Північний апеляційний господарський суд
Новинка
Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.
РеєстраціяПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"25" березня 2025 р. Справа№ 910/8420/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Хрипуна О.О.
суддів: Мальченко А.О.
Скрипки І.М.
при секретарі судового засідання: Король Я.П.,
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЙВЕНС УКРАЇНА"
на рішення Господарського суду міста Києва від 05.11.2024
(повний текст складено та підписано 18.11.2024)
у справі № 910/8420/24 (суддя Гулевець О.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЙВЕНС УКРАЇНА"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Амарокс Юкрейн Лімітед"
про стягнення 2 742 938,15 грн.
за участю представників сторін:
від позивача - Вербовецька Я.І.,
від відповідача - Ліннік Є.В., Матвійчук О.В.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Перша лізингова компанія" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Амарокс Юкрейн Лімітед" про стягнення 2 742 938, 15 грн.
В обґрунтування позову позивач посилався на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за Загальними умовами лізингового договору № OL010953 від 27.06.2017 року, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 2 742 938, 15 грн., яка складається з: штрафу за дострокове припинення лізингового договору на підставі п. 13.1.1. у розмірі 2 195 666, 65 грн. та неустойки в розмірі подвійного лізингового платежу у сумі 547 271, 50 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.11.2024 року у справі № 910/8420/24 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що докази, які були представлені позивачем до матеріалів справи в якості обґрунтування обставин наявності прострочення відповідачем з повернення транспортних засобів на підставі договору № OL010953 від 27.06.2017 року та дострокового розірвання відповідачем договору № OL010953 від 27.06.2017 року містять посилання на договір № OL012483 від 30.09.2020 року, який не зазначений позивачем у позові. Місцевий господарський суд встановив, що позивач обґрунтовує свої вимоги договором №OL010953 від 27.06.2017 року, але подані ним докази стосуються іншого договору - №OL012483 від 30.09.2020 року. Оскільки у листуванні між сторонами є посилання на інший договір, суд першої інстанції не має підстав вважати подані докази належними для підтвердження розірвання договору №OL010953 та виникнення у відповідача зобов`язань щодо повернення транспортних засобів. Також суд першої інстанції зазначив, що первинні документи часткової сплати відповідачем лізингових платежів на підставі договору лізингу № OL010953 від 27.06.2017 року не надані до матеріалів справи, у зв`язку з чим відсутня можливість здійснити перевірку тверджень позивача щодо наявності заборгованості з оплати лізингових платежів. Відтак, місцевий господарський суд встановив, що в матеріалах справи наявні суперечливі докази щодо підстав отримання ТОВ "Амарокс Юкрейн Лімітед" транспортних засобів у лізинг, обставин порушення відповідачем умов договору № OL010953 від 27.06.2017 року, періоду нарахування позивачем штрафу та неустойки, з огляду на що неможливо встановити на підставі яких саме Загальних умов лізингового договору у ТОВ "Амарокс Юкрейн Лімітед" виникла прострочена заборгованість з лізингових платежів, порядок їх оплати, встановити дату розірвання договору № OL010953 від 27.06.2017 року та строк виникнення зобов`язань у відповідача з повернення транспортних засобів за договором № OL010953 від 27.06.2017 року.
Не погодившись з рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЙВЕНС УКРАЇНА" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, при прийняті якого не було досліджено повною мірою надані докази, не надано аргументовану оцінку доказам, аргументам та доводам позивача, висновки, що були встановлені не відповідають матеріалам справи, а тому рішення місцевого господарського суду є незаконним та необґрунтованим. Зокрема скаржник звертає увагу, що при підготовці оскаржуваного рішення було допущено ряд помилок, а саме при зазначені обставин, вказано не вірні дати передання транспортних засобів, номери актів передання транспортних засобів, номери транспортних засобів. Позивач наголошує, що ним надано до матеріалів справи докази, що підтверджують статус відповідача, як лізингоодержувача за договором №OL010953 від 27.06.2017 року. Також скаржник звертає увагу, що відповідачем в серпні повернуто позивачу 14 транспортних засобів, що підтверджується актами повернення, тобто достроково. Щодо листа №31 від 07.06.2022 року скаржник зазначає, що у додатку до даного листа відповідачем вказано дев`ять транспортних засобів, які він мав намір повернути, сім з яких є предметом договору лізингу №OL010953 від 27.06.2017 року. Отже, відсутність номера загальних умов №OL010953 в листуваннях між позивачем та відповідачем є технічною помилкою, яка на думку скаржника не може позбавляти права захисту та інтересів позивача. Окрім цього скаржник звертає увагу, що факт наявної заборгованості по оплаті лізингових платежів не спростовується самим відповідачем, підтверджений останнім в листі №34 від 19.08.2022 року, а також доказами часткової оплати заборгованості з прострочкою. Й наостанок скаржник не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в залученні співвідповідача.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2024 року витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/8420/24; відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЙВЕНС УКРАЇНА" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.11.2024 року у справі № 910/8420/24 до надходження даної справи з суду першої інстанції.
26.12.2024 року супровідним листом № 910/8420/24/7569/24 від 25.12.2023 року матеріали справи № 910/8420/24 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.12.2024 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЙВЕНС УКРАЇНА" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.11.2024 року у справі № 910/8420/24 залишити без руху, зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЙВЕНС УКРАЇНА" надати суду належні докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 05.11.2024 року у справі № 910/8420/24 у встановленому порядку та розмірі.
10.01.2025 року до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЙВЕНС УКРАЇНА" про усунення недоліків апеляційної скарги. В додатках містяться належні докази сплати судового збору.
У зв`язку із перебуванням судді Кравчук Г.А. який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці, справу передано новому складу суду: головуючий суддя - Хрипун О.О., судді: Скрипка І.М., Мальченко А.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЙВЕНС УКРАЇНА" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.11.2024 року у справі № 910/8420/24, справу призначено до розгляду на 18.02.2025 року о 12:10.
03.02.2025 року до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Амарокс Юкрейн Лімітед" надійшов відзив на апеляційну скаргу.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2025 року в судовому засіданні оголошено перерву до 11.03.2025 року.
10.03.2025 року до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Амарокс Юкрейн Лімітед" надійшли додаткові пояснення у справі та пояснення щодо наявності в матеріалах справи копії загальних умов лізингового договору №OL012483 від 30.09.2020 року.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2025 року в судовому засіданні оголошено перерву до 25.03.2025 року.
24.03.2025 року до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Амарокс Юкрейн Лімітед" надійшли додаткові письмові пояснення.
В судовому засіданні 25.03.2025 року представник скаржника вимоги та доводи апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні 25.03.2025 року вимоги та доводи апеляційної скарги заперечив, наполягаючи на безпідставності позовних вимог.
Статтями 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що 27.06.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПЕРША ЛІЗИНГОВА КОМПАНІЯ", змінено найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЙВЕНС УКРАЇНА" (надалі - позивач, лізингодавець) та Гетеро Лабз Лімітед (Hetero Labs Ltd), що діє через Представництво Гетеро Лабз Лімітед (надалі - первісний лізингоодержувач) було укладено Загальні умови лізингового договору № OL010953 (надалі - лізинговий договір № OL010953). (т.1, а.с. 12-28).
Відповідно до п.1.1. лізингового договору № OL010953 предметом цих Загальних умов лізингового договору є визначення загальних положень та умов, якими Лізингодавець та Лізингоодержувач будуть керуватися при укладанні відповідного Лізингового договору для кожного ТЗ окремо, що є предметом такого лізингового договору.
Відповідно до п.п. 2.4.1., 2.4.2., 2.4.22 лізингового договору № OL010953 Лізингоодержувач зобов`язаний, зокрема, належним чином виконувати свої зобов`язання за лізинговим договором; своєчасно та у повному обсязі сплачувати на користь лізингодавця лізингові та інші належні до сплати платежі за лізинговим договором, а також усі документально підтверджені збитки; за власний кошт повернути ТЗ Лізингодавцеві в день закінчення строку лізингу або його дострокового припинення, у задовільному стані з урахуванням нормального зносу, за адресою, вказаною лізингодавцем.
Строк лізингу ТЗ визначений в Лізинговому договорі та починається з початкової дати, під якою спід розуміти: дату передачі ТЗ, визначену в Акті прийому-передачі ТЗ (п. 4.1.1. лізингового договору № OL010953).
Згідно п. 4.3. лізингового договору № OL010953 дата передачі та дата повернення ТЗ визначені в Акті прийому-передачі у випадку, коли строк лізингу починається у відповідності до положень п.п. 4.1.1. п.4 цих Загальних умов лізингового договору, або у повідомлені Лізингодавця про готовність ТЗ до передачі Лізингоодержувача у випадку, коли строк лізингу ТЗ починається у відповідності до положень п.п. 4.1.2. п.4 цих Загальних умов лізингового договору.
Строк лізингу ТЗ закінчується датою повернення ТЗ, визначеною в Акті прийому-передачі чи у повідомленні Лізингодавця про готовність ТЗ до передачі Лізингоодержувачу, або датою дострокового припинення строку лізингу (відмови від лізингу) ТЗ, згідно з положеннями п.12, п.13, п.14 цих Загальних умов лізингового договору (п. 4.5. лізингового договору № OL010953).
Відповідно до п.11.1.2. лізингового договору № OL010953 щомісячні лізингові та будь-які інші платежі, належні до сплати за Лізинговим договором, протягом п`яти днів із дня виставлення відповідних рахунків - фактур, із врахуванням положень, викладених у п.п. 11.3. та п.п. 11.3.1 цього пункту. Дата виставлення рахунку для лізинговою платежу вказується в Лізинговому договорі.
Пунктом 8.3. лізингового договору № OL010953 визначено, що у випадку несвоєчасного повернення ТЗ Лізингоодержувач зобов`язаний сплатити Лізингодавцю неустойку у розмірі подвійної суми щомісячних лізингових платежів, вказаних в Лізинговому договорі, за весь строк прострочення повернення ТЗ.
За змістом пункту 13.1. лізингового договору № OL010953 у разі, якщо Лізингоодержувач в односторонньому порядку відмовиться від лізингового договору повністю або частково (на підставах, не пов`язаних з порушенням лізингового договору Лізингодавцем), тобто виявить бажання достроково розірвати лізинговий договір, він повинен:
- повернути ТЗ Лізингодавцеві у доброму стані, з урахуванням нормального зносу, проінформувавши Лізингодавця письмово про таке розірвання не менше ніж за 30 (тридцять) днів до бажаної дати розірванню і повернення ТЗ;
- протягом 10 календарних днів з дати повернення ТЗ сплатити на користь Лізингодавця штраф, розмір якого розраховується, станом на дату повернення ТЗ, наступним чином:
13.1.1. 20% від суми решти щомісячних лізингових платежів разом з ПДВ, які залишилось сплатити (однак не менше розміру одного щомісячною лізингового платежу разом з ПДВ), якщо вартість ТЗ не перевищує еквівалент 55 000 доларів США разом з ПДВ згідно з курсом НБУ на дату передачі ТЗ у лізинг, та, крім того, плюс трикратний розмір останнього щомісячного лізингового платежу разом з ПДВ, згідно з Лізинговим договором, або
13.1.2. 35% від суми решти щомісячних лізингових платежів разом а ПДВ, які залишилось сплатити (однак не менше розміру одного місячного лізингового платежу разом з ПДВ), якщо вартість ТЗ перевищує еквівалент 55 000 доларів США разом з ПДВ, згідно а курсом НБУ на дату передачі ТЗ у лізинг, та, крім того, плюс трикратний розмір останнього щомісячного лізингового платежу разом з ПДВ, згідно з лізинговим договором.
Пунктом 14.1.1. лізингового договору № OL010953 сторони погодили, що Лізингодавець має право відмовитися від Лізингового договору та вимагати повернення ТЗ від Лізингоодержувача у своє володіння, якщо Лізингоодержувач: не сплатив лізинговий платіж та інші платежі, передбачені лізинговим договором, частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.
При відмові Лізингодавця від лізингового договору згідно з наведеними вище підставами дія договору припиняється з моменту, коли Лізингоодержувач отримав або міг отримати письмове повідомлення Лізингодавця про відмову від договору (п. 14.2. лізингового договору № OL010953.
07.11.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПЕРША ЛІЗИНГОВА КОМПАНІЯ", змінено найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЙВЕНС УКРАЇНА" та Представництвом Гетеро Лабз Лімітед укладено Додаткову угоду - узгодження змін до Загальних умов лізингового договору № OL010953, відповідно до якої сторони домовились внести зміни у розділ 1, 7 та пунктів 2.4.22, 2.4.23, 8.1., 11.6., 12.4.2, 12.8. (т.2, а.с. 80-81).
В подальшому, 31.08.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Амарокс Юкрейн Лімітед" (надалі - новий лізингоодержувач, відповідач), Гетеро Лабз Лімітед (Hetero Labs Ltd), що діє через Представництво Гетеро Лабз Лімітед (надалі - первісний лізингоодержувач), Товариством з обмеженою відповідальністю "ПЕРША ЛІЗИНГОВА КОМПАНІЯ", змінено найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЙВЕНС УКРАЇНА" (надалі - лізингодавець) було укладено договір про заміну сторони № 012483-31082020 (надалі - договір № 012483-31082020), відповідно до умов якого Первісний лізингоодержувач передає, а Новий лізингоодержувач бере на себе право вимоги, що належить Первісному лізингоодержувачу і стає кредитором за лізинговим договором, укладеним між Лізингодавцем та Первісним лізингоодержувачем (п.1.1. договору № 012483-31082020). (т.1, а.с. 29-31).
