Рішення

від 25.03.2025 по справі 936/157/25

ВОЛОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

справа № 936/157/25

Провадження № 2/936/72/2025

25.03.2025 селище Воловець

Воловецький районний суд Закарпатської області у складі

головуючої судді Сухої Н.І.

за участю секретаря судового засідання Щербей А.Є.,

за позовною заявою ОСОБА_1 до Нижньоворітської селищної ради Мукачівського району, третя особа: Воловецька державна нотаріальна контора, про визнання права власності на домоволодіння, -

В С Т А Н О В И В :

Стислий виклад позиції сторін.

ОСОБА_1 звернулася із позовною заявою про визнання за нею права власності на житловий будинок загальною площею 115,28 м.кв, житлова площа 43,74 м.кв з належними до нього господарськими будівлями та спорудами за АДРЕСА_1 .

У 1989 покійні батьки заявниці ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за життя на власній земельній ділянці побудували житловий будинок АДРЕСА_1 (копії технічної документації додаються).

10.10.2017 ОСОБА_3 на випадок своєї смерті зробила заповітне розпорядження, згідно з яким все своє майно, яке буде належати їй на день смерті, де б воно не було і з чого б воно не складалося, а також все те, на що за законом буде мати право заповіла своїй дочці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительці АДРЕСА_1 . Заповіт не змінено і не скасовано (копія заповіту додається).

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

ОСОБА_1 звернулась в нотаріальну контору для оформлення спадщини за заповітом, проте постановою від 31 січня 2025 року державним нотаріусом Дідренцел В.Т. Воловецької державної нотаріальної контори їй відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину. За таких обставин, заявниця змушена звернутися до суду за захистом своїх прав для визнання за нею права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом, після смерті мами ОСОБА_3 .

Заяви, клопотання учасників справи

Позивач у судове засідання подала заяву про проведення судового засідання без її участі, підтримує вимоги позовної заяви та просить закрити підготовче судове засідання та призначити справу до розгляду.

Представник відповідача Нижньоворітської селищної ради Мукачівського району в судове засідання не з?явився, подав до суду заяву про проведення судового засідання без його участі.

Третя особа завідувач Воловецької державної нотаріальної контори Дідренцел В.Т. в судове засідання не з?явилась, подала заяву про розгляд справи без її участі та зазначила, що проти задоволення позову не заперечує.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді від 11.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 18.03.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду .

Суд, з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, наддавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам у цілому, дійшов наступних висновків.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено, що 14.07.1971 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 уклали шлюб Виконавчим комітетом Верхньоворітської сільської ради Воловецького району Закарпатської області актовий запис №10.

У 1989 батьки позивачки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за життя на власній земельній ділянці побудували житловий будинок АДРЕСА_1 (технічна документація додається).

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 актовий запис №7 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є дочкою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

07.09.1995 ОСОБА_4 уклала шлюб з ОСОБА_5 і після укладення шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_6 (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_2 ).

10.10.2017 мама ОСОБА_3 на випадок своєї смерті зробила заповітне розпорядження, згідно з яким все своє майно, яке буде належати їй на день смерті, де б воно не було і з чого б воно не складалося, а також все те, на що за законом буде мати право заповіла своїй дочці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительці АДРЕСА_1 . Заповіт не змінено і не скасовано.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 15.05.2017, батько ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також, ІНФОРМАЦІЯ_3 померла мати ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , виданим 28.01.2019.

З того часу у відповідності до ч.2 ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина, на майно, яке залишилось після їх смерті.

ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом, оскільки на спадкове майно за заповітом відсутні інші спадкоємці. Наміру відмовитися від спадщини позхивачка не має, з часу народження проживає у спадковому будинку, доглядає за будинком, проводить поточні ремонти, обробляє земельну ділянку.

31.01.2025 ОСОБА_1 звернулася в нотаріальну контору для оформлення спадщини за заповітом проте державним нотаріусом Дідренцел В.Т. Воловецької державної нотаріальної контори було видано постанову про відмову у видачі Свідоцтва про право на спадщину, оскільки серед необхідних для вчинення цієї нотаріальної дії документів, відсутній правовстановлюючий документ на житловий будинок, виданий на ім`я матері спадкоємця - ОСОБА_3 .

Зміст спірних правовідносин

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з наявністю у позивача права на спадкування і неможливістю реалізації цього права через невизнання його нотаріусом, який відмовив позивачу у видачі відповідного свідоцтва про право на спадщину.

