Ухвала

від 11.02.2025 по справі 367/1384/25

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/1384/25

Провадження по справі № 1-кп/367/703/2025

У Х В А Л А

Іменем України

11 лютого 2025 року Ірпінський міський суд Київської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , із секретарем судового засідання ОСОБА_2

за участю сторін кримінального провадження:

з боку обвинувачення:

прокурора ОСОБА_3 ,

з боку захисту:

захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_6 ;

захисникаобвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_9 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Ірпінського міського суду Київської області клопотання прокурора у кримінальному провадженні прокурора Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оброни Центрального регіону ОСОБА_3 про продовження строком на 60 днів запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненнікримінальнихправопорушень,передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 32 ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України,

у кримінальномупровадженні,внесеномудоЄдиного реєструдосудовихрозслідуваньза №42023111350000026від17.03.2023 року за обвинуваченням:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 32 ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Києва, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого,у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України,

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Буча Київської області, громадянина України, без місця реєстрації та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , раніше не судимого, у вчиненнікримінальних правопорушень,передбачених ч.3ст.27,ч.3ст.28ч.1ст.263КК України,

в с т а н о в и в:

Старший групи прокурорів у кримінальному провадженні прокурор Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оброни Центрального регіону ОСОБА_11 звернувся до суду з клопотанням про продовження строком на два місяці застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням застави - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 151400, 00 грн (сто п`ятдесят одно тисяча чотириста) гривень, відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ,ч. 1 ст. 32 ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України.

Клопотання обґрунтоване тим, що:

на розгляді Ірпінського міського суду Київської області перебуває кримінальне провадження № 42023111350000026 від 17.03.2023, за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 32 ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України та за обвинуваченням ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України;

ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва щодо ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі п`ятдесяти прожиткових мінімумів для працездатемх осіб, що становить 151400,00 (сто п`ятдесят одна тисяча читириста) гривень, який в подальшому продовжувався слідчим суддею, востаннє до 23.02.2025 року;

приймаючи до уваги, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 32 ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України, враховуючи характер вчинених підозрюваним злочинів та тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованих злочинів, у сторони обвинувачення є підстави вважати, що існує ризикпередбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме що обвинувачений ОСОБА_7 , може ухилятися від органу досудового розслідування та суду оскільки злочини, які останньому інкримінують (передбачені ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 32 ч. 1 ст. 263) є тяжкими, вчиненими у складі організованої групи, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 07 (семи) років, та будучи обізнаним про покарання, що йому загрожує за інкримінований йому злочин для уникнення покарання може переховуватися від органу досудового розслідування та суду; існує ризикпередбачений п.3ч.1ст.177КПК України виражається у тому, що ОСОБА_7 володіє інформацією стосовно анкетних даних свідків, які надали органу досудового розслідування викривальні покази стосовно нього, у зв`язку з чим останній перебуваючи на волі матиме можливість безперешкодно впливати на вказаних учасників процесу шляхом підкупу, примусу, погроз з метою зміни або відмови їх від наданих показань. Ураховуючи те, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кількох тяжких кримінальних правопорушень, слід прийти до висновку, що у випадку обрання ОСОБА_7 запобіжного заходу більш м`якого ніж тримання під вартою, це може привезти до вчинення останнім інших кримінальних правопорушень. Вказане свідчить про наявність ризику,передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, який виражається в тому, що обвинувачений ОСОБА_7 може вчинити інше кримінальне правопорушення, в тому числі з метою прикриття своєї злочинної діяльності. Зухвалість вищевказаних кримінальних правопорушень свідчить про відсутність у підозрюваного будь-яких моральних принципів та дає підстави вважати, що ОСОБА_7 , розуміючи невідворотність реального покарання за вчинені ним кримінальні правопорушення, враховуючи суспільний резонанс навколо вказаного злочину, намагатиметься у будь-який спосіб уникнути відповідальності, в тому числі протиправним шляхом;

будь-який інший запобіжний захід, не пов`язаний із позбавленням волі, не зможе забезпечити дотримання належну процесуальну поведінку обвинуваченого, у зв`язку з чим є достатні підстави для продовження такого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою.

Копія клопотання про застосування запобіжного заходу стороні захисту вручена, судове засідання відбувається у встановлений законом строк.

У судовомузасіданні прокурорподане клопотанняпідтримав звикладених уньому підстав,уточнивши,що нимдопущена опискащодо строкупродовження міризапобіжного заходута правильнимє 60днів,а недва місяці. Застосування більш м`яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого у зв`язку з тим, що призведе до продовження злочинної діяльності, нададуть змогу переховуватись від органу досудового розслідування і суду, впливати на свідків у кримінальному провадженні, які ще не допитані судом.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений та його захисник адвокат ОСОБА_9 заперечували проти застосування запобіжного заходу у вигляді тримання вартою з огляду, зокрема, на необґрунтованість клопотання про продовження міри запобіжного заходу, міцні соціальні зв`язки, проблеми зі станом здоров`я обвинуваченого, та просили застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби.

