Постанова від 11.03.2025 по справі 910/12798/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" березня 2025 р. Справа№ 910/12798/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Шапрана В.В.

Андрієнка В.В.

секретар

судового засідання Рибчич А.В.

за участю

представників:

від позивача - не з`явився

від відповідача - Кілікієвська М.М.

розглянувши апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства "Медичний центр реабілітації та паліативної допомоги" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

на рішення Господарського суду м. Києва від 17.12.2024 р. (повний текст складено 23.12.2024 р.)

у справі № 910/12798/24 (суддя - Шкурдова Л.М.)

за позовом Комунального некомерційного підприємства "Медичний центр реабілітації та паліативної допомоги" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа індастріал констракшин"

про стягнення 877659,76 грн,

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2024 року Комунальне некомерційне підприємство "Медичний центр реабілітації та паліативної допомоги" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа індастріал констракшин" про стягнення 877659,76 грн.

Вимоги позивача обґрунтовані тим, що, відповідач в порушення умов укладеного договору підряду № 83 від 20.11.2023 р. завищив вартість виконаних робіт, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 877 659,76 грн зайво отриманих коштів.

Рішенням Господарського суду м. Києва 17.12.2024 р. у справі № 910/12798/24 відмовлено у задоволенні позову Комунального некомерційного підприємства "Медичний центр реабілітації та паліативної допомоги" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Не погодившись з рішенням, Комунальне некомерційне підприємство "Медичний центр реабілітації та паліативної допомоги" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове про задоволення позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права.

Так, в апеляційній скарзі позивач вказує на те, що ним здійснено розрахунок вартості робіт з порушенням вимог законодавства, що призвело до завищення вартості загальновиробничих витрат на суму 519967,03 грн, а також безпідставно включено суму податку на додану вартість в акти приймання виконаних будівельних робіт, що призвело до завищення вартості виконаних робіт на суму 357692,73 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 09.01.2025 р. апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства "Медичний центр реабілітації та паліативної допомоги" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у справі № 910/12798/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Шапран В.В., Андрієнко В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2025 р. відкрито апеляційне провадження у справі № 910/12798/24 та призначено до розгляду на 11.02.2025 р.

У судовому засіданні 11.02.2025 р. було оголошено перерву до 11.03.2025 р.

У судовому засіданні 11.03.2025 р. представник відповідача надав усні пояснення по суті апеляційної скарги, представник позивача вдруге не з`явився, хоча повідомлявся належним чином про час і місце розгляду скарги.

Відповідно до ч. ч. 5, 7 ст. 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Згідно з ч. 3 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

За ч. 11 ст. 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Копію ухвали від 27.01.2025 р. у справі № 910/12798/24 про відкриття апеляційного провадження позивачу доставлено до електронного кабінету 27.01.2025 р., доказом чого є довідка про доставку електронного документу від 31.01.2025 р., що міститься в матеріалах справи.

Також згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень ухвала про відкриття апеляційного провадження від 27.01.2025 р. у справі № 910/12798/24 оприлюднена у реєстрі 29.01.2025 р.

Крім цього, 11.02.2025 р. від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника Комунального некомерційного підприємства "Медичний центр реабілітації та паліативної допомоги" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Колегія суддів зазначає, що неявка у судове засідання представника позивача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги. Подальше відкладення призведе до безпідставного затягування розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного та об`єктивного розгляду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

20.11.2023 р. за результатами проведення процедури закупівлі між Комунальним некомерційним підприємством "Київський міський клінічний госпіталь ветеранів війни" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), праовнаступником якого є Комунальне некомерційне підприємство "Медичний центр реабілітації та паліативної допомоги" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфа індастріал констракшин" (далі - генпідрядник) було укладено договір підряду № 83 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору генпідрядник зобов`язується на свій ризик виконати: "Капітальний ремонт будівлі ЦО КНП "Київський міський клінічний госпіталь ветеранів війни" за адресою: вул. Федора Максименка, 26 у Оболонському районі міста Києва" (Код ДК 021:2015-45450000-6 Інші завершальні будівельні роботи) за завданням замовника, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані роботи.

Згідно з п. 1.3 договору склад та обсяги робіт, що доручаються для виконання генпідряднику, визначені проектною документацією. Генпідрядник виконує роботи у відповідності з проектною документацією, будівельними нормами і правилами та використовує матеріали, вироби і конструкції, які відповідають державним стандартам і технічним умовам.

Як передбачено п. 1.4 договору, строки виконання робіт - до 31.12.2024 р. Початок та закінчення робіт визначається календарним графіком, який є невід`ємною частиною договору.

