Ухвала

від 24.03.2025 по справі 380/3500/25

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/3500/25

У Х В А Л А

з питань залишення позову без розгляду

24 березня 2025 року

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Кравців О.Р. розглянув у письмовому провадженні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в :

До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати дії Військової частини НОМЕР_1 щодо розрахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2020 по 17.06.2020 включно, грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік, одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, грошової компенсації за всі не використані за час проходження військової служби дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій, виходячи із розрахункової величини 1762 гривні - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, протиправними;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення (основних та додаткових видів грошового забезпечення) за період з 01.01.2020 по 17.06.2020 включно, грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік, одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, грошової компенсації за всі не використані за час проходження військової служби дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого у 2020 році - Законом України Про Державний бюджет України на 2020 рік станом на 01.01.2020, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до постанови Кабінет Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 30.08.2017 №704, та провести його виплату з урахуванням раніше виплачених сум, а також із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.

Ухвалою суду від 28.02.2025 відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.

Представник відповідача подав клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

В обґрунтування заяви вказав, що позивачем пропущено тримісячний строк звернення до суду передбачений частиною 2 статті 233 Кодексу законів про працю України, оскільки позивач звільнений зі служби 17.06.2020, а до суду звернувся лише 24.02.2025.

Представник позивача подав заперечення на клопотання, в яких вказав, що позовні вимоги, що розглядаються у справі №380/3500/25 стосуються періоду нарахування грошового забезпечення з 01.01.2020 до 17.06.2020. Оскільки відповідно до положень частини 2 статті 233 КЗпП України (в редакції, що була чинною станом на момент звільнення позивача) право позивача на звернення до суду із цим позовом не було обмежене будь-яким строком, тому строки звернення з позовом до суду у цій справі не є пропущеними.

Вирішуючи клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду суд керується таким.

Згідно із частинами 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України (в редакції, що була чинною станом на виникнення спірних правовідносин) в разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Таким чином до 19.07.2022 звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати не було обмежено строками.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 №2352-ІХ (далі Закон №2352-ІХ) внесено зміни, зокрема, до статті 233 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України).

Закон №2352-ІХ набрав чинності 19.07.2022.

Відповідно до частини 1 статті 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Згідно з частиною 2 статті 233 КЗпП України із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Статтею 234 КЗпП України передбачена можливість у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 КЗпП України, поновлення вказаних строків, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року.

Тобто, до 19.07.2022 КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Аналогічний правовий висновок викладений у рішенні Верховного Суду від 06.04.2023 у справі №260/3564/22 та від 19.01.2023 у справі №460/17052/21.

Також, слід зауважити, що Верховний Суд у постанові від 28.09.2023 у справі №140/2168/23 дійшов висновку, що дія частини 1 статті 233 КЗпП України (в редакції Закону України від 01.07.2022 №2352-IX) поширюється тільки на ті відносини, які виникли після набуття цією норми законної сили.

Спірні правовідносини щодо нарахування та виплати грошового забезпечення військовослужбовця виникли в період з 01.01.2020 року по 17.06.2020. Враховуючи те, що на момент виникнення спірних правовідносин діяла редакція частини 2 статті 233 КЗпП України, яка передбачала право на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком, то строк звернення позивача до суду не пропущений.

Враховуючи викладене, суд висновує про необґрунтованість клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, а тому у задоволенні такого слід відмовити.

Керуючись статтями 122, 123, 241-246, 248, 256 КАС України, суддя,-

у х в а л и в :

1. У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду відмовити.

2. Копію ували надіслати сторонам.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала окремо не оскаржується.

Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Суддя Кравців О.Р.