У порядку та на умовах, визначених цим договором, Первісний лізингоодержувач переводить свій борг на Нового лізингоодержувача, внаслідок чого Новий лізингоодержувач заміняє Первісного лізингоодержувача, як зобов`язану сторону у лізинговому договорі (п. 1.2. договору № 012483-31082020).
Пунктом 5.2. договору № 012483-31082020 передбачено, що положення цього договору про заміну сторони розповсюджуються виключно на правовідносини сторін та Лізингодавця пов`язані із лізингом наступних транспортних засобів:
1. RENAULT SANDERO 1.0 SCE LIFE+ НОМЕР_28
2. RENAULT LOGAN 1.5 DCI LIFE+ НОМЕР_29
3. VOLVO ХС90 2.0 B5 D LEVERNE AUTO 4WD НОМЕР_12
4. KIA RIO 14 BUSINESS AUTO НОМЕР_30
5. KIA CEED 1.6 GSL BUSINESS AUTO НОМЕР_31
6. VOLKSWAGEN POLO 14 TSI COMFORTLINE НОМЕР_32
7. RENAULT LOGAN 1.5 DCI LIFE+ НОМЕР_33
8. RENAULT SANDERO 1.0 SCE LIFE НОМЕР_34.
Відповідно до Акту прийому-передачі № 012483-01092020 від 01.09.2020 року первісний лізингоодержувач передав, а Новий лізингоодержувач отримав зазначені транспортні засоби. (т.1, а.с. 32-33).
Також в подальшому, 09.11.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Амарокс Юкрейн Лімітед" (надалі - новий лізингоодержувач, відповідач), Гетеро Лабз Лімітед (Hetero Labs Ltd), що діє через Представництво Гетеро Лабз Лімітед (надалі - первісний лізингоодержувач), Товариством з обмеженою відповідальністю "ПЕРША ЛІЗИНГОВА КОМПАНІЯ", змінено найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЙВЕНС УКРАЇНА" (надалі - лізингодавець) було укладено договір про заміну сторони № 012483-09112020 (надалі - договір № 012483-09112020), відповідно до умов якого Первісний лізингоодержувач передає, а Новий лізингоодержувач бере на себе право вимоги, що належить Первісному лізингоодержувачу і стає кредитором за лізинговим договором, укладеним між Лізингодавцем та Первісним лізингоодержувачем (п.1.1. договору № 012483-09112020). (т.1, а.с. 80-82).
У порядку та на умовах, визначених цим договором, Первісний лізингоодержувач переводить свій борг на Нового лізингоодержувача, внаслідок чого Новий лізингоодержувач заміняє Первісного лізингоодержувача, як зобов`язану сторону у лізинговому договорі (п. 1.2. договору № 012483-31082020).
Пунктом 5.2. договору № 012483-09112020 передбачено, що положення цього договору про заміну сторони розповсюджуються виключно на правовідносини сторін та Лізингодавця пов`язані із лізингом наступних транспортних засобів:
1. RENAULT LOGAN 1.0 SCE LIFE+ НОМЕР_35
2. RENAULT LOGAN 1.0 SCE UFE+ НОМЕР_36
3. RENAULT LOGAN 1.0 SCE LIFE+ НОМЕР_37
4. RENAULT LOGAN 1.0 SCE L1FE+ НОМЕР_38
5. RENAULT LOGAN 1.0 SCE LIFE+ НОМЕР_39
6. RENAULT LOGAN 1.0 SCE LIFE+ НОМЕР_40
7. RENAULT LOGAN 1.0 SCE LIFE+ НОМЕР_41.
Відповідно до Акту прийому-передачі № 012483-10112020 від 10.11.2020 року первісний лізингоодержувач передав, а Новий лізингоодержувач отримав зазначені транспортні засоби. (т.1, а.с. 83).
30.11.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Амарокс Юкрейн Лімітед" (надалі - новий лізингоодержувач, відповідач), Гетеро Лабз Лімітед (Hetero Labs Ltd), що діє через Представництво Гетеро Лабз Лімітед (надалі - первісний лізингоодержувач), Товариством з обмеженою відповідальністю "ПЕРША ЛІЗИНГОВА КОМПАНІЯ", змінено найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЙВЕНС УКРАЇНА" (надалі - лізингодавець) було укладено договір про заміну сторони № 012483-30112020 (надалі - договір №012483-30112020), відповідно до умов якого Первісний лізингоодержувач передає, а Новий лізингоодержувач бере на себе право вимоги, що належить Первісному лізингоодержувачу і стає кредитором за лізинговим договором, укладеним між Лізингодавцем та Первісним лізингоодержувачем (п.1.1. договору № 012483-30112020). (т.2, а.с. 73-74).
У порядку та на умовах, визначених цим договором, Первісний лізингоодержувач переводить свій борг на Нового лізингоодержувача, внаслідок чого Новий лізингоодержувач заміняє Первісного лізингоодержувача, як зобов`язану сторону у лізинговому договорі (п. 1.2. договору № 012483-30112020).
Пунктом 5.2. договору № 012483-30112020 передбачено, що положення цього договору про заміну сторони розповсюджуються виключно на правовідносини сторін та Лізингодавця пов`язані із лізингом наступних транспортних засобів:
1. KIA RIO 1.2 COMFORT НОМЕР_42.
Первісний лізингоодержувач передав, а Новий лізингоодержувач отримав зазначений транспортний засіб, про що між сторонами складено Акт прийому-передачі № 012483-01122020 від 01.12.2020 року. (т.2, а.с. 75-76).
Крім того, позивач зазначає, що 30.06.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Амарокс Юкрейн Лімітед" (надалі - новий лізингоодержувач, відповідач), Гетеро Лабз Лімітед (Hetero Labs Ltd), що діє через Представництво Гетеро Лабз Лімітед (надалі - первісний лізингоодержувач), Товариством з обмеженою відповідальністю "ПЕРША ЛІЗИНГОВА КОМПАНІЯ", змінено найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЙВЕНС УКРАЇНА" (надалі - лізингодавець) було укладено договір про заміну сторони № 012483-30062021 (надалі - договір № 012483-30062021).
На підставі договору № 012483-30062021 між сторонами укладено акт прийому-передачі № 012483-01072021 від 01.07.2021 року відповідно до якого була передано транспортний засіб RENAULT SANDERO (реєстраційний номер НОМЕР_1 ).
Водночас, колегія суддів звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні копії договору № 012483-30062021 та акту № 012483-01072021 від 01.07.2021 року.
30.09.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Амарокс Юкрейн Лімітед" (надалі - новий лізингоодержувач, відповідач), Гетеро Лабз Лімітед (Hetero Labs Ltd), що діє через Представництво Гетеро Лабз Лімітед (надалі - первісний лізингоодержувач), Товариством з обмеженою відповідальністю "ПЕРША ЛІЗИНГОВА КОМПАНІЯ", змінено найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЙВЕНС УКРАЇНА" (надалі - лізингодавець) було укладено договір про заміну сторони № 012483-30092021 (надалі - договір № 012483-30092021), відповідно до умов якого Первісний лізингоодержувач передає, а Новий лізингоодержувач бере на себе право вимоги, що належить Первісному лізингоодержувачу і стає кредитором за лізинговим договором, укладеним між Лізингодавцем та Первісним лізингоодержувачем (п.1.1. договору № 012483-30092021). (т.2, а.с. 77-78).
У порядку та на умовах, визначених цим договором, Первісний лізингоодержувач переводить свій борг на Нового лізингоодержувача, внаслідок чого Новий лізингоодержувач заміняє Первісного лізингоодержувача, як зобов`язану сторону у лізинговому договорі (п. 1.2. договору № 012483-30092021).
Пунктом 5.2. договору № 012483-30092021 передбачено, що положення цього договору про заміну сторони розповсюджуються виключно на правовідносини сторін та Лізингодавця пов`язані із лізингом наступних транспортних засобів:
1. KIA RIO 1.4 BUSINESS AUTO НОМЕР_43.
Первісний лізингоодержувач передав, а Новий лізингоодержувач отримав зазначений транспортний засіб, про що між сторонами складено Акт прийому-передачі № 012483-30092021 від 01.10.2021 року. (т.2, а.с. 79).
Також позивач зазначив, що 31.12.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Амарокс Юкрейн Лімітед" (надалі - новий лізингоодержувач, відповідач), Гетеро Лабз Лімітед (Hetero Labs Ltd), що діє через Представництво Гетеро Лабз Лімітед (надалі - первісний лізингоодержувач), Товариством з обмеженою відповідальністю "ПЕРША ЛІЗИНГОВА КОМПАНІЯ", змінено найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЙВЕНС УКРАЇНА" (надалі - лізингодавець) було укладено договір про заміну сторони № 012483-31122021 (надалі - договір № 012483-31122021).
На підставі договору № 012483-31122021 між сторонами укладено акт прийому-передачі № 012483-31122021 від 31.12.2021 року відповідно до якого була передано транспортний засіб KІA RIO (реєстраційний номер НОМЕР_2 ).
В той же час, колегія суддів звертає увагу, що матеріали справи не містять копії договору № 012483-31122021 та акту № 012483-31122021 від 31.12.2021 року.
Отже, з наявних в матеріалах справи договорів про заміну сторони № 012483-31082020 від 31.08.2020 року, № 012483-09112020 від 09.11.2020 року, №012483-30112020 від 30.11.2020 року, № 012483-30092021 від 30.09.2021 року (надалі - договори про заміну сторони) вбачається, що вони укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю "Амарокс Юкрейн Лімітед" та Гетеро Лабз Лімітед (Hetero Labs Ltd), що діє через Представництво Гетеро Лабз Лімітед про заміну первісного лізингоодержувача новим лізингоодержувачем за Загальними умовами лізингового договору № OL010953 від 27.06.2017 року в частині лізингу транспортних засобі, вказаних у п. 5.2. договорів про заміну сторони.
У пункті 2.2.2. договорів про заміну сторонами погоджено, що первісний лізингоодержувач зобов`язаний передати Новому лізингоодержувачу усі документи, які засвідчують права та обов`язки Нового лізингоодержувача, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх виконання за лізинговим договором.
Як зазначено в п. 2.4.2. договорів про заміну сторони новий лізингоодержувач зобов`язаний здійснювати на користь Лізингодавця замість Первісного лізингоодержувача усі обов`язки останнього, передбачені у лізинговому договорі, в частині лізингу ТЗ, в тому числі своєчасно та у повному обсязі сплачувати на користь Лізингодавця лізингові та інші належні до сплати платежі за лізинговим договором, а також усі документально підтверджені збитки Лізингодавця, у випадку їх наявності.
Цей договір набирає чинності з першого числа місяця, що слідує за місяцем, у якому відбулося фактичне підписання цього договору сторонами та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором (п. 4.1. договорів про заміну сторони).
09.01.2022 року позивач направив відповідачу претензію в якій зазначив, що на сьогоднішній день у відповідача наявна заборгованість за договором лізингу №OL012483 від 30.09.2020 року в розмірі 2 352 447, 86 грн. та вимагав сплатити зазначену заборгованість. (т.1, а.с. 176-177).
В подальшому відповідач направив позивачу лист №31 від 07.06.2022 року в якому повідомив про виникнення для лізингоодержувача форс-мажорних обставин починаючи із 24.02.2022 року у зв`язку з чим просив позивача вважати дію Договору лізингу №OL012483 від 30.09.2020 року щодо визначених у додатку транспортних засобів таким, що достроково припинив свою дію із 07.06.2022 року, без застосування санкцій, передбачених п. 13.1. розділу 13 Договору. (т.1, а.с. 152-153).
Втім, позивач листом від 16.06.2022 року у відповідь на лист №31 від 07.06.2022 року повідомив, що не може погодитись на дострокове розірвання договору на запропонованих умовах та зазначив, що на підставі договору №OL012483 від 30.09.2020 року відповідачу було передано 22 транспортних засоби (т.1, а.с. 155-158).
Також в листі від 16.06.2022 року позивачем повідомлено про відмову від договору № OL012483 від 30.09.2020 року в порядку п. 14 Загальних умов.
03.08.2022 року відповідач повернув позивачу транспортні засоби RENAULT LOGAN 1.0 SCE LIFE+ (реєстраційний номер НОМЕР_35), RENAULT LOGAN 1.0 SCE LIFE+ (реєстраційний номер НОМЕР_40), KIA RIO 1.4 BUSINESS AUTO (реєстраційний номер НОМЕР_43), KIA RIO 1.2 COMFORT (реєстраційний номер НОМЕР_42), RENAULT SANDERO (реєстраційний номер НОМЕР_1 ), що вбачається з актів повернення №059420, №059429, №055565, №057397, №057423 від 02.08.2022 року. (т.1, а.с. 88-89, 94-95, 138-139, 144-145, 150-151).
