Рішення

від 17.03.2025 по справі 923/337/21

ІВАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" березня 2025 р.м. Одеса Справа № 923/337/21

Господарський суд Одеської області у складі судді Пінтеліної Т.Г. при секретарі судового засідання Боднарук І.В. розглянувши справу № 923/337/21 за позовом: Скадовської окружної прокуратури Херсонської області (75700, Херсонська область, м.Скадовськ, вул. Незалежності, 125а)

до відповідача-1: Чулаківської сільської ради Голопристанського (Скадовського) району Херсонської області, с.Чулаківка Скадовського району Херсонської області,

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрна компанія "Наутілус", с.Очаківське Скадовського району Херсонської області,

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Чорноморський біосферний заповідник Національної академії наук України (75600, Херсонська область, м.Гола Пристань, вул.Лермонтова, буд.1; ідентифікаційний код юридичної особи 03534647)

про визнання частково недійсним рішення сільської ради, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, скасування рішення про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку

Представники:

Від прокуратури: Кобзар А.І., за посвідченням;

Від позивача: не з`явився;

Від відповідачів: не з`явився;

Від третьої особи: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Херсонської області 15.03.2021 за вх.№ 743/21 надійшла позовна заява Заступника керівника Новокаховської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави з спрямованими до Чулаківської сільської ради Голопристанського (Скадовського) району Херсонської області (відповідач-1), як до правонаступника Олександрівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області, та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрна компанія "Наутілус" (відповідач-2) вимогами про:

1) визнання недійсним пункту 2 рішення від 19.06.2019 № 206 Олександрівської сільської ради Голопристанського району "Про передачу в оренду земельних ділянок";

2) визнання недійсним договору № б/н від 19.06.2019, укладеного між Олександрівською сільською радою Голопристанського району Херсонської області та відповідачем-2, оренди земельної ділянки кадастровий номер 6522383400:04:010:0002, площею 350,0га, цільове призначення для сінокосіння та випасання худоби;

3) скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди № 47522816 від 25.06.2019 з одночасним припиненням такого права - права оренди земельної ділянки кадастровий номер 6522383400:04:010:0002, площею 350,0 га.

Як вбачається з наявної у справі ухвали Господарського суду Херсонської області від 17.03.2021р. суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до ухвали Господарського суду Херсонської області від 07.07.2021р. відкладено підготовче засідання на 15.09.2021р.

В ухвалі зазначено, що до справи надійшов відзив від відповідача-2, відповідь прокурора на відзив відповідача-2 на позов.

Ухвалою від 17.09.2021 суд закрив підготовче провадження у справі, призначив розгляд справи по суті у судовому засіданні на 27.10.2021р.

В подальшому судове засідання відкладено на 29.11.2021р.

З протоколу судового засідання 29.11.2021р., наявного у Комп`ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду», вбачається, що розгляд справи по суті завершено, суд виходить з нарадчої кімнати, після виходу з якої суд оголошує вступну та резолютивну частини рішення, роз`яснює порядок набрання рішенням законної сили, порядок та строки оскарження рішення, повідомляє орієнтовний строк виготовлення повного рішення.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 внаслідок військової агресії Російської Федерації в Україні уведено воєнний стан, який діє по теперішній час.

Розпорядженням Верховного Суду від 18.03.2022 № 11/0/9-22 в порядку ч.7 ст.147 Закону України Про судоустрій і статус судді змінено на Господарський суд Одеської області територіальну підсудність судових справ, які підсудні Господарському суду Херсонської області (враховуючи неможливість здійснювати правосуддя під час воєнного стану Господарським судом Херсонської області).

У листі керівника апарату Господарського суду Херсонської області Бабіжаєв К. В. за № 01.01 16/0223/24 від 17.09.2024 зазначено, що в Господарському суді Херсонської області проведено заходи з пошуку матеріалів по справам, зокрема № 923/337/21.

Проте, додаткові заходи з пошуку відсутніх матеріалів по вказаній справі не дали результату з виявлення відсутніх документів, а саме: відсутнє підписане рішення в паперовій формі.

При дослідженні матеріалів справи судом встановлено відсутність протоколу судового засідання від 29.11.2021, вступної та резолютивної частин рішення і повного тексту рішення суду від 29.11.2021 по справі № 923/337/21.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.09.2024р. прийнято справу до провадження суддею Пінтеліною Т.Г. та призначено підготовче засідання на 22.10.2024р.

