Рішення

від 21.03.2025 по справі 320/33107/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2025 року справа №320/33107/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державного підприємства "УКРВУГІЛЛЯ" до Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків про визнання протиправною відмови,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Державне підприємство «Укрвугілля» (далі позивач) з позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі відповідач), в якому просить:

визнати протиправною відмову відповідача в здійснені зарахування коштів за поданою заявою про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені (J1302002) від 03.06.2024 року;

зобов`язати відповідача здійснити зарахування 4 370 434,00 грн надмірно сплачених як частину чистого прибутку в рахунок сплати грошового зобов`язання з податку на додану вартість ДП «Укрвугілля».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач безпідставно відмовив йому в задоволенні заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та порушив право позивача на зменшення податкового боргу способом, передбаченим законодавством України.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.09.2024 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що у переліку податків і зборів, визначеному статтями 9 і 10 ПК України, відсутній такий платіж як частина чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об`єднань, що вилучається до Державного бюджету відповідно до закону. Тому частина чистого прибутку не є грошовим зобов`язанням платника податку у розумінні ПК України, у зв`язку з цим зазначена сума переплати не є надміру сплаченими коштами підприємства. На підставі викладеного, представник відповідача вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Представником позивача подано письмові пояснення, в яких виклав свої заперечення з приводу аргументів відповідача, викладених у відзиві, та наголосив, що надмірно сплачена частина чистого прибутку (доходу) та дивідендів на державну частку підпадає під визначення «інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи», а відтак підлягає поверненню або зарахуванню відповідно до порядку, визначеного законодавством України.

Провівши підготовчі дії, які необхідні для всебічного та об`єктивного розгляду і вирішення адміністративної справи, ухвалою суду від 14.11.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Сторони прибули у судове засідання.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених у відзиві, просив суд відмовити у задоволенні позову.

Суд за згодою сторін перейшов до розгляду справи по суті в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами і доказами.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Державне підприємство «Укрвугілля» є юридичною особою, зареєстрованою в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб-підприємців та громадських формувань 28.01.2020 за № 10721020000044480 та створене відповідно до наказу Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 14.01.2020 №13.

З 01.01.2023 позивач знаходиться на обліку у Центральному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків, як платник податків за основним місцем обліку.

Позивач у кабінеті платника податків 03.06.2024 направив контролюючому органу заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені (J1302002), в якій просив переплату у розмірі 4 370 434,00 грн (код бюджетної класифікації: «частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань), що вилучається до державного бюджету відповідно до закону») перерахувати «на бюджетний рахунок для погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС».

Листом від 06.06.2024 № 7453/6/31-00-04-04-03-06 відповідач повідомив про відмову у повернені коштів, зазначених у поданій позивачем заяві.

Позивач вважає, що відповідач безпідставно відмовив у задоволенні його заяви, у зв`язку з чим звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 №2755-VI (зі змінами), зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що надміру сплачені грошові зобов`язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Згідно з підпунктом 17.1.10 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України платникам податків надано право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені визначені у статті 43 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 43.1 статті 43 цього Кодексу помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Пунктом 43.3 цієї ж статті передбачено, що обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.

За приписами пункту 43.4 статті 43 Податкового кодексу України платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, небанківському надавачу платіжних послуг.

Згідно з пунктом 43.5 статті 43 Податкового кодексу України контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку та подає його для виконання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

В силу пункту 43.6 статті 43 Податкового кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані, або з єдиного рахунку.

З аналізу викладених правових норм вбачається, що у разі наявності у платника податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань, такі кошти підлягають поверненню за умови подання платником податків відповідної заяви у встановлений Кодексом строк. Окрім того, за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум може бути здійснено погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів.

Як пояснив позивач та підтверджується матеріалами справи, єдиним напрямком за яким ДП «Укрвугілля» здійснювало відвантаження вугілля були ТЕС ПАТ «Центренерго» (Зміївська та Трипільська ТЕС) на підставі договору № 111/11 від 29.12.2023.

Однак, внаслідок форс-мажорних обставин, які виникли у березні-квітні 2024 року, а саме пожежі на об`єктах ПАТ «Центренерго» у зв`язку із потраплянням боєприпасів та їх уламків під час ведення бойових дій, виконання умов договору ускладнилось.

На підтвердження настання форс-мажорних обставин ПАТ «Центренерго» надало позивачу висновок Київської торгово-промислової палати № 3000-24-1013 за договором № 111/11 від 29.12.2023.

Також, на підтвердження настання форс-мажорних обставин позивачем долучено сертифікати Київської торгово-промислової палати №3000-24-1128, №3000-24-1129, №3000-24-1130.

Станом на 01.05.2024 за даними акта звірки взаємних розрахунків за період квітень 2024 року, підписаного між ДП «Укрвугілля» та ПАТ «Центренерго», останній має заборгованість перед позивачем у розмірі 548 414 701,50 грн.

Позивачем подано контролюючому органу податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний період - березень 2024 року на загальну суму 32 453 157,00 грн та податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний період - квітень 2024 року на загальну суму 13 528 996,00 грн.

У зв`язку із несплатою позивачем податкових зобов`язань, відповідачем винесено податкову вимогу серія «Ю» від 02.05.2024 № 0000080-1301-3100, відповідно до якої станом на 01.05.2024 сума податкового боргу становить 31 413 962,61 грн.

В поданій заяві про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені (J1302002) від 03.06.2024 позивач просив переплату у розмірі 4 370 434,00 грн (код бюджетної класифікації: «частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань), що вилучається до державного бюджету відповідно до закону») перерахувати «на бюджетний рахунок для погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС: код бюджетної класифікації: «податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)».

