Рішення

від 25.03.2025 по справі 620/11238/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2025 року Чернігів Справа № 620/11238/24

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Лукашової О.Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 ( Військова частина НОМЕР_2 ), Військової частини НОМЕР_3 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) ( далі відповідач 1), в якому просить:

визнати протиправними дії відповідача стосовно:

застосування розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 в 2020, 2021, 2022, 2023 та 2024 роках грошового забезпечення;

нарахування та виплати індексації ОСОБА_1 за період проходження військової служби з січня 2016 р. по лютий 2018 р. включно, не на підставі визначення в якості базового місяця «січень 2008 року»;

невиплати «індексації-різниці» грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 15.05.2024 року;

нарахування та виплати ОСОБА_1 підйомної допомоги в 2020 р., матеріальної допомоги на оздоровлення в 2019, 2020, 2021, 2022, 2023 та 2024 рр., а також грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної, та додаткової відпусток, одноразової грошової допомоги при звільненні - в розмірі меншому, ніж визначений законодавством;

зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату ( з врахуванням раніше здійснених виплат) позивачу грошового забезпечення за 2020, 2021, 2022, 2023 та 2024 роки із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом, відповідно, на 1 січня 2020, 2021, 2022, та 2023 року.

зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату ( з врахуванням раніше здійснених виплат) позивачу індексації грошового забезпечення за період проходження військової служби в Державній прикордонній службі України з січня 2016 по лютий 2018 р. включно, з визначенням в якості «базового місяця» - січень 2008 року;

зобов`язати відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу індексації-різниці грошового забезпечення загальною сумою 84 775 грн 04 коп. за період з 01.03.2018 року по 15.05.2024 року включно, відповідно до приписів абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078;

зобов`язати відповідача, з урахуванням перерахованих посадових окладів, окладів за військовим званням та індексації-різниці - здійснити перерахунок та виплату ( з врахуванням раніше не здійснених виплат) позивачу підйомної допомоги за 2020 р.,матеріальної допомоги на оздоровлення за 2019, 2020, 2021, 2022, 2023 та 2024 рр., а також - компенсації за невикористані ним 85 (вісімдесят п`ять) календарних днів щорічної основної відпустки за 2022 - 2024 рр., та за 140 (сто сорок) календарних днів невикористаної додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015 - 2024 рр;

зобов`язати відповідача, з урахуванням перерахованих посадових окладів, окладів за військовим званням та індексації-різниці - здійснити перерахунок та виплату ( з врахуванням раніше здійснених виплат) позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні за 30 повних календарних років вислуги в пільговому обчисленні;

зобов`язати відповідача при здійсненні виплати позивачу усіх належних йому коштів - одночасно компенсувати утриманий з останнього податок на доходи фізичних осіб, згідно з Порядком виплати щомісячної грошової компенсаціїсум податку з доходів фізичних осіб, що уримуютьсяз грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем для нарахування та виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 в 2020 2024 рр. було застосовано прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2018 року, а не станом на 1 січня 2020, 2021, 2022 та 2023 року, таким чином відповідач не перераховував складові грошового забезпечення, як того вимагала чинна на той час редакція Постанови №704, з урахуванням правильного її застосування згідно правової позиції Верховного Суду, внаслідок чого позивач не повному обсязі отримав грошове забезпечення за вказані роки, а також одноразові грошові виплати. Також позивач посилається неправильне нарахування індексації грошового забезпечення за період проходження служби.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.08.2024 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.09.2024 позовну заяву в частині позовних вимог знати протиправними дії відповідача стосовно: застосування розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 за період з 19.07.2022 по 14.05.2024 грошового забезпечення; невиплати «індексації-різниці» грошового забезпечення за період з 19.07.2022 по 14.05.2024; нарахування та виплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги на оздоровлення у період 19.07.2022 по 14.05.2024; зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату ( з врахуванням раніше здійснених виплат) позивачу грошового забезпечення за період з 19.07.2022 по 14.05.2024 із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом, відповідно, на 1 січня; зобов`язати відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу індексації-різниці грошового забезпечення за період з 19.07.2022 по 14.05.2024 року включно, відповідно до приписів абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078; зобов`язати відповідача, з урахуванням перерахованих посадових окладів, окладів за військовим званням та індексації-різниці - здійснити перерахунок та виплату ( з врахуванням раніше здійснених виплат) позивачу матеріальної допомоги на оздоровлення у період з 19.07.2022 по 14.05.2024 повернуто позивачу.