Відповідачу по справі ухвали по справі були надіслані в межах строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, на його електрону адресу та отримуваались останнім, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками Господарського суду Одеської області.

Ухвалою суду від 22.10.2024р. відкладено підготовче засідання на 19.11.2024 р.

15.11.2024р. до суду від прокурора надійшли клопотання про долучення доказів та заява про зміну предмету позову, згідно якої прокурор посилаючись на практику розгляду спорів зазначеної категорії вважає за необхідне змінити та доповнити предмет позову.

Заява про зміну предмету позову прийнятя судом до розгляду.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.09.2024р. відкладено підготовче засідання на 09.12.2024р.

В судовому засіданні 09.12.2024р. суд розглянув заяву про зміну предмету позову представника Скадовської окружної прокуратури Херсонської області. Суд прийняв вказану заяву та розглядає позовні вимоги в наступній редакції:

1. Визнати недійсним пункту 2 рішення від 19.06.2019 № 206 Олександрівської сільської ради Голопристанського району "Про передачу в оренду земельних ділянок".

2. Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 19.06.2019 № б/н, укладений між Олександрівською сільською радою Голопристанського районуХерсонської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аграрна компанія «Наутілус», кадастровий номер 6522383400:04:010:0002, площею 350,0га, цільове призначення для сінокосіння та випасання худоби.

3. Скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди № 47522816 від 25.06.2019 з одночасним припиненням такого права оренди земельної ділянки кадастровий номер 6522383400:04:010:0002, площею 350,0 га.

4. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Аграрна компанія «Наутілус» (код ЄДРПОУ 43011246) повернути у власність територіальної громади в особі Чулаківської сільської ради Скадовського району Херсонської області (36432553) земельну ділянку площею 350,00 га з кадастровим номером 6522383400:04:010:0002, яка розташована на території Чулаківської сільської ради Скадовського району Херсонської області (до ліквідації Олександрівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області).

Ухвалою від 09.12.2024р. закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 03.02.2025р.

Ухвалою від 03.02.2025р. відкладено розгляд справи по суті на 25.02.2025р.

В судовому засіданні 25.02.2025 р. було оголошено перерву у розгляді справи по суті до 25.03.2025р.

Зі змісту ст.165 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, жодних заперечень проти позову не надав, з огляду на що суд вважає за можливе відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 25.03.2025р. на підставі ст.240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, заслухавши представників учасників провадження, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Новокаховською місцевою прокуратурою Херсонської області під час опрацювання інформації, розміщеної на веб-сайті «Новини Голої Пристані», встановлено порушення вимог земельного законодавства при передачі в оренду ТОВ «Аграрна компанія «Наутілус» земельної ділянки на території Олександрівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області та при її використанні.

Встановлено, що п. 2 рішення Олександрівської (Краснознамянської) сільської ради Голопрстанського району Херсонської області №206 від 14.06.2019 «Про передачу земельних ділянок в оренду» вирішено передати на підставі заяви ТОВ «АК «Наутілус» та в зв?язку з набуттям права на нерухоме майно, строком на 49 років земельну ділянку кадастровий номер 6522383400:04:010:0002, площею 350,0 га, цільове призначення для сінокосіння та випасання худоби, яка розташована на території Олександрівської (в минулому - Краснознам?янської) сільської ради Голопристанського району Херсонської області, встановити орендну плату у розмірі 3 відсотків від нормативної грошової оцінки.

19.06.2019 між Олександрівською сільською радою та відповідачем укладено договір оренди земельної ділянки.

На підставі вищевказаного Договору державним реєстратором виконавчого комітету Голопристанської міської ради Зелінським В.Ф. 25.06.2019 прийнято рішення 47522816 про державну реєстрацію та зареєстровано право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6522383400:04:010:0002, з цільовим призначенням для сінокосіння та випасання худоби.

Відповідно до п. 1 договору оренди від 19.06.2019 предметом договору є земельна ділянка для сінокосіння та випасання худоби з кадастровим номером 6522383400:04:010:0002, яка розташована за межами населеного пункту на території Олександрівської (в минулому Краснознам?янської) сільської ради Голопристанського району Херсонської області.

Згідно з п. 2 Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 350 га, у тому числі сіножаті сіножаті 88,9553 га, пасовища 162,8904 га, інше 98,1548 га.

Пунктом 3 Договору визначено, що на земельній ділянці розташовані об?єкти нерухомого майна - кошара №2 (загальною площею 666,00 кв.м, розташована за адресою: Херсонска область, Голопристанський район, с. Очаківське, вул. Степова, б/н, право власності Орендаря підтверджено договором купівлі-продажу від 23.06.2019, право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 23.05.2019, номер запису про речове право 31678516, реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 1476401565223 від 23.05.2019, інші об?єкти інфраструктури відсутні.

Відповідно до п. 9 Договору орендна плата вноситься Орендарем у формі та розмірі: 3% на рік від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що на день укладання договору становить суму 103007,05 грн. на рік від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, розмір якої становить 3433568,66 грн

Пунктом 14 договору визначено, що земельна ділянка передається для здійснення сільськогосподарської діяльності.

Також умовами договору (п.15) визначено цільове призначення земельної ділянки «для сінокосіння та випасання худоби».

Умови збереження стану об?єкта оренди - забезпечення використання земельної ділянки відповідно до виду використання, дотримання умов господарювання та утримання орендованої земельної ділянки у стані не гіршому порівняно з тим, у якому вона була передана в оренду (п. 16 Договору).

Відповідно до консультаційного висновку, виданого ФОП Добрянським О.В. 17.02.2021, вартість земельної ділянки кадастровий номер 6522383400:04:010:0002 складає 6300000,00 гривень.

04.06.2020 на підставі заяви Чорноморського біосферного заповідника зареєстровано кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12020230150000719 за ч. 1 ст. 252 КК України.

Під час досудового розслідування на виконання листа Новокаховської місцевої прокуратури Державною екологічною інспекцією в Херсонській області проведено позапланову перевірку.

Як вбачається з листа Державної екологічної інспекції у Херсонській області від 30.06.2020 №1309/03-08/01-45 Інспекцією 23.06.2020 проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Олександрівською сільською радою та встановлено, що згідно з даними публічної кадастрової карти спірні земельні ділянки знаходяться в прибережній захисній смузі Ягорлицької затоки Чорного моря.

Також інспекцією встановлено, що пункти 1 та 15 договору оренди від 19.06.2019 суперечать абз. 3 ст. 85 Водного кодексу України, ч. 4 ст. 59 Земельного кодексу України в частині встановленого цільового призначення для випасання худоби та передачі земельної ділянки.

Разом з цим, пункт 22 договору оренди земельної ділянки від 19.06.2020 суперечить ст.111 Земельного кодексу України (в частині відсутності обмежень (обтяжень), незважаючи на знаходження в прибережній захисній смузі Ягорлицької затоки Чорного моря).

Державна реєстрація договору оренди здійснена за відсутності встановлених обмежень (обтяжень), що є порушенням ч. 4 ст. 111 ЗК України.

Крім цього контролюючим суб?єктом встановлено факт розорення земельної ділянки площею 350,00 га, яка частково входить до охоронної зони Чорноморського біосферного заповідника згідно з листом Чорноморського біосферного заповідника від 25.06.2020 №01-12/118/142 та Положенням про охоронну зону Чорноморського біосферного заповідника від 18.03.2008 та Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку про обмеження у використанні земель.

За результатами перевірки екологічною інспекцією 23.06.2020 складено Акт №07-14/193/20 позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, який вручено голові Олександрівської сільської ради.

Крім того, на виконання листа Новокаховської місцевої прокуратури від в 21.05.2020 №34-5435вих20 Головним управлінням Держгеокадастру в Херсонській області за участю фахівця Херсонської обласної інспекції по охороні пам?яток історії та культури, проведена перевірка дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельних ділянок 6522383400:04:010:0002 та 6522383400:04:001:1041.

Перевіркою встановлено, що орендована земельна ділянка з кадастровим номером 6522383400:04:010:0002 частково входить до охоронної зони Чорноморського біосферного заповідника, номер обтяження 009:000101:00000042, який внесено до Державного земельного кадастру у 2016 році. Зазначеним видом обмеження відповідно до ст. 40 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» встановлено, що в охоронюваних зонах не допускається будівництво промислових та інших об?єктів, мисливство, розвиток господарської діяльності, які можуть призвести до негативного впливу на території та об?єкти природно-заповідного фонду.

В порушення цих вимог у п. 22 Договору оренди земельної ділянки відомості про наявність обмежень (обтяжень) відсутні.

Також встановлено, що частина земельної ділянки 6522383400:04:010:0002 площею 224,01 га оброблена шляхом агротехнічного обробітку. При цього частина обробленої земельної ділянки площею 42,27 га розташована в межах охоронної Чорноморського біосферного заповідника.

Крім того, в порушення вимог п. 3 ст. 60 Земельного кодексу України «Прибережні захисні смуги» не встановлена прибережна захисна смуга площею не менше 2 кілометрів від урізу води.

Також встановлено, що на обробленій земельній ділянці розташовано 10 курганів, 1 з яких зруйновано, а навколо 9 інших розорена охорона зона. Загальна площа курганів склала 0,3942 га.

Вказані кургани були визначені на експлікації до Акта на право колективної власності КСП "Краснознам`янське" із визначенням №1.16.2 - землі історико-культурного призначення. Охоронна зона навколо курганів встановлена згідно з рішенням виконкому Херсонської обласної ради №633/22 від 16.11.1979, яка складає для поодиноких курганів границі охоронної зони 10м від краю насипу, границі зони забудови - 100 м від краю насипу, для курганних груп та курганних полів - 300 м від насипу крайнього кургану.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про охорону культурної спадщини» пам?ятки археології є державною власністю. Також ст. 22 цього Закону пам?ятки, їхні частини, пов?язане з ними рухоме та нерухоме майно забороняється зносити, змінювати, замінювати, переміщувати (переносити) на інші місця, а згідно ст. 37 будівельні, меліоративні, шляхові та інші роботи, що можуть призвести до руйнування, знищення чи пошкодження об?єктів культурної спадщини, проводяться тільки після повного дослідження цих об?єктів за рахунок коштів замовників зазначених робіт.

За результатами перевірки ГУ ДЗК в Херсонській області 02.06.2020 складено Акти № 306- ДК/231/АП/09-01/-20 та № 306-ДК/103/АО/10/01/-20.

Таким чином, органами контролю встановлено порушення природоохоронного та земельного законодавства, що передбачені Земельним кодексом України та ст. 40 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», а також нецільове використання орендарем земельної ділянки.

Відповідно до положень ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Статтею 124 Земельного кодексу України унормовано, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно 3 їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

3 огляду на положення статті 11 Цивільного кодексу України, статей 116, 122 Земельного кодексу України у зв?язку з прийняттям суб?єктом владних повноважень ненормативного акта виникають правовідносини, пов?язані з реалізацією певних суб?єктивних прав та охоронюваних законом інтересів. Так, у сфері земельних правовідносин відповідний ненормативний акт слугує підставою виникнення, зміни або припинення конкретних прав та обов?язків фізичних і юридичних осіб приватного права.

У зв?язку з цим рішення суб?єкта владних повноважень у сфері земельних відносин, яке має ознаки ненормативного акта та вичерпує свою дію після його реалізації, може оспорюватися з точки зору його законності, а вимога про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло право цивільне й спырны правовідносини, на яких грунтується позов, мають приватноправовий характер. У цьому випадку вимога про визнання рішення незаконним може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 Цивільного кодексу України та пред?являтися до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підгрунтям і метою пред?явлення такої позовної вимоги є оспорювання цивільного речового права особи (зокрема й права постійного користування та права оренди землі), що виникло в результаті та після реалізації рішення суб?єкта владних повноважень.

Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст.126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Також відповідно до статті 22 Земельного кодексу України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування:

а) громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства;

б) сільськогосподарським підприємствам - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

в) сільськогосподарським науково-дослідним установам та навчальним закладам, сільським професійно-технічним училищам та загальноосвітнім школам - для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства;

г) несільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям, релігійним організаціям і об?єднанням громадян - для ведення підсобного сільського господарства;

г) оптовим ринкам сільськогосподарської продукції - для розміщення власної інфраструктури.

Згідно абз. 2 ч.5 ст.20 Земельного кодексу України передбачає, що земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власникам або користувачами виключно в межах вимог користування землями певного виду використання, встановлених статтями 31, 33-37 цього Кодексу.

Зокрема, стаття 34 Кодексу передбачає, що землі для сінокосіння і випасання худоби є окремим видом використання земельних ділянок. Також цією статтею визначено виключне право громадян на оренду земельної ділянки для сінокосіння і випасання худоби із сільськогосподарського призначення.

Статтею 25 Закону України «Про оренду землі» визначено обов?язок орендаря виконувати встановлені щодо об?єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі.

Дотримуватись режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

Поняття «цільове призначення земельної ділянки» нерозривно пов?язане з поняттям «категорія земель», так як у ст. 19 ЗК України передбачено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії, однією із яких є «землі сільськогосподарського призначення». Тому, основне цільове призначення земель є критерієм їх поділу на категорії.

У межах кожної категорії земель виокремлено декілька видів цільового призначення земель, а поділ земель на окремі види цільового призначення, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, типами забудови, типами особливо цінних об?єктів визначено Класифікацією видів цільового призначення земель, затвердженого наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №548 (далі Класифікація №548).

Як передбачено Класифікацією № 548 категорія земель сільськогосподарського призначення за видами цільового призначення поділяється на чотирнадцять видів (коди 01.01-01.14), у тому числі на землі: 01.08 - «Для сінокосіння і випасання худоби».

Вказані у Класифікації № 548 «види цільового призначення земельних ділянок» за своїм змістом у нормах земельного законодавства використовується як синонім поняття «вид використання» та є тотожним поняттю «цільове призначення».

Відтак, зміна «виду цільового призначення земельних ділянок» (виду використання землі) в межах її основного цільового призначення (визначеної категорій) повинна проводитися у порядку, встановленому для зміни цільового призначення земельної ділянки.

Приймаючи п. З оскаржуваного рішення №206 від 14.06.2019 Олександрівська сільська рада послалась на наявність нерухомого майна, яке належить ТОВ "АК «Наутілус" на цій земельній ділянці, та передала останньому спірну земельну ділянку для сінокосіння та випасання худоби без врахування вимог, передбачених ст. 22 та 34 Земельного кодексу України.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Згідно з ст.134 ЗК України, земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них обєктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами

Ha конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі: розташування на земельних ділянках об?єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб; а також передачі громадянам земельних ділянок для сінокосіння і випасання худоби.

За ч.ч. 1, 2 ст. 135 ЗК України, земельні торги проводяться у формі аукціону, за результатами проведення якого укладається договір купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки з учасником (переможцем) земельних торгів, який запропонував найвищу ціну за земельну ділянку, що продається, або найвищу плату за користування нею, зафіксовану в ході проведення земельних торгів.

Продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) здійснюється виключно на земельних торгах, крім випадків, встановлених частинами другою і третьою статті 134 цього Кодексу.

Отже, сільськогосподарське підприємство, як юридична особа, має право на отримання земельної ділянки (ділянок) сільськогосподарського призначення державної чи комунальної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва виключно на конкурсних засадах, у порядку передбаченому ст. ст. 134, 135 ЗК України.

Судом встановлено, що згідно з висновком постійної комісії з питань регулювання земельних відносин Чулаківської сільської ради від 25.01.2021 зазначена земельна ділянка перепахана та засіяна зерновими сільськогосподарськими культурами, наявні виражені сліди сходів озимої пшениці, що свідчить про те, що Орендар ТОВ "АК "Наутілус" використовує земельну ділянку не за цільовим призначенням.

Також згідно з протоколом огляду місця події, проведеного дізнавачем відділу дізнання ВП №1 Скадовського РВП ГУНП в Херсонській області Кристі Я. в рамках кримінального провадження №12020230150000719 від 25.02.2021, за участю спеціаліста із земельних питань Чулаківської сільської ради Сімчука В.В., спеціаліста Чорноморського біосферного заповідника Королесова Ю.Є., орендована земельна ділянка входить до охоронної зони Чорноморського біосферного заповідника, на ній видно сліди агротехнічного втручання (засіяно озимою пшеницею), наявні кургани.

Крім того, згідно з актом обстеження від 25.02.2021 нерухоме майно на вказаній земельній ділянці відсутнє.

Також факт відсутності нерухомого майна на спірній земельній ділянці підтверджено і витягом з Державного реєстру речових прав на нерухом майно, відповідно до якого кошара №2 знаходиться в с. Очаківське, Голопристанського району, вул. Степова, б/н.

Окрім цього, відповідно до договору оренди від 19.06.2019 земельна ділянка кадастровий номер 6522383400:04:001:1041 також надана розміщення цієї ж кошари.

При цьому цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду, визначено для сінокосіння та випасання худоби, а не для обслуговування об?єкту нерухомого майна.

Також земельна ділянка, яка передана в оренду площею 350 га, значно перевищує площу нерухомого майна.

Таким чином, відсутність об?єкта нерухомості, на земельній ділянці з кадастровим номером 6522383400:04:010:0002, є підставою для визнання договору оренди недійсним, оскільки передача земельної ділянки комунальної власності проводиться виключно на конкурсних засадах, у порядку передбаченому Земельним кодексом України.

Отже п.2 рішення Олександрівської сільської ради N? 206 від 14.06.2019, яким передано ТОВ "АК "Наутілус" земельну ділянку, кадастровий номер 6522383400:04:010:0002, прийнято у порушення вимог ст. 123, 4.2 ст. 124, ч.1 ст.134 ЗК України.

Розорена земельна ділянка також входить до охоронної зони Чорноморського біосферного заповідника, що накладає додаткові обмеження в її використанні.

Згідно постанови Ради народних комісарів УСРР №172 від 14.07.1927 «Про утворення надморських заповідників на берегах Чорного та Озовського морів» створений морський заповідник, до якого увійшов острів «Тендер», солонцювата смуга вздовж берегу Тендрівського лиману територію на Кінбунскій косі. Острови на Чорному морі, острів Джариогач та встановлено морські смуги.

Указами Президентів України №457/93 від 12.05.1998 та №100/2009 від 25.02.2009 територія Чорноморського біосферного заповідника розширена.

Відповідно до Положення про Чорноморський біосферний заповідник, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України №471 від 04.12.2015 ( п. 2.1.) біосферний заповідник створено з метою збереження типових та унікальних природних комплексів та об?єктів, розташованих на його території, посилення охорони водно-болотних угідь міжнародного значення, а також вивчення основних природних і антропогенних процесів та явищ, розроблення наукових основ охорони природи. Територія Біосферного заповідника враховується в усіх видах землевпорядної, містобудівної та проектної документації (п. 4.1 Положення).

Для Біосферного заповідника встановлюється диференційований режим охорони, відтворення та використання природних комплексів згідно з функціональним зонуванням.

Слід також зазначити, що постановою Ради Міністрів Української РСР від 02.11.1978 №524 встановлено охоронну зону навколо Чорноморського біосферного заповідника у Голопристанському районі.

Розпорядженням голови Херсонської обласної державної адміністрації від 18.09.2008 №294 затверджено Положення про охоронну зону Чорноморського біосферного заповідника.

Відповідно до п. 3 Положення охоронна зона ЧБ3 утворена без 7 вилучення земель, що вона займає, із господарчого користування, із введенням на ній обмежень господарчої діяльності. Землекористувачі, на полях яких знаходиться охоронна зона ЧБЗ, здійснюють свою господарчу діяльність із суворим додержанням встановленого для охоронних зон режиму і несуть відповідальність за його дотримання згідно з чинним законодавством.

Відповідно до п 4 Положення режим охоронної зони ЧБ3 встановлений відповідно до вимог статей 39-40 Закону України «Про природно-заповідний фонд України».

На території охоронної зони ЧБ забороняється розорювання гнізд птахів, нір тварин, збирання яєць, рибальство; полювання як аматорське, так і промислове; орання масивів сільськогосподарських угідь (крім оранки 145 га рисових ланів), здійснення інших видів суцільного пошкодження грунтового покриву; застосування хімічних засобів захисту лісових сільськогосподарських культур; будівництво будь-яких нових об?єктів, за винятком споруд, необхідних для забезпечення збереження заповідних природних комплексів; влаштування або розміщення місць масового відпочинку населення; скид зрошувальних, дренажних та стічних вод у водоймища; розташування складів добрив, отрутохімікатів та аеродромів сільськогосподарської авіації; захоронення відходів та сміттєзвалища; провадження інших видів господарчої діяльності, що негативно впливають або можуть негативно вплинути на природні комплекси заповідних територій (акваторій).