Пунктом 2.1 договору визначено, що ціна договору динамічна, розрахована відповідно до правил застосування кошторисних норм та нормативів з ціноутворення у будівництві, і становить - 51654769,97 грн з ПДВ, у тому числі ПДВ 20% - 8609128,33 грн, з них: кошти місцевого бюджету - 51654769,97 грн, з них: 2023 рік - 34175272,13 грн; 2024 рік - 17479497,84 грн., оформлюється у вигляді договірної ціни за погодженням із замовником, яка є невід`ємною частиною договору.

За п. 2.4 договору вартість робіт може бути змінено за результатами перевірок обсягів та вартості виконаних робіт.

У відповідності до п. 2.5 договору, у разі виявлення завищень обсягів та (або) вартості виконаних робіт, що були оплачені замовником, генпідрядник повертає замовникові суму такого завищення.

Договір вважається укладеним та набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2024 р., а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення його умов, які мали місце під час дії цього договору (п. п. 14.1, 14.2 договору).

В подальшому, до вказаного вище договору підряду сторонами було внесено зміни шляхом укладення додаткових угод, а саме - № 1 від 17.06.2024 р., № 2 від 24.06.2024 р., № 3 від 06.08.2024 р., № 4 від 06.08.2024 р.

Так, 06.08.2024 р. сторонами було укладено додаткову угоду № 4 до договору підряду № 83 від 20.11.2023 р., відповідно до якої сторони дійшли згоди достроково розірвати (припинити) дію договору за взаємною згодою сторін.

На виконання умов укладеного договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа індастріал констракшин" у період з 01.01.2020 р. по 31.12.2023 р. виконало будівельні роботи та здійснено поставку устаткування та обладнання на загальну суму 25554012,64 грн, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2в) та довідками про вартість виконаних будівельних робіт (КВ-3).

Згідно з даними бухгалтерсько обліку Комунального некомерційного підприємства "Медичний центр реабілітації та паліативної допомоги" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у період з 01.01.2020 р. по 31.12.2020 р. позивачем було сплачено відповідачу 2554012,64 грн.

З матеріалів справи вбачається, що у період з 14.06.2024 р. по 18.06.2024 р. Північним офісом Державної аудиторської служби України було проведено зустрічну звірку документального та фактичного підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між сторонами у період з 01.01.2020 р. по 31.12.2023 р.

За результатами здійсненої перевірки було встановлено розбіжності, що призвели до завищення вартості робіт на загальну суму 1425594,74 грн. Під час даної перевірки сторонами було погоджено та підписано коригувальні акти приймання виконаних будівельних робіт, якими зменшено вартість виконаних робіт на загальну суму 562680,42 грн з ПДВ, з них:

- розмір адміністративних витрат - 517196,82 грн з ПДВ;

- невідповідність вартості виконаних робіт в актах та субпідрядних робіт - 30738,16 грн з ПДВ;

- невідповідність обсягів фактично виконаних робіт та обсягів робіт, прийнятих за актами приймання виконаних будівельних робіт - 14745,44 грн з ПДВ.

Однак сторонами не погоджено завищення вартості виконаних робіт на загальну суму 877659,76 грн. з ПДВ, з них:

- кошти на покриття решти статей загальновиробничих витрат - 519967,03 грн з ПДВ;

- невідповідність вартості матеріальних ресурсів, включених до вартості виконаних робіт - 357692,73 грн з ПДВ.

Спір у справі виник у зв`язку з тим, що відповідач, на думку позивача, завищив вартість робіт на суму 877659,76 грн (невідповідність в обчисленні загальновиробничих витрат та включення суми ПДВ до актів прийняття виконаних робіт), що фактично є втраченим майном позивача, оскільки сума завищення була сплачена не в рамках домовленостей, а за відсутністю підстав для даної оплати.

За змістом ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Положеннями ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно зі ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Як передбачено ст. 875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 877 ЦК України підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов`язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

За ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Вбачається, що при розрахунку цінової пропозиції відповідач керувався положеннями п. 5.15 Настанови з визначення вартості будівництва, затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 281 від 01.11.2021 р., яка передбачає право для учасника процедури закупівлі при розрахунку договірної ціни обчислювати загальновиробничі витрати або за показниками, визначеними розрахунково-аналітичним методом на підставі аналізу цих витрат за попередній звітний період за даними бухгалтерського обліку з використанням самостійно обраної підприємством бази розподілу, або за показниками, наведеними в додатках 18 та 19 Настанови.

