Постанова від 06.03.2025 по справі 911/1118/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" березня 2025 р. Справа № 911/1118/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сибіги О.М.

суддів: Михальської Ю.Б.

Станіка С.Р.

секретар судового засідання: Михайленко С.О.

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 06.03.2025

Розглянувши матеріали апеляційної скарги Заступника керівника Бориспільської окружної прокуратури Київської області

на ухвалу Господарського суду Київської області від 29.05.2024

про відмову у забезпеченні позову

у справі № 911/1118/24 (суддя Карпечкін Т.П.)

за позовом Заступника керівника Бориспільської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Бориспільської районної державної адміністрації

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Золоче нафта"

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державного підприємства "Ліси України"

про витребування майна та скасування державної реєстрації,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заяви та рух справи

Заступник керівника Бориспільської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Бориспільської районної державної адміністрації (позивач) звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Золоче нафта" (відповідач) про витребування майна та скасування державної реєстрації, а саме:

- скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 19.04.2024, індексний номер 72691958, та здійсненої на його підставі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності від 17.04.2024 за номером 54649026, припинивши право власності ТОВ "Золоче нафта" на земельну ділянку площею 0,17 га з кадастровим номером 3220882601:01:021:0021;

- визнання незаконною та скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації від 17.03.2010 земельної ділянки площею 0,17 га з цільовим призначенням "Для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства", кадастровий номер земельної ділянки 3220882601:01:021:0021, виключивши відповідні відомості з Державного земельного кадастру;

- витребування у власність держави в особі Бориспільської районної державної адміністрації з незаконного володіння ТОВ "Золоче нафта" земельної ділянки з кадастровими номером 3220882601:01:021:0021, площею 0,17 та, яка розташована за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н., АДРЕСА_1.

Позовні вимоги мотивовано незаконністю виділення у 2020 році земельної ділянки з кадастровим номером 3220882601:01:021:0016 у власність громадянину ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, яку передано до статутного капіталу ТОВ «Золоче нафта», та в подальшому поділено на земельні ділянки з кадастровими номерами 3220882601:01:021:0018 та 3220882601:01:021:0019, а у 2024 році об`єднано ці земельні ділянки у земельну ділянку з кадастровим номером 3220882601:01:021:0021. Прокурор стверджує, що відповідачем набуто у власність спірну земельну ділянку, яка накладається на землі лісогосподарського призначення, які перебувають у користуванні Філії «Бориспільське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», що є порушенням вимог земельного та лісового законодавства.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.05.2024 відкрито провадження у справі № 911/1118/24, ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання призначено, та залучено до участі в справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державне підприємство "Ліси України".

20.05.2024 Заступник керівника Бориспільської окружної прокуратури Київської області звернувся до Господарського суду Київської області із заявою про забезпечення позову, у якій прокурор просить:

- накласти арешт на земельну ділянку із кадастровим номером 3220882601:01:021:0021, площею 0,17 га, яка розташована в адміністративних межах с. Гнідин Бориспільського району Київської області по АДРЕСА_1 та належить на праві приватної власності ТОВ "Золоче нафта";

- заборонити особам, що здійснюють державну реєстрацію прав на нерухоме майно, вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо вказаної земельної ділянки.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову прокурор посилається на те, що умисні дії відповідача свідчать про штучне роз`єднання та об`єднання земельних ділянок з метою приховання майна та ускладнення його ідентифікації, а обраний прокурором захід забезпечення позову не призведе до блокування господарської діяльності ТОВ «Золоче нафта», оскільки стосується лише заборон пов`язаних з відчуженням майна та вчинення відносно нього реєстраційних дій, тому є достатнім і співмірним, враховуючи захист інтересів держави у спірних правовідносинах.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.05.2024 по справі № 911/1118/24 відмовлено в задоволенні заяви Заступника керівника Бориспільської окружної прокуратури Київської області від 16.05.2024 року № 2568вих-24 про забезпечення позову у справі № 911/1118/24.

