Вирок

від 24.03.2025 по справі 532/196/25

КОБЕЛЯЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

532/196/25

1-кп/532/51/2025

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2025 р. Кобеляцький районний суд Полтавської області в складі:

судді - ОСОБА_1 ,

з участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Кустолові Кущі Кобеляцького району Полтавської області, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, непрацюючого, маючого трьох неповнолітніх дітей, проживаючого по АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України,

учасники справи: ОСОБА_4 ,

потерпілий ОСОБА_5 ,

представник потерпілого ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_6 ,

обвинувачений ОСОБА_3 ,

захисник ОСОБА_7 ,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 21 грудня 2024 року близько 13 години, перебуваючи на відкритій місцевості поряд з домогосподарством АДРЕСА_1 , на грунті особистих неприязних відносин, розпочав сварку з раніше знайомим йому ОСОБА_5 та, маючи непрямий умисел на спричинення тілесних ушкоджень останньому, перебуваючи перед ним, обхопив ОСОБА_5 обома руками за тулуб та здійснив відносно нього борцівський прийом «кидок з прогином», що призвело до падіння останнього. Під час падіння ОСОБА_3 підхопив ОСОБА_5 та знову здійснив борцівський прийом «кидок з прогином», в результаті чого ОСОБА_5 впав на землю лівою стороною тіла та отримав середнього ступеня тяжкості тілесні ушкодження у виді закритого акроміального кінця лівої ключиці зі зміщенням, синця на шкірі передньої поверхні грудної клітини на рівні проекції ключиці, припуханням м`яких тканин правого колінного суглобу.

Своїми умисними діями, які виразились у заподіянні умисних середньої тяжкості тілесних ушкоджень, що спричинили тривалий розлад здоров`я ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 Кримінального кодексу України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав частково. Цивільні позови прокурора визнав повністю. Цивільний позов потерпілого визнав в частині відшкодування матеріальних витрат на лікування, а в частині стягнення моральної шкоди не визнав.

Пояснив, що ОСОБА_5 часто проїжджає повз його двір на великий швидкості. Півроку тому він ледве не збив його дитину, а 20.12.2024 збив його собаку. 21.12.2024 він зателефонував ОСОБА_5 , щоб з`ясувати стосунки щодо цього. ОСОБА_5 під`їхав до будинку, де проживає ОСОБА_3 . Вони розмовляли біля автомобіля ОСОБА_5 , при цьому ОСОБА_8 тримав в правій руці цигарку , а його ліва рука була опущена до низу зі зігнутим кулаком. Він його взяв за куртку і кинув. Більше не трогав.

Пізніше ОСОБА_3 пояснив, що тілесні ушкодження наніс, оскільки ОСОБА_5 сіпнувся до нього, і з метою захисту, він зробив ОСОБА_5 підніжку і кинув його. Коли останній падав, то перекрутився і впав на ліву сторону. Після чого ОСОБА_5 піднявся на сів у машину, повідомивши що у нього болить плече. На прохання ОСОБА_5 викликати швидку допомогу відмовся. Вважає, що моральну шкоду ОСОБА_5 він не заподіяв, оскільки він захищався від нього.

Незважаючи на часткове визнання вини обвинуваченим, його винність доводиться зібраними та дослідженими в судовому засіданні наступними доказами.

Потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що 21.12.2024 близько 12 год 20 хв. до нього зателефонував ОСОБА_3 з претензіями на швидку їзду та про те, що він раніше ледве не збив дитину. За два місці до цього він погрожував зламати за це хребет. Він приїхав до двору ОСОБА_3 , звідки той вийшов. Відразу почав агресувати, забороняти їздити цією дорогою, висловлюючи претензії, що він напередодні збив собаку. ОСОБА_5 закурив, а ОСОБА_3 підійшов до нього, вхопив за підборіддя, перечепив, і він почав падати. Потім ОСОБА_3 підхопив його і ударив вниз головою і другий раз перекинув. Почув хрускіт, подумав, що зламав шию. ОСОБА_5 попрохав викликати швидку допомогу, але ОСОБА_3 відмовися. Потім ОСОБА_5 ледве підійшов до машини, сів та викликав швидку. ОСОБА_3 підійшов до нього та сказав, що плече вставлять. За весь цей час обвинувачений жодного разу не зателефонував, не вибачився. Нанесені тілесні ушкодження призвели до зміни способу його життя. Він досі не може працювати, плече не підіймається, його турбують болі, він не спить ночами, не може готувати їжу. Змушений був лікуватися, переніс оперативне втручання. Зараз перебуває на реабілітації.