Так, відповідач обчислював загальновиробничі витрати саме за показниками, визначеними розрахунково-аналітичним методом на підставі аналізу цих витрат за попередній звітний період за даними бухгалтерського обліку у розмірі 25,58 грн/люд.год.

Також в укладеному договорі підряду сторони погодили застосування показника для обчислення загальновиробничих витрат при розрахунку договірної ціни у розмірі 25,58 грн/люд.год.

Таким чином розрахунок договірної ціни в частині визначення розміру загальновиробничих витрат було здійснено відповідачем у відповідності з вимогами тендерної документації та Настанови з визначення вартості будівництва.

Отже доводи скаржника про те, що позивачем здійснено розрахунок вартості робіт з порушенням вимог законодавства, що призвело до завищення вартості загальновиробничих витрат на суму 519967,03 грн, колегія суддів вважає необгрунтованими та не підтвердженими належними доказами.

Стосовно включення відповідачем суми податку на додану вартість в акти приймання виконаних будівельних робіт, що призвело до завищення вартості виконаних робіт на суму 357692,73 грн, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до п. 5.34 Настанови, до складу ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни) включаються встановленні чинним законодавством податки, збори, обов`язкові платежі, не враховані складовими вартості будівництва. Розмір цих витрат визначається, виходячи з норм і бази для їх нарахування, встановлених законодавством.

Згідно з абз. 3 п. 6.1 Настанови з визначення вартості будівництва, затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 281 від 01.11.2021 р., у вартості виконаних робіт враховуються, зокрема, податки, збори, обов`язкові платежі, встановлені законодавством і не враховані складовими вартості будівництва, податок на додану вартість.

Згідно з п.п. 194.1.1 п. 194.1 ст. 194 розділу V Податкового кодексу України податок на додану вартість становить 20 відсотків, 7 і 14 відсотків бази оподаткування податком на додану вартість та додається до ціни товарів/послуг.

Як передбачено п. 185.1 ст. 185 ПК України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Встановлено, що відповідач є платником податку на додану вартість з 01.07.2017 р. та має індивідуальний податковий номер платника ПДВ - 413638426559.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач звертався до Головного управління ДПС у м. Києві та Державної податкової служби України щодо отримання податкової консультації.

У відповідь, листом № 67068/6/26-15-04-04-07 від 25.07.2024 р. Головне управління ДПС у м. Києві повідомило відповідача про те, що до складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. При здійсненні Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфа індастріал констракшин" операцій з постачання будівельних робіт, місцем постачання яких визначено митну територію України, база оподаткування ПДВ визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів, тобто ПДВ додається до такої договірної вартості.

Також у листі Державної податкової служби України № 4859/ІПК/99-00-21-03-02ІПК від 16.10.2024 р. було вказано, що операція Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа індастріал констракшин" з постачання послуг (виконання будівельних робіт) є об`єктом оподаткування ПДВ та підлягає оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку. При здійсненні Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфа індастріал констракшин" операцій з постачання будівельних робіт, місцем постачання яких визначено митну територію України, база оподаткування ПДВ визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів. Тобто оподаткуванню ПДВ підлягає загальна вартість виконаних робіт/наданих послуг, включаючи товари, вартість яких була включена до загальної вартості таких робіт/послуг, незалежно від того, у який спосіб (платників чи неплатників ПДВ) були придбані такі товари.

Оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфа індастріал констракшин" було правомірно було нараховано суму ПДВ, тому доводи скаржника про те, що нарахування суми ПДВ в актах приймання виконаних робіт призвело до завищення вартості робіт на суму 357692,73 грн, є безпідставними та не підтверджені належними доказами.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 877659,76 грн зайво отриманих коштів є необгрунтованими та не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76, 77, 78 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 276 ГПК передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, здійснивши перевірку та оцінку всіх належних доказів, наявних у матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду м. Києва від 17.12.2024 р. у справі № 910/12798/24 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Комунального некомерційного підприємства "Медичний центр реабілітації та паліативної допомоги" задоволенню не підлягає.

Стосовно витрат відповідача на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 п. 3 ст. 233 ГПК України суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Разом з відзивом на апеляційну скаргу відповідачем подано попередній (орієнтовний) розрахунок сум судових витрат, які відповідач поніс у зв`язку з розглядом справи, у розмірі 55000,00 грн витрат на правничу допомогу.

Однак, у процесі розгляду справи відповідачем було подано заяву, в якій останній просив суд стягнути з позивача на користь відповідача 30000,00 грн фактично понесених витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Звертаючись із заявою про ухвалення додаткової постанови про розподіл судових витрат, відповідач посилається на те, що ним були понесені витрати на професійну правничу допомогу в апеляційній інстанції, які, на його думку, підлягають відшкодуванню.