04.08.2022 року відповідач повернув позивачу транспортні засоби RENAULT SANDERO 1.0 SCE LIFE+ (реєстраційний номер НОМЕР_28), VOLVO ХС90 2.0 B5 D LEVERNE AUTO 4WD (реєстраційний номер НОМЕР_12), КІА RIO (реєстраційний номер НОМЕР_3 ), RENAULT SANDERO 1.0 SCE LIFE (реєстраційний номер НОМЕР_34), RENAULT LOGAN 1.0 SCE LIFE+ (реєстраційний номер НОМЕР_37), RENAULT LOGAN 1.0 SCE L1FE+ (реєстраційний номер НОМЕР_38), RENAULT LOGAN 1.0 SCE LIFE+ (реєстраційний номер НОМЕР_39), RENAULT LOGAN 1.0 SCE LIFE+ (реєстраційний номер НОМЕР_41), що вбачається з актів повернення №057424, №058532, №058878, №059170, №059426, №059427, №059428, №059430 від 02.08.2022 року. (т.1, а.с. 38-39, 44-45, 50-51, 78-79, 106-107, 112-113, 118-119, 124-125).
Також 12.08.2022 року відповідач повернув позивачу транспортний засіб KIA RIO 1.4 BUSINESS AUTO (реєстраційний номер НОМЕР_4 ), що вбачається з акту повернення №055491 від 02.08.2022 року. (т.1, а.с. 131-132).
В подальшому, відповідач листом №34 від 19.08.2022 року повідомив позивача про намір сплатити борг у розмірі 1 723 990,01 грн. за договором № OL012483 від 30.09.2020 року, надав графік погашення заборгованості, просив зменшити суму штрафу за дострокове припинення на 60%. (т.1, а.с. 160-161).
15.12.2022 року позивач листом повідомив відповідача про припинення договору № OL012483 від 30.09.2020 року - 21.06.2022 року та прострочення зобов`язання щодо повернення транспортних засобів більше ніж на шість місяців. (т.1, а.с. 162-163).
Відповідач листом №38 від 04.01.2023 року повідомив, що ним 02.08.2022 року було передано позивачу за актом прийому-передачі частину транспортних засобів (т.1, а.с. 166-167). Також в листі №38 від 04.01.2023 року відповідач зазначив, що відповідно до досягнутої домовленості між сторонами частина транспортних засобів залишилась у користуванні лізингоодержувача.
Однак, позивач листом від 09.01.2023 року зазначив, що на підставі лізингового договору № OL012483 від 30.09.2020 року відповідачу було передано в лізинг транспортні засоби, враховуючи заборгованість по сплаті лізингових платежів в сумі 2 352 447, 86 грн., лізингодавець керуючись п. 14.1.1. договору відмовився від Загальних умов лізингового договору № OL012483 від 30.09.2020 року.
Крім того позивач повторно листом від 09.01.2023 року вказав, що на підставі лізингового договору № OL012483 від 30.09.2020 року відповідачу було передано в лізинг транспортні засоби та враховуючи заборгованість по сплаті лізингових платежів в сумі 2 352 447, 86 грн., лізингодавець керуючись п. 14.1.1. договору відмовився від Загальних умов лізингового договору № OL012483 від 30.09.2020 року та Загальних умов лізингового договору № OL010953 від 27.06.2017 року. (т.1, а.с. 173-174).
Листом від 18.01.2023 року позивач повідомив відповідача про наявну заборгованість більше ніж 170 днів починаючи з липня 2022 року в розмірі 2 352 447, 86 грн. та про те, що Загальні умови лізингового договору № OL012483 від 30.09.2020 року припинили свою дію 17.01.2023 року.
14.04.2023 року позивач надіслав відповідачу повторну вимогу про повернення транспортних засобів в якій зазначив, що станом на сьогодні відповідач користується транспортними засобами KIA CEED 1.6 GSL BUSINESS AUT НОМЕР_5 , VOLKSWAGEN POLO 14 TSI COMFORTLINE НОМЕР_6 , RENAULT LOGAN 1.5 DCI LIFE+ НОМЕР_7 , RENAULT LOGAN 1.5 DCI LIFE+ НОМЕР_8 , які були передані відповідачу зокрема за договором №OL012483. та просив негайно їх повернути. (т.1, а.с. 183-184).
13.06.2023 року відповідач повернув позивачу транспортні засоби KIA CEED 1.6 GSL BUSINESS AUT (реєстраційний номер НОМЕР_5 ), VOLKSWAGEN POLO 14 TSI COMFORTLINE (реєстраційний номер НОМЕР_6 ), RENAULT LOGAN 1.5 DCI LIFE+ (реєстраційний номер НОМЕР_7 ), RENAULT LOGAN 1.5 DCI LIFE+ (реєстраційний номер НОМЕР_8 ), що вбачається з актів повернення №058931, №058983, №059161, №059425 від 12.06.2023 року. (т.1, а.с. 56-57, 62-63, 72-73, 100-101).
18.08.2023 року позивач направив відповідачу претензію №А0078-23 в якій зазначив, що порушуючи умови договору у ТОВ «АМАРОКС Юкрейн Лімітед» наявна заборгованість сумі 2 789 174, 11 грн., яка складається з штрафу за дострокове припинення договору в розмірі 2 195 666, 65 грн., неустойки в розмірі подвійного лізингового платежу в розмірі 547 271, 50 грн., лізингових платежів в розмірі 41 457, 67 грн. та пені у зв`язку із несплатою лізингових платежів в розмірі 4 778, 29 грн. У вказаній претензії також зазначено, що на підставі договору про заміну сторони №01248-31082020 від 31.08.2020 року в рамках загальні умови відповідачу було передано наступні транспортні засоби (т.1, а.с. 186-189)
До претензії №А0078-23 від 18.08.2023 року позивачем також було долучено копії рахунків №ПЛ000005182 від 31.08.2022 року, №ПЛ000004445 від 06.07.2023 року, №ПЛ000004448 від 07.07.2023 року, №ПЛ000000638 від 31.01.2023 року, №ПЛ000001496 від 28.02.2023 року, №ПЛ000001497 від 31.03.2023 року, №ПЛ000001498 від 30.04.2023 року, №ПЛ000001499 від 31.05.2023 року, №ПЛ000001500 від 30.06.2023 року, №ПЛ000005600 від 26.09.2022 року, №ПЛ000006439 від 25.10.2022 року, №ПЛ000007210 від 25.11.2022 року, №ПЛ000007904 від 23.12.2022 року, №ПЛ000007627 від 02.12.2022 року, №ПЛ000000043 від 03.01.2023 року та №ПЛ000000697 від 31.01.2023 року. (т.1, а.с. 191-214).
З матеріалів справи також вбачається, що відповідач сплатив заборгованість в загальній сумі 1 849 416, 00 грн., що вбачається з платіжної інструкції №2631 від 23.08.2022 року на суму 861 995, 00 грн. та платіжної інструкції №2681 від 28.09.2022 року на суму 987 421, 00 грн. (т.2, а.с. 18-19).
Отже, спір у даній справі на думку позивача виник у зв`язку з тим, що лізинговий договір та його додатки припинили свою дію з 17.01.2023 року, оскільки лист про розірвання договору з підстав наявної заборгованості було направлено відповідачу 09.01.2023 року, який був отриманий останнім 17.01.2023 року. Відтак, з моменту отримання листа про відмову від договору, а саме 18.01.2023 року у відповідача виник обов`язок повернути транспортні засоби, що перебували у його користуванні втім, у строки зазначені в договорі та вимогах відповідачем в порушення умов лізингових договорів відповідач повернув транспортні засоби з порушенням встановлених строків - 13.06.2023 року та 23.03.2023 року. З огляду на наведене, враховуючи прострочення відповідача щодо повернення транспортних засобів позивач просив стягнути з відповідача неустойку в розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення, а саме за період з 18.01.2023 року по 13.06.2023 року та по 23.03.2023 року, у розмірі 547 271, 50 грн., нарахованої на підставі п. 8.3. Загальних умов лізингового договору № OL010953 від 27.06.2017 року.
Крім того, у зв`язку із достроковим поверненням відповідачем 14 транспортних засобів, що перебували у його користуванні, позивач просив стягнути з відповідача штраф за дострокове припинення лізингового договору на підставі п. 13.1.1. Загальних умов лізингового договору № OL010953 від 27.06.2017 року у сумі 2 195 666, 65 грн.
Місцевий господарський суд, відмовляючи у задоволенні позовних вимог встановив, що в матеріалах справи наявні суперечливі докази щодо підстав отримання ТОВ "Амарокс Юкрейн Лімітед" транспортних засобів у лізинг, обставин порушення відповідачем умов договору № OL010953 від 27.06.2017 року, періоду нарахування позивачем штрафу та неустойки, відтак неможливо встановити на підставі яких саме Загальних умов лізингового договору у ТОВ "Амарокс Юкрейн Лімітед" виникла прострочена заборгованість з лізингових платежів, порядок їх оплати, встановити дату розірвання договору № OL010953 від 27.06.2017 року та строк виникнення зобов`язань у відповідача з повернення транспортних засобів за договором № OL010953 від 27.06.2017 року.
Тобто, місцевий господарський суд встановив, що за наявності посилань у листуванні між позивачем та відповідачем на інший договір, у суду відсутні правові підстави для прийняття як належних доказів в підтвердження розірвання договору № OL010953 від 27.06.2017 року та виникнення у відповідача зобов`язань з повернення транспортних засобів на вимоги позивача за договором № OL012483 від 30.09.2020 року, які надані позивачем в обґрунтування заявлених вимог за іншим договором № OL010953 від 27.06.2017 року.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає, що для встановлення наявності або відсутності факту дострокового повернення відповідачем транспортних засобів, а також прострочення відповідачем в поверненні транспортних засобів на вимогу позивача необхідно детально встановити предмети договорів наявних в матеріалах справи та детально дослідити листування сторін, тобто наміри та вчинені дії.
З цього приводу колегія суддів зазначає, що звертаючись з даним позовом, позивач в своїй позовній заяві зазначив, що права та обов`язки сторін у даній справі виникли на підставі загальних умов лізингового договору №OL010953 від 27.06.2017 року.