Ухвалою суду від 03.09.2024 позовну заяву в іншій частині позовних вимог прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі, ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України). Ухвалою суду надано термін для подачі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2024 року скасовано, справу направлено до Чернігівського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії в частині позовних вимог: визнати протиправними дії відповідача стосовно: застосування розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 за період з 19.07.2022 по 14.05.2024 грошового забезпечення; невиплати «індексації-різниці» грошового забезпечення за період з 19.07.2022 по 14.05.2024; нарахування та виплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги на оздоровлення у період 19.07.2022 по 14.05.2024; зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату ( з врахуванням раніше здійснених виплат) позивачу грошового забезпечення за період з 19.07.2022 по 14.05.2024 із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом, відповідно, на 1 січня; зобов`язати відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу індексації-різниці грошового забезпечення за період з 19.07.2022 по 14.05.2024 року включно, відповідно до приписів абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078; зобов`язати відповідача, з урахуванням перерахованих посадових окладів, окладів за військовим званням та індексації-різниці - здійснити перерахунок та виплату ( з врахуванням раніше не здійснених виплат) позивачу матеріальної допомоги на оздоровлення у період з 19.07.2022 по 14.05.2024.

Ухвалою суду від 03.02.2025 залучено ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі відповідач 2) та Військову частину НОМЕР_4 ( далі відповідач3) як співвідповідачів до участі у справі. Ухвалою суду від 25.03.2025 виправлено описку в ухвалі суду від 03.02.2025.

Відповідачем 2 подано відзив на позовну заяву, в якому останній просить позовну заяву залишити без задоволення, оскільки кошторисні призначення Державної прикордонної служби України з січня 2016 року по лютий 2018 року не передбачали здійснення видатків на виплату індексації грошових доходів військовослужбовців. У зв`язку з цим нарахування індексації грошового забезпечення за період з 21 грудня 2016 року по 06 лютого 2018 року позивачу не проводилось. Відповідно до листа Адміністрації Державної прикордонної служби України від 02.06.2020 № 0.11-5760/0/6-20-Вих виплата індексації грошового забезпечення за періоди, протягом яких військовослужбовець мав право на її отримання, але не отримав, проводиться органом Державної прикордонної служби України, з якого військовослужбовець був виключений зі списків частини у зв`язку зі звільненням з військової служби, з урахуванням невиплаченої індексації грошового забезпечення під час проходження служби в інших органах Державної прикордонної служби України. Оскільки позивач звільнявся 15.05.2024 з військової служби не з ІНФОРМАЦІЯ_3 , то виплату індексації за вище вказаний період мала б провести військова частина з якої він звільнявся. Також зазначає, що позивач проходив службу в ІНФОРМАЦІЯ_3 (Військова частини НОМЕР_2 ) з 21.12.2016 по 06.02.2018.

Відповідачем 1 подано відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову, оскільки розрахунок грошового забезпечення Позивача здійснювався відповідно до чинного законодавства. Вказує, що пункт 4 Постанови №704 було викладено в новій редакції, якою визначено, що розміри посадових окладів за посадою, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01.01.2018.

Відповідачем 3 подано відзив на позовну заяву, в якій просить відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначає, що нарахування та виплата грошового забезпечення позивачу проводилася в повному обсязі, позивач не звільнявся з ІНФОРМАЦІЯ_4 (військової частини НОМЕР_4 ), а був лише переведений для подальшого проходження служби до іншої військової частини. Тому остаточний розрахунок позивача при звільненні, НОМЕР_5 окремою авіаційною ескадрильєю (військовою частиною НОМЕР_4 ), взагалі не здійснювався та здійснюватися не повинен.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Позивач проходив військову службу в Державній прикордонній службі України, у період з грудня 2015 року до 19.12.2016 - у військовій частині НОМЕР_4 , з 21.12.2016 по 06.02.2018 - у НОМЕР_6 прикордонному загоні імені (військова частина НОМЕР_2 ).

