Постанова

від 24.03.2025 по справі 280/7162/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

24 березня 2025 року м. Дніпросправа № 280/7162/24

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,

розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.10.2024 року (суддя Максименко Л.Я., м. Запоріжжя, повний текст рішення виготовлено 22.10.2024 року) у адміністративній справі №280/7162/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними дій, зобов`язання здійснити поновлення та виплату пенсії а віком, суд

в с т а н о в и в:

У липні 2024 року ОСОБА_1 (далі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі по тексту відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі по тексту відповідач 2), в якому просив визнати протиправними відповідачів щодо не поновлення його пенсії; скасувати рішення відповідача 1 про відмову у призначенні/поновленні йому пенсії за віком від 05.06.2024 року №083850022072 та рішення відповідача 2 про відмову у призначенні/поновленні йому пенсії за віком від 25.06.2024 року №083850022072; зобов`язати відповідача 1 здійснити поновлення та виплату його пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», починаючи з січня 2015 року; стягнути з відповідача 2 на його користь моральну шкоду в розмірі 10000 (десять тисяч) грн.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 22.10.2024 року позовні вимоги задоволено частково; визнано протиправними та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 05.06.2024 року №083850022072 та Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 25.06.2024 року №083850022072 про відмову у призначенні пенсії; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період військової служби з 09.11.1971 року по 17.11.1973 року та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком з урахуванням висновків суду у даному рішенні.

З рішенням суду першої інстанції не погодилося Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Свої вимоги обґрунтувало тим, що рішення суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права; судом першої інстанції не надано оцінки тому, що відсутні підстави для зарахування до страхового стажу період проходження військової служби з 09.11.1971 року по 17.11.1993 року згідно з військовим квитком від 08.11.1971 року серія НОМЕР_1 , оскільки на першій сторінці документа в графі «дата народження» наявне виправлення дати народження особи, згідно чого документ потребує уточнення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга непідлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що 29.05.2024 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області з заявою про призначення пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 05.06.2024 року №104450011070 ОСОБА_1 було відмовлено в призначенні пенсії за віком, оскільки пенсія вже була призначена та відсутня довідка-атестат про припинення виплати за попереднім місцем проживання. 18.06.2024 року ОСОБА_1 повторно звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України з заявою про поновлення виплати пенсійного забезпечення. Разом з цією заявою останнім була додана заява в довільній формі про відсутність громадянства держави-окупанта та не отримання пенсії від органів пенсійного забезпечення російської федерації. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 25.06.2024 року №104450011070 ОСОБА_1 було відмовлено в призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю документів, підтверджуючих, що особа не перебуває на обліку в органах пенсійного забезпечення російської федерації як одержувач пенсії. Суд врахував, що з 25.02.2014 року та по теперішній час ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , тобто, станом на момент звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії, ОСОБА_1 має постійне місце реєстрації у місті Запоріжжя, проте не отримує жодних пенсійних виплат від Пенсійного фонду України. Суд зазначив, що відповідно до військового квитка НОМЕР_2 від 08.11.1971 року, ОСОБА_1 з 09.11.1971 року по 17.11.1973 року проходив військову службу у Збройних силах Радянської армії, а також, у трудовій книжці від 11.09.1970 міститься запис про службу у Радянській Армії з 09.11.1971 року по 17.11.1973 року. Вирішуючи спір по суті, су керувався п.14-4 Розділу XV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; ч.2 ст.7 «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»; пунктами 3, 5 постанови Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 року №234 «Про затвердження порядку виплати пенсії та надання соціальних послуг»; підпункт ч.3 ст.56, ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; ч.1 ст.2 Закону України «Про військову службу і військовий обов`язок» та прийшов до висновку про те, що відсутність паперової пенсійної справи чи відсутність атестату про припинення виплати пенсії не є підставою для відмови у відновленні виплати пенсії, оскільки особа не може нести негативних наслідків у зв`язку із відсутністю його пенсійної справи, а протилежне позбавляє його права на її відновлення; право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов`язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні; держава відповідно до конституційних принципів зобов`язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, в Україні чи за її межами. Суд вважав, що особа має право на отримання заробленої та призначеної пенсії незалежно від місця її проживання. Суд врахував, що виплата пенсій громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території і не отримують пенсій та інших соціальних виплат від уповноважених органів російської федерації, здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Суд зазначив, що пенсійний орган при надходженні відповідної заяви про призначення/поновлення пенсії зобов`язаний витребувати пенсійну справу шляхом звернення із запитом до органів російської федерації, суд зазначив, що неможливість пенсійного органу отримати відповідну інформацію в умовах воєнного стану не є обґрунтованою підставою позбавлення позивача права на пенсію. Суд прийшов до висновку про те, що стаж військової служби ОСОБА_1 підтверджений належними доказами, а саме: трудовою книжкою (яка є основним документом, що підтверджує стаж роботи), а також військовим квитком. Суд вважав, що з метою ефективного поновлення прав ОСОБА_1 , є визнання протиправними та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 05.06.2024 року №083850022072 та Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 25.06.2024 року №083850022072 про відмову у призначенні пенсії та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період військової служби з 09.11.1971 року по 17.11.1973 року та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком з урахуванням висновків суду у даному рішенні.