Щодо стану здоров`я обвинуваченого ОСОБА_7 захисник адвокат ОСОБА_9 та обвинувачений ОСОБА_7 зазначили, що останній при чищенні вуха вушною паличкою травмував його, після чого вухо заклало, ниє та постійно болить голова, звертався до медичної частини СІЗО, де йому лікар порекомендував почекати загоєння декілька місяців, і, якщо саме по собі не загоється, то звертатись до лікарні, щоб пролікуватись.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши клопотання, обвинувальний акт та додатки до нього, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора з таких міркувань.

Як убачається з копії резолютивної частини ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 26.12.2024 справа № 761/48435/24 провадження № 1-кс/761/31908/2024 відносно ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 23.02.2025 року включно, із визначенням застави у розмірі п`ятдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 151 400, 00 (сто п`ятдесят одна тисяча чотириста) гривень.

05.02.2025 обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні надійшов до Ірпінського міського суду Київської області.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризику, який дає достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

Одночасно з цим, при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу, крім ризиків встановлених у судовому засіданні, суд повинен оцінити в сукупності всі обставини кримінального провадження, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного (ст. 178 КПК України).

Так, відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

За правилами ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбаченихчастиною першоюцієї статті (ч.2 ст. 194 КПК України).

Кримінальний проступок та кримінальні правопорушення, в скоєнні яких обвинувачується ОСОБА_7 передбачають, відповідно покарання у видіштрафу відоднієї тисячідо трьохтисяч неоподатковуванихмінімумів доходівгромадян абовиправні роботина строкдо двохроків,або пробаційнийнагляд настрок доп`яти років,або обмеженнямволі натой самийстрок; позбавлення волі на строк від 3 до 7 років.

На даному етапі кримінального провадження суд не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.

Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Тлумачення наведених вище процесуальних норм у їх логічному зв`язку з положеннями Глави 4 КПК приводить суд до висновку, що під час вирішення питання щодо застосування до особи запобіжних заходів оцінка наданих сторонами доказів має спрямовуватися не на досягнення остаточного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.

Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що у рішенні ЄСПЛ у справі «Соловей і Зозуля проти України» Європейський Суд наголосив, що суд має перевірити не лише дотримання процесуальних норм національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, яка, виходячи з практики Європейського Суду з прав людини, передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Надходження до суду обвинувального акта за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчинення кримінальних проступку та правопорушень свідчить про наявність обгрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим ОСОБА_12 інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних проступку та правопорушеннь.

Відповідно до ч.1 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Згідно з ч.3 ст. 331 КПК України за наявністю клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, суд вважає ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Також суд враховує вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, фактичні обставини справи, особу обвинуваченого та характер висунутого обвинувачення, тяжкість покарання в їх взаємозв`язку з можливими ризиками у справі.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Панченко проти Росії» та «Бекчиєв проти Молдови» зазначив, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вони маловірогідні і необхідність в утриманні під вартою відсутня. Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.

У силуст. 178 КПКслідчий суд враховує вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, достатніх для складення та направлення обвинувального акта до суду, дані про особу обвинуваченого (наявність постійного місця проживання в Україні; одружений; доказів на підтвердження зазначених обвинуваченим та його захисником відомостей про незадовільний стан здоров`я обвинуваченого суду надано не було, а тому ця інформація в судовому засіданні не знайшла свого підтвердження), тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому діяння (санкція ч.1 ст. 309 КК України, за якою обвинувачується ОСОБА_7 , передбачає покаранняу видіштрафу відоднієї тисячідо трьохтисяч неоподатковуванихмінімумів доходівгромадян абовиправні роботина строкдо двохроків,або пробаційнийнагляд настрок доп`яти років,або обмеженнямволі натой самийстрок; санкція ч.2 ст. 27, ч.3 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України, ч.1 ст. 32 ч. 1 ст. 263 КК України, за якими обвинувачується ОСОБА_7 , передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років).

Керуючись наведеним, суд враховує суспільну небезпеку інкримінованих кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, обставини вчинення інкримінованих кримінальних проступку та правопорушень.