06.02.2018 позивач був звільнений з військової служби на підставі наказу від 24.01.2018 № 29-ос, який був визнаний протиправним та скасований постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04.07.2019 у справі № 806/1273/18, а позивач поновлений на військовій службі з 07.02.2018 наказом від 22.07.2019 №245-ос.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04.07.2019 у справі № 806/1273/18 стягнуто з ІНФОРМАЦІЯ_5 на користь ОСОБА_1 суму грошового забезпечення, виходячи з розміру грошового забезпечення, яке на момент звільнення він отримував на посаді першого заступника начальника відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_6 " III категорії (тип Б) НОМЕР_7 прикордонного загону за час вимушеного прогулу за період з 07 лютого 2018 року по 04 липня 2019 року в сумі 194719 (сто дев`яносто чотири тисячі сімсот дев`ятнадцять) грн. 41 коп.

З 22.07.2019 по 15.05.2024 позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 )

На адвокатський запит представника позивача з вимогою надати інформацію та документи, які підтверджують запитувану інформацію з питань нарахування та виплати грошового забезпечення, у тому числі виплат при звільненні, відповідач листом від 13.06.2024 надав відповідь, з наведеною інформацією та запитуваними документами.

За результатами вивчення наданої інформації та копії документів позивач вважає, що під час проходження військової служби та звільнення із неї, нарахування та виплата грошового забезпечення здійснювалось з порушенням норм законодавства.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на таке.

За визначенням статті 1 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-XII) соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з частиною 1 статті 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

Відповідно до частини 4 вказаної статті Закону № 2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Так, Постановою № 704, зокрема, затверджено: тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14; розміри надбавки за вислугу років військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу згідно з додатком 16.

Пунктом 4 Постанови № 704 (в редакції, чинній до 24.02.2018) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Проте, Постановою №103 до Постанови Кабінету Міністрів України №704 внесено зміни, внаслідок яких п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України № 704 викладено у новій редакції: 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Поряд з цим, з 29.01.2020 пункт 6 Постанови №103 (яким пункт 4 Постанови №704 викладено у новій редакції, про що зазначено судом вище) втратив чинність у зв`язку із набранням законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18, якою визнано протиправним та скасовано п.6 Постанови КМ України від 21.02.2018 №103 Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб.

Суд звертає увагу, що пунктом 3 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 06.12.2016 №1774-VIII (далі - Закон №1774), який набрав чинності 01.01.2017, установлено, що після набрання чинності цим Законом мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.

Тому, згідно з Постановою №704 (в редакції Постанови №103) розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є стала величина - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується.

Велика Палата Верховного Суду, у постанові від 11.12.2019 по справі №240/4946/18 (у схожих правовідносинах щодо проведення інших виплат), а саме пункту 3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 06.12.2016 №1774-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", згідно яких: 01.01.2017 набрав чинності Закон України від 06.12.2016 №1774-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", зазначила наступне. За змістом пункту 3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1774-VІІІ мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується в розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня календарного року, починаючи з 01 січня 2017 року. Таким чином, за загальним правилом дії норм права у часі, у зв`язку з набранням чинності Законом України від 06.12.2016 №1774-VІІІ, яким установлено розрахункову величину для визначення посадових окладів, заробітної плати працівників та інших виплат і заборонено застосовувати мінімальну заробітну плату після набрання чинності цим Законом, положення ст. 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII №796-XII щодо обчислення щомісячної грошової допомоги у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що згідно з Постановою №704 розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є саме розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня 2018 року, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11 лютого 2021 року по справі №240/11952/19.

Разом з тим, згідно з пунктом 2 Постанови № 481 до абзацу першого пункту 4 Постанови № 704 внесено зміни, шляхом його викладення в новій редакції, а саме:

«Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.»

