Постанова

від 21.03.2025 по справі 758/4431/24

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/4431/24

3/758/501/25

Категорія

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 березня 2025 року cуддя Подільського районного суду м.Києва Павленко О. О. , розглянувши матеріали, які надійшли від Енергетичної митниці, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого директором ТОВ «ПАНАМАКС ОІЛ», код ЄДРПОУ 44118684, місцезнаходження: Львівська область, Золочівський район, с. Заболотці, вул. Шевченка, 12, -

за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про порушення митних правил № 0529/90300/23 від 21.12.2023 року, 18.01.2023, 19.01.2023, 20.01.2023, 21.01.2023, 22.01.2023, 23.01.2023, 24.01.2023, 25.01.2023, 26.01.2023, 27.01.2023, 28.01.2023, 30.01.2023, 31.01.2023, 03.02.2023 через митний кордон України у пунктах пропуску «Ягодин-Дорогуск» відділу митного оформлення N 3-6 митного поста «Ягодин» Волинської митниці та «Рава-Руська-Хребенне» митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці з Латвійської Республіки транспортними засобами р.н. НОМЕР_2 / НОМЕР_3 , НОМЕР_4 / НОМЕР_5 , НОМЕР_6 / НОМЕР_7 , НОМЕР_8 / НОМЕР_9 , НОМЕР_10 / НОМЕР_11 , НОМЕР_12 / НОМЕР_13 , НОМЕР_14 / НОМЕР_15 , НОМЕР_16 / НОМЕР_17 , НОМЕР_18 / НОМЕР_19 , НОМЕР_20 / НОМЕР_21 , НОМЕР_22 / НОМЕР_23 , НОМЕР_24 / НОМЕР_25 , НОМЕР_26 / НОМЕР_27 , НОМЕР_28 / НОМЕР_29 , НОМЕР_30 / НОМЕР_31 , НОМЕР_32 / НОМЕР_33 , НОМЕР_34 / НОМЕР_35 , НОМЕР_36 / НОМЕР_37 , НОМЕР_38 / НОМЕР_39 , НОМЕР_40 / НОМЕР_41 , НОМЕР_42 / НОМЕР_43 , НОМЕР_44 / НОМЕР_45 , НОМЕР_46 / НОМЕР_47 , НОМЕР_48 / НОМЕР_49 , НОМЕР_50 / НОМЕР_51 , НОМЕР_52 / НОМЕР_53 , НОМЕР_54 / НОМЕР_55 , НОМЕР_56 / НОМЕР_57 , НОМЕР_58 / НОМЕР_59 , НОМЕР_60 / НОМЕР_61 , НОМЕР_62 / НОМЕР_63 , НОМЕР_64 / НОМЕР_65 , НОМЕР_66 / НОМЕР_67 , НОМЕР_68 / НОМЕР_69 , НОМЕР_70 / НОМЕР_25 , НОМЕР_71 / НОМЕР_72 , НОМЕР_73 / НОМЕР_74 на митну територію України на адресу ТОВ «ПАНАМАКС ОІЛ» ввезено товар «Важкі дистиляти, газойлі: паливо дизельне» у кількості 929 760 кг, 1089,521 тис. літрів при 15оС, вартістю 857 010,32 євро.

Зазначений товар був оформлений в Енергетичній митниці за митними деклараціями типу «ЕА» від 18.01.2023 № UA903220/2023/1372, від 19.01.2023 №№ UA9030502023/3000, UA903220/2023/1533, від 20.01.2023 №№ UA903220/2023/1612, UA903220/2023/1655, від 21.01.2023 № UA903220/2023/1828, від 22.01.2023 №№ UA903220/2023/1817, UA903220/2023/1818, від 23.01.2023 № UA903220/2023/1949, від 24.01.2023 № UA903220/2023/1953, типу «ДЕ» від 18.01.2023 №№ UA903220/2023/1647, UA903050/2023/3516, від 20.01.2023 № UA903050/2023/3663, UA903050/2023/3698, UA903050/2023/3703, від 21.01.2023 № UA903050/2023/3857, від 24.01.2023 №№ UA903050/2023/4044, UA903220/2023/2013, від 27.01.2023 №№ UA903050/2023/4655, UA903220/2023/2271, UA903220/2023/2273, UA903050/2023/4729, UA903050/2023/4743, UA903220/2023/2299, UA903050/2023/4749, UA903050/2023/4753, UA903050/2023/4755, UA903050/2023/4757, UA903050/2023/4760, від 28.01.2023 №№ UA903220/2023/2337, UA903050/2023/4774, від 31.01.2023 №№ UA903050/2023/5146, UA903050/2023/5171, UA903050/2023/5239, від 04.02.2023 № UA903050/2023/5819.