Свідок ОСОБА_9 пояснив суду, що є працівником поліції та приїхав на місце події за викликом. Коли під`їхав, то побачив автомобіль, в якому перебував ОСОБА_5 і який скаржився на біль в плечі. ОСОБА_3 пояснив, що ОСОБА_5 швидко їздить по вулиці, через що між ними виник конфлікт і він «перекинув його».

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила, що з ОСОБА_3 проживають однією сім`єю. Зазначила, що в той день працювала і до неї зателефонував ОСОБА_3 та повідомив що приїхала поліція. Коли вона прибула на місце події, то ОСОБА_5 був в автомобілі. Також повідомила, що ОСОБА_5 завжди дуже швидко їздить їхньою вулицею.

Крім цього, вина обвинуваченого ОСОБА_3 доводиться дослідженими та перевіреними в судовому засіданні матеріалами справи, письмовими доказами, зокрема:

- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 21.12.2024, з якого вбачається, що ОСОБА_5 повідомив про те, 21.12.2024 ОСОБА_3 наніс йому тілесні ушкодження (а.с.73);

- рапортом від 21.12.2024, з якого вбачається що на лінію 102 з органів охорони здоров`я надійшло повідомлення про те, що ОСОБА_5 нанесені тілесні ушкодження і він госпіталізований в травматологічне відділення ЦРЛ Кобеляки; рапортом від 21.12.2024, з якого вбачається що на лінію 102 від ОСОБА_5 надійшло повідомлення про нанесення йому ОСОБА_3 тілесних ушкоджень (а.с.71, 72);

- висновком експерта (додаткова судово-медична експертиза по даним медичної документації) № 42 від 22.01.2025, відповідно до якого при судово-медичній експертизі ОСОБА_5 виявлені такі ушкодження: закритий перелом акроміального кінця лівої ключиці зі зміщенням, синець на шкірі передньої поверхні грудної клітки на рівні проекції ключиці, припухання м`яких тканин правого колінного суглобу.

Виявлені тілесні ушкодження виникли від дії тупого предмету і відносяться до ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я.

Виявлені ушкодження виникли в термін і при вказаних під експертним обставинах. Підекспертному ОСОБА_5 удари не наносилися, а були захвати, здавлення і кидання на землю. Встановлено, що всі виявлені тілесні ушкодження на тілі ОСОБА_5 могли виникнути при падінні з наданим прискоренням та при обставинах, на які вказує під експертний. Виявлені тілесні ушкодження виникли від дії тупого предмету, при обставинах, на які вказує під експертний. Судово-медичних даних, що дані ушкодження нанесені власноруч не мається (а.с.75-77).

- протоколом проведення слідчого експерименту від 17.01.2025 та відеозаписом, проведеного за участю потерпілого ОСОБА_5 , під час якого останній розказав та показав як ОСОБА_3 наносив йому тілесні ушкодження (а.с.78-88);

- висновком експерта № 43 від 22.01.2025, відповідно до якого свідчення потерпілого ОСОБА_11 , дані ним 17.01.2025 під час слідчого експерименту не суперечать об`єктивним судово-медичним даним судово-медичної експертизи щодо механізму, характеру та локалізації тілесних ушкоджень, виявлених у ОСОБА_5 (а.с.90-91);

- протоколом огляду від 25.12.2025, відповідно до якого було оглянуто диск DVD-R Verbatium 4.7 GB 16 х 120min та відеозаписами на цьому диску, з якого вбачається, що запис здійснювався на нагрудну камеру поліцейського і під час розмови між працівником поліції ОСОБА_12 та ОСОБА_3 , останній повідомив, що ОСОБА_5 постійно швидко їздить, напередодні збив його собаку. Розмови ОСОБА_5 не допомагають, тому він не витримав та «гехнув через себе (перекинув), трохи має навиків» (а.с.95-99).

- протоколом слідчого експерименту від 18.01.2025, проведеного за участю підозрюваного ОСОБА_3 та відеозаписом, під час якого останній розказав та показав на манекені як він двома руками схопив ОСОБА_5 за тулуб, після чого перемістив свою праву ногу за праву ногу ОСОБА_5 та неочікувано різко швирнув його в ліву сторону, де під час падіння останній перекрутився на впав на ліву сторону (а.с. 101-107);

- висновком експерта № 44 від 22.01.2025, відповідно до якого свідчення підозрюваного ОСОБА_3 , дані ним 18.01.2025 під час слідчого експерименту не суперечать об`єктивним судово-медичним даним судово-медичної експертизи щодо механізму, характеру та локалізації тілесних ушкоджень, виявлених у ОСОБА_5 (а.с.109-110);