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Як наслідок, до дня набрання чинності Постановою № 481 (20.05.2023) абзац перший пункту 4 Постанови № 704 був чинний у первинній редакції, тобто без врахування змін, що вносились до цього пункту Постановою № 103.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що дії військова частина НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати позивачу у заниженому розмірі з 29.01.2020 по 19.05.2023 грошового забезпечення, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, Законом України "Про державний бюджет України на 2022 рік" на 01.01.2022 та Законом України "Про державний бюджет України на 2023 рік" на 01.01.2023 відповідно є протиправними.

Також судом встановлено, що позивачу було виплачено: підйомну допомогу у серпні 2020 року; допомогу для оздоровлення у листопаді 2019 році, грудні 2020 року, жовтні 2021 року, травні 2022 року та лютому 2023 року; матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань в травні 2022 року та травні 2023 року.

Відповідно до пункту 2 розділу XXІІІ Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 (далі Порядок № 206) грошова допомога для оздоровлення надається військовослужбовцям у разі вибуття їх у щорічну основну відпустку повної тривалості, або у другу частину щорічної основної відпустки (у тому числі в дозволених випадках за невикористану відпустку за минулі роки), або без вибуття у відпустку (за їх рапортом протягом поточного року) на підставі наказу командира військової частини, а командиру (начальнику) - на підставі наказу вищого командира (начальника) із зазначенням у ньому суми грошової допомоги.

Відповідно до пункту 6 розділу XXІІІ Порядку №260 розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

Відповідно до пункту 1 Інструкції про умови та порядок виплати підйомної допомоги військовослужбовцям Державної прикордонної служби України затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх cправ України від 19.08.2016 № 848 військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі та військовій службі за призовом осіб офіцерського складу (далі - військовослужбовці), що переїхали на нове місце військової служби в інший населений пункт у зв`язку з призначенням на військову посаду, зарахуванням до військового навчального закладу, строк навчання в якому становить не менше шести місяців, або у зв`язку з передислокацією органу (підрозділу) Державної прикордонної служби України (далі - орган (підрозділ) Держприкордонслужби), виплачується підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення.

Отже, підйомна допомога та грошова допомога на оздоровлення залежать від розміру посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення за займаною посадою.

Таким чином, з метою належного захисту порушеного права позивача, суд вважає за можливе зобов`язати військову частину НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) здійснити позивачу перерахунок з 29.01.2020 по 19.05.2023 сум грошового забезпечення, підйомної допомоги, грошової допомоги на оздоровлення за 2020, 2021, 2022 та 2023 роки обчисливши їх із розмірів посадового окладу, визначених з урахуванням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (в редакції чинній з 29.01.2020) шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме: встановленого Законом України від 14.11.2019 №294-ІХ "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на 01.01.2020 та Законом України від 15.12.2020 №1082-ІХ "Про Державний бюджет України на 2021 рік" на 01.01.2021, Законом України "Про державний бюджет України на 2022 рік" на 01.01.2022 та Законом України "Про державний бюджет України на 2023 рік" на 01.01.2023 на відповідні тарифні коефіцієнти та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

Щодо позовних вимог про здійснення перерахунку грошового забезпечення за період з 20.05.2023 по 15.05.2024 (дата звільнення з військової служби) та допомоги для оздоровлення за 2024 рік, суд дійшов висновку про відмову у задоволені позову у цій частині, оскільки як встановлено судом вище з 20.05.2023 набрала чинності нова редакції пункту 4 Постанови № 704, яким визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт.

Щодо допомоги для оздоровлення за 2019 рік суд зазначає, що вказана допомога була нарахована та виплачена позивачу у листопаді 2019 року тобто до визнання протиправним та скасування пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб, отже п. 6 Постанови № 103 втратив чинність і у зв`язку з чим відновлена дія пункту 4 Постанови № 704 у редакції до внесення скасованих судом змін, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18, отже позив у цій частині задоволенню не підлягає.

Відповідно до пункту 6 розділу XXXI Порядку № 260 розрахунок грошового забезпечення за час надання щорічної основної відпустки з подальшим виключенням зі списків особового складу та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення місячного розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів.

Одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби обчислюється з розміру місячного грошового забезпечення, до якого включаються:

звільненим із займаних посад - щомісячні основні та додаткові види грошового забезпечення (крім винагород) за останньою займаною посадою (пункт 5 розділу XXX Порядку № 260)

Отже не підлягають задоволенню вимоги щодо визнання протиправними дій та зобов`язання здійснити перерахунок та виплату грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної та додаткової відпусток, одноразової грошової допомоги при звільненні, оскільки такі нараховані та виплачені після набрання чинності Постановою № 481.

