Рішення

від 25.03.2025 по справі 494/249/25

БЕРЕЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Березівський районний суд Одеської області

25.03.2025

Справа № 494/249/25

Провадження № 2/494/195/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.03.2025 р. м.Березівка

Березівський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Панчишина А.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Станілевич А.В.

представник позивача ОСОБА_1

розглянувши за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Розквітівської сільської ради Березівського району Одеської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, зазначивши, що вона народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Нейкове Березівського району Одеської області, її батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . 08.06.2013 року позивачка зазначає, що уклала шлюб з ОСОБА_5 та взяла його прізвище.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивачки ОСОБА_3 . Після його смерті в якості спадкового майна залишилась земельна ділянка, площею 3.20 га, розташована на території Ставківської сільської ради, масив НОМЕР_1 , ділянка № НОМЕР_2 .

Позивач стверджує, що 11.12.2023 року вона звернулась до Суворовської державної нотаріальної контори з питання прийняття спадщини після смерті батька та отримала лист відповідь в якому, крім іншого, було зазначено, що вона має право звернутися до суду з питання надання їй додаткового строку для прийняття спадщини.

На обґрунтування причини пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини, ОСОБА_2 зазначає, що після смерті батька перебувала у важкому емоційному стані, оскільки втратила рідну людину та не змогла знайти в собі сили для своєчасного звернення в нотаріальну контору.

Просила визначити додатковий строк терміном в 2 місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 .

Позивач в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Її представник, адвокат Волков О.Л., підтримав подану заяву, просив таку задовольнити, наголосив, що позивачка після смерті батька постійно користувалась земельної ділянкою, несла витрати на її утримання. Інших спадкоємців немає.

Представник Розквітівської сільської ради Березівського району Одеської області у судове засідання не прибув, повідомлявся належним чином про час та день розгляду справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , що вбачається з копії паспорта НОМЕР_3 .

Батьками позивачки є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що вбачається з копії свідоцтва про народження НОМЕР_4 .

ОСОБА_7 08.06.2013 року уклала шлюб з ОСОБА_5 , після одруження прізвище позивачки стало ОСОБА_8 , що вбачається з копії свідоцтва про шлюб НОМЕР_5 .

З державного акту про право власності на землю ІІ-ОД №084959 вбачається, що ОСОБА_3 належала земельна ділянка площею, 3.20 га, розташована на території Ставківської сільської ради, масив НОМЕР_1 , діл. № НОМЕР_2 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно копії свідоцтва про смерть НОМЕР_6 вбачається, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

11.12.2023 року ОСОБА_2 звернулась до Суворовської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 .

З відповіді Суворовської державної нотаріальної контори у м. Одеса від 20.03.2024 року №734/02-14 вбачається, що ОСОБА_9 було рекомендовано звернутися до суду для визначення додаткового строку достатнього для подання заяви про прийняття спадщини (спадкова справа №59Б/2024).

З довідки Розквітівської сільської ради Березівського району Одеської області від 24.01.2022 року №40/02-23 вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 був зареєстрований з 17 червня 1979 року по день смерті за адресою: Одеська область, Березівський району с. Нейкове, без зазначенні вулиці та номеру будинку.

На запит суду Пересипською державною нотаріальною конторою у м. Одеса було надіслано копію спадкової справи №59Б/2024 року. З такої вбачається, що спадкова справа була відкрита після звернення з заявою про прийняття спадщини ОСОБА_2 . Інших спадкоємців по спадковій справі немає.

На обгрунтування причини невчасного подання заяви про прийняття спадщини позивач зазначає про свій важкий емоційний стан після смерті батька.

Так, у відповідності до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч. 1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.

В силу ст.ст.1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке може здійснюватися за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.ст. 1220-1221, 1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця.

Згідно із ст.ст.1268-1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. При цьому прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Натомість судом встановлено, що позивач названих вище вимог закону не дотримався та після відкриття спадщини не подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ст. 1272 ЦК України).

В той же час, відповідно до ст.ст.1273-1275 ЦК України - спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 названого Кодексу, подавши нотаріусу за місцем відкриття спадщини відповідну заяву.

Відповідно до ст.ст.1296-1298 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, яке видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Виходячи з вище викладеного можливо зробити висновок, що прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власної волі.Вчинення або не вчинення спадкоємцем дій, з якими законодавець пов`язує прийняття спадщини, має визначальне значення для висновку про дотримання ним процедури входження у спадкування і кінцево дає відповідь на питання про прийняття спадщини.

Так, для прийняття спадщини спадкоємцем, який на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, необхідно особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Це є обов`язковим для обох названих видів спадкування.

У зв`язку з цим, для прийняття спадщини за заповітом слід вчинити ті ж дії, що і при спадкуванні за законом, а саме, подати до нотаріальної контори відповідну заяву, яка б свідчила про його дійсний намір прийняти спадщину в порядку спадкування за заповітом.

При цьому, такі дії теж повинні бути вчинені у встановлений законом для прийняття спадщини строк.

Пропуск такого строку, позбавляє спадкоємця можливості прийняти спадщину через нотаріальну контору і потребує пред`явлення ним позову про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Вказане у повній мірі відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом України в постанові від 6 лютого 2013 року в справі № 6-167цс12.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому, необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача, щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про смерть спадкодавця, наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Позов про визначення додаткового строку на прийняття спадщини підлягає задоволенню у разі пропуску такого строку, та доведення поважності причин пропуску строку.

Як встановлено судом, ОСОБА_2 не проживала разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, протягом шести місяців з часу відкриття спадщини не подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини, а на підставі статті 1272 ЦК України звернувся до суду із позовом про визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини, мотивуючи тим, що після смерті батька перебувала у важкому емоційному стані.

Пропущений строк на подання заяви про прийняття спадщини є досить тривалий та складає майже 17 років, зазначена позивачкою причина, а саме важкий емоційний стан, не може бути визнана поважною. Втрата близької людини є звичайно травмою, однак з матеріалів справи вбачається що в цей період позивачка створила свою сім`ю, таким чином не постійно перебувала у важкому емоційному стані.

У позовній заяві ОСОБА_2 не зазначає інших обґрунтованих підстав, які б перешкоджали їй звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

Враховуючи тривалість пропуску позивачем строку для прийняття спадщини майже 17 років, а також, беручи до уваги встановлені обставини, суд вважає, що позивач не довела існування об`єктивних перешкод для прийняття спадщини, а отже, не довела, що пропуск строку для прийняття спадщини відбувся з поважних причин.

Тому, в задоволенні позову необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст.10,11,12,13,141,259,263-265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Розквітівської сільської ради Березівського району Одеської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення виготовлено 25.03.2025 року о 17 год 20 хв.

Суддя Панчишин А.Ю.