Рішення

від 25.03.2025 по справі 127/42356/24

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/42356/24

Провадження № 2-а/127/331/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.03.2025 Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Короля О.П.,

секретаря Милого Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниця адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до начальника Черкаського міжрегіонального управління Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України Мацака Єгора Івановича та Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України про скасування постанови №188/24 від 04.12.2024 та постанови №189/24 від 04.12.2024,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до начальника Черкаського міжрегіонального управління Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України Мацака Єгора Івановича (далі Відповідач-1) та Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України (далі Відповідач-2) про скасування постанов про накладення адміністративного стягнення.

Позивач просить скасувати постанову №188/24 від 04.12.2024 та постанову №189/24 від 04.12.2024 про притягнення її до адміністративної відповідальності за порушення, передбачене частиною 2 статті 188-15 КУпАП, які були винесені Відповідачем-1.

Заявлений позов мотивований наступним.

Позивач зазначає, що в період дії воєнного стану заборонено проведення державного нагляду (контролю) відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 13.05.2022 №303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану», припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні».

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 13.05.2022 №303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» передбачено протягом періоду воєнного стану дозволити здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) виключно на підставі рішень центральних органів виконавчої влади.

Враховуючи вищезазначене, Позивач звертає увагу на те, що Черкаським міжрегіональним управлінням Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України (далі Черкаське управління) було проведено перевірки несамохідних барж-площадок № 2646 та № 2647 14.06.2024, 29.08.2024 та 21.11.2024 всупереч нормам, що зазначені вище.

12.12.2024 Позивачем на відділенні АТ «Укрпошта» було отримано рекомендований лист від Черкаського управління. Цей лист містив повідомлення про розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 188-15 КУпАП, зафіксовані у протоколі № 287 від 21.11.2024, розгляд справи відбудеться об 11:00 год. 04.12.2024, та у протоколі № 288 від 21.11.2024, розгляд справи відбудеться об 11:30 год. 04.12.2024 у приміщенні Черкаського управління за адресою: вул. Ю. Іллєнка, буд. 1, м. Черкаси.

Під час перевірки Позивачем статусу відстеження №1801100926527 було встановлено те, що вказаний лист на відділення АТ «Укрпошта» прибув 03.12.2024, а спроба його вручення була безпосередньо у день розгляду справ про адміністративні правопорушення, тобто 04.12.2024.

Позивач стверджує, що Черкаське управління порушило п. 5 ч. 4 ст. 65 Закону України «Про внутрішній водний транспорт», не вказавши відповідну норму законодавства, яка б підтверджувала наявні порушення у актах огляду несамохідних барж-площадок № 2646, № 2647 та приписах, на яку посилається Відповідач-1 у постановах у справах про адміністративні правопорушення.

Позивач, враховуючи матеріали адміністративної справи, стверджує, що Черкаським управлінням було необґрунтовано винесені оскаржувані постанови, жодним чином не доведено правомірність свого рішення та не підтверджено жодним доказом вчинену дію.

04.12.2024 постановою №188/24 та постановою № 189/24 р. Відповідача-1 до Позивача застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у загальному розмірі 51000 грн. за порушення передбачене ч. 2 ст. 188-15 КУпАП.

Позивач стверджує, що вказані постанови є протиправними, винесені без дотримання норм чинного законодавства, внаслідок чого як вважає Позивач, її безпідставно притягнуто до адміністративної відповідальності.

Представник Відповідача-2 подала відзив на позов на спростування аргументів Позивача.

У відзиві, зокрема зазначено про те, що відносини у сфері внутрішнього водного транспорту, використання суден, внутрішніх водних шляхів та їх берегових смуг для судноплавства, визначає правовий режим річкових портів і терміналів, об`єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту регулюється Законом України «Про внутрішній водний транспорт».

За положеннями пункту 13 статті 1 Закону України «Про внутрішній водний транспорт» внутрішній водний транспорт вид транспорту, до якого належать судна суб`єкта господарювання, що здійснюють та забезпечують перевезення внутрішніми водними шляхами вантажів, пасажирів, багажу і пошти, використовуються для рибогосподарської діяльності, надають інші послуги з використанням суден внутрішнього плавання, забезпечують судноплавство на внутрішніх водних шляхах, утримують об`єкти інфраструктури внутрішніх водних шляхів, здійснюють навігаційно-гідрографічне забезпечення судноплавства.