Ухвалу суду першої інстанції мотивовано тим, що прокуратурою не наведено належних обґрунтувань необхідності вжиття заходів забезпечення позову, у заяві про забезпечення позову наводиться хронологія подій щодо роз`єднання та об`єднання земельних ділянок, що може бути пов`язано зі звичайними господарськими процесами відповідача, в той же час, прокуратурою не наведено жодних тверджень та ознак, які вказують на спроби чи намір відповідача вчиняти саме дії, спрямовані на приховання майна чи його відчуження. Таким чином, прокуратурою не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду Київської області від 29.05.2024 по справі № 911/1118/24, 06.06.2024 (згідно поштової накладної на конверті, в якому направлено апеляційну скаргу до суду) Заступник керівника Бориспільської окружної прокуратури Київської області звернувся з апеляційною скаргою № 51-2958 вих-24 від 06.06.2024, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 29.05.24 у справі № 911/1118/24 та ухвалити нову, якою вжити заходи для забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку із кадастровим номером 3220882601:01:021:0021 площею 0,17 га яка розташована в адміністративних межах с. Гнідин Бориспільського району Київської області по АДРЕСА_1 та належить на праві приватної власності ТОВ "Золоче Нафта". Заборонити особам, що здійснюють державну реєстрацію прав на нерухоме майно, вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо вказаної земельної ділянки.

Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що оскаржувану ухвалу прийнято з неповним з`ясуванням судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, що є підставою для її скасування.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.06.2024, матеріали апеляційної скарги Заступника керівника Бориспільської окружної прокуратури Київської області у судовій справі № 911/1118/24 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Сибіга О.М., судді: Палій В.В., Вовк І.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2024 витребувано з Господарського суду Київської області матеріали господарської справи № 911/1118/24.

04.09.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 911/1118/24.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2024 апеляційну скаргу заступника керівника Бориспільської окружної прокуратури Київської області на ухвалу Господарського суду Київської області від 29.05.2024 у справі № 911/1118/24 залишено без руху.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.11.2024, в зв`язку з відставкою судді Вовка І.В. та судді Палія В.В., які входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, для вирішення питання щодо руху апеляційної скарги Заступника керівника Бориспільської окружної прокуратури Київської області в межах судовій справі № 911/1118/24 визначено колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Сибіга О.М., судді: Станік С.Р., Яковлєв М.Л.

09.12.2024, через систему "Електронний суд" від Заступника керівника Бориспільської окружної прокуратури Київської області до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява б/н від 09.12.2024 про усунення недоліків.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2024 відкрито апеляційне провадження у справі № 911/1118/24 за апеляційною скаргою Заступника керівника Бориспільської окружної прокуратури Київської області № 51-2958вих-24 від 06.06.2024 на ухвалу Господарського суду Київської області від 29.05.2024 та призначено розгляд справи на 15.01.2025.

Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2025, в зв`язку з перебуванням судді Станіка С.Р., який входить до складу колегії суддів та не є головуючим суддею, у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 911/1118/24.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.01.2025 для розгляду справи № 911/1118/24 визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду, у складі: головуючий суддя: Сибіга О.М., судді: Михальська Ю.Б., Яковлєв М.Л.

Судове засідання у справі № 911/1118/24, яке було призначено на 15.01.2025 не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Яковлєва М.Л. з 15.01.2025 на лікарняному.

Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2025, в зв`язку з перебуванням судді Яковлєва М.Л., який входить до складу колегії суддів і не є головуючим суддею, на довготривалому лікарняному, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 911/1118/24.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.01.2025 для розгляду справи № 911/1118/24 визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду, у складі: головуючий суддя: Сибіга О.М., судді: Михальська Ю.Б., Станік С.Р.

03.02.2025 ухвалою Північного апеляційного господарського суду новоутвореною колегією прийнято до свого провадження справу № 911/1118/24 за апеляційною скаргою Заступника керівника Бориспільської окружної прокуратури Київської області на ухвалу Господарського суду Київської області від 29.05.2024 та призначено розгляд справи на 06.03.2025.

Відзиву на апеляційну скаргу на адресу суду апеляційної інстанції не надходило.

Відповідно до ч. 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

В судовому засіданні 06.03.2025 представником скаржника підтримано вимоги апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, апеляційну скаргу Заступника керівника Бориспільської окружної прокуратури Київської області слід задовольнити, а ухвалу Господарського суду Київської області від 29.05.2024 скасувати, з наступних підстав.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 255 Господарського процесуального кодексу України ухвала суду першої інстанції про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції.

Згідно з частиною 1 статті 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до вимог частин 1, 2, 3, 5 статті 269 Господарського процесуального України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Разом із цим, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4 ст. 269 ГПК України).

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Велика Палата Верховного Суду виснувала про те, що під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. Важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20).

