Рішення від 25.03.2025 по справі 914/1164/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.03.2025 Справа № 914/1164/24

Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., за участю секретаря Амбіцької І.О., розглянувши матеріали справи за позовом: Львівської міської ради, м. Львів;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніко - Експо», м. Львів;

про стягнення заборгованості в сумі 1 551 933,39грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Гузюк Наталія Ігорівна - представник;

від відповідача: не з`явився.

Відводів складу суду та секретарю судового засідання сторонами не заявлено.

Розгляд справи судом.

На розгляд Господарського суду Львівської області поступив позов Львівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніко - Експо» про стягнення заборгованості за договором оренди землі №С-4361 від 25.10.2016р. в сумі 1 551 933,39грн., з яких 1 458 551,32грн. основний борг, 57 927,34 грн. інфляційні втрати, 35 454,73 грн. 3% річних.

Ухвалою суду від 07.05.2024р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 11.06.2024р. Рух справи відображено у відповідних ухвалах та протоколах судових засідань.

Через систему «Електронний суд» відповідач 22.05.2024р. подав відзив за вх. №13806/24. Через систему «Електронний суд» позивач 18.06.2024р. подав відповідь на відзив за вх. №16026/24.

Представник позивача в судове засідання 25.03.2025р. з`явився, надав суду усні пояснення щодо предмета спору, підтримав позовні вимоги.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання 25.03.2025р. не забезпечив, причин неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, шляхом скерування ухвали суду від 10.03.2025р. до електронного кабінету відповідача, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Позиції учасників справи.

Позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 25.10.2016 року між Львівською міською радою (орендодавець, позивач) та ТзОВ «Юніко-Експо» (орендар, відповідач) укладено договір оренди землі, що зареєстрований у Львівській міській раді 08.08.2017 року за номером С-4361 (договір оренди землі), відповідно до якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, загальною площею 2,2831 га (у тому числі під твердим покриттям - 2,0885 га, під озелененням - 0,1946 га (у тому числі площею 0,0523 га з обмеженням без права загромадження проїзду та проходу до трансформаторної підстанції 543), кадастровий номер №24610136800:01:010:0079 на вул. Угорській, 14 у м. Львові для будівництва та обслуговування житлово-офісного комплексу.

Відповідно до п. 9 договору оренди землі, орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 726 916 грн 21 коп. (сімсот двадцять шість тисяч дев`ятсот шістдесят гривень 21 коп.) в рік, що становить 3 (три) відсотки від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, щомісячно рівними частинами до 30-го числа місяця наступного за звітним.

Позивач вказує, що належно виконав взяті на себе відповідно до договору оренди землі зобов`язання та передав відповідачу в оренду земельну ділянку у стані, що відповідає умовам договору оренди, однак, відповідач не виконує умови договору оренди землі, в частині своєчасності та повноти сплати орендної плати, внаслідок чого утворилась заборгованість за період з 01.06.2022р. по 31.12.2023р. в розмірі 1 458 551,32грн.

У зв`язку із неналежним виконанням умов договору оренди землі в частині своєчасності та повноти сплати орендної плати позивач нарахував відповідачу 57 927,34 грн. інфляційних втрат та 35 454,73 грн. 3% річних за період з 02.08.2023р. по 01.03.2024р. на суму орендної плати, що підлягала сплаті щомісяця, відповідно до наданого суду розрахунку.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що в провадженні Господарського суду перебувала справа № 914/2251/22 за позовом Львівської міської ради до ТОВ «Юніко-Експо», за участю третьої особи Головного управління ДПС у Львівській області про стягнення заборгованості з орендної плати, за період з 01.01.2021р. по 31.05.2022р. за договором від 25.10.2016р. у сумі 1 413 845,20 грн. Рішенням Господарського суду Львівської області від 16.08.2023р. позовні вимоги Львівської міської ради були задоволені в повному обсязі, апеляційну скаргу на вказане рішення 15.11.2023р. було повернуто скаржнику- ТзОВ «Юніко -Експо». Позивач вказує, що обставини справи № 914/2251/22 є аналогічними за своєю природою із справою № 914/1164/24 тобто існує преюдиція.

Позивач стверджує, що усі аргументи, на які покликається відповідач у відзиві на позовну заяву у справі № 914/1164/24 уже описані та викладені в рішенні суду у справі № 914/2251/22 та не підлягають доведенню.

Позивач зазначає, що при укладені договору оренди землі №С-4361 сторонами було досягнуто згоди щодо істотних умов договору, а сам договір оренди землі відповідає вимогам законодавства України.

Позивач наголошує, що ним було виконано усі зобов`язання за договором оренди землі, передано земельну ділянку у стані, що відповідає умовам договору оренди, у платне користування відповідачу, відповідно до Акту приймання-передачі об`єкта оренди від 25.10.2016 року.

