Рішення

від 25.03.2025 по справі 260/8035/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

25 березня 2025 рокум. Ужгород№ 260/8035/24 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючої - судді Маєцької Н.Д., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Фермерського господарства «Продукти Карпат» до Тячівської міської ради Закарпатської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Колективне сільськогосподарське підприємство «Руськополівське» про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство «Продукти Карпат» звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Тячівської міської ради Закарпатської області, в якій просить: 1) Визнати протиправним та скасувати Рішення двадцять сьомої (позачергової) сесії восьмого скликання Тячівської міської ради Закарпатської області «Про відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою для оформлення права оренди земельної ділянки ФГ «Продукти Карпат» від 06.06.2024 року № 2497; 2) Зобов`язати Тячівську міську раду надати Фермерському господарству «Продукти Карпат» (код ЄДРПОУ 40941028) дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для оформлення права оренди земельною ділянкою, орієнтовною площею 242 га на черговій сесії Тячівської міської ради Закарпатської області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням 27 (позачергової) сесії 8 скликання від 06.06.2024 року № 2497 Тячівська міська рада Закарпатської області відмовила позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою для оформлення права оренди земельної ділянки. Позивач вважає спірне рішення від 06.06.2024 року № 2497 таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства та порушує його права, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову в зв`язку з тим, що земельна ділянка, на яку претендує позивач в різних розмірах та просить надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою для оформлення права оренди земельною ділянкою комунальної власності, перебуває у постійному користуванні КСП «Руськополівське» на підставі Державного акту від 24.06.1994 року серії 011-ЗК №00046, який постановою Верховного Суду від 11.03.2020 року, визнано дійсним та виданим на підставі закону.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 січня 2025 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Колективне сільськогосподарське підприємство «Руськополівське».

Від представника третьої особи до суду надійшли пояснення щодо позову, відповідно до яких зазначає, що підтримує відзив на позовну заяву відповідача та вважає, що правових підстав для задоволення клопотання позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою не було, оскільки такий дозвіл надається лише після припинення права власності чи користування земельною ділянкою в порядку, визначеному законом.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить наступних висновків.

Судом встановлено, що 28 липня 2021 року позивач звернувся до Тячівської міської ради зі зверненням, в якому, у зв`язку з набуттям права власності на 28/100 частини майнового комплексу просив припинити КСП «Руськополівське» право постійного користування земельною ділянкою площею 1487,9 га, яка перебувала в користуванні радгосп-заводу «Руськополівський» на підставі державного акта на право постійного користування землею серії 011-ЗК № 00046 від 24 червня 1994 року в частині 242 га.

У вказаному зверненні позивач також просив надати йому дозвіл на розроблення проекту землеустрою для оформлення права оренди земельної ділянки орієнтовною площею 242 га для ведення особистого селянського господарства, у зв`язку з набуттям права власності на 28/100 майнового комплексу КСП «Руськополівське» на території Тячівської ОТГ (Тячівської міської ради). До вказаного звернення позивачем було додано: копію звернення до КСП «Руськополівське» від 04.03.2021 року; план-схему наміченої для відведення в оренду земельної ділянки; схему розташування земельних ділянок в межах державного акту на постійне користування КСП «Руськополівське».

Листом від 04 серпня 2021 року № 05-26/1168 Тячівський міський голова повідомив позивача, що у Тячівської міської ради відсутні повноваження щодо припинення права користування КСП «Руськополівське», у зв`язку з набуттям ФГ «Продукти Карпат» власності на нерухоме майно у частині 28/100 майнового комплексу КСП «Руськополівське».

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2021 року у справі № 260/4065/21, визнано протиправною бездіяльність Тячівської міської ради Закарпатської області щодо не розгляду звернення Фермерського господарства "Продукти Карпат" від 28 липня 2021 року про припинення права постійного користування Колективного сільськогосподарського підприємства "Руськополівське" та надання дозволу на розроблення проекту землеустрою на пленарному засіданні Тячівської міської ради Закарпатської області. Зобов`язано Тячівську міську раду Закарпатської області розглянути звернення Фермерського господарства "Продукти Карпат" від 28 липня 2021 року про припинення права постійного користування Колективного сільськогосподарського підприємства "Руськополівське" та надання дозволу на розроблення проекту землеустрою на пленарному засіданні Тячівської міської ради Закарпатської області, з урахуванням висновків суду.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2022 року апеляційну скаргу Тячівської міської ради Закарпатської області залишено без задоволення. Апеляційну скаргу Колективного сільськогосподарського підприємства «Руськополівське» задоволено частково. Змінено рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2021 року у справі № 260/4065/21, виключивши з мотивувальної частини покликання на договір купівлі - продажу 28/100 частини майнового комплексу від 24.05.2016. В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

На виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2021 року у справі № 260/4065/21, Тячівською міською радою Закарпатської області прийнято рішення від 06.06.2024 року № 2497 «Про відмову в наданні дозволу на розробку проєкту землеустрою для оформлення права оренди земельної ділянки ФГ «Продукти Карпат», згідно якого вирішено: 1) У зв`язку з відсутністю підстав, передбачених ст. 141 Земельного кодексу України, враховуючи, що заяви про добровільну відмову від землекористувача до власника земельної ділянки не надходило (ст. 142 ЗК України), відмовити в задоволенні вимог заявника про припинення права постійного користування КСП «Руськополівське», код ЄДРПОУ 00413883, адреса с. Руське Поле, вул. Головна, 171, Державний акт від 24.06 1994 року серії 011-ЗК № 00046; 2) Відмовити Фермерському господарству «Продукти Карпат» код ЄДРПОУ 40941028, 90540, юридична адреса с. Нересниця, вул. Л. Українки, 12, Тячівського району, Закарпатської області у задоволенні звернення від 28.07.2021 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою для оформлення права оренди земельною ділянкою, орієнтовною площею 242 га, в зв`язку з перебуванням вказаних земельних ділянок комунальної власності у постійному користуванні КСП «Руськополівське» на підставі Державного акту від 24.06.1994 року серії 011-ЗК № 00046, який, крім того, постановою Верховного Суду від 11.03.2020 року, справа № 907/475/17 визнано дійсним та виданим на підставі закону; 3) Відмовити Фермерському господарству «Продукти Карпат» код ЄДРПОУ 40941028, 90540, юридична адреса с. Нересниця, вул. Л. Українки, 12, Тячівського району, Закарпатської області у задоволенні звернення від 18.04.2024 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою для оформлення права оренди земельною ділянкою, площею 416,612 га, в зв`язку з перебуванням вказаних земельних ділянок у постійному користуванні КСП «Руськополівське» на підставі Державного акту від 24.06.1994 року серії 011-ЗК № 00046, який, крім того, постановою Верховного Суду від 11.03.2020 року, справа № 907/475/17 визнано дійсним та виданим на підставі закону.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом, який регулює земельні правовідносини, є Земельний кодекс України від 25.10.2001 №2768-III (далі - ЗК України), а також прийняті відповідно до Конституції України та цього Кодексу нормативно-правові акти.

Згідно ч. 2 ст. 123 ЗК України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за документацією із землеустрою, звертається з заявою про надання дозволу на розробку документації із землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У заяві зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До заяви додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до ч. 3 ст. 123 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає заяву і дає дозвіл на розроблення документації із землеустрою або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Згідно п. а ч. 1 ст. 141 ЗК України підставами припинення права користування земельною ділянкою, в тому числі, є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою.

Крім цього, ч. 3, 4 ст. 142 ЗК України передбачено, що припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки.

Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляєоргани державної реєстрації.

Однак, суд зазначає, що така добровільна відмова постійного користувача земельною ділянкою в матеріалах справи відсутня.

Суд звертає увагу, що земельна ділянка, на яку претендує позивач в різних розмірах (згідно звернення від 28.07.2021 року площею 242 га та згідно звернення від 18.04.2024 року площею 416,612 га) та просить надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою для оформлення права оренди земельною ділянкою комунальної власності, перебуває у постійному користуванні третьої особи - КСП «Руськополівське» на підставі Державного акту від 24.06.1994 року серії 011-ЗК №00046, який постановою Верховного Суду України від 11.03.2020 року у справі № 907/475/17, визнано дійсним.

У позовній заяві позивач стверджує, що ним надано письмове звернення до землекористувача - КСП «Руськополівське» від 04.03.2021 року, план-схему наміченої для відводу в оренду земельної ділянки, схему розташування земельної ділянки в межах Державного акту на право постійного користування землею колективного сільськогосподарського підприємства, тобто виконано вимоги, передбачені ст. 123 ЗК України і вважає, що даний перелік документів є достатнім для прийняття позитивного рішення.

Однак, позивачем не враховано, що для припинення права постійного користування землею, в розумінні ст. 141, 142 ЗК України, потрібна добровільна відмова від права користування земельною ділянкою землекористувача, а не письмове звернення до землекористувача з відповідними додатками.

Крім того, твердження позивача про те, що добровільна згода потрібна лише в разі вилучення земельної ділянки, є помилковим, оскільки, як зазначалось вище ст. 141, 142 ЗК України чітко визначено, що однією з підстав припинення права користування землею є добровільна відмова.

З приводу доводів позивача про укладення договору купівлі-продажу 28/100 частини майнового комплексу з КСП «Руськополівське» від 04.05.2016 року та переходу права на земельну ділянку відповідно до п. «е» ч. 1 ст. 141 ЗК України, то суд зазначає, що на час укладення цивільно-правової угоди договірні сторони питання користування земельною ділянкою не вирішували.

Враховуючи наведене, проаналізувавши вказані норми права в сукупності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку про те, що рішення Тячівської міської ради «Про відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою для оформлення права оренди земельної ділянки ФГ «Продукти Карпат» від 06.06.2024 року № 2497, є правомірним та обґрунтованим.

Щодо посилання позивача про те, що прийняття спірного рішення відбулося без оприлюднення відповідного проекту такого рішення, то суд вважає, що порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.

Певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі).

Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.

Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття.

Так, дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків. Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.

Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть бути наслідком нікчемності або оспорюваності акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

Суд наголошує, що у відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

Такого правового висновку дотримується Верховний Суд у своїх постановах від 26 червня 2019 року у справі №1640/3394/18, від 23 квітня 2020 року у справі №813/1790/18 та від 22 травня 2020 року у справі №825/2328/16.

З огляду на вищенаведене, суд вважає, що процедурні порушення в частині не оприлюднення проекту оскаржуваного рішення, не можуть впливати на суть самого оскаржуваного рішення, та на переконання суду, скасування вказаного рішення з одних лише формальних підстав у даному випадку не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Підсумовуючи викладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується.

Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позовної заяви Фермерського господарства «Продукти Карпат» (Закарпатська область, Тячівський район, с. Руське Поле, вул. Головна, буд. 201/1, код ЄДРПОУ 40941028) до Тячівської міської ради Закарпатської області (Закарпатська область, м. Тячів, вул. Шевченка, буд. 2, код ЄДРПОУ 04053766), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Колективне сільськогосподарське підприємство «Руськополівське» (Закарпатська область, Тячівський район, с. Руське Поле, вул. Головна, буд. 201, код ЄДРПОУ 00413883) про визнання протиправним та скасування рішення відмовити.

2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяН.Д. Маєцька