Порядок огляду суден, які здійснюють плавання (експлуатуються) на внутрішніх річкових водних шляхах України, підстави для заборони та обмеження експлуатації суден визначені Інструкцією про огляд суден, які здійснюють плавання (експлуатацію) на внутрішніх водних шляхах України, затвердженою наказом Міністерства транспорту України від 19.04.2001 №225 (далі Інструкція № 225).

Відповідно до пункту 2.4. Інструкції №225 інспектор при проведенні огляду судна повинен перевірити суднові документи, а також пересвідчитись, що загальний стан судна, включаючи пост керування судна, машинне відділення, житлові приміщення екіпажу та пасажирів відповідають вимогам безпеки судноплавства.

Під час перевірки суднових документів інспектор зобов`язаний переконатися у тому, що документи є чинними: журнали ведуться відповідно до встановлених правил.

Під час огляду перевіряється, зокрема виконання попередніх приписів інспекторів.

Пунктом 2.5. Інструкції №225 передбачено, що за результатом огляду несамохідних суден складається акт огляду несамохідного судна.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України орган державної влади та орган місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положенням про Державну службу морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 №212 встановлено основні завдання Адміністрації судноплавства, зокрема: реалізації державної політики у сферах морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства, а також здійснення державного нагляду за безпекою судноплавства на внутрішніх водних шляхах, за додержанням річковими портами (терміналами), іншими суб`єктами внутрішнього водного транспорту вимог законодавства щодо безпеки судноплавства.

Одночасно Відповідач-2 зазначає, що здійснення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і прав, обов`язок та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) та дія поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Відповідач-2 звертає увагу, що приписи посадової особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері внутрішнього водного транспорту, є обов`язковими до виконання.

Представник Відповідача-2 просить відмовити в задоволенні позову.

Позивачем було подано Відповідь на відзив, в якому вона заперечила викладені обставини у Відзиві та підтримала позовні вимоги, обґрунтовані в позовній заві та наполягає на скасуванні винесених постанов.

Представником Відповідача-2 подано Заперечення на відповідь на відзив, в якому просить прийняти заперечення на відповідь на відзив та відмовити в задоволенні позовної заяви, аргументуючи тим, що Черкаське управління мало право проводити перевірку та фіксувати порушення законодавства зі сторони Позивача, яка була зобов`язана виконати відповідні вказівки уповноваженої особи.

Жодних заяв по суті справи від Відповідача-1 до суду не надходило.

В судовому засіданні представник Позивача підтримала позов, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та Відповіді на відзив.

В судовому засіданні представник Відповідача-2 позов не визнав з мотивів, викладених у Відзиві на позов та Запереченні на відповідь на відзив.

Заслухавши пояснення представника Позивача та представника Відповідача-2, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Позивач є посадовою особою компанії ТОВ «Макала», працюючи на посаді директора.

ТОВ «Макала» належать дві несамохідні баржі-площадки : №2646 та №2647.

Черкаським управлінням 14.06.2024 складено Акт огляду несамохідного судна № 2646 та винесено Припис №Ч-18/24, в якому зазначено вимогу про усунення порушень в термін до 15.11.2024.

Черкаським управлінням 29.08.2024 складено Акт огляду несамохідного судна №2647 та винесено Припис №Ч-22/24 в якому зазначено вимогу про усунення порушень в термін до 15.11.2024.

21.11.2024 заступником начальника Черкаського управління начальником відділу державного нагляду (контролю) за безпекою судноплавства та контролю суден Бондаренком С.С. було проведено огляд несамохідних суден №2646, № 2647.

21.11.2024 за результатом проведення огляду було складено Протокол №287 та Протокол №288 про адміністративне правопорушення відносно Позивача.

12.12.2024 Позивачем на відділенні поштового зв`язку АТ «Укрпошта» було отримано рекомендований лист від Черкаського управління.

У цьому листі міститься повідомлення про розгляд 04.12.2024 справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 188-15 КУпАП, зафіксовані у протоколах № 287, № 288 від 21.11.2024.

При огляді матеріалів справи судом встановлено, що лист від Черкаського управління (номер відстеження 1801100926527) прибув до поштового відділення 03.12.2024, спроба його вручення була 04.12.2024.

04.12.2024 за відсутності Позивача був проведений розгляд адміністративних справ Відповідачем-1.

За результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення, який відбувся 04.12.2024 винесені постанови №188/24 та №189/24 про притягнення до адміністративної відповідальності Позивача за порушення ч. 2 ст. 188-15 КУпАП.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Докази суду надають учасники справи. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).

Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно із ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до п. 4.7 Порядку оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення на морському та річковому транспорті, затвердженого Наказом Міністерства інфраструктури України від 18.04.2013 №235, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно з п. 4.4 цього Порядку при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення посадова особа вирішує такі питання, зокрема, чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст. 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк.

Аналіз наведених вище правових положень дає можливість дійти висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення розпочинається зі складення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, протоколу про адміністративне правопорушення, і їй вручається копія такого протоколу. Про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення особа повідомляється не пізніше як за три доби до дати розгляду справи. Під час розгляду справи особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, має право користуватися правами, передбаченими статтею 268 КУпАП.

Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, які мають на меті забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.

При цьому обов`язок повідомляти особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (проінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.

Вищевказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.09.2020 по справі 685/1153/17.

Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення (такі правові позиції знайшли своє відображення у постановах Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 742/3757/16-а, від 31.01.2019 у справі №760/10803/15-а, від 19.09.2019 у справі № 686/21230/16-а, від 30.09.2019 у справі № 486/92/17, від 14.11.2019 у справі №815/1570/16, від 06.12.2019 у справі № 804/7725/17, від 24.12.2019 у справі № 360/403/19).

Статтею 278 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Факт несвоєчасного повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури. Як наслідок, позивача позбавлено прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема бути присутньою під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.03. 2018 у справі №522/20755/16-а, від 30.09.2019 у справі №591/2794/17, від 06.02.2020 у справі №05/7145/16-а та від 21.05.2020 у справі №286/4145/15-а.

Виходячи з наявних матеріалів справи судом встановлено, що лише 03.12.2024 надійшов лист від Відповідача на відділення Укрпошти в м. Вінниці, в якому містилося повідомлення про призначення до розгляду справ про адміністративні правопорушення на 04.12.2024 р.

Тобто, повідомлення про розгляд справ надійшло на відділення Укрпошти лише за день до визначеної дати розгляду. При цьому необхідно врахувати час для доставки цього листа Позивачу.

Отже, Позивач була позбавлена можливості брати участь у розгляді справ про адміністративні правопорушення, оскільки не була повідомлена за три доби до дати розгляду справи, а таке повідомлення одержала лише 12.12.2024.

Відповідач-1, не повідомивши завчасно про запланований розгляд справ та не пересвідчившись в належному повідомленні Позивача, здійснив розгляд справ за її відсутності, не надавши можливості скористатися наданими законодавством правами щодо захисту власних прав та інтересів.

В діях Відповідача-1 вбачається порушення порядку розгляду справ про адміністративні правопорушення.

Окрім того, суд звертає увагу на наступне.

Відповідач-2 є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра з відновлення України Міністра розвитку громад та територій і який реалізує державну політику у сферах морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства.

Відповідач-2 у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, а також діє на підставі Положення про Державну службу морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 №212.

Відповідач-2 здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до Положення про Черкаське міжрегіональне управління Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України № В-5-25, затвердженого наказом Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України №148 від 15.05.2024 Черкаське міжрегіональне управління є самостійним структурним підрозділом Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України (Адміністрації судноплавства). Управління утворено з метою реалізації державної політики у сфері внутрішнього водного транспорту у межах компетенції, організації ефективного та безпечного використання внутрішніх водних шляхів для судноплавства.

Згідно із статтею 65 Закону України «Про внутрішній водний транспорт» (далі Закон про ВВТ) перевірки суден внутрішнього плавання проводяться посадовою особою центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері внутрішнього водного транспорту, у визначених цим Законом випадках. Перевірки суден проводяться відповідно до правил контролю суден внутрішнього плавання, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері внутрішнього водного транспорту.

Перевірки суден є заходами державного нагляду (контролю).

Аналізом законодавства про заходи державного нагляду (контролю) встановлено, що такі заходи є плановими та позаплановими. Плановими є заходи, які здійснюються за заздалегідь затвердженим планом заходів відповідного контролюючого органу. Позапланові заходи державного нагляду (контролю) є заходами, які заздалегідь не заплановані та проводяться державними органами у випадку настання певних юридичних фактів, визначених законом як підстава для проведення заходу державного нагляду (контролю).