Так, обвинуваченому інкриміновані вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 28 . 1 ст. 263,ч. 1 ст. 32 ч . 1 ст. 263 КК України, які є тяжкими, та згідно обвинувального акта вчиненими у складі організованої групи, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 07 (семи) років. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для обвинуваченого переховуватися від суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Кожна окремо з вищезазначених обставин не є вирішальною при оцінці наявності ризику переховування, однак у сукупності між собою та з іншими обставинами цього кримінального провадження дає підстави стверджувати про наявність ризику можливого переховування від органів досудового розслідування та суду на даному етапі кримінального провадження.

Оцінюючи заявлений прокурором ризик впливу обвинуваченого на свідків у даному кримінальному провадженні суд приходить до висновку, що такий ризик на даному етапі існує, оскільки свідки ще не допитувались судом, а обвинувачений у разі обрання йому міри запобіжного заходу, не пов`язаного із триманням під вартою шляхом погроз, вмовляння, підкупу може схиляти свідків до дачі неправдивих показань, відмови їх від наданих показань.

Передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризик вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення, зважаючи на те, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку та декількох кримінальних правопорушень, суд вважає обґрунтованим.

Обвинувачений ОСОБА_7 відноситься до осіб, до яких можливо застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки відповідно до п.4 ч. 2ст. 183 КПКзапобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 5 років.

Зазначене приводить до висновку, що встановлені вище обставини є вагомими для продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Вирішуючи питання про доцільність продовження тримання під вартою ОСОБА_7 , суд враховує тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, наявність постійного місця проживання, сімейний стан обвинувуаченого (одружений), відсутність офіційного працевлаштування. До того ж суд враховує спосіб вчинення кримінального правопорушення, у скоєнні якого він обвинувачується. У зв`язку з чим є достатньо підстав вважати, що застосування щодо обвинуваченого більш м`якого, окрім виняткового, запобіжного заходу не зможе запобігти ризику, передбаченому п.1 ч. 1 ст.177 КПК України, якими є можливість переховуватися від суду; ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, яким є незаконний вплив на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, яким є вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Обставин, що могли б свідчити про можливість застосування до обвинуваченого іншого, більш м`якого запобіжного заходу, передбаченого ч.1 ст. 146 КПК України, судом не встановлено.

Питання доведеностівини обвинуваченогоу скоєнніінкримінованих йому кримінальних проступку та злочинів і правильностікваліфікації йогодій судомпід часрозгляду клопотанняне вирішувалися,оскільки цеє предметомсудового розглядусправи посуті. У відповідності до змісту статті 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності події та складу кримінального правопорушення в діянні, винуватості особи в його вчиненні, у тому числі наявності або відсутності умислу в діях особи, належності та допустимості зібраних у справі доказів, вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.

Згідно ч. 3 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначає розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваною обов`язків, передбачених КПК України.

Застава є запобіжним заходом, який полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (ч. 1 ст. 182 КПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» ((Mangouras v. Spain) від 20 листопада 2010 року, п.п.78-81, ECHR 2010, ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема явку підозрюваного, обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечити його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Суд приходитьдо висновку,що зурахуванням особиобвинуваченого,його майновогота соціальногостану,доведених ризиків передбачених пунктами1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, одночасно можливо визначити заставу в розмірі 60 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 151 400(сто п`ятдесят одна тисяча чотириста)гривень гривень., яка є для обвинуваченого помірною та здатна забезпечити виконання останнім належної процесуальної поведінки та покладених на нього обов`язків.

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, а в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_9 щодо зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_7 на домашній арешт в нічний час доби відмовити повністю.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176-178, 181, 183, 184, 186, 187,193-194, 196-199, 201, 205, 314-315, 369-372, 376 КПК України,

п о с т а н о в и в :

Клопотання прокурора Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023111350000026 від 17.03.2023, про продовження строком на 60 днів запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.

Продовжити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченому у вчиненні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 32 ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України, запобіжний західувиглядітриманняпідвартоюстрокомна60(шістдесят)днів у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України до 11 квітня 2025 року включно.

Одночасно визначити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, щоскладає 151 400(сто п`ятдесят одна тисяча чотириста)гривень і може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області (Отримувач ТУ ДСА України в Київській області, код отримувача (код ЄДРПОУ) 26268119, банк отримувача: Держказначейська служба України, м. Київ, рахунок отримувача UA768201720355259001000018661.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та Ірпінський міський суд Київської області. У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрювана особа зобов`язана виконувати покладені на неї обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

У разі внесення застави, зобов`язати ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :

- не відлучатися із м. Київ в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні; носити електронний засіб контролю;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити, що у разі, якщо ОСОБА_7 , будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до суду та/або до прокурора без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього ухвалою суду та КПК України процесуальні обов`язки обвинуваченого, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_9 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текстухвали виготовлено у межах встановленого ч.2 ст. 376 КПК України строку 17.02.2025року.

Суддя: ОСОБА_1