Так, відповідно до Загальних умов лізингового договору № OL010953 між ТОВ "Перша лізингова компанія" та Представництвом "Гетеро Лабз Лімітед" укладені окремі Лізингові договори (додатки до Загальних умов лізингового договору), а саме:
1. № 055491 від 09.10.2017 року, предметом якого є транспортний засіб - KІA RIO (реєстраційний номер НОМЕР_2 ). (т.1, а.с. 128-129). Переданий лізингоодержувачу Представництву "Гетеро Лабз Лімітед" - 01.11.2017 року, що підтверджується Актом прийому-передачі № 055491 від 01.11.2017 року; (т.1, а.с. 126-127)
2. № 055565 від 09.10.2017 року, предметом якого є транспортний засіб - KІA RIO (реєстраційний номер НОМЕР_9 ). (т.1, а.с. 135-136). Переданий лізингоодержувачу Представництву "Гетеро Лабз Лімітед" - 01.11.2017 року, що підтверджується Актом прийому-передачі № 055565 від 01.11.2017 року; (т.1, а.с. 133-134)
3. № 057397 від 28.03.2019 року, предметом якого є транспортний засіб - KІA RIO (реєстраційний номер НОМЕР_10 ). (т.1, а.с. 142-143). Переданий лізингоодержувачу Представництву "Гетеро Лабз Лімітед" - 10.05.2019 року, що підтверджується Актом прийому-передачі № 057397 від 10.05.2019 року; (т.1, а.с. 140-141)
4. № 057423 від 04.04.2019 року, предметом якого є транспортний засіб - RENAULT SANDERO (реєстраційний номер НОМЕР_1 ). (т.1, а.с. 148-149). Переданий лізингоодержувачу Представництву "Гетеро Лабз Лімітед" - 18.06.2019 року, що підтверджується Актом прийому-передачі № 057423 від 18.06.2019 року; (т.1, а.с. 146-147)
5. № 057424 від 04.04.2019 року, предметом якого є транспортний засіб - RENAULT SANDERO (реєстраційний номер НОМЕР_11 ). (т.1, а.с. 36-37). Переданий лізингоодержувачу Представництву "Гетеро Лабз Лімітед" - 18.06.2019 року, що підтверджується Актом прийому-передачі № 057424 від 18.06.2019 року. (т.1, а.с. 34-35)
6. № 058532 від 13.02.2020 року, предметом якого є транспортний засіб - VOLVO XC90 (реєстраційний номер НОМЕР_12 ). (т.1, а.с. 42-43). Переданий лізингоодержувачу Представництву "Гетеро Лабз Лімітед" - 30.03.2020 року, що підтверджується Актом прийому-передачі № 058532 від 30.03.2020 року; (т.1, а.с. 40-41)
7. № 058878 від 25.06.2020 року, предметом якого є транспортний засіб - КІА RIO (реєстраційний номер НОМЕР_3 ). (т.1, а.с. 48-49). Переданий лізингоодержувачу Представництву "Гетеро Лабз Лімітед" - 17.07.2020 року, що підтверджується Актом прийому-передачі № 058878 від 17.07.2020 року; (т.1, а.с. 46-47)
8. № 058931 від 01.07.2020 року, предметом якого є транспортний засіб - KIA CEED (реєстраційний номер НОМЕР_5 ). (т.1, а.с. 54-55). Переданий лізингоодержувачу Представництву "Гетеро Лабз Лімітед" - 17.07.2020 року, що підтверджується Актом прийому-передачі № 058931 від 17.07.2020 року; (т.1, а.с. 52-53)
9. № 058983 від 08.07.2020 року, предметом якого є транспортний засіб - VOLKSWAGEN POLO (реєстраційний номер НОМЕР_6 ). (т.1, а.с. 60-61). Переданий лізингоодержувачу Представництву "Гетеро Лабз Лімітед" - 23.07.2020 року, що підтверджується Актом прийому-передачі № 058983 від 23.07.2020 року; (т.1, а.с. 58-59)
10. № 059015 від 21.07.2020 року, предметом якого є транспортний засіб - RENAULT LOGAN (реєстраційний номер НОМЕР_13 ). (т.1, а.с. 66-67). Переданий лізингоодержувачу Представництву "Гетеро Лабз Лімітед" - 10.08.2020 року, що підтверджується Актом прийому-передачі № 059015 від 10.08.2020 року; (т.1, а.с. 64-65)
11. № 059161 від 11.08.2020 року, предметом якого є транспортний засіб - RENAULT LOGAN (реєстраційний номер НОМЕР_7 ). (т.1, а.с. 70-71). Переданий лізингоодержувачу Представництву "Гетеро Лабз Лімітед" - 28.08.2020 року, що підтверджується Актом прийому-передачі № 059161 від 28.08.2020 року; (т.1, а.с. 68-69)
12. № 059170 від 14.08.2020 року, предметом якого є транспортний засіб - RENAULT SANDERO (реєстраційний номер НОМЕР_14 ). (т.1, а.с. 76-77). Переданий лізингоодержувачу Представництву "Гетеро Лабз Лімітед" - 02.09.2020 року, що підтверджується Актом прийому-передачі № 059170 від 02.09.2020 року; (т.1, а.с. 74-75)
13. № 059420 від 09.10.2020 року, предметом якого є транспортний засіб - RENAULT LOGAN (реєстраційний номер НОМЕР_15 ). (т.1, а.с. 86-87). Переданий лізингоодержувачу Представництву "Гетеро Лабз Лімітед" - 09.11.2020 року, що підтверджується Актом прийому-передачі № 059420 від 10.11.2020 року; (т.1, а.с. 84-85)
14. № 059429 від 09.10.2020 року, предметом якого є транспортний засіб - RENAUL LOGAN (реєстраційний номер НОМЕР_16 ). (т.1, а.с. 92-93). Переданий лізингоодержувачу Представництву "Гетеро Лабз Лімітед" - 10.11.2020 року, що підтверджується Актом прийому-передачі № 059429 від 10.11.2020 року; (т.1, а.с. 90-91)
15. № 059425 від 09.10.2020 року, предметом якого є транспортний засіб - RENAULT LOGAN (реєстраційний номер НОМЕР_8 ). (т.1, а.с. 98-99). Переданий лізингоодержувачу Представництву "Гетеро Лабз Лімітед" - 10.11.2020 року, що підтверджується Актом прийому-передачі № 059425 від 10.11.2020 року; (т.1, а.с. 96-97)
16. № 059426 від 09.10.2020 року, предметом якого є транспортний засіб - RENAULT LOGAN (реєстраційний номер НОМЕР_17 ). (т.1, а.с. 104-105). Переданий лізингоодержувачу Представництву "Гетеро Лабз Лімітед" - 10.11.2020 року, що підтверджується Актом прийому-передачі № 059426 від 10.11.2020 року; (т.1, а.с. 102-103)
17. № 059427 від 09.10.2020 року, предметом якого є транспортний засіб - RENAULT LOGAN (реєстраційний номер НОМЕР_18 ). (т.1, а.с. 110-111). Переданий лізингоодержувачу Представництву "Гетеро Лабз Лімітед" - 10.11.2020 року, що підтверджується Актом прийому-передачі № 059427 від 10.11.2020 року; (т.1, а.с. 108-109)
18. № 059428 від 09.10.2020 року, предметом якого є транспортний засіб - RENAULT LOGAN (реєстраційний номер НОМЕР_19 ). (т.1, а.с. 116-117). Переданий лізингоодержувачу Представництву "Гетеро Лабз Лімітед" - 10.11.2020 року, що підтверджується Актом прийому-передачі № 059428 від 10.11.2020 року; (т.1, а.с. 114-115)
19. № 059430 від 09.10.2020 року, предметом якого є транспортний засіб - RENAULT LOGAN (реєстраційний номер НОМЕР_20 ). (т.1, а.с. 122-123). Переданий лізингоодержувачу Представництву "Гетеро Лабз Лімітед" - 10.11.2020 року, що підтверджується Актом прийому-передачі № 059430 від 10.11.2020 року. (т.1, а.с. 120-121).
Також, як вже було зазначено вище, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Амарокс Юкрейн Лімітед" (надалі - новий лізингоодержувач, відповідач), Гетеро Лабз Лімітед (Hetero Labs Ltd), що діє через Представництво Гетеро Лабз Лімітед (надалі - первісний лізингоодержувач), Товариством з обмеженою відповідальністю "ПЕРША ЛІЗИНГОВА КОМПАНІЯ", змінено найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЙВЕНС УКРАЇНА" (надалі - лізингодавець) було укладено наступні договори:
1. договір № 012483-31082020 від 31.08.2020 року (т.1, а.с. 29-31);
2. договір № 012483-09112020 від 09.11.2020 року (т.1, а.с. 80-82);
3. договір №012483-30112020 від 30.11.2020 року (т.2, а.с. 73-74);
4. договір № 012483-30092021 від 30.09.2021 року (т.2, а.с. 77-78).
Крім того, як зазначає позивач, між сторонами було укладено ще два договори, а саме договір № 012483-30062021 від 30.06.2021 року та договір № 012483-31122021 від 31.12.2021 року, однак колегія суддів звертає увагу, що копії вказаних договорів позивачем до матеріалів справи не додано.
На підставі зазначених вище договорів, первісний лізингоодержувач передав, а Новий лізингоодержувач (Товариство з обмеженою відповідальністю "Амарокс Юкрейн Лімітед") отримав наступні транспортні засоби:
- Акт прийому-передачі №012483-01092020 від 01.09.2020 року (т.1, а.с. 32-33):
1. RENAULT SANDERO 1.0 SCE LIFE+ НОМЕР_28
2. RENAULT LOGAN 1.5 DCI LIFE+ НОМЕР_29
3. VOLVO ХС90 2.0 B5 D LEVERNE AUTO 4WD НОМЕР_12
4. KIA RIO 14 BUSINESS AUTO НОМЕР_30
5. KIA CEED 1.6 GSL BUSINESS AUTO НОМЕР_31
6. VOLKSWAGEN POLO 14 TSI COMFORTLINE НОМЕР_32
7. RENAULT LOGAN 1.5 DCI LIFE+ НОМЕР_33
8. RENAULT SANDERO 1.0 SCE LIFE НОМЕР_34;
- Акт прийому-передачі № 012483-10112020 від 10.11.2020 року (т.1, а.с. 83):
1. RENAULT LOGAN 1.0 SCE LIFE+ НОМЕР_35
2. RENAULT LOGAN 1.0 SCE UFE+ НОМЕР_36
3. RENAULT LOGAN 1.0 SCE LIFE+ НОМЕР_37
4. RENAULT LOGAN 1.0 SCE L1FE+ НОМЕР_38
5. RENAULT LOGAN 1.0 SCE LIFE+ НОМЕР_39
6. RENAULT LOGAN 1.0 SCE LIFE+ НОМЕР_40
7. RENAULT LOGAN 1.0 SCE LIFE+ НОМЕР_41;
- Акт прийому-передачі № 012483-01122020 від 01.12.2020 року (т.2, а.с. 75-76):
1. KIA RIO 1.2 COMFORT НОМЕР_42;
- Акт прийому-передачі № 012483-30092021 від 01.10.2021 року (т.2, а.с. 79):
1. KIA RIO 1.4 BUSINESS AUTO НОМЕР_43.
Відповідно до умов договорів № 012483-30062021 від 30.06.2021 року та № 012483-31122021 від 31.12.2021 року, як зазначає позивач між сторонами укладено:
- акт прийому-передачі № 012483-01072021 від 01.07.2021 року:
1. RENAULT SANDERO (реєстраційний номер НОМЕР_1 );
- акт прийому-передачі № 012483-31122021 від 31.12.2021 року:
1. KІA RIO (реєстраційний номер НОМЕР_2).
Колегія суддів звертає увагу, що загалом, з матеріалів справи та доводів сторін вбачається отримання відповідачем 19 транспортних засобів. Водночас матеріали справи не місять копій актів від 01.07.2021 року та від 31.12.2021 року.
В подальшому, 09.01.2022 року позивач направив відповідачу претензію в якій зазначив, що на сьогоднішній день у відповідача наявна заборгованість за договором лізингу №OL012483 від 30.09.2020 року в розмірі 2 352 447, 86 грн. та вимагав сплатити зазначену заборгованість. (т.1, а.с. 176-177).
Відповідач направив позивачу лист №31 від 07.06.2022 року в якому повідомив про виникнення для лізингоодержувача форс-мажорних обставин починаючи із 24.02.2022 року у зв`язку з чим просив позивача вважати дію Договору лізингу №OL012483 від 30.09.2020 року щодо визначених у додатку транспортних засобів таким, що достроково припинив свою дію із 07.06.2022 року, без застосування санкцій, передбачених п. 13.1. розділу 13 Договору. (т.1, а.с. 152-153).
В додатку до даного листа відповідач виклав перелік транспортних засобів, які він має намір достроково повернути позивачу, а саме (т.1, а.с. 154):
1. RENAULT SANDERO 1.0 SCE LIFE НОМЕР_34 (є предметом договору №OL010953 від 27.06.2017 року)
2. RENAULT LOGAN 1.0 SCE LIFE+ НОМЕР_35 (є предметом договору №OL010953 від 27.06.2017 року)
3. RENAULT LOGAN 1.0 SCE LIFE+ НОМЕР_39 (є предметом договору №OL010953 від 27.06.2017 року)
4. RENAULT LOGAN 1.0 SCE LIFE+ НОМЕР_21
5. KIA RIO 1.4 BUSINESS AUTO НОМЕР_43 (є предметом договору №OL010953 від 27.06.2017 року)
6. RENAULT LOGAN 1.0 SCE LIFE+ НОМЕР_22
7. KIA RIO 1.4 BUSINESS AUTO НОМЕР_4 (є предметом договору №OL010953 від 27.06.2017 року)
8. RENAULT SANDERO 1.0 SCE LIFE+ НОМЕР_28 (є предметом договору №OL010953 від 27.06.2017 року)
9. RENAULT LOGAN 1.5 DCI LIFE+ НОМЕР_33. (є предметом договору №OL010953 від 27.06.2017 року).
Тобто, в листі №31 від 07.06.2022 року відповідач повідомив позивача про дострокове повернення 9 транспортних, 7 з яких є предметом договору №OL010953 від 27.06.2017 року.
Втім, позивач листом від 16.06.2022 року у відповідь на лист №31 від 07.06.2022 року повідомив, що не може погодитись на дострокове розірвання договору на запропонованих умовах та зазначив, що на підставі договору №OL012483 від 30.09.2020 року відповідачу було передано 22 транспортних засоби (т.1, а.с. 155-158):
Номер, дата лізингового договоруНомер, дата акта передачі ТЗМарка, модель ТЗНомерний знак ТЗСтрок лізингу ТЗ/дата повернення ТЗ№055491 від 09.10.2017№055491 від 01.11.2017KIA RIOНОМЕР_4 60 місяців/31.10.2022№055565 від 09.10.2017№055565 від 01.11.2017KIA RIOНОМЕР_9 60 місяців/31.10.2022№057397 від 28.03.2019№057397 від 10.05.2019KIA RIOНОМЕР_23 60 місяців/09.05.2024№057423 від 04.04.2019№057423 від 18.06.2019RENAULT SANDEROНОМЕР_1 48 місяців17.06.2023№057424 від 04.04.2019№057424 від 18.06.2019RENAULT SANDEROНОМЕР_11 48 місяців/17.06.2023№058532 від 13.02.2020№058532 від 31.03.2020VOLVO ХС90НОМЕР_24 48 місяців/30.03.2024№058878 від 25.06.2020№058878 від 17.07.2020KIA RIOНОМЕР_3 48 місяців/16.07.2024№058931 від 01.07.2020№058931 від 17.07.2020KIA CEEDНОМЕР_5 48 місяців/16.07.2024№058983 від 08.07.2020№058983 від 23.07.2020VOLKSWAGEN N POLOНОМЕР_6 48 місяців/22.07.2024№059015 від 21.07.2020№059015 від 10.08.2020RENAULT LOGANНОМЕР_13 48 місяців/09.08.2024№059161 від 11.08.2020№059161 від 28.08.2020RENAULT LOGANНОМЕР_7 48 місяців/27.08.2024№059170 від 14.08.2020№059170 від 02.09.2020RENAULT SANDEROНОМЕР_14 48 місяців/01.09.2024№059420 від 09.10.2020№059420 від 10.11.2020RENAULT LOGANНОМЕР_15 48 місяців/09.11.2024№059425 від 09.10.2020№059425 від 10.11.2020RENAULT LOGANНОМЕР_8 48 місяців/09.11.2024№059426 від 09.10.2020№059426 від 10.11.2020RENAULT LOGANНОМЕР_17 48 місяців/09.11.2024№059427 від 09.10.2020№059427 від 10.11.2020RENAULT LOGANНОМЕР_18 48 місяців/09.11.2024№059428 від 09.10.2020№059428 від 10.11.2020RENAULT LOGANНОМЕР_19 48 місяців/09.11.2024№059429 від 09.10.2020№059429 від 10.11.2020RENAULT LOGANНОМЕР_16 48 місяців/09.11.2024№059430 від 09.10.2020№059430 від 10.11.2020RENAULT LOGANНОМЕР_20 48 місяців/09.11.2024№060144 від 19.04.2021№060144 від 11.05.2021RENAULT LOGANНОМЕР_21 48 місяців/10.05.2025№060613 від 06.07.2021№060613 від 26.08.2021RENAULT LOGANНОМЕР_22 48 місяців/25.08.2025№060614 від 06.07.2021№060614 від 26.08.2021RENAULT LOGANНОМЕР_25 48 місяців/09.11.2024
Також в листі від 16.06.2022 року позивачем повідомлено про відмову від договору № OL012483 від 30.09.2020 року в порядку п. 14 Загальних умов.