Переміщення товару через митний кордон України здійснено на підставі наступних документів: міжнародних товаротранспортних накладних (CMR): від 16.01.2023 №№ LV-PSG-140123/06, LV-PSG-160123/01, LV-PSG-140123/04, LV-PSG-160123/03, LV-PSG-160123/02, від 17.01.2023 №№ LV-PSG-060123/02, LV-PSG-160123/06, LV-PSG-160123/04, LV-PSG-160123/05, від 18.01.2023 №№ LV-PSG-170123/01, LV-PSG-170123/02, LV-PSG-170123/03, LV-PSG-170123/04, від 19.01.2023 №№ LV-PSG-180123/01, LV-PSG-180123/02, від 21.01.2023 №№ LV-PSG-200123/01, LV-PSG-200123/03, LV-PSG-200123/04, від 22.01.2023 № LV-PSG-200123/01, LV-PSG-220123/03, LV-PSG-210123/03, LV-PSG-210123/04, LV-PSG-220123/05, LV-PSG-220123/01, LV-PSG-210123/02, LV-PSG-220123/04, LV-PSG-220123/06, LV-PSG-220123/02, від 24.01.2023 №№ LV-PSG-120123/02, LV-PSG-240123/02, LV-PSG-220123/07, від 26.01.2023 № LV-PSG-240123/03, від 28.01.2023 №№ LV-PSG-260123/04, LV-PSG-260123/05, LV-PSG-270123/01, від 31.01.2023 № LV-PSG-300123/02; рахунків (invoice): від 15.01.2023 № 720UA-2022, від 16.01.2023 №№ 721UA-2022, 723UA-2022, 725UA-2022, 722UA-2022, від 17.01.2023 №№ 726UA-2022, 730UA-2022, 727UA-2022,728UA-2022, 729UA-2022, від 18.01.2023 №№ 731UA-2022, 735UA-2022, 732UA-2022, 733UA-2022, від 19.01.2023 № 734UA-2022, від 21.01.2023 №№ 738UA-2022, 734UA-2022, 739UA-2022, 737UA-2022, 741UA-2022, 742UA-2022, 740UA-2022, від 22.01.2023 №№ 747UA-2022, 744UA-2022, 746UA-2022, 749UA-2022, 750UA-2022, 748UA-2022, 745UA-2022, від 23.01.2023 №№ 751UA-2022, 752UA-2022, від 24.01.2023 № 753UA-2022, від 26.01.2023 № 758UA-2022, від 28.01.2023 №№ 762UA-2022, 763UA-2022, 764UA-2022, від 31.01.2023 № 766UA-2022; сертифікату (паспорту) якості від 29.12.2022 № 161986_4866959 та зовнішньоекономічного контракту від 16.09.2022 № S/UA/1.

Відповідно до п. 1.1. Контракту купівлі-продажу нафтопродуктів від 16.09.2022 № S/UA/1, який було укладено між ТОВ "ПАНАМАКС ОІЛ" в особі директора ОСОБА_1 , який діяв на підставі Статуту (Покупець) та швейцарським підприємством "PANAMAX SWISS GROUP SARL" в особі директора Молдаванової ОСОБА_2 , яка діяла на підставі Статуту (Продавець), Продавець зобов`язується продати, а Покупець оплатити і прийняти нафтопродукти, а саме: паливо дизельне із наднизьким вмістом сірки - 10РРМ, EN590, бензин експортний АИ-92, бензин автомобільний АИ-95, бензин автомобільний АИ-98. Згідно з п. 2.1. Контракту купівлі-продажу нафтопродуктів від 16.09.2022 № S/UA/1 якість товару має відповідати стандарту якості EN590, який опублікований Європейським комітетом по стандартизації, а також підтверджуватись сертифікатом якості (паспортом якості), виданим заводом-виробником. Відповідно до Додаткової угоди № 36-1 від 02.01.2023 до Контракту купівлі-продажу нафтопродуктів від 16.09.2022 № S/UA/1 Продавець продає, а Покупець купує у грудні 2022 - січні 2023 такі нафтопродукти: паливо дизельне із наднизьким вмістом сірки - 10РРМ, EN590, кількість:2.700.000 тон (дві тисячі сімсот тон 000 кілограмів), +/- 10%; виробник Orlen Lietuva SA; походження товару: Європейський Союз. Для підтвердження відомостей про фізико-хімічні показники товару, відповідності нафтопродукту стандартам EN590 (паливо дизельне) і його ідентифікації, надано документ про якість, а саме сертифікат якості від 29.12.2022 № 161986_4866959, який містить відповідні штампи (печатки) заводу виробника - «Orlen Lietuva».