Пунктом 5 Положення встановлено, що у межах охоронної зони ЧБЗ обмежується випас худоби (не допускається перевипас), лісорозведення та лісокористування.

Відповідно до Порядку організації територій Чорноморського біосферного заповідника та Витягу з Державного земельного кадастру про обмеження у використанні земель 17.11.2016 до Державного земельного кадастру внесено відомості про охоронну зону навколо Чорноморського біосферного заповідника на території Голопристанського району. Площа земельної ділянки, на яку поширюється обмеження становить 600,00 га, строк дії обмеження постійний.

Як вбачається з виготовленого картографічного зображення до протоколу огляду місця події від 25.02.2021 орендована земельна ділянко частково входить до охоронної зони ЧБЗ, тому відомості про зазначення обмеження (обтяження) повинні були бути вказані в договорі оренди земельної ділянки від 19.06.2019.

Частиною 3 ст.152 Земельного кодексу України передбачено, що одним із способів захисту прав на земельні ділянки є визнання недійсними рішені органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно із ст.170 ЦК України держава набуває і здійснює цивільні права та обов?язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Згідно ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою статті 203 цього Кодексу. Даною нормою передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч.3 ст.215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно із ст.6 Закону України „Про оренду землі" орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Договір оренди земельної ділянки укладено на підставі рішення Олександрівської сільської ради № 206 від 14.06.2019.

Проте, як встановлено судом, наведене рішення є таким, що прийнято всупереч вимогам законодавства України та підлягає визнанню недійсним.

Частиною 2 ст.16 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Олександрівською сільською радою допущено порушення при укладанні наведеного договору оренди земельної ділянки статей щодо підстав набуття права оренди земельної ділянки та наведені обставини, є достатньою підставою для визнання спірного договору недійсним.

Відповідно до ч.3 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Характерною ознакою такого позову є протиправне вчинення перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.

Другою умовою застосування негаторного позову має бути відсутність між позивачем і відповідачем договірних відносин, адже в разі наявності таких відносин власник здійснює захист порушеного права власності зобов`язально-правовими засобами.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц та Верховний Суд у постанові від 11.01.2023 у справі № 924/820/21 прийшли до висновку, що якщо особа неправомірно заволоділа земельною ділянкою державної або комунальної власності, набуття права власності на яку згідно законодавства неможливе, то зайняття такої ділянки або державну реєстрацію прав власності на неї за приватною особою слід розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади і таке право захищається негаторним позовом.

Зазначений позов негаторного характеру можливо пред`явити протягом усього часу існування порушення прав законного власника земельної ділянки.

Частиною 1 ст.5 та частиною 1 ст.27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення, меліоративні мережі, складові частини меліоративної мережі. Державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться, у тому числі, на підставі інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Верховний Суд у постанові від 04.11.2020 у справі № 910/7648/19 зазначив, що з 16.01.2020 законодавець вже виключив такий спосіб захисту порушених речових прав як скасування запису про проведену державну реєстрацію права, а відтак апеляційний суд помилково зазначив про необхідність застосування позивачем способу судового захисту, який у практичному аспекті не зможе забезпечити і гарантувати позивачу відновлення порушеного права, а отже не спроможний надати особі ефективний захист її прав.

Аналогічні правові висновки наведені у постановах Верховного Суду від 23.06.2020 у справах № 906/516/19, № 905/633/19, № 922/2589/19, від 30.06.2020 у справі № 922/3130/19 та від 03.09.2020 у справі № 914/1201/19. Державний реєстратор, зокрема і приватний нотаріус, зобов`язаний виконати рішення суду щодо скасування державної реєстрації речового права або його обтяження незалежно від того, чи був цей реєстратор залучений до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, чи не був залучений (постанова Великої палати Верховного Суду від 01.04.2020 у справі № 520/13067/17).

Оскільки державна реєстрація речових прав на нерухоме майно є офіційним визнанням і підтвердженням державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, відповідний запис формально наділяє відповідача певними юридичними правами щодо земельної ділянки і одночасно створює перешкоди для реалізації своїх прав законному власнику державі (ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Разом з тим, державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації.