Колегія суддів звертає увагу, що позивач в своєму листі від 16.06.2022 року виклав перелік транспортних засобів, які отримані в лізинг відповідачем. З даного переліку вбачається, що з 22 транспортних засобів, 19 транспортних засобів були предметом загальних умов лізингового договору №OL010953 від 27.06.2017 року, а 3 транспортних засобів (RENAULT LOGAN НОМЕР_21 , RENAULT LOGAN НОМЕР_22 , RENAULT LOGAN НОМЕР_25 ) є предметом загальних умов лізингового договору №OL012483 від 30.09.2020 року.
03.08.2022 року відповідач повернув позивачу транспортні засоби RENAULT LOGAN 1.0 SCE LIFE+ (реєстраційний номер НОМЕР_35), RENAULT LOGAN 1.0 SCE LIFE+ (реєстраційний номер НОМЕР_40), KIA RIO 1.4 BUSINESS AUTO (реєстраційний номер НОМЕР_43), KIA RIO 1.2 COMFORT (реєстраційний номер НОМЕР_42), RENAULT SANDERO (реєстраційний номер НОМЕР_1 ), що вбачається з актів повернення №059420, №059429, №055565, №057397, №057423 від 02.08.2022 року. (т.1, а.с. 88-89, 94-95, 138-139, 144-145, 150-151).
04.08.2022 року відповідач повернув позивачу транспортні засоби RENAULT SANDERO 1.0 SCE LIFE+ (реєстраційний номер НОМЕР_28), VOLVO ХС90 2.0 B5 D LEVERNE AUTO 4WD (реєстраційний номер НОМЕР_12), КІА RIO (реєстраційний номер НОМЕР_3 ), RENAULT SANDERO 1.0 SCE LIFE (реєстраційний номер НОМЕР_34), RENAULT LOGAN 1.0 SCE LIFE+ (реєстраційний номер НОМЕР_37), RENAULT LOGAN 1.0 SCE L1FE+ (реєстраційний номер НОМЕР_38), RENAULT LOGAN 1.0 SCE LIFE+ (реєстраційний номер НОМЕР_39), RENAULT LOGAN 1.0 SCE LIFE+ (реєстраційний номер НОМЕР_41), що вбачається з актів повернення №057424, №058532, №058878, №059170, №059426, №059427, №059428, №059430 від 02.08.2022 року. (т.1, а.с. 38-39, 44-45, 50-51, 78-79, 106-107, 112-113, 118-119, 124-125).
Також 12.08.2022 року відповідач повернув позивачу транспортний засіб KIA RIO 1.4 BUSINESS AUTO (реєстраційний номер НОМЕР_4 ), що вбачається з акту повернення №055491 від 02.08.2022 року. (т.1, а.с. 131-132).
Отже, в серпні 2022 року, після надсилання позивачем листа від 16.06.2022 року про відмову від договору №OL12483 від 30.09.2020 року, відповідач повертає шість з дев`яти вказаних транспортних засобів, які були предметом договору №OL010953 від 27.06.2017 року та містились в переліку додатку до листа №31 від 07.06.2022 року.
В подальшому, відповідач листом №34 від 19.08.2022 року повідомив позивача про намір сплатити борг у розмірі 1 723 990,01 грн. за договором № OL012483 від 30.09.2020 року, надав графік погашення заборгованості, просив зменшити суму штрафу за дострокове припинення на 60%. (т.1, а.с. 160-161).
Позивач листом від 15.12.2022 року повторно повідомив відповідача про припинення договору № OL012483 від 30.09.2020 року - 21.06.2022 року та прострочення зобов`язання щодо повернення транспортних засобів більше ніж на шість місяців. (т.1, а.с. 162-163).
Відповідач листом №38 від 04.01.2023 року повідомив, що ним 02.08.2022 року було передано позивачу за актом прийому-передачі такі транспортні засоби (т.1, а.с. 166-167):
№Реєстраційний номер Марка та модель авто1НОМЕР_4 KIA RIO 1.4 BUSINESS AUTO2НОМЕР_9 KIA RIO 1.4 BUSINESS AUTO3НОМЕР_1 RENAULT SANDERO 1.0 SCE LIFE+4НОМЕР_11 RENAULT SANDERO 1.0 SCE LIFE+5НОМЕР_24 VOLVO НОМЕР_26 2.0 B5 D LEVERNE AUT6НОМЕР_23 KIA RIO 1.2 COMFORT7НОМЕР_3 KIA RIO 1.4 BUSINESS AUTO8НОМЕР_14 RENAULT SANDERO 1.0 SCE LIFE+9НОМЕР_15 RENAULT LOGAN 1.0 SCE LIFE+10НОМЕР_17 RENAULT LOGAN 1.0 SCE LIFE+11НОМЕР_18 RENAULT LOGAN 1.0 SCE LIFE+12НОМЕР_19 RENAULT LOGAN 1.0 SCE LIFE+13НОМЕР_16 RENAULT LOGAN 1.0 SCE LIFE+14НОМЕР_20 RENAULT LOGAN 1.0 SCE LIFE+15НОМЕР_22 RENAULT LOGAN 1.0 SCE LIFE+16НОМЕР_25 RENAULT LOGAN 1.0 SCE LIFE+
Колегія суддів звертає увагу, що у вказаному переліку 14 транспортних засобів з 16, були предметом договору №OL010953 від 27.06.2017 року, а 2 транспортних засоби (RENAULT LOGAN НОМЕР_22 , RENAULT LOGAN НОМЕР_25 ) є предметом загальних умов лізингового договору №OL012483 від 30.09.2020 року.
Крім того, відповідач вказує, що повернув транспортні засоби, зокрема KIA RIO 1.4 BUSINESS AUTO (реєстраційний номер НОМЕР_4 ) та RENAULT SANDERO 1.0 SCE LIFE+ (реєстраційний номер НОМЕР_1 ), доказів отримання яких (акт прийому-передачі № 012483-01072021 від 01.07.2021 року та акт прийому-передачі № 012483-31122021 від 31.12.2021 року) матеріали справи не місять, що говорить про визнання самим відповідачем факту отримання таких транспортних засобів.
Також в листі №38 від 04.01.2023 року відповідач зазначив, що відповідно до досягнутої домовленості між сторонами частина транспортних засобів залишилась у користуванні лізингоодержувача, а саме:
№Реєстраційний номер Марка та модель авто1НОМЕР_5 KIA CEED 1.6 GSL BUSINESS AUT2НОМЕР_6 VOLKSWAGEN POLO 14 TSI COMFORTLINE3НОМЕР_13 RENAULT LOGAN 1.5 DCI LIFE+4НОМЕР_7 RENAULT LOGAN 1.5 DCI LIFE+5НОМЕР_8 RENAULT LOGAN 1.0 SCE LIFE+
Колегія суддів звертає увагу, що всі зазначені вище транспортні засоби були предметом договору №OL010953 від 27.06.2017 року, тобто відповідач підтвердив, що станом на 04.01.2023 року 5 транспортних засобів, які були предметом умов лізингового договору №OL010953 від 27.06.2017 року не були повернуті позивачу.
Однак, позивач листом від 09.01.2023 року зазначив, що на підставі лізингового договору № OL012483 від 30.09.2020 року відповідачу було передано в лізинг транспортні засоби, а саме:
Номер, дата лізингового договоруНомер, дата акта передачі ТЗМарка, модель ТЗНомерний знак ТЗСтрок лізингу ТЗ/дата повернення ТЗ№058931 від 01.07.2020№058931 від 17.07.2020KIA CEEDНОМЕР_5 48 місяців/16.07.2024№058983 від 08.07.2020№058983 від 23.07.2020VOLKSWAGEN N POLOНОМЕР_6 48 місяців/22.07.2024№059015 від 21.07.2020№059015 від 10.08.2020RENAULT LOGANНОМЕР_13 48 місяців/09.08.2024№059161 від 11.08.2020№059161 від 28.08.2020RENAULT LOGANНОМЕР_7 48 місяців/27.08.2024№060144 від 19.04.2021№060144 від 11.05.2021RENAULT LOGANНОМЕР_21 48 місяців/10.05.2025№059425 від 09.10.2020№059425 від 10.11.2020RENAULT LOGANНОМЕР_8 48 місяців/09.11.2024
Колегія суддів звертає увагу, що всі зазначені вище транспортні засоби, окрім RENAULT LOGAN (реєстраційний номер НОМЕР_21 ) були предметом договору №OL010953 від 27.06.2017 року.
Також в листі від 09.01.2023 року позивач повідомив відповідача, що враховуючи заборгованість по сплаті лізингових платежів в сумі 2 352 447, 86 грн., лізингодавець керуючись п. 14.1.1. договору відмовився від Загальних умов лізингового договору № OL012483 від 30.09.2020 року.
Крім того позивач повторно листом від 09.01.2023 року вказав, що на підставі лізингового договору № OL012483 від 30.09.2020 року відповідачу було передано в лізинг транспортні засоби (аналогічний перелік, як і попередньому листі) та враховуючи заборгованість по сплаті лізингових платежів в сумі 2 352 447, 86 грн., лізингодавець керуючись п. 14.1.1. договору відмовився від Загальних умов лізингового договору № OL012483 від 30.09.2020 року та Загальних умов лізингового договору № OL010953 від 27.06.2017 року. (т.1, а.с. 173-174).
Листом від 18.01.2023 року позивач повідомив відповідача про наявну заборгованість більше ніж 170 днів починаючи з липня 2022 року в розмірі 2 352 447, 86 грн. та про те, що Загальні умови лізингового договору № OL012483 від 30.09.2020 року припинили свою дію 17.01.2023 року. Також позивач просив повернути транспортні засоби (т.1, а.с. 179-181):
1. KIA CEED 1.6 GSL BUSINESS AUT НОМЕР_5
2. VOLKSWAGEN POLO 14 TSI COMFORTLINE НОМЕР_6
3. RENAULT LOGAN 1.5 DCI LIFE+ НОМЕР_13
4. RENAULT LOGAN 1.5 DCI LIFE+ НОМЕР_7
5. RENAULT LOGAN 1.5 DCI LIFE+ НОМЕР_8 .
Колегія суддів зазначає, що позивач у вказаному вище листі, зазначаючи про припинення Загальних умов лізингового договору № OL012483 від 30.09.2020 року, вказує перелік транспортних засобів, які були предметом Загальних умов лізингового договору № OL010953 від 27.06.2017 року.
14.04.2023 року позивач надіслав відповідачу повторну вимогу про повернення транспортних засобів в якій зазначив, що станом на сьогодні відповідач користується транспортними засобами KIA CEED 1.6 GSL BUSINESS AUT НОМЕР_5 , VOLKSWAGEN POLO 14 TSI COMFORTLINE НОМЕР_6 , RENAULT LOGAN 1.5 DCI LIFE+ НОМЕР_7 , RENAULT LOGAN 1.5 DCI LIFE+ НОМЕР_8 , які були передані відповідачу зокрема за договором №OL012483 та просив негайно їх повернути. (т.1, а.с. 183-184).
В зазначеному листі позивачем так само вказано про повернення транспортних засобів, які по факту були предметом договору № OL010953 від 27.06.2017 року.
13.06.2023 року відповідач повернув позивачу транспортні засоби KIA CEED 1.6 GSL BUSINESS AUT (реєстраційний номер НОМЕР_5 ), VOLKSWAGEN POLO 14 TSI COMFORTLINE (реєстраційний номер НОМЕР_6 ), RENAULT LOGAN 1.5 DCI LIFE+ (реєстраційний номер НОМЕР_7 ), RENAULT LOGAN 1.5 DCI LIFE+ (реєстраційний номер НОМЕР_8 ), що вбачається з актів повернення №058931, №058983, №059161, №059425 від 12.06.2023 року. (т.1, а.с. 56-57, 62-63, 72-73, 100-101).
Враховуючи вищевикладене, відповідачем по факту повернуто на вимогу позивача транспортні засоби, які були предметом договору № OL010953 від 27.06.2017 року.