Відповідно до вимог ст. 198 Митного кодексу України митному органу в пункті пропуску через державний кордон України згідно з статтею 335 цього Кодексу подаються документи, що містять відомості про товари, достатні для їх ідентифікації. Нормами ст. 335 Митного кодексу України встановлено, що під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник залежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення товарів, надають митному органу в паперовій або електронній формі документи та відомості зокрема, що підтверджують дотримання обмежень, які виникають у зв`язку із застосуванням захисних заходів. Незалежно від виду транспорту, яким здійснюється переміщення товарів, під час прибуття товарів у пункт пропуску через державний кордон України надаються документи (відомості) або їх реквізити, у тому числі засобами інформаційних технологій (або у вигляді електронного документа), які підтверджують дотримання заборон та/або обмежень згідно із законами України. Постановами Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 № 1147 «Про заборону ввезення на митну територію України товарів, що походять з Російської Федерації» та від 09.04.2022 № 426 «Про застосування заборони ввезення товарів з Російської Федерації» заборонено ввезення на митну територію України в митному режимі імпорту товарів з російської федерації. Відповідно до положень пункту 8 розділу «Вимоги щодо обігу палива на ринку» Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 № 927 (далі-Технічний регламент), «кожна партія палива, що вводиться в обіг або перебуває в обігу, повинна мати документ про якість (паспорт якості) палива». Пунктом 5 Технічного регламенту до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом наступних 90 календарних днів передбачено введення в обіг палив, які ввозяться на митну територію України з держав - членів ЄС та інших держав (крім палива походженням з російської федерації та республіки білорусь та/або палива, власниками якого є юридичні особи, які зареєстровані на території російської федерації та республіки білорусь, або кінцевими бенефіціарами яких є російська федерація та республіка білорусь, фізичні та юридичні особи, стосовно яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України «Про санкції»), на підставі документа, що підтверджує відповідність нафтопродуктів вимогам цього Технічного регламенту, виданого іноземним суб`єктом господарювання або органом з оцінки відповідності мовою оригіналу, що підтверджує відповідність нафтопродуктів стандартам EN 228 (автомобільні бензини) і EN 590 (паливо дизельне) або їх аналогів.

З метою дотримання вищезазначених заборон та обмежень, посадовими особами ТОВ "ПАНАМАКС ОІЛ" під час переміщення товару через митний кордон України до митних органів, з метою підтвердження відомостей про фізико-хімічні показники товару, відповідності нафтопродукту стандарту EN 590:2022 (паливо дизельне) і його ідентифікації, надано документи про якість, а саме сертифікат якості від 29.12.2022 № 161986_4866959, який містить відповідні штампи (печатки) заводу виробника - «Orlen Lietuva». Також з метою підтвердження виробництва зазначеного товару в Литовській Республіці до митних органів України надано декларації про походження товару (заява про країну походження товару, зроблена у зв`язку з вивезенням товару виробником, продавцем, експортером (постачальником) або іншою компетентною особою на комерційному рахунку чи будь-якому іншому документі, який стосується товару, а саме: рахунків (invoice): від 15.01.2023 № 720UA-2022, від 16.01.2023 №№ 721UA-2022, 723UA-2022, 725UA-2022, 722UA-2022, від 17.01.2023 №№ 726UA-2022, 730UA-2022, 727UA-2022,728UA-2022, 729UA-2022, від 18.01.2023 №№ 731UA-2022, 735UA-2022, 732UA-2022, 733UA-2022, від 19.01.2023 № 734UA-2022, від 21.01.2023 №№ 738UA-2022, 734UA-2022, 739UA-2022, 737UA-2022, 741UA-2022, 742UA-2022, 740UA-2022, від 22.01.2023 №№ 747UA-2022, 744UA-2022, 746UA-2022, 749UA-2022, 750UA-2022, 748UA-2022, 745UA-2022, від 23.01.2023 №№ 751UA-2022, 752UA-2022, від 24.01.2023 № 753UA-2022, від 26.01.2023 № 758UA-2022, від 28.01.2023 №№ 762UA-2022, 763UA-2022, 764UA-2022, від 31.01.2023 № 766UA-2022, в яких зазначено, що країна походження товару - Європейський Союз.

