Рішення від 21.03.2025 по справі 760/6749/23

Справа №760/6749/23 2/760/1758/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

21 березня 2025 року м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Ішуніної Л. М.

за участю секретаря судового засідання Воловіченко Л. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Група Електроюа» про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Група Електроюа» про стягнення заборгованості з орендної плати.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що згідно з договором купівлі-продажу № 08-11-2019-4/1, укладеним 08 листопада 2019 року ТОВ «Група Електроюа» зобов`язалося передати йому у власністьу, а він зобов`язався прийняти у власність та оплатити нові зарядні пристрої (станції) для електромобілів.

Виконуючи умови домовленостей він передав продавцю всі обумовлені кошти по договору в сумі 30 000 дол. США, що становило 735 300 грн відповідно до курсу НБУ на дату оплати.

В цей же день між ними було укладено договір № 08-11-2019-4/2 оренди обладнання з обов`язковим викупом, відповідно до якого, він, згідно з актом прийому-передачі, передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування з зобов`язанням обов`язкового викупу нові зарядні пристрої (станції) для електромобілів.

Відповідно до вказаного договори оренди сторони домовились, що розмір орендної плати становить 2,33% в місяць від вартості обладнання, з щомісячною капіталізацією. Дата повернення всієї загальної суми орендних платежів за 3 роки та обов`язкового викупного платежу до 09 листопада 2022 року. Виплата орендних платежів протягом 1 095 днів з дати заключення договору не проводиться, а сума щомісячних нарахованих відсотків, яка підлягає виплаті щомісяця капіталізується (рефінансується) шляхом додавання до загальної суми обов`язкового викупного платежу в розмірі 38 743 дол. США та до суми орендних платежів нарахованих за попередні періоди і підлягає виплаті 09 листопада 2022 року.

Після закінчення строку дії договору (09 листопада 2022 року) відповідачем умови даного договору не виконані, будь-яких платежів він не отримав. На претензію, направлену відповідачу 17 лютого 2023 року ніякої відповіді не надійшло.

Ураховуючи викладене, відповідачем не виконано умови договору оренди від 08 листопада 2019 року в частині оплати орендної плати за користування об`єктом оренди та вартості майна, тому позивач просив стягнути з останнього на свою користь грошові кошти в сумі 1 416 831,51 грн (еквівалент 38 743 дол. США).

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 березня 2023 року для розгляду зазначеної позовної заяви визначено головуючого суддю Ішуніну Л. М.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 31 березня 2023 року вказану позовну заяву залишено без руху.

На виконання зазначеної ухвали 21 липня 2023 року позивачем надано до суду докази направлення відповідачу претензії.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 24 липня 2023 року за вказаним вище позовом відкрито провадження.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 09 січня 2025 року змінено порядок судового провадження та постановлено здійснювати розгляд вказаної справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 24 лютого 2025 року у вказаній справі закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач в судове засідання не з`явився, однак матеріали справи містять заяву про розгляд справи у його відсутність та відсутність представника. Крім того, просив позов задовольнити та стягнути з відповідача заборгованість за офіційним курсом НБУ (станом на день розгляду справи курс долара складає 41,54 грн), що становить 1 609 422,96 грн. При цьому не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, на підставі пункту 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України, що підтверджується конвертом, який повернувся на адресу суду з відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою», про поважність причин неявки суд не повідомив.

Крім того, у встановлений судом строк, не скористався своїм правом на подання відзиву, тому відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Частиною першою статті 280 ЦПК України визначено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Виходячи з цього, враховуючи, що позивач не заперечує проти ухвалення заочного рішення, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Згідно з частиною другою статті 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Отже, оскільки сторони в судове засідання не з`явились, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

За загальним правилом статей 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Судом установлено, що позивач є власником станції заряджання електромобілів змінного струму, модель ND-77, заводський номер 1874, «Пристрої зарядні для електромобілів типу УЗЄ, код ДКПП 27.11.50-33.00» клас 1, тип системи заземлення TN?S, електроживлення станції здійснюється від трьохфазної п`ятипровідної мережі змінного струму з номінальною напругою 380, частотою (50+-1) Гц), яка введена в експлуатацію і знаходиться за адресою: м. Дніпро, просп. Слобожанський, 125, вартістю 30 000 дол. США, що підтверджується договором купівлі-продажу обладнання від 08 листопада 2019 року № 08-11-2019-4/1, укладеним між позивачем та відповідачем.

08 листопада 2019 року між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди обладнання з обов`язковим викупом № 08-11-2019-4/2.

Відповідно до пункту 1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування із зобов`язанням обов`язкового викупу наступне майно (обладнання): зарядні пристрої (станції) для електромобілів з характеристиками, визначеними у Специфікації, що є додатком до даного договору у кількості одна одиниця.

Пунктом 1.1.1. установлено, що загальна вартість об`єктів оренди становить 735 300 гривень, що на дату укладання цього договору ціна у перерахунку до долара США становить 30 000 дол. США.

Згідно з пунктом 3.1. договору термін оренди складає 3 роки з моменту прийняття об`єкту оренди, а саме до 08 листопада 2022 року.

Відповідно до пункту 4.1. договору розмір орендної плати за весь об`єкт, що орендується, у цілому складає 2,33% в місяць від загальної вартості об`єкту оренди, яка вказана п. 1.1.1. даного договору, з щомісячною капіталізацією, а саме: кожного місяця, протягом строку користування Об`єктом оренди відсоток включає в себе суму капіталізації відповідно до пункту 4.3. Договору.

Пунктом 4.2. встановлено, що дата повернення всієї загальної суми орендних платежів (відсотків) за три роки, та обов`язкового викупного платежу припадає на 1096-й день, а саме, до 09 листопада 2022 року.

Згідно з пунктом 4.3. виплата орендних платежів (відсотків) протягом 1095-ти днів з дати укладення договору не проводиться, а сума щомісячних нарахованих відсотків, яка підлягає виплаті щомісяця капіталізується (рефінансується) шляхом додавання до загальної суми обов`язкового викупного платежу у розмірі 38 743 доларів США до суми орендних платежів нарахованих за попередні періоди і підлягає виплаті 09 листопада 2022 року.

Згідно з пунктом 6.1. договору встановлено, що об`єкт оренди вважається переданим в оренду і повернутим з оренди з моменту підписання даного договору та відповідної специфікації об`єкта оренди.

Пунктом 8.1. вказаного договору визначено, що орендар зобов`язується викупити об`єкт оренди в кінці строку дії цього договору, або достроково в будь-який час на вимогу орендодавця, за умови письмового повідомлення орендодавцем орендаря на поштову адресу, або подання особисто, під розпис про вручення повідомлення уповноваженій особі (працівнику) орендаря за реквізитами, визначеними у цьому договору не пізніше ніж за 2 (два) місяці до дати обов`язкового викупу. Право власності на майно, що є об`єктом оренди, у такому разі переходить до Орендаря після сплати останнім Орендодавцю повної суми орендної плати, нарахованої відповідно до умов цього договору, та всієї суми обов`язкового викупного платежу в гривні, еквівалентної 30 000 дол. США, за офіційним курсом НБУ на день повернення коштів.

Відповідно до статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 761 ЦК України встановлено, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Таким чином, враховуючи, що вищевказана зарядна станція на праві власності належать ОСОБА_1 , то його вимоги щодо повернення орендної плати ґрунтуються на нормах закону.

Згідно з частинами першою, п`ятою статті 762 ЦК України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Як вже встановлено судом, відповідно до пункту 4.2. договору дата повернення всієї загальної суми орендних платежів (відсотків) за рік, та обов`язкового викупного платежу має відбутися до 09 листопада 2022 року. Згідно з пунктом 4.3. договору сума щомісячних нарахованих відсотків, яка підлягає виплаті щомісяця капіталізується (рефінансується) шляхом додавання до загальної суми обов`язкового викупного платежу у розмірі 38 743 доларів США до суми орендних платежів нарахованих за попередні періоди і підлягає виплаті 09 листопада 2022 року.

Так, відповідно до статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З позову вбачається, що у порушення вимог договору відповідачем не було сплачено орендну плату та обов`язкового викупного платежу в кінці строку дії договору, у порядку передбаченому пунктом 8.1. договору оренди.

Водночас позивачем, 17 лютого 2023 року на поштову адресу відповідача надіслано претензію, в якій останній висунув вимогу про сплату йому у десятиденний термін 38 743 дол. США, однак будь-якої відповіді від відповідача не надійшло.

Звертаючись до суду із позовом, ОСОБА_1 вказував на те, що ТОВ «Група Електроюа» допустило заборгованість із орендної плати та не викупило об`єкт оренди, у зв`язку з чим просив стягнути заборгованість у розмірі 1 416 831,51 грн, що еквівалентно 38 743 дол. США, станом на день звернення в суд з позовом.

Враховуючи вищевикладене, а також, що позивачем було надіслано відповідачу повідомлення про бажання отримати належні йому виплати, на які останній жодним чином не відреагував, відповідач не надав відзиву до суду, чим приведені позивачем обставини не спростував, доказів належного виконання взятих зобов`язань перед позивачем за умовами договору не надав, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача.

Так, розмір заборгованості за договором від 09 листопада 2019 року № 08-11-2019-4/2 станом на 21 березня 2023 року становить 1 416 831,51 грн (38 743 дол. СШАх36,57грн (курс НБУ на день звернення в суд з позовом, тобто на 21 березня 2023 року)=1 416 831,52 грн). Правильність нарахованих позивачем сум судом перевірена.

Отже позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 1 416 831,51 грн, що еквівалентно 38 743 дол. США.

Проте, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 723/304/16-ц (провадження № 14-360цс19) викладено правову позицію, що зазначення судом у своєму рішенні двох грошових сум, які необхідно стягнути з боржника (суми боргу в іноземній валюті з визначенням еквівалента суми боргу в національній валюті), вносить двозначність до розуміння суті обов`язку боржника, який може бути виконаний примусово.

Беручи до уваги викладене, враховуючи, що за договором оренди здійснюється сплата орендодавцю повної суми орендної плати, нарахованої відповідно до умов цього договору, та всієї суми обов`язкового викупного платежу в гривні, еквівалентної 30 000 дол. США, за офіційним курсом НБУ на день повернення коштів (пункт 8.1. договору), а саме, позивач визначив 21 березня 2023 року, суд приходить до висновку про стягнення заборгованості у національній валюті України - гривні.

Разом з тим суд не може врахувати заяву позивача про розгляд справи у його відсутність від 21 березня 2025 року, в якій він просив суд стягнути заборгованість у сумі 1 609 422,96 грн, що є еквівалентом 38 743 доларів США, станом на 21 березня 2025 року, тобто на день ухвалення рішення, оскільки таку заяву позивач повинен був подати у строки і порядок передбачений пунктом 2 частини другої статті 49 ЦПК України, однак своїм правом не скористався.

Згідно з вимогами статей 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини шостої статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Зважаючи на викладене вище, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, як на підставу для задоволення позову, знайшли своє підтвердження, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Крім того, частиною п`ятою статті 265 ЦПК України передбачено, що у резолютивній частині рішення зазначається про розподіл судових витрат.

Згідно з частиною першою статті 133 та частиною першою статті 141 ЦПК України, судові витрати понесені позивачем, що включають судовий збір у розмірі 13 420 грн, підлягають стягненню на його користь з відповідача.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача суми витрат на правничу допомогу в розмірі 5 000 грн, то суд вважає, що вона задоволенню не підлягає, оскільки останнім не надано договору про надання професійної правничої допомоги, укладеного з адвокатом, з урахуванням того, що позов підписаний особисто позивачем, детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, що позбавляє суд можливості встановити факт дійсного надання позивачу професійної правничої допомоги, що між позивачем та адвокатом був погоджений гонорар саме у розмірі 5 000 грн та гонорар адвокату сплачений саме за надання послуг, наданих в межах розгляду цієї справи. Отже, позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами розмір витрат на професійну правничу допомогу, понесений ним під час розгляду справи.

На підставі викладеного, керуючись статтями 526, 759, 761-762, 610, 625, 626, 628 ЦК України та статями 1-23, 76-81, 89, 95, 131, 141, 258-259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Група Електроюа» на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором оренди обладнання з обов`язковим викупом від 08 листопада 2021 року в сумі 1 416 831,51 грн (один мільйон чотириста шістнадцять тисяч вісімсот тридцять одна гривня 51 коп).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Група Електроюа» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 13 420 грн.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом до Київського апеляційного суду подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Група Електроюа», код ЄДРПОУ 42869331, місцезнаходження: 03151, м. Київ, Повітрофлотський просп, 66Л.

Суддя Л. М. Ішуніна