Рішення

від 11.03.2025 по справі 758/14606/24

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/14606/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/заочне/

11 березня 2025 року м. Київ

Подільський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді- Якимець О. І.,

за участю секретаря судового засідання Карпишиної К. С.,

представника позивача Кравченко Т.А.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві справу за позовом Подільської районної в місті Києві державної адміністрації, як орган опіки та піклування, в інтересах малолітнього ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відібрання дитини від батька без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на її утримання,

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду з позовом у якому просить:

- відібрати малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без позбавлення його батьківських прав;

- передати малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , органу опіки та піклування Подільської районної в місті Києві державної адміністрації для вирішення подальшої долі дитини;

- стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі у розміррі 2563 грн., але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку , щомісячно, починаючи стягнення з моменту подачі позовної заяви до суду і продовжувати до виповнення повноліття дитини.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що на території Подільського району за адресою: АДРЕСА_1 , проживає ОСОБА_2 (далі - відповідач), ІНФОРМАЦІЯ_2 , який має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до наказу служби у справах дітей та сім`ї Подільської районної в м. Києві державної адміністрації (далі - Служба) малолітній перебуває на обліку у Служби, як дитина, що опинилась у складних життєвих обставинах. Також у ОСОБА_3 є дві старші сестри: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Згідно свідоцтв про народження матір`ю дітей є ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 . 04.11.2024 спеціалістами Служби спільно з інспекторами сектору ювенальної превенції Подільського УП ГУНП у м. Києві було відвідано адресу проживання дітей: АДРЕСА_1 . Під час відвідування родини було встановлено, що умови проживання дітей не відповідають санітарно-гігієнічним нормам, продукти харчування та одяг наявні в обмеженій кількості, діти мають ознаки недогляду та потребують медичного обстеження. Батько малолітнього ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , в даний час ніде не працює, веде асоціальний спосіб життя, має наркозалежність та проблеми зі здоров`ям. Зважаючи на дані обставини, під час проведення оцінки рівня безпеки дітей були виявлені факти загрози життю та здоров`ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Оскільки діти проживали в незадовільних санітарно-гігієнічних умовах, потребували медичного обстеження, було прийнято рішення про негайне відібрання дітей та поміщення їх до медичного закладу КНП «Київська міська дитяча клінічна лікарня №1». На підставі актів проведення оцінки рівня безпеки дітей від 04.11.2024, малолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було вилучено з родини та поміщено до КНП «Київська міська дитяча клінічна лікарня №1» для проведення медичного обстеження дітей. Також було підготовлено розпорядження Подільської районної в місті Києві державної адміністрації від 06.11.2024 № 989 «Про відібрання малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від батька, без позбавлення батьківських прав». У зв`язку з вищевикладеним, просить позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідачем не подано відзив, який би містив заперечення на позов.

06 грудня 2024 року ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

19 лютого 2025 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду за правилами загального позовного провадження.

Представник позивача в судому засіданні підтримала позовну заяву в повному обсязі та просила задовольнити.

У судове засідання відповідач не з`явився, належним чином повідомлявся про дату,час та місце судового засідання, про причини неявки суд не повідомив, клопотань на адресу суду не надходило.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов наступного.

Згідно з свідоцтвом про народження від 10 жовтня 2020 року, серії НОМЕР_1 , батьками малолітнього ОСОБА_1 є ОСОБА_2 та ОСОБА_6 .

З'ясовано, що мати дитини ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Також згідно матеріалів справи з'ясовано, у ОСОБА_1 є дві старші сестри: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до наказу № 41 від 09 червня 2022 року малолітній ОСОБА_3 та старші сестри ОСОБА_4 та ОСОБА_5 перебувають на обліку Служби, як діти, що опинилась у складних життєвих обставинах, а саме, які проживають в сім`ї, де батьки ухиляються від виконання батьківських обов`язків.

04 листопада 2024 року спеціалістами служби та інспекторами СЮП Подільського УП ГУНП у м.Києві було відвідано адресу проживання дітей - АДРЕСА_1 . Під час відвідування родини було встановлено, що умови проживання дітей не відповідають санітарно-гігієнічним нормам, продукти харчування та одяг наявний в обмеженій кількості, діти мають ознаки недогляду та потребують медичного обстеження, про що було складено відповідні акти. На підставі актів проведення оцінки рівня безпеки дітей, малолітніх було вилучено з родини та поміщено до КНП «Київська міська дитяча клінічна лікарня №1».