Так, у протоколі про порушення митних правил № 0529/90300/23 від 21.12.2023 року зазначено, що «…відповідно до інформації та копій документів, наданих митним органом Литовської та Латвійської Республік (лист Держмитслужби від 06.1.2023 № 26/26-04/7.6/2878) сертифікат (паспорт) якості товару від 29.12.2022 року № 161986_4866959 який був наданий митним органам України під час ввезення та випуску товару у вільний обіг, відрізняється від дійсно виданого литовським підприємством «Orlen Lietuva» сертифіката (паспорта) якості від 29.12.2022 року № 161986_4866959 (відрізняються фактичні показники товару). Крім того, митним органом Литовської Республіки проінформовано Держмитслужбу України та надано копії документів, згідно яких, сертифікат (паспорт) якості від 29.12.2022 року № 161986_4866959 був виданий на партію товару «паливо дизельне» у кількості 423269 кг, покупець товару SIA «Orlen Latvija» (Латвійська Республіка).

Тобто директором ТОВ «ПАНАМАКС ОІЛ» вчинено дії спрямовані на переміщення через митний кордон України товару «Важкі дистиляти, газойлі: паливо дизельне, клас F. LST EN 590:2022» у кількості 929 760 кг., 1089,521 тис. л. при 15 °C, вартістю 857 010,32 EUR або 34000443,63 грн (по курсу НБУ станом на дату перетину митного кордону України) з приховуванням від митного контролю шляхом надання до митного органу, як підстави для переміщення документів, одержаних незаконним шляхом, а саме сертифікату якості від 29.12.2022 року № 161986_4866959.

