Ухвала від 24.03.2025 по справі 295/4672/24

Справа №295/4672/24 Головуючий у 1-й інст. Зосименко О. М.

Категорія 68 Доповідач Коломієць О. С.

У Х В А Л А

24 березня 2025 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Коломієць О.С,

суддів Талько О.Б., Григорусь Н.Й.

з участю секретаря

судового засідання Драч Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі заяву ОСОБА_1 провідвід судді Григорусь Н.Й., а також заяву про самовідвід судді Григорусь Н.Й. у цивільній справі №295/4672/24

в с т а н о в и в:

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 27 січня 2025 року заяву про забезпечення позову задоволено частково. Визначено час спілкування ОСОБА_2 з малолітньою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом застосування будь-яких доступних каналів телекомунікаційного зв`язку, зокрема і через засоби телефону та/або програм інтернет-телефонії (Viber, Skype, Telegram та інші) в режимах аудіо- та/або відео- зв`язку конференції кожних понеділка, середи, п`ятниці тривалістю до 30 хвилин із залученням перекладача, при необхідності, з урахування графіку та режиму дня дитини. Визначено час на спілкування та проведення часу ОСОБА_2 з малолітньою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за місцем перебування дитини в Україні один раз на місяць протягом двох будь-яких днів з 12 години дня до 15 години кожного такого дня під час візиту ОСОБА_2 до України у присутності перекладача та працівника органу Опіки та піклування Виконавчого комітету Житомирської міської ради. В решті вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_2 через свого представника оскаржив її в апеляційному порядку.

Також не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, із апеляційною скаргою до суду звернулася ОСОБА_1 .

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 17 лютого 2025 року вищевказана цивільна справа надійшла на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Коломієць О.С., суддів: Борисюка Р.М., Талько О.Б.

Ухвалами Житомирського апеляційного суду від 20 лютого 2025 року та від 27 лютого 2025 року відкрито провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 27 січня 2025 року та призначено справу до розгляду.

Ухвалами апеляційного суду від 10 березня 2025 року відкрито провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 27 січня 2025 року та призначено справу до розгляду.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 березня 2025 року замінено суддю Борисюка Р.М. на Григорусь Н.Й., у зв`язку із перебуванням на лікарняному.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 в усній формі заявила про відвід судді Григорусь Н.Й. На обґрунтування заявленого відводу вказує, що суддя Григорусь Н.Й. розглядала справу про адміністративне правопорушення №295/3665/24 та 13 березня 2025 року своєю постановою скасувала постанову судді Богунського районного суду м. Житомира від 17 травня 2024 року, якою визнано винним ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУаАП, та закрила провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУПаП. Суддя Григорусь Н.Й. сформувала особисте відношення до неї, і так само до ОСОБА_2 , тому не може розглядати дану справу.

Представник ОСОБА_1 адвокат Левчук Т.В. додала, що справа про адміністративне правопорушення розглядалася півроку, клопотання про зловживання ОСОБА_2 та його адвокатами процесуальними правами не були розглянуті судом. До суду подавалися докази, щоб довести, що жодному громадянину не дозволяється ходити по вулицях міста та розприскувати на людей вміст балону, лякати людей, для того, щоб вони потім зверталися за медичною допомогою. Однак такі дії вчинив ОСОБА_2 і він вважає такі дії допустимими. З огляду на все вищевикладене, представник зазначає, що такі дії викликають в сторони відповідача сумніви в об`єктивності та неупередженості судді Григорусь Н.Й. при розгляді даної справи.

Представник ОСОБА_2 адвокат Губін О.Т. заперечив проти заявленого відводу судді Григорусь Н.Й. Вказав, що підставою для відводу не може бути незгода сторони із процесуальними рішеннями судді, рішенням чи окремою думкою в іншій справі. Вказує, що заміна судді була спричинена форс-мажорними обставинами, а саме лікарняним, тому для можливості розгляду справи суддю було замінено. Окрім того, дійсно позивач приїжджав до міста Житомира та хотів побачитися із дитиною, оскільки Шателе Вінсент Мішель та його дочка під час проживання у Чехії любили гратися рідким снігом, з метою створення вимушеної атмосфери та навіяння спогадів про радісні моменти, які вони відчували, він взяв із собою балончик із рідким снігом.

Перевіривши доводи заяви про відвід судді та ознайомившись з матеріалами справи, а також з мотивами, наведеними у заяві про відвід, суд приходить до висновку щодо відсутності підстав для задоволення вказаної заяви з огляду на наступне.

Частиною першою статті 40 ЦПК України передбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість (частина 2 статті 40 ЦПК України).

Відповідно до частини 3 статті 40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Відповідно до приписів пункту 5 частини 1 статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Частиною 4 статті 39 ЦПК України передбачено, що встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 36 цього Кодексу, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.

Отже, аналіз змісту вказаної норми свідчить про те, що, заявляючи відвід на підставі пункту 5 частини 1 статті 36 ЦПК України, учасник справи зобов`язаний надати докази щодо наявності обставин, які викликають сумнів в неупередженості та об`єктивності судді.

Однак, на підтвердження вказаних обставин скаржником не наведено жодного доказу, на підставі якого можна було б зробити висновок про упередженість та необ`єктивність судді.

У частині четвертій статті 10 ЦПК України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» (№ 33949/02, § 49-52, від 09 листопада 2006 року) зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Суд, оцінюючи, чи наявні підстави для відводу за суб`єктивним критерієм, констатує, що не встановлено будь-які підстави стверджувати, що суддя Григорусь Н.Й. виявляє особисту упередженість. Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з`являться докази на користь протилежного. Доказів протилежного заявником не надано й судом не встановлено.

За об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді (суддів). Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно виправдані.

Доводи заяви про відвід судді по своїй суті зводяться до незгоди ОСОБА_1 та її представника із прийнятим суддею судовим рішенням під час розгляду справи про адміністративне правопорушення №295/3665/24.

Разом з тим, вказані доводи не можуть бути підставою для відводу, оскільки згідно з частиною 4 статті 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

За таких обставин, підстав передбаченихстаттею 36 ЦПК Українидля відводу судді немає, тому у задоволенні заяви Олійник Я.В. про відвід судді Григорусь Н.Й. слід відмовити.

У той же час суддя Григорусь Н.Й. вважає за необхідне заявити самовідвід у справі №295/4672/24. Заява мотивована тим, що наведені скаржником обставини не можуть свідчити про неупередженість та заінтересованість судді. Проте для уникнення будь-яких, навіть щонайменших, сумнівів у її неупередженості чи будь-яких інших сумнівів в об`єктивному вирішенні даного спору суддя Григорусь Н.Й. вважає за необхідне заявити про самовідвід.

У пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна людина має право на справедливий і відкритий розгляд справи незалежним і безстороннім судом упродовж розумного строку, встановленого законом.

У світлі прецедентної практики Європейського суду з прав людини об`єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішній вияв того, що відбувається; суддею створено достатні гарантії для усунення об`єктивно виправданих підстав (і навіть потенційної можливості) побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім.

Як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188, § 48).

Згідно із Бангалорськими принципами поведінки суддів, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим постановлення об`єктивного рішення у справі або у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші, ніж перелічені у пунктах 1-4 частини першої статті 36 ЦПК України, обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Звернення скаржника ОСОБА_1 із заявою про відвід судді Григорусь Н.Й. свідчить про те, що у неї виникли сумніви у об`єктивності та неупередженості судді.

Ураховуючи викладене, з метою уникнення сумнівів у неупередженості чи об`єктивності судді, заяву судді Григорусь Н.Й. про самовідвід слід задовольнити та передати справу для проведення повторного автоматизованого розподілу.

Керуючись ст. 36, 39, 40, 41, 259, 381 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 провідвід судді Григорусь Н.Й. відмовити.

Задовольнити заяву про самовідвід судді Григорусь Н.Й.

Справу № 295/4672/24 передати на повторний автоматизований розподіл до канцелярії суду для визначення іншого складу суду в порядку, передбаченому ст. 33 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст ухвали складено 25 березня 2025 року.

Головуючий Судді