18.08.2023 року позивач направив відповідачу претензію №А0078-23 в якій зазначив, що порушуючи умови договору у ТОВ «АМАРОКС Юкрейн Лімітед» наявна заборгованість в сумі 2 789 174, 11 грн., яка складається з штрафу за дострокове припинення договору в розмірі 2 195 666, 65 грн., неустойки в розмірі подвійного лізингового платежу в розмірі 547 271, 50 грн., лізингових платежів в розмірі 41 457, 67 грн. та пені у зв`язку із несплатою лізингових платежів в розмірі 4 778, 29 грн. У вказаній претензії також зазначено, що на підставі договору про заміну сторони №01248-31082020 від 31.08.2020 року в рамках загальних умов відповідачу було передано наступні транспортні засоби (т.1, а.с. 186-189):
№Номерний знак ТЗМарка, модель ТЗНомер, дата лізингового договору Номер, дата акта передачі ТЗФактична дата повернення1НОМЕР_4 KIA RIO№055491 від 09.10.2017№012483-31122021 від 01.01.202212.08.20222НОМЕР_9 KIA RIO№055565 від 09.10.2017№012483-30092021 від 01.10.202103.08.20223НОМЕР_23 KIA RIO№057397 від 28.03.2019№012483-01122020 від 01.12.202003.08.20224НОМЕР_1 RENAULT SANDERO№057423 від 04.04.2019№012483-01072021 від 01.07.202103.08.20225НОМЕР_11 RENAULT SANDERO№057424 від 04.04.2019№012483-01092020 від 01.09.202004.08.20226НОМЕР_24 VOLVO ХС90№058532 від 13.02.2020№012483-01092020 від 01.09.202004.08.20227НОМЕР_3 KIA RIO№058878 від 25.06.2020№012483-01092020 від 01.09.202004.08.20228НОМЕР_5 KIA CEED№058931 від 01.07.2020№012483-01092020 від 01.09.202013.06.20239НОМЕР_6 VOLKSWAGEN N POLO№058983 від 08.07.2020№012483-01092020 від 01.09.202013.06.202310НОМЕР_13 RENAULT LOGAN№059015 від 21.07.2020№012483-01092020 від 01.09.202023.03.202311НОМЕР_7 RENAULT LOGAN№059161 від 11.08.2020№012483-01092020 від 01.09.202013.06.202312НОМЕР_14 RENAULT SANDERO№059170 від 14.08.2020№012483-01092020 від 01.09.202004.08.202213НОМЕР_15 RENAULT LOGAN№059420 від 09.10.2020№012483-10112020 від 10.11.202003.08.202214НОМЕР_8 RENAULT LOGAN№059425 від 09.10.2020№012483-10112020 від 10.11.202013.06.202315НОМЕР_17 RENAULT LOGAN№059426 від 09.10.2020№012483-10112020 від 10.11.202004.08.202216НОМЕР_18 RENAULT LOGAN№059427 від 09.10.2020№012483-10112020 від 10.11.202004.08.202217НОМЕР_19 RENAULT LOGAN№059428 від 09.10.2020№012483-10112020 від 10.11.202004.08.202218НОМЕР_16 RENAULT LOGAN№059429 від 09.10.2020№012483-10112020 від 10.11.202003.08.202219НОМЕР_20 RENAULT LOGAN№059430 від 09.10.2020№012483-10112020 від 10.11.202004.08.2022
До претензії №А0078-23 від 18.08.2023 року позивачем також було долучено копії рахунків №ПЛ000005182 від 31.08.2022 року, №ПЛ000004445 від 06.07.2023 року, №ПЛ000004448 від 07.07.2023 року, №ПЛ000000638 від 31.01.2023 року, №ПЛ000001496 від 28.02.2023 року, №ПЛ000001497 від 31.03.2023 року, №ПЛ000001498 від 30.04.2023 року, №ПЛ000001499 від 31.05.2023 року, №ПЛ000001500 від 30.06.2023 року, №ПЛ000005600 від 26.09.2022 року, №ПЛ000006439 від 25.10.2022 року, №ПЛ000007210 від 25.11.2022 року, №ПЛ000007904 від 23.12.2022 року, №ПЛ000007627 від 02.12.2022 року, №ПЛ000000043 від 03.01.2023 року та №ПЛ000000697 від 31.01.2023 року. (т.1, а.с. 191-214).
Колегія суддів звертає увагу, що позивач, зазначаючи в претензії №А0078-23 від 18.08.2023 року про наявність у відповідача заборгованості в сумі 2 789 174, 11 грн., яка складається з штрафу за дострокове припинення договору в розмірі 2 195 666, 65 грн., неустойки в розмірі подвійного лізингового платежу в розмірі 547 271, 50 грн., лізингових платежів в розмірі 41 457, 67 грн. та пені у зв`язку із несплатою лізингових платежів в розмірі 4 778, 29 грн., викладає перелік транспортних засобів, які були предметом договору № OL010953 від 27.06.2017 року.
Також, колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи наявні Загальні умови лізингового договору №OL012483 від 30.09.2020 року, які укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПЕРША ЛІЗИНГОВА КОМПАНІЯ", змінено найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЙВЕНС УКРАЇНА" (надалі - лізингодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Амарокс Юкрейн Лімітед" (надалі - лізингоодержувач, відповідач). (т.2, а.с. 192-203).
На підставі Загальних умов лізингового договору №OL012483 від 30.09.2020 року, між сторонами було укладено лізингові договори №060144 від 19.04.2021 року (т.2, а.с. 204-205), №060513 від 06.07.2021 року (т.2, а.с. 208-209), №060614 від 06.07.2021 року (т.2, а.с. 212-213), відповідно до яких позивач передав відповідачу транспортні засоби RENAULT LOGAN (реєстраційний номер НОМЕР_21 ), RENAULT LOGAN 1.0 SCE LIFE+ (реєстраційний номер НОМЕР_22 ) та RENAULT LOGAN 1.0 SCE LIFE+ (реєстраційний номер НОМЕР_25 ), що підтверджується актами прийому-передачі №060144 від 11.05.2021 року (т.2, а.с. 206-207), №060613 від 26.08.2021 року (т.2, а.с. 210-211) та №060614 від 26.08.2021 року (т.2, а.с. 214-215).
Отже, у справі, що розглядається, спірним, з огляду на природу та характер правовідносин, зміст заявлених вимог та доводів сторін, є питання яких саме Загальних умов лізингового договору стосується предмет договору (транспортні засоби), які були повернуті відповідачем, витребувані позивачем у зв`язку з наявністю у відповідача заборгованості та й зокрема, від яких Загальних умов лізингового договору позивач (лізингодавець) відмовився.
Колегія суддів акцентує, що позивач як особа, яка вважає, що її право порушено самостійно визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги. Проте, обов`язок надання правового аналізу заявлених вимог, доказів на їх підтвердження та спростування доводів учасників справи, покладений на господарський суд.
Для з`ясування наведених питань, а відтак і правильного вирішення спору, в межах наданих повноважень процесуальним законом суду першої інстанції належало було дослідити умови укладеного між сторонами договору, якими опосередковувалися спірні правовідносини, зміст доказів наданих сторонами на підтвердження своїх аргументів щодо позову, і на підставі цього встановити наявність (відсутність) підстав для стягнення з відповідача заборгованості.
Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.
На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).
Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 року у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 року у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 року у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 року у справі № 917/2101/17).
Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції).
Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 року у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 року у справі "Бендерський проти України" ("BENDERSKIY v. Ukraine"), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.
Відповідно до частини четвертої статті 11 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику зазначеного Суду як джерело права.
Разом з тим, в аспекті зазначеного колегія суддів вважає за доцільне звернутись до практики Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях вказує на те, що "при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява № 35787/03, п. 29, 26.07.2007 року; "ТОВ "Фріда" проти України", заява №24003/07, п. 33, 08.12.2016 року).
Зокрема, у рішенні від 04.12.1995 року у справі "Беллет проти Франції" Європейський суд з прав людини зазначив, що ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Також у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12.01.2022 року у справі № 234/11607/20 зроблено висновок, що: "при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод".
Отже, колегія суддів, з детального аналізу наявних в матеріалах справи доказів (договорів та листування між сторонами) зазначає, що спір у даній справі стосується нарахування на підставі п. 8.3. саме Загальних умов лізингового договору № OL010953 від 27.06.2017 року неустойки в розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення, а саме за період з 18.01.2023 року по 13.06.2023 року та по 23.03.2023 року, у розмірі 547 271, 50 грн., та штрафу нарахованого на підставі підпункту 13.1.1., пункту 13.1. Загальних умов лізингового договору № OL010953 від 27.06.2017 року в розмірі 2 195 666, 65 грн.
При цьому, колегія суддів звертає увагу, що нарахування позивачем зазначених вище штрафних санкцій здійснювалось щодо повернення конкретних транспортних засобів, які зокрема були саме предметом Загальних умов лізингового договору № OL010953 від 27.06.2017 року, були отримані відповідачем та в подальшому повернуті позивачу, докази чого наявні в матеріалах справи про, що вище колегією суддів детально зазначено.
Колегія суддів нижче наводить загальний перелік транспортних засобів, які відповідач фактично отримав на підставі саме Загальних умов лізингового договору № OL010953 від 27.06.2017 року.
№Реєстраційні номери транспортних засобів, які є предметом Загальних умов лізингового договору № OL010953 від 27.06.2017 року та відповідно щодо яких позивачем здійснено нарахування штрафних санкцій Прийнято відповідачемПовернуто відповідачем1НОМЕР_11 01.09.2020 (т.1, а.с. 32-33)04.08.2022 (т.1, а.с. 38-39)2НОМЕР_13 01.09.2020 (т.1, а.с. 32-33)Відсутнє3НОМЕР_24 01.09.2020 (т.1, а.с. 32-33)04.08.2022 (т.1, а.с. 44-45)4НОМЕР_3 01.09.2020 (т.1, а.с. 32-33)04.08.2022 (т.1, а.с. 50-51)5НОМЕР_5 01.09.2020 (т.1, а.с. 32-33)13.06.2023 (т.1, а.с. 56-57)6НОМЕР_6 01.09.2020 (т.1, а.с. 32-33)13.06.2023 (т.1, а.с. 62-63)7НОМЕР_7 01.09.2020 (т.1, а.с. 32-33)13.06.2023 (т.1, а.с. 72-73)8НОМЕР_14 01.09.2020 (т.1, а.с. 32-33)04.08.2022 (т.1, а.с. 78-79)9НОМЕР_15 10.11.2020 (т.1, а.с. 83)03.08.2022 (т.1, а.с. 88-89)10НОМЕР_16 10.11.2020 (т.1, а.с. 83)03.08.2022 (т.1, а.с. 94-95)11НОМЕР_8 10.11.2020 (т.1, а.с. 83)13.06.2023 (т.1, а.с. 100-101)12НОМЕР_17 10.11.2020 (т.1, а.с. 83)Відсутнє 13НОМЕР_18 10.11.2020 (т.1, а.с. 83)04.08.2022 (т.1, а.с. 112-113)14НОМЕР_19 10.11.2020 (т.1, а.с. 83)04.08.2022 (т.1, а.с. 118-119)15НОМЕР_20 10.11.2020 (т.1, а.с. 83)04.08.2022 (т.1, а.с. 124-125)16НОМЕР_23 01.12.2020 (т.2, а.с. 75-76)03.08.2022 (т.1, а.с. 144-145)17НОМЕР_9 01.10.2021 (т.2, а.с. 79)03.08.2022 (т.1, а.с. 138-139)18НОМЕР_1 01.07.2021 (відсутнє в мат. Справи)03.08.2022 (т.1, а.с. 150-151)19НОМЕР_4 01.01.2022 (відсутнє в мат.справи)12.08.2022 (т.1, а.с. 131-132).
Одночасно, колегія суддів хоче звернути увагу, що заявлені позивачем штрафні санкції однаково передбачені, як Загальними умовами лізингового договору №OL010953 від 27.06.2017 року, так і Загальними умовами лізингового договору №OL012483 від 30.09.2020 року.
Отже, колегія суддів, з детального аналізу наявних в матеріалах справи договорів та листування між сторонами зазначає, що як позивач, так і відповідач, вказуючи в своєму листуванні Загальні умови лізингового договору №OL012483 від 30.09.2020 року, мали на увазі й також Загальні умови лізингового договору №OL010953 від 27.06.2017 року, оскільки подальші здійснені дії сторін про які вони висловлювали свої наміри у листуванні стосувалися вагомої кількості транспортних засобів, які були отримані та повернуті відповідачем на підставі саме Загальних умов лізингового договору №OL010953 від 27.06.2017 року.
Щодо доводів відповідача, що позивач повинен був відмовлятися окремо від кожного договору по кожному транспортному засобу колегія суддів зазначає, що наявні в матеріалах справи окремі договори лізингу транспортних засобів є додатками до загальних умов лізингового договору №OL012483 від 30.09.2020 року та №OL010953 від 27.06.2017 року. Колегія суддів наголошує, що умовами наявних в матеріалах справи додатків (окремих лізингових договорів) визначено, що вони є невід`ємними частинами загальних умов лізингового договору №OL010953. (п. 4 додатків).
Водночас, всі спірні у даній справі умови договору, зокрема дострокове повернення транспортних засобів, одностороння відмови лізингодавця від договору, визначені зокрема у загальних умовах лізингового договору №OL010953 від 27.06.2017 року.