Матеріалами справи встановлено, що 29.05.2024 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області з заявою про призначення пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 05.06.2024 року № 104450011070 ОСОБА_1 було відмовлено в призначенні пенсії за віком, оскільки пенсія вже була призначена та відсутня довідка-атестат про припинення виплати за попереднім місцем проживання.

Встановлено, що 18.06.2024 року ОСОБА_1 повторно звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України з заявою про поновлення виплати пенсійного забезпечення. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 25.06.2024 № 104450011070 ОСОБА_1 було відмовлено в призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю документів, підтверджуючих, що особа не перебуває на обліку в органах пенсійного забезпечення російської федерації як одержувач пенсії.

Згідно п. 1 ч. 1 та ч. 4 ст. 8 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом. За загальним правилом, право на призначення (перерахунок, поновлення) пенсії мають громадяни України незалежно від місця проживання та іноземці і особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, на умовах та порядку, передбачених законодавством або міждержавними угодами. Зазначений підхід узгоджується із позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 30 січня 2020 року у справі №489/5194/16-а.

Відповідно до ч.1 ст.44, частин 1, 2 ст.49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом. Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи. Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення. Виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом. Поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати.

Відповідно до пунктів 1.5, 2.8 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 2511.2005 року №22-1, розгляд заяв, передбачених п.1.1 цього розділу, поданих громадянами України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації, здійснюється з урахуванням Порядку виплати пенсії та надання соціальних послуг громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 року №234. Внутрішньо переміщені особи (крім осіб, зазначених в абзаці двадцять четвертому п.2 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року №509) подають заяви з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року №637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам». Поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії. Громадянами України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації, для поновлення виплати пенсії до наявних документів додається заява в довільній формі про відсутність громадянства держави-окупанта. Орган, що призначає пенсію, здійснює поновлення виплати пенсії цим особам після надходження на запит пенсійної справи з документами про припинення виплати пенсії органами пенсійного забезпечення Російської Федерації.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 року №234 «Про затвердження порядку виплати пенсії та надання соціальних послуг» визначено механізм виплати пенсії та надання соціальних послуг громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії та соціальні послуги від пенсійного фонду російської федерації або інших міністерств та відомств, що здійснюють пенсійне забезпечення у російській федерації.

Відповідно до пунктів 1, 3, 4 Порядку виплати пенсії та надання соціальних послуг громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 року №234, Порядок визначає механізм виплати пенсії та надання соціальних послуг громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії та соціальні послуги від Пенсійного Фонду Російської Федерації або інших міністерств та відомств, що здійснюють пенсійне забезпечення у Російській Федерації. Особи подають територіальному органові заяву про отримання пенсії відповідно до законодавства України із зазначенням місця проживання (реєстрації) та паспорт громадянина України (паспорт громадянина України для виїзду за кордон). Територіальний орган на підставі поданих документів надсилає запит щодо витребування пенсійної справи до органів Російської Федерації, зазначених у пункті 1 цього Порядку. Виплата пенсії після надходження пенсійної справи разом з документами про припинення виплати пенсії поновлюється з дати припинення виплати за місцем попереднього отримання пенсії.

Право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов`язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні, держава відповідно до конституційних принципів зобов`язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, в Україні чи за її межами.

