Рішення

від 18.03.2025 по справі 606/2395/24

ТЕРЕБОВЛЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

606/2395/24

Рішення

Іменем України

18 березня 2025 року м. Теребовля Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Малярчука В.В.

при секретарі Зіньковській Н.Д.

розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Теребовлі цивільну справу а позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки та піклування Теребовлянської міської ради Тернопільської області про позбавлення батьківських прав та збільшення розміру аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до відповідача ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки та піклування Теребовлянської міської ради Тернопільської області про позбавлення батьківських прав та збільшення розміру аліментів, в якому просить позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посилаючись на те, що відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по утриманню та вихованню дитини. Крім того, просить збільшити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 на підставі рішення Теребовлянського районного суду від 05.05.2022 року з ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 2500 грн. на дитину, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 01.03.2022 року.

Позовні вимогиобґрунтовує тим,що позивачказ відповідачемз 2022року проживаютьокремо.Шлюб міжними 06.06.2022розірвано.Їхня спільнадочка проживаєразом зпозивачкою таперебуває наповному їїутриманні.Відповідач постійнозмінює місцепроживання.Відомо щона данийчас вінмешкає вЧехії.Відповідач ніякимчином непроявляє батьківськийінтерес додитини.Аліменти несплачує здати їхстягнення судом,тобто з02.10.2023.Відповідач телефонував,але перебувавв станіалкогольного сп`яніння,тому вонане дозволялайому спілкуватисяз дочкою.Позивачка вважає,що відповідачбайдужий досвоєї дитини,вона ніразу непобачила іне відчула,що дитинайому потрібна.На данийчас зв`язокз відповідачемвідсутній взагалі.Відповідач невиконує жоднихсвоїх батьківськихобов`язків.Позивачка вважаєтаку йогоповедінку відноснодочки умисноюта проситьпозбавити відповідачабатьківських прав. Крім того, відповідач платить аліменти, однак вказаних коштів не достатнього для повноцінного розвитку та виховання дитини, також у відповідача є заборгованість по сплаті аліментів в розмірі 38500 грн.

Позивачка подала до суду заяву про слухання справи без її участі, позов підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, але не повідомив суд про причини своєї неявки.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог: орган опіки та піклування Теребовлянської міської ради в судове засідання не з`явився, однак в матеріалах справи міститься заява про слухання справи без її участі, висновок органу опіки та піклування Теребовлянської міської ради від 23.12.2024 року про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Судом ухвалено рішення при заочному розгляді, відповідно до статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв`язку з неявкою у судове засідання сторін, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши та оцінивши докази у справі, встановив.

З рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 06.06.2022, яке набрало законної сили 07.07.2022 вбачається, що шлюб між сторонами розірвано.

З рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 05.05.2022, яке набрало законної сили 06.06.2022 вбачається, що з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 стягнуто аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 2500 на дитину, щомісячно, починаючи з 01.03.2022.

Рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області від 11.04.2024 встановлено, що із розрахунку заборгованості зі сплати аліментів вбачається, що борг відповідача ОСОБА_2 станом на 04.10.2023 становить 46 000 гривень.

Рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області від 11.04.2024 у позові - відмовлено. Попереджений ОСОБА_2 про необхідність змінити ставлення до виховання малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , контроль за виконанням ОСОБА_2 батьківських обов`язків покласти на Службу у справах дітей Теребовлянської міської ради Тернопільської області.

Відповідно до ч.4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З рішення виконавчого комітету Теребовлянської міської ради від 29 січня 2024 року № 56 вбачається, що затверджено висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно висновку про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вбачається, що позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 є доцільним.

Як вбачається з висновку органу опіки та піклування Теребовлянської міської ради від 23.12.2024 року № 498, що згідно з розрахунком заборгованості зі сплати аліментів Теребовлянського ВДВС Тернопільської області Західного міжрегіонального управління МЮУ станом на 12.11.2024 року сукупний розмір заборгованості Відповідача перед Позивачем з моменту відкриття виконавчого провадження становить 38500 грн. Відповідачем за весь період стягнення аліментів було лише один раз здійснено проплату на суму 4000 грн - у жовтні 2023 року.

ОСОБА_1 перебуває в другому шлюбі, її чоловік ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 2015 року є контрактником в ЗСУ. Зі слів ОСОБА_1 , чоловік у всьому допомагає їй та її дитині, фінансово та матеріально забезпечує. Дитина знає ОСОБА_5 як свого батька. В другому шлюбі народився син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Діти виховуються в рівних умовах.