Тому, колегія суддів відхиляє доводи відповідача, що позивач повинен був відмовлятися від окремо укладених лізингових договорів, які укладалися щодо конкретних транспортних засобів, оскільки умовами лізингового договору не передбачено окремої відмови від додатку до договору.
Додатково, колегія суддів зазначає, що в усіх договорах про заміну сторони в розділі 1 «Визначення» вказано дату Загальних умов лізингового договору №OL010953 « 07.11.2018».
Водночас, з аналізу документів вбачається, що дата 07.11.2018 року є датою Додаткової угоди-узгодження змін, яка була підписана 07.11.2018 року до Загальних умов лізингового договору №OL010953 від 27.06.2017 року (т.2, а.с. 80-81).
Крім того, як вже було зазначено вище, відповідачем було отримано транспортні засоби, які були предметом Загальних умов лізингового договору №OL010953 від 27.06.2017 року.
Колегія суддів хоче звернути увагу, що порушення, допущені при оформленні квитанцій та договорів, не можуть бути підставою для відмови у стягненні, а свідчать лише про наявність недоліків в оформленні документів.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 21.01.2021 року, прийнятої за результатами розгляду касаційної скарги у справі № 747/839/18.
З огляду на викладене, колегія суддів керуючись стандартами балансу вірогідностей, дійшла висновку, що в договорах про заміну сторони, які були підписані між первісним лізингоодержувачем та відповідачем була допущена технічна помилка в даті Загальних умов лізингового договору №OL010953, а у листуванні щодо дострокового повернення транспортних засобів та відмови від договору сторони також мали на увазі й Загальні умови лізингового договору №OL010953 від 27.06.2017 року.
Оцінюючи взаємовідносини між сторонами, колегія суддів враховує, що позивач (Лізингодавець) у своєму листуванні допустив плутанину з номерами договорів, зазначаючи договір № OL012483, але при цьому вимагав повернення транспортних засобів, які є предметом договору № OL010953.
Колегія суддів на підставі зібраних у матеріалів справи доказів, дійшла висновку, що предметом спору є Загальні умови лізингового договору №OL010953 від 27.06.2017 року, оскільки перелік транспортних засобів у листуванні між сторонами збігається з переліком транспортних засобів, переданих на підставі цього договору.
Незважаючи на плутанину в номерах договорів, яку визнають самі сторони, аналіз документів свідчить, що фактичне повернення транспортних засобів відбулося саме за Загальними умовами лізингового договору №OL010953 від 27.06.2017 року.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).
Як вже вище встановлено колегією суддів, права та обов`язки сторін у даній справі виникли на підставі Загальних умов лізингового договору №OL010953 від 27.06.2017 року.
Відповідно до ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у володіння та користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.
Частиною першою статті 292 Господарського кодексу України визначено, що лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне володіння та користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.
Відповідно до ч. 2 ст. 292 Господарського кодексу України залежно від особливостей здійснення лізингових операцій лізинг може бути двох видів - фінансовий чи оперативний. За формою здійснення лізинг може бути зворотним, пайовим, міжнародним тощо.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
За змістом ч. 1 ст. 807 Цивільного кодексу України предметом договору лізингу може бути майно, визначене індивідуальними ознаками, яке відповідає критеріям основних засобів відповідно до законодавства.
Як вже встановлено вище колегією суддів, позивачем було передано, а Гетеро Лабз Лімітед (Hetero Labs Ltd), що діє через Представництво Гетеро Лабз Лімітед прийнято у лізинг транспортні засоби марки: RENAULT SANDERO (реєстраційний номер НОМЕР_11 ), VOLVO XC90 (реєстраційний номер НОМЕР_12 ), КІА RIO (реєстраційний номер НОМЕР_3 ), KIA CEED (реєстраційний номер НОМЕР_5 ), VOLKSWAGEN POLO (реєстраційний номер НОМЕР_6 ), RENAULT LOGAN (реєстраційний номер НОМЕР_13 ), RENAULT LOGAN (реєстраційний номер НОМЕР_7 ), RENAULT SANDERO (реєстраційний номер НОМЕР_14 ), RENAULT LOGAN (реєстраційний номер НОМЕР_15 ), RENAUL LOGAN (реєстраційний номер НОМЕР_16 ), RENAULT LOGAN (реєстраційний номер НОМЕР_8 ), RENAULT LOGAN (реєстраційний номер НОМЕР_17 ), RENAULT LOGAN (реєстраційний номер НОМЕР_18 ), RENAULT LOGAN (реєстраційний номер НОМЕР_19 ), RENAULT LOGAN (реєстраційний номер НОМЕР_20 ), KІA RIO (реєстраційний номер НОМЕР_2 ), KІA RIO (реєстраційний номер НОМЕР_27 ), KІA RIO (реєстраційний номер НОМЕР_10 ), RENAULT SANDERO (реєстраційний номер НОМЕР_1 ).
Відповідно до ст. 510 Цивільного кодексу України сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор. У зобов`язанні на стороні боржника або кредитора можуть бути одна або одночасно кілька осіб. Якщо кожна із сторін у зобов`язанні має одночасно і права, і обов`язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов`язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 Цивільного кодексу України).
Стаття 520 Цивільного кодексу України визначає, що боржник у зобов`язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.
В подальшому у відповідності до договорів про заміну сторони № 012483-31082020 від 31.08.2020 року, № 012483-09112020 від 09.11.2020 року, № 012483-30112020 від 30.11.2020 року, № 012483-30062021 від 30.06.2021 року, № 012483-30092021 від 30.09.2021 року, № 012483-31122021 від 31.12.2021 року, укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю "Амарокс Юкрейн Лімітед" (новий лізингоодержувач - відповідач), Гетеро Лабз Лімітед (Hetero Labs Ltd), що діє через Представництво Гетеро Лабз Лімітед (первісний лізингоодержувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПЕРША ЛІЗИНГОВА КОМПАНІЯ", змінено лізингоодержувача на ТОВ "Амарокс Юкрейн Лімітед" (відповідача у справі) за лізинговим договором - Загальні умови лізингового договору № OL010953 від 27.06.2017 року та відповідні додатки чи додаткові угоди до нього, в частині лізингу транспортних засобі, вказаних у п. 5.2. договору.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до пунктів 5.2. договорів про заміну сторони передбачено, що положення цих договорів про заміну сторони розповсюджуються виключно на правовідносини сторін та лізингодавця пов`язані із лізингом наступних транспортних засобів (19 ТЗ):
1. RENAULT SANDERO 1.0 SCE LIFE+ НОМЕР_28
2. RENAULT LOGAN 1.5 DCI LIFE+ НОМЕР_29
3. VOLVO ХС90 2.0 B5 D LEVERNE AUTO 4WD НОМЕР_12
4. KIA RIO 14 BUSINESS AUTO НОМЕР_30
5. KIA CEED 1.6 GSL BUSINESS AUTO НОМЕР_31
6. VOLKSWAGEN POLO 14 TSI COMFORTLINE НОМЕР_32
7. RENAULT LOGAN 1.5 DCI LIFE+ НОМЕР_33
8. RENAULT SANDERO 1.0 SCE LIFE НОМЕР_34
9. RENAULT LOGAN 1.0 SCE LIFE+ НОМЕР_35
10. RENAULT LOGAN 1.0 SCE UFE+ НОМЕР_36
11. RENAULT LOGAN 1.0 SCE LIFE+ НОМЕР_37
12. RENAULT LOGAN 1.0 SCE L1FE+ НОМЕР_38
13. RENAULT LOGAN 1.0 SCE LIFE+ НОМЕР_39
14. RENAULT LOGAN 1.0 SCE LIFE+ НОМЕР_40
15. RENAULT LOGAN 1.0 SCE LIFE+ НОМЕР_41
16. KIA RIO 1.2 COMFORT НОМЕР_42
17. RENAULT SANDERO НОМЕР_1
18. KIA RIO 1.4 BUSINESS AUTO НОМЕР_43
19. KІA RIO НОМЕР_4
З матеріалів справи вбачається, що Гетеро Лабз Лімітед (Hetero Labs Ltd), що діє через Представництво Гетеро Лабз Лімітед передав, а ТОВ "Амарокс Юкрейн Лімітед" отримав зазначені вище транспортні засоби, що підтверджується Актами прийому-передачі: №012483-01092020 від 01.09.2020 року, № 012483-10112020 від 10.11.2020 року, № 012483-01122020 від 01.12.2020 року, № 012483-01072021 від 01.07.2021 року, № 012483-30092021 від 01.10.2021 року та №012483-31122021.
Отже, відповідач є лізингоодержувачем відповідно до Загальних умов лізингового договору № OL010953 від 27.06.2017 року.
Згідно зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.
Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно зі ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.
Позивачем заявлено вимоги в частині стягнення штрафу у сумі 2 195 666, 65 грн. на підставі п. 13.1.1. Загальних умов лізингового договору обґрунтовані достроковим розірванням лізингового договору № OL010953 від 27.06.2017 року з ініціативи відповідача.
За змістом пункту 13.1. лізингового договору № OL010953 у разі, якщо лізингоодержувач в односторонньому порядку відмовиться від лізингового договору повністю або частково (на підставах, не пов`язаних з порушенням лізингового договору лізингодавцем), тобто виявить бажання достроково розірвати лізинговий договір, він повинен:
- повернути ТЗ лізингодавцеві у доброму стані, з урахуванням нормального зносу, проінформувавши лізингодавця письмово про таке розірвання не менше ніж за 30 (тридцять) днів до бажаної дати розірванню і повернення ТЗ;
- протягом 10 календарних днів з дати повернення ТЗ сплатити на користь лізингодавця штраф, розмір якого розраховується, станом на дату повернення ТЗ, наступним чином:
13.1.1. 20% від суми решти щомісячних лізингових платежів разом з ПДВ, які залишилось сплатити (однак не менше розміру одного щомісячною лізингового платежу разом з ПДВ), якщо вартість ТЗ не перевищує еквівалент 55 000 доларів США разом з ПДВ згідно з курсом НБУ на дату передачі ТЗ у лізинг, та, крім того, плюс трикратний розмір останнього щомісячного лізингового платежу разом з ПДВ, згідно з Лізинговим договором, або
13.1.2. 35% від суми решти щомісячних лізингових платежів разом а ПДВ, які залишилось сплатити (однак не менше розміру одного місячного лізингового платежу разом з ПДВ), якщо вартість ТЗ перевищує еквівалент 55 000 доларів США разом з ПДВ, згідно а курсом НБУ на дату передачі ТЗ у лізинг, та, крім того, плюс трикратний розмір останнього щомісячного лізингового платежу разом з ПДВ, згідно з лізинговим договором.
Отже, з аналізу пункту 13.1 лізингового договору № OL010953 вбачається, що договір припиняється з моменту фактичного повернення транспортного засобу (ТЗ) Лізингодавцю.
Водночас, як вже було встановлено вище, відповідач листом №31 від 07.06.2022 року виявив намір достроково розірвати Загальні умови лізингового договору №OL010953 від 27.06.2017 року в частині транспортних засобів, а саме:
1. RENAULT SANDERO 1.0 SCE LIFE НОМЕР_34 (фактично повернуто 04.08.2022 року відповідно до акту №059170 від 02.08.2022 року)
2. RENAULT LOGAN 1.0 SCE LIFE+ НОМЕР_35 (фактично повернуто 03.08.2022 року відповідно до акту №059420 від 02.08.2022 року)
3. RENAULT LOGAN 1.0 SCE LIFE+ НОМЕР_39 (фактично повернуто 04.08.2022 року відповідно до акту №059428 від 02.08.2022 року)
4. KIA RIO 1.4 BUSINESS AUTO НОМЕР_43 (фактично повернуто 03.08.2022 року відповідно до акту №055565 від 02.08.2022 року)
5. KIA RIO 1.4 BUSINESS AUTO НОМЕР_4 (фактично повернуто 12.08.2022 року відповідно до акту №055491 від 02.08.2022 року)
6. RENAULT SANDERO 1.0 SCE LIFE+ НОМЕР_28 (фактично повернуто 04.08.2022 року відповідно до акту №057424 від 02.08.2022 року)
7. RENAULT LOGAN 1.5 DCI LIFE+ НОМЕР_33. (фактично повернуто 13.06.2023 року відповідно до акту №059161 від 12.06.2023 року).
Отже, лізингоодержувач (відповідач), відповідно до листа №31 від 07.06.2022 року, керуючись п. 13.1. договору виявив намір в односторонньому порядку відмовитися від договору частково, а саме в частині визначених в додатку 1 до листа №31 від 07.06.2022 року транспортних засобів.
В той же час, колегія суддів звертає увагу, що позивач у відповідь на лист відповідача №31 від 07.06.2022 року щодо дострокової відмови від договору, листом від 16.06.2022 року вказав, що не може погодитись на дострокове розірвання договору на запропонованих відповідачем умовах та керуючись п. 14.1.1. договору повідомив про відмову зокрема від Загальних умов лізингового договору №OL010953 від 27.06.2017 року.
Колегія суддів наголошує, що відповідно до пункту 13.1 лізингового договору № OL010953, штрафні санкції застосовуються у разі дострокового розірвання договору за ініціативою Лізингоодержувача. Зокрема, якщо Лізингоодержувач в односторонньому порядку відмовляється від договору, він зобов`язаний повернути транспортні засоби Лізингодавцю та сплатити штраф відповідно до пункту 13.1.1.