Відповідно до частини 2 статті 65 Закону про ВВТ перевірки суден внутрішнього плавання проводяться у таких випадках: 1) за заявою судновласника; 2) після аварійної події з судном; 3) для перевірки виконання припису посадової особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері внутрішнього водного транспорту, щодо усунення порушення вимог безпеки судноплавства; 4) при виявленні ознак : скидання з судна забруднюючих речовин або сміття; завантаження судна понад вантажну марку або з порушенням правил перевезення небезпечних вантажів; невідповідності стану корпусу судна, його механізмів та обладнання вимогам безпеки судноплавства; незабезпечення кругового огляду з поста керування судном; невідповідності розмірів судна габаритам суднового ходу; виходу в рейс без надання інформації про це річковій інформаційній службі.

Вказана норма статті 65 Закону про ВВТ визначає те, що заходи державного нагляду (контролю) у сфері безпеки судноплавства на внутрішніх водних шляхах (у частині нагляду (контролю) за суднами) є позаплановими заходами державного нагляду (контролю).

Постановою від 13.03.2022 р. № 303 (далі Постанова) Кабінет Міністрів України постановив припинити проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні».

Відповідно до пункту 2 Постанови за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов`язань України протягом періоду воєнного стану дозволити здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.

Враховуючи вищевказані норми законодавства, суд приходить до висновку, що для проведення таких перевірок в період воєнного стану потрібне відповідне рішення центрального органу виконавчої влади, яке дозволятиме здійснення заходів державного нагляду.

В матеріалах справи відсутні документи, які б підтверджували надання дозволу Черкаському управлінню на здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) щодо суден. Відповідачем-2 при подачі до суду заяв по суті справи теж не було надано відповідних документів.

Виходячи з вимог законодавства та наявних матеріалів справи, у Черкаського управління та Відповідача-1 не було достатніх законних підстав для проведення перевірки, складання актів огляду несамохідних суден та винесення оспорюваних постанов за ч. 2 ст. 188-15 КУпАП.

Також, заступником начальника Черкаського управління начальником відділу держдавного нагляду (контролю) за безпекою судноплавства та контролю суден не зазначено у актах огляду самохідних барж-площадок №2646 і №2647 та Приписах від 21.11.2024 р. норму законодавства, яка була порушена.

Відповідно до ч. 4 ст. 65 Закону України «Про внутрішній водний транспорт» чітко передбачено, що за результатами перевірки посадова особа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері внутрішнього водного транспорту, складає акт перевірки, в якому зазначає:

1) дату складання;

2) найменування органу державного нагляду (контролю), посаду, прізвище та власне ім?я посадової особи, яка здійснила перевірку;

3) найменування юридичної особи або прізвище та власне ім?я фізичної особи власника судна;

4) прізвище та власне ім?я капітана (судноводія) та уповноваженої особи (за наявності);

5) інформацію про відсутність порушень вимог безпеки судноплавства або про наявність порушення таких вимог (з посиланням на відповідну норму законодавства), яке не перешкоджає подальшій експлуатації чи плаванню судна, але потребує усунення у визначений в акті строк, або про наявність порушення вимог безпеки судноплавства (з посиланням на відповідну норму законодавства), яке перешкоджає подальшій експлуатації чи плаванню судна і потребує усунення у визначений в акті строк;

6) приписи, що надаються капітану судна (судноводію) щодо змісту і строку усунення порушень вимог безпеки судноплавства, умов і строку заборони експлуатації або плавання судна (за наявності підстав для надання таких приписів).

Суд зазначає і про те, що Позивач не є ні капітаном судна, ні судноводієм, а директором сіб`єкта господарювання ТОВ «Макала».

Отже, враховуючи долучені до цієї позовної заяви документи, а саме Акти огляду та приписи, можна переконатися, що Відповідач-1 порушив п. 5 ч. 4 ст. 65 Закону України «Про внутрішній водний транспорт», не вказавши відповідну норму законодавства, яка б підтверджувала наявні порушення.

Відповідно до п. 2.5. Інструкції №225 за результатами огляду самохідного судна інспектором складається акт огляду судна за формою А (додаток 1), а у разі наявності невідповідностей судна вимогам безпеки судноплавства також акт огляду судна за формою Б (додаток 2), який є додатком до акта огляду судна за формою А.

В акті огляду судна за формою Б вносяться посилання на розділ, статтю чи пункт акта законодавства, вимоги якого порушені. Також до цього акта можуть додаватися фото-та відеоматеріали, а також інші матеріали з доказами порушень вимог судноплавства.

Коди невідповідностей та коди вжитих заходів в акті за формою Б вказуються з метою статистичного обліку і доводяться до інспекторів центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сферах морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства.