Позивач вказує, що відповідач підписуючи договір оренди землі, погодився із пунктом 5 договору оренди землі №С-4361, де визначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 24 230 540 грн. 30 коп. та взяв на себе зобов`язання в строки та на умовах цього договору вчасно сплачувати орендну плату за землю.

Позивач стверджує, що договором оренди землі, який є чинним, не визнаний недійсним, відтак підлягає виконанню, встановлено умови за яких переглядається розмір орендної плати. У свою чергу, відповідачем не було наведено жодних доказів, які б підтверджували неправомірність нарахування Львівською міською радою розміру орендної плати за землю, відповідно до договору оренди землі №С-4361.

Щодо правовідносин відповідача та ТОВ «ДК «Мальви» позивач наголошує що вони не є предметом розгляду даної справи, а є предметом спору у справі №914/1979/19, що розглядається Господарським судом Львівської області. Позивач зазначає, що відповідач скористався правом на судовий захист подавши у вересні 2019 року позов до ТОВ «ДК «Мальви», ТОВ «Цикада Плюс» про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою по вул. Угорській 14 шляхом звільнення земельної ділянки та знесення самочинно споруджених на ній будівель 5, 6, 7 та 8 на генплані, за результатом чого ухвалою Господарського суду Львівської області від 30.09.2019р. відкрито провадження у справі №914/1979/19, розгляд якої триває.

З огляду на наведене, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором оренди землі №С-4361 від 25.10.2016р. в сумі 1 551 933,39грн., з яких 1 458 551,32грн. основний борг, 57 927,34 грн. інфляційні втрати, 35 454,73 грн. 3% річних.

Позиція відповідача.

У відзиві на позовну заяву відповідач заперечив щодо задоволення позову з огляду на наступне.

Відповідач вказує, що звертаючись до суду з позовом про стягнення з ТОВ «Юніко-експо» заборгованості за договором оренди землі, позивач при здійсненні розрахунку заборгованості, 3% річних та інфляційних втрат використовує визначений у договорі розмір орендної плати з врахуванням індексації, який було визначено позивачем в односторонньому порядку згідно Розрахунку розміру орендної плати на підставі витягу від 27.07.2016р. №19-1323-0.2-5714/9-16АП з Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Львова виконаної Державним підприємством «Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «Діпромісто» імені Ю. М. Білоконя» та затвердженої ухвалами Львівської міської ради №4520 від 25.12.2014р. та № 631 від 30.06.2016р.

Відповідач стверджує, що розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку комунальної власності, що згідно п. 43 договору є невід`ємним додатком до укладеного позивачем договору оренди землі від 25.10.2016р., та на підставі якого визначено розмір орендної плати вказаний в п. 9 договору, проведено на підставі витягу з Технічної документації, яка розроблена та затверджена з порушенням чинного законодавства, не отримала позитивний висновок експертизи, що виключає можливість її застосування для визначення розміру орендних платежів та відповідно унеможливлює задоволення позовних вимог, в частині стягнення орендних платежів згідно проведеного позивачем розрахунку.

Відповідач заперечує щодо застосування для розрахунку розміру орендних платежів та відповідно стягнення заборгованості з орендної плати вказаний в п. 9 договору грошовий вираз розміру орендних платежів за користування земельною ділянкою, з огляду на те що такий не є договірним (узгодженим сторонами договору) та розрахований позивачем на підставі недостовірних даних щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідача, які вказано у витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 27.07.2016р. №19-1323-0.2-5714/9-16АП.

Відповідач зазначає, що відповідно до висновків викладених в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 10.02.2023р. у справі № 560/853/20 для визначення розміру орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Нарахування сум земельного податку проводиться контролюючим органом на підставі даних ДЗК та з використанням нормативної грошової оцінки земельних ділянок, визначеної у встановленому порядку.

Відповідач вказує, що з аналізу правових норм ПК України, Закону України «Про оцінку земель», Закону України «Про оренду землі» проведених Великою Палатою Верховного Суду вбачається, що саме актуальна нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, незалежно від внесення змін в договір оренди землі в частині грошового розміру орендної плати, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для зміни розміру орендної плати, незалежно від домовленості сторін у договорі оренди землі про можливість такої зміни.

Відповідач стверджує, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 06.02.2023р. у справі № 1.380.2019.000737, яке набрало законної сили визнано протиправним Висновок державної експертизи землевпорядної документації від 24.12.2014р. №1792-14, затверджений Держземагентством України, визнано протиправною та нечинною ухвалу Львівської міської ради від 30.06.2016р. № 631 «Про затвердження технічної документації з нормативно грошової оцінки земель м. Львова».

Відповідач вважає, що встановлення судовим рішенням у справі № 1.380.2019.000737 протиправності Висновку державної експертизи землевпорядної документації від 24.12.2014р. №1792-14, виключає можливість його використання, свідчить про відсутність позитивного висновку Технічної документації, виключає реалізацію заходів, передбачених документацією, її використання, в тому числі використання її даних для визначення нормативно-грошової оцінки окремих земельних ділянок, з моменту складання такого висновку.

