Рішення

від 24.03.2025 по справі 753/22545/24

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/22545/24

провадження № 2/753/454/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2025 року Дарницький районний суд м. Києва у складі

головуючого судді КОЛЕСНИКА О.М.

при секретарі судового засідання ШАПРАН В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Оберіг на Позняках» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором оренди

ВСТАНОВИВ:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Оберіг на Позняках» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором оренди в розмірі 91 678,80 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01 грудня 2019 року між позивачем та відповідачем укладено договір оренди №ТЕ 3/4, відповідно умов договору орендодавець приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення з наступними характеристиками: нежитлове приміщення на технічному поверсі, третього під`їзду, загальною площею 71,00 кв.м., житлового будинку АДРЕСА_1 . Нарахування орендної плати, за цим договором починається з 01 січня 2020 року та продовжується до дня повернення орендарем приміщення орендодавцю. Орендна плата за користування приміщенням становить 20 грн. за кв.м. на місяць.

Відповідач сплатив позивачу кошти лише за перший і останній місяці оренди відповідно до умов договору у розмірі 2 840 грн., в зв`язку з чим 30 квітня 2023 року між сторонами було укладено договір №30/ТЕ 3/4-23 про реструктуризацію заборгованості, відповідно до умов якого відповідач зобов`язався сплатити до 30 квітня 2024 року заборгованість у розмірі 48 697,80 грн., однак дана заборгованість відповідачем не сплачена.

Крім того, умовами договору визначено, що з моменту підписання акту приймання-передачі приміщення орендар сплачує комунальні послуги, а саме: тариф за утримання будинку та прибудинкової території, електричну енергію, ГВ та ХВ. Комунальні послуги сплачуються орендарем до 20 числа поточного місяця за попередній місяць.

Однак, за відповідачем рахується заборгованість за використану електричну енергію за період з червня 2022 року по вересень 2024 року у розмірі 14 998,56 грн.

В подальшому, 31 серпня 2024 року між сторонами було розірвано договір оренди №ТЕ 3/4 та підписано акт приймання-передачі приміщення №3 на підставі якого відповідач повернув приміщення позивачу в належному стані, однак орендодавець має до орендаря претензії щодо не сплати останнім заборгованості за договором оренди у розмірі 91 678,80 грн., яку і просить стягнути з відповідача в судовому порядку.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 09 грудня 2024 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 27 січня 2025 року суд перейшов до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін для розгляду справи по суті в судовому засіданні.

В судове засідання представник позивача не з`явився, однак надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність та не заперечувала проти заочного розгляду справи. Просила суд позовні вимоги задовольнити повністю.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, відповідно до ст. 128 ЦПК України. Клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надіслав. Про причину неявки суд не повідомив, відзив та інші заяви з процесуальних питань від нього до суду не надходили.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін за наявними матеріалами справи та ухвалити заочне рішення відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України оскільки представник позивача не заперечувала проти заочного розгляду справи.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, 01 грудня 2019 року між ОСББ «Оберіг на Позняках» та ОСОБА_1 укладено договір оренди №ТЕ 3/4.

Відповідно п. 1.1., п. 3.2. договору оренди орендодавець приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення з наступними характеристиками: нежитлове приміщення на технічному поверсі, третього під`їзду, загальною площею 71,00 кв.м., житлового будинку АДРЕСА_1 .

Згідно п. 1.4 договору оренди, приміщення передається в оренду для його використовування у власних потребах орендаря.

Відповідно до п. 3 договору оренди, орендна плата за користування приміщенням становить 20 грн. за кв.м. на місяць. Згідно плащі визначеної у п. 1.1 цього Договору.

Пунктом 3.4 договору оренди визначено, що нарахування орендної плати, за цим договором починається з 01 січня 2020 року та продовжується до дня повернення орендарем приміщення орендодавцю по відповідному акту приймання передачі №3, а в частині розрахунків до повного виконання сторонами зобов`язань за цим договором.

Відповідно до п. 3.5 договору оренди, при підписанні акту прийому приймання-передачі приміщення №2, орендар сплачує кошти за перший і останній місяці оренди, а саме 2 840 грн.