Згідно пункту 14-4 Розділу XV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» громадяни України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримали громадянства Російської Федерації та не одержують пенсії та соціальні послуги від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації, мають право на отримання виплат згідно з цим Законом у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до підпункту 9 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для признання, перерахунку пенсій, затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-2, до заяви про призначення пенсії за віком додається заява в довільній формі про відсутність громадянства держави окупанта (для призначення пенсій громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м.Севастополя і не отримують пенсію від органів пенсійного забезпечення російської федерації). Орган, що призначає пенсію, додає одержаний на запит документ про те, що особа не перебуває на обліку в органах пенсійного забезпечення російської федерації.

Отже, 29.05.2024 року позивач звернувся до Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком, до якої надав необхідний пакет документів. Отримавши відмову у призначенні пенсії, 18.06.2024 року позивач вдруге звернувся з заявою про призначення пенсії за віком, долучивши до заяви також заяву в довільній формі про відсутність громадянства держави-окупанта та не отримання пенсії від органів пенсійного забезпечення російської федерації. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 25.06.2024 № 104450011070 у призначенні пенсії йому було відмовлено, у зв`язку з відсутністю документів, підтверджуючих, що особа не перебуває на обліку в органах пенсійного забезпечення російської федерації як одержувач пенсії.

Суд апеляційної інстанції враховує, що п.2.8 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 2511.2005 року №22-1, громадянами України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації, для поновлення виплати пенсії до наявних документів додається заява в довільній формі про відсутність громадянства держави-окупанта. Крім того, Порядком виплати пенсії та надання соціальних послуг громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 року №234, передбачено умову поновлення пенсії неотримання пенсії особою пенсії та соціальної послуги від Пенсійного Фонду Російської Федерації або інших міністерств та відомств, що здійснюють пенсійне забезпечення у Російській Федерації.

Суд вказує, що ОСОБА_1 при зверненні до пенсійного органу, разом з заявами про призначення пенсії було подано документи підтверджуючі його особу, страховий стаж, службу у армії.

Відповідно до пп.9 п.2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: заява в довільній формі про відсутність громадянства держави-окупанта (для призначення пенсій громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації). Орган, що призначає пенсію, додає одержаний на запит документ про те, що особа не перебуває на обліку в органах пенсійного забезпечення Російської Федерації як одержувач пенсії.

Слід враховувати, що позивач є громадянином України, з 25.02.2014 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Станом на момент звернення із заявою про призначення пенсії, має постійне місце реєстрації у місті Запоріжжя, не отримує жодних пенсійних виплат від Пенсійного фонду України.

ГУ ПФУ в Хмельницькій області зазначено про не зарахування до страхового стажу періоду військової служби з 09.11.1971 року по 17.11.1973 року, оскільки на першій сторінці військового квитка в графі «дата народження» наявне виправлення дати народження особи, згідно чого документ потребує уточнення.

Відповідно до пп. «в» абз. 3 ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується також: військова служба та перебування в партизанських загонах і з`єднаннях, служба в органах державної безпеки, внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби.

Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до військового квитка НОМЕР_2 від 08.11.1971, ОСОБА_1 з 09.11.1971 року по 17.11.1973 року проходив військову службу у Збройних силах Радянської армії. У трудовій книжці ОСОБА_1 від 11.09.1970 року також міститься запис про службу у Радянській Армії з 09.11.1971 по 17.11.1973.

Стаж військової служби ОСОБА_1 підтверджений трудовою книжкою та військовим квитком. Наявність неточностей та виправлень у військовому квитку не впливають на можливість встановлення строку служби ОСОБА_1 у Радянській Армії з 09.11.1971 по 17.11.1973.

Суд апеляційної інстанції погоджується, що з метою ефективного поновлення прав позивача, необхідним є визнання протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 05.06.2024 № 083850022072 та Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 25.06.2024 № 083850022072 про відмову у призначенні пенсії та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період військової служби з 09.11.1971 по 17.11.1973 та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком з урахуванням висновків суду у даному рішенні.

Згідно ч. 1, ч. 6 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Не передбачено повернення судових витрат здійснених суб`єктом владних повноважень, крім пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.10.2024 року у справі №280/7162/24 залишити без змін.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів у порядку ст.ст. 328 329 КАС України.

Головуючий - суддяО.М. Лукманова

суддяЛ.А. Божко

суддяЮ. В. Дурасова