Відтак, на думку відповідача, затвердження позивачем Технічної документації і використання її даних для визначення нормативно-грошової оцінки земельних ділянок при укладенні договорів оренди є протиправним, та призвело до безпідставного нарахування орендарям орендних платежів в суттєво завищеному розмірі.

Відповідач зазначає, що встановлення у справі № 1.380.2019.000737 невідповідності вимогам законодавства технічної документації, дані якої використано при формуванні витягу про нормативну-грошову оцінку земельної ділянки, що надається в оренду на дату укладення договору, а відповідно на основі якого орендодавцем розраховано вказаний в договорі грошовий вираз розміру орендних платежів по договору, як 3% від такої нормативно-грошової оцінки, вказаний в договорі грошовий розмір орендних платежів (п. 9) не підлягає застосуванню для розрахунку розміру орендних платежів які повинен був сплачувати орендар протягом дії договору суми заборгованості, яку розраховано позивачем, виключно на основі місячного розміру орендних платежів вказаного в договорі.

Відповідач вважає нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки з кадастровим номером 4610136800:01:010:0079 загальною площею 2,2831 га, що розташована за адресою: м. Львів, вул. Угорська, 14 та перебуває в оренді ТзОВ «Юніко-Експо», завищеною, розрахованою невірно та такою, яка не відповідає закону, що встановлено судовим рішенням.

Додатково, відповідач вказує, що відповідно до ч. 6 ст. 762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Відповідач стверджує, що рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради №116 від 17.02.2017р. затверджено містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на будівництво ТОВ «Юніко-експо» багатоквартирних житлових будинків з вбудованими приміщеннями комерційного призначення і підземним паркінгом та дошкільного навчального закладу на вул. Угорській 14, 1 та 2 черги будівництва (секції №5-8, дошкільний навчальний заклад №9).

За результатом позапланової перевірки Управління архітектури та урбаністики Департаменту містобудування Львівської міської ради щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на будівництво ТОВ «Юніко-Експо» багатоквартирних житлових будинків з вбудованими приміщеннями комерційного призначення і підземним паркінгом та дошкільного навчального закладу на вул. Угорській, 14 (1 та 2 черги будівництва), які затверджені рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 17.02.2017 року № 116 Департаментом ДАБІ у Львівській області прийнято рішення №91-мб/нз від 29.11.2018 року про скасування містобудівних умов та обмежень, які затверджені рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 17.02.2017 року №116.

Відповідач зазначає, що за результатами розгляду справи № 1.380.2019.002610 за позовом ТОВ «ДК «Мальви» про визнання протиправними дій, визнання протиправними і скасування рішення та наказів, зобов`язання до вчинення дій, постановою Західного апеляційного господарського суду від 07.11.2022р., яка залишена без змін постановою КГС ВС від 01.02.2023р. в частині позову ТОВ «ДК «Мальви» залишено без змін рішення господарського суду Львівської області від 12.05.2021р., яким скасовано Рішення Департаменту ДАБІ у Львівській області №91-мб/нз від 29.11.2018р.

Відповідач покликається на те, що ТзОВ «Юніко-експо», як замовником та ТзОВ «ДК «Мальви» як забудовником було укладено договір про будівництво №20/10 від 20.10.2014р., на виконання якого, на підставі акту приймання-передачі будівельного майданчика від 27.10.2014р., ТзОВ «Юніко-експо» було допущено ТзОВ «ДК «Мальви» на земельну ділянку території забудови (передано будівельний майданчик) площа та межі якої визначено згідно Додатку № 1 до Договору про будівництво від № 20/10 від 20 жовтня 2014 р.

Відповідач вказує, що у зв`язку з порушенням ТОВ «ДК «Мальви» умов Договору № 20/10 про будівництво від 20.10.2014р., ТОВ «Юніко-експо» реалізовано встановлене у пункті 6.13 Договору право на односторонню відмову від договору, шляхом направлення ТОВ ДК «Мальви» повідомлення про односторонню відмову від договору (одностороннє розірвання договору) з вимогою про сплату неустойки №1309/18-1 від 13.09.2018р., яке отримано ТзОВ «ДК «Мальви» 17.09.2018р. за поштовою та 18.09.2018р. за юридичною адресою.

Відповідач стверджує, що у вересні 2019 року звернувся до суду з позовом до ТОВ «ДК «Мальви», ТОВ «Цикада Плюс» про усунення перешкод в користуванні земельної ділянки по вул. Угорській 14 шляхом звільнення земельної ділянки та знесення самочинно споруджених на ній будівель 5,6,7 та 8 на генплані, ухвалою Господарського суду Львівської області від 30.09.2019р. відкрито провадження у справі №914/1979/19, розгляд якої триває (у справі призначено експертизу, а провадження зупинено).