Переплата по частині чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до Державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями, в сумі 4 370 434,00 грн підтверджується витягом з інформаційно-комунікаційної системи ДПС та не заперечується відповідачем.

Водночас, відмовляючи у поверненні коштів, відповідач зазначив, що частина чистого прибутку не є грошовим зобов`язанням платника податку у розумінні Податкового кодексу України. У зв`язку з цим, зазначена сума переплати не є надміру сплаченими коштами Підприємства. Крім того, стаття 43 Податкового кодексу України на частину чистого прибутку (доходу) не поширюється.

Однак суд критично оцінює такі твердження відповідача, з огляду на наступне.

Відповідач вірно зазначив, що у переліку податків і зборів, визначеному статтями 9 і 10 Податкового кодексу України, відсутній такий платіж як частина чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об`єднань, що сплачується до державного бюджету відповідно до закону.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до положень п.2 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року № 138» (далі - Порядок № 138), частина чистого прибутку (доходу) сплачується державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями до державного бюджету наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності за відповідний період у строк, встановлений Податковим кодексом України.

Згідно з п. 3 Порядку № 138 частина чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету, визначається державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями відповідно до форми розрахунку, затвердженої Мінфіном.

Такий розрахунок разом з фінансовою звітністю, складеною відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, подається державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями до контролюючих органів у строк, передбачений Податковим кодексом України.

Пунктом 4 Порядку № 138 визначено, що сплачена відповідно до цього Порядку частина чистого прибутку (доходу) зараховується на відповідні рахунки з обліку надходжень до загального фонду державного бюджету, відкриті в органах Державної казначейської служби.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» від 21.09.2006 № 185, законодавство про управління об`єктами державної власності складається з цього Закону, а також, в тому числі, Податкового кодексу України.

За приписами підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями) грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Відповідно до підпункту 19-1.1.51 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями) контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, а саме: здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є державна та/або комунальна власність.

Згідно з пунктом 46.1 статті 46 Податкового кодексу України розрахунки (у тому числі розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку), які подаються до контролюючих органів відповідно до іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, прирівнюються до податкової декларації.

Водночас, податковою декларацією, розрахунком є - документ, що подається платником податків контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов`язання.

Таким чином, виходячи із аналізу викладених правових норм, зобов`язання зі сплати частини чистого прибутку (доходу) та дивідендів на державну частку є грошовим зобов`язанням платника, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи.

В той час, як підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами, у позивача наявна переплата частини чистого прибутку (доходу) у розмірі 4 370 434,00 грн, що, у розумінні підпункту 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, вважається надміру сплаченим грошовим зобов`язанням.

Між тим, з аналізу приписів п. 43.1, п. 43.4 статті 43 Податкового кодексу України вбачається, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. Або ж, вказані надміру сплачені суми грошового зобов`язання можуть бути перераховані, окрім іншого, на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.

Крім того, слід також врахувати, що у відповідності до пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України сплату грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів.

З огляду на викладене, очікування позивача щодо повернення надміру сплачених коштів та перерахування їх на погашення боргу мають обґрунтовану законну підставу. До того ж, як свідчать матеріали справи, у позивача виникла складна ситуація щодо фінансового стану з незалежних від нього, форс-мажорних обставин. Протиправна ж відмова у реалізації таких очікувань порушує право позивача на майно (грошові кошти, які сплачені ним надмірно).

Факт надмірної/помилкової сплати позивачем частини чистого прибутку обумовлює повернення цих коштів податковим органом у передбаченому законодавством порядку.

Таким чином, належним способом захисту порушеного права позивача є покладення обов`язку на податковий орган повернути помилково сплачені суми позивачу за його заявою відповідно до законодавчо встановлених норм.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позивачем під час розгляду справи надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені ним доводи не було спростовано відповідачем.

Враховуючи наведене, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши наявні докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, за результатами з`ясування обставини у справі та їх правової оцінки, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

Відповідно, беручи до уваги положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача здійсненні ним судові витрати зі сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 72-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов Державного підприємства «Укрвугілля» (01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, буд. 11, офіс 19, а/с 78, код ЄДРПОУ 43474633) до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (02068, м. Київ, вул. Кошиця, буд. 3; код ЄДРПОУ 44082145) про визнання протиправною відмову, зобов`язання вчинити дії, - задовольнити.

2. Визнати протиправною відмову Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (02068, м. Київ, вул. Кошиця, буд. 3; код ЄДРПОУ 44082145) у поверненні надміру сплачених сум грошових зобов`язань, викладену у листі від 06.06.2024 № 7453/6/31-00-04-04-03-06.

3. Зобов`язати Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (02068, м. Київ, вул. Кошиця, буд. 3; код ЄДРПОУ 44082145) підготувати та подати до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про повернення надміру сплачених сум грошових зобов`язань у розмірі 4 370 434,00 грн., які обліковуються як надміру сплачені суми частини чистого прибутку, та перерахування цих коштів в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість, на підставі заяви Державного підприємства «Укрвугілля» про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені від 03.06.2024р.

4. Стягнути на користь Державного підприємства «Укрвугілля» (01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, буд. 11, офіс 19, а/с 78, код ЄДРПОУ 43474633) сплачений судовий збір у розмірі 30280,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (02068, м. Київ, вул. Кошиця, буд. 3; код ЄДРПОУ 44082145).

5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Марич Є.В.