Рішення

від 26.03.2025 по справі 332/2429/24

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/2429/24

Провадження №: 2/332/160/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2025 р. м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді - Марченко Н.В.,

при секретарі Петракей Р.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Заводського районного суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Колошкіна Павла Ігоровича до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Василівська міська військова адміністрація Василівського району Запорізької області, як орган опіки та піклування про позбавлення батьківських прав,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 ,в особіпредставника адвоката Колошкіна ПавлаІгоровича звернуласьдо судуз позовомдо ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Василівська міська військова адміністрація Василівського району Запорізької області, як орган опіки та піклування про позбавлення батьківських прав.

В обґрунтування позову зазначено, що 24.04.1999 сторони зареєстрували шлюб. Від шлюбу народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Малолітня ОСОБА_3 перебуває на утриманні позивача, проживає разом з нею. Відповідач з дня народження дитини не цікавиться життям доньки, не приймає участь у її вихованні та забезпеченні належних умов для життя, навчання і розвитку, не спілкується з нею, не проявляє любові та заінтересованості її станом здоров`я, навчанням, фізичним і моральним розвитком, не створює умов для розвитку природних здібностей, не готує її до самостійного життя та праці, не забезпечує необхідним харчуванням, допомогою при лікуванні не допомагає фінансово, що свідчить про те, що він самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків.

На підставі викладеного, просить суд позбавити ОСОБА_2

батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 04.06.2024 позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків.

Ухвалою судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 08.07.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 21.10.2024 замінено третю особу, яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета споруна стороніпозивача у справі на належну: Василівську міську військову адміністрацію Василівського району Запорізької області. Витребувано у Василівської міської військової адміністрації Василівського району Запорізької області письмового висновку про доцільність позбавлення відповідача ОСОБА_2 батьківських прав відносно його малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 17.03.2025 підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду.

Позивач та представник позивача у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, у встановленому процесуальним законом порядку. В матеріалах справи міститься заява представника позивача про розгляд справи за його відсутності та відсутності позивача.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому процесуальним законом порядку, причини неявки суду не повідомив.

Представник третьої особи у підготовче судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

На підставі наведеного, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, що не з`явилися та повідомлялися завчасно і належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 4ст.223 ЦПК Україниу разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч. 1ст. 280 ЦПК Українисуд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

На підставі наявних у справі доказів, прийнято рішення про заочний розгляд справи на підставіст. 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено.

Батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 18.09.2020, серія НОМЕР_1 .

Відповідно до довідки про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру №1566050-2024 від 20.02.2024 місце реєстрації позивача ОСОБА_1 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру №559027 від 24.04.2024 місце реєстрації відповідача ОСОБА_2 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .

Статтею 51 Конституції Українивизначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Стаття 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року (далі - Конвенція про права дитини), ратифікованої Україною згідно зпостановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, зобов`язує держави-учасниці забезпечувати, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до частини першої, другоїстатті 12 Закону України «Про охорону дитинства»виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини (частина другастатті 15 Закону України «Про охорону дитинства»).

Відповідно дост.165 СКз позовом про позбавлення батьківських прав можуть звернутися: один із батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина; заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, у якому вона перебуває; орган опіки та піклування; прокурор; сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до пункту 2 частини першоїстатті 164 Сімейного кодексу України(далі -СК України) мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона/він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Тлумачення наведених положеньстатті 164 СК Українисвідчить, що ухилення від виконання обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Відповідно до частини першоїстатті 17Закону Українивід 23лютого 2006року «Провиконання рішеньта застосуванняпрактики Європейськогосуду зправ людини» суди застосовують при розгляді справКонвенцію прозахист правлюдини іосновоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграф 57, 58).

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращий бік неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

При вирішенні судом питання щодо позбавлення батьківських прав визначальним є ставлення батька до дитини, бажання спілкуватися і брати участь у її вихованні.

Судом, не встановлено обставин, які б свідчили про те, що відповідач ОСОБА_2 не бажає спілкуватися з донькою та брати участь у її вихованні, остаточно і свідомо самоусунуся від виконання своїх обов`язків з виховання дитини.

Однією з підстав для позбавлення батьківських прав відповідно до пункту 2 частини першоїстатті 164 СК Україниє ухилення від виконання своїх обов`язків з виховання дитини.

Відповідно до ч. 5ст. 19 СК Україниорган опіки і піклування подає до суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Відповідно до пояснення представника Василівської міської військової адміністрації Василівського району Запорізької області, як орган опіки та піклування, остання не має можливості скласти висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав на підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, оскільки в позовній заяві міститься місцеперебування позивача та відповідача АДРЕСА_1 . Інших адрес місцеперебування позивача та її малолітньої дитини в позовній заяві не вказано. Інше місце знаходження відповідача в позовній заяві також не вказано. В позовній заяві також відсутні будь які контакти з позивачем та відповідачем, що унеможливлює будь яке спілкування органу опіки та піклування з позивачем та відповідачем. На даний час територія міста Василівка Запорізької області є тимчасово окупованою територією, що підтверджується Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженим наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України наказом № 309 від 22.12.2022, зареєстрований в у Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004.

Отже, в межах розгляду даної справи, судом не встановлено фактичних даних, які б підтверджували обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову про позбавлення відповідача батьківських прав необхідно відмовити.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору залишаються за нею на підставі ч. 1ст. 141 ЦПК України, у зв`язку із відмовою в позові.

На підставіст. 51 Конституції України, ст.19,141,164,165,171,180,181,183 СК України, ст.ст.12,15 ЗУ "Про охорону дитинства", керуючись ст.ст.4,19,141,258,263,264,265,268,273 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Колошкіна Павла Ігоровича до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Василівська міська військова адміністрація Василівського району Запорізької області, як орган опіки та піклування про позбавлення батьківських прав відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повний текст заочного рішення складено 26.03.2025.

Суддя Н.В. Марченко