При дослідженні судом обставин наявності в особи права власності необхідно передусім встановити підставу, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.01.2020 у справі № 910/10987/18).

Отже, державна реєстрація у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права приватної власності на об`єкт з обмеженою оборотоздатністю (у цьому випадку на земельну ділянку з родовищем корисних копалин) за особою, яка не має на нього жодних прав, є перешкодою в реалізації державою речових прав на зазначений об`єкт.

Статтею 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, відповідні права припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень.

Таким чином, з метою реального поновлення інтересів держави у спірних правовідносинах доцільним є обрання способу захисту порушеного права шляхом скасування рішень державного реєсмтратора та припинення права власності відповідача на земельні ділянки шляхом скасування державної реєстрації.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»).

Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

На позивача покладений обов`язок обґрунтувати суду свої вимоги поданими до суду доказами, тобто, довести, що права та інтереси позивача дійсно порушуються, оспорюються чи не визнаються, а тому потребують захисту.

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до ст.7 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин.

Наведена норма кореспондується зі ст.46 Господарського процесуального кодексу України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Вказані положення передбачають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.

Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Приписи ст. 3, 15, 16 Цивільного кодексу України передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду спору має бути встановлено не лише наявність підстав на які позивач посилається в обґрунтування своїх позовних вимог, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.

Таким чином, позивач довів перед судом відповідними засобами доказування наявності підстав для задоволення позову.

Відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

За результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам позивача у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст.ст.75-79, 86 ГПК України, суд вважає обґрунтованими та правомірними позовні вимоги прокурора про визнання недійсними пункту рішення та договору оренди, про скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрна компанія "Наутілус" на земельну ділянку площею 350,00 га з кадастровим номером 6522383400:04:010:0002 та поверненя земельної ділянки Чулаківській сільській раді Скадовського району Херсонської області.

За таких обставин суд дійшов висновку про повну обгрунтованість позовних вимог, заявлених прокурором.

Згідно з ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно з п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на зазначене, враховуючи, що позов визнано обґрунтованим судом в повному обсязі, судові витрати у справі по сплаті судового збору покладаються на відповідача у справі.

Керуючись ст. ст.129, 232, 233, 236-238, 240-241,331 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним пункту 2 рішення від 19.06.2019 № 206 Олександрівської сільської ради Голопристанського району "Про передачу в оренду земельних ділянок".

3. Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 19.06.2019 № б/н, укладений між Олександрівською сільською радою (нині Чулаківською сільською радою) Голопристанського (Скадовського) району Херсонської області (75635, Херсонська область, Скадовський район, с. Чулаківка, вул. Жовтнева, код ЄДРПОУ 26432553) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аграрна компанія "Наутілус" (75640, Херсонська область, Скадовський район, с. Очаківське, вул. Степова, 4, код ЄДРПОУ 43011246), кадастровий номер 6522383400:04:010:0002, площею 350,0га, цільове призначення для сінокосіння та випасання худоби.

4. Скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди №47522816 від 25.06.2019 з одночасним припиненням такого права оренди земельної ділянки кадастровий номер 6522383400:04:010:0002, площею 350,0 га.

5. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрна компанія "Наутілус" (75640, Херсонська область, Скадовський район, с. Очаківське, вул. Степова, 4, код ЄДРПОУ 43011246) повернути у власність територіальної громади в особі Чулаківської сільської ради Скадовського району Херсонської області (75635, Херсонська область, Скадовський район, с. Чулаківка, вул. Жовтнева, код ЄДРПОУ 26432553) земельну ділянку площею 350,00 га з кадастровим номером 6522383400:04:010:0002, яка розташована на території Чулаківської сільської ради Скадовського району Херсонської області (до ліквідації Олександрівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області).

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрна компанія "Наутілус" (75640, Херсонська область, Скадовський район, с. Очаківське, вул. Степова, 4, код ЄДРПОУ 43011246) на користь Херсонської обласної прокуратури (вул. Михайлівська, 33, м. Херсон, 01011, код ЄДРПОУ 04851120, р/р UА568201720343100001000002291, ДКСУ м.Київ, МФО 820172) судовий збір в розмірі 9 252 (Дев`ять тисяч двісті п`ятдесят дві) грн.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення у порядку, передбаченому ст.257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 26 березня 2025 р.

Суддя Т.Г. Пінтеліна