Таким чином, в діях директора ТОВ «ПАНАМАКС ОІЛ» ОСОБА_1 наявні ознаки порушення митних правил, передбаченого ч.1 ст.483 Митним кодексом України, а саме переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товарів документів, одержаних незаконним шляхом.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, повідомлявся належним чином. В судове засідання з`явився захисник ОСОБА_1 адвокат Ковальчук В.Л., надіслала на адресу суду заперечення та пояснення в яких зазначила, що ОСОБА_1 вину не визнає та просила провадження по справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення у зв`язку з тим що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення. Зазначила, що відповідно до ч. 2 ст. 459 Митного кодексу України суб`єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств. Згідно зі ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до ч.1 ст.458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність. Відповідно до вимог ст. 486 Митного кодексу України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням. Суд, оцінивши докази, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, і винести постанову, зміст якої має відповідає вимогам ст. 527 Митного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст.483 Митного кодексу України карається переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості. Більш детально ці способи незаконного переміщення товарів були роз`яснені у постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» №8 від 03.06.2005. Відповідно до пункту 6 цієї постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» №8 від 03.06.2005 підробленими треба вважати як фальшиві документи, так і справжні, до яких внесено неправдиві відомості чи окремі зміни, що перекручують зміст інформації щодо фактів, які ними посвідчуються, а також документи з підробленими підписами, відбитками печаток та штампів. Незаконно одержаними слід визнавати документи, які особа отримала за відсутності законних підстав або з порушенням установленого порядку. Згідно з вимогами ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Вимогами ст. 8 КУпАП передбачено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Відповідно до вимог ст. 489 МК України, суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, як вказано вище між ТОВ "ПАНАМАКС ОІЛ" та швейцарським підприємством "PANAMAX SWISS GROUP SARL" було укладено Контракт купівлі-продажу нафтопродуктів від 16.09.2022 № S/UA/1 та додаткову угоду № 36-1 від 02.01.2023 до Контракту купівлі-продажу нафтопродуктів від 16.09.2022 № S/UA/1 на поставку палива дизельного. У подальшому, при переміщенні товарів через митний кордон, ТОВ "ПАНАМАКС ОІЛ" використовувало відомості сертифікату якості від 29.12.2022 № 161986_4866959, а отже, переміщення товарів здійснювалось у відповідності до вимог чинного митного законодавства України. У поясненнях посилається на те, що на підставі Договору надання послуг міжнародного перевезення вантажів автомобільним транспортом ТОВ «ПАНАМАКС ОІЛ» надавав на завантаження (налив палива) автомобілі (вказані у графах 18, 21 відповідних митних декларацій). У кожному з 37 випадків поставки товару ТОВ «ПАНАМАКС ОІЛ» отримало від PARS TERMINALS SIA, Рига, Латвія (вул. Твайка 7а, Рига, Латвія, LV1005) електронною поштою: технічний лист про налив палива дизельного у відповідний автомобіль, крім цього, з цим електронним листом ТОВ «ПАНАМАКС ОІЛ» одержало копії товаросупровідних документів: експортну митну декларацію країни відправлення до відповідної партій товару, міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR), сертифікат якості N 161986_4866959, відповідний інвойс (рахунок). З цих документів вбачається, що предметом переміщення через митний кордон України є саме паливо дизельне. Відповідно до п. 3.4 Контракту Товар вважається переданий Продавцем і прийнятий Покупцем за кількістю відповідно до міжнародної товаро-транспортної накладної (CMR). На підставі міжнародних товарно-транспортних накладних (CMR) ТОВ «ПАНАМАКС ОІЛ» прийняло Товар, що згідно з п. 5 кожної міжнародної товарно-транспортної накладної супроводжувався такими документами: відповідний інвойс (рахунок) та сертифікат якості N 161986_4866959. У графі 5 кожної міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) вказано відповідний сертифікат якості N 161986_4866959, що з огляду на норму ст. 11 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19 травня 1956 р., яка передбачає, що відправник додає до вантажної накладної необхідні документи або надає їх в розпорядження перевізника, і забезпечує його всією інформацією, якої він може потребувати, підтверджує передачу вказаного сертифіката перевізнику, та те, що продавцем PANAMAX SWISS GROUP SARL було надано сертифікат якості N 161986_4866959 в пакеті товаросупровідних документів, який супроводжував товар при переміщенні через митний кордон України. На підставі Договору доручення N 11/05 від 11.05.2022 на митно-брокерське обслуговування 17.12.2022 декларант ТОВ «БРОКОІЛТРЕЙД» (UA/0044502509 MB/000077/00 від 03.02.2022 UA10044502509) пред`явив до митного оформлення Товар: «Важкі дистиляти, газойлі: паливо дизельне» у загальній кількості 929 760 кг, 1089,521 тис. літрів при 15'С, вартістю 857010,32 євро за відповідними митними деклараціями, про що зазначено у графі 14 кожної МД, а також про це свідчить підпис у графі 54 МД « ОСОБА_3 НОМЕР_75 ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Товар випущений у вільний обіг за відповідними митними деклараціями, що містяться в матеріалах справи, а у графах 14, 54 кожної МД зазначено ті ж дані щодо декларанта, що і у попередній митній декларації.

Відповідно до п. 6.3. Договору доручення № 11/05 від 11.05.2022 на митно-брокерське обслуговування брокер несе повну юридичну відповідальність за достовірність даних, заявлених ним в документах, які подаються для митного оформлення. Водночас, ОСОБА_1 жодні товаросупровідні документи не складав, не підписував і для митного оформлення не подавав. Аналіз положень пункту 2 розділу ІІ «Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 року № 651, дає підстави для висновку, що відомості до графи 31 митної декларації, зокрема, про найменування та кількість, вносяться декларантом на підставі відомостей, наявних у товаросупровідних документах. При заповненні митної декларації декларант використовував відомості товаросупровідних документів, тобто діяв у межах та у спосіб, визначений «Порядком заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 року № 651.