06 листопада 2024 року Подільською районною в м. Києві державною адміністрацією було винесено розпорядження, про відібрання малолітнього ОСОБА_1 від батька, без позбавлення такого батьківських прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

У відповідності до ст. 121 СК України, права та обов`язки матері і батька дитини, грунтуються на походженні дитини від них, засвідченому державним органом реєстрації актів цивільного стану.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (далі - Конвенція) в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Стаття 9 Конвенції покладає на держави-учасниці обов`язок забезпечувати те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до ст. 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.

Відповідно до положень ст. 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно ст. 150 СК України, встановлено обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, до яких, серед інших, належить і обов`язок піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно ч.1 ст. 170 СК України, закріплено загальні положення про відібрання дітей від батьків без позбавлення їх батьківських прав. Так, суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-6 ч. 2 ст. 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування. Під час ухвалення рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу. У відповідності до вказаного положення відібрання дитини від матері без позбавлення її батьківських прав можливе лише за наявності підстав, передбачених пунктами 2-6 ч. 1 ст 164 СК України. А саме: батьки ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Згідно із ч. 1 ст. 152 СК України, право дитини на належне батьківське виховання, забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.

Частиною 4 ст. 155 СК України передбачено, що ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Норми ст.14 Закону України «Про охорону дитинства» передбачають, що діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили.

Під час вчинення дій, пов`язаних з розлученням дитини з одним або обома батьками, а також інших дій, що стосуються дитини, в порядку, встановленому законом, судом заслуховується думка та побажання дитини. Контакт з дитиною - реалізація матір`ю, батьком, іншими членами сім`ї та родичами, у тому числі тими, з якими дитина не проживає, права на спілкування з дитиною, побачення зазначених осіб з дитиною, а також надання їм інформації про дитину або дитині про таких осіб, якщо це не суперечить інтересам дитини.

Відповідно до ч.4 ст.170 СК України, при задоволенні позову про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення батьківських прав суд вирішує питання про стягнення з них аліментів. Згідно вимог статей 180, 182, 183 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно з ст.182 СК України при визначені розміру аліментів суд враховує здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав, інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Враховуючи те, що відібрання дітей від батьків не позбавляє їх обов`язку утримувати дітей, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача аліменти на утримання малолітнього у твердій грошовій сумі у розмірі 2563,00 грн, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 15 листопада 2024 року і до досягнення дитини повноліття.

Згідно з частиною третьою статті 170 СК України якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини.

Таким чином, відповідач не позбавлений можливості звернутись до суду із заявою про повернення йому дитини, коли відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню малолітнього та коли будуть нормальні та належні умови для проживання та стовідсоткової відсутності загрози життю та здоров'ю дитини.

Враховуючи наведене вище, суд прийшов переконання, про необхідність задоволення позову повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, з відповідача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 1211,20 грн в дохід держави.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 17, 76-81, 141, 259, 265, 273, 280-284, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

позов Подільської районної в місті Києві державної адміністрації, як орган опіки та піклування, в інтересах малолітнього ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відібрання дитини від батька без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на її утримання - задовольнити.

Відібрати малолітнього ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), від батька ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) без позбавлення його батьківських прав.

Передати малолітнього ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) органу опіки та піклування Подільської районної в місті Києві державної адміністрації.

Стягувати з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) аліменти на утримання малолітнього ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у твердій грошовій сумі у розмірі 2563,00 гривні, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 15 листопада 2024 року та до досягнення дитиною повноліття на користь опікуна (піклувальника) чи установи під опікою, якої буде перебувати дитина.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) судовий збір у розмірі 1211,20 грн в дохід держави.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

позивач Подільська районна місті Києві державна адміністрація, адреса місцезнаходження: місто Київ, Контрактова площа, 2, код ЄДРПОУ 37333608;

відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складено та підписано 21.03.2025.

Суддя О. І. Якимець