Окрім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22 констатувала, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову. Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду із заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає стаття 136 Господарського процесуального кодексу України, згідно з приписами якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За приписами частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову (частина 3 статті 137 ГПК України).

Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.

При цьому, при дослідженні наявності або відсутності підстав для забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову (аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 914/970/18, від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20).

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами; співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Обрання належного, відповідного предмету спору, заходу забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору та як наслідок, ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 21.08.2020 у справі № 904/2357/20).

Як встановлено судом, Заступник керівника Бориспільської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Бориспільської районної державної адміністрації звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Золоче нафта" (відповідач) про витребування майна та скасування державної реєстрації, а саме:

- скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 19.04.2024, індексний номер 72691958, та здійсненої на його підставі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності від 17.04.2024 за номером 54649026, припинивши право власності ТОВ "Золоче нафта" на земельну ділянку площею 0,17 га з кадастровим номером 3220882601:01:021:0021;

- визнання незаконною та скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації від 17.03.2010 земельної ділянки площею 0,17 га з цільовим призначенням "Для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства", кадастровий номер земельної ділянки 3220882601:01:021:0021, виключивши відповідні відомості з Державного земельного кадастру;

- витребування у власність держави в особі Бориспільської районної державної адміністрації з незаконного володіння ТОВ "Золоче нафта" земельної ділянки з кадастровими номером 3220882601:01:021:0021, площею 0,17 та, яка розташована за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н., АДРЕСА_1.

Як стверджує прокурор, слідчим відділом Бориспільського РУП ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023116100000011 від 05.01.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 272 КК України.

Під час досудового розслідування виявлено, що службові особи Золочівської сільської ради, шляхом зловживання владою, всупереч встановленим вимогам Земельного та Лісового кодексу України, діючи в інтересах третіх осіб, без погодження з Філією «Бориспільське лісове господарство» виділили у приватну власність земельну ділянку з кадастровим номером 3220882601:01:021:0016, яка накладається на землі лісогосподарського призначення.

Рішенням від 10.07.2020 «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» Гнідинської сільської ради затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянку у власність для ведення особистого селянського господарства громадянам згідно зі списком, зокрема, ОСОБА_2 відведено земельну ділянку з кадастровим номером 3220882601:01:021:0016.

Державним реєстратором Гнідинської сільськоїради Кияшко С.М. в Єдиному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3220882601:01:021:0016 та присвоєно реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2774999532040.

Рішенням від 10.07.2020 «Про розробку детального плану території ОСОБА_2 » Гнідинської сільської ради вирішено розробити детальний план території земельної ділянки для розміщення автомобільного заправного комплексу площею 0,17 га, кадастровий номер 3220882601:01:021:0016 на території села Гнідин Бориспільського району Київської області, на землях для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_2 з містобудівними умовами та обмеженнями.

27.07.2020 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки № НОР 709313 на території села Гнідин Бориспільського району Київської області, згідно якого ОСОБА_2 відчужив на користь ОСОБА_3 , земельну ділянку з кадастровим номером 3220882601:01:021:0016 площею 0,17 га.

14.12.2020 згідно протоколу №1 зборів громадських слухань з обговорення детального плану території земельної ділянки площею 0,17 га, кадастровий номер 3220882601:01:021:0016 на території села Гнідин Бориспільського району Київської області рекомендовано виконавчому комітету Золочівської сільської ради розглянути детальний план території, для розміщення автомобільного заправного комплексу.

Рішенням від 31.03.2021 «Про затвердження доопрацьованого детального плану території для розміщення автомобільного заправного комплексу на території села Гнідин Бориспільського району» Золочівської сільської ради затверджено детальний план території земельної ділянки площею 0,17 га кадастровий номер 3220882601:01:021:0016 для будівництва автомобільного заправного комплексу на АДРЕСА_1 Бориспільського району Київської області.

06.04.2021 ОСОБА_3 звернувся до Золочівської сільської ради із заявою про зміну цільового призначення використання земельної ділянки площею 0,17 га кадастровий номер 3220882601:01:021:0016 з 01.03. для ведення особистого селянського господарства на 12.04. для розміщення та експлуатації будівель та споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства.