01 січня 2020 року відповідач сплатив позивачу кошти лише за перший і останній місяці оренди відповідно до умов договору у розмірі 2 840 грн., в зв`язку з чим 30 квітня 2023 року між сторонами було укладено договір №30/ТЕ 3/4-23 про реструктуризацію заборгованості, відповідно до умов якого відповідач зобов`язався сплатити до 30 квітня 2024 року заборгованість у розмірі 48 697,80 грн., однак дана заборгованість відповідачем не сплачена.

Крім того, відповідно до п. 3.9 договору оренди, сторони домовилися, що з моменту підписання акту приймання-передачі приміщення №2 орендар сплачує комунальні послуги, а саме: тариф за утримання будинку та прибудинкової території, електричну енергію, ГВ та ХВ. Комунальні послуги сплачуються орендарем до 20 числа поточного місяця за попередній місяць. А п. 3.10 цього договору визначено, що орендар самостійно перераховує орендну плату та оплату комунальних платежів в повному обсязі на рахунок орендодавця або готівкою у відповідності до норм готівкового обігу, встановленого чинним законодавством.

Однак відповідач не виконав умови договору оренди, в зв`язку з чим за ним рахується заборгованість за використану електричну енергію за період з червня 2022 року по вересень 2024 року у розмірі 14 998,56 грн.

В подальшому, 31 серпня 2024 року між сторонами було розірвано договір оренди №ТЕ 3/4 та підписано акт приймання-передачі приміщення №3 на підставі якого відповідач повернув приміщення позивачу в належному стані, однак орендодавець має до орендаря претензії щодо не сплати останнім заборгованості за договорм оренди у розмірі 91 678,80 грн.

Відповідно до ч.1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 ст.760 ЦК України визначено, що предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Згідно ст.793 ЦК України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі.

Згідно ч. 1 ст. 810 ЦК України за договором найму (оренди) житла одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 812 ЦК України предметом договору найму житла можуть бути помешкання, зокрема квартира або її частина, житловий будинок або його частина. Помешкання має бути придатним для постійного проживання у ньому.

Згідно ч. 1 ст. 815 ЦК України наймач зобов`язаний використовувати житло лише для проживання у ньому, забезпечувати збереження житла та підтримувати його в належному стані. Наймач зобов`язаний своєчасно вносити плату за найм житла. Наймач зобов`язаний самостійно вносити плату за комунальні послуги, якщо інше не встановлено договором найму.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За приписами ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ч. 1ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ч. 1ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. ст. 10, 81 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, між сронами було підписано акт приймання-передачі приміщення №3, відповідно до умов якого відповідач повернув приміщення позивачу в належному стані, однак у п. 1.3. вказано, що орендодавець має до орендаря претензії щодо не сплати останнім заборгованості за договорм оренди у розмірі 91 678,80 грн., що не заперечувалось відповідачем ОСОБА_1 , про що свідчить його підпис у даному акті приймання-передачі приміщення №3.

У частинах першій, другій статті 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 81 ЦПК України перебачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідач не надав суду докази на спростування зазначеного розміру розрахунку.

Беручи до уваги наведене та перевіривши наданий позивачем розрахунок суми заборгованості за період з 01 лютого 2020 року по 31 серпня 2024 року, суд дійшов висновку, що яка підлягає стягненню за договором оренди становить 91 678,80 грн.

Повно та всебічно дослідивши обставини справи, оцінивши зібрані докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та такі, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України покладаються на відповідача. Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума сплаченого судового збору у розмірі 3 028 грн.

Відповідно до чч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до чч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами

Згідно з положенням пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат береться до уваги:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За підсумовуючим аналізом наведених правових норм, суд дійшов висновку, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Представник позивача зазначив, що сума фактично понесених та сплачених судових витрат становить 7 000 грн.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що судові витрати підлягають відшкодуванню з відповідача у розмірі 4 000 грн.

На підставі викладеного та керуючись стст. 133, 137, 141, 223, 274-279, 263-265, 352, 354-355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Оберіг на Позняках» (код ЄДРПОУ 39798973) заборгованість за договором оренди №ТЕ 3/4 від 01.12.2019 року в розмірі 91 678,80 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028 грн та витрати з надання професійної правничої допомоги в розмірі 4 000 грн, всього стягнути 98 706,80 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

СУДДЯ: КОЛЕСНИК О.М.