За результатами огляду несамохідних суден складаються такі акти огляду:

акт огляду несамохідного судна (додаток 3);

акт огляду стоянкового судна (додаток 4).

Акти огляду суден складаються у двох примірниках, які підписуються інспектором та капітаном (судноводієм) судна або уповноваженою ним особою, при цьому один примірник вручається капітану (судноводію) або уповноваженій ним особі, а другий залишається у інспектора.

Акти огляду повинні зберігатись на борту судна протягом двох років з моменту перевірки судна та надаватись інспекторам для ознайомлення.

Як зазначено вище Позивач не є ні капітаном судна, ні судноводієм, а директором сіб`єкта господарювання ТОВ «Макала».

У разі виявлення під час огляду порушень вимог законодавства, що потребують припинення подальшої експлуатації судна, інспектором складається в установленому порядку припис щодо заборони експлуатації судна до усунення порушень вимог з безпеки судноплавства.

Щодо відзиву на позов, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст.159 КАС України заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Згідно з ч. 3 ст. 162 КАС України копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 7 цієї ж статті суд має право вирішити справу за наявними матеріалами також у разі, якщо відзив подано особою, яка відповідно дочастини шостоїстатті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його і не навела поважних причин невиконання такого обов`язку. (Статтю 162 доповнено частиною сьомою згідно із Законом№ 3200-IX від 29.06.2023).

Відповідно до ч. 6 ст. 18 КАС України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справіHirvisaari v. Finlandвід 27.09.2001 рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно з пунктом 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справіRuiz Torija v. Spainвід 09.12.1994 статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Суд звертає увагу, що у контексті оцінки кожного аргументу (доводу), наданого стороною, суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах Проніна проти України (пункт 23) і Серявін та інші проти України (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів і інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

У пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бендерський проти України від 15.11.2007, заява №22750/02 зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд вважає, що решта аргументів позивача, які мають значення для правильного вирішення спору, на вирішення спірних правовідносин не впливають та не змінюють судовий розсуд цього спору за результатами судового процесу.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 1статті 94 КАС Українипередбачено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до частини 1статті 73 КАС Україниналежними є докази, що містять інформацію щодо предмета доказування.

Частиною 2статті 73 КАС Українивстановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з частиною 4статті 73 КАС Українисуд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч.ч. 1, 2ст. 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінюючи надані в справі докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному дослідженні, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов висновку, що Відповідачем-1 при винесенні постанови №188/24 від 04.12.2024 р. та постанови №189/24 від 04.12.2024 р. було порушено законні права Позивача, які гарантуються законодавством України, а відтак вищенаведені постанови підлягають скасуванню.

Згідно зі статтею 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає за необхідне стягнути на користь Позивача понесені судові витрати у розмірі 2119,60 грн. (судовий збір : за подання позовної заяви 1211,20 грн. та заяви про забезпечення позову 908,40 грн.) за рахунок бюджетних асигнувань Відповідача-2.

На підставі вище викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, п. 13 ст. 1, п. 5 ч. 4 ст. 65 Закону України «Про внутрішній водний транспорт», ст. ст. 1, 9, 23, 245, 268, 277-2, 278 КУпАП, пунктами 2.4., 2.5. Інструкції про огляд суден, які здійснюють плавання (експлуатацію) на внутрішніх водних шляхах України, пунктами 4,4., 4.7.Порядку оформленняматеріалів проадміністративні правопорушенняна морськомута річковомутранспорті, Постановою Кабінету Міністрів України від 13.05.2022 №303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану», п. 2.4., п. 2.5. Інструкції про огляд суден, які здійснюють плавання (експлуатацію) на внутрішніх водних шляхах України, ст. ст. 2, 5, 9, 72-77, 90, 139, 143, 241-246, 286 КАС України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Скасувати постанову №188/24 від 04.12.2024 по справі про адміністративне правопорушення, якою було притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 25500 грн.

Скасувати постанову №189/24 від 04.12.2024 по справі про адміністративне правопорушення, якою було притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 25500 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати із сплати судового збору в розмірі 2119,60 грн.

Визначити позивачу строк протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду для подання доказів, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат на професійну правничу допомогу.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга на рішення суду подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач : ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

Відповідач-1 : начальник Черкаського міжрегіонального управління Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України Мацак Єгор Іванович, 18006, м. Черкаси, вул. Юрія Іллєнка, 1;

Відповідач-2 : Державна служба морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України, 01135, м. Київ, проспект Берестейський, 14, код ЄДРПОУ 41886120.

Суддя