07.06.2021 ОСОБА_3 звернувся до Золочівської сільської ради із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у разі зміни цільового призначення земельної ділянки із земель для ведення особистого селянського господарства на землі для розміщення та експлуатації будівель та споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства площею 0,17 га на території АДРЕСА_1 громадянину України ОСОБА_3 .

23.06.2021 рішенням Золочівської сільської ради «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що перебуває у власності та змінено цільове призначення земельної ділянки площею 0,17 га, кадастровий номер 3220882601:01:021:0016, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , із земель для ведення особистого селянського господарства на землі - для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства.

23.07.2021 ОСОБА_3 за актом приймання-передачі нерухомого майна № НРК911913 передав до статутного капіталу ТОВ «Золоче нафта» земельну ділянку площею 0,17 га, кадастровий номер 3220882601:01:021:0016, АДРЕСА_1 .

На підставі заяви ТОВ «Золоче нафта» від 22.12.2023 № 1962 здійснено поділ земельної ділянки з кадастровим номером: 3220882601:01:021:0016 на земельні ділянки з кадастровими номерами: 3220882601:01:021:0018 площею 0,1030 га та 3220882601:01:021:0019 площею 0,0670 га.

На підставі заяви ТОВ «Золоче Нафта» від 15.04.2024 №810 земельні ділянки з кадастровими номерами: 3220882601:01:021:0018 площею 0,1030 га та 3220882601:01:021:0019 площею 0,0670 га об`єднано в одну земельну ділянку з кадастровим номером: 3220882601:01:021:0021.

Прокурор зазначає, що вказана земельна ділянка, в тому числі на час її виділення у приватну власність, знаходилась в межах с. Гнідин, що підтверджується листом Золочівської сільської ради № 02-18/1008 від 25.04.2024.

Відповідно до висновку експерта № 28341/23-41 від 29.03.2024 отриманого в ході досудового розслідування кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №12023116100000011 від 05.01.2023, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 272 КК України, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_2 в с. Гнідин Бориспільського району Київської області, розроблений ФОП Мельник О.В. та затверджений рішенням Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області від 10.07.2020 № 757- 56-УІІІ не відповідає вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування чинним станом на 10.07.2020.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у разі зміни цільового призначення земельної ділянки із земель для ведення особистого селянського господарства на землі для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства гр. ОСОБА_3 на території АДРЕСА_1 , розроблений ФОП Мельник О.В. та затверджений Золочівською сільською радою Бориспільського району Київської області від 23.06.2021 № 316-14-УІП не відповідає вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування чинним станом на 23.06.2021.

Земельна ділянка з кадастровим номером 3220882601:01:021:0016 в період з 24.06.2020 по 28.12.2023 площею 0,1272 га частково накладається на землі лісогосподарського призначення розташовані у виділі 6 кварталу 41 Вишеньківського лісництва Філії «Бориспільське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України».

Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу (частина 4 стаття 45 ГПК України), тобто відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові.

Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу.

Визнати відповідача неналежним суд може тільки в тому випадку, коли можливо вказати на особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Встановивши, що позов пред`явлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача.

Відповідачем(ами) у даних категорії спорів виступають власник(и) об`єкта нерухомого майна.

Колегія суддів зазначає, що до вирішення спору по суті, наявні сприятливі обставини, коли відповідач вправі до моменту ухвалення/виконання рішення, розпорядитися належним йому майном на власний розсуд, у зв`язку з чим таке майно може зменшитись за кількістю або взагалі вибути з розпорядження/володіння відповідача на момент виконання рішення суду у даній справі у разі задоволення позову.

Таким чином, відчуження відповідачем спірної земельної ділянки на користь третіх осіб, унеможливить ухвалення рішення про задоволення позову, пред`явленого саме до вказаного відповідача.

Отже право власності на спірну земельну ділянку може у будь-який час перейти до третіх осіб.

При цьому, колегією суддів враховано можливість відчуження відповідачем спірної земельної ділянки на користь третіх осіб необмежену кількість разів, що в результаті може призвести до неправомірного затягування судового процесу та ускладнення захисту порушеного права в строки, передбачені процесуальним законом.

Верховний Суд у постанові від 03.03.2023 у справі № 905/448/22 наголошував на тому, що можливість відповідача у будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача.