Норми права, якізастосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно довимог ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, не визнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з вимогами ст.55 Конституції України та ст.ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист судом свого цивільного права у раз його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із ст. 1 Першого протоколу до Конвеціїї про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно із ч.1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч.3 ст. 12 цього Кодексу кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст.1217,1218 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно із ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені устаттях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Нормами статей 1216, 1218 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно із ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який постійно проживав разом з спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статті 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (статті 1268 ЦК України).

Відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із частиною 3 статті 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Застосовані судом норми права регулюють вищенаведені спірні правовідносини та визначають обсяг суб`єктивних прав та юридичних обов`язків, якими наділені сторони в цих правовідносинах.

Згідно із ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Зі змісту цієї статті вбачається, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Спору з приводу поділу спадкового майна не існує, проте позивач позбавлений можливості розпорядитися спадковим майном, що належало спадкодавцю, оскільки немає правовстановлюючого документу, що підтверджує її право власності, тому позивач позбавлений можливості зареєструвати успадковане нерухоме майно.

Як вбачається із ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 346 ЦК України однією з підстав припинення права власності є смерть власника. Якщо у разі смерті власника нерухомого майна первинна реєстрація прав власності на яке не була проведена і право встановлювальний документ відсутній, питання визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного його власника (спадкоємця) повинно вирішуватися у судовому порядку.

Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Судом встановленона підставібезпосередньо дослідженихта оціненихнаявних усправі доказів,що спадкодавець ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 виданим 28.01.2019, після смерті якої відкрилась спадщина.

Позивачка, ОСОБА_1 , проживала та проживає в будинку померлої АДРЕСА_1 у зв`язку з чим прийняла спадщину.

Належних, допустимих та достатніх доказів у спростування висновків суду стороною відповідача до матеріалів цивільної справи не подано.

Вказані обставини свідчать про наявність підстав для задоволення позовних вимог, у зв`язку з тим, що права позивача щодо володіння, користування та розпорядження спадковим майном порушуються, а тому підлягають захисту відповідно до ст. 392 ЦК України, оскільки не визнаються органом, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно.

Позивачка, як спадкоємець за заповітом, має право на набуття всіх прав, після смерті спадкодавця, а також має право на отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом, однак не змогла його отримати з незалежних від неї причин.

Відповідно до положень, викладених у ст. ст. 13, 81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим цивільного процесуального кодексу відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Отже, на момент звернення до суду позивачка правомірно претендує на майно: житловий будинок загальною площею 115,28 м.кв., житлова площа 43,74 м.кв з належними до нього господарськими будівлями та спорудами за АДРЕСА_1 .

Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності, а також зважаючи на те, що особисте майнове право ОСОБА_1 не визнається, відтак позивач має законні сподівання на судовий захист цього права в силу приписів статті 16 ЦК України, у зв`язку з чим звернулася до суду з даним позовом.

Таким чином, оцінюючи зібрані докази в їх сукупності шляхом повного і всебічного дослідження, беручи до уваги, що відповідач не заперечує проти задоволення позову, а позивач позбавлений можливості реалізувати своє право на спадкування в позасудовому порядку, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що за ОСОБА_1 слід визнати право власності на майно: житловий будинок загальною площею 115,28 м.кв, житлова площа 43,74 м. кв з належними до нього господарськими будівлями та спорудами за АДРЕСА_1 .

Судові витрати в справі слід покласти на позивача, оскільки рішення ухвалено в його інтересах.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 82, 258, 263-265 ЦПКУкраїни, суд

У Х В А Л И В:

Позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , жителькою АДРЕСА_1 , право власності на майно: житловий будинок загальною площею 115,28 м. кв, житлова площа 43,74 м.кв, з належними до нього господарськими будівлями та спорудами за АДРЕСА_1 .

Судові витрати у справі покласти на позивача.

Рішення може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду через Воловецький районний суд Закарпатської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне найменування сторін:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ;

відповідач: Нижньоворітська селищна рада Закарпатської області, місце знаходження: вул. Центральна, 114, село Нижні Ворота, Мукачівський район, Закарпатська область;

третя особа: Воловецька державна нотаріальна контора, місце знаходження: вул.Карпатська, 68, селище Воловець, Мукачівський район, Закарпатська область.

Суддя Наталія Суха