- випискою з медичної карти стаціонарного хворого № 44390, з якої вбачається, що ОСОБА_5 перебував на лікуванні КП «ПОКЛ ім. М.В. Скліфосовського ПОР» з 24.12.24 по 30.12.2024 з діагнозом: закритий перелом акроміального кінця лівої ключиці зі зміщенням. Забій правого колінного суглоба (а.с.48)

- випискою з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, з якої вбачається, що ОСОБА_5 перебував на денному стаціонарному лікуванні з 06.01.25 по 16.01.25 з діагнозом Консолідуючий після МОС від 25.12.24 перелом лівої ключиці після травматична контрактура лівого плечового суглоба (а.с.47);

- квитанціями про придбання медичних засобів, лікарських препаратів (а.с.46, 49);

- листом КП «ПОКЛ ім.. М.В. Скліфосовського» від 16.01.2025 з якого вбачається, що загальна вартість лікування ОСОБА_5 склала 21 285,34 грн (а.с.111-112);

- листом КНП «Кобеляцька міська лікарня» від 31.12.2024 з якого вбачається, що загальна вартість лікування ОСОБА_5 склала 3239,92 грн (а.с.113);

- копією трудової книжки, з якої вбачається, що ОСОБА_3 тривалий період працював охоронником окремих підрозділів воєнізованої охорони загону воєнізованої охорони управління безпеки, що свідчить про наявність у нього спеціальних прийомів боротьби ( рукопашного бою) (а.с.128-132) .

Твердження ОСОБА_3 про те, що він фактично хотів захиститися від ОСОБА_5 , оскільки останній смикнувся до нього, спростовується вищевказаними доказами та тим, що окрім «смикнувся», ОСОБА_5 не вчинив жодної дії, яка б вказувала на його бажання нанести удари ОСОБА_3 . Крім того у ОСОБА_3 була можливість уникнути можливих ударів від ОСОБА_5 оскільки він міг вільно пересуватися в різні боки.

За нормативним визначенням умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження (ст. 122 КК України) характеризується дією або бездіяльністю у вигляді протиправного посягання на здоров`я іншої людини, наслідками у вигляді заподіяння вказаних ушкоджень і причинним зв`язком між згаданим діянням та наслідками, а з суб`єктивної сторони ? умисною формою вини (прямим або непрямим умислом), коли винний усвідомлює, що може заподіяти зазначену шкоду здоров`ю потерпілого, передбачає такі наслідки і бажає або свідомо припускає їх настання

Наведеними дослідженими в судовому засіданні доказами доводиться наявність в діях ОСОБА_3 об`єктивної сторони складу злочину: діяння у вигляді застосування борцівського прийому «кидок з прогином», а також вказують на причинний зв`язок між діями обвинуваченого і наслідками, що настали, оскільки саме після такого кидання ОСОБА_5 впав на землю лівою стороною тулуба, що в сукупності з наведеними вище висновками експертиз дає суду підстави вважати, що наслідки у виді середньої тяжкості тілесних ушкоджень настали саме від дій ОСОБА_3 .

Так, застосовуючи до потерпілого ОСОБА_5 фізичну силу у вигляді борцівського прийому «кидок з прогином», обвинувачений ОСОБА_3 передбачав можливість настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді середньої тяжкості тілесного ушкодження, отриманого потерпілим в результаті падіння.

Таким чином на підставі досліджених письмових доказів по справі, які є належними та допустимими, та інших доказів по справі суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого діяння і його дії, які виразилися в умисному спричиненні середнього тяжкості тілесного ушкодження, що спричинило тривалий розлад здоров`я та передбачено ч.1 ст. 122 Кримінального кодексу України

При визначенні виду й міри покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини справи й особу обвинуваченого.

Обставинани, які пом`якшують чи обтяжують покарання обвинуваченого в судовому засіданні не встановлено.

Згідно ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Виходячи із загальних засад призначення покарання, передбачених ст. 65-67 КК України, суд враховує обставини справи і особу ОСОБА_3 , який за місцем проживання характеризується посередньо; раніше не судимий, на обліках у психоневрологічному та наркологічному кабінетах не знаходиться.

Таким чином суд вважає за можливе призначити ОСОБА_3 покарання в межах санкції ст.122 КК України у вигляді позбавлення волі, яке буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та для запобігання вчиненню ним нових злочинів у майбутньому.

Дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на те, що головною метою покарання є виховання та соціальна реабілітація винного, суд приходить до висновку про можливість виправлення винного без реального відбування покарання, із звільненням від основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням на підставі ст.75 КК України. Зокрема, приймаючи рішення про застосування ст. 75 КК України, суд ураховував тяжкість кримінального правопорушення, позицію потерпілого, який не наполягав на суворому покаранні, часткове визнання вини, досудову доповідь органу пробації, відповідно до якої наявна можливість виправлення особи без ізоляції від суспільства.

Щодо цивільних позовів.

Прокурор заявив позов в інтересах Кобеляцької міської ради, яка є засновником, власником комунального некомерційного підприємства «Кобеляцька міська лікарня» Кобеляцької міської ради про стягнення з обвинуваченого матеріальних збитків у вигляді витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_5 , завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, у якому просить стягнути з обвинуваченого на користь Кобеляцької міської ради 3239 грн 92 коп.

Прокурор заявив позов в інтересах Полтавської обласної ради, яка є засновником, власником КП «ПОКЛ ім. М.В. Скліфосовського» про стягнення з обвинуваченого матеріальних збитків у вигляді витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_5 , завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, у якому просить стягнути з обвинуваченого на користь Полтавської обласної ради 21285 грн 34 коп.

Відповідно до положень п.1, п.6 ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор навів у позовній заяві належне обґрунтування передбачених законом підстав для захисту прокурором інтересів держави в суді.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, потерпілий ОСОБА_5 проходив лікування в КНП «Кобеляцька міська лікарня» з 21.12.2024 по 23.12.2024, загальна вартість лікування становить 3239,92 грн. 80 коп (а.с. 113).

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, потерпілий ОСОБА_5 проходив лікування в КП «ПОКЛ ім. М.В. Скліфосовського» Полтавської обласної ради» з 24.12.2024 по 30.12.2024, загальна вартість лікування становить 21285 грн 34 коп. (а.с. 111-112).

Враховуючи вищевикладене суд доходить до висновку про задоволення позовів прокурора, як таких, що є обґрунтованими та такими, що визнані обвинуваченим ОСОБА_3 .

Потерпілим ОСОБА_5 заявлено цивільний позов про стягнення з ОСОБА_3 заподіяної моральної шкоди в розмірі 150 000 грн та матеріальної шкоди витрат на лікування в розмірі 23870 грн 20 коп.

Вимоги в частині стягнення з ОСОБА_3 матеріальних витрат на лікування потерпілого підлягають задоволенню в сумі 23870 грн 20 коп., як такі, що підтверджуються доказами (квитанціями) та визнаним обвинуваченим ОСОБА_3 .

Відповідно о до ст. 23 Цивільного кодексу України (далі ЦК), особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, зокрема, полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої. У відповідності до ст. 1167 ЦК моральна шкода, завдана неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала.

Суд доходить до висновку, що діями ОСОБА_3 беззаперечно заподіяно моральну шкоду потерпілому ОСОБА_13 .

Суд вважає, що сам факт спричинення особі тілесних ушкоджень є безумовним свідченням глибини та тривалості моральних страждань, враховуючи те, що згідно з ч.1 ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Визначаючи розмір відшкодування, суд керується принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен призводити до її безпідставного збагачення (див. висновок Великої Палати ВС у постанові від 15 грудня 2020 року в справі № 752/17832/14-ц).

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 23 ЦК, врахувуючи глибину душевних страждань, завданих потерпілому, наявність перешкод у реалізації його індивідуальних життєвих планів, а також беручи до уваги вимоги щодо розумності та справедливості, суд дійшов висновку про відшкодування моральної шкоди заподіяної потерпілому у розмірі 70 000 грн.

Керуючись ст.ст. 374, 376 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст.122 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк два роки.

Згідно ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням іспитовим строком на два роки.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_3 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти цей орган про зміну місця проживання, роботи.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Кобеляцької міської ради 3239 (три тисячі двісті тридцять дев`ять) гривень 92 копійок на відшкодування витрат стаціонарного лікування потерпілого ОСОБА_5 (р/р НОМЕР_1 в АТ «Полтавабанк», код ЄДРПОУ 01999307).

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Полтавської обласної ради 21285 (двадцять одну тисячу двісті вісімдесят п`ять) гривень 34 копійок на відшкодування витрат стаціонарного лікування потерпілого ОСОБА_5 (р/р НОМЕР_2 в АТ «КБ «Приватбанк», код ЄДРПОУ 01999106).

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 23870 (двадцять три тисячі вісімсот сімдесят) гривень 20 копійок у відшкодування матеріальної шкоди та 70 000 (сімдесят тисяч) гривень у відшкодування моральної шкоди.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Полтавського апеляційного суду через Кобеляцький районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Інші учасники судового провадження мають право отримати його копію в суді.

Суддя