Враховуючи те, що апеляційну скаргу позивача було залишено без задоволення, тому витрати відповідача на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції необхідно покласти на позивача.

На підтвердження понесених витрат позивачем надано:

- договір про надання правничих послуг (адвокатської допомоги) від 01.06.2023 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфа індастріал констракшин" та адвокатом Кілікієвською Мар`яною Михайлівною (далі - договір);

- додаток № 2 від 27.01.2025 р. до договору про надання правничих послуг (адвокатської допомоги) від 01.06.2023 р.;

- акт прийому-передачі наданих послуг від 10.02.2025 р. за договором про надання юридичних послуг (адвокатської допомоги) від 01.06.2023 р. на суму 20000,00 грн;

- акт прийому-передачі наданих послуг від 12.02.2025 р. за договором про надання юридичних послуг (адвокатської допомоги) від 01.06.2023 р. на суму 10000,00 грн.

Відповідно до п. 1.1 договору клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання з надання юридичних послуг (адвокатської допомоги).

Згідно з п. 4.2 договору адвокат надає послуги, передбачені даним договором, на основі наданого клієнтом письмового або усного звернення (замовлення) у визначений клієнтом строк, який погоджується адвокатом. В разі необхідності в письмовому замовленні сторони можуть погодити не тільки строк надання послуг, а і визначити додаткові умови надання послуг, інший розмір та порядок їх оплати, ніж передбачено цим договором. В такому разі, сторони керуються умовами замовлення, що оформлюється додатком до цього договору і є його невід`ємною частиною.

Як передбачено п. п. 5.2, 5.3 договору, в разі попереднього погодження сторонами замовлення відповідно до п. 4.2 договору, вартість послуг розраховується відповідно до такого замовлення. Вартість наданих послуг, розрахована відповідно до п. 5.1 договору є гонораром адвоката за надання юридичних послуг (адвокатської допомоги) та поверненню не підлягає.

Відповідно до п. 1 додатку № 2 до договору, який є замовленням про надання юридичних послуг, клієнт замовляє, а адвокат зобов`язується здійснити представництво інтересів клієнта та ведення судової справи № 910/12798/24 з усіма без виключення правами, які надані відповідачу.

У п. 2 додатку № 2 до договору сторони узгодили таку вартість адвокатських послуг:

- консультація щодо процесуальних дій, написання заяви по суті справи (відзив на апеляційну скаргу) - 20000,00 грн;

- представництво інтересів клієнта під час судових засідань - 10000,00 грн за судовий день;

- підготовка інших заяв по суті справи - 20000,00 грн за кожну заяву по суті справи;

- підготовка інших процесуальних документів - 5000,00 грн за кожен процесуальний документ.

За змістом актів прийому-передачі наданих послуг сторони підтвердили надання адвокатом юридичних послуг на суму 30000,00 грн, а саме: підготовка відзиву на апеляційну скаргу - 20000,00 грн; участь у судовому засіданні 11.02.2025 р. - 10000,00 грн.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 р. у справі № 755/9215/15-ц).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 р. у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ вказав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й враховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

За змістом ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. ч. 2, 4, 5 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Витрати сторін, пов`язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об`єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених ст. 129 ГПК України.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Питання про відшкодування витрат на правничу допомогу вирішується судом виходячи із наданих у сукупності доказів, зокрема детального опису робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, з якого вбачається обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) та вартість окремо кожної послуги.

Враховуючи викладене та беручи до уваги час на підготовку матеріалів до судового слухання, складність юридичної кваліфікації правовідносин у справі, судова колегія дійшла висновку про задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа індастріал констракшин" про стягнення з позивача вартість витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 30000,00 грн.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства "Медичний центр реабілітації та паліативної допомоги" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 17.12.2024 р. у справі № 910/12798/24 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Комунальне некомерційне підприємство "Медичний центр реабілітації та паліативної допомоги".

4. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства "Медичний центр реабілітації та паліативної допомоги" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (04075, м. Київ, вул. Федора Максименка, 26, код 05492309) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа індастріал констракшин" (02094, м. Київ, вул. Гната Хоткевича, 5, код 41363848) 30000 (тридцять тисяч),00 грн витрат на професійну правничу допомогу в апеляційній інстанції.

5. Доручити Господарському суду м. Києва видати відповідний наказ.

6. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 26.03.2025 р.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді В.В. Шапран

В.В. Андрієнко