Викладене свідчить, що декларант задекларував товар (заявив відомості у митній декларації) у спосіб та порядку, встановленими «Порядком заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа», а отже, здійснив декларування у відповідності до вимог чинного митного законодавства України. Провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, оскільки сертифікати якості видавались виробником пального АВ «Orlen Lietuva», та при митному оформлені були подані всі документи одержані законним шляхом від вантажовідправника - PARS TERMINALS SIA, Рига, Латвія (вул. Твайка 7а, Рига, Латвія, LV1005), а тому ОСОБА_1 не було порушено митних правил. Крім того, матеріали провадження в адміністративній справі не містять жодного документу (доказу), який підтверджує, що лист компанії АВ «Orlen Lietuva» від 17.02.2023 стосується саме не видачі ним сертифікату якості від 29.12.2022 N 161986_4866959. Копія Листа Литовської митниці від 17.02.2023 не може вважатись офіційним документом, оскільки не містить підпису та печатки органу, який начебто його видав. А долучені до вказаного листа додатки на 10 аркушах не засвідчені органом, який начебто їх надавав. Крім того, посилання Енергетичної митниці на листи АВ «Orlen Lietuva» в протоколі, а також копії листів, наявні в матеріалах провадження, не містять інформації щодо невидачі АВ «Orlen Lietuva» сертифікату від 29.12.2022 N 161986_4866959, а лише вказівку на розбіжність показників фізико-хімічних властивостей. Про цьому, які розбіжності та як вони впливають на класифікацію товару Енергетична митниця не пояснює. Також, відомості з Листа Литовської митниці від 17.02.2023 не можуть доводити наявність вини ОСОБА_1 , оскільки на дату декларування і митного оформлення (18.01.2023, 19.01.2023, 20.01.2023, 21.01.2023, 22.01.2023, 23.01.2023, 24.01.2023, 25.01.2023, 26.01.2023, 27.01.2023, 28.01.2023, 30.01.2023, 31.01.2023, 03.02.2023) ні ТОВ «ПАНАМАКС ОІЛ», ні брокер не знали, і не могли знати про подібне. При цьому, дослідження зразків товару з 37 партій поставки не проводилось, а отже матеріалами справи не спростовується ввезення на митну територію України товару «Важкі дистиляти, газойлі: паливо дизельне» у загальній кількості 929 760 кг, 1089,521 тис. літрів при 15'С, вартістю 857010,32 євро. Митні органи Латвійської Республіки (країни вантажовідправника) підтвердити листом від 06.06.2023 і доданими документами, що митне оформлення у країні вантажовідправника товару було здійснене саме на підставі тих товаросупровідних документів, що надані PARS TERMINALS SIA, Рига, Латвія (вул. Твайка 7а, Рига, Латвія, LV1005) ТОВ «ПАНАМАКС ОІЛ», в т.ч. і сертифікату якості від 29.12.2022 N 161986_4866959. Митним органом не доведено обставин вчинення ОСОБА_1 , як директором ТОВ «Панамакс Оіл», дій, спрямованих на переміщення через митний кордон України товарів з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу, як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо найменування товару, а тому є недоведеним наявність об`єктивної та суб`єктивної сторони інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України.

Одночасно, чинним митним законодавством України не встановлено обов`язку здійснювати перевірку достовірності відомостей, зазначених у товаросупровідних документах, зокрема і сертифіката якості, який не викликав сумнівів ні у ТОВ "ПАНАМАКС ОІЛ", ні у митного брокера, оскільки мав відповідні показники властивостей щодо класифікації товару. Крім того, ОСОБА_1 , як директор ТОВ "ПАНАМАКС ОІЛ" не міг вчиняти будь-яких дій щодо отримання будь-яких сертифікатів якості, у т.ч. у незаконний спосіб для переміщення товару з Європейського Союзу до України. Вищевикладене свідчить, що Енергетичною митницею не доведено обставин вчинення ОСОБА_1 , як директором ТОВ "ПАНАМАКС ОІЛ", дій, спрямованих на переміщення через митний кордон України товарів з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу, як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості, а тому є недоведеним наявність об`єктивної та суб`єктивної сторони інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України. Безпосереднім об`єктом посягання при вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 483 МК України, є встановлений порядок переміщення товарів через митний кордон України. Об`єктивною стороною правопорушення є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, тобто, розуміється активна поведінка (вчинок) особи. Переміщення предметів із приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон різними шляхами, зокрема, шляхом подання до митного органу України підроблених документів, які містять неправдиві дані. Суб`єктивна сторона вказаного правопорушення характеризується прямим умислом, тобто усвідомленням особою, яка вчинила правопорушення характеру незаконного переміщення товарів через митну територію України. Не можна розглядати як порушення митних правил дії особи, яка, переміщуючи товари через митний кордон України, надала митним органам супровідні документи з відомостями, що не відповідають дійсності, без умислу порушити митні правила, передбачені чинним законодавством України (п. 6 Постанови Пленуму Верховного суду від 03.06.2005 року № 8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил»). При цьому, що стосується використання документів, то підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів. Тобто ті, що подаються митному органу на кордоні та є підставою для пропуску товару на митну територію України. Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 03 червня 2005 року «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» документами, що містять неправдиві дані, є такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості предметів, щодо їх відправника чи одержувача, щодо держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, тощо не відповідають дійсності. Таким чином, власник товару підлягає відповідальності лише у тому випадку, коли він з метою приховування від митного контролю особисто вчиняв будь-які дії, що складають об`єктивну сторону такого порушення. При цьому, таке діяння за суб`єктивною стороною характеризується прямим умислом на подання митному органу документів, що містять неправдиві дані. За відсутності зазначених умов саме по собі зайняття особою керівної посади на підприємстві - власника товару, переміщеного з приховуванням від митного контролю, не утворює в її діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МУ України. Так, в матеріалах справи наявні всі товаросупровідні документи для здійснення митного оформлення та випуску товару у вільний обіг, подані при переміщенні товарів через митний корон України. Згідно з положеннями п. 3 ч. 1 ст. 8 МК України, державна митна справа здійснюється на основі принципів: законності та презумпції невинуватості. Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпції, в тому числі, і закріпленої в ст. 62 Конституції України презумпції невинності. Така позиція Конституційного Суду України узгоджується з правовим позиціям Європейського Суду з прав людини. За змістом ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У рішенні від 10 лютого 1995 року, у справі «Аллене де Рібемон проти Франції», Європейський Суд з прав людини зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинності обов`язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин. У рішенні «Маліга проти Франції» від 23 вересня 1998 року, Європейський суд з прав людини визнав кримінально-правовий зміст адміністративного правопорушення. Європейський суд з прав людини підкреслює, що обов`язок адміністративного органу нести тягар доведення є складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов`язку доводити свою непричетність до скоєння порушення. У рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року та «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини висловив позицію, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Тобто таких, які не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом». З огляду на вищевикладене, вважає, що в матеріалах справи відсутні належні докази стосовно того, що ОСОБА_1 вчинено дії передбачені ч.1 ст. 483 Митним кодексом України. Згідно з ст. 487 МК України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушенням. Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Враховуючи відсутність достовірних і достатніх відомостей про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 Митного кодексу України та враховуючи вимоги закону, що сумніви мають трактуватись на користь притягуваного до відповідальності, вважаю, що провадження відносно мене за ч.1 ст.483 Митного кодексу України підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю в моїх діях складу адміністративного правопорушення. .

Представники Енергетичної митниці в судовому засіданні просили суд визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні порушення митних правил за ч. 1 ст.483 МК України та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу із конфіскацією товарів безпосередніх предметів порушення митних правил.

Дослідивши матеріали справи, пояснення та письмові заперечення захисника особи відносно якої складено протокол про порушення митних правил, заслухавши позицію представників Енергетичної митниці, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно до вимог ст. 486 Митного кодексу України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Суд, оцінивши докази, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, і винести постанову, зміст якої має відповідає вимогам ст. 527 Митного кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України карається переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Більш детально ці способи незаконного переміщення товарів були роз`яснені у постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» № 8 від 03.06.2005.

Відповідно до пункту 6 цієї постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» № 8 від 03.06.2005 підробленими треба вважати як фальшиві документи, так і справжні, до яких внесено неправдиві відомості чи окремі зміни, що перекручують зміст інформації щодо фактів, які ними посвідчуються, а також документи з підробленими підписами, відбитками печаток та штампів. Незаконно одержаними слід визнавати документи, які особа отримала за відсутності законних підстав або з порушенням установленого порядку.