Щодо позовних вимог щодо не проведення нарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з січня 2016 року по лютий 2018 року, виходячи з базового місяця - січень 2008 року та індексації-різниці за період з 01.03.2018 по 15.05.2024, суд зазначає наступне.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України Про індексацію грошових доходів населення від 03 липня 1991 року № 1282-ХІІ з наступними змінами та доповненнями у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин (далі Закон України №1282-ХІІ).

Статтею 2 Закону України № 1282-ХІІ визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Відповідно до статей 4, 6 згаданого Закону індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 8 Закону України №1282-ХІІ перегляд розмірів державних соціальних гарантій та гарантій оплати праці відповідно до умов, визначених цим Законом, здійснюється уповноваженими на це органами протягом місяця, у якому виникли підстави для перегляду.

За наявності підстав, визначених цим Законом, право населення на реалізацію зазначених гарантій не залежить від прийняття рішень відповідними органами.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі Порядок № 1078).

Згідно з пунктом 11 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка (у 2016 році 103 відсотка).

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

За змістом пункту 4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.

Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

Пунктом 5 Порядку № 1078 закріплено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Відповідно до пункту 6 Порядку № 1078, виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету. У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.

Згідно з пунктом 102 Порядку № 1078 для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.

Пунктом 14 Порядку № 1078 визначено, що роз`яснення щодо застосування цього Порядку надає Мінсоцполітики.

З вищевикладеного слідує, що індексація оплати праці (грошового забезпечення) є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, які мають систематичний (щомісячний) характер.

За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи, проведення якої не залежить від волевиявлення роботодавців чи працівників.

Згідно положень Закону України № 1282-XII та пункту 11 Порядку № 1078 додаткові витрати, пов`язані з індексацією грошових доходів громадян, відображаються у складі витрат, до яких відносяться виплати, що індексуються.

Отже, в кошторисі доходів і видатків бюджетної установи, організації індексація заробітної плати відображається не як самостійна витрата, а в складі витрат на виплату заробітної плати.

Тобто, сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону, підлягає обов`язковому нарахуванню та виплаті.

Індексація заробітної плати (грошового забезпечення) є одним із способів забезпечення державних соціальних стандартів і нормативів, тому держава не може односторонньо відмовитись від взятих на себе зобов`язань, шляхом не виділення на дані цілі бюджетних асигнувань, без внесення відповідних змін до чинного законодавства щодо зміни соціальних стандартів і нормативів.

Пункт 102 Порядку № 1078 передбачав, що для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.

Пункт 5 Порядку № 1078 у відповідний період передбачав:

у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків (абзац перший);

обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення (абзац другий);

сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу (абзац третій);

якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу (абзац четвертий);

у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру (абзац п`ятий).

З викладеного слідує, що підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення, зокрема, посадових окладів особи. Зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на встановлення базового місяця індексації для початку обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації, як помилково вважає відповідач.

На час виникнення спірних правовідносин визначення розміру посадових окладів військовослужбовців здійснювалося відповідно до постанови Кабінету Міністрів України Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 07 листопада 2007 року № 1294, якою затверджено нові схеми посадових окладів військовослужбовців (далі Постанова № 1294).

Пунктом 13 цієї Постанови визначено, що остання набирає чинність з 01 січня 2008 року.

Постанова № 1294 діяла до дати набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 30 серпня 2017 року № 704 (далі Постанова №704), якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме до 01 березня 2018 року.

Проаналізувавши Постанову № 1294 в період її дії з 01 січня 2008 року до 28 лютого 2018 року (період оскаржуваних правовідносин), суд убачає незмінність розмірів посадових окладів військовослужбовців.

Доказів протилежного відповідачі суду не надали

В свою чергу Порядок № 1078 пов`язує обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації зі зміною окладів (тарифних ставок), тому базовий місяць індексації грошового забезпечення (заробітної плати) змінюється виключно у разі підвищення посадових окладів (тарифних ставок).

