Ухвала

від 26.03.2025 по справі 363/2403/24

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"26" березня 2025 р. Справа № 363/2403/24

УХВАЛА

26 березня 2025 року суддя Вишгородського районного суду Київської області ЧірковГ.Є., розглянувши заяву заступника керівника Київської обласної прокуратури про забезпечення позову в цивільній справі за позовом заступника керівника Київської обласної прокуратури, в інтересах держави в особі Вишгородської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про скасування рішення про державну реєстрацію земельної ділянки,

встановив:

у провадженні суду знаходиться зазначена справа, позов у якій обґрунтовано тим, що спірну земельну ділянку з кадастровим номером 3221888800:38:140:0163 площею 1,5555 га з цільовим призначенням для особистого селянського господарства на території Хотянівської сільської ради розпорядженням Вишгородської РДА від 20.06.2008 року незаконно передано у приватну власність первинному набувачу за рахунок земель водного фонду. В цьому зв`язку порушено питання про усунення перешкод у здійсненні Вишгородською міською радою права користування та розпорядження спірною земельною ділянкою шляхом скасування рішення про державну реєстрацію права власності на неї № 20757300 від 17.04.2015 року та скасування державної реєстрації спірної земельної ділянки у Державному земельному кадастрі з припиненням речових прав на неї. Позов пред`явлено до спадкоємців, які прийняли спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4

25.03.2025 року до суду надійшла заява заступника керівника Київської обласної прокуратури про зміну предмету позову й залучення співвідповідача ОСОБА_5 , в якій порушено питання про усунення перешкод у здійсненні Вишгородською міською радою права користування та розпорядження спірною земельною ділянкою шляхом скасування рішення про державну реєстрацію права власності на неї № 20757300 від 17.04.2015 року та скасування державної реєстрації спірної земельної ділянки у Державному земельному кадастрі з припиненням речових прав на неї, а також шляхом скасування рішення про державну реєстрацію права власності на 5/18 частин спірної земельної ділянки за ОСОБА_3 та на 1/6 частину спірної земельної ділянки за ОСОБА_5 за № 76244391 від 23.11.2024 року з припиненням речових прав щодо неї.

Встановлено, що право власності на спірну земельну ділянку за ОСОБА_3 та ОСОБА_5 зареєстровано на підставі свідоцтва про право на спадщину від 23.11.2024 року виданого після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4

25.03.2025 року до суду найшла заява заступника керівника Київської обласної прокуратури про забезпечення позову.

У заяві прокурор в порядку забезпечення позову просить накласти арешт на спірну земельну ділянку та заборонити державним реєстраторам здійснювати будь-які реєстраційні дії, в тому числі реєстрації (перереєстрацію), пов`язану з відчуженням, зміною, поділом, заставою або іншого виду зміни власників на земельну ділянку площею 1,5555 га з кадастровим номером 3221888800:38:140:0163 та заборонити проведення будь-яких робіт на вказаній земельній ділянці.

На обґрунтування необхідності забезпечення позову прокурор посилається на те, що ОСОБА_5 та ОСОБА_3 23.11.2024 року зареєстрували за собою право власності на успадковані частки в спірній земельній ділянці по 1/6 та 5/18 частин відповідно.

Як передбачено ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Згідно п. 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Відповідно доч.7ст.153ЦПКУкраїнив ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Згідно роз`яснень даних в п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Зі справи встановлено, що передача першому набувачеві спірної земельної ділянки в цій справі ОСОБА_6 , відбулася в 2008 році, який 17.07.2008 року отримав державний акт про право власності на неї згідно чинного на той час законодавства і став власником земельної ділянки.

Первинна державна реєстрація права власності на чинному праві, яка оспорюється в цій справі, відбулася 17.04.2015 року на підставі договору міни за померлим ОСОБА_4 .

Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 на спірну земельну ділянку відкрилася спадщина.

Унаслідок закликання до спадкування ОСОБА_7 та ОСОБА_3 23.11.2024 року державним нотаріусом видано свідоцтво про право на спадщину за законом на спірну земельну ділянку й на підставі вказаних правовстановлюючих документів за ними здійснено оскаржену державну реєстрацію права власності на 1/6 та 5/18 частин відповідно.

Втім, позовні вимоги до відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в позові наразі не висунуто. Відомості про успадкування та оформлення інших 10/18 частин земельної ділянки в справі відсутні й суду не надані.

У той же час, слід урахувати, що реєстрація права власності на нерухоме майно є лише офіційним визнанням права власності з боку держави (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 року справа № 911/3594/17).

Велика Палата Верховного Суду в своїх постановах від 23.06.2020 року у справі №680/214/16 та від 07.04.2020 року у справі № 916/2791/13 зробила правовий висновок про те, що державна реєстрація права власності на нерухоме майно є одним із юридичних фактів у юридичному складі, необхідному для підтвердження права власності, а самостійного значення для виникнення права власності немає. Така реєстрація визначає лише момент, з якого держава визнає та підтверджує право власності за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення такого права.

Вирішуючи дану заяву, суд бере до уваги характер спірних правовідносин, доводи та обґрунтування позову, подані докази та виходить з висунутих у цій справі позовних вимог, а також ризику відчуження спірного земельної ділянки та можливості здійснення в будь-який момент реєстраційних дій щодо неї, коли невжиття заходів забезпечення позову може призвести до істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, що є підставою до забезпечення позову шляхом арешту майна відповідачів та забороною вчинення реєстраційних дій.

При цьому, обраний позивачем вид забезпечення позову у виді арешту і заборони реєстрації змін власника і статусу земельної ділянки, не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідачів, оскільки вказане майно фактично зберігається в користуванні власників, а обмежується лише можливість розпорядитися ним.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Що стосується вимоги заяви про заборону будь-яких робіт на спірній земельній ділянці, то вказане на думку суду є недостатньо визначеним, недоведеним і стосується невизначеного способу дій, невизначеного кола осіб, виходить за межі позовних вимог і суті спору, що є невиправданим втручанням в права, свободи та інтереси власників майна, інших учасників цивільного обороту, виходить за межі предмету спору.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Відтак до ухвалення рішення в цій справі слід вжити заходів для такого.

Матеріали справи не містять дані про можливе заподіяння збитків при застосуванні заходів забезпечення позову, а тому підстав для застосування зустрічного забезпечення судом не встановлено.

Доводи заяви позивача про це є слушними й обґрунтованими.

Крім того, підстав для обов`язкового застосування зустрічного забезпечення в цьому випадку судом згідно ч. 3 ст. 154 ЦПК України також не встановлено.

На підставі викладеного та керуючись статтями 149-154, 260 ЦПК України,

ухвалив:

заяву задовольнити частково.

Накласти арешт та заборонити державним реєстраторам здійснювати будь-які реєстраційні дії, в тому числі реєстрації (перереєстрацію), пов`язану з відчуженням, зміною, поділом, заставою або іншого виду зміни власників на земельну ділянку площею 1,5555 га з кадастровим номером 3221888800:38:140:0163, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, Хотянівська сільська рада, 1/6 частина якої належить на праві власності ОСОБА_5 , 5/18 частин якої належить на праві власності ОСОБА_3 .

В задоволені решти вимог заяви відмовити.

Стягувач: Заступник керівника Київської обласної прокуратури, ЄДРПОУ 02909996, знаходиться за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 27/2.

Боржники: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Строк пред`явлення до виконання до 26 березня 2028 року.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її підписання шляхом подання в зазначений строк апеляційної скарги через Вишгородський районний суд Київської області.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Суддя