Відтак, на переконання відповідача, протиправні дії ТОВ «ДК «Мальви» та не чинність протягом періоду від 29.11.2018р. по 07.11.2022р. містобудівних умов та обмежень, які затверджені рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 17.02.2017 року №116, унеможливили використання ТОВ «Юніко-експо» орендарем майна (земельної ділянки), такою земельною ділянкою за цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлово-офісного комплексу, з незалежних від нього причин. При цьому не маючи доступу до земельної ділянки та можливості її використання, відповідач як сумлінний орендар продовжував тривалий час своєчасно сплачувати орендні платежі.

Відповідач вважає, що в силу приписів ч. 6 ст. 762 ЦК України, ТОВ «Юніко-експо» звільнене від обов`язку сплати орендних платежів за період протягом якого товариство не могло використовувати земельну ділянку з причин наведених вище, в тому числі за спірний період.

З огляду на викладене, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог Львівської міської ради у справі № 914/1164/24 повністю, а понесені відповідачем судові витрати, які складаються з витрат на правову допомогу, орієнтовний розмір яких становить 3000,00грн, покласти на позивача.

Обставини, встановлені судом.

Ухвалою Львівської міської ради № 5186 від 01.10.2015р. «Про затвердження ТзОВ «Юніко-експо» технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки на вул. Угорській, 14 та надання ТзОВ «Юніко-істейт», ТзОВ «Юніко-капітал» дозволу на виготовлення технічних документацій із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) на вул. Угорській, 14» вирішено, зокрема затвердити товариству з обмеженою відповідальністю «Юніко-експо» технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки загальною площею 3,8281 га (кадастровий номер 4610136800:01:010:0066) на вул. Угорській, 14 на земельні ділянки: площею 1,3280 га (кадастровий номер 4610136800:01:010:0078); площею 2,2831 га (кадастровий номер 4610136800:01:010:0079); площею 0,2020 га (кадастровий номер 4610136800:01:010:0080); площею 0,0150 га (кадастровий номер 4610136800:01:010:0081); вилучити за згодою з користування товариства з обмеженою відповідальністю «Юніко-експо» земельні ділянки на вул. Угорській, 14: площею 1,3280 га (кадастровий номер 4610136800:01:010:0078); площею 0,2020 га (кадастровий номер 4610136800:01:010:0080); площею 0,0150 га (кадастровий номер 4610136800:01:010:0081); передати товариству з обмеженою відповідальністю «Юніко-експо» земельну ділянку площею 2,2831 га (у тому числі площею 0,0523 га з обмеженнями без права загромадження проїзду та проходу до трансформаторної підстанції 543) на вул. Угорській, 14 (кадастровий номер 4610136800:01:010:0079) в оренду терміном на 10 років для будівництва та обслуговування житлово-офісного комплексу за рахунок земель житлової та громадської за функцією використання землі змішаного використання (комерції та житлової забудови).

Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніко-експо» у тримісячний термін укласти з Львівською міською радою договір оренди земельної ділянки, зазначеної у пункті 4 цієї ухвали, та зареєструвати його відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»; договір про відшкодування недоотриманих коштів за користування земельною ділянкою.

02.03.2015р. Управлінням архітектури Департаменту містобудування Львівської міської ради видано відповідачу містобудівельні обмеження та сервітути щодо користування земельною ділянкою, що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Угорська, 14, загальною площею 3,8281га, з якої ділянка №1 площею 1,3280 га; №2 площею 2,2831 га; №3 площею 0,2020 га; №4 площею 0,0150 га.

25.10.2016р. Львівською міською радою (орендодавець, позивач) та ТзОВ «Юніко-Експо» (орендар, відповідач) укладено договір оренди землі, що зареєстрований у Львівській міській раді за номером С-4361 (договір оренди).

Відповідно до п. 1 договору оренди орендодавець на підставі Податкового кодексу України, ухвал Львівської міської ради від 26.07.2012р. №1675 «Про затвердження Положення про підготовку, організацію, проведення та оформлення купівлі-продажу у власність або надання в оренду земельних ділянок у м. Львові», від 25.12.2014р. № 4250 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Львова» та ухвали Львівської міської ради від 01.10.2015р. № 5186 «Про затвердження ТзОВ «Юніко-експо» технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки на вул. Угорській, 14 та надання ТзОВ «Юніко-істейт», ТзОВ «Юніко-капітал» дозволу на виготовлення технічних документацій із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) на вул. Угорській, 14 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться у м. Львові на вул. Угорській, 14 для будівництва та обслуговування житлово-офісного комплексу.

Згідно з п. 2 договору оренди в оренду передається земельна ділянка, кадастровий № 4610136800:01:010:0079, загальною площею 2,2831 га, у тому числі під твердим покриттям 2,0885 га, під озелененням 0,1946 га (у тому числі площею 0,0523 га з обмеженнями без права загромадження проїзду та проходу до трансформаторної підстанції 543).

За приписами п. 5 договору оренди нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 24 230 540,30 гривень.

За умовами п. 8 договору оренди договір укладено на 10 (десять) років до 01 жовтня 2025 року (у разі укладення договору оренди землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва - з урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою). Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідно до п. 9 договору оренди орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 726 916,21 (сімсот двадцять шість тисяч дев`ятсот шістнадцять гривень 21 копійка) гривень в рік що становить 3 (три) відсотки від нормативної грошової оцінки та вноситься щомісячно рівними частинами на розрахунковий рахунок № 33213812700008 ГУДКСУ у Львівській області, МФО 825014. Отримувач: Міський бюджет для Сихівського р-ну, ЄДРПОУ 38007636 Код платежу 18010600 для юридичних осіб до 30-го числа місяця наступного за звітним.

Згідно із п. 10 договору оренди обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації. Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

За приписами п. 11 договору оренди орендна плата вноситься у такі строки: за базовий звітний період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.

За умовами п. 13 договору оренди розмір орендної плати переглядається відповідно до Податкового Кодексу України, Закону України «Про оренду землі» та згідно з цим договором у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до п. 15 договору оренди земельна ділянка передається в оренду для будівництва та обслуговування житлово-офісного комплексу.

Згідно із п. 16 договору оренди цільове призначення земельної ділянки (категорія земельної ділянки згідно ст. 19 Земельного кодексу України) землі житлової та громадської забудови, категорія земельної ділянки за функціональним призначенням землі змішаного використання (комерційного використання та житлової забудови).

Пунктом 17 договору оренди передбачено умови збереження стану об`єкта оренди: забороняється самовільна забудова земельної ділянки.

За приписами п. 28 договору оренди орендодавець має право, зокрема вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

За умовами п. 36 договору оренди зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку.

Відповідно до п. 38 договору оренди дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

На виконання договору оренди землі орендодавцем та орендарем підписано акт приймання-передачі об`єкта оренди від 25.10.2016р., відповідно до якого орендодавець на підставі Податкового кодексу України, ухвал Львівської міської ради від 26.07.2012р. №1675 «Про затвердження Положення про підготовку, організацію, проведення та оформлення купівлі-продажу у власність або надання в оренду земельних ділянок у м. Львові» (зі змінами), від 01.10.2015р. № 5186 «Про затвердження ТзОВ «Юніко-експо» технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки на вул. Угорській, 14 та надання ТзОВ «Юніко-істейт», ТзОВ «Юніко-капітал» дозволу на виготовлення технічних документацій із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) на вул. Угорській, 14» передав, а орендар прийняв в строкове, платне володіння і користування земельну ділянку площею 2,2831 га, яка знаходиться за адресою: м., Львів, вул. Угорська, 14.

Договір оренди землі № С-4361 від 25.10.2016р. та акт приймання-передачі об`єкта оренди підписано сторонами та скріплено їх печатками.

Відповідно до інформаційної довідки № 376203811 від 26.04.2024р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за відповідачем 07.12.2016р. на підставі договору оренди № С-4361 від 25.10.2016р. зареєстровано право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4610136800:01:010:0079 площею 2,2831га.

Згідно із розрахунком розміру орендної плати за земельну ділянку комунальної власності, грошова оцінка якої проведена на 27.07.2016 року, що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Угорська, 14, площа земельної ділянки становить 22831 кв. метрів, нормативна грошова оцінка земельної ділянки на 27.07.2016 року складає 24 230 540,30грн., ставка земельного податку встановлена ухвалою ЛМР від 29.01.2015р. №4330 становить 1 відсоток нормативної грошової оцінки земельної ділянки, прийнятий для розрахунку розміру орендної плати, 3 відсотки нормативної грошової оцінки земельної ділянки, розмір орендної плати 726 916,21грн. на рік.

Відповідно до витягу № 19-1323-0.2-5714/9-16АП від 27.07.2016р. із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 22831кв. м., що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Угорська, 14 становить 24 230 540,30грн.

Згідно з даними про сплату орендної плати за землю за період з 01.06.2022р. по 01.01.2024р. за договором оренди землі, укладеним з ТзОВ «Юніко Експо», наданими Управлінням адміністрування місцевих та залучених фінансів Департаменту фінансової політики Львівської міської ради позивачем нараховано 1 458 551,32грн. орендної плати.

Оцінка суду.

Згідно із статтею 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За приписами статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Підставою виникнення правовідносин між сторонами є договір оренди землі номер С-4361 від 25.10.2016р., укладений Львівською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юніко-Експо».

Згідно із ст. 1 Закону України «Про оренду землі», частиною 1 статті 93 Земельного кодексу України, орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За приписами пункту 3 частини 1 статті 15 Закону України «Про оренду землі», істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Положеннями ст. ст.24, 25 ЗУ «Про оренду землі» визначено права та обов`язки орендодавця і орендаря, зокрема право орендодавця вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; своєчасного внесення орендної плати. Орендар, у свою чергу, зобов`язаний виконувати встановлені щодо об`єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі; своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.

Відповідно до п. 9 договору оренди орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 726 916,21 (сімсот двадцять шість тисяч дев`ятсот шістнадцять гривень 21 копійка) гривень в рік що становить 3 (три) відсотки від нормативної грошової оцінки та вноситься щомісячно рівними частинами на розрахунковий рахунок № 33213812700008 ГУДКСУ у Львівській області, МФО 825014. Отримувач: Міський бюджет для Сихівського р-ну, ЄДРПОУ 38007636 Код платежу 18010600 для юридичних осіб до 30-го числа місяця наступного за звітним.

Згідно із п. 10 договору оренди обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації. Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

За приписами п. 11 договору оренди орендна плата вноситься у такі строки: за базовий звітний період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.

За умовами п. 13 договору оренди розмір орендної плати переглядається відповідно до Податкового Кодексу України, Закону України „Про оренду землі та згідно з цим договором у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст.288.7 ПК України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Згідно із ст. 287.1 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. Згідно із 287.3 ПК України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Позивач зазначає, що відповідач протягом періоду з 01.06.2022р. по 01.01.2024р. не вносив орендної плати за користування земельною ділянкою за договором оренди, що, зокрема підтверджується інформацією про сплату орендної плати за землю за період з 01.06.2022р. по 01.01.2024р. за договором оренди землі, укладеним з ТзОВ «Юніко Експо», наданими Управлінням адміністрування місцевих та залучених фінансів Департаменту фінансової політики Львівської міської ради відповідно до якої за відповідачем обліковується заборгованість по орендній платі за землю в сумі 1 458 551,32грн.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладеної в постанові від 07.10.2019р. у справі № 922/3321/18 з положень ПК України та Закону України «Про оренду землі» вбачається, що зазначені законодавчі акти не встановлюють конкретний розмір орендної плати за земельну ділянку, який має бути зазначений в договорі оренди. ПК України передбачає порядок визначення орендної плати за землю, а тому, саме договором оренди визначаються розмір та умови сплати орендної плати.

Верховний Суд дійшов висновку, що оскільки за умовами договору, укладеного між сторонами, не передбачено внесення орендної плати із урахуванням коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель, за встановленими обставинами орендна плата має вноситись відповідачем відповідно до умов договору із урахуванням індексації інфляції, тому посилання скаржника на сплату відповідачем орендної плати не у повному обсязі (без урахування коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки) є необґрунтованим. Правові позиції викладені у Постановах Верховного Суду від 07.10.19р. у справі №922/3321/18, від 30.03.2018 у справі № 916/3236/16, від 01.10.2018 у справі № 916/3233/16.

Як вбачається із умов укладеного договору оренди земельної ділянки сторонами не передбачено можливості перерахунку орендних платежів в односторонньому порядку, зокрема із врахуванням індексації, саме нормативної грошової оцінки земель.

Згідно з правовою позицією Верховний Суд у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду, викладеної в постанові від 16.03.2020р. у справі № 922/1658/19 зміна нормативної грошової оцінки внаслідок індексації є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до договорів оренди землі його учасниками. Зазначене не тягне автоматичної зміни умов договорів щодо розміру орендної плати.

Нормами статті 21 Закону України «Про оренду землі» визначено, що розмір орендної плати визначається у договорі, а її обчислення (для сплати) здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором. Законодавчо не передбачено автоматичної зміни розміру орендної плати за договором оренди землі з урахуванням щорічної індексації нормативної грошової оцінки. Хоча природа як індексації нормативної грошової оцінки, так і індексації орендної плати базується на індексі споживчих цін, обрахованих Державною службою статистики України, однак індексація нормативної грошової оцінки не є тотожною індексації орендної плати. Водночас, з урахуванням положень статті 21 Закону України "Про оренду землі" та принципу свободи договору, сторони договору оренди землі можуть передбачити саме автоматичну щорічну індексацію нормативної грошової оцінки для визначення розміру орендної плати за договором оренди землі. Проте у такому разі, зважаючи на природу індексації, одночасна подвійна індексація орендної плати та індексація нормативної грошової оцінки не повинна застосовуватися.

Перевіривши надані розрахунки, умови договору, враховуючи наведені вище правові позиції Верховного Суду у подібних правовідносинах, суд зазначає, що позивач безпідставно нарахував відповідачу орендну плату із врахуванням індексації нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Відтак, в перерахунку, підставними є вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 1 150 950,66грн. Врешті вимог про стягнення орендної плати слід відмовити у зв`язку із необґрунтованістю та безпідставністю заявлення.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ст.625 ЦК України позивач нарахував відповідачу 57 927,34 грн. інфляційних втрат та 35 454,73 грн. 3% річних за період з 02.08.2023р. по 01.03.2024р. на суму орендної плати що підлягала сплаті щомісяця, відповідно до наданого суду розрахунку.

Перевіривши наведений розрахунок, суд зазначає, що позивач припустився арифметичної помилки при обчисленні 3% річних та інфляційних втрат, невірно визначивши суму основного боргу, що підлягала сплаті, про що вказано вище. Відтак, в перерахунку, підставними є вимоги про стягнення 51 180,06 грн. інфляційних втрат та 28 653,45 грн. 3% річних. Врешті вимог щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат слід відмовити у зв`язку із необґрунтованістю та безпідставністю заявлення.

Суд критично оцінює заперечення відповідача, щодо визначеного договором оренди землі розміру орендної плати, у зв`язку із невірним розрахунком нормативної грошової оцінки земельної ділянки, з огляду на таке.

Ухвалою Львівської міської ради від 30.06.2016 р. №631 «Про затвердження технічної документації з нормативно грошової оцінки земель м. Львова» затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель м. Львова.

Частиною першою статті 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Відповідно до рішення Конституційного суду у справі №7-рп/2009 від 16.04.2009 року акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексації.

Пунктом 10 договору оренди землі передбачено, що обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації. Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

При укладені договору оренди землі сторонами було досягнуто згоди щодо істотних умов договору, а сам договір оренди землі відповідає вимогам законодавства України. Доказів розірвання договору оренди чи визнання його недійсним в судовому порядку суду не представлено.

Позивач виконав взяті на себе зобов`язання за договором оренди землі та передав відповідачу земельну ділянку у стані, що відповідає умовам договору оренди, у платне користування, відповідно до акту приймання-передачі об`єкта оренди від 25.10.2016р.

Відповідач укладаючи договір оренди землі, погодився із пунктом 5 договору, яким визначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 24 230 540,30 грн та взяв на себе зобов`язання в строки та на умовах цього договору вчасно сплачувати оренду плату за землю.

Відповідно до пункту 13 договору оренди землі розмір орендної плати переглядається відповідно до Податкового Кодексу України, Закону України «Про оренду землі» та згідно із договором у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; підвищення цін та тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджується документами; інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 23 Закону України «Про оренду землі», орендар має право вимагати відповідного зменшення орендної плати в разі, якщо стан орендованої земельної ділянки погіршився не з його вини.

Договором оренди землі сторони погодили умови за яких переглядається розмір орендної плати. Укладений сторонами договір оренди земельної ділянки є чинним, не визнаний недійсним, відтак підлягає виконанню.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 06.02.2023р. у справі № 1.380.2019.000737, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.06.2023р. визнано протиправним Висновок державної експертизи землевпорядної документації від 24.12.2014р. №1792-14, затверджений Держземагенством України, визнано протиправною та нечинною ухвалу Львівської міської ради «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Львова від 30 червня 2016 року № 631.

Слід зазначити, що частиною 2 статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України визначено наслідки визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним та встановлено, що відповідний акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

У рішенні від 13.05.1997р. № 1-зп Конституційний Суд України вказав, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Щодо визнання підзаконного нормативно правового акту протиправним у контексті адміністративного судочинства є визначення моменту настання правових наслідків скасування або ж встановлення нечинності такого акту.

З аналізу словосполучення «визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акту» вбачається його неоднозначність, оскільки відсутні чіткі вказівки на зміну правовідносин у випадку оскарження нормативно-правового акта на перспективу (після набрання законної сили рішенням за принципом ех tuns) або ж із застосування ретроспективності (визнання нормативно-правового акту фактично недійсним з початку його дії відповідно до принципу ех nuns).

В пункті 10.2. постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013р. № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі» роз`яснено, що скасування акта суб`єкта владних повноважень як способу захисту порушеного права позивача застосовується тоді, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту прийняття такого акта.

Визнання ж акта суб`єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.

Відтак, рішення суб`єкта владних повноважень є нечинним, тобто втрачає чинність з певного моменту лише на майбутнє, якщо на підставі цього рішення виникли правовідносини, які доцільно зберегти. Аналогічний висновок щодо дії та правових наслідків рішень Конституційного Суду України та рішень адміністративних судів у справах про оскарження нормативно-правових актів викладено Верховним Судом у постановах від 02.04.2018р. у справі № 814/396/17, від 18.04.2018р. у справі № 810/3687/16, від 20.08.2019р. у справі № 817/368/16, від 10.09.2019р. у справі № 826/3785/16, від 20.05.2020р. у справі № 817/57/17.

