Рішення

від 25.03.2025 по справі 136/96/25

ЛИПОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 136/96/25

провадження № 2/136/19/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2025 року м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Кривенка Д.Т.,

за участю секретаря судового засідання Марчук Н.А.,

за участю сторін:

прокурора Загребельного Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом керівника Немирівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Липовецьке» про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації,

ВСТАНОВИВ:

14.01.2025 керівник Немирівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Липовецьке» про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації, у якому просив припинити право власності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , громадянин російської федерації) на земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 0522210100:02:000:0441 площею 2.1852 га, яка розташована на території Липовецької територіальної громади Вінницького району Вінницької області, шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області. Вирішити питання судових витрат.

Позивач обґрунтовує свій позов наступними обставинами.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна у громадянина російської федерації ОСОБА_1 у приватній власності перебуває земельна ділянка сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 0522210100:02:000:0441 площею 2.1852га, на території Липовецької територіальної громади Вінницького району Вінницької області.

Право власності на земельну ділянку 0522210100:02:000:0441відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно зареєстроване за громадяниномросійської федерації ОСОБА_1 13.12.2018, № НОМЕР_2 .

01.11.2018 між ОСОБА_1 та ТОВ «Липовецьке», укладено договір оренди вищевказаної земельної ділянки, який зареєстрований 13.12.2018 (номер запису 29486386), строк дії договору 7 років.

ОСОБА_1 , будучи громадянином російської федерації, упродовж року після набуття права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення (з 13.12.2018по даний час) не відчужив її, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, є підстави для її конфіскації у власність держави.

Викладені обставини слугували підставою для звернення до суду.

Ухвалою суду від 16.01.2025 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд у порядку загального позовного провадження з викликом сторін, а відповідачу визначено строк для подання відзиву.

Ухвалою суду від 17.02.2025 закрито підготовче провадження в справі, призначено її до судового розгляду по суті.

07.02.2025 на адресу суду надійшли додаткові пояснення від позивача на позовну заяву про конфіскацію земельної ділянки, в якій позивач просив суд розгляд справи здійснювати без участі представника Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, а також повністю задовольнити позов про припинення права власності на земельні ділянки шляхом їх конфіскації.

Відповідач у судове засідання не з`явився, у визначений судом строк відзиву на позов не подав,хоча про дату та час розгляду справи належним чином був повідомлений через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ТОВ «Липовецьке», будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися, жодних заяв чи клопотань суду не подало.

Прокурор Загребельний Є.В. позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі та припинити право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 0522210100:02:000:0441 площею 2.1852га, на території Липовецької територіальної громади Вінницького району Вінницької області.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши усі зібрані у справі докази в цілому, встановив, що на підставі сертифіката серії ВН №0239979, виданого Липовецькою районною державною адміністрацією 16 серпня із 1997 р, зареєстрованого у книзі реєстрації сертифікатів про право на земельну частку (пай) 19 серпня 1997 року №97, право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0522210100:02:000:0441 площею 2.28 належить ОСОБА_1 .

Після смерті ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі заповіту, посвідченого Липовецькою державною нотаріальною конторою 19 травня 1982 р., зареєстрованого в реєстрі за №882, спадкоємцем земельної частки(паю) у землі, що перебуває у колективній власності КСП «Липовецьке», розміром 2.28 га. став гр.. ОСОБА_1 , що прож. В м.тейково, по пров.грозілово, гурт. ПУ №19, івановська область, росія, що підтверджується свідоцтвом на право на спадщину за заповітом серії АЕВ №519716.

Відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯД №385554, виданого 07.12.2007 Липовецькою районною державною адміністрацією Вінницької області, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 2.1852 га, яка розташована на території Липовецької міської ради Липовецького району Вінницької області, цільове призначення земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки: 0522210100:02:000:0441.

Згідно витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0501001092022 земельна ділянка кадастровий номер 0522210100:02:000:0441, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, зареєстрована 07.12.2007 Вінницькою регіональною філією ДП «Центр ДЗК».