ОСОБА_7 на даний час перебуває в Чехії. Під час шлюбу він не був дбайливим чоловіком та батьком, накопичив боргів у банках та не сплатив їх.

Згідно з висновком спеціаліста-психолога високого фахового рівня - кандидата психологічних наук, доцента, за результатами психологічного дослідження з застосуванням різних методик ОСОБА_3 від 11.11.2024 року визначено, що у ОСОБА_8 розвинута прихильність до сім`ї, велику значимість для неї мають внутрішньосімейні зв`язки, де клімат для дитини сприятливий. Ставлення ОСОБА_8 до тата ОСОБА_9 та мами на високому рівні, дитина сприймає їх цілісно як подружжя. Дитячо-батьківські відносини розвинені на високому рівні. ОСОБА_8 свідомо зображає власного батька ОСОБА_9 та матір ОСОБА_10 як референтних осіб в її житті, які сприймаються нею як справжня родина. Емоційно значущими в житті ОСОБА_8 є тато ОСОБА_9 та мама ОСОБА_10 , які дають їй повагу, любов, ціннісне ставлення. Біологічного батька ОСОБА_2 в жодній психо- діагностичній методиці ОСОБА_8 не згадує, про його існування в її житті не знає. Таким чином, це вказує на те, що біологічний батько ніякої ролі не відіграє в її житті.

Згідно рішення виконавчого комітету Теребовлянської міської ради від 23.12.2024 року № 498 затверджено висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно висновку органу опіки та піклування Теребовлянської міської ради від 23.12.2024 року № 498 орган опіки та піклування вважає доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ст.150 Сімейного кодексу України, ст.12 Закону України Про охорону дитинства батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Пунктом 2 ч.1 ст.164 Сімейного кодексу України встановлено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обовязків по вихованню дитини.

Відповідно до ч. 2,3 ст. 166 Сімейного кодексу України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Відповідно до ст. 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов`язанні утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч.2 ст. 181 Сімейного Кодексу України за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утримані в грошовій формі.

Відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до вимог ст.184 Сімейного кодексу України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Згідно із ч. 1 ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до Конвенції ООН про права дітей від 20.11.1989 року (ратифікована Україною Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 р. № 789-XІІ) дитина, з огляду на її фізичну й розумову незрілість вимагає спеціального захисту й турботи, включаючи належний правовий захист, як до так і після народження.

Пунктом 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" звернуто увагу суддів на те, що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно з ч. 3 ст. 181 СК аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК) і виплачуються щомісячно. У разі виїзду одного з батьків на постійне проживання в державу, з якою Україна не має договору про правову допомогу, аліменти стягуються відповідно до вимог частин 5 - 7 ст. 181 СК. Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК. При цьому необхідно мати на увазі, що зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не є підставою для перегляду постановлених раніше судових рішень про їх стягнення. Що ж до максимального розміру аліментів, які стягуються з боржника, то відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" він не повинен перевищувати 50 відсотків заробітної плати цієї особи. Порядок стягнення аліментів визначено Законі "Про виконавче провадження", а також у статтях 194 - 197, 274 СК.

Відповідно до частини 1 статті 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між особами, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них.

Відповідачем не представлено суду переконливих доказів того, що він за своїм станом здоров"я чи у зв`язку із іншими обставинами не може належно виконувати своїх обов`язків по утриманню дитини.

Згідно п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вбачається, що у випадку зміни розміру аліментів, аліменти у новому розмірі стягуються від дня набрання чинності рішенням суду, а не від дня предявлення позову.

На підставі викладеного, суд дійшов до переконання, що позов слід задовольнити, стягнувши з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , жительки АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 5000 грн., але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повнолітнього віку, починаючи з моменту набрання рішенням законної сили.

Керуючись ст. ст.263, 265 ЦПК України, ст.150,164,165,166,180,182,ст.184 Сімейного кодексу України, ст.12 Закону України Про охорону дитинства», суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Збільшити розмір аліментів, які стягуються щомісячно з ОСОБА_2 на підставі рішення Теребовлянського районного суду від 05.05.2022 року.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , жительки АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 5000 грн., але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повнолітнього віку, починаючи з моменту набрання рішенням законної сили.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , жительки АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 судовий збір в розмірі 968 грн. 96 коп. в дохід держави.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Роз`яснити учасникам справи, що інформацію щодо справи що розглядалася вони можуть отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет - http://tr.te.court.gov.ua.

Головуючий: