Рішення

від 26.03.2025 по справі 922/4526/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" березня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/4526/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Мужичук Ю.Ю.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 85, код ЄДРПОУ 19480600) до Харківського державного професійно-педагогічного фахового коледжу імені В.І.Вернадського (61001, м. Харків, пр. Героїв Харкова, 24, код ЄДРПОУ 02501137) про стягнення коштів без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" звернулося до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до Комунального некомерційного підприємства Харківського державного професійно-педагогічного фахового коледжу імені В.І. Вернадського про стягнення з відповідача на свою користь заборгованості в розмірі 992226,51 грн, з яких:

- 432097,87 грн - основний борг за поставлену електричну енергію;

- 239310,25 грн - 15% річних, 221902,57 грн - інфляційних втрат, 98915,82 грн - пені.

Також, позивач просить стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору у розмірі 14883,40 грн.

Позивач просив визнати цю справу малозначною та розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач, в порушення умов Договору про реструктуризацію заборгованості №44/6-86 від 14.08.2024, що укладений між сторонами у зв`язку із невиконанням відповідачем публічного договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", не здійснив своєчасне погашення заборгованості.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/4526/24. Справу №922/4526/24 визнано малозначною та постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою від 17.02.2025 Господарський суд Харківській області на підставі ч. 11 ст. 176 ГПК України залишив без руху позовну заяву Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго". Надав Державному підприємству зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" строк п`ять днів з дня вручення йому цієї ухвали для усунення недоліків, а саме на подання до Господарського суду Харківської області позовної заяви до Харківського державного професійно-педагогічного фахового коледжу імені В.І.Вернадського із зазначенням правових підстав позову.

Позивач надав суду 21.02.2025 заяву про усунення недоліків позовної заяви за вх. № 4733, в якій на виконання вимог ухвали суду від 17.02.2025 виклав правові підстави позову та просить суд долучити до матеріалів судової справи документи додані до заяви.

27.02.2025 до Господарського суду Харківської області через систему Електронний суд надійшов відзив на позовну заяву представника Комунального некомерційного підприємства Харківського державного професійно-педагогічного фахового коледжу імені В.І.Вернадського (вх. №5275), в якому відповідач просить поновити процесуальний строк для подання відзиву на позовну заяву; у задоволенні позовних вимог по справі № 922/4526/24 відмовити в повному обсязі; у разі стягнення 241053,91 грн заборгованості по рахунку №000002501137/19/001/11659 від 17.02.2021, 189729,13 грн (з ПДВ), заборгованості по рахунку №000002501137/19/002/14968 від 15.03.2621, 1144,19 грн (з ПДВ) заборгованості по рахунку №000002501137/19/003/18759 від 12.04.2021,170,64 грн. (з ПДВ) заборгованості по рахунку №000002501137/19/006/50814 від 10.07.2023 зменшити розмір штрафних санкцій до 100 грн.

Заперечуючи проти позову відповідач вказує про те, що між сторонами існували договірні відносини у вигляді публічного договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії". Комерційна пропозиція №3 від 07.06.2019 є єдиною пропозицією, яка діяла на час спірних правовідносин. В подальшому між сторонами укладено договір про реструктуризацію заборгованості №44/6-86 від 14.08.2024, яка змінила строк виконання зобов`язання. Відповідач зазначає про те, що в договорі про реструктуризацію заборгованість по сплаті пені, інфляційних втрат та 15% річних визначена невірно, оскільки, відповідно до комерційної пропозиції №3 від 07.06.2019 сторони домовились, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання або неналежне виконання зобов`язання припиняється через один рік від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (п. 13.1 комерційної пропозиції) та виклав у відзиві контррозрахунок вищевказаних санкцій. Вказав, що укладенням договору про реструктуризацію заборгованості №44/6-86 від 14.08.2024 сторони змінили строк виконання грошового зобов`язання щодо основної заборгованості та штрафних санкцій. Надав свій розрахунок. Також зазначив, що позивачем до суду не надано підтвердження користування електричною енергією відповідачем, що, на думку відповідача свідчить про відсутність підстав стягнення основної суми заборгованості.

Також, відповідач зазначив про неправомірне нарахування позивачем пені, інфляційних та 3% річних оскільки відповідно до п.5.12 Договору про постачання електричної енергії постачальником останньої надії зазначено, що графік погашення заборгованості оформлюється окремим договором про реструктуризацію заборгованості, однак договір про реструктуризацію не є самостійним правочином у розумінні ст. 509 ЦК України, а є лише похідним правочином від договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії, а тому додаткові нарахування не передбачені, ані вказаним договором, ані комерційною пропозицією. Крім того, відповідач заявив клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій до 100 грн вказав про майновий стан учбового закладу, зокрема згідно балансу за 2021 рік залишок коштів складав 47 395 грн, відповідно до балансу за 2022 залишок коштів складав 138 524 грн, відповідно до балансу за 2023 рік залишок коштів складав 103 616, а тому відповідач не має можливості розрахуватись із основною заборгованістю, не кажучи вже про штрафні санкції.

10.03.2025 від позивача у справі до суду надійшла відповідь на відзив (вх. №6094), в якій позивач, посилаючись на умови договору про реструктуризацію заборгованості №44/6-86 від 14.08.2024, відхиляє доводи викладені відповідачем у відзиві на позовну заяву та просить позов задовольнити.

13.03.2025 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив по справі (вх.№6546), зі змісту яких вбачається, що відповідач не визнає заборгованість в повному обсязі. Також вказує, що укладенням договору про реструктуризацію заборгованості №44/6-86 від 14.08.2024 сторони змінили строк виконання грошового зобов`язання щодо основної заборгованості та штрафних санкцій. Зазначає, що нарахування 15% річних, інфляційних втрат та пені за невиконання договору про реструктуризацію не передбачені, оскільки він є похідним правочином від договору про постачання електричної енергії.

Суддя Мужичук Ю.Ю. у період з 24.02.2025 по 28.02.2025 включно згідно наказу Голови Господарського суду Харківської області №18-к від 18.02.2025 "Про направлення на навчання суддів" знаходилась на заняттях Харківського регіонального відділення Національної школи суддів України.

Також, суддя Мужичук Ю.Ю. у період з 03.03.2025 по 07.03.2025 знаходилась на лікарняному.

Таким чином, наступним робочим днем судді Мужичук Ю.Ю. за датою подання відзиву на позовну заяву є 10.03.2025 перший робочий день після виходу з лікарняного.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.03.2025 продовжено розгляд справи №922/4526/24.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.03.2025 клопотання представника відповідача про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву задоволено. Поновлено відповідачу процесуальний строк на подання відзиву на позов та прийнято відзив на позов відповідача (вх. №5275 від 27.02.2025) до розгляду. Прийнято відповідь на відзив позивача (вх. № від 10.03.2025) до розгляду.

13.03.2025 від відповідача у справі через систему «Електронний суд» надійшла заява заперечення на відповідь на відзив по справі (вх.№6546), в якій відповідач заперечує проти доводів позивача та просить у задоволенні позовних вимог по справі № 922/4526/24 відмовити в повному обсязі; у разі стягнення заборгованості зменшити розмір штрафних санкцій до 100 грн.

20.03.2025 через систему «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання про долучення доказів (вх.. №7168/25), яким просить долучити до матеріалів справи листи відповідача, яким підтверджується його заборгованість та якими він просить укласти договір про реструктуризацію заборгованості.

В цей же день за вх. № 7160/25 через систему «Електронний суд» від позивача з посиланням на ст.169 ГПК України надійшли пояснення. В поясненнях зазначає, що відповідач сам звернувся до позивача із проханням укласти договір реструктуризації заборгованості. На підтвердження вказаних обставин надає відповідні листи. Отже, вважає невизнання заборгованості під час розгляду справи судом, суперечливою поведінкою відповідача.

20.03.2025 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшли заперечення (вх.. №7234/25), в яких просить відмовити у долученні пояснень від 20.03.2025 до матеріалів справи.

Суд зазначає, що згідно з приписами ст.118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до положень ст. 119 суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

З урахуванням того, що клопотання про долучення доказів (вх.. №7168/25) та пояснення за вх. № 7160/25 надійшли із закінченням строку на їх подання та без заяви про поновлення такого строку, суд залишає вказані документи без розгляду.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне:

14 серпня 2024 року між Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (постачальник за договором, далі - позивач) та Харківським державним професійно-педагогічним фаховим коледжем імені В.І.Вернадського (споживач за договором, далі - відповідач) укладено Договір №44/6-86 про реструктуризацію заборгованості (далі - Договір).

Сторони дійшли згоди що цей Договір про реструктуризацію заборгованості є невід`ємною частиною Договору про постачання електричної енергії постачальником останньої надії (далі Договір про постачання електричної енергії постачальником останньої надії) та укладається Сторонами на підставі положень п. 5.12. Договору про постачання електричної енергії постачальником останньої надії та п. 5.12. Типового договору про постачання електричної енергії постачальником останньої надії, який є Додатком 7 до Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (п.1.1. договору).

Згідно з п.1.2 Договору сторони підтвердили, що у відповідача перед позивачем станом на дату укладання цього договору існує заборгованість за договором про постачання електроенергії постачальником останньої надії за січень - березень 2021 року, червень 2023 року на загальну суму 928 478,11 грн, з них:

- 241053,91 грн (з ПДВ) заборгованість по рахунку № 000002501137/19/О01/11659 від 17.02.2021 за спожиту в січні 2021 року електричну енергію по зоні оператора системи розподілу АТ ХАРКІВОБЛЕНЕРГО;

- 189729,13 грн (з ПДВ) заборгованість по рахунку № 000002501137/19/О02/14968 від 15.03.2021 за спожиту в лютому 2021 року електричну енергію по зоні оператора системи розподілу АТ ХАРКІВОБЛЕНЕРГО;

- 1144,19 грн (з ПДВ) заборгованість по рахунку №000002501137/19/О03/18759 від 12.04.2021 за спожиту в березні 2021 року електричну енергію по зоні оператора системи розподілу АТ ХАРКІВОБЛЕНЕРГО;

- 170,64 грн (з ПДВ) заборгованість по рахунку № 000002501137/19/О06/50814 від 10.07.2023 за спожиту в червні 2023 року електричну енергію по зоні оператора системи розподілу АТ ХАРКІВОБЛЕНЕРГО;

- 496380,24 грн майнових втрат Постачальника (пені, інфляційних втрат та 15% річних) нарахованих відповідно до положень Комерційної пропозиції для постачання електричної енергії споживачам постачальником останньої надії, а саме:

- інфляційні нарахування (втрати) на заборгованість Споживача за спожиту в січні - березні 2021 року, червні 2023 року електричну енергію постачальника останньої надії, станом на 30.06.2024, становлять 207526,67 грн;

- 15% річних, що нараховані на заборгованість Споживача за спожиту в січні - березні 2021 року, червні 2023 року електричну енергію постачальника останньої надії, станом на 07.08.2024, становлять 221247,14 грн.

- пеня, що нарахована на заборгованість Споживача за спожиту в січні - березні 2021 року, червні 2023 року електричну енергію постачальника останньої надії, станом на 23.02.2022, становить 67606,43 грн.

Розрахунок майнових втрат Постачальника (інфляція та 15% річних) та/або штрафних санкцій (штраф, пені) додається до цього Договору та є його невід`ємною частиною.

У пункті 2.1. договору сторони дійшли згоди реструктуризувати заборгованість за січень - березень 2021, червень 2023 року в сумі 928 478,11 грн на умовах, викладених в п.2.2. цього Договору.

Відповідно до п. 2.2. Договору з дня підписання цього договору до 29 серпня 2024 року, а Споживач зобов`язується погасити заборгованість, зазначену в п.1.2. цього Договору шляхом перерахування грошових коштів на зазначені Постачальником рахунки та здійснювати поточну оплату спожитої електроенергії в порядку, передбаченому Договором про постачання електричної енергії постачальником останньої надії, відповідно до такого графіку погашення заборгованості та інших платежів за цим Договором, а саме:

- до 15.08.2024 року сплатити пеню, інфляційні втрати, 15% річних у розмірі 496 380,24 грн;

- до 29.08.2024 року сплатити заборгованість за електроенергію у розмірі 432 097,87 грн. Всього на суму 928478,11 грн.

Згідно з п. 4.1.3. договору сторони погодили, що споживач зобов`язується сплатити штрафні санкції за невиконання графіку погашення заборгованості, встановленого пунктом 2.2. Договору, а також інфляційні нарахування та 15% річних від суми несплачених відповідно до графіку платежів.

Оплата заборгованості за спожиту електричну енергію здійснюється Споживачем на поточний рахунок - із спеціальним режимом використання Постачальника НОМЕР_1 у ТВБВ №10026/0104 філії-Головного управління по м. Києву та Київській області АТ Ощадбанк, ЄДРПОУ 19480600, ІПН 194806026654 (п.5.1. договору).

Оплата нарахованих та встановлених в п.1.2 цього Договору інфляційних втрат, пені та 15% річних здійснюється Споживачем на поточний рахунок Постачальника: UA458201720355340299019480600 в ГУДКСУ у Київській області, ЄДРПОУ 19480600, ІПН 194806026654 або на інший рахунок Постачальника зазначений в рахунку (п.4.2. договору).

Зобов`язання Споживача із сплати чергового платежу вважаються виконаними за умови надходження на рахунок Постачальника коштів у строк та сумі, що встановлені графіком погашення заборгованості, відповідно по положень п.2.2. цього Договору (п.4.3 договору).

У пункті 6.1. Договору сторони погодили, що за несплату або внесення платежів, передбачених цим Договором, з порушенням термінів, визначених п.2.2. цього Договору, Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

За несплату або за внесення платежів, передбачених цим Договором, з порушенням термінів, визначених п.2.2. цього Договору, Споживач сплачує Постачальнику інфляційні втрати та 15% річних за кожен день прострочення платежу по цьому Договору, враховуючи день фактичної оплати. (п.6.2. договору)

В пункті 7.1. сторони погодили, що цей договорі набирає чинності з дня підписання і діє до 29 серпня 2024 року, але в будь-якому разі до повного виконання Споживачем зобов`язань за цим Договором.

В п.9.1. сторони підтверджують, що цей Договір підписано ними з усвідомленням його предмета та всіх умов, а також уповноваженими на його підписання представниками сторін.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2018 року №1023-р (зі змінами) ДПЗД Укрінтеренерго визначено постачальником останньої надії (далі - ПОН) на період з 01.01.2019 по 31.12.2024.

Положенням ст. 64 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що постачальник "останньої надії" здійснює постачання електричної енергії в порядку, визначеному Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018 (надалі - ПРРЕЕ), на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником останньої надії, що затверджується Регулятором, та є публічним договором приєднання споживача ПОН. Договір регулює порядок та умови продовження постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" споживачу ПОН, у разі, якщо обраний споживачем електропостачальник неспроможний постачати електричну енергію, до моменту обрання споживачем ПОН нового електропостачальника або припинення постачання у передбачених чинним законодавством чи Договором випадках та є укладеним сторонами, керуючись статтями 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу (пунктом 3.4.4 ПРРЕЕ).

Зокрема, 27.12.2018 року на виконання ч. 11 ст. 64 Закону України "Про ринок електричної енергії", п. 3.4.1 ПРРЕЕ, ДПЗД "Укрінтеренерго", як постачальником "останньої надії", на своєму офіційному веб-сайті у мережі Інтернет за адресою www.uie.Kiev.ua розміщено: порядок приєднання до умов договору; договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії"; комерційні пропозиції до договору.

Пунктом 3.1.7. ПРРЕЕ Договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача за заявою-приєднання до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, розміщеної на офіційному вебсайті електропостачальника.

В період за січень - березень 2021 діяла Комерційна пропозиція №3, в червні 2023 діяла Комерційна пропозиція №5.

Відповідно до п.4.1. комерційної пропозиції № 3 споживач сплачує 100% від орієнтовної вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії за розрахунковий період протягом 5 банківських (робочих) днів з моменту отримання Споживачем рахунку.

У разі не отримання рахунку Споживач зобов`язується здійснити 100% оплату самостійно (без рахунку) на поточний рахунок Постачальника, зазначений у Договорі, не пізніше ніж за 1 банківський (робочий) день до початку розрахункового періоду, виходячи з прогнозованого обсягу споживання електричної енергії у розрахунковому періоді та діючої у розрахунковому періоді ціни на електричну енергію. Ця норма не застосовується до акцептування умов Договору, порядок якого визначений пунктом 7.1. даної комерційної пропозиції.

Орієнтовна вартість розраховується шляхом множення прогнозованого обсягу споживання електричної енергії на ціну, за якою здійснюється постачання електричної енергії Постачальником. Прогнозований обсяг споживання електричної енергії визначається на підставі даних, отриманих Постачальником від Оператора системи розподілу (передачі) (далі - ОС).

Остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію в розрахунковому періоді здійснюється Споживачем на підставі виставленого Постачальником рахунку до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, розмір якого визначається як різниця між вартістю купованої Споживачем електричної енергії, зазначеної в Акті купівлі-продажу, та сумарною оплатою Споживачем за розрахунковий період з урахуванням ПДВ (п.4.2. комерційної пропозиції № 3).

Згідно з п 4.1. комерційної пропозиції № 5 Споживач сплачує 100% від орієнтовної вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії за розрахунковий період протягом 5 банківських (робочих) днів з моменту отримання Споживачем рахунку.

У разі не отримання рахунку Споживач зобов`язується здійснити 100% оплату самостійно (без рахунку) на поточний рахунок Постачальника, зазначений у Договорі, не пізніше ніж за 1 банківський (робочий) день до початку розрахункового періоду, виходячи з прогнозованого обсягу споживання електричної енергії у розрахунковому періоді та діючої у розрахунковому періоді ціни на електричну енергію.

Орієнтовна вартість розраховується шляхом множення прогнозованого обсягу споживання електричної енергії на ціну, за якою здійснюється постачання електричної енергії Постачальником. Прогнозований обсяг споживання електричної енергії визначається на підставі даних, отриманих Постачальником від Оператора системи розподілу (передачі) (далі - ОС).

Пуктом 4.2. комерційної пропозиції № 5 встановлено, що Остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію в розрахунковому періоді здійснюється Споживачем на підставі виставленого Постачальником рахунку до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, розмір якого визначається як різниця між вартістю купованої Споживачем електричної енергії, зазначеної в Акті купівлі-продажу, та сумарною оплатою Споживачем за розрахунковий період з урахуванням ПДВ, або самостійно (без рахунку) не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду на поточний рахунок Постачальника, зазначений у Договорі.

В пункті 6.1. комерційної пропозиції № 3 вказано, що за внесення передбачених умовами Договору платежів з порушенням термінів, визначених даною комерційною пропозицією, Постачальник має право нарахувати Споживачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Споживач зобов`язується сплатити пеню на підставі рахунку Постачальника.

Згідно з п. 6.1. комерційної пропозиції № 5 за внесення передбачених умовами Договору платежів з порушенням термінів, визначених даною комерційною пропозицією, Постачальник має право нарахувати Споживачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Споживач зобов`язується сплатити пеню на підставі рахунку та/або вимоги (претензії) Постачальника.

Нарахування пені та інших видів відповідальності, що визначені законом та цим договором (15 % річних, інфляція) за невиконання грошового зобов`язання на підставі отриманого споживачем рахунку, починається на наступний день після закінчення терміну, встановленого договором на оплату рахунку.

У разі відсутності доказу вручення рахунку споживачу, пеня та інші види відповідальності визначені законом та цим договором (15 % річних, інфляція) за невиконання грошового зобов`язання за цим Договором починають нараховуватися Постачальником з 21 календарного дня після закінчення розрахункового періоду.

Пунктом 7.4 розділу 7 комерційних пропозицій № 3, 5 встановлено, що Споживач, який прострочив виконання грошового зобов`язання з оплати електроенергії, на вимогу Постачальника зобов`язаний, крім оплати штрафних санкцій та збитків, сплатити суму боргу за електроенергію з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення зобов`язання, а також п`ятнадцять процентів річних від простроченої суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов`язання.

Пунктом 13.1. комерційних пропозицій № 3, 5 встановлено, що сторони домовились, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання або неналежне виконання зобов`язання припиняється через один рік від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Сплата штрафних санкцій (штраф, пеня) не звільняє Споживача від обов`язку відшкодувати Постачальнику в повному обсязі збитки, спричинені порушенням умов Договору.

Позивач вказує, що зобов`язання встановлені умовами договору №44/6-86 про реструктуризацію заборгованості від 14.08.2024 відповідачем не виконані, заборгованість у розмірі 928478,11 грн погоджена сторонами у пункті 1.2. договору у строки погоджені сторонами у пункті 2.2. договору відповідачем не погашена, що зумовило звернення позивача до суду із даним позовом про стягнення вказаної суми з відповідача в примусовому порядку.

Також, у зв`язку із простроченням погашення суми заборгованості у розмірі 928478,11 грн позивачем нараховано та заявлено до стягнення санкції за невиконання відповідачем умов договору №44/6-86 про реструктуризацію заборгованості від 14.08.2024, зокрема: інфляційні втрати у розмірі 14375,90 грн, 15% річних у розмірі 18063,11 грн та пеню у розмірі 31309,39 грн, що нараховані позивачем за період з 30.08.2024 по 09.12.2024.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог та доказам, які надані у справі, суд виходить з наступного.

Спір у справі виник з підстав несплати відповідачем заборгованості перед позивачем за Договором про реструктуризацію заборгованості №44/6-86 від 14.08.2024, якою сторони погодили погашення заборгованості за публічним договором про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії».

Пунктом 1 частини 2 ст.11 Цивільного кодексу України унормовано, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з пунктом 1 частини 2статті 11 Цивільного Кодексу України(далі -ЦК України), підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно з частиною 1статті 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (частина першастатті 173 Господарського кодексу України).

Згідностаттею 509 ЦК України,статтею 173 Господарського кодексу України(далі -ГК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтями525,526 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно достатті 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно дозакону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбаченихзаконом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 265 Господарського кодексу Українипередбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) в зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідностатті 712 Цивільного кодексу Україниза договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1, 2статті 714 Цивільного кодексу Україниза договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановленозакономабо не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно дост. 275 Господарського кодексу Україниза договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно з ч. 6, ч. 7ст. 276 ГК Українирозрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону; оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.

Статтею 655 Цивільного кодексу Українипередбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частина першастатті 692 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1статті 530 Цивільного кодексу Україниякщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зістаттею 610 Цивільного кодексу Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина першастатті 612 Цивільного кодексу України).

Стаття 611 ЦК Українипередбачає, що у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ч.1ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ч. 1ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1ст. 628 ЦК Українипередбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В силуст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначенізаконом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 629 ЦК Українипередбачено, що договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно дост. 625 ЦК Україниборжник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1ст. 651 ЦК Українизміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

У ч.1ст. 653 ЦК Українивказано, що у разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.

Згідно з ч. 3ст. 653 ЦК Україниу разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Як вбачається з матеріалів справи, з огляду на наявність заборгованості відповідача перед позивачем з оплати за спожиту електричну енергію, 14.08.2024 між Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" та Комунальним некомерційним підприємством Харківського державного професійно-педагогічного фахового коледжу імені В.І. Вернадського укладено Договір №44/6-86 від 14.08.2024 про реструктуризацію заборгованості за постачання електричної енергії постачальником "останньої надії". Предметом Договору №44/6-86 від 14.08.2024 є реструктуризація заборгованості за постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" на загальну суму 928478,11 грн строком з 14.08.2024 до 29.08.2024. Вказана сума заборгованості сторонами погоджена у пункті 1.2. договору. Із змісту договору встановлено, що заборгованість за електричну енергію становить 432097,87 грн, пеня, інфляція та 15% річних 496380,24грн , строк повернення відповідачем зазначеної суми сторонами погоджена в п.2.2. договору. Умовами вказаного Договору визначено графік погашення заборгованості та відповідальність за порушення цих зобов`язань.

Судом установлено, що заборгованість відповідача перед позивачем за електричну енергію за період з січня по березень 2021 та червень 2023року склала суму 432097,87 грн грн., що погоджено сторонами шляхом підписання Договору №44/6-86 від 14.08.2024 про реструктуризацію заборгованості справи та не спростовано відповідачем.

Доказів сплати заборгованості суду не надано.

Невизнання відповідачем суми основного боргу у запереченнях на відповідь на відзив суд оцінює критично. При цьому суд враховує, що у відзиві на позовну заяву відповідач не зазначає про невизнання суми основного боргу. Також, виходячи саме із пред`явленої до стягнення позивачем суми основного боргу за електричну енергію, відповідач подає контррозрахунок штрафних санкцій, нарахованих на суму боргу в розмірі 432097,87грн.

Як вбачається із відзиву на позов відповідач вказує: «відтак, прострочення відповідачем грошового зобов`язання зі сплати заборгованості у сумі 432097,87грн за спожиту електроенергію у січні-березні 2021, червня 2023 року розпочалося з 30.08.2024, а тому позивачем помилково здійснено нарахування пені, інфляційних втрат та 15% річних за загальний період, оскільки договором про реструктуризацію сторони за взаємною згодою змінили строк погашення заборгованості.

Також суд бере до уваги п.9.1. Договору №44/6-86 від 14.08.2024 про реструктуризацію заборгованості, яким сторони підтверджують, що цей Договір підписано ними з усвідомленням його предмета та всіх умов, а також уповноваженими на його підписання представниками сторін, предмет та умови цього Договору та висновує, що наявність основного боргу в розмірі 432097,87грн. є доведеною та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи наведене, з відповідача на користь позивача слід стягнути 432097,87 грн основного боргу, позов у цій частині визнається судом обґрунтованим.

Щодо стягнення пені, суд зазначає наступне:

Зі ст. 230Господарського кодексу Українивипливає, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Вказана норма кореспондується з приписами ст.549 ЦК України.

Згідно з приписами ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пеня нарахована на заборгованість Споживача за спожиту в січні-березні 2021 року, червні 2023року електричну енергію постачальника «останньої надії», станом на 23.02.2022 становить 67606,43.

Пунктом 13.1. комерційних пропозицій № 3, 5 встановлено, що сторони домовились, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання або неналежне виконання зобов`язання припиняється через один рік від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Cуд за допомогою системи «ЛІГА Закон» із урахуванням початку періоду з згідно положень комерційних пропозицій №3, 5 перевірив розрахунок пені позивача та встановив, що сума пені нарахована на заборгованість Споживача за спожиту в січні-березні 2021 року, червні 2023 року електричну енергію постачальника «останньої надії» становить 71344,54 грн, тобто є більшою ніж нараховує позивач, проте суд не може виходити за межі позовних вимог. Оскільки судом встановлено порушення господарського зобов`язання щодо оплати суми основної заборгованості, то вимога про стягнення пені у розмірі 67606,43 грн. є обґрунтованою, отже підлягає задоволенню.

Також, за порушення умов договору №44/6-86 від 14.08.2024 про реструктуризацію заборгованості позивачем нараховано пеню у розмірі 31309,39 грн на заборгованість визначену умовами договору, а саме на суму 432097,87 грн за період з 30.08.2024 по 09.12.2024.

Сума пені нарахованої позивачем на заборгованість за договором №44/6-86 від 14.08.2024 про реструктуризацію заборгованості нарахована вірно. Факт порушення умов договору про реструктуризацію заборгованості судом встановлений. Отже, вимога про стягнення пені за його порушення є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Щодо стягнення інфляційних нарахувань та 15% річних, суд виходить із наступного:

Відповідно ч. 2ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19, зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги (пункт 43 мотивувальної частини постанови).

Договором про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» в комерційних пропозиціях та договором №44/6-86 від 14.08.2024 про реструктуризацію заборгованості сторонами за погодженням встановлено інший розмір процентів річних - 15%, що відповідає вимогам ч. 2ст. 625 ЦК України.

Позивач нарахував 15% річних на суму заборгованості Споживача за спожиту в січні-березні 2021 року, червні 2023року електричну енергію постачальника «останньої надії» за загальний період з по 07.08.2024 в розмірі 221247,14 грн.

Суд перевірив складені позивачем розрахунки 15% річних та визнав їх арифметично неправильними.

Так, пунктом 4.2. комерційної пропозиції № 3 встановлено, що Остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію в розрахунковому періоді здійснюється Споживачем на підставі виставленого Постачальником рахунку до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, розмір якого визначається як різниця між вартістю купованої Споживачем електричної енергії, зазначеної в Акті купівлі-продажу, та сумарною оплатою Споживачем за розрахунковий період з урахуванням ПДВ, або самостійно (без рахунку) не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду на поточний рахунок Постачальника, зазначений у Договорі.

Абзацом 2 п. 4.1. комерційної пропозиції № 3 встановлено, що у разі не отримання рахунку Споживач зобов`язується здійснити 100% оплату самостійно (без рахунку) на поточний рахунок Постачальника, зазначений у Договорі, не пізніше ніж за 1 банківський (робочий) день до початку розрахункового періоду, виходячи з прогнозованого обсягу споживання електричної енергії у розрахунковому періоді та діючої у розрахунковому періоді ціни на електричну енергію. Ця норма не застосовується до акцептування умов Договору, порядок якого визначений пунктом 7.1. даної комерційної пропозиції.

Отже нарахування 15% річних по рахункам: № 000002501137/19/О01/11659 від 17.02.2021; №000002501137/19/О02/14968 від 15.03.2021; №000002501137/19/О03/18759 від 12.04.2021; має здійснюватись згідно положень комерційної пропозиції №3, а саме за період починаючи з 15 числа місяця наступного за розрахунковим, а по рахунку № 000002501137/19/О06/50814 від 10.07.2023 згідно положень комерційної пропозиції №5, а саме за період з 03.08.2023 по 07.08.2024.

Cуд здійснивши перерахунок розрахунку позивача за допомогою системи «ЛІГА Закон» 15% річних із зазначенням початку періоду з урахуванням положень комерційних пропозицій №3, 5 встановив, що сума 15% річних нарахована на заборгованість Споживача за спожиту в січні-березні 2021 року, червні 2023 року електричну енергію постачальника «останньої надії» становить 241201,97 грн, тобто більше ніж нараховує позивач, проте суд не може виходити за межі позовних вимог. Факт порушення грошового зобов`язання відповідачем судом встановлений. Отже, вимога про стягнення 15% річних у розмірі 221247,14 грн підлягає задоволенню.

Сума 15% річних нарахованих позивачем на заборгованість за договором №44/6-86 від 14.08.2024 про реструктуризацію заборгованості нарахована арифметично вірно. Факт порушення умов договору про реструктуризацію заборгованості судом встановлений. Отже, вимога про стягнення пені за його порушення є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Сума інфляційних втрат, нарахованих позивачем, на заборгованість Споживача за спожиту в січні-березні 2021 року, червні 2023 року електричну енергію постачальника «останньої надії», станом на 23.02.2022 становить 207526,67 грн.

Cуд здійснивши перерахунок розрахунку позивача за допомогою системи «ЛІГА Закон» інфляційних втрат із зазначенням початку періоду з урахуванням положень комерційних пропозицій №3, 5 встановив, що сума інфляційних втрат нарахована на заборгованість Споживача за спожиту в січні-березні 2021 року, червні 2023 року електричну енергію постачальника «останньої надії» становить 230239,76 грн, тобто більше ніж нараховує позивач, проте суд не може виходити за межі позовних вимог. Факт порушення грошового зобов`язання відповідачем судом встановлений. Отже, вимога про стягнення суми інфляційних втрат у розмірі 207526,67 грн підлягає задоволенню.

За порушення положень договору №44/6-86 від 14.08.2024 про реструктуризацію заборгованості позивачем нараховано інфляційні втрати у розмірі 14375,90 грн на заборгованість визначену умовами договору, а саме на суму 432097,87 грн за період з 30.08.2024 по 09.12.2024.

Сума інфляційних втрат нарахованих позивачем на заборгованість за договором №44/6-86 від 14.08.2024 про реструктуризацію заборгованості нарахована вірно та є такою, що підлягає задоволенню

Також суд зазначає, що згідно із ст. 230Господарського кодексу Українивипливає, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Нарахування у вигляді інфляційних втрат та відсотків річних, що передбачені ч.2ст.625 ЦК, за своєю правовою природою не є правовою відповідальністю (штрафними санкціями).

Пунктом 7.4 розділу 7 комерційних пропозицій № 3, 5 встановлено, що Споживач, який прострочив виконання грошового зобов`язання з оплати електроенергії, на вимогу Постачальника зобов`язаний, крім оплати штрафних санкцій та збитків, сплатити суму боргу за електроенергію з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення зобов`язання, а також п`ятнадцять процентів річних від простроченої суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов`язання.

Пунктом 13.1. комерційних пропозицій № 3, 5 встановлено, що сторони домовились, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання або неналежне виконання зобов`язання припиняється через один рік від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Сплата штрафних санкцій (штраф, пеня) не звільняє Споживача від обов`язку відшкодувати Постачальнику в повному обсязі збитки, спричинені порушенням умов Договору.

Аналіз зазначеного дає підстави для висновку, що нарахування 15% річних не відноситься до суми нарахувань, що обмежені річним терміном нарахування відповідно до п.13.1 комерційних пропозицій.

Таким чином, твердження відповідача, з посиланням на п.13.1 Комерційної пропозиції №3, про неправильне нарахування 15% річних та інфляційних нарахувань за період, що перевищує один рік, суд відхиляє.

Твердження відповідача, про те, що прострочення відповідачем грошового зобов`язання зі сплати заборгованості у сумі 432097,87грн за спожиту електроенергію у січні-березні 2021, червня 2023 року розпочалося з 30.08.2024, а тому позивачем помилково здійснено нарахування пені, інфляційних втрат та 15% річних за загальний період, оскільки договором про реструктуризацію сторони за взаємною згодою змінили строк погашення заборгованості. Суд також відхиляє, та зазначає, що із змісту п.1.1 договору встановлено, що заборгованість за електричну енергію становить 432097,87 грн; пеня, інфляція та 15% річних 496380,24грн, строк повернення відповідачем зазначених сум сторонами погоджений в п.2.2. договору.

Згідно з п. 4.1.3. договору сторони погодили, що споживач зобов`язується сплатити штрафні санкції за невиконання графіку погашення заборгованості, встановленого пунктом 2.2. Договору, а також інфляційні нарахування та 15% річних від суми несплачених відповідно до графіку платежів. У пунктах 6.1., 6.2. Договору сторони погодили, що за несплату або внесення платежів, передбачених цим Договором, з порушенням термінів, визначених п.2.2. цього Договору, Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. За несплату або за внесення платежів, передбачених цим Договором, з порушенням термінів, визначених п.2.2. цього Договору, Споживач сплачує Постачальнику інфляційні втрати та 15% річних за кожен день прострочення платежу по цьому Договору, враховуючи день фактичної оплати.

Оскільки графік погашення був порушений, то позивач здійснив погоджені умовами договору нарахування, що відповідає умовам договору №44/6-86 від 14.08.2024 про реструктуризацію заборгованості та положенням статей 526, 530, 610, 611, 625, 629 Цивільного кодексу України.

Щодо клопотання відповідача про зменшення суми штрафних санкцій до 100грн, суд зазначає:

За приписами статті 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.

При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Отже, з вищевказаної норми випливає, що вирішуючи питання про зменшення розміру штрафних санкцій, які підлягають стягненню зі сторони, яка порушила зобов`язання, суд повинен оцінити, чи є такий випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеня виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної суми штрафних санкцій таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

Право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій, яке пов`язане з наявністю виняткових обставин, вимагає надання судом оцінки як поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення. Обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Зменшення розміру штрафних санкцій є правом суду, а за відсутності в законі як переліку виняткових обставин, так і врегульованого розміру (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність) та з дотриманням правил статті 86 ГПК України, на власний розсуд та за внутрішнім переконанням вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе таке зменшення та конкретний розмір зменшення неустойки.

Яке вказано в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/471/18, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника.

Таким чином, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

З огляду на викладене вище зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки, штрафу, процентів річних є правом суду, який оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе їх зменшення.

Велика Палата Верховного Суду також вказала, що відсотки річних, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника та не можуть розглядатися як спосіб отримання кредитором доходів.

Суд враховує, що в даному випадку розмір пені, 15 % річних та інфляційних втрат становить сума, що є навіть більшою ніж сума основного боргу, тобто наслідки невиконання боржником зобов`язання вочевидь більш вигідні для кредитора, ніж належне виконання такого зобов`язання.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №902/471/18 зауважила, що з огляду на очевидну неспівмірність заявлених до стягнення сум санкцій у вигляді штрафу, пені і процентів річних, враховуючи, що не є справедливим, коли наслідки невиконання боржником зобов`язання вочевидь більш вигідні для кредитора, ніж належне виконання такого зобов`язання, справедливим, пропорційним і таким, що відповідатиме обставинам справи, які мають юридичне значення, та наведеним критеріям, є обмежити розмір санкцій які присуджені до стягнення.

Зменшення розміру пені на 99 % фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов`язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін (правова позиція Верховного Суду в постановах від 04.02.2020 у справі 918/116/19 (пункт 8.15), від 15.06.2022 у справі № 922/2141/21, від 05.04.2023 у справі № 910/18718/21 тощо.

Викладене унеможливлює зменшення штрафних санкцій до 100грн.

Однак суд бере до уваги, що відповідач є бюджетною установою, яка фінансується за рахунок бюджетних коштів, доказів того, що порушення зобов`язання завдало збитків іншим учасникам процесу матеріали справи не містять.

Враховуючи те, що сума основного боргу становить 432097,87 грн, а інші нарахування 560128,64 грн, суд вбачає підстави для зменшення 98915,82 грн пені на 50% до 49457,91 грн, 239310,25 грн 15% річних на 80% (до 3% річних) до 47862,02 грн.

При цьому, суд звертає увагу на те, що інфляційні втрати не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.10.2023 у справі № 904/4334/22.

Отже, інфляційні втрати у розмірі підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у повному розмірі 221902,57 грн.

Враховуючи вищевикладене суд доходить висновку що позовні вимоги Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч.1ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Слід зазначити, що у випадку зменшення розміру штрафних санкцій, витрати позивача пов`язані зі сплатою судового збору відшкодовуються з відповідача у повному обсязі.

Отже, судовий збір за подання даного позову до суду відповідно до ст. 129 ГПК України, за правомірно заявлені позовні вимоги покладається на відповідача у розмірі 14883,40 грн.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Так, відповідно до ст. 233 ГПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Проте, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан з 24 лютого 2022 року (який продовжено на цей час).

Харківська міська територіальна громада входить до Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №75 від 25.04.2022 (у редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №152 від 14.07.2022), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 квітня 2022 року за №453/37789.

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.

При цьому, відповідно до Рекомендацій, прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

На підставі вищевикладеного та у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, враховуючи поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, повітряні тривоги, обстріли міста Харкова, наявною у зв`язку з цим загрозою життю, здоров`ю та безпеці працівників апарату суду, перебування судді на навчанні та на лікарняному та поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву та надання сторонам можливості для викладення своєї позиції по суті спору ля повного та всебічного з`ясування обставин справи, суд був вимушений вийти за межі строку, встановленого статтею 233 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610-612, 625, 599, 627-629, 634 Цивільного кодексу України, ст. 175, 275 Господарського кодексу України, та ст. 4, 20, 73-80, 129, 233, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Харківського державного професійно-педагогічного фахового коледжу імені В.І.Вернадського (61001, м. Харків, пр. Героїв Харкова, 24, код ЄДРПОУ 02501137) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 85, код ЄДРПОУ 19480600) 432097,87 грн - борг за поставлену електричну енергію на рахунок IBAN НОМЕР_1 в АТ Ощадбанк.

Стягнути з Харківського державного професійно-педагогічного фахового коледжу імені В.І.Вернадського (61001, м. Харків, пр. Героїв Харкова, 24, код ЄДРПОУ 02501137) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 85, код ЄДРПОУ 19480600) - пеню у розмірі 49457,91 грн, 15% річних у розмірі 47862,02 грн та інфляційні втрати у розмірі 221902,57грн на рахунок IBAN UA4582017035534029901980600 в ГУ ДКСУ у Київській області.

Стягнути з Харківського державного професійно-педагогічного фахового коледжу імені В.І.Вернадського (61001, м. Харків, пр. Героїв Харкова, 24, код ЄДРПОУ 02501137) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 85, код ЄДРПОУ 19480600) 14883,40 грн на рахунок ІВАNUA458201720355340299019480600 в ГУ ДКСУ у Київській області.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В інший частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено "26" березня 2025 року.

СуддяЮ.Ю. Мужичук