Таким чином, керуючись частиною 2 статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України, щодо втрати чинності нормативного акту з моменту набрання законної сили рішенням суду, суд приходить до висновку про правомірність дій та рішень суб`єктів владних повноважень та їх відповідності чинному на момент виникнення спірних правовідносин підзаконному нормативному акту, який в подальшому був визнаний протиправним та нечинним.

У рішенні Львівського окружного адміністративного суду від 06.02.2023 у справі №1.380.2019.000737 щодо визнання протиправним Висновку державної експертизи землевпорядної документації від 24.12.2014р. N01792-14, затвердженого Держземагентством України та визнання протиправною та нечинною ухвали Львівської міської ради від 30.06.2016р. № 631 «Про затвердження технічної документації з нормативно грошової оцінки земель м. Львова» не встановлено моменту визнання нормативного акту протиправним та нечинним.

Відтак, зважаючи на вищевикладене, а також враховуючи те, що для зміни суми орендної плати встановлений певний порядок, як умовами укладеного між сторонами договору оренди землі, так і законодавчо, аргументи відповідача щодо відмови у задоволенні позову є необґрунтованими та безпідставними.

Щодо покликань відповідача на скасування Управлінням архітектури та урбаністики Департаменту містобудування Львівської міської ради містобудівних умов та обмежень, які затверджені рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 17.02.2017 року №116 та порушення ТзОВ «ДК «Мальви» договору про будівництво №20/10 від 20.10.2014р., внаслідок чого відповідач був позбавлений можливості використовувати земельну ділянку, суд зазначає, що відповідно до ч. 6 ст. 762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Однак частина 2 статті 617 Цивільного кодексу України та частина 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов`язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов`язання.

Додатково, суд звертає увагу на ту обставину, що відповідач реалізував своє право на захист, шляхом звернення до суду з позовом до ТОВ «ДК «Мальви» та ТОВ «Цикада Плюс» про усунення перешкод в користуванні земельної ділянки по вул. Угорській 14 шляхом звільнення земельної ділянки та знесення самочинно споруджених на ній будівель 5,6,7 та 8 на генплані, ухвалою Господарського суду Львівської області від 30.09.2019р. відкрито провадження у справі №914/1979/19, розгляд якої триває та рішення не прийнято. Інших обставин, та доказів в підтвердження того, що внаслідок неправомірних дій третіх осіб відповідач був позбавлений можливості використовувати спірну земельну ділянку відповідачем не наведено та доказів в підтвердження не додано.

З огляду на вищенаведене, відповідачем не доведено обставини, на які він покликається як на підставу заперечень проти позовних вимог.

Станом на момент прийняття рішення доказів в спростування вищенаведених обставин не поступало, доказів щодо оплати орендної плати за договором оренди землі відповідачем не представлено.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Зі змісту статті 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Згідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. У відповідності до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що обставини які є предметом доказування у справі судом визнаються встановленими та позовні вимоги до відповідача про стягнення заборгованості за договором оренди землі №С-4361 від 25.10.2016р., в розмірі 1 150 950,66грн. основного боргу, 51 180,06 грн. інфляційних втрат, 28 653,45 грн. 3% річних є обґрунтованими, не спростованими, підтвердженими належними доказами, та підлягають задоволенню. Врешті вимог щодо стягнення основного боргу, інфляційних втрат та 3% річних належить відмовити у зв`язку із необґрунтованістю та безпідставністю заявлення.

Відповідно до ст.129 ГПК України, оскільки спір виник із вини відповідача, судові витрати підлягають відшкодуванню із відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.

Платником судового збору у справі № 914/1164/24 є Департамент містобудування Львівської міської ради (ідентифікаційний код 34857473), який відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань перейменовано на Департамент природних ресурсів, будівництва та розвитку громад Львівської міської ради (ідентифікаційний код 34857473). Відтак стягненню з відповідача на користь Департаменту природних ресурсів, будівництва та розвитку громад Львівської міської ради підлягає судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 86, 129, 185, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніко-Експо» (79019, Львівська обл., місто Львів, вулиця Городницька, будинок 54, ідентифікаційний код 33358922) на користь Львівської міської ради (79006, Львівська обл., місто Львів, пл. Ринок, будинок 1, ідентифікаційний код 04055896) 1 150 950,66грн. основного боргу, 51 180,06 грн. інфляційних втрат, 28 653,45 грн. 3% річних.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніко-Експо» (79019, Львівська обл., місто Львів, вулиця Городницька, будинок 54, ідентифікаційний код 33358922) на користь Департаменту природних ресурсів, будівництва та розвитку громад Львівської міської ради (79008, Львівська обл., місто Львів, пл. Ринок, будинок 1, ідентифікаційний код 34857473) 18 461,76грн. судового збору.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Врешті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет:://reestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено 26.03.2025р.

СуддяІванчук С.В.