Згідно з вимогами ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Вимогами ст. 8 КУпАП передбачено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Відповідно до вимог ст. 489 МК України, суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як встановлено судом, що митним органом не доведено обставин вчинення ОСОБА_1 , як директором ТОВ «ПАНАМАКС ОІЛ», дій, спрямованих на переміщення через митний кордон України товарів з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу, як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо відправника, одержувача, ціни вищевказаного товару, а тому є недоведеним наявність об`єктивної та суб`єктивної сторони інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України.

Безпосереднім об`єктом посягання при вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 483 МК України, є встановлений порядок переміщення товарів через митний кордон України.

Об`єктивною стороною правопорушення є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, тобто, розуміється активна поведінка (вчинок) особи.

Переміщення предметів із приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон різними шляхами, зокрема, шляхом подання до митного органу України підроблених документів, які містять неправдиві дані.

Суб`єктивна сторона вказаного правопорушення характеризується прямим умислом, тобто усвідомленням особою, яка вчинила правопорушення характеру незаконного переміщення товарів через митну територію України.

Не можна розглядати як порушення митних правил дії особи, яка, переміщуючи товари через митний кордон України, надала митним органам супровідні документи з відомостями, що не відповідають дійсності, без умислу порушити митні правила, передбачені чинним законодавством України (п. 6 Постанови Пленуму Верховного суду від 03.06.2005 року № 8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил»).

При цьому, що стосується використання документів, то підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів. Тобто ті, що подаються митному органу на кордоні та є підставою для пропуску товару на митну територію України.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 03 червня 2005 року «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» документами, що містять неправдиві дані, є такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості предметів, щодо їх відправника чи одержувача, щодо держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, тощо не відповідають дійсності.

Таким чином, власник товару підлягає відповідальності лише у тому випадку, коли він з метою приховування від митного контролю особисто вчиняв будь-які дії, що складають об`єктивну сторону такого порушення. При цьому таке діяння за суб`єктивною стороною характеризується прямим умислом на подання митному органу документів, що містять неправдиві дані.

За відсутності зазначених умов саме по собі зайняття особою керівної посади на підприємстві - власника товару, переміщеного з приховуванням від митного контролю, не утворює в його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МУ України.

Так, в матеріалах справи наявні всі товаросупровідні документи для здійснення митного оформлення та випуску товару у вільний обіг, подані як при переміщенні товарів через митний корон України у пунктах пропуску «Ягодин-Дорогуск» відділу митного оформлення № 3-6 митного поста «Ягодин» Волинської митниці та «Рава-Руська-Хребенне» митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці так і під час митного оформлення товарів в Енергетичній митниці.

Згідно з положеннями п. 3 ч. 1 ст. 8 МК України, державна митна справа здійснюється на основі принципів: законності та презумпції невинуватості.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року N 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпції, в тому числі, і закріпленої в ст. 62 Конституції України презумпції невинності.

Така позиція Конституційного Суду України узгоджується з правовим позиціям Європейського Суду з прав людини. За змістом ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У рішенні від 10 лютого 1995 року, у справі «Аллене де Рібемон проти Франції», Європейський Суд з прав людини зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинності обов`язкове не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин. У рішенні «Маліга проти Франції» від 23 вересня 1998 року, Європейський суд з прав людини визнав кримінально-правовий зміст адміністративного правопорушення. Європейський суд з прав людини підкреслює, що обов`язок адміністративного органу нести тягар доведення є складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов`язку доводити свою непричетність до скоєння порушення. У рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року та «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини висловив позицію, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту. Тобто таких, які не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що в матеріалах справи відсутні належні докази стосовно того, що ОСОБА_1 вчинено дії передбачені ч.1 ст.483 Митним кодексом України.

Згідно ст. 487 МК України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушенням.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на відсутність достовірних і достатніх відомостей про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 Митного Кодексу України та враховуючи вимоги закону, що сумніви мають трактуватись на користь притягуваного до відповідальності, суд приходить до висновку, що провадження відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.483 МК України підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст.9, 247, 251-252 КУпАП, ст.ст.3, 95, 268, 458-459, 470, 483, 495, 522, 527 Митного кодексу України,

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.483 МК України у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя О. О. Павленко