшкодування у повному обсязі вартості втраченого майна, тобто пошкоджень, яких зазнав його автомобіль, тому стягнення різниці між сумою необхідною для відновлення його майна та виплаченою сумою страхового відшкодування страховою компанією та франшизи, з відповідача як з винної особи у відповідає обставинам справи та вимогам законодавства.

З огляду на наведене, до стягнення з відповідача підлягає матеріальна шкода у розмірі 271 179,59 грн. (405638,73 грн. - 134 459,14 грн.).

Щодо стягнення моральної шкоди, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка завдала, за наявності її вини.

Згідно ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Моральна шкода відшкодовується незалежно від матеріальної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. А згідно з ч. 3 цієї статті розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також із врахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до положень п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду Українивід 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» передбачено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням кожному конкретному випадку вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер та обсяг моральних страждань, яких зазнав позивач внаслідок протиправних дій відповідача, час і зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Згідно роз`яснень Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 р. в п. 5 постанови «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» обов`язковому з`ясуванню при вирішені спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою та протиправними діями заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду ті з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. За загальними правилами відшкодування шкоди, відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії певних осіб чи органів завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Право особи на відшкодування моральної шкоди виникає за умов порушення права цієї особи, наявності такої шкоди та причинного зв`язку між порушенням та моральною шкодою. При цьому, обов`язок доведення наявності підстав для відшкодування моральної шкоди покладається на особу, що вимагає її відшкодування, що відповідає змісту ч.3 ст.12, та81 ЦПК України.

Позивач в обґрунтування моральної шкоди в позовній заяві зазначив, що він переніс душевні переживання у зв`язку з пошкодженням майна. Через дії відповідача змушений був організовувати відновлювальний ремонт транспортного засобу. Оскільки відповідач не відшкодував шкоду, позивач змушений був змінити свій звичний життєвий режим, звертатись за правовою допомогою.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що отримавши внаслідок ДТП тілесні ушкодження донька та дружина позивача були госпіталізовані до відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги КП «МО ЛМТГ» про, що свідчить довідка №4238 (долучено до матеріалів відповіді на відзив). За таких обставин очевидно, що ОСОБА_2 зазнав моральних страждань оскільки перебував у стресовій ситуації, був змушений усувати наслідки неправомірної поведінки відповідача. Окрім того, з часу ДТП дружина позивача проходить медичні обстеження через погіршення стану здоров`я, зазнала оперативного втручання (проведена хірургічна операція у лівому плечовому суглобі). При цьому, доньці позивача ОСОБА_6 встановлений діагноз фобічний тривожний розлад.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом національного законодавства, порушення прав людини вже само по собі тягне за собою моральні страждання та виникнення моральної шкоди, а тому факт страждань доказування не потребує, для суду достатньою підставою для присудження компенсації моральної шкоди є сам факт порушення права (справи «Войтенко проти України», «Науменко проти України»).

Враховуючи доводи позивача, суд бере до уваги, що внаслідок пошкодження транспортних засобу він був позбавлений можливості користуватись ним та здійснювати відновлювальний ремонт.

Також на глибину моральних страждань позивача, на переконання суду вплинуло і те, що відповідач не вжив жодних заходів щодо відшкодування названих збитків, що спричинило необхідність звернення позивача за правовою допомогою.

Вина відповідача в заподіяні моральної шкоди позивачу повністю підтверджується матеріалами справи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Між тим розмір відшкодування моральної шкоди у сумі 100 000 грн., на думку суду достатніми доказами не обґрунтовані.

Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш аніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення.

Таким чином, суд, оцінивши докази в їх сукупності, при визначенні суми моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, враховує характер та ступінь її завдання, та виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості вважає, що дана позовна вимога підлягає задоволенню частково, а саме з відповідача підлягає стягненню 70 000 грн. моральної шкоди на користь позивача.

Щодо стягнення судових витрат, суд зазначає наступне.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч.1, п.2 ч.3ст.133 ЦПК України).

У зв`язку із задоволенням вимог позивача, до стягнення з відповідача підлягають документально підтвердженні втрати за проведення експертного транспортно-товарознавчого дослідження у розмірі 4510 грн. (а.с.11-12) та витрати на оплату транспортних послуг в день ДТП щодо евакуації пошкодженого ТЗ в розмірі 2300 грн. (а.с.47).

Іншими витратами є також витрати на професійну правничу допомогу ( п. 1 ч.3 ст. 133 ЦПК України).

На підтвердження витрат на правову допомогу позивачем надані копії договору про надання правової допомоги №07/01/25 від 07.01.2025 року та додаткової угоди до нього №1 від 03.02.2025, копію ордеру на надання правничої допомоги, акту виконаних робіт на загальну суму 45500 грн., копію платіжної квитанції (на суму 15000 грн.).

Щодо співмірності витрат на правову допомогу слід ураховувати позицію ВС від 01.09.2020 р. у справі № 640/6209/19, відповідно до якої розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також суд має враховувати критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

З огляду на обставини справи, часткове задоволення позовних вимог, позицію сторони відповідача, співмірність винагороди за надані юридичні послуги зі складністю справи, цінами на ринку адвокатський послуг, тривалість судового розгляду, значення справи для сторін, у суду наявні підстави для часткового відшкодування відповідачем витрат на правничу допомогу розмірі 15000 грн.

Відповідно до п. 1 ч.2 ст. 141 ЦПК України, витрати зі сплати судового збору слід стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених вимог у розмірі 3630,19 грн. (363019,59 грн. х 4281,19 грн. / 418019,59 грн.).

Керуючись ст. 1166, 1187, 1194 ЦК України, ст.4,12,13,76,81,82,141,263-265, 268, 273, 274-279 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 ,треті особи,які незаявляють самостійнихвимог щодопредмету спору,на сторонівідповідача:Приватне акціонернетовариство «Страховакомпанія «ПЗУУкраїна»,Акціонерне товариство«Страхва компанія«ІНГО», провідшкодування матеріальноїта моральноїшкоди,завданої внаслідокдорожньо-транспортноїпригоди,-задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 271 179 (двісті сімдесят одна тисяча сто сімдесят дев`ять) грн. 59 коп. матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 70000 (сімдесят тисяч) грн. 00 коп. моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 6840 (шість тисяч вісімсот сорок) грн. 00 коп. додаткових витрат, понесених у зв`язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди, 15000 (п`ятнадцять тисяч) грн. 00 коп. витрат на правничу допомогу та 3630 (три тисячі шістсот тридцять) грн. 19 коп. судового збору.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 24 березня 2025 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області В.В. Черняк