В даному випадку немає підстав вважати, що застосування такого заходу забезпечення позову призведе до невиправданого обмеження прав відповідача, оскільки спірна земельна ділянка залишається у володінні та користуванні відповідача, а можливість нею розпоряджатися обмежується на певний час.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував на тому, що пункт 1 статті 6 Конвенції забезпечує всім «право на суд», яке охоплює право на виконання остаточного рішення, ухваленого будь-яким судом. ЄСПЛ в контексті права на виконання остаточного рішення зауважує, що метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу.

Зокрема, тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. Тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (§§ 60, 61 рішення від 13.01.2011 у справі «Кюблер проти Німеччини»).

Слід зазначити, що згідно рішення Європейського суду з прав людини від 29 червня 2006 року у справі Пантелеєнко проти України засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

У рішенні ЄСПЛ від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» зазначено,що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

Отже, заходи забезпечення позову, без застосування яких існує ризик такої зміни обставин, внаслідок якої подальше ухвалення остаточного рішення суду на користь позивача вже не призведе до захисту прав або інтересів позивача, за яким він звертався до суду, слід розглядати як такі, що охоплені «правом на суд».

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що запропонований прокурором захід забезпечення позову не порушує та не обмежує права будь-яких осіб, в тому числі відповідача, а лише встановлює певні обмеження, наявність яких сприятиме ефективному захисту прав позивача в межах одного та саме цього судового провадження без нових звернень до суду.

Підсумовуючи наведене, суд вважає, що заявлені прокурором заходи забезпечення позову є пов`язаними із наявністю реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, а також направлені на забезпечення ефективного захисту порушених прав позивача у випадку задоволення позовних вимог, пов`язані із предметом розгляду цього спору, є співмірними та адекватними по відношенню до заявлених позовних вимог, такими, що не порушують рівності та збалансованості інтересів сторін оскільки мають тимчасовий характер, та, навпаки, спрямовані на збереження існуючого наразі стану речей, що може слугувати додатковою гарантією того, що рішення суду у разі задоволення позовних вимог, буде реально виконане.

Принагідно слід зазначити, що такий захід забезпечення позову як накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 3220882601:01:021:0021, площею 0,17 га, яка розташована за адресою: с. Гнідин Бориспільського району Київської області по АДРЕСА_1 та належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Золоче нафта» не є перешкодою у здійсненні відповідачем його господарської діяльності, не несе для відповідача негативних наслідків матеріального або нематеріального характеру від вжиття судом таких заходів забезпечення позову.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для забезпечення позову.

Таким чином, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а заява Заступника керівника Бориспільської окружної прокуратури Київської області про забезпечення позову - задоволенню.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 255 Господарського процесуального кодексу України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема, про відмову у забезпеченні позову.

Згідно з положеннями ч. 7, 9 ст. 145 Господарського процесуального кодексу України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 8 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Судові витрати

Розподіл сум судового збору, пов`язаного з розглядом даної апеляційної скарги, має бути здійснено, виходячи зі змісту норм статті 129 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи по суті згідно із загальними правилами вказаної статті.

Керуючись ст.ст. 255, 269, 275, 277, 282, 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Заступника керівника Бориспільської окружної прокуратури Київської області - задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 29.05.2024 - скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким заяву Заступника керівника Бориспільської окружної прокуратури Київської області про забезпечення позову у справі № 911/1118/24 - задовольнити.

4. Застосувати заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 3220882601:01:021:0021, площею 0,17 га, яка розташована за адресою: с. Гнідин Бориспільського району Київської області по АДРЕСА_1 та належить на праві приватної власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Золоче нафта» (07400, Київська обл., м. Бровари, бульвар Незалежності, 7, код ЄДРПОУ 44163517).

5. Заборонити особам, що здійснюють державну реєстрацію прав на нерухоме майно вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3220882601:01:021:0021, площею 0,17 га, яка розташована за адресою: с. Гнідин Бориспільського району Київської області по АДРЕСА_1.

Стягувач: Київська обласна прокуратура (код ЄДРПОУ 02909996, місто Київ, б-р Л. Українки, 27/2).

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Золоче нафта» (07400, Київська обл., м. Бровари, бульвар Незалежності, 7, код ЄДРПОУ 44163517).

6. Відповідно до статті 144 Господарського процесуального кодексу України дана постанова є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому чинним законодавством України для виконання судових рішень, та може бути пред`явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку включно до 06.06.2025.

7. Матеріали оскарження № 911/1118/24 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 24.03.2025.

Головуючий суддя О.М. Сибіга

Судді Ю.Б. Михальська

С.Р. Станік