Згідно витягу № НВ-0501002472022 від 03.11.2022 нормативна грошова оцінка земельної ділянки за кадастровим номером 0522210100:02:000:0441 складає 85798,60 грн.

Окрім того, згідно інформаційної довідки № 330188673 від 25.04.2023 Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 29486386 від 13.12.2018, державним реєстратором Ямпільської міської ради Вінницької області на підставі договору оренди землі № б/н від 01.11.2018 внесено запис про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а саме про право оренди земельної ділянки. Орендарем зазначеного речового права є ТОВ «Липовецьке», об`єкт нерухомого майназемельна ділянка, яка належить орендодавцю ОСОБА_1 , договір укладено строком на 7 (сім) років.

Відповідно до листа Державної міграційної служби України № 6.5-12439/6-23 від 20.09.2023, за наявною в Державній міграційній службі України інформацією та наявними обліками територіальних органів Державної міграційної служби України (крім ГУ ДМС України в АР Крим, УДМС України в місті Севастополь, та окремих територіальних підрозділів ГУ ДМС України в Донецькій області та УДМС України в Луганській області, які тимчасово не здійснюють свої повноваження і територіальних підрозділів ДМС, які знаходяться на територіях, де ведуться активні бойові дії) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , національний паспорт іноземця, серія та номер НОМЕР_3 , виданий 07.09.2004, видавник: ОВД тейковський район, івановська область, рф, країна громадянства рф, не значиться.

Отже, оскільки ОСОБА_1 , будучи громадянином російської федерації та після набуття права власності (07.12.2007) на спірну земельну ділянку сільськогосподарського призначення, не здійснив її відчуження протягом року, прокурор звернувся до суду із даним позовом.

Визначаючись щодо встановлених обставин справи та спірних правовідносин, суд керується наступним.

Статтями13,14 Конституції Українивизначено, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цієюКонституцією. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Згідно зіст. 41 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об`єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (ч.1-2ст. 319 ЦК України).

Відповідно до положеньст. 321 ЦК Україниправо власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 ЦК України.

Особливості правових підстав набуття та припинення права власності на об`єкти нерухомого майна іноземцями (особами без громадянства) визначені нормамиЗакону України "Про міжнародне приватне право", положеннямиЦивільного кодексу УкраїнитаЗемельного кодексу України.

Відповідно до частин 1, 2статті 38 Закону України "Про міжнародне приватне право"право власності та інші речові права на нерухоме та рухоме майно визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться, якщо інше не передбачено законом. Належність майна до нерухомих або рухомих речей, а також інша класифікація майна визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться.

Згідно ч. 1ст. 39 Закону України "Про міжнародне приватне право"виникнення та припинення права власності та інших речових прав визначається правом держави, у якій відповідне майно перебувало в момент, коли мала місце дія або інша обставина, яка стала підставою для виникнення або припинення права власності та інших речових прав, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Частина 2статті 373 ЦК Україниправо власності на землю гарантуєтьсяКонституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Згідно частин 1, 2, 4статті 374 ЦК Українисуб`єктами права власності на землю (земельну ділянку) є фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади. Іноземці, особи без громадянства можуть набувати право власності на землю (земельні ділянки) відповідно до закону. Права та обов`язки суб`єктів права власності на землю (земельну ділянку) встановлюються законом.

Зокрема, суб`єктами права приватної власності на землю згідно зістаттею 80 ЗК Українивизначено громадян України та юридичних осіб. Проте, з урахуванням змісту частини другої статті 81 та інших нормЗК Українисуб`єктами права приватної власності на землю визнаються також іноземні громадяни та особи без громадянства.

Так, іноземні громадяни та особи без громадянства відповідно до частини другоїстатті 81 ЗК Україниможуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності.

Згідно із частиною третьоюстатті 81 ЗК Україниіноземці та особи без громадянства можуть набувати право власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі: а) придбання за договором купівлі - продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно - правовими угодами; б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; в) прийняття спадщини.

Відповідно до частини п`ятоїстатті 22 ЗК Українинабуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється з урахуванням вимогстатті 130 цього Кодексу, а саме: іноземцям, особам без громадянства та юридичним особам заборонено набувати частки у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, членство у юридичних особах (крім як у статутному (складеному) капіталі банків), які є власниками земель сільськогосподарського призначення.

Натомість, за змістом частини четвертоїстатті 81 Земельного кодексу Україниземлі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

У разі невиконання цієї вимоги настають наслідки, передбачені частинами другою, четвертоюстатті 145 ЗК України, а саме, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду. Позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику.

Згідностатті 378 ЦК Україниправо власності особи на земельну ділянку може бути припинене за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Пунктом 10 частини першоїстатті 346 ЦК Українивизначено конфіскацію як одну з підстав припинення права власності.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свободкожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

У правовому висновку Верховного Суду України, викладеному в постанові від 18 вересня 2013 року (справа № 6-92 цс 13) зазначено, що основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном.

При цьому в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг і Льоннрот проти Швеції", від 11 березня 2003 року "Новоселецький проти України", від 1 червня 2006 року "Федоренко проти України"). Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено в структурі ст. 1. Зокрема, необхідно, щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

Отже, особу може бути позбавлено її власності в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності має бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.

Судом установлено, що ОСОБА_1 будучи громадянином російської федерації, тобто іноземним громадянином, упродовж року після набуття права власності (07.12.2007) на земельну ділянку сільськогосподарського призначення в порядку спадкування не відчужив її (кінцевий строк закінчився 07.12.2008), а тому наявні підстави для її конфіскації у власність держави.

Зазначений спосіб захисту прав відповідає положенням частини 4 статті81, частин 2,4статті145 ЗК України.

Оскільки Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, яке здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю, самостійно не реалізувало процесуальне право на подання позову про конфіскацію земельних ділянок, то наявні підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді, з урахуванням нормстатті 131-1 Конституції України, частини 3статті 23 Закону України "Про прокуратуру", частини 3статті 56 ЦПК України, що узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 26.05.2020 року по справі № 912/2385/18.

Задоволення даного позову призведе до відновлення порушених прав та законних інтересів держави, виходячи з того, що стан збереження земель сільськогосподарського призначення має загальнонаціональне значення.

Таким чином, враховуючи установлені судом фактичні обставини справи № 136/96/25, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Згідно частин 1, 2 ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням положеньстатті 141 ЦПК України, а також повного задоволення позовних вимог, з ОСОБА_1 на користь Вінницької обласної прокуратури слід стягнути судовий збір у розмірі 3028,00 грн, сплачений згідно платіжної інструкції № 2613 від 22.11.2025.

Керуючись ст.ст.22,80,81,125,140,145 ЗК України, ст.ст.181,319,321 ЦК України, ст.ст.4,10,12-13,76,80,89,141,258,259,263,265,268,273,280-282,354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов керівника Немирівської окружної прокуратури (місцезнаходження: вул. Шевченка, буд. 23, м. Немирів, Вінницький р-н, Вінницька обл., ЄДРПОУ 02909909) в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області(місцезнаходження: вул. Келецька, буд. 63, м. Вінниця Вінницької області, 21027., ЄДРПОУ 39767547,) до ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: селиище грозилово, тейковського району, івановської області російської федерації, будинок, 17,громадянин російської федерації), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Липовецьке» (місцезнаходження: вул.Франка, 35, м.Липовець, Вінницький р-н, Вінницька обл.,ЄДРПОУ: 05435530), про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації - задовольнити.

Припинити право власності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянин російської федерації) на земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 0522210100:02:000:0441 площею 2.1852 га, яка розташована на території Липовецької територіальної громади Вінницького району Вінницької області, шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянин російської федерації на користь Вінницької обласної прокуратури (21050, м. Вінниця, вул. Монастирська, 33, МФО 820172, Державна казначейська служба України, м. Київ р/р UA568201720343110002000003988 код за ЄДРПОУ 02909938)) витрати зі сплати судового збору в сумі 3028,00 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Дмитро КРИВЕНКО