Таким чином, місяцями, за якими здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення військовослужбовців, повинні бути січень 2008 року та березень 2018 року, водночас всі інші місяці у даному проміжку часу не можуть бути базовими для нарахування індексації, оскільки у проміжку січня 2008 року - березня 2018 року посадові оклади військовослужбовців, з яких вираховується індексація, залишалися незмінними.

Тобто з 01.12.2015 місяцем, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення є січень 2008 року.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що військова частина НОМЕР_4 , починаючи з грудня 2015 року, повинна була застосовувати січень 2008 року як місяць, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення, оскільки саме з грудня 2015 року застосовуються нові єдині підходи щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення (заробітної плати), затверджені Порядком № 1078.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 10.09.2020 року у справі № 200/9297/19-а, де судом вищої ланки прямо вказано, що базовий місяць для нарахування індексації грошового забезпечення з 01.12.2015 має застосовуватись січень 2008 року.

В постановах від 20.04.2022 у справі № 420/3593/20, від 12.05.2022 у справі № 200/7006/21 Верховний Суд також зазначив, що відповідно до положень Порядку №1078, січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період з 01 грудня 2015 року до встановлення нових розмірів посадових окладів військовослужбовців в березні 2018 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 30.08.2017 № 704.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що індексація грошового забезпечення позивача за період з січня 2016 року по 28 лютого 2018 року підлягає обчисленню з урахуванням базового місяця, що відповідає місяцю зміни тарифних ставок (окладів) військовослужбовців, тобто - січня 2008 року.

Таким чином, позов у цій частині підлягає задоволенню шляхом визнання протиправними дії військової частини НОМЕР_4 стосовно нарахування та виплати індексації ОСОБА_1 за період проходження військової служби з 01.01.2016 по 19.12.2016 без визначення як базового місяця - січень 2008 року та зобов`язання військову частину НОМЕР_4 здійснити перерахунок та виплату ( з врахуванням раніше здійснених виплат) позивачу індексації грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01.01.2016 по 19.12.2016 з визначенням базового місяця - січень 2008 року, а також визнання протиправними дії військової частини НОМЕР_2 стосовно нарахування та виплати індексації ОСОБА_1 за період проходження військової служби з 21.12.2016 по 06.02.2018 без визначення як базового місяця - січень 2008 року та зобов`язання військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату ( з врахуванням раніше здійснених виплат) позивачу індексації грошового забезпечення за період проходження військової служби з 21.12.2016 по 06.02.2018 з визначенням базового місяця - січень 2008 року.

Щодо доводів позивача, щодо виплати індексації-різниці за період з 01.03.2018 по 15.05.2024 в загальній сумі 84 775 грн, то суд звертає увагу на таке.

Як вже зазначалося вище, відповідно до норм Порядку № 1078, «місяцем підвищення доходу» є місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) і визначається він тільки в разі, якщо підвищена тарифна ставка (посадового окладу). При цьому, за новими правилами зростання зарплати за рахунок інших постійних складових зарплати (без підвищення тарифної ставки чи посадового окладу) не впливає на індексацію та не призводить до зменшення суми індексації.

Термін «підвищення тарифних ставок (окладів)» для працівників бюджетної сфери за змістом запроваджених нововведень застосовується у розумінні підвищення, що здійснюється відповідно до законодавства, а не у розумінні підвищення тарифної ставки (окладу) кожному працівнику індивідуально (зокрема, у зв`язку з призначенням на посаду чи переведенням на іншу посаду), як це було передбачено попереднім механізмом індексації. Тобто, за новими правилами місяць підвищення тарифних ставок (окладів) для кожного окремого працівника не визначається індивідуально.

Визначення розміру індексації-різниці залежить від розміру грошового забезпечення за посадою, яку позивач обіймав у лютому 2018 року і у березні 2018 року, як місяці у якому відбувалося підвищення посадового окладу та підлягає нарахуванні у періоді коли особа обіймала відповідну посаду.

Для з`ясування питання, чи має позивач право на застосування при нарахуванні його індексації грошового забезпечення, починаючи з 01 березня 2018 року, приписів абзацу 3-6 пункту 5 Порядку № 1078, необхідно з`ясувати: 1) розмір грошового забезпечення позивача за попередній місяць (лютий 2018 року) та за місяць підвищення доходу (березень 2018 року) без урахування складових, що мають разовий характер; 2) суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року, яка визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків.

Водночас судом встановлено, що 07.02.2018 позивач був звільнений з військової служби на підставі наказу від 24.01.2018 № 29-ос, який був визнаний протиправним та скасований постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04.07.2019 у справі № 806/1273/18, а позивач поновлений на військовій службі з 07.02.2018 наказом від 22.07.2019 №245-ос.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04.07.2019 у справі № 806/1273/18 стягнуто з ІНФОРМАЦІЯ_5 на користь ОСОБА_1 суму грошового забезпечення, виходячи з розміру грошового забезпечення, яке на момент звільнення він отримував на посаді першого заступника начальника відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_6 " III категорії (тип Б) НОМЕР_7 прикордонного загону за час вимушеного прогулу за період з 07 лютого 2018 року по 04 липня 2019 року в сумі 194719 (сто дев`яносто чотири тисячі сімсот дев`ятнадцять) грн. 41 коп.

Отже позивач у лютому 2018 року та березні 2018 року фактично не проходив військову службу, а грошове забезпечення за цей період було виплачено на підставі постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04.07.2019 у справі № 806/1273/18 у розмірі грошового забезпечення, яке він отримував на момент звільнення, а тому у березні 2018 року не відбулося підвищення посадового окладу позивача.

За таких обставин справи позов у цій частині задоволені не підлягає.

Щодо позовних вимог про проведення позивачу відповідних виплат з урахуванням Порядку №44, суд зазначає, що за змістом вказаного Порядку виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб".

Разом з цим, до проведення відповідних виплат відсутні підстави вважати, що відповідачі не виплатять позивачу вказану компенсацію, а тому суд дійшов висновку про передчасність та відсутність підстав для задоволення позовних вимог у цій частині.

Таким чином, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити частково.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до 14 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 у заниженому розмірі з 29.01.2020 по 19.05.2023 грошового забезпечення, підйомної допомоги, грошової допомоги на оздоровлення за 2020, 2021, 2022 та 2023 роки, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, Законом України "Про державний бюджет України на 2022 рік" на 01.01.2022 та Законом України "Про державний бюджет України на 2023 рік" на 01.01.2023.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військову частину НОМЕР_1 ) здійснити ОСОБА_1 перерахунок з 29.01.2020 по 19.05.2023 сум грошового забезпечення, підйомної допомоги, грошової допомоги на оздоровлення за 2020, 2021, 2022 та 2023 роки обчисливши їх із розмірів посадового окладу, визначених з урахуванням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (в редакції чинній з 29.01.2020) шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме: встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на 01.01.2020 та Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" на 01.01.2021, Законом України "Про державний бюджет України на 2022 рік" на 01.01.2022 та Законом України "Про державний бюджет України на 2023 рік" на 01.01.2023 на відповідні тарифні коефіцієнти та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_4 стосовно нарахування та виплати індексації ОСОБА_1 за період проходження військової служби з 01.01.2016 по 19.12.2016 без визначення як базового місяця - січень 2008 року.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_4 здійснити перерахунок та виплату ( з врахуванням раніше здійснених виплат) ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01.01.2016 по 19.12.2016 з визначенням базового місяця - січень 2008 року.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 (Військової частини НОМЕР_2 ) стосовно нарахування та виплати індексації ОСОБА_1 за період проходження військової служби з 21.12.2016 по 06.02.2018 без визначення як базового місяця - січень 2008 року.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_7 (Військову частину НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок та виплату ( з врахуванням раніше здійснених виплат) ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період проходження військової служби з 21.12.2016 по 06.02.2018 з визначенням базового місяця - січень 2008 року.

В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_8 ).

Відповідач 1: ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_9 ).

Відповідач 2: ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_10 ).

Відповідач 3: Військова частина НОМЕР_4 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_11 ).

Повне судове рішення складено 25 березня 2025 року.

Суддя Олена ЛУКАШОВА