Отже, як вбачається з викладеного вище, хоча Лізингоодержувач раніше (07.06.2022 року) звертався до Лізингодавця з листом про часткову відмову від предмета лізингу, перше повернення транспортних засобів відбулося у серпні 2022 року, тобто вже після направлення Лізингодавцем вимоги про розірвання договору, зокрема відмови останнього від договору (16.06.2022 року), що виключає можливість припинення договору на підставі пункту 13.1, оскільки цим пунктом передбачено інший алгоритм дій, а саме ініціативу Лізингоодержувача щодо відмови від договору та повернення предмета лізингу у встановленому порядку.
Оскільки пункт 13.1.1 договору передбачає застосування штрафних санкцій виключно у випадку односторонньої відмови Лізингоодержувача від договору, а в даному випадку фактичне розірвання договору відбулося за ініціативою Лізингодавця відповідно до пункту 14.1.1 договору (лист від 16.06.2022 року), підстави для нарахування та стягнення штрафу за дострокове припинення лізингоодержувачем лізингового договору відсутні.
З огляду на викладене вище, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем не доведено факт дострокової відмови відповідача в частині транспортних засобів, а тому позовні вимоги в частині стягнення штрафу за дострокове припинення лізингового договору в розмірі 2 195 666, 65 грн. не підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про стягнення неустойки в розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення, а саме за період з 18.01.2023 року по 13.06.2023 року та по 23.03.2023 року, у розмірі 547 271, 50 грн., нарахованої на підставі п. 8.3. Загальних умов лізингового договору № OL010953 від 27.06.2017 року, колегія суддів зазначає наступне.
Пунктом 14.1.1. лізингового договору № OL010953 сторони погодили, що Лізингодавець має право відмовитися від Лізингового договору та вимагати повернення ТЗ від Лізингоодержувача у своє володіння, якщо Лізингоодержувач: не сплатив лізинговий платіж та інші платежі, передбачені лізинговим договором, частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.
При відмові Лізингодавця від лізингового договору згідно з наведеними вище підставами дія договору припиняється з моменту, коли Лізингоодержувач отримав або міг отримати письмове повідомлення Лізингодавця про відмову від договору (п. 14.2. лізингового договору № OL010953.
Як вже було вище зазначено, позивач вперше відмовився від загальних умов лізингового договору №OL010953 від 27.06.2017 року листом від 16.06.2022 року, однак період початку прострочення позивач визначив 18.01.2023 року (з моменту отримання листа від 09.01.2023 року про відмову від договору).
Пунктом 8.3. лізингового договору № OL010953 визначено, що у випадку несвоєчасного повернення ТЗ Лізингоодержувач зобов`язаний сплатити Лізингодавцю неустойку у розмірі подвійної суми щомісячних лізингових платежів, вказаних в Лізинговому договорі, за весь строк прострочення повернення ТЗ.
Колегією суддів вище встановлено, що матеріалами справи, зокрема актами повернення підтверджується, що відповідач повернув транспортні засоби щодо яких позивач нараховує неустойку, а саме KIA CEED 1.6 GSL BUSINESS AUT ( НОМЕР_5 ), VOLKSWAGEN POLO 14 TSI COMFORTLINE ( НОМЕР_6 ), RENAULT LOGAN 1.5 DCI LIFE+ ( НОМЕР_7 ) та RENAULT LOGAN 1.5 DCI LIFE+ ( НОМЕР_8 ) 13.06.2023 року.
Щодо транспортного засобу RENAULT LOGAN 1.5 DCI LIFE+ ( НОМЕР_13 ), колегія суддів звертає увагу, що матеріали справи не містять акту повернення його, однак позивач в своєму розрахунку визначає дату повернення 23.03.2023 року. Отже, з доводів позивача вбачається, що вказаний транспортний засіб відповідачем повернуто 23.03.2023 року.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок неустойки в розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення, а саме за період з 18.01.2023 року по 13.06.2023 року та по 23.03.2023 року, у розмірі 547 271, 50 грн. колегія суддів дійшла висновку, що він є арифметично вірним, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню, тому рішення суду першої інстанції підлягає зміні в цій частині.
Також, колегія суддів зазначає, що відповідач в суді першої інстанції подав відзив на позовну заяву в якому було заявлено клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій. (т.2, а.с. 12).
За частиною третьою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості, а частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Щодо обрання варіанту реалізації розсуду суду у контексті застосування його у системному зв`язку з нормами законодавчих актів, а саме статей 3, 549, 628, 629 Цивільного кодексу України та статті 61 Конституції України слід керуватися визначеним частиною першою статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства, яким є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Відтак реалізація повноважень із суддівського розсуду має спрямовуватися на вибір оптимального варіанту розв`язання спірного правового питання, пошук необхідної правової норми, її розуміння та інтерпретацію, справедливе вирішення спору відповідно до встановлених судами обставин кожної конкретної справи.
За приписами статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Аналогічні норми містить і стаття 526 Цивільного кодексу України.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 року у справі № 902/417/18 вказано, що загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою. Цій меті, насамперед, слугує стягнення збитків. Розмір збитків в момент правопорушення, зазвичай, ще не є відомим, а дійсний розмір збитків у більшості випадків довести або складно, або неможливо взагалі. Тому, з метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному, заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному, порівняно зі стягненням збитків, порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків. Такими правилами є правила про неустойку, передбачені статтями 549 - 552 Цивільного кодексу України.
Так, статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Тобто, неустойка - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності.
Водночас, неустойка не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер.
Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за неналежне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.
Відповідно до частини 1 статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Частиною ж 3 статті 551 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Отже, при вирішенні питання про зменшення розміру штрафних санкцій судам належить брати до уваги як обставини, прямо визначені у статті 233 Господарського кодексу України та статті 551 Цивільного кодексу України, так і інші обставини, на які посилаються сторони і які мають бути доведені ними.
Таким чином, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
В обґрунтування підстав для зменшення розміру штрафних санкцій відповідач посилається на майновий стан підприємства, а саме звертає увагу, що до повномасштабної війни основним джерелом доходу відповідача була оптова торгівля лікарськими засобами іноземного виробництва, однак після початку військових дій, ввезення на митну територію України лікарських засобів та продажі завезених лікарських засобів значно скоротились, а в деяких регіонах повністю припинились. Значна частина лікарських засобів через неможливість реалізувати їх в розумний строк, підлягали утилізації. Не зважаючи на це, відповідач продовжує докладати всіх зусиль для збереження робочих місць, виплату заробітної плати найманим працівникам, сплату в бюджет України всіх передбачених податків та зміцнення обороноздатності країни, але, нажаль, несе значні витрати для виконання таких завдань при одночасному значному зменшенні доходу від здійснення своєї основної діяльності. Із введенням на території України воєнного стану, об`єктивною неможливістю виконувати річні бізнес-плани у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України, відповідач поніс збитки, відповідно дивіденди серед учасників товариства не розподілялись. Збиток відповідача у 2023 році - 44 957 200 грн., збиток у 2022 році - 24 765 200 грн.
Щодо вказаного колегія суддів зазначає, що військова агресія безумовно вплинула на матеріальне становище всіх учасників господарських правовідносин, а відтак, такі обставини однаковою мірою впливають як на відповідача, так і на позивача та, з огляду на вказане, на думку колегії суддів, не можуть свідчити про наявність підстав для зменшення штрафних санкцій адже вказане ставить відповідача у більш привілейоване становище, ніж позивача.
Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Відповідно до ст. 44 Господарського кодексу України підприємництво здійснюється на основі, зокрема, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.
Відсутність прибутку становить один із можливих ризиків підприємницької діяльності і не є незвичайною і не прогнозованою обставиною в умовах ринкової економіки. Кожна із сторін договору приймає на себе відповідні ризики можливого погіршення економічної ситуації та фінансового становища свого підприємства, підприємств своїх контрагентів та країни в цілому. Учасник договору не повинен відповідати за прорахунки суб`єкта підприємницької діяльності, уклавшого з ним цей договір.
При цьому, колегія суддів враховує той факт, що відповідач виконав основне зобов`язання з простроченням, доказом чого в матеріалах справи наявні платіжна інструкція №2631 від 23.08.2022 року на суму 861 995, 00 грн. та платіжна інструкція №2681 від 28.09.2022 року на суму 987 421, 00 грн. (т.2, а.с. 18-19).
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, та доводи сторін, колегія суддів, задля врахування оптимального балансу інтересів сторін у спорі, дійшла висновку щодо відсутності в даному випадку наявних підстав для зменшення розміру неустойки в розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Щодо доводів апеляційної скарги стосовно необґрунтованої відмови судом першої інстанції в залучені співвідповідача Гетеро Лабз Лімітед (Hetero Labs Ltd) та відповідно вимоги про залучення співвідповідача на стадії апеляційного перегляду справи, колегія суддів зазначає наступне.
Колегія суддів звертає увагу на те, що ч. ч. 1, 3, 4 ст. 45 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 4 ст. 48 Господарського процесуального кодексу України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.
Скаржник в апеляційній скарзі посилається на п. 2.2.4. договорів про заміну сторони, яким передбачено, що первісний лізингоодержувач зобов`язаний сплатити на користь лізингодавця, за його першої вимогою, лізингові та інші належні до сплати платежі за лізинговим договором у випадку невиконання або неналежного виконання новим лізингоодержувачем зобов`язань за лізинговим договором.
Виходячи з аналізу п. 2.2.4. договорів про заміну сторони, колегія суддів зазначає, що відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, що викладена у постанові від 26.05.2020 року у справі № 910/13109/18, порука є спеціальним додатковим заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов`язання. Підставою поруки є договір, що встановлює зобов`язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов`язання боржника, та кредитором боржника. Обсяг відповідальності поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов`язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель. (ч. 1, 2 ст. 553 Цивільного кодексу України).
Отже, колегія суддів критично оцінює зміст п. 2.2.4. договорів про заміну сторони, оскільки викладене в них застереження, не відповідає вимогам Цивільного кодексу України про поруку.
Також, колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції, що укладення договорів про заміну сторони у лізинговому договорі виключає процесуальну співучасть Гетеро Лабз Лімітед (Hetero Labs Ltd), як співвідповідача у даній справі.
Більше того, виходячи із системного аналізу змісту положень частин 1, 2, 4 ст. 48 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку про те, що зазначені процесуальні норми дозволяють лише суду першої інстанції залучити до участі в справі співвідповідача (співвідповідачів).
Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 16.02.2024 року у справі №902/1331/22.
Отже, залучення на етапі апеляційного перегляду співвідповідача у справі суперечить положенням Господарського процесуального кодексу України та повноваженням суду апеляційної інстанції, з огляду на що колегія суддів відхиляє доводи скаржника стосовно необґрунтованої відмови судом першої інстанції в залучені співвідповідача Гетеро Лабз Лімітед (Hetero Labs Ltd).
Відповідно до п. 2, ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право зокрема змінити рішення.
Згідно з ч.4 ст.277 Господарського процесуального кодексу України, зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини
Таким чином, на думку колегії суддів, висновок місцевого суду про відсутність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог частково відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, і доводи апеляційної скарги в цій частині його не спростовують.
В той же час, допущене судом першої інстанції порушення норм матеріального і процесуального права, неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, є підставою для зміни рішення Господарського суду міста Києва від 05.11.2024 року у справі № 910/8420/24 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення неустойки в розмірі 547 271, 50 коп. шляхом задоволення позовних вимог в цій частині.
Враховуючи вимоги, викладені в апеляційній скарзі, скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЙВЕНС УКРАЇНА" підлягають частковому задоволенню.
Судовий збір за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанції підлягає розподілу пропорційно розміру задоволених позовних вимог в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 129, 269, п. 2 ч. 1 ст. 275, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЙВЕНС УКРАЇНА" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.11.2024 року у справі №910/8420/24 задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 05.11.2024 року у справі № 910/8420/24 змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:
« 1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Амарокс Юкрейн Лімітед" (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 77, кім. 702, код ЄДРПОУ 43687709) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЙВЕНС УКРАЇНА" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, під`їзд 11, код ЄДРПОУ 30436756) неустойку в розмірі 547 271 (п`ятсот сорок сім тисяч двісті сімдесят одна гривня) 50 коп. та судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 8 209 (вісім тисяч двісті дев`ять гривень) 10 коп.»
3. В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 05.11.2024 року у справі № 910/8420/24 залишити без змін.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Амарокс Юкрейн Лімітед" (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 77, кім. 702, код ЄДРПОУ 43687709) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЙВЕНС УКРАЇНА" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, під`їзд 11, код ЄДРПОУ 30436756) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 12 313 (дванадцять тисяч триста тринадцять гривень) 60 коп.
5. Видачу наказів на виконання цієї постанови доручити Господарському суду міста Києва.
6. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/8420/24.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 287-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 26.03.2025 року.
Головуючий суддя О.О. Хрипун
Судді А.О. Мальченко
І.М. Скрипка
Суд | Північний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 25.03.2025 |
Оприлюднено | 27.03.2025 |
Номер документу | 126119324 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі лізингу |
Господарське
Північний апеляційний господарський суд
Хрипун О.О.
